CC BY
15Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60). № 2. 2008 г. С. 283-288.
УДК 347.472 (477)
1саев А.М.
Д11 ТА РЕЧ1 ЯК ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ
Стаття присвячена ан^зу предмету договору дарування. Розглянуто можливють юридично значимих дiй та речей бути самостшними предметами розглядуваного договiрного iнституту. Зроблено висновок щодо взаемозв'язку речей та дiй як сукупносп об'eктiв, що разом утворюють предмет договору дарування.
Ключовi слова: ди, речi, договiр дарування.
З набранням чинностi Цивiльним кодексом Укра1ни (дат ЦК Украши) було докорiнно змшено правову регламентацiю багатьох договiрних шститупв. Не став вик-люченням i договiр дарування. Цкавим е те, що порiвняно з ЦК УРСР предмет договору дарування набув бшьш широкого окреслення в закош. Ранiше всi договори, що опо-середковували перехiд права власностi або право користування мали один предмет -майно, за вщсутносп якого-небудь визначення ще! категори. Сьогоднi коло предмета договору дарування розширено законом та на тл цих законодавчих змiн виникають запитання про доречнють i можливiсть визнання тих чи шших об'ектiв цивiльного права предметами договору дарування. Зокрема в лггерат^ точаться дебати навколо дш як предмету договору дарування. Деяю запитання виникають й щодо речей, яю можуть бути подарованi. У зв'язку з викладеним дослiдження зазначених проблем предмету договору дарування вбачаеться актуальним.
Мета роботи полягае у послщовному аналiзi норм ЦК Украши, що регламентують предмет договору дарування 1х спiввiднесення iз загальними положеннями про об'ект цивiльного права та предмет цившьно-правового договору. Такий аналiз матиме сво1м головним наслщком бiльш коректне розумiння сутностi предмету договору дарування.
Розробкою питань ще! проблематики займалися таю вченi минулого i сьогодення, як: К.1. Граве, 1.Б. Новицький, 1.С. Перетерський, О.С. 1оффе, М.1. Брагинський, В.В. Впрянський, А.Л. Маковський, 1.В. Gлiсеев, Р.О. Максоцький, Д.В. Мурзiн, М.В. Кротов, та шш1
Отже, вiдповiдно до ч.ч. 1, 2 ст. 718 ЦК Укра!ни предметом договору дарування можуть бути рухомi реч^ в тому чист грошi та щнш папери, а також нерухомi реч^ майновi права, якими дарувальник володiе або яю можуть виникнути у нього в майбут-ньому. З наведено! норми випивае, що предметом договору дарування можуть бути:
а) речц
б) майжш права.
Разом з тим виникае запитання, чи можуть бути предметом договору дарування правомiрнi ди дарувальника, яю не е послугами або роботами? Подiбнi мiркування не можна визнати безпщставними, про що свщчать деякi iсторичнi та сучасш законодавчi приклади. Так вщповщно до ст. 242 Проекту Цившьного уложенiя Росшсько! 1мпери, дарування могло полягати у вщчуженш або у встановлеш права, у вiдмовi вщ права або навiть у прийнятп дарувальником на себе зобов'язання [1, с. 43]. Отже, автори Проекту
о^м прав (вщчуження або встановлення права), до предмету дарування зараховували також певнi ди дарувальника (вщмова вщ права або прийняття дарувальником на себе зобов'язання). Цшком ймовiрно, що остання теза е наслщком рецепци норм римського права. Зокрема, римське приватне право за предмет дарування визнавало будь-якi ди дарувальника, яю так чи iнакше збагачували обдаровуваного, наприклад звiльнення вщ тягаря утримання власного майна або усунення обмежень щодо власностi обдаровуваного [2, с. 499].
Прикладом сучасно! кодифкаци, що дозволяе дарувати до е Цивiльний Кодекс Росшсько! Федераци (далi ЦК РФ). Вщповщно до п. 1 ст. 572 ЦК РФ дарувальник може вчинити дарування шляхом вчинення таких дш як:
а) звiльнення обдаровуваного вщ майнового обов'язку щодо себе (що здшснюеться як прощення боргу);
б) звшьнення обдаровуваного вiд майнового обов'язку щодо третьо! особи ( що здшснюеться як переведення боргу обдаровуваного на дарувальника або виконання зобов'язання дарувальником замють обдаровуваного на користь третьо! особи).
Таким чином, до предмету дарування, законодавства рiзних чашв та кра!н, вщносять:
а) речц
б) майновi права;
в) до дарувальника, яю не е традицiею (вщ лат. traditiб—передача), але так чи iнакше збагачують обдаровуваного.
Далi бiльш детально розглянемо ди дарувальника та речi як можливi предмети договору дарування. Обсуджуючи поставленi питання слщ звернути увагу на те, що договiр дарування, як i будь-який шший договiр спрямований на передання майна у власнють мае складний предмет. Останнш складаеться iз певного майна ( речi або права), це так званий мат^альний об'ект та вiдповiдних дiй зобов'язано! сторони (передача майна - традищя), що е юридичним об'ектом [3, с. 398-399]. Юридичний об'ект (ди дарувальника) подекуди називають об'ектом першого роду, в свою чергу матерiальний об'ект (майно) визнаеться об'ектом другого роду [4, с. 340]. Сдшсть зазначених об'ектiв утворюе предмет договору дарування. Але чи можуть бути предметом дарування ди дарувальника, що не е суть йа&йб, проте так чи iнакше полшшують майнове становище обдаровуваного? 1снують рiзнi вiдповiдi на поставлене запитання, але в з рештою !х можна вщнести на користь одше! з двох точок зору. Вщповщно до першо! розглядуванi ди дарувальника можуть бути предметом договору дарування за вщсутносп передання майна. Прибiчниками ще! точки зору е М.1. Брагинський, В.В. Вiтрянський, А.Л. Ма-ковський. На пщтвердження свое! думки автори наводять наступнi аргументи:
а) предметом будь-якого договору е по суп предмет зобов'язання, що з нього випливае, а предмет зобов'язання це ди зобов'язано! сторони;
б) ди дарувальника, що спрямованi на звшьнення обдаровуваного вщ майнового зобов'язання забезпечують збагачення останнього та мають iншi ознаки дарування, зокрема, вчинюються безоплатно за рахунок зменшення власно! майново! маси i з намiром збшьшити майно обдаровуваного [4, с. 341-342].
284
Зпдно з другою точкою зору ди дарувальника не можуть сам1 по co6i утворювати предмет дарування. Прихильником друго! точки зору, зокрема, е 1.В. Слюеев, який наголошуе на тому, що:
а) об'еднання в даруванш таких предмета, як майно та ди вбачаеться невиправда-ним з огляду на те, що даруванням переноситься право власносп, яке нерозривно пов'язане з р1ччю. Отже д1я з вщривом вщ реч1 не може бути предметом дарування;
б) пщстави та процедури прощення, переведення боргу, виконання обов'язку за боржника настшьки р1зш, що ïx об'еднання в предмет! дарування вкрай штучне [5, с. 139].
З наведених точок зору друга вбачаеться бшьш виправданою. Погоджуючись 1з за-пропонованою аргументащею, слщ зауважити, що звшьнення обдаровуваного вщ май-нового обов'язку щодо дарувальника або третьоï особи може бути визнано предметом дарування тшьки з першого погляду. Вади такого предмету можна побачити через призму сутнюних ознак договору дарування. До таких ознак належать:
а) спрямовашсть договору на передання майна у власнють;
б) безоплатнють;
в) збшьшення майна обдаровуваного;
г) зменшення майна дарувальника.
Варто проанал1зувати яким чином знаходять свое вщображення вказаш ознаки шд час вчинення таких дш, як прощення боргу або переведення боргу на дарувальника.
По-перше можна стверджувати, що тд час вчинення зазначених дiï не вщбуваеться головного - передання майна вщ дарувальника до обдаровуваного, а це суперечить змюту першоï з названих ознак дарування.
По-друге анал1з таких взаемопов'язаних ознак дарування як збшьшення майна обдаровуваного i вщповщно зменшення майна дарувальника свщчить про передчаснють визнання розглядуваних дiï дарувальника предметом дарування. Так наприклад, майно-ва маса обдаровуваного „А" складаеться з його майнового активу (рухоме, та нерухоме майно, право вимоги за договором позики №1) та майнового пасиву (боргове зо-бов'язання сплатити грош1 за договором позики №2, строк виконання якого наступив). Майнова маса дарувальника „Б" складаеться лише з майнового активу (нерухоме майно та готаков1 грошГ). Договором дарування м1ж „А" та „Б" здшснюеться переведення боргу по договору позики №2 - з „А" борг переведено на „Б". Пюля чого майнова маса обдаровуваного „А" складаеться лише з майнового активу (рухоме, та нерухоме майно, право вимоги за договором позики № 1). У свою чергу майнова маса „Б" тепер складаеться з майнового активу (нерухоме майно та готака) та майнового пасиву (боргове зобов'язання сплатити грош1 за договором позики № 2, строк виконання якого настав). Як можна побачити з наведеного прикладу, тсля укладення договору дарування, предметом якого е д1я, майновий актив обдаровуваного не збшьшився та майновий актив дарувальника не зменшився. Вочевидь вщсутш ознаки дарування, що анал1зуються.
Таким чином можна дшти висновку, що предметом договору дарування можуть бути не сам1 ди, а тшьки майно у вигляд1 речей в тому числ1 майнових прав у поеднанш з д1ями щодо передач! ïx обдаровуваному.
*
Тобто дш, що не е суть traditiö, але полшшують майнове становище обдаровуваного
285
Враховуючи те, що ди, як об'ект цивiльного права класично розумiються у виглядi робгг та послуг доцiльно розглянути можливiсть остантх бути предметом договору дарування. Перспектива послуги бути предметом договору дарування вже дослщжувалась правниками цивiлiстами. Бшьшою мiрою думки 3i згаданого питания сходяться в тому, що безоплатна послуга не може бути предметом договору дарування [6, с. 715]. Зокрема, Р.О. Максоцький, категорично обстоюе позицiю, згщно з якою по-слуга не може бути предметом дарування, так само як не можуть бути предметом дарування роботи [7, с. 70]. На шдтвердження свое! позици автор наводить таю аргументи:
а) безоплатт послуги не входять до предмету цившьного права, адже, останнiм ре-гулюються майново-вартiснi вщносини;
б) едине, що може свщчити про наявнiсть зобов'язання з надання послуг це вина-города за послугу [8, с. 56-57].
Бшьш оптимiстичнi погляди, щодо послуги як предмету дарування висловлюе Д.В. Мурзш. Сам автор зазначае, що самостшно! юридично! конструкци зобов'язання з без-оплатного надання послуг не матиме, через пануючу доктрину „права тш" Однак, якщо уявити ситуацiю де iснуе зобов'язання, щодо надання послуги вартють яко! вщома сторонам, але виконавець послуги до li надання (на вщмшу вiд прощення боргу) зо-бов'язуеться звiльнити замовника послуги вщ оплати, тодi вщносини сторш будувати-муться за моделлю договору дарування [9, с. 376-376].
З двох наведених позицш бшьш вдалою вбачаеться перша. Проте, аргумент що спростовуе можливiсть вiдносин, щодо надання безоплатно! послуги бути предметом цившьного права не е беззаперечним. Адже, не викликае сумнiвiв те, що вщносини, яю виникають з приводу безоплатного збертання входять у коло предмету цившьного права та регулюються цившьним законодавством. Передуем справа в тому, що договiр дарування е договором про передання майна у власнють, i на грунп ще! конститутивно! ознаки базуються iншi сутнiснi ознаки договору дарування, яю були наведенi ранiше. Дарування, що мае сво!м предметом послугу не буде вщповщати зазначеним ознакам. Така ситуащя буде справедливою до ие! пори поки не змшиться доктринальне розумiния та законодавче регулювання договору дарування зi звичайного договiрного iнституту на генеральний iнститут, нормам якого б пщпорядковувалися iншi безоплатш правовщносин, що регулюються цивiльним правом. Можливють таких змiн як не вик-лючена так i не безсумшвна.
Пiсля характеристики дiй як предмету договору дарування варто звернути увагу на речi, що можуть бути подароваш. Отже вщповщно до рашше наведено! ст. 718 ЦК Укра!ни договiр дарування можна класифкувати за характеристикою предмета дару-вання на:
1) договiр дарування речей, в тому чист грошей, цiнних паперiв та нерухомих речей;
2) договiр дарування майнових прав, як тих, що юнують так i тих, що виникнуть в дарувальника в майбутньому.
Одразу слiд зазначити, що подiбна законодавча класифiкацiя досить умовна. Адже, пряме протиставлення майнових прав речам суперечило б ч. 2 ст. 190 ЦК Укра!ни згiдно з якою майновi права е неспоживною рiччю. Таким чином дарування майнового права це по суп дарування реч^ що пояснюе можливють переведення права власностi
286
на них вщ дарувальника до обдаровуваного. Разом з тим сутшсть та специфша правового регулювання обку майнових прав виправдовують юнування певно1' диференщацп м1ж даруванням речей, що матер1ал1зоваш у певнш форм1, та даруванням майнових прав. До реч1, ще одним прикладом безтшесних речей е бездокументарш щнш папери, що юнують вщповщно до ЦК Украши (ч. 3 ст. 195), та шших нормативно-правових акпв (наприклад ч. 12 ст. 10 Закону Украши „Про щнш папери та фондовий ринок" вщ 23.06.2006 р. № 3480-4 [10]).
Реч1, як предмет договору дарування мають вщповщати законодавчим вимогам, щодо оборотоздатносп об'екпв цившьних прав. Так не можуть бути предметом договору дарування реч1, що вилучеш з цившьного обороту. Не можуть, наприклад переда-ватися за договором дарування бойова техшка, бойов1 отруйш та вибухов1 речовини i т.п. Зпдно з ч. 2 ст. 178 ЦК Украши, види об'екпв цившьних прав, перебування яких у цившьному оборот не допускаеться, мають бути прямо встановлеш у закош.
Деяю об'екти цившьних прав е обмежено оборотоздатними. Зазначеш об'екти можуть передаватися за цившьно-правовими угодами, лише за певних умов. Вщповщно до абз. 2 ч. 2 т1е1' ж статп види об'екпв цившьних прав, яю можуть належати лише пев-ним учасникам обороту або перебування яких у цившьному оборот допускаеться за спещальним дозволом (об'екти, обмежено оборотоздатш), встановлюються законом. Нажаль дос1 немае закону в якому були б перел1чеш як об'екти вилучеш з цившьного обку так i обмежеш в ньому. Натомють д1е постанова Верховно1' Ради Украши „Про право власносп на окрем1 види майна" в1д 17 червня 1992 р. № 2471-12 [11]. У вщповщних додатках до вказано1' постанови наведено перел1ки майна вилученого та обмеженого в оборот1. Не покращуе ситуац1ю i те, що втратив чинн1сть Закон Укра1'ни „Про власнють" вщ 07 лютого 1991 № 697-12 [12] на виконання якого була прийнята зазначена постанова [13].
Таким чином можна стверджувати, що по-перше, ди дарувальника незалежно в1д того чи це роботи або послуги, чи шш1 правом1рн1 дИ' спрямован1 на збагачення обдаровуваного за вщсутносп передання майна не можуть бути предметом договору дарування. Визнання зазначених д1й предметом договору дарування суперечить конститутив-ним ознакам розглядуваного договору. По-друге, класиф1кац1я предмету дарування на дарування речей та дарування майнових прав е умовною, адже згщно з чинним законо-давством майнов1 права також визнаються речами. По-трете, з прийняттям ЦК Украши регламентащя положень щодо предмету договору дарування набула бшьш змютовного характеру. Разом з тим предмет договору дарування потребуе подальшого наукового дослщження, як один з найважлив1ших та найскладшших елемент1в договору дарування. Зокрема, б1льш докладного анал1зу вимагае такий предмет договору дарування, як майнов1 права, а точн1ше, дарування речових та зобов'язальних прав, що е р1зновидами майнового права. Вказаним питанням будуть присвячен1 майбутн1 теоретичш пошуки автора.
Список використаних джерел та лггература:
1. Проект Гражданского уложения. Книга пятая. Обязательства. Т.1. СПб., 1899. - 833 с.
2. Римское частное право / Под ред. И.Б.Новицкого, И.С. Перетерского. М., 1972. - 550 с.
3. Иоффе О. С. Обязательственное право. -М.:«Юрид. лит.», 1975. - 880 с.
287
4. Брагинский М.И., Витрянский В.В., Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. 6-й завод. - М.: «Статут», 2004. - 800 с.
5. Гражданское право: Учебник: В 3 т. - Т. 2. - 4-е изд., перераб. и доп. /Отв. ред. А.П. Сергеев, Ю.К. Толстой. - М.: ТК Велби, Проспект, 2004. - 848 с.
6. Komentarz do Kodeksu cywilnogo. Ksiega trecia Zobowiazania. - Tom. Wydanie 6. - Pod red. G. Bienka. - Warszawa, 2004. - 715 с.
7. Максоцкий Р.А. Возмездность и безвозмездность в современном гражданском праве. Учебное пособие /Науч. ред. М.В.Кротов. М., 2002. - 176 с.
8. Кротов М.В. Обязательство по оказанию услуг в советском гражданском праве. Л., 1990. -236 с.
9. Мурзин Д.В. Моделирование безвозмездного обязательства по оказанию услуг //Цивилистические записки : Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 2. - М.: «Статут» - Екатеринбург: Институт частного права, 2002. - 511 с.
10. Закон Укра!ни „Про цшт папери та фондовий ринок" // ВВР Укра!ни. - 2006. - №31. - Ст. 268.
11. Постанова Верховно! Ради Укра!ни „Про право власносл на окрем1 види майна"// ВВР Украши. - 1992. - N35. - Ст. 517.
12. Закон Украши „Про властсть" // ВВР УРСР. - 1991 - № 20. - Ст. 249.
13. Закон Укра!ни „Про внесення змш та визнання такими, що втратили чинтсть, деяких законо-давчих актш Укра!ни у зв'язку з прийняттям Цившьного кодексу Укра!ни"// Офщшний вюник Украши. - 2007. - № 43.- Ст. 1703.
Исаев АН. Действия и вещи как предмет договора дарования.
Статья посвящена анализу предмета договора дарования. Рассмотрена возможность юридически значимых действий и вещей быть самостоятельными предметами рассматриваемого договорного института. Сделан вывод относительно взаимосвязи вещей и действий как совокупности объектов, которые вместе образуют предмет договора дарования.
Ключевые слова: действия, вещи, договор дарования.
Isaev A.N. Actions and things as a subject of agreement of talent.
The article is devoted to the analysis of subject of agreement of talent. Possibility is considered legally meaningful actions and things to be the independent articles of the examined contractual institute. A conclusion is done in relation to intercommunication of things and actions as aggregate of objects which form the subject of agreement of talent together.
Keywords: actions, things, agreement of talent.
Надшшла до редакци 30.10.2008 p.
288
