© Шувалов С. М., Попик Г. I. УДК 616.31-006.2 Шувалов С. М., Попик Г. I.
ДО ПИТАННЯ ПРО ТАК ЗВАН1 «ГЛОБУЛОМАКСИЛЯРН1 К1СТИ»
Вiнницький нацiональний медичний ушверситет iм. М. I. Пирогова (м. Вiнниця)
dr_shuvalov@ mail.ru
Дана робота е фрагментом НДР «Розробка ме-тодiв комплексного лiкування хворих з патолопчни-ми процесами щелепно-лицево! дiлянки рiзноI етю-логií з урахуванням шдивщуальних особливостей», 2014-2018 р., № державно! реестраци 0114U00020.
Вступ. Кютозы утворення щелеп е доволi по-ширеною патологiею у клшМ щелепно-лицево! xi-рурги. Та незважаючи на частоту виявлення дано! патологи, питання етюпатогенезу та диференцм-но! дiагностики кiст щелеп, а школи i правильнос-тi !х номенклатури, е дискусiйними. Значну увагу привертають до себе фiсуральнi кiсти, як особли-вi мальформаци, тобто юсти локалiзованi в мiсцяx ембрiональниx щтин.
Якщо найбiльш розповсюджен серед еволюцй них кiст (кiсти протоки рiзцевого каналу) е диску-сiйними лише з огляду на питання !х етюпатогенезу [3,4], то так зван «глобуломаксилярн кiсти» харак-теризуються дискусмнютю номенклатури, тобто остаточно не виршено питання про загальну назву юст дано! локалiзацií. Об'ект дискуси е актуальним серед патологоанатомiв, у той час як клшщисти за-лишаються осторонь даного питання.
Метою дослщження е удосконалення систе-матизаци кiст в дiлянцi рiзцевоí та верхньощелеп-но! кiсток.
Об'ект i методи дослщження. В основу даного доогндження покладено аналiз зарубiжноí та в^-чизняно! лiтератури та дан власних дослiджень.
Вперше опис глобуломаксилярних юст було проведено Thoma у 1937 роцк У 1958 р. Ferenery була описана теорiя про розвиток даних кiст на мюц з'еднання рiзцевоí кiстки та верхньо! щелепи [5].
За до^дженнями Меренкова В.Г. можна зро-бити припущення щодо розвитку кiст на лiнi! з'еднання латерального фрагменту рiзцевоí кiстки та верхньощелепно! кiсток, що е проявом еволюцм-но! вади у дтянц сполучення кiсток мiж латераль-ним рiзцем та ^ом верхньо! щелепи. На противагу теори Ferenery, Sicher та Kitamura (1976) описали юстозы утворення дано! локалiзацií як кератокiсти. Christ (1970) протягом пiвсторiччя (1920-1969) за-ймався вивченням особливостей етюпатогенезу, кл^чно! картини та дiагностики глобуломаксилярних кiст. У результат сво!х дослiджень автор зро-бив висновок, що безлiч захворювань мають схожу клiнiчну та рентгенолопчну картини iз глобуломак-силярними юстами (мiксома, геморагiчна юстко-ва юста та iн.). Провiвши ретроспективний аналiз 27 випадкiв дiагностованоí глобуломаксилярно! юсти, автор встановив, що ютычна та рентгеноло-
ri4Ha картина захворювання лише трьох па^ен^в вiдповiдaлa дiaгнозу. Пюля перегляду гютолопчно-го дослiдження встановлено, що у двох випадках гютолопчна картина була притаманна для керато-KicT, а у третьому випадку - для юсти одонтогенного походження. Результати доогнджень наштовхнули автора на думку про сумывнють нaявноcтi тако! па-тологiI як глобуломаксилярна юста, що було пщтри-мано та пщтверджено iншими вченими (Zegarelli, Mervyn Shear, 2007) [5].
Теорiя одонтогенного генезу глобуломаксилярних юст знайшла пщтримку у Wysocki (1981) [2], Vedtofte та Holmstrup (1989), яю, до того ж, ствер-джували про вiдповiднicть дiaгнозу «глобуломаксилярна юста» i3 клiнiчною та рентгенолопчною картиною радикулярних кicт, керaтокicт та шших пaтологiй дано! локaлiзaцiI.
Таким чином, у данм дiлянцi може виникати юлька видiв юст рiзноI етiологiI та гicтологiчноI струк-тури. Сама по cобi локaлiзaцiя кicт у глобуломак-cилярнiй дтянц не може слугувати визначальним фактором у встановленн заключного дiaгнозу. Так, за даними рентгендiaгноcтики нaвiть зaлишковi де-фекти верхньоI щелепи при розщтинах альвеолярного вiдроcтку можуть нагадувати «глобуломакси-лярну кicту» (рис. 1).
За даними втизняно,| лтератури, глобуломак-cилярнi кicти e неодонтогенними дизонтогене-тичними кicтaми, що походять iз епiтелiaльних за-лишкiв на лшп з'еднання мiж медiaльним носовим та верхньощелепними вiдроcткaми [1], але Mervyn Shear (2007) наполягае на безпщставност вста-
Рис. 1. Розщшина твердого пiднебiння.
Рис. 2 А. Шаровидна форма.
Рис. 2 В. Форма перевернуто!' грушк Рис. 2 С. У виглядi розщшини пiднебiння.
Рис. 3. MiKponpenapaT-оболонка кiсти глобуломаксилярноГ дiлянки.
новлення такого дiагнозу як «глобуломаксилярна юста», заперечуючи iснування дано! нозологiчноi, одиниц [5].
Патогенез дано! патологi! можна пояснити на-ступною теорieю: глобулярний та максилярний вщростки не зрощуються мiж собою, а ця дтянка замiщуeться зверху мезенхiмою, i якщо рiст та тиск мезенхiми недостатнм, то утворюються непроти-сненi дтянки-юсти.
Згiдно даних рентгендiагностики, також можна встановити значну юлькють варiацiй форми юст дано! локалiзацi!. Так нами виявлено, що шаровидна форма (рис. 2 А) зустрiчаeться у 25% випад-кiв, форма перевернуто! груши (рис. 2 В) - у 62%, у виглядi внутршньо! розщiлини верхньо! щелепи (рис. 2 С) - у 13%.
Важливим етапом для встановлення остаточного дiагнозу е гiстологiчне дослiдження. На основ1 проведено! гiстологiчно! дiагностики встановлено, що у 80% кiсти дано! локалiзацi! характеризують-ся наявнiстю стшки утворено! фiброзною тканиною, яка покрита багатошаровим плоским еттел^ ем з явищами полiморфноядерно! лейкоцитарно! шфтьтраци та iнтраепiтелiальних мiкроабсцесiв (рис. 3).
У 20% випадюв гiстологiчна картина патологи вщповщала iншим нозологiчним одиницям (епщер-мальна, радикулярна кiсти, кератоюста.)
Проведенi дослiдження свiдчать про те, що це група юст дано! дтянки (рис. 4), а не одна нозоло-пчна одиниця.
Рис. 4.
Фото верхньоГ щелепи дитини (за Меренковим В.Г., Романовим Н.А.) Мiж латеральним фрагментом рiзцевоГ кiстки та верхньощелепною кiсткою можуть виникати рiзнi кiстознi утворення та пухлини, а саме: 1)одонтогеннi кератомсти; 2)кальцифтуюча одонтогенна кiстa; 3)адамантинома; 4)мiксомa; 5)епiдермaльнa кiстa.
У даному стику вщростюв можуть виникати pi3Hi патологiчнi порожнинн утворення, що у деяких ви-падках е проявом еволюцiйноI патологи. Тому ми пропонуемо називати Ix «юсти рiзцево-iкловоI ди лянки», «премаксилярно-максилярними кiстами», чи «кiстами глобуломаксилярно! дiлянки».
Отже, альтернативним виршенням дaноI дис-куciI е узагальнення кicт, що виникають у премак-cилярно-мaкcилярнiй дтянц у дiaгнозi «кicти гло-буломаксилярно': дiлянки».
Висновки
1. Рентгенологiчно юсти глобуломaкcилярноI дiлянки доцiльно подiлити на 3 види за формою: шаровидна, форма перевернутоI грушн та у виглядi розщiлини верхньоI щелепи.
2. За пстолопчною картиною кicтозних та пух-линних утворень у данм дiлянцi можна видiлити 5 нозолопчних форм.
3. З метою уникнення дискуси про прaвильнicть номенклатури «глобуломаксилярних кicт» доцiльно Iх об'еднати у групу юст глобуломaкcилярноI дiлян-ки.
Перспективою подальших дослiджень буде удосконалення cиcтемaтизaцiI кicт в дiлянцi рiзце-воI та верхньощелепноI кicток.
Лiтература
1. Солнцев А.А. Кисты челюстно-лицевой области и шеи / А.А. Солнцев, В.С. Колесов. - К.: Здоров'я, 1982. - 140 с.
2. Daley T.D. Relative incidence of odontogenic tumors and oral and jaw cysts in a Canadian population / T.D. Daley, G.P.Wysocki,
G.A. Pringle // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathology. - 1994. - 77 (3). Р. 276-280.
3. Hedin M. Surgical treatment of nasopalatine duct cysts: a followup study / M. Hedin, A. Klamfeldt, G. Persson // Int J Oral Surg. -
1978 - 7 (5). -Р. 427-433.
4. Killey H.C. An analysis of 471 benign cystic lesions of the jaws / H.C. Killey, L.W. Kay // Int. Surg. - 1966. - 46 (6). Р. 540-545.
5. Shear M. Cysts of the oral and maxillofacial regions / M. Shear, P. Speight. - Iowa: Blackwell Munksgaard, 2007. - 228 p.
УДК 616.31-006.2
ДО ПИТАННЯ ПРО ТАК ЗВАН1 «ГЛОБУЛОМАКСИЛЯРН1 К1СТИ»
Шувалов С. М., Попик Г. I.
Резюме. У статт наведен даы, що описують дискусмнють питання етюпатогенезу та номенклатури юст глобуломaкcилярноI дтянки. Встановлено, що у данм дтянц виникае значна юльюсть рiзних юс-тозних та пухлинних утворень. Рентгенолопчно юсти дaноI локaлiзaцiI подтено на три групи за ознакою форми : шаровидна, у формi перевернутоI грушн, у виглядi розщтини. Згщно пстолопчних до^джень юст та пухлинних утворень можна видтити п'ять нозолопчних форм, що виникають у премаксилярно-макси-лярнм дтянцг На оcновi проведених до^джень та aнaлiзу лггератури запропоновано об'еднати юстозы утворення дaноI локaлiзaцiI пiд назвою юсти глобуломaкcилярноI дiлянки.
Ключовi слова: глобуломаксилярна юста, премаксилярно-максилярна дiлянкa.
УДК 616.31-006.2
К ВОПРОСУ О ТАК НАЗЫВАЕМЫХ «ГЛОБУЛОМАКСИЛЯРНЫХ КИСТАХ»
Шувалов С. М., Попик А. И.
Резюме. В статье приведены данные, описывающие дискутабельность вопроса этиопатогенеза и номенклатуры кист глобуломаксилярной области. Установлено, что в данной области возникает значительное количество разных кистозных и опухолевых образований. Рентгенологически кисты данной локализации разделены на три группы за признаком формы: шаровидная, в форме перевернутой груши, в виде расщелины. При использовании гистологических исследований кист и опухолевых образований возможно выделить пять нозологических форм, что возникают в премаксилярно-максилярной области. На основе проведенных исследований и анализа литературы предложено объединить кистозные образования данной локализации под названием кисты глобуломаксилярной области.
Ключевые слова: глобуломаксилярная киста, премаксилярно-максилярная область.
UDC 616.31-006.2
TO THE QUESTION ABOUT SO-CALLED «GLOBULOMAXILLARY CYSTS»
Shuvalov S. M., Popyk H. I.
Abstract. Article presents data describing discussion of the question about pathogenesis and nomenclature of the cysts of globulomaxillary region.
Formation of jaw' cysts is quite common pathology in maxillo-facial surgery clinic. Despite the incidence of this disease, the question about pathogenesis and differential diagnosis of jaw' cysts and sometimes their nomenclature accuracy is controversal. Special attention is attracted to fissural cysts as special malformations, cysts that are located in areas of embryonic cracks.
«Globulomaxillary cysts» are characterized by availability of discussion about nomenclature, the issue of the common name of the cysts of this localization is not fully resolved.
First description about globulomaxillary cysts was written by Thoma in 1937. In 1958 Ferenery described the theory of the development of these cysts at the junction of incisive and maxillary bones. According to the national literature, globulomaxillary cysts are non-odontogenic, dysontogenic cysts originating from epithelial remnants on the line connection between the medial nasal and maxillary processes, but Mervyn Shear (2007) insists on invalidity of such diagnosis as «globulomaxillary cyst» denying the existence of this nosology unit.
The pathogenesis of this disease can be explained by the following theory: globular and maxillary processes do not merge with each other, and this part is replaced by mesenchyme and if growth and pressure of mesen-chyme is insufficient then will form not pushed sites-cysts.
According to X-ray, we can also reveal a large number of variations of the cysts' form. So we found that the circular shape occurs in 25% of cases, the shape of inverted pear - 62%, the form of cleft palate - 13%.
An important step to establish a definitive diagnosis is histological examination. On the basis of histological diagnosis was revealed that 80% of the cysts located in premaxilla-maxillary region are characterized by walls formed by fibrous tissue, which is covered by stratified squamous epithelium with symtoms of polymorphonuclear infiltration and intraepithelial microabscesses. In 20% of cases histological picture of cysts was consistent with other nosological units (epidermal, radicular cysts, keratocyst).
Our studies indicate that this is a group of cysts of the globulomaxillary region but not a nosological unit. In this junction of processes can form different pathological cavity formations, which in some cases is a manifestation of evolutionary pathology. Therefore, we propose to call them «cysts of globulomaxillary region».
Keywords: globulomaxillary cyst, premaxilla-maxillary region.
Рецензент - проф. Авет1ков Д. С.
Стаття надшшла 20.03.2016 року