До проблеми підручників із квантової механіки Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Ф1ЗИКА

рiвm фундаментальних понять. На наш погляд, вона е визначальною для вах iнших структур ( теори, закони, явища, поняття) i взаемопозв'язана з ними.

Л1ТЕРАТУРА

1. Ильченко В. Р. Формирование естественнонаучного миропонимания школьников: Кн. для учит. — М.: Просвещение, 1993. — 192 с.

2. Современная практика: теория — практике /под ред. И. Я. Лернера, И. К. Журавлева. — М.: Изд-во ИТПиМИО РАО, 1993. — 288 с.

3. Будний Б. в. Теоретичш основи формування в учшв системи фундаментальних ф1зичних понять: Дис. докт. пед. наук. — Ки1в, 1997. — 381 с.

4. Логунов А. А. Теория классического гравитационного поля //УФН. — 1995, т. 165. — №2. — С. 187-203.

УДК 53

Тарас Д1ДОРА, Павло Л1СНЯК

ДО ПРОБЛЕМИ П1ДРУЧНИК1В 13 КВАНТОВО1 МЕХАН1КИ

Останшм часом в Укра!'т вийшло илька тдручнишв iз квантово! механiки, зок-рема, «Квантова мехашка» I. Р. Юхновського, «Квантова мехашка» Б. А. Лук1янець, «Квантова мехашка» I. О. Вакарчука та ш.

В цшому вони вiдповiдають вимогам сучасно! школи, але на особливу увагу за-слуговуе тдручник I. О. Вакарчука «Квантова мехашка», допущений Мiнiстерством освiти та науки Укра!ни як пiдручник для студенпв фiзичних спещальностей вищих за-кладiв освiти. Вiн присвячений викладу фiзичних основ та математичного апарату квантово! мехатки i розрахований на студенпв фiзичних спецiальностей унiверситетiв, але за змютом, манерою викладання та доступтстю може використовуватись студентами фiзико-математичних факультетiв педагогiчних унiверситетiв та педшститупв.

У вступнiй частинi подано короткий юторичний огляд створення i розвитку квантово! механiки, що сприяе не тшьки поглибленому розумшню задач квантово! мехат-ки, але е важливою частиною загально! культури фiзики.

Пiдручник I. О. Вакарчука «Квантова мехашка» ввдповвдае принципу доступносп та iсторизму. У пiдручнику значну увагу придiлено iлюстрацiям зв'язку фiзичних явищ iз фундаментальною величиною — хвильовою функщею та !! фазою, принципу супер-позицл та фшософському трактуванню iмовiрнiсно! концепц1! квантово! мехашки.

Значною мiрою доступнiсть та прозорють викладу курсу квантово! механiки у книзi I. О. Вакарчука досягнуто завдяки тому, що формули у тдручнику не пронумеро-ванi i читача не вiдсилають вiд формули до формули, яш знаходяться в рiзних роздiлах книжки. Формули у тдручнику повторюються, що сприяе полегшенню засвоення ма-терiалу, робить тдручник доступтшим для студент1в, особливо для студенпв некласи-чних унiверситетiв. Крiм того, у пiдручнику в окремих темах подано детальний виклад, якого часто потребують студенти i який сприяе глибшому розумiнню матерiалу саме цих деталей, а це, в свою чергу, сприяе поглибленому розумiнню всього курсу квантово! мехатки.

Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — №6. — 2002.

85

Ф1ЗИКА

У книзi I. О. Вакарчука «Квантова мехатка» на високому теоретичному рiвнi ви-кладено найважливiшi прикладт аспекти квантово! фiзики, наведено багато прикладав i задач, як1 iлюструють основний матерiал, дають можливiсть краще зрозумiти його змiст.

Пiдручник I. О. Вакарчука «Квантова мехатка» може бути корисним не тшьки студентам, але i викладачам, як1 одержали доброго помiчника, що вказуе на розумш пропорцп мiж рiзними роздшами квантово! механiки. Особливо це стосуеться педагоп-чних ВНЗiв, де програма вивчення теоретично! фiзики дещо вiдрiзняеться вiд класич-них унiверситетiв.

УДК 53

Тарас Д1ДОРА, Вiктор МАЦЮК ГЕНЕРАЛ1ЗАЦ1Я ЗМ1СТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕР1АЛУ ПРИ ВИВЧЕНН1 РОЗД1ЛУ «КВАНТОВА Ф1ЗИКА»

У програмi випускного класу останнiй роздш курсу фiзики називаеться «Квантова фiзика». Вiн включае квантовi властивостi випромiнювання, квантовi властивостi ато-мiв i елементи ядерно! фiзики, де також використовуються квантовi уявлення.

В силу традицш вивчення роздалу «Квантова фiзика» грунтуеться на основi уяв-лень, як виникли ще при зародженш квантово! фiзики близько 80 рошв тому. За роки, як1 минули ввдтод^ ця галузь науки стала одною iз ведучих, змiнилось i розумiння сутi !! основних положень, що спонукае до необхiдностi перегляду змюту школьного курсу фiзики, який !й вiдповiдае. Квантова фiзика е бшьш високим ступенем пiзнання, тж класична фiзика. Вона встановила обмежешсть багатьох класичних уявлень.

Введення основ квантово! фiзики в середнiй школi — складна методична задача. Недостатня к1льк1сть наочност1 квантовомеханiчних об'екпв (частинка-хвиля), склад-нiсть математичного апарату, незвичтсть !! вихiдних iдей i понять створюють методи-чнi труднощг Практикою доведено, що ефективтсть, оптимальнiсть i як1сть навчання фiзики в основному пов'язаш з посиленням ролi узагальнень у змiстi предмету, як1 структурують весь фактичний матерiал в едину цiлiсну систему.

Вивчення роздiлу слад розпочати з викладу простих i зрозумiлих в експеримента-льному плат наукових факпв. До них належать: фотоефект, ефект Комптона, дифрак-щя електронiв на моно- або пол^исталах. З аналiзу змiсту дослiдiв, яш дають можли-вiсть спостерiгати щ явища, випливае: усi мiкрооб'екти, незалежно ввд !хньо! природи, надiленi дво!стими (корпускулярно-хвильовими) властивостями; мiж к1льк1сними характеристиками корпускулярних i хвильових властивостей iснуе ун1версальний зв'язок, який виражаеться спiввiдношеннями:

Е и к

Е = и V , р = —,

Я

де Е i р — енергiя i iмпульс мiкрооб'екта; V i Я — частота i довжина хвил^ як1 вiд-повiдають особливiй формi його руху.

86

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.