CC BY
29
Ф13ЮЛОГ1Я РОСЛ и н
plants under the influence of stressors: formation and possible functions]. Bulletin of Kharkov National Agrarian University. Ser. Biology, 3 (12), 6-26.
9. Karpenko, V.P., Grytsaenko, Z.M., Prytuliak, R.M., Poltoretskyi, S.P., Mostoviak, 1.1., Fomenko, O.O. (2012). Biologichni osnovy integrovanoyi dii herbytsydiv i reguliatoriv rostu roslyn [Biological basis of integrated action of herbicides and plant growth regulators]. Uman: Sochynskyi, 175-220.
10. Ponomarenko, S.P. (2008). Biostymuliatsia v roslynnytstvi - vagomyi rezerv urozhayu 2009 [Bio stimulation in crop production - a significant reserve of harvest 2009]. Agro Perspective, 8, 34-35.
11. Foyer, C.H. Noctor, G. (2009). Redox regulation in photosynthetic organisms: Signaling, acclimation and practical implications. Antioxidants and Redox Signaling. 11, 862 905.
12. Zhurbitsky, Z.I. (1968). Teoria i praktyka vegetatsionnogo perioda [Theory and practice of growing method]. Moscow: Science, 268.
13. Rogozhin, V.V. (2006). Praktikum po biologicheskoi khimii [Practical work on biological chemistry]. St. Petersburg: Lan, 132-134.
14. Grishko, V.N., Syshchikov, D.V. (2002). Metod opredelenia vostanovlennoi formy glutationa v vegetativnykh organakh rastenii [Method for determination of reduced glutathione in vegetative plant organs]. Ukrainian Biochemical Journal, 74 (415), 123-124.
15. Spivak, E.A., Shalygo, N.V. (2010). Aktivnost askorbat-glutationovogo tsikla v prorostkakh yachmenia (Hordeum vulgare) pri zasukhe [Activity of ascorbate-glutathione cycle in seedlings of barley (Hordeum vulgare) during drought]. NAS Belarus. Ser. Biol. Sciences, 3, 73 77.
В. В. Рогач УДК [581.1:582.926.2]:661.162.65
кандидат бюлопчних наук,
доцент кафедри бюлогм
Внницького державного педагопчного
уыверситету ¡м. М. Коцюбинського
rogachv@ukr.net
I. В. Попроцька
кандидат бюлопчних наук, старший викладач кафедри бюлогм Внницького державного педагопчного уыверситету ¡м. М. Коцюбинського vgk2006@ukr.net
Т. I. Рогач
кандидат с.-г. наук, старший викладач кафедри бюлогм Внницького державного педагопчного уыверситету ¡м. М. Коцюбинського rogachv@ukr.net
В. Г. Кур'ята
доктор бюлопчних наук, професор, завщувач кафедри бюлогм Внницького державного педагопчного уыверситету ¡м. М.Коцюбинського vgk2006@ukr.net
Д1Я РЕТАРДАНТ1В НА МОРФОФ13ЮЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ, ПРОДУКТИВШСТЬ ТА ПЕРЮД СПОКОЮ КАРТОПЛ1
Анотащя. Встановлено, що застосування ретарданлв е високоефективним засобом регуляцП' росту, морфогенезу, продуктивностi картоплi та упов/'льнення процес/'в проросгання бульб при збер/ганш' продукцп. Внасл/'док посилення кущення за дн препаралв зб'тьшувалася к'тьюсть листюв на рослинi, маса сиро)'та сухо)' речовини листюв та Ухплоща, що е одн'юю з основних передумов посилення фотосинтетично)'активносл рослини. Зм'ши ф/тометричних / мезоструктурних показниюв листюв та зб/лылення вм'юту хлороф)л)в за дп препарат/в сприяли посиленню фотосинтетично)' активностi листкового апарату, наслщком чого було п'щвищення показника чисто)' продуктивностi фотосинтезу та пщвищення урожайносл культури. Найб/лыл ефективним було застосування триазолпох'щного ретарданту тебуконазолу. Обробка бульб картопл/ в пер'юд виходу ¡з стану спокою ретардантом паклобутразолом призводила до зменшення штенсивносл проростання, що сприяе збереженню продукцп.
Ключовi слова: картопля европейська (Solarium tuberosum L.), морфогенез, ретарданти, продуктивн'ють, пер'юд спокою.
В. В. Рогач
кандидат биологических наук, доцент кафедры биологии
Винницкий государственный педагогический университет им. Михаила Коцюбинского И. В. Попроцкая
кандидат биологических наук, старший преподаватель кафедры биологии Винницкий государственный педагогический университет им. Михаила Коцюбинского Т. И. Рогач
кандидат сельскохозяйственных наук, старший преподаватель кафедры биологии Винницкий государственный педагогический университет им. Михаила Коцюбинского В. Г. Куръята
доктор биологических наук, профессор, заведующий кафедры биологии Винницкий государственный педагогический университет им. Михаила Коцюбинского
ДЕЙСТВИЕ РЕТАРДАНТОВ НА МОРФОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ, ПРОДУКТИВНОСТЬ И ПЕРИОД ПОКОЯ КАРТОФЕЛЯ
Аннотация. Установлено, что применение ретардантов является высокоэффективным средством регуляции роста,
№1, 2015 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
51
морфогенеза, продуктивности картофеля и замедления процессов прорастания клубней при хранении продукции. Вследствие усиления кущения из-за действия препаратов увеличивалось количество листьев на растении, масса сырого и сухого вещества листьев и их площадь, что является одной из основных предпосылок усиления фотосинтетической активности растения. Изменения фитометрических и мезоструктурных показателей листьев и увеличение содержания хлорофиллов из-за действия препаратов способствовало усилению фотосинтетической активности листового аппарата, следствием чего было повышение показателя чистой продуктивности фотосинтеза и увеличения урожайности культуры. Наиболее эффективным было применение триазолпроизводного ретарданта тебуконазола. Обработка клубней картофеля в период выхода из состояния покоя ретардантами приводила к уменьшению интенсивности прорастания, что способствует сохранению продукции.
Ключевые слова: картофель европейский (Solanum tuberosum L.), морфогенез, ретарданты, продуктивность, период покоя.
V. V. Rogach
PhD of Biological Sciences, Assistant of Professor of the Department of Biology Vinnitsya State Pedagogical University after named Mykhailo Kotsyubynskiy I. V. Poprotskaya
PhD of Biological Sciences, Senior Lecturer of the Department of Biology Vinnitsya State Pedagogical University after named Mychailo Kotsubinskyi Т. I. Rogach
PhD of Agricultural Sciences, Senior Lecturer of the Department of Biology Vinnitsya State Pedagogical University after named Mychailo Kotsubinskyi V. G. Kuryata
Doctor of Biological Sciences, Professor, Head of the Department of Biology Vinnitsya State Pedagogical University after named Mychailo Kotsubinskyi
EFFECT OF RETARDANTS ON MORPHOPHYSIOLOGICAL INDEX, PRODUCTIVITY AND DORMANT PERIOD OF POTATO
Abstract. It is set that the use of retardants are effective regulation of growth, morphogenesis, productivity and slowing the germination of tubers during storage products. The number of leaves per plant, weight of raw and dry matter of leaves and their area increased because of better tillering for the actions of the drugs. That is one of the main preconditions enhance photosynthetic activity of plants. Changes of phytometric and mezostructure indexes of leaves and increase of chlorophyll content for the actions of the drugs contributed to the photosynthetic activity of leaf apparatus, because of that was increase of the net productivity of photosynthesis and increase productivity of the culture. The use retardant of tebuconazol was the most effective. Treatment retardants of potato tubers during the release of dormancy led to decrease in the intensity of germination, that contributes to the preservation of products.
Keywords: potato (Solanum tuberosum L.), morphogenesis, retardants, productivity, dormant period.
Постановка проблеми. Останшм часом все часпше застосовуються р1зномажтж синтетичш регулятори росту з метою регуляци онтогенезу та оптим1зацп продукцшного процесу стьськогосподарських культур. Одшею з найбшьш поширених труп регуляторш росту е ретарданти р1зних типiв. Мехашзм 'ix дм полягае в ¡нпбуванш синтезу або блокуванш дм вже синтезованого пберелшу [8]. В1домо, що ui речовини впливають на характер донорно-акцепторних вщносин у рослиш, а вщтак i на перерозподт пластичних речовин та мшеральних елементш м1ж органами рослини [7, 11, 13].
Надмфний piCT рослин картопл1 часто призводить до затримки бульбоутворення, бшьш тзнього дозршання та зниження урожаю [1, 4]. 3 ¡ншого боку, збер1гання бульб картопл1 може супроводжуватися прискореним проростанням, що призводить до втрат продукци. Тому розробка засобш регуляци вегетативного росту, перерозподшу потокш асимшятш до господарсько важливих органш - бульб, уповшьнення проростання бульб в перюд спокою е важливим практичним завданням [2, 5].
Встановлено, що врожайшсть стьськогосподарських культур при застосуванш антипберелшових препаратш визначаеться не тшьки погодними умовами вегетаци, сортовими особливостями цiei культури, але й природою ретарданту [13].
Мета статп вивчити вплив р1зних груп ретардантш на pier, розвиток, продуктившсть та перюд спокою рослин картоплк
Матер1али i методи дослщжень. Польов1 др1бно-дтянков1 дослщи закладали на землях СФГ"Бержан П.Г." с. Горбаншка Вшницького району ВшницькоТ обласп у вегетацшний перюд 2013 та 2014 p.p. Посадку картопл1 середньораннього сорту Санте проводили 18.04.2013 р. та 03.05.2014 р. за схемою 70730 см. Площа дшянок 33 м2, повторн1сть дослщу п'ятикратна.
Рослини обробляли вранц1 за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 до повного змочуваннялисткш 0,25%-м
розчином хлормекватхлориду (ССС-750), 0,025%-м розчином тебуконазолу (EW-250) у фазу бутошзаци 14.06.2013 р. та 17.06.2014 р. Контрольш рослини обприскували водопровщною водою.
Фтометричш показники (висоту рослин, площу лист-юв, масу cyxo'i та сирот речовини листюв) визначали на 20 рослинах [6].
Bifl6ip матер1алш для вивчення мезоструктурно! оргашзаци листка проводили у фазу початку бульбоутворення. Мезоструктуру листкш дослщних рослин вивчали на фксованому матер1ал1. Для його консерваци застосовували сумш ршних частин етилового спирту, глщерину, води з додаванням 1%-го формалшу. Визначення розмфш кл1тин та товщини хлоренх1ми здшснювали за допомогою мкроскопа „Микмед-1" та окулярного мкрометра МОВ-1-15х. Для анатомнного анал1зу вщбирали листки середнього ярусу [9].
Визначення BMicry хлорофшш проводили у св1жому матер1ал1 спектрофотометричним методом на спектрофотометр! СФ-18 [3]. У фазу дозршання бульб визначали чисту продуктившсть фотосинтезу (ЧПФ), листковий ¡ндекс (Л1) як площу BCix листкш на одиницю noeepxHi фунту [3].
Вивчення впливу р1зних груп антипберелшових препаратш на ¡нтенсившсть проростання бульб проводили на середньоранньому copTi Поляна. Близью за масою бульби (80-100 г) на початку виходу ¡3 стану спокою (наприк1нц1 лютого) обприскували до повного змочування 0,05%-м розчином триазолпохщного ретарданту пакло-бутразолу та розчином пбереловоТ кислоти концентрацию 150 мг/л. Контрольний BapiaHT обробляли дистильованою водою. Через 50 fli6, теля проявления ч1тких ростових ефектш, в паросткахза допомогою мкроскопа „Микмед-1" та окулярного м1крометра МОВ-1-15х тдраховували к1льк1сть та визначали середнш об'ем ам1лопласт1в у кл1тинах паренх1ми та серцевини паростка.
Результати дослщжень обробляли статистично за допомогою комп'ютерноТ програми "STATISTICA - 6". В
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
52
Ф13ЮЛОГ1Я РОСЛИН
таблицях та рисунках наведено середньоарифметичш значения та Тх стандарты похибки.
Основш результати дослщження. Проведен! нами дослщження впливу ¡нпб1тор1в росту рослин з антипбе-релшовим мехашзмом дм тебуконазолу та хлормекват-хлориду на культур! картопл1 сорту Санте свщчать про суттев1 змши у морфогенез! та продуктивносп дослщних рослин (табл. 1).
Встановлено, що застосоваш препарати достовфно зменшували висоту картоплк Така типова реакцт рослин картопл1 на застосування ретардантш супроводжувалася суттевим збшьшенням маси сироТ та сухоТ речовини рослин, що пщтверджуе результати роб1т ¡нших авторш на р1зномаштних культурах [8]. Отримаш результати дослщження свщчать, що вщмналася суттева р1зниця у кшькосп листюв, Тх площ1 \ маа м1ж рослинами дослщних \ контрольного вар1ант1в. Внаслщок посилення кущення за дм препаратш збшьшувалася кшьюсть листюв на рослиш, маса сироТ та сухоТ речовини листюв та 1'х площа, що с одшею з основних передумов посилення фотосинтетичноТ активносп рослини.
ФЫолопчний стан листка знаходиться в тюнш взае-модм з його структурними особливостями, що визначаю-ться в науковш л1тератур1 як "мезоструктура" [9]. Застосування мезоструктурних характеристик дозволяе проанал1зувати фотосинтетичну функц1ю листка в багатьох випадках, однак при вивченш ретардантних ефектш застосовувалося рщко. Отримаш нами результати вивчення елементш мезоструктури свщчать, що за дм ретардантш суттево зростала товщина хлоренх1ми -основноТ фотосинтезуючоТ тканини листюв. Вщомо, що найбшьш активною частиною хлоренх1ми е стовпчаста асимшяцшна паренх1ма. Отримаш результати свщчать
про суттеве збшьшення об'ему м кл1тин, особливо пщ впливом тебуконазолу (табл. 1).
Покращення морфолопчних характеристик асимшя-цшного апарату за дм застосованих ретардантш супрово-джувалося зростанням вмюту хлорофшу в листках, що с також важливою складовою фотосинтетичноТ продуктивносп рослин.
Отримаш результати дослщження вказують на те, що змши ф1тометричних \ мезоструктурних показникш листкш та збшьшення вмюту хлорофшш за дм препарате сприяли посиленню фотосинтетичноТ активносп листкового апарату, свщченням чого е суттево бшьш висою значения чисто!' продуктивное^ фотосинтезу (табл. 1).
Важливим показником потужносп фотосинтетичного апарату е листковий ¡ндекс. Вш був бшьш високим за дм тебуконазолу та хлормекватхлориду у поршнянш з контролем. Разом з тим, зростання листкового ¡ндексу в ценоз1 не завжди е позитивним явищем, оскшьки загущения посшш, формування надмфноТ листковоТ поверхш може призводити до затшення суадшх рослин, \ як наслщок, зменшення урожайносп культури.
Анал1з отриманих результате свщчить, що застосування ретардантш не призводило до таких негативних наслщкш. Навпаки, вщбувалося зростання урожайносп культури за дм ретардантш, причому найбшьш ефектив-ним було застосування триазолпохщного ретарданту тебуконазолу (табл. 1).
Зпдно з отриманими результатами, пберелш та ретардант ¡стотно впливали на швидюсть проростання бульб (рис. 1) та утил1зац1ю резервного крохмалю, й на ростов! процеси при виход1 з1 стану спокою.
Пберелова кислота пом1тно стимулювала проростання \ ¡нтенсившсть росту паросткш, а ретардант пакло-
Таблиця 1
Морфоф1зюлопчна характеристика рослин картопл1 сорту Санте за цИ ретардант в (фаза дозр1вання бульб, середш дат за 2013 та 2014 роки)
--- BapiaHT дослщу Показник -- Контроль EW-250 ССС-750
Висота рослини, см 55,99±2,78 *47,31±2,32 *47,85±2,36
Maca сироТ речовини рослини, г 500,52±24,48 *639,19±29,29 *663,86±32,21
Maca cyxo'í речовини рослини, г 104,51±4,98 *141,12±6,69 * 143,88±7,14
Кшьюсть листкш на рослиш, шт. 21,21±1,02 *27,49±1,32 *33,12±1,57
Maca сироТ речовини листкш, г 53,56±22,32 *85,14±4,12 *98,36±4,48
Maca cyxo'í речовини листкш, г 13,98±0,66 *25,51±1,21 *26,89±1,32
Площа листкш, см2 2746,72±136,36 3219,03±159,91 *3667,34±183,94
Товщина хлоренх1ми, мкм 165,03±4,68 * 177,98±3,22 163,46±2,31
Об'ем kjiíthh стовпчастоТ паренх1ми, мкм3 10097,04±437,62 *15561,80±712,57 11528,89±766,63
Листковий ¡ндекс, м2/м2 1,31±0,07 1,53±0,08 *1,75±0,09
Bmíct суми хлорофшш (э+Ь), % на сиру речовину 0,52±0,02 *0,63±0,03 0,58±0,02
ЧПФ, г/м2?добу 3,87±0,11 *7,91±0,35 *10,78±0,46
Середнш урожай бульб, ц/га 144,15±7,22 *201,39±9,98 * 173,67±8,18
Прим/'тка. * - р1зниця достовфна при Р < 0,05
Рис. 1. Д1я пберелшу i паклобутразолу на ¡нтенсившсть проростання бульб картопл1 сорту Поляна. 1- ГКЗ (150 мг/л); 2 - контроль; 3 - ПБ (0,05%); 30-й день проростання
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
53
зс s H
■JL
cc ce
'P I n С
<a
J3
■X. s.
401 3530 25 H 20 15 H 10 5 0
Первинна кора
Серцевина
1600 „ 1400
I 1200
н 1000800
•= 600 я
S 400
w
200
Первинна кора
Серцевина
я с
] — ГКд, | |- контроль,
— паклооутразол
Рис. 2. Вплив пберелово!' кислоти (ГКЗ, 150 мг/л) i паклобутразолу (0,05%) на формування амшопласпв в кл1тинах паренх1ми первинно!' кори та серцевини паростюв картопл i сорту Поляна (а - ктьюсть амшопласпв в клп~иш, б - об'ем амшопласта)
бутразол ¡нпбував цей процес. Про ¡нтенсившсть вико-ристання резервного крохмалю бульб евщчить формування вторинного крохмалю у вигляд1 крохмальних зерен амшопласпв у паростках по вар1антах дослщу. Всгановлено, що при застосуванш пбереловоТ кислоти у кл1тинах первинноТ кори та серцевини паростка фор-мувалася невелика кшьюегь др1бних амшопласпв. 1х кшьюсть \ розмфи суттево поступалися контрольному вар1анту \ вар1анту з паклобутразолом (рис. 2).
При цьому розмфи амшопласпв у проростках вар1ан-та з обробкою паклобутразолом були значно бшьшими, особливо у серцевиш. Отже, уповшьнення росту й вщ-повщне зменшення запиту на асимшяти за дм ретарданту призводило до посилення тимчасового депонуван-ня вторинного крохмалю в паренх1м1 кори \ серцевини.
Висновки. Таким чином, застосування ретардантш е високо-ефективним засобом регуляцП' росту, морфогенезу, про-дуктивносп та уповшьнення процеав про-ростання бульб при збер1ганш продукцп.
/Нтература
1. Болотских А. С. Картофель / А. С. Болотских. - Харьков : Фолио, 2002. -254 с.
2. Влияние амбиола и 2-хлоретилфосфоновой кислоты на содержание фито-гормонов в листьях и клубнях картофеля / Кирилова И. Г., Евсюнина А. С., [Лузина Т. И., Кораблева Н. П. // Прикладная биохимия и микробиология. -2003. - Т. 39, №2. - С. 237-241.
3. Гавриленко В. Ф. Большой практикум по физиологии растений: фотосинтез, дыхание / В. Ф. Гавриленко, М. Е. Ладыгина, Л. М Хандобина ; под ред. Б. А. Рубина. - М. : Высш. школа, 1975. - 391 с.
4. Деева В. П. Влияние хлорхолинхлорида на рост и строение листьев растений картофеля / В. П. Деева // Изв. АН БССР. Сер. биол. наук. - 1978. -№ 3. - С. 9-13.
5. Деева В. П. Избирательное действие химических регуляторов роста на растения. Физиологические основы / Деева В. П., Шелег 3. И., Санько Н. В. -Минск : Наука и техника, 1988. - 255 с.
6. Казаков 6. О. Методологии основи постановки експерименту з ф|зюлоги рослин рослин / 6. О. Казаков. - К. : Ф1тосоцюцентр, 2000. - 272 с.
7. Кулаева О. Н. Регуляторы роста растений в трудах Г. С. Муромцева / Кулаева О. Н., Леонова Т. Г. // Физиология растений. - 2000. - Т.47, № 4. -С. 646-649.
8. Кур'ята В. Г. Ретарданти - модиф|катори гормонального статусу рослин / В. Г. Кур'ята // Ф1зюлопя рослин: проблеми та перспективи розвитку : у 2 т. ; голов, ред. В. В. Моргун. - К. : Логос, 2009. - Т. I. - С. 565-587.
9. Курьята В. Г. Действие ретардантов на мезоструктуру листьев малины / Курьята В. Г. // Физиология и биохимия культурных растений. - 1998. -Т. 30, № 2. - С. 144-149.
10. Милювене Л. Возможность применения соединений четвертичных солей
аммония в технологии выращивания рапса / Милювене Л. // Физиология и биохимия культурных растений. - 2000. - Т. 32, № 3. - С. 288-295.
11. Моргун В. В. Проблема регулятор^ росту в cb¡t¡ та ÏÏ вир|шення в Укра'1'Hi / Моргун В. В., Яворська В. К., Драговоз I. В. // Физиология и биохимия культурных растений. - 2002. - Т. 34, № 5. - С. 371-375.
12. Регулятори росту на ochobí природно'1' сировини та ïx застосування в рослинництв1 / Яворська В. К., Драговоз I. В., Крючкова Л. О. та ¡н. - К. : Логос, 2006. - 176 с. 12
13. Фотосинтез: ассимиляция С02 и механизмы её регуляции [монография : в 3-х т.] / том 2 / Д. А. Киризий, О. О. Стасик, Г. А. Прядкина, Т. М. Шадчина. -К. : Логос, 2014. Т. 2. - 480 с.
14. Шаповалов А. А. Отечественные регуляторы роста растений / А. А. Шаповалов, Н. Ф. Зубкова //Агрохимия. - 2003. - № 11. - С. 33-47.
References
1. Bolotskykh A. S. Kartofel / A. S. Bolotskykh. - Kharkov : Folyo, 2002. - 254 s.
2. Vlyianyeambyola y 2-khloretylfosfonovo¡ kysloti na soderzhanyefytohormonov v lystiakh y klubniakh kartofelia / Kyrylova Y. H., Evsiunyna A. S., Puzyna T. Y., Korableva N. P. // Prykladnaia byokhymyia y mykrobyolohyia. - 2003. - T. 39, #2. - S. 237-241.
3. Havrylenko V. F. Bolshoi praktykum po fyzyolohyy rastenyi: fotosyntez, dikhanye / V. F. Havrylenko, M. E. Ladlhyna, L. M Khandobyna ; pod red. В. A. Rubyna. - M. : Vlssh. shkola, 1975. - 391 s.
4. Deeva V. P. Vlylanye khlorkholynkhloryda na rost y stroenye lystev rastenyi kartofelia / V. P. Deeva // Yzv. AN BSSR. Ser. byol. nauk. - 1978. - # 3. -
5. 9-13.
5. Deeva V. P. Yzbyratelnoe delstvye khymycheskykh rehullatorov rosta na rastenyla. Fyzyolohycheskye osnovl / Deeva V. P., Sheleh Z. Y., Sanko N. V. -Mynsk : Nauka y tekhnyka, 1988. - 255 s.
6. Kazakov Ye. O. Metodolohlchnl osnovy postanovky eksperymentu z fizlolohl roslyn roslyn / Ye. O. Kazakov. - K. : Fltosotslotsentr, 2000. - 272 s.
7. Kulaeva O. N. Rehullatorl rosta rastenyi v trudakh H. S. Muromtseva / Kulaeva O. N., Leonova T. H. // Fyzyolohyia rastenyi. - 2000,- T.47, # 4-S. 646-649.
8. Kuryata V. H. Retardanty - modyfikatory hormonalnoho statusu roslyn / V. H. Kuryata // Fiziolohiia roslyn: problemy ta perspektyvy rozvytku : u 2 t. ; holov. red. V. V. Morhun. - K. : Lohos, 2009. - T. I. - S. 565-587.
9. Kuryata V. H. Deistvye retardantov na mezostrukturu lystev malyni / Kuryata V. H. U Fyzyolohyia y byokhymyia kulturnikh rastenyi. - 1998. - T. 30, # 2. -S. 144-149.
10. Myliuvene L. Vozmozhnost prymenenyia soedynenyi chetvertychnikh solei ammonyia v tekhnolohyy virashchyvanyia rapsa / Myliuvene L. // Fyzyolohyia y byokhymyia kulturnikh rastenyi. - 2000. - T. 32, # 3. - S. 288-295.
11. Morhun V. V. Problema rehuliatoriv rostu v sviti ta yii vyrishennia v Ukrain / Morhun V. V., Yavorska V. K., Drahovoz I. V. // Fyzyolohyia y byokhymyia kulturnikh rastenyi. - 2002. - T. 34, # 5. - S. 371-375.
12. Rehuliatory rostu na osnovi pryrodnoi syrovyny ta yikh zastosuvannia v roslynnytstvi / Yavorska V. K., Drahovoz I. V., Kriuchkova L. O. ta in. - K. : Lohos, 2006. - 176 s. 12
13. Fotosyntez: assymyliatsyia S02 y mekhanyzmi её rehuliatsyy [monohrafyia : v 3-kh t.] / tom 2 / D. A. Kyryzyi, O. O. Stasyk, H. A. Priadkyna, T. M. Shadchyna. - K. : Lohos, 2014. T. 2. - 480 s.
14. Shapovalov A. A. Otechestvennie rehuliatori rosta rastenyi /А. A. Shapovalov, N. F. Zubkova //Ahrokhymyia. - 2003. - # 11. - S. 33-47.
В1СНИКУМАНСЫЮГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
54
