CC BY
86
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
1ванова К.Ю. До питання iнтеграцi¡ математично¡' та методико-математично¡' пдготовки майбутшх y4umenie початкових класв // Ф'!зико-математична освта : науковий журнал. - 2016. - Випуск 1(7). - С. 61-68.
Ivanova K. On the issue of the integration of mathematical, methodical and mathematics training of prospective primary school teachers // Physics and Mathematics Education : scientific journal. - 2016. - Issue 1 (7). - Р. 61-68.
УДК 378.147:373.3.011.3-051:51
К.Ю. 1ванова
Черкаський нац1ональний университет ¡мен1 Б. Хмельницького, Укра'1'на
ДО ПИТАННЯ ШТЕГРАЦП МАТЕМАТИЧНО1 ТА МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
Постановка проблеми в загальному виглядi та и зв'язок i3 важливими науковими чи практичними завданнями. Сучасний cBiT, який характеризуемся комп'ютериза^ею будь-якоУ галузi дiяльностi людини, формуе HOBi взаемовщносини мiж людиною та знаннями. Цi взаемовщношення день за днем стають все складшшими i вимагають вiд особистостi належного рiвня iнтелектуального розвитку: умiння розв'язувати склады проблеми, критично ставитися до обставин, порiвнювати альтернативы думки, приймати зважен ршення.
Реформування осв^ньоУ галузi в УкраУш спрямоване на пiдвищення рiвня iнтелектуального розвитку особистостi. У Державнш нацiональнiй програмi «Осв^а» (УкраУна XXI стол^тя) зазначено, що вища осв^а спрямована на забезпечення фундаментально' науковоУ, загальнокультурноУ, практично' пiдготовки фахiвцiв, як мають визначати темпи i рiвень науково-технiчного, економiчного та со^ально-культурного прогресу, на формування штелектуального потен^алу на^У та всебiчний розвиток особистост як найвищоУ цiнностi суспiльства [3].
6.О. Лодатко вiдмiчае, що на сучасному етапi розвитку вiтчизняноУ педагопчноУ думки актуалiзоване одне з нагальних завдань - примноження штелектуальних здобутюв, збереження математичних традицiй соцiуму та усвщомлення педагогами важливостi плекання й популяризацп вiтчизняних культурно-математичних досягнень, активного протистояння тим негативним процесам у в^чизняному осв^ньому просторi, що призводять до руйна^У шкiльноУ математичноУ осв™ та примiтивiзують математичну пiдготовку майбутшх учителiв [5, с. 69].
Геометрiя, як жодний iнший шкiльний предмет, сприяе штелектуальному розвитку, формуванню якостей особистосл, необхiдних людинi для повноцшного життя в сучасному суспiльствi: ясшсть i точнiсть думки, критичнiсть мислення, штуУ^я, логiчне мислення, елементи алгоритмiчноУ культури, просторова уява, здатнiсть до подолання труднош^в.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Формування просторового мислення молодших школярiв як важливо' складово' штелектуального розвитку людини та закладення основ систематичного курсу геометрп починаеться в початковш школi. Пропедевтичний курс геометрп в початковш школi формуе в учшв уявлення та поняття про геометричш фiгури на площиш, Тхш iстотнi ознаки i властивостi; учить розтзнавати геометричнi фiгури в просторi та íхнi елементи, спiвставляти образи геометричних ф^ур i3 навколишнiми предметами. Вщ якостi математично' та методико-математично подготовки вчителя початкових класiв залежить, чи важко учням буде засвоювати геометричний матерiал у середнiй та старшш школi.
Аналiз ocTaHHix дослщжень i публiкацiй, у яких започатковано розв'язання проблеми i на як спираеться автор, видiлення невирiшениx ранiше частин загальноТ проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. У педагопчнш лiтературi значну увагу придiлено iнтелектуальному розвитку молодшого школяра. Вiдмiчено, що останшм часом рiвень геометрично' пiдготовки молодших школярiв знизився. Але дослiдження вченими таких питань, як навчання молодших школярiв елементам геометрп, формування просторових уявлень, розвиток просторового мислення молодших школярiв (А. М. Пишкало, М. М. Волчаста, Л.П. Петрич, О.В. Гармаш, Е.В. Маклаева, О.М. Кострова, О.В. Знаменська, Г.Ю. Гаркавцева, Л.С. Секретарева, Г.В. Белошиста, О.А. Новжова, В.1. Сутяпна та iн.) та тдготовка майбутнiх учителiв початкових клаав до навчання математики молодших школярiв (С.О. Скворцова, Г. Б. Шульга, Л. В. 1зотова, Е.В. Маклаева, Н. В. Аммосова, О.В. Онопрiенко, Г.1. Непомняща та iн.) не виршили цю проблему. Оскiльки сформовашсть просторово'' уяви та розвиток просторового мислення молодших школярiв залежить вщ учителя, який сам володiе розвинутою просторовою уявою, умiе проводити аналопю мiж геометричними тiлами та просторовими вщношеннями з повсякденним життям, постшно, навчаючи працi, образотворчому мистецтву, реалiзуе мiжпредметнi зв'язки. Забезпечити необхiдну пщготовку майбутнього вчителя початкових класiв можливо лише в кура математики.
Найважлившими проблемами математично'' пiдготовки майбутнього вчителя початкових клаав е помине зниження зацжавленосл до вивчення математики та зменшення годин, як видiляються на ii вивчення. Розв'язанням цiеí проблеми, на думку дослщниюв, виступае штеграцшне вивчення математики та методики початкового курсу математики, яке сприятиме бтьш глибокому усвщомленню матерiалу. lнтеграцiя (вщ лат. «повний, цЫсний») трактуеться як створення нового цтого на основi виявлення однотипних елементiв i частин iз кiлькох ранiше розрiзнених одиниць (навчальних предме^в, видiв дiяльностi тощо). Iнтеграцiя ж навчальних дисциплiн трактуеться як процес взаемопроникнення наук, не розчинення одне в одному, а об'еднання в едине цле ранiше 'зольованих частин, унаслщок якого основы компоненти дисциплш синтезуються в цЫсну систему, що дозволить усунути дублювання навчального матерiалу.
Метою статт е розкриття негативних впливiв спiльного вивчення дисциплш «Математика» та «Методика навчання осв^ньо' галузi «Математика» на математичну подготовку майбутнього вчителя початкових клаав.
Виклад основного матерiалу. Зважаючи на низький рiвень знань молодших школярiв iз геометрй' в початковому куа математики, говорити про iнтеграцiйну методико-математичну тдготовку майбутшх вчителiв початкових клаав нaрaзi неможливо.
Вивчення математики на факультет тдготовки вчителiв початкових клaсiв вiдiгрaе фундаментальну роль як в плат формування певного рiвня математично' культури, так i в плaнi формування наукового св^огляду.
Але для сучасно' професшно' пiдготовки майбутнього вчителя початково' школи характерна тенден^я зменшення годин, як вiдводяться на вивчення математики, яка пояснюеться тим, що для ефективно' роботи в школi майбутньому педагогу необхщна методико-математична пiдготовкa. Це зумовлено вщсутшстю единого пiдходу до визначення мкця математики в професiйнiй тдготовц вчителя початкових клaсiв та и змiсту, який вiдповiдaв би специфiцi спецiaльностi 013 «Початкова осв^а».
Думки вчених iз питання iнтегрaцií вивчення курав математики та методики викладання осв^ньо' гaлузi «Математика» мaйбутнiми вчителями початкових клаав роздiлилися надвое. Л. О. Янкша, С. 6. Царьова, А.Л. Чекин О. О. Борзенкова, Н.А. Глузман, Л.В. Товарниченко, О.Г. Мордкович пропонують поеднати математичну та методико-математичну тдготовку вважаючи, що таке вивчення математики (в штегрованому кура) йде бтьш осмислено та мотивовано. 1з шшого боку А. М. Пишкало, 6. О. Лодатко, Л. П. Ануфрiевa, О. В. Шереметьева вважають, що слщ не лише залишити самостшним курс математики, але й посилити змкт геометрично' частини у виглядi сaмостiйного курсу.
Питання штеграцшного вивчення курсiв математики та методики и викладання хвилювало дослiдникiв ще 30 рокiв тому. Тодi цей процес iнтегрaцií називався принципом бшарност^ який увiв О.Г. Мордкович. Дослщник зазначае, що однiею з неодмшних умов професшно-педагопчно''' спрямовaностi математично' пiдготовки е оргaнiзaцiя побудови математично' дисциплiни в педaгогiчному ВНЗ на основi об'еднання загальнонауково' та методично' лшп. Цей принцип забезпечуе не лише досягнення широкого кругозору в математик пiд час 'и вивчення студентами факультету подготовки вчителiв початкових клаав, певного рiвня математично' культури, але i знайомство з методами викладу початкового курсу математики.
С. 6. Царьова вважае, що в штегрованому кура методичш пщходи легко конструюються й обфунтовуються як з позицш психологи та педагопки, так i з позицiй сутностi математичного знання, лопки змiстовних зв'язкiв мiж математичними поняттями, що особливо важливо для вчителя початково' школи. В iзольовaних курсах математики i методики створити умови для цього важче. Одна з причин ^еТ проблеми
- тимчасова розiрвaнiсть розгляду вщповщних питань. Будь-яке питання математики обов'язково проектуеться на психолопчш особливостi студенев та учнiв початково' школи, на педагопчш, методичнi проблеми, питання i положення, а методичнi питання
- на математичш [9, с. 114].
О. О. Борзенкова, дослщжуючи формування методико-математично' компетентностi майбутнього вчителя початкових клаав, вважае, що необхщшсть штеграцп методико-математичних дисциплiн у професiйнiй тдготовц майбутнього вчителя початкових клaсiв е одшею з умов ефективностi формування його професшно' компетентностi [2].
Притримуеться думки про необхщшсть iнтегровaноí методико-математично'' подготовки Л.О. Янкiнa. Науковець уважае, що зацжавлешсть до предмета, усвщомлення його вaжливостi та ролi в оргашзацм початкового навчання математики виникае, якщо студент бачить можливкть (i необхiднiсть) реaлiзaцi' в методичнiй практик дослiджувaних теоретичних (математичних) знань. У зв'язку з цим при навчанш математики майбутшх учителiв початкових клаав необхщно висвiтлювaти питання практичного застосування теоретичних положень математики вищо' школи в
методик початково' математично' осв^и. Тут мають мюце спадкоемш зв'язки системи знань,отриманих у ВНЗ iз тими знаннями, якi складають базу для викладання математики в початкових класах. Для встановлення вказано' послщовност доцтьно систематично зiставляти визначення понять курсу математики вищо' школи з трактуванням вщповщних шкiльних формулювань [11].
Л.В. Товарниченко в^д^чае, що навчальна дiяльнiсть майбутнього вчителя початкових клаав у процесi вивчення курсу математики спрямована не лише на засвоення математичного змюту, а й на його подальше продуктивне використання у сво'й профеайнш дiяльностi. Це, на думку дослщниц^ зумовлено тим, що на вщмшу вiд учителя-предметника, профеайна дiяльнiсть учителя початкових класiв ушверсальна. Йому доводиться опановувати рiзними спещальними навчальними предметами: математикою, росiйською мовою, природознавством та iншими. Авторка зауважуе, що мова не йде про фундаментальну тдготовку та дiевi знання, меж^ яких далеко виходять за рамки шктьного курсу, по вщношенню до кожного з названих предмелв. Скорiше йдеться про той необхщний мiнiмум знань, який забезпечить устшну роботу вчителя початкових класiв. Ттьки володiючи математичними знаннями вчитель зможе грамотно оргашзувати 'хне вивчення, установити взаемозв'язок мiж ними, побачити перспективу вивчення того чи шшого питання, осв^ш та розвивальнi функцп ле' чи шшо' математично!' вправи. Дослщниця, визначаючи принципи оргашзацп навчально' дiяльностi студентiв в курсi «Математика» на факультет пiдготовки вчителiв початкових клаав, наголошуе, що згiдно з принципом гумаштаризацп специфiка професiйноí дiяльностi майбутнього вчителя початкових клаав (викладання ктька предмелв) не дозволяе орiентувати курс математики у ВНЗ на власне математичну осв^у у вузькому сена слова. Це скорше вузько профеайна осв^а, тобто не студент для математики, а математика для майбутньо' профеайно' дiяльностi студента [8, с. 26, 33, 41-42].
Переважна частина дослщжень, як виступають за штегра^ю математичного та методико-математичного курсiв лише зменшують роль математично' пiдготовки майбутнього вчителя початково' школи, що суперечить вимогам сучасного сустльства до яюсного розвитку iнтелекту, просторово' уяви та просторового мислення випускника початково' школи, яке повшстю залежить вiд математично'' осв™ та культури вчителя.
6.О. Лодатко доцiльно зауважуе, що курс «Методика викладання математики» вимагае вщ студента - майбутнього вчителя - насамперед фунтовних математичних знань на рiвнi вiльного оперування ними, бачення змютово-лопчних зв'язкiв мiж поняттями, твердженнями та процедурами (алгоритмами) [5, с. 132-133].
Математична тдготовка майбутнього вчителя початково''' школи являе собою систему знань i переконань, як визначають його погляди на роль математики в сучасному свт та и вплив на iнтелектуальний розвиток молодших школярiв, на сутнiсть математичних методiв пiзнання дiйсностi й рiвень математично'' компетентности необхiдний у майбутнiй профеайшй дiяльностi. Завдання ж методико-математично' подготовки - не натаскування студентiв на викладання осв^ньо' галузi «Математика» в початковш школi, а пiдведення 'х до глибокого розумiння того, що математична осв^а е не лише частиною науки математики, а й феноменом загальнолюдсько' культури. Вона е вщбиттям юторп розвитку людсько' думки.
Сптьне вивчення курсу математики з курсом методики и викладання в початкових класах не вирiшуе проблему невщповщносл рiвня як математично'', так i методико-математично' пiдготовки майбутнiх учителiв початкових класiв вимогам сучасностi. Це пояснюеться, по перше, вщмшшстю цтей указаних пiдготовок та
спецификою загальноУ профеайноУ пiдготовки, по-друге, ураховуючи низький рiвень шкiльноí математичноУ освiти, студенти не лише не побачать профеайноУ спрямованост вивчення математики, а й одночасне вивчення математичного та методико-математичного матерiалу призведе до ще бтьшоУ плутанини в знаннях, як вони отримуватимуть. Перш шж навчати студента, «як навчати» молодших школярiв початковому курсу математики, треба на високому рiвнi навчити його «чому навчати», i цi етапи не можна не поеднувати, не мшяти мiсцями, не зменшувати вартост жодного з них.
Завданням удосконалення та модершзацп математичноУ освiти мае стати не штегра^я математичних та методичних курав, а реалiзацiя прикладноУ спрямованост змiсту математики - реалiзацiя мiжпредметних зв'язкiв математики, iнформатики, образотворчого мистецтва та працк
Ми погоджуемося з думкою таких вчених, як А. М. Пишкало, 6. О. Лодатко, Л. П. Ануфрiева, О. В. Шереметьева про те, що вивчення окремо курсу математики й посилення змкту геометричноУ частини необхщно майбутньому вчителю початкових класiв для забезпечення на високому рiвнi математичноУ подготовки учнiв.
А.М. Пишкало наголошуе на важливост саме математичноУ пiдготовки майбутнього вчителя початкових клаав перед методичною його подготовкою. Вiн зазначае, що справа не лише в тому, що в початкових класах закладаються основи таких важливих понять, як «число» та «величина», вщбуваеться ознайомлення з елементами буквеноУ символти й геометри, розвиваються логiчнi вмiння, але й в тому, що багато математичних понять молодшi школярi використовують без строгих визначень, а в багатьох випадках й неявно. Це висувае особливi вимоги до математичноУ тдготовки вчителя початкових клаав [6, с. 3].
6. О. Лодатко зауважуе, що на ™ тематичного розмаУття роздЫв (навчальних модулiв) курсу математики, ми маемо обмежешсть ресурсу навчального часу для забезпечення яюсноУ математичноУ подготовки при вОдверто низькому рiвнi математичних знань студентiв першого-другого курсiв, якi мають намiр отримати спе^альшсть вчителя початкових класiв. Починаючи з третього курсу, студенти, як правило, перестають вивчати математику 0 займатися нею) взагалi i до закшчення унiверситету успiшно забувають бшьшкть iз того, що Ум доводилося свого часу чути i намагатися запам'ятовувати. Це, безсумшвно, створюе серйозш перешкоди в методичнiй пiдготовцi майбутшх учителiв, бо курс методики викладання математики вимагае вщ майбутнього вчителя, насамперед, ^рунтовних математичних знань на рiвнi вiльного оперування ними, бачення змютовно-лопчних зв'язкiв мiж поняттями, твердженнями i процедурами (алгоритмами). Якщо ж студент цього не досяг, то в кращому випадку методика викладання математики для нього здасться збiркою «кулшарних рецеплв», а не як структурована i систематизована галузь знань [4, с. 112].
Л.П. Ануфрiева вiдмiчае, що геометричнi знання переважноУ частини випускникiв факультету пiдготовки вчителiв початкових класiв не досягають необхОдного рiвня для успiшного навчання елеменлв геометрП молодших школярiв. Дослiдниця зауважуе, що цю задачу не виршуе аш курс математики, анi курс методики. Методична подготовка майбутнього вчителя до навчання геометри молодших школярiв ще не досягае необхОдного теоретичного й Одейного рiвня, бо немае наступност мiж його математичною та методичною тдготовкою [1, с. 59-60].
Не можна не погодитись з I. Ф. Шарипним, який уважае, що людина, яка отримала хорошу фундаментальну осв^у, набагато швидше пристосуеться до умов сучасного життя, зумiе знайти в ньому свое мкце, шж та, що поверхнево
познайомилася з численними сучасними предметами. Володшня ж геометричним методом дуже корисно сучасшй людиш, бо дозволяе Уй швидко i наочно зрозум^и суть складного явища, дати йому яюсну iнтерпретацiю [10].
Л.П. Стойлова в^д^чае, що «...устшне розв'язання задачi розвитку молодших школярiв засобами навчального предмета «Математика» вимагае вщ учителя глибоких математичних знань та розумшня мкця математики у вивченш навколишнього св^у.... Для пiдготовки вчителя до розв'язання завдань розвитку молодших школярiв у кура методики повинен бути штегрований матерiал математики, психолопУ, педагогiки та iнших дисциплiн. Отже, зазначеш дисциплiни повиннi бути засвоеш студентами до початку вивчення курсу методики. Проблему взаемозв'язку дисциплши «Математика» з курсом «Методика навчання математики у початкових класах» можна виршувати, посиливши професiйну спрямованiсть курсу математики. Що стосуеться курсу методики навчання математики, то при вивченш понять початкового курсу математики, Ухшх властивостей, студенти неодмшно звертаються до пщручника математики вищоУ школи» [7, с. 53, 55].
Звюно, не менш особливоУ уваги в професiйнiй тдготовц вчителя початкових класiв надано методичнш пiдготовцi, адже вона зумовлюе виршення проблеми пiдвищення якостi шкiльноУ математичноУ освiти. Проте аналiз науково-методичноУ л^ератури показав, що дисертацiйнi дослiдження, спрямованш на покращення методико-математичноУ пiдготовки майбутшх учителiв початкових класiв, не виршили проблем, iз якими стикаються здобувачi пiд час вивчення математики та пщ час роботи в школк
Висновок. Проблема iнтеграцiУ математичноУ та методичноУ пiдготовки майбутнiх учителiв початкових клаав е надзвичайно складною i неоднозначною. Другорядна роль математичноУ подготовки майбутнього вчителя початковоУ школи порушуе цiлiснiсть його професiйноУ пiдготовки у ВНЗ та е одшею з важливих причин низького рiвня математичноУ подготовки учнiв.
Список використаних джерел
1. Ануфриева Л. П. Научно-методические основы геометрической подготовки учителей начальных классов в вузе: дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.02 / Ануфриева Лидия Павловна. - М., 1999. - 232 с.
2. Борзенкова О.А. Формирование методико-математической компетентности будущего учителя начальных классов : диссертация ... кандидата педагогических наук : 13.00.08 Самара, 2007. - 255 с., Библиогр. : с. 206
3. Державна нацюнальна програма «Осв^а» (УкраУна XXI ст.). - К. Райдуга, 1994.
4. Лодатко Е. А. Школьная геометрия в контексте математической культуры учителя начальных классов / Евгений Александрович Лодатко // Геометрия и геометрическое образование : сб. трудов Междунар. науч. конференции «Геометрия и геометрическое образование в современной средней и высшей школе» (к 70-летию В. А. Гусева). - 22-25 ноября 2012 г. - Тольятти : ТГУ, 2012. - С. 111-114.
5. Лодатко 6. О. Математична культура вчителя початкових клаав [Текст] : моногрaфiя / бвген Олександрович Лодатко ; за заг. ред. проф. С. Т. ЗолотухшоУ. - Рiвне-Слов'янськ : Пщприемець Маторш Б. I., 2011. - 324 с.
6. Стойлова Л.П., Пышкало А.М. Основы начального курса математики : Учеб. Пособие для учащихся пед. уч-щ по спец. № 2001 «Преподавание в нач. классах ощеобразоват. шк.» - М.: Просвещение, 1988. - 320 с.
7. Стойлова Л.П. Математическое образование учителя начальных классов в новых условиях [Текст] / Л. П. Стойлова // Начальная школа. - 2010. - N 3. - С. 53-60.
8. Товарниченко Л. В. Организация учебной деятельности студентов при изучении курса математики на факультете начальных классов как фактор профессиональной подготовки : дис. канд. пед. наук : 13.00.02 - теория и методика обучения и воспитания (математика) / Товарниченко Людмила Викторовна. - Астрахань, 2002. -136 с.
9. Царева С. Е. Проблемы подготовки учителей начальных классов к обучению математике в системе педагогического образования современной России. // Успехи современного естествознания. - 2010. - №12. - С. 113-114. Режим доступу : www.rae.ru/use/?section=content&op=show_article&article_id=7785709
10. Шарыгин И. Ф. Нужна ли школе 21-го века Геометрия? // Математическое просвещение. — 2004. — Т. 8. — С. 37-52.
11. Янкина Л.А. Интеграция математической и методической подготовки будущих учителей начальных классов - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/3_ANRR_2009Pedagogica/39953.doc.htm
Анотащя. ¡ванова К.Ю. До питання '¡нтеграц'йматематичноУта методико-математичноУп'дготовки майбутшх учител'в початкових клаав.
У статт'1 досл'>джено питання '1нтеграц'1йного вивчення дисципл'>н «Математика» та «Методика навчання математики в початкових класах» на факультет'1 тдготовки вчител'в початкових клаав. Проаналiзовано досл'дження вчених щодо '¡нтеграци математичноУ та методично)' тдготовки майбутшх учител'в початково) школи. З'ясовано, що думки вчених роздлились надвое. Одна група вчених уважае, що сп'тьне вивчення математики та методики навчання математики в початкових класах майбутшми вчителями початкових клаав буде бльш осмисленим i мотивованим. 1нша група вважае, що при '¡нтеграцшному вивченнi математичного та методичного курав математичшй п'дготовц майбутнього вчителя початкових клаав надано другорядну роль, що е одшею з важливих причин низького р'вня математично)пдготовки учнв.
1нтегроване вивчення курсу «Математика» з курсом методики )) викладання в початкових класах не вирiшуе проблему нев'дпов'дност'! рiвня як математично), так /' методико-математично) тдготовки майбутшх учител'в початкових клаав вимогам сучасност'1, що пояснено в'дм'мшстю цлей указаних тдготовок та специфкою математично) тдготовки.
Ключов'1 слова: математична тдготовка, методична тдготовка, '¡нтеграц'я, вчитель початкових клаав.
Аннотация. Иванова Е.Ю. К вопросу интеграции математической и методико-математической подготовки будущих учителей начальных классов.
В статье рассмотрен вопрос интеграционного изучения дисциплин «Математика» и «Методика обучения математике в начальных классах» на факультете подготовки учителей начальных классов. Проанализированы исследования ученых относительно интеграции математической и методической подготовки будущих учителей начальной школы. Выяснено, что точки зрения ученых разделились надвое. Одна группа ученых считает, что совместное изучение математики и методики обучения математике в начальных классах будущими учителями начальных классов будет более осмысленным и мотивированным. Другая
группа считает, что при интеграционном изучении математического и методического курсов математической подготовке будущего учителя начальных классов отводится второстепенная роль, что является одной из важных причин низкого уровня математической подготовки учащихся.
Интегрированное изучение курса «Математика» с курсом методики ее преподавания в начальных классах не решает проблему несоответствия уровня как математической, так и методико-математической подготовки будущих учителей начальных классов требованиям современности, что объясняется различием целей указанных подготовок и спецификой математической подготовки.
Ключевые слова: математическая подготовка, методическая подготовка, интеграция, учитель начальных классов.
Abstract. Ivanova K. On the issue of the integration of mathematical, methodical and mathematics training of prospective primary school teachers.
The article deals with the question of the integration studying subjects "Mathematics" and "Methods of teaching mathematics in primary school" at the Primary School Teachers Training Faculty. Scientists' researches on the integration of mathematical and methodical training of prospective primary school teachers are analyzed. It is found that the scientists' points of view are divided into two fields. One group of scientists believes that the integrative study of mathematics and methods of teaching mathematics in primary school by the prospective primary school teachers will be more meaningful and motivated. Another group states that mathematical training of the prospective primary school teachers with the integration study of the mathematical and methodical courses has a secondary role, which is one of the important reason of the low level of students' mathematical training.
The integrated study of the course "Mathematics" with the course of methods of its teaching in primary schools does not solve the problem of the non-compliance level of the mathematical, methodical and mathematics training of the prospective primary school teachers to the modern requirements. It is explained with the difference in the goals of noticed trainings and the specifics of mathematical training.
Key words: mathematical training, methodical training, integration, primary school teacher.
