CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 1. С. 344-349.
ТРИБУНА МОЛОДОГО УЧЕНОГО
УДК: 9(45747): 614.46
ДШЛЬШСТЬ КЕРЧЕНСЬКОГО КАРАНТИННОГО ОКРУГУ У ДРУГ1Й ПОЛОВН1 Х1Х - ПОЧАТКУ ХХ ст.
Воронша С. О.
Тавршський нацюнальний ун1верситет 1м. В. I. Вернадського, м. Симферополь, Украта
Дослщжусться складний процес вщновлення Керченського карантину тсля Кримсько! вшни та умови подальшо! дiяльностi Керченського карантинного округу у другш половит Х1Х - початку ХХ ст. Визначено його особливий склад, основш напрямки дшльносп, вплив на карантинну справу мiжна-родних санiтарних конвенцш ратифжованих Росiйською iмперiею у дослiджуваний перiод.
Ключов1 слова: карантинний округ, Керч, Крим, особливий склад, дшльшсть.
Актуальшсть обрано! проблемы дослщження обумовлюеться необхщшстю вдо-сконалення д1ючого комплексу анти ешдемюлопчного законодавства, взаемодп державних служб (митно!, прикордонно!, медично!) потребою в анал1з1 1 викорис-танш значного в1тчизняного 1 заруб1жного досвщу д1яльносп в цш сфер1, анал1зу вживаних рашше заход1в { оцшка !х ефективност1, зокрема на приклад1 створення спещально! карантинно! служби в Росшськш 1мперп 1 галузевого законодавства.
Звертаючись до юторюграфп проблеми, вкажемо, що загалом у виявлених нами роботах розглядаються дот1чно окрем1 аспекти створення { д1яльност карантинних служб, установ { вщповщного галузевого законодавства. При цьому юторюграф1я проблеми представлена роботами учених з ¡мперського 1 до сучасного перюд1в. Серед них, очевидно, слщ зазначити пращ таких дослщниюв як Змерзлий Б.В., Ерю-ман, Галанш М.1., Черкаський Б.Л., Серпев В.П., Ладний 1.Д., Щетн О.П., Ермаков В.В., Прютанськова Н.1. [1-8]. У бшьшост випадюв щ учет розглядають меди-чш аспекти профшактики { попередження розповсюдження ешдемюлопчних захво-рювань, окрем1 карантинш заходи. I лише в працях Б.В. Змерзлого 1 Н.1. Прютансь-ково! ми знаходимо спробу систематизацп росшського законодавства дослщжува-ного перюду у галуз1 управлшня медициною 1, деяю особливосп регулювання карантинно! служби, створення мереж! карантинних установ на П1вдш Укра!ни. У той же час, проблема д1яльносп карантинних установ в умовах друго! половини XIX в. недослщжена.
Перюд тсля закшчення Кримсько! вшни був вельми непростим в робой карантинних установ Тавршсько! губернп. З одного боку, Рос1я була змушена була тти на значне спрощення д1яльносп сво!х установ в цш сфер1, через що був прийнятий карантинний статут 1866 р., з шшого боку, регулярш м1жнародш саштарш конференции сво!ми ршення кожного разу ставили тд загрозу само юнування карантинних заклад1в в !х колишньому виглядь При цьому небезпека проникнення через порти Чорного 1 Азовського мор1в небезпечних захворювань збер1галася на вельми високому р1вш, а д1яльшсть карантинних установ в репош, через руйнування в роки
344
вшни практично Bcix ix будiвель, знаходилася на вельми низькому piBHi. Проблеми також доповнювалися загальним поганим станом фiнансiв держави, яка боячись зайвих витрат не наважувалася видшити iстотнi кошти наремонт карантинних буд1вель.
Формально, карантиннi установи тд час Кримсько' вiйни не припиняли свое функцюнування, просто багато з них покинули мюце свого розташування. З початком же мирних переговорiв вони за наказом повернулися на мiсця.
З введенням основних змш за статутом 1866 р., станом на 1871 р. знаходимо на-ступних службовцiв карантинних закладiв в Таврiйськiй губерни. Карантинний округ Феодоси: начальник округу: статський радник, доктор медицини Ф.1. Пекар-ський. Старший лiкар Ф.Ф. Ергардт, молодший лiкар С.Д.Тiрютiн. Капiтан порту К.Е. Сутовський. Директор карантинного будинку А.1. Стрixiн. Комiсари: 1.П. Тамара, А.А. Каганл1 Перекладач В.О. Руссен. Дшовод i скарбник М.А. Каганль Пови-вальна бабця М.Ф. Шафрановська.
Gвпаторiйське агенство. Агент, статський радник, штаб-лшар 1.Ф. Мисловський. Комюсар I.A. Дулов. Севастопольське агенство. Агент, лшар Ю.К. Вель, комiсар К.С. Деламурье. Иврота Феодосшсько' Карантинно' варти. Командир поручик С.М. Страхович, тдпоручик Т.Ф. Кравченко, прапорщик Я.Е. Тахтаев [9, с. 84].
Керченський округ. Начальник округу дшсний статський радник А.П. Савщь-кий. Старший лшар К.М. Крокко. Директор карантинного будинку Н.Е. Вуськодiч-Кульов. Комюари: В.Н. Шпшярський, A.I. Щепотьев. Капiтан над портом, каштан 1 рангу В.М. Сухомлш. Його помiчник К.Н. Мixайлопуло. Перекладачi A.I. Тршол> тов, В.С. Латишев. Справочинець В.П. де-Сiлла. Його помiчник С.А. Дзбановський. Повивальна бабця П.Х. Павлшська [9, с. 85].
Керченська шврота Карантинно' варти. Командир штаб-каштан Л.М. Краевсь-кий, субалтер офiцери поручик Д. Д. Задворецький, А.Ф. Мixайлов [9, с. 85].
Звертаючись до вивчення ютори карантинних установ в цей перюд, логiчно бу-де обрати для цього найбшьш важливе з них i, таке, що найбiльш постраждало в роки вшни - Керченський портовий карантин, Керченського карантинного округу. Необхвдно вщзначити, що листування про вщновлення i споруду будiвель Керченського карантину шсля руйнувань Кримсько' вшни, було почате мiсцевим каран-тинним керiвництвом ще в 1858 р., але безрезультатно. З перетворенням карантин-но' частини в Новоросiйському краю, згщно прийнятому 1 березня 1866 р. Карантинного статуту, генерал-губернатор Коцебу визнав за необхщне вщновити Керченський карантин [10, арк. 6].
Окрiм лих вшни, додали руйнувань i природш катаклiзми. Так, 14 березня 1867 р., директор Керченського карантинного будинку докладав начальниковi Керченського карантинного округу про вельми серйозш пошкодження в будiвляx карантину вiд бурi 12-13 березня. Звалилася частина зовшшньо' огорожi, 13 аршин стши ко-лишнього товарного навюу впало в море, на дахах окурних було вивернуто i побито черепицю [11, арк. 1]. I це ^м того, що багато будiвель i так звалилися, а iншi по-косилися i готовi були звалитися, оскiльки не були вщремонтоваш ще пiсля Крим-сько' вiйни. Не вiдремонтували будiвлi директора карантину, будинок для досл> джень, квартири для примiщення каштана порту [11, арк. 4-4 зв.]. Виходячи з цього звернення Керч-Сшкальський градоначальник, 28 березня 1867 р. наказав начальни-ковi Керченського карантинного округу Савщькому скласти кошторис на вс необ-xiднi роботи по карантину [11, арк. 6 зв.]. Для 'х виконання, 23 червня 1867 р. мюь-
345
кий архтектор Покровський надав генеральний план карантину начальниковi карантинного округу [11, арк. 11].
Савщький пропонував вщновити будинок правлiння карантину, будинок з 4 кварталами для чиновниюв карантину, аптеку з квартирою для аптекаря, дiм з 6 номерами для пасажирських поко1в, нове кладовище, будинок для провiтрювання ба-вовняного паперу [11, арк. 17]. Враховуючи, що Савiцький пропонував вiдновити лише частину будiвель карантину, то 7 липня градоначальник зажадав пояснень, чому i конкретно як будiвлi вимагають негайного вiдновлення. Тiльки вивчивши ситуащю особисто, градоначальник 8 серпня 1867 р. зiбрався надати прохання генерал-губернатору про вщновлення карантинних споруд [11, арк. 11].
Через те, що справа вщновлення застопорилася, у вересш 1874 р., Савщький писав Керч-Сшкольському градоначальниковi про необхiднiсть шдготовки карантину до роботи, оскшьки, в околицях Бенгазi з'явилася чумна зараза. При цьому карантин був абсолютно не готовий до широкомасштабних дш. Враховуючи, що в порт Керчi приходило 1850 судiв в рш, частину з них доводилося вщправляти в не-пристосований для цього карантин Феодосiï [10, арк. 6]. Савщький вщзначав, що карантин у Феодоси малий, та i знаходився в мют^ тобто розширити його можливо-стi не було. У той же час Керченський карантин розташовувався в 4 верстах вщ мю-та, чим вже хоча б забезпечував його безпеку [10, арк. 3]. Вш також указував, що карантин Феодоси створювався переважно для торгiвлi кримських татар з Мало-Азiатською Туреччиною i мiг прийняти на очищення одночасно не бiльше 4 судiв. При появi чуми, зi значним збшьшенням об'ему роботи щодо кораблiв якi iшли через Керченську протоку в Азовське море, не справяться ш Феодосiйський нi Одесь-кий карантини. Крiм того, останшми роками з'явилася практика приïзду з Анатоли до Росiï маси чорнороб, до 300 душ щодня. У разi небепеки заховрювань ï^ також очищати було нiде [10, арк. 18]. Виходячи з вищезазначеного, Савщький просив перш за все вщновити чумний квартал, переговорш, опитовi, примщення для команд--веслярiв i шших нижнiх чинiв [10, арк. 3 зв. - 7].
Багато в чому через те, що градоначальник в лютому i березш 1875 р. давав особист вказiвки по карантинних спорудах архiтекторовi Гаскету, ï^ план i кошто-рис довго не могли розробити [178, арк. 9, 11]. Вим, Савщький зумiв довести справу до царя, проте це мало допомогло. 24 червня 1876 р. керченський градоначальник генерал-майор Вей писав йому, що цар наказав вщкласти вщновлення Керченських карантишв до закшчення переговорiв про висновок Вщенсь^' санiтарноï конфере-нцiï 1874 р. i можливого, у зв'язку з цим, подальшого перегляду карантинного статуту. Але при цьому було наказано подати негайно мiркування «о временных карантинных устройствах для Азовского моря» [10, арк. 21].
Розумдачи що бшьшого недобитися, Савщький вiдповiв, що багато будiвель карантину ним вже були вщновлеш, а якщо до цього додати ще декшька, то карантин зможе почати нормальну роботу [10, арк. 22]. Для розгляду питання про необ-хщш карантинш споруди в Керченському карантиш, градоначальник створив ком> сiю з начальника Керченського карантинного округу, директора Керченського карантинного будинку, архтоктора i командира керченсь^' швроти карантинноï варти. Ïï перше засiдання було призначене на 31 червня 1876 р. [10, арк. 23].
Щдготовлений в результат ща роботи кошторис (на 115108 крб. 21 % коп.) i плани були надаш мiнiстровi внутрiшнiх справ, а той, у свою чергу, направив ïx на
346
розгляд техшчного буд1вельного комггету. При цьому, виходячи з об'ем1в фшансу-вання, мшютр виршив обмежитися виправленням лише 3 карантинних буд1вель, а судна шдозрш 1 заражеш чумою вщправляти в карантини Феодоси 1 Керч1 [10, арк. 27]. Всього ж було видшено на ремонт з мшстерства 17363 крб. 33 коп. ср1блом [10, арк. 31]. Виходячи з ще! суми, 17 жовтня 1877 р. вщбулися публ!чш торги на спору-ду буд1вель в управлшш Керченського карантинного округу. Учасникам пропону-вали за щ кошти збудувати: «1) каменного двухэтажного дома для канцелярии капитана порта и каменной ограды с 3 воротами; 2) возобновление зданий переговорной, опросной, для переводчиков, окурки бумаг и проч., с галереей и кладовой с кладовой маркитанту; устройство очага для сжигания сора и постройка помещения для предварительного опроса шкиперов, равно оград решетчатых с воротами. 3) постройка 2 деревянных пристаней» [10, арк. 35].
Мабуть, необхщно вщзначити { те, що Вщенська саштарна конференщя 1874 р. зобов'язала лшвщовувати карантини проти холери, зокрема в портах Чорного моря. Ц установи були визнаш необхвдними лише в Каспшському мор!, а саме в Баку { Астрахани У Чорному ж мор! пропонувалося обмежитися лише системою медичних рев!зш, тобто лшарських огляд1в. З питання ж про збереження карантишв проти чу-ми, конференщя до едино! думки не прийшла. У той же час делегати Константино-польсько! конференцп, з оглядкою на регулярш спалахи чуми в Аз!!, прийшли до думки про необхщност збереження широко! мережi карантинних установ в басейш Чорного моря, до росшських берепв якого приходило в цей час близько 4000 суд!в в рк [12, арк. 1-4].
Виходячи з цього, карантинш установи опинилися в «шдвшеному» стан!, з одного боку над ними висша загроза лшвщаци, з шшою ж, необхщшсть !х юнування шдтверджувалася св!товою медичною практикою.
Варто вказати, що в цей перюд, в 1876 р., в Керченському карантинному окруз! були наступш службовщ: начальник округу статський радник Андр!й Павлович Са-в!цький [13, арк. 3]. Старший лшар Керченського окружного карантину, надв!рний радник Людв!г Михайлович Джiаммальва [13, арк. 15]. Молодший лшар Керченського окружного карантину, надв!рний радник Олександр 1лл!ч Васильев [13, арк. 20]. Каштан Керченського карантинного порту, каштан 1 рангу Василь Мойсейович Сухомлш (на цш посад! з 1868 р.) [13, арк. 22]. Пом!чник каштана Керченського порту окружного карантину, колезький асесор Костянтин Миколайович М!хайлопу-ло [13, арк. 33]. Директор Керченського карантинного будинку колезький радник Микола Егорович Вуськов!ч-Кульов [13, арк. 41]. Комюари Керченського окружного карантину колезький асесор Степан Андршович Дзбановський, колезький ассе-сор Василь Миколайович Шпшярський ! губернський секретар Андрш 1ванович Щепотьев [13, арк. 54, 59, 68]. Перекладач! Керченського окружного карантину ко-лезью асесори Василь Степанович Латишев ! Олександр Кирилович Тр!пол!тов [13, арк. 76, 81]. Дшовод ! скарбник Керченського окружного карантину надв!рний радник 1ван Пол!дорв!ч де-Силла [181, арк. 91]. Пом!чник д!ловода ! екзекутор губернський секретар Василь Петрович Будський [13, арк. 100]. Повивальна бабця Пелагея Христофор!вна Павлшська [13, арк. 107].
Постшна загроза лшвщащя карантинних установ, у зв'язку з можливою реорга-н!зац!ею ще! служби вносила значн! коректування до !х д!яльност!. Як ми вже звер-тали увагу, на ремонт ! розвиток карантиннов вид!лялося мшмум кошт!в, до того ж
347
шд постшною загорою звшьнення знаходився !х особовий склад. Цей чинник приводив до нервозност у взаеминах кер1вниюв карантинних окрупв. Так, наприклад, коли в 1883 р. начальник Феодосшського карантинного округу запропонував орга-шзувати приватний з'!зд начальниюв Одеського, Керченського 1 Феодосшського карантинних окрупв для обговорення питань про едшсть карантинних дш, цю щею шдтримали Тавршський губернатор 1 Новоросшський I Бессарабський генерал-губернатор, але Савщький вщпов1в, що не бачить в цьому необхщност^ оскшьки йому абсолютно зрозумши вс положення д1ючого карантинного статуту. Так за-мють сумюних дш розсварилися кер1вники двох довколишшх карантинних окрупв, яю повинн були б тюно взаемод1яти [14, арк. 1-6].
З шшого боку, можливо позищя А.П. Савщького обумовлювалася скорше осо-бистими причинами - похилий вш, подговтока до вщходу на пенс1ю. Зокрема, нам вщомо, що трапилося це на початку 1885 р., замють нього ж начальником Керченського карантинного округу 8 квггая 1885 р. був призначений Васильев [15, арк. 1, 12]. До цього ж року вщбулися { певш змши серед службовщв округу. Старший ль кар окружного карантину Торопьяно [15, арк. 23], а молодший П. Мшовзоров [183, арк. 29]. Каштаном Керченського карантинного порту залишився (вже контр-адм1рл) Сухомлш [183, арк. 31], його пом1чник - М1хайлопуло [15, арк. 43]. Директор Керченського карантинного будинку Вуськов1ч-Кульов [15, арк. 50], комюари Дзбановський { Куражшський [15, арк. 86], перекладач1 Латишев { Тршолггов, дшо-вод 1 скарбник - де-Сшла [15, арк. 105]. Його пом1чником { екзетором був Шилов [15, арк. 113]. Посаду повивально! бабщ, як { рашше, займала Павлшська [15, арк. 122]. Серед канцеляриспв знаходимо Тарасева, Будшовського I сина бувшого начальника округу, Миколу Андршовича Савщького [15, арк. 130, 132, 125].
Останньою точкою розвитку карантинних установ взагал^ 1 Керченського карантинного округу закрема у Росшськш ¡мперп стало прийняття 21 березня 1910 р. закону «О введении новых штатов карантинных учреждений северного побережья Черного моря» (№33245). Ним передбачалося затвердження штат1в морських лшар-сько-наглядових станцш { пункпв Ившчного побережжя Чорного моря, з лшвщащ-ею вс1х рашше ддачих карантинних установ [16, с. 326-327].
Список використаних джерел i л^ератури:
1. Эрисман. Холера. Эпидемиология и профилактика / Эрисман. - М., 1893. - 150 с.
2. Галанин М.И. Мероприятия против холеры русского и иностранных правительств / М.И. Гали-нин. - СПб., 1892. - 178 с.
3. Черкасский Б. Л. Эпидемиологические аспекты международной миграции населения / Б. Л. Черкасский, В.П. Сергиев, И. Д. Ладный. - М.: Медицина, 1984. - 285 с.
4. Щепин О.П. Международный карантин / О.П. Щепин, В.В. Ермаков. - М.: Медицина, 1982. -320 с.
5. Пристанскова Н.И. Систематизация врачебно-санитарного законодательства в первой половине Х1Х в. / Пристанского Наталия Ивановна // Известия Российского государственного педагогического университета имени А.И. Герцена. Аспирантские тетради. - 2007. - №9 (20). - С. 95-99.
6. Пристанскова Н. И. Систематизация врачебно-санитарного законодательства в первой половине XIX века Н.И. Пристанскова / Н.И. Пристанскова // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. Аспирантские тетради. 2006. - № 9 (27). - С. 123-139.
7. Змерзлий Б.В. Створення карантинних установ в Криму у кшщ XVIII - початку XIX ст.) / Б.В. Змерзлий //Часопис Кигвського ушверситету права. - 2012. - №1. - С. 18-23.
8. Змерзлий Б.В. Частные карантины в институте карантинной службы Российской империи в ХГХ в. / Б.В. Змерзлий // Часопис Кшвського утверситету права. - 2012. - №2. - С. 10-14.
9. Нороссийский календарь на 1872 высокосный год, издаваемый канцелярией Новоросийского и Бессарарбского Генерал-губернатора. - Одесса, 1871. - 204 с.
10. Державний Архгв Автономно! Республши Крим (далi - ДААРК), ф. 242, оп. 1, спр. 10. О возобновлении Керченского карантина. 7.09.1874 - 8.10.1877 г. 44 арк.
348
11. Там само, ф. 242, оп. 1, спр. 1. О возобновлении некоторых карантинных зданий и об исправлении карантинной ограды. 24.03.1867 - 12.02.1868 гг. 30 арк.
12. Там само, ф. 242, оп. 1, спр. 13. Относительно очистительных карантинов при Черном море. 2.06.1878 г. 4 арк.
13. Там само, ф. 242, оп. 1, спр. 14. Формулярные списки о службе чиновников Керченского карантинного округа. 1878 г. 110 арк.
14. Там само, ф. 242, оп. 1, спр. 41. О назначении частного съезда начальников карантинных округов: Одеского, Керченского и Феодосийского, для обсуждения вопросов о единстве действий. 31.01 -18.02.1883 г. 6 арк.
15. Там само, ф. 242, оп. 1, спр. 95. Формулярные списки о службе чинов Керченского карантинного округа. 1885 г. 138 арк.
16. Полное собрание законов Российской империи. Собрание третье. Т. XXX. 1910 г. Отделение 1. - СПб, 1913. - 1408 с.
Воронина Е.О. Деятельность Керченского карантинного округа во второй половине Х1Х -началу ХХ ст. / Е.О. Воронина // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 1. - С. 344-349.
Исследуется сложный процесс возобновления Керченского карантина после Крымской войны и условия последующей деятельности Керченского карантинного округа во второй половине XIX -началу XX ст. Определен его личнш состав, основные направления деятельности, влияние на карантинное дело международных санитарных конвенций ратифицированных Российской империей в исследуемый период.
Ключевые слова: карантинный округ, Керчь, Крым, личный состав, деятельность.
Voronina Е.О. Activity of the Kerch quarantine district in the second half Х1Х - to beginning of ХХ item / E.O. Voronina // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2013. - Vol. 26 (65). № 1. - Р. 344-349.
The difficult process of proceeding in the Kerch quarantine is probed after Crimean war and condition of subsequent activity of the Kerch quarantine district in the second half XIX - to beginning of XX item Certainly him the special composition, basic directions of activity, influence on quarantine business of international sanitary conventions ofratified by the Russian empire in a probed period.
Keywords: quarantine district, Kerch, Crimea, special composition, activity.
349
