Формування фотосинтетичного апарату, насіннєва продуктивність та якість олії маку олійного за дії емістиму с Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

С. В. Поливаний

асистент кафедри бюлоги Внницького державного педагопчного уыверситету ¡м. М.Коцюбинського stepan.polivaniy@mail.ru

УДК 582.675.5: 661.162.65/66

В. Г. Кур'ята

доктор бюлопчних наук, професор, завщувач кафедри бюлоги Внницького державного педагопчного уыверситету ¡м. М.Коцюбинського vgk2006@ukr.net

ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО АПАРАТУ, HACIHH6BA ПРОДУКТИВН1СТЬ ТА ЯК1СТЬ ОЛП МАКУ ОЛ1ЙНОГО ЗА ДП ЕМ1СТИМУ С

Анотащя. 3 позиц/й концепцпдонорно - акцепторнихв'щносин проанал/зованорезультати вивчення впливу стимулятора росту ем'ютиму С на морфогенез / продукцшний процес маку олшного сорту Беркут. Встановлено, що обробка рослин маку олшного цим препаратом призводила до п'щвищення росту, формування б'тьш потужного фотосинтетичного апарату / зб/лылення «запиту» на асим'тяти процесами карпогенезу внаслщок посиленого галуження стебла та формування б'тьшоТ к/'лькост/' коробочок на роспин/. Результатом такоi корекцп донорно - акцепторних в 'щносин в рослин/ е п 'щвищення нас'шневоi продуктивносл культури.

Ключов/ слова: мак ол'шний (Papaver somniferum), фотосинтетичний апарат, ем/стим С, продуктивнють, морфогенез, ВИЩ1 жирн'1 кислоти.

С. В. Полываный

асистент кафедры биологии

Винницкий государственный педагогический университет им. Михаила Коцюбинского В. Г. Куръята

доктор биологических наук, профессор, заведующий кафедры биологии Винницкий государственный педагогический университет им. Михаила Коцюбинского ФОРМИРОВАНИЕ ФОТОСИНТЕТИЧЕСКОГО АППАРАТА, СЕМЕННАЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ И КАЧЕСТВО МАСЛА МАКА МАСЛИЧНОГО ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ ЕМИСТИМА С

Аннотация. С позиций донорно - акцепторных отношений проанализированы результаты изучения действия препарата еместим С на морфогенез и продукционный процесс мака масличного сорта Беркут. Установлено, что обработка растений мака масличного этим препаратом приводила к увелечению линейного роста, формированию более мощного фотосинтетического апарата и усилению «запроса» на ассимиляты процесами карпогенеза вследствие усиления ветвления стебля и формирования большего количества коробочек на растении. Результатом такой коррекции донорно-акцепторних отношений является повышение семенной продуктивности культуры. Установлено, что применение препарата эместим С не приводило к существенным изменениям состава и содержания высших жирних кислот в маковом масле.

Ключевые слова: масличный мак (Papaver somniferum), регулятор роста, эмистим С, продуктивность, качество масла, высшие жирные кислоты.

S. V. Polivaniy

Assistant of the Department of Biology

Vinnitsya State Pedagogical University after named Mychailo Kotsubinskyi V. G. Kuryata

Doctor of Biological Sciences, Professor, Head of the Department of Biology Vinnitsya State Pedagogical University after named Mychailo Kotsubinskyi

FORMATION PHOTOSYNTHETIC APPARATUS, SEED PRODUCTIVITY AND QUALITY OIL OF POPPY OIL DUE TO ACTION OF EMISTIM С

Abstract. Poppy is a valuable food and technical culture. The seeds of poppy are used in a pastry shop and bakery industry. The poppy oil obtained by the method of cold-press long time does not turn rancid, that is why highly valued in food, the pastry shop and canning industry.

In Ukraine, according to the Government program of development of poppy cultivation, the gradual increase of production of goods of this culture is foreseen.

The important means of increasing of productivity of oil-bearing cultures, including to the poppy, is the application of economically expedient receptions of growing, able to provide the high harvests of seeds.

The analysis of progress of world plant-grower trends testifies that the use of synthetic regulators of height of plants is one of the central directions of decision of the problem of high and stable harvests. This group of connections gives the opportunity to regulate directionally the separate stages of ontogenesis with the aim of mobilization of potential possibilities of vegetable organism that influences the productivity and quality of agricultural products.

From the positions of the concept of donor- acceptor relations there were analyzed the results of the study of the influence of emmistim С on morphogenesis and productive process of Berkut oil poppy.

The field experiments were held in Krasyliv area, Kuzmin village of the Khmelnytskyi region in 2011 and Jmerinka area, Tokarevka village of the Vinnytsya region in 2010 on the sort of oil poppy Berkut. The areas for experiments were of 10 m2. Plants were processed by solution emistim С concentration of 0,1% in 16.06.11, and 17.06.14 in the phase of budding by

№1, 2015 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

43

means of sprinkler. Control plants were sprinkled by a tap water

It was established that the influence of emistim C on the plant of oil poppy led to the increase of linear growth, formation of a more powerful photosynthetic apparatus and increasing of the "requirements" for assimilates by the processes of karpogenez due to enhanced branching of stems and the formation of greater number of seed-boxes per plant. The result of this correction of the donor- acceptor relations in a plant is the rise of productivity of seed culture. It was found out that the use of drug emistim C does not lead to significant changes in the composition and the amount of fatty acids in poppy oil. The food value of poppy oil is largely determined by the profile of fat acids. In the oil from seed of poppy of sort Berkut there was the set presence of palmitic, palmitolein, stearin, olein, linolic, arachic, a- linolenic acids, food value and the values of that for the organism of man and animals are different.

Keywords: oil poppy (Papaver somniferum), regulator of growth, emistim C, productivity, oil quality, higher fat acids.

Постановка проблеми. Одним з ключових пщходш у виршенш питания оптим1заци продукцшного процесу стьськогосподарських рослин е регуляцт донорно-акцепторних вщносин, зокрема шляхом штучного пере-розподту потоюв асимтятш до господарсько важливих органш (плодш, коренеплодш). Виходячи ¡з сучасних теоретичних уявлень про мехашзми функцюнування i взаемозв'язки донорноТ та акцепторноТ сфер в рослиш (система джерело - спк, source-sink relations) [7,9], такого ефекту можна досягти через морфофЫолопчш змши - формування потужноТ листковоТ поверхш, ефек-тивноТ мезоструктури, прискорення темпш формування фотосинтетичного апарату i продовження тривалосп життя листкш, як основного донору асимтятш [16]. 3 ¡ншого боку, ефектившсть функцюнування цiei системи зал ежить вщ потужносп акцепторних центрш, формування «запиту» на асимтяти. Одним ¡3 найпотужшших акцептор^ асимтятш е процеси вегетативного росту та формування i piCT плодш (карпогенез). При достатнш актив-ност1 асимтяцшного апарату штучне стимулювання росту вегетативних органш призводить до перерозподту асимшятш в 6iK формування плоду.

Серед сучасних препаратш важливе значения в1д1грають HOBi регулятори росту, зокрема стимулятор росту емютим С, високоефективний регулятор росту рослин природного походженняз широким спектром дм. Це продуктбютехнолопчного вирощування грибш- ендофтв видтених з кореневоТ системи облтихи i женьшеню, отриманий на основ1 метаболтв ендомкоризних грибш [12]. Широкий спектр дм препарату зумовлений наявшстю у його склад1 ф1тогормонш ауксиновоТ, пберелшовоТ, цитокшшовоТ природи. Ем1стим ефективно стимулюе piCT i розвиток багатьох стьськогосподарських рослин [1, 10], однак його стимулююча дт на piCT, формування листкового апарату i карпогенез залишаеться практично не вивченою.

Мета статп встановити можливють використання емютиму С як фактору регуляци морфогенезу та донорно-акцепторних вщносин рослин маку олшного з метою оптим1заци насшневоТ продуктивное^ культури.

Матер1ал i методи дослщжень. М1кропольов1 доел ¡ди проводили у Красилшському райош с. Кузьмин ХмельницькоТ обласп в 2011 poui та Жмеринському райош с. Токаршка ВшницькоТ обласп в 2014 poui. Площ1 дтянок по 10 м2, повтори¡сть п'ятикратна.

Рослини обробляли розчином емютиму С 0,1 %-Т концентраци одноразово 16.06.11 та 17.06.14 у фазу бутошзаци за допомогою ранцевого обприскувача ОП-2. Контрольш рослини обприскували водопровщною водою.

Ф1тометричш показники (висоту рослин, площу листкш, масу cyxo'i та сирот речовини листкш) визначали на 20 рослинах кожш 10 днш у кожну фазу розвитку [5]. Визначення вмiсту хлорофтш проводили у свшому матер1ал1 спектрофотометричним методом на спектрофотометр! СФ-18 [2]. У фазу плодоношения визначали чисту продуктившеть фотосинтезу (ЧПФ), листковий ¡ндекс (Л1) як площу BCix листкш на одиницю поверхн1 грунту, хлорофтьний ¡ндекс (XI) як добуток площ1 листкш рослини i BMicry сумарного хлороф1лу в них [14].

Загальний вмют оли в HaciHHi визначали шляхом екстракци в anapaTi Сокслета. В якосп орган1чного

розчинника використовували петролейний еф1р з температурою кип1ння 40-650С [13]. Кшьюсний вм1стта як1сний склад насичених \ ненасичених жирних кислот визначали методом високоефективноТ газорщинноТ хроматограф^' на хроматограф! "Хром-5" (Чех1я) [8].

Результати дослщжень обробляли статистично за допомогою комп'ютерноТ програми "БТАЛБЛСА - 6". В таблицях та рисунках подаш середньоарифметичт значения та Тх стандартн1 похибки.

Основн1 результати дослщження. Зпдно з отри-маними результатами, препарат емютим С проявляв рю-стимулючу д1ю на рослинах маку олшного. В перюд активного росту оброблеш препаратом рослини ставали вищими по висот1 в1д контрольних на 8-10%. Анал1з результате св1дчить, що погодш умови зд1йснювали суттевий вплив на д1ю препарату. Зокрема дт препарату була б1льш суттевою на фош посушливих умов вегетацИ у 2011 роц1 та менш ефективною за бтьш вологих умов вегетаци 2014 року. Це добре узгоджуеться з сучасними даними про позитивний вплив ем1стиму С на посухостшюсть рослин [17].

В попередшх дослщженнях встановлено, що штучне стимулювання ростових процес1в рослин за допомогою стимуляторш росту супроводжуеться суттевими зм1нами морфогенезу, яю в першу чергу стосуються формування р1зних р1вн1в орган1зацИ' фотосинтетичного апарату рослин [11]. Вщомо, що формування листковоТ поверхт е одним з центральних факторш, що визначають про-дуктивн1сть рослин [16]. В зв'язку з цим, доцшьно було проанал1зувати вплив препарату ем1стиму С на особливосп росту, формування листковоТ поверхш та ¡нтенсившсть в1дмирання листкш маку олшного як чин-никш, що визначають потужн1сть \ термши функц1ону-вання фотосинтетичного апарату.

Отримаш результати досл1дження св1дчать, що вщ-м1чалася суттева р1зниця у кшькосп листк1в, Тх площ1 I маа м1ж рослинами досл1дного \ контрольного вар1ант1в (рис. 1).

За диемютиму С в пер1од формування \ росту коробочок ц1 показники були бтьш високими у поршнянш з контролем, що евщчить про формування бтьш потужного донорного потенц1алу фотосинтетичного апарату. Культура маку олшного характеризуеться коротким перюдом розвитку та швидкими темпами вщмирання листкш, особливо нижшх яруеш. Як видно з отриманих даних, оброблеш препаратом рослини мали бтьшу ктьюсть листк1в та бтьшу листкову поверхню на кшець вегетаци, що забезпечуе додатковий фонд асимтятш при росл плод1в.

Проведен! нами визначення середньоТ площ1 листк1в маку олшного евщчать, що середн1 розмфи листк1в в контрол1 \ дослщ1 не в1др1знялися: в 2011 р. в перюд формування \ росту плодш вони складали, вщповщно 0,64 ± 0,03 \ 0,70 ± 0,02 дм2, а у 2014 р.- 0,70 ± 0,03 \ 0,75 ± 0,03 дм2. Нами встановлено, що зростання загаль-ноТ площ1 \ маси листковоТ поверхш у рослин дослщного вар1анту в першу чергу забезпечуеться процесом бтьш ¡нтенсивного галуження стебла за рахунок утворення пагонш другого порядку. В 2011 р. ктьюсть таких пагошв становила 4,50 ± 0,15проти 4,0 ± 0,12 в контрол1, а в 2014 р., вщповщно 2,47 ± 0,11 \ 2,03 ± 0,09.

В1СНИКУМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

44

6-

Ма 5 -

су XOÍ

ре 4"

40

НИ 3 • ни .ni 2 -

стк i в. г

1 -

.-ь

+

0607.11 07.07.14

06.07.11 07.07.14 11

06.07.11 07.07.14 III

25 г 20

20 -16

Ki

ль Пл

15 и -12о1ц

ст а

ь ли

10 я и • ®стк

ст ¡B.

5" А ПМ ■ 4

i ■ контроль. EJj - емютим С 0,1%-й I - маса сухо! речовини листтав, II - кшькють листюв, III - площа листив Рис. 1. Вплив ерпстиму С на морфогенез маку олшного

Зпдно л1тературних джерел, регулятори росту суттево впливають на площу листковоТ поверхн1 рослин [7]. У переважнш бшыиосп випадюв обробка стимуляторами росту сприяла зросганню площ1 листюв. Зокрема, емютим С збшыиував площу листкш coi [3], гороху [11], картопл1 [15], салату [6].

3 наведених даних видно, що листки дослщних BapiaHTÍB характеризуються меншою питомою масою листюв (рис.2).

Зменшення питомоТмаси листка свщчить про структуры зм1ни в ньому за дм препарату, що визначае необхщшсть бшьш глибокого вивчення причин цього явища. ФЫолопчний стан листка знаходиться в тюнш взаемоди з його структурними особливостями, що визначаються в науковш л1тератур1 як "мезоструктура" [9]. Застосування мезоструктурних характеристик дозволяв проанал1зувати фотосинтетичну функц1ю листка в багатьох випадках, однак при вивченш стимуляторш росту застосовувалося р1дко. Отримаш нами результата вивчення елементш мезоструктури свщчать, що за дм препарату емктим С суттево зростала товщина листюв (контроль-233,3 ± 6,91, дослщ - 250,34 ± 4, 65 мкм), товщина шару хлоренх1ми (вщповщно, 127,5 ± 6,97 i 149,7 ± 6,51 мкм), а також довжина (контроль - 43,8 ± 0,83, дослщ - 57,1 0,97мкм) i товщина (контроль - 21,0± 0,32, дослщ - 25,9 ± 0,40 мкм) хлоренх1мних кл1тин. При цьому слщ вщм1тити, що ч1тка диференц1ацт асимтяцшноТ паренх1ми (хлоренх1ми) на стовпчасту та губчасту у рослин маку олшного вщсутня. Збшыиення парц1альноТ частки хлоренх1ми в загальнш структур! листюв внаслщок формування бшыиих за

розмфами асимшяцшних кл1тин за дм препарату е позитивним чинником, який впливае на вмют гпгментш та фотосинтетичш процеси.

Отримаш нами даш свщчать, що препарат суттево збшьшуе вмют хлорофшш в листках маку олшного. При цьому за умов бшьш Бологого перюду вегетаци 2014 р. вмют хлорофшу в листках був бшьш високим. Так, у 2011 р. сумарний вмют хлорофшш (а + б) становив 0,70 ±0,016 у рослин дослщного проти 0,58±0,017 мг/дм2 рослин контрольного вар1анту, а у 2014 р. вмют хлорофЬ л1в складав 0,74± 0,023 \ 0,67±0,021 мг/дм2 вщповщно.

Важливими показниками потужносп фотосинтетичного апарату е хлорофтьний (рис.2) та листковий (рис. 3) ¡ндекси [4, 14].

Отримаш результати дослщження свщчать, що покращення ф1тометричних \ мезоструктурних показниюв листюв та збшьшення вмюту хлорофшш за дм емютиму С сприяло посиленню фотосинтетичноТ активносп листко-вого апарату, свщченням чого е суттево бшьш висою значения чисто!' продуктивное^ фотосинтезу (рис.2). Абсолютш значения цього показника у перюд молочно! стиглосп були невисокими, однак у рослин дослщного вар1анту перевершували контрольш.

Разом з тим, зростання листкового ¡ндексу в ценоз1 не завжди е позитивним явищем, осктьки загущення поавт, формування надмфноТ листковоТ поверхш може призводити до затшення сусщшх рослин, ¡, як наслщок, зменшення урожайносп культури [16].

Анал1з отриманих результат^ свщчить, що застосування емютиму С не призводило до таких негативних наслщюв. Навпаки, вщбувалося зростання насшнево!

0,4

то ма

I

ма са

ли0,3

стк ¡в,

г/д0,2 м2

0,1

th

rfa

+

12

Хл ор

9 °Ф

шь ни й

6 'ВД

ек с, мг

14

ис

0,75!

0,5т

ос

0,25 и

у.

г/

06.07.11 07.07.14 06.07.11 07.07.14 06.07.11 07.07.14

п 1 11 111

контроль, d - емютим С 0,1%-й, I — питома маса листав, II — хлорофшьний шдекс, III - чиста продуктившсть фотосинтезу Рис. 2. Вплив ем1стиму С на фотосинтетичний апарат рослин маку олшного

ВН

Ф

3

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

45

6 5 4 3 2 1 0

цвтння рослин молочна зрткть воскова

•-контроль, - емЬтим С 0,1 %-й, середш даш за 2011-2014 роки

Рис. 3. Динамша листкового ¡ндексу в рослин маку олшного за ци ем1стиму С

продуктивное^ культури за дм стимулятора росту (табл. 1). Причиною цього було те, що обробка рослин емютимом С призводила до достовфного збшьшення ктькосп плодш на рослиш - коробочок. Одночасно зростала маса тисяч1 насшин \ маса насшня в коро-бочц1, що призводило до збшьшення урожайносп культури.

Обробка емютимом С призводила до незначного пщвищення олшносп. Вмют оли в насшш маку у вар1ант1 з обробкою 0,1%-м розчином становить - 45,8±0,02%, 0,2%-м розчином - 45,8±0,054%, в контрол1 -45,6±0,03%.

Харчова цшшсть маково!' оли значною м1рою визна-чаеться профшем жирних кислот. В оли насшня маку сорту Беркут була встановлена присутшсть пальм1тиновоТ,

пальмтолешовоТ, стеариновоТ, олешовоТ, лшолевоТ, арахЬ новоТ а-лшоленовоТ, гондошовоТ кислот, харчова цшшсть \ значения яких для оргашзму людини \ тварин р1зш.

Отримаш нами даш свщчать, що не вщбувалося сут-тевих змш у вм1сп вищих жирних кислот за дм препарату (табл. 2).

Висновки. Отже, обробка рослин маку олшного регулятором росту емютимом С призводила до формування бтьш потужного фотосинтетичного апарату \ збшьшення «запиту» на асимтяти процесами карпогенезу внаслщок посиленого галуження стебла та формування бшьшо! ктькосп коробочок на рослиш. Результатом такоТ корек-цп донорно - акцепторних вщносин рослини е тдвищення насшневоТ продуктивное^ культури.

Таблиця 1

Вплив ем1стиму С на продуктившсть маку олшного сорту Беркут

BapiaHT дослщу Кшьшсть коробочок на росл и Hi, шт Маса насшня в коробочщ, г Маса 1000 нас1нин, г Врожайшсть, кг/га

2011 piK

Контроль 4,00±0,13 2,95±0,05 0,488±0,01 710,12±10,61

Ем1стим С 0,1%-й *4,50±0,15 *3,37±0,09 *0,555±0,012 *764,92±13,60

Ем1стим С 0,2%-й *4,43±0,15 *3,25±0,07 *0,536±0,014 *745,87±11,43

2014 piK

Контроль 2,03±0,09 3,97±0,08 0,504±0,014 915,19±8,67

Ем1стим С 0,1%-й *2,47±0,09 *4,38±0,12 *0,560±0,017 *1055,94±9,44

Ем1стим С 0,2%-й *2,37±0,11 *4,26±0,11 *0,547±0,005 *978,17±8,78

Примака. * - р1зниця достовфна при Р < 0,05

Таблиця 2

Вплив ем1стиму С на вм1ст вищих жирних кислот у маковш олИ (%)

BapiaHT ВЖК Контроль EMiCTHM С 0,1%-й EMiCTHM С 0,2%-й

Пальм1тинова 7,69±0,13 7,385±0,305 7,475±0,365

Пальмтолешова 0,11±0,001 *0,085±0,005 *0,08±0,001

Стеаринова 1,655±0,075 1,645±0,035 1,775±0,025

Олешова 18,31±0,02 18,11±0,18 * 19,27±0,10

Лшолева 71,335±0,044 71,685±0,445 *70,325±0,285

а-Лшоленова 0,705±0,005 *0,76±0,001 *0,77±0,001

Арах1нова 0,15±0,001 *0,235±0,015 *0,225±0,005

Гондошова 0,04±0,001 *0,095±0,005 *0,085±0,005

Прим/'тка. * - р1зниця достовфна при Р < 0,05 2011 piK вегетаци

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

№1, 2015

Л1тература

1. Ahí шин Л. A. Ochobhí результати i перспективи дослщжень ефективносп регулятор! в росту в рослинництв1 / Л. A. Ahí шин // Регул ятори росту рослин у землеробств1. К.: Аграрна наука, 1998. С. 26-33.

2. Гавриленко В. Ф. Большой практикум по физиологии растений / В. Ф. Гавриленко, М. Е. Ладыгина. - М. : Высш. школа, 1975. - 392 с.

3. Грицаенко З.М., Голод рига О. В. Вплив комплексного застосування niBOTy i ем1стиму с на формування nnoLui асимтяцмного апарату та синтез хлорофту у рослинах coi / З.М. Грицаенко, О. В. Голодрига // Зб1рник наукових праць Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва. — Умань, 2011. — Вип. 77. — Ч. 1: Агрономы. — 166 с.

4. Дуденко Н.В., Андрианова Ю.Е., Максютова H.H. Формирование хлорофилл ьного фото-синтетического потенциала пшеницы в сухой и влажный годы / Н.В. Дуденко, Ю.Е. Андрианова, H.H. Максютова // Физиология расте-ний. - 2002. - 49, № 5. - С. 684-687

5. Казаков €.0. Методолопчы ос нови постановки екс пери менту з фЬюлоги рослин / €.0. Казаков. - К.: Фпюсоцюцентр, 2000. - 272 с

6. Кецкало В. В., Улянич O.I. Ефективнють перед nocí вноТ обробки наання салату nocí вн о го головчастого регуляторами росту / В. В. Кецкало, 0.1. Улянич //«HayKOBi flonoBifli НУ Bill» 2011-4

7. Киризий Д.А. Фотосинтез и рост растений в аспекте донорно-акцептор-ных отношений / Д.А. Киризий. - К.: Логос, 2004. - 191 с.

8. Корми: оцЫка, використання, продукцт тваринництва, еколопя / Кулик М.Ф., Кравшв Р.Й., Обертюх Ю.В. - ВЫниця: ПП «Тезис», 2003. -334 с.

9. Мокроносов А.Т. Онтогенетический аспект фотосинтеза / А.Т. Мокроно-сов. - М.: Наука, 1981. - 196 с.

10. Нам И. Я., Миненко А. И., Заякин В. В. Применение экологически чистого регулятора роста эмистим для увеличения урожайности ряда сельскохозяйственных культур/ И. Я. Нам, А. И. Миненко, В. В. Заякин // Регуляторы роста и развития растений: Материалы IV Между-нар. конф. М., 1997. С. 214.

11. Петриченко В. Ф., Антипш Р. А. Фотосинтетична продуктивнють гороху залежно вщ впливу технолопчних прийом1в вирощування в умовах люостепу УкраТни / В. Ф. Петриченко, Р. А. Антип1н // Корми i кормовиробництво. 2006. Вип. 57. - с. 3-14

12. Пономаренко С.П. Композици бюстимулятсрв / С.П. Пономаренко / Цу-кровий буряк №5, 2001 с. 20-23

13. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений / Х.Н. Починок.-Киев: Наукова думка, 1976. - 334 с.

14. Прядюна Г. О. Потужнють фотосинтетичного апарату, зернова продуктивнють та яюсть зерна ¡нтенсивних copTÍB м'якоТ озимоТ пшениц1 за p¡3Horo р1вня мЫерального живлення / Г.О. Прядюна, В.В. Швартау, Л.М. Михальська // Физиология и биохимия культурных растений. - 2011. -Т.43, № 2. - С. 158-163.

15. Ревунова Л.Г., Куценко B.C. Продуктивнють картопл1 в умовах Полюся УкраТни залежно вщ комплексного застосування добрив i регулятор!в росту / Л. Г. Ревунова, B.C. Куценко // Картоплярство: М1жвщ. наук. зб. - К.: Агра р. наука, 2006. - Вип. 35. - С. 109-118.

16. Регуляцт фотосинтезу i продуктивнють рослин: ф1зюлопчн1 та еколопчы аспекти / [Т.М. Шадчина, Б.1. Гуляев, Д.А. Kipi3iй та ¡н.]. - К.: Укр. фпюсоцюцентр, 2006. - 384 с.

17. Терек О., Величко О., Яворська Н. Мехаызми адаптаци проростюв coi до стресових умов за дм регулятор!в росту ем ютим у С та агростимулшу/ О.Терек, О. Величко, н.Яворська // Bích. Льв1в. ун-ту. Сер. бюл. 2006. Вип. 41. С. 132-136.

References

1. Anishyn L. A. Osnovni rezul'taty i perspektyvy doslidzhen' efektyvnosti rehulyatoriv rostu v roslynnytstvi / L. A. Anishyn // Rehulyatory rostu roslyn u zemlerobstvi. K.: Ahrarna nauka, 1998. S. 26-33.

2. Gavrilenko V. F. Bolshoy praktikum po fiziologii rasteniy / V. F. Gavrilenko, M. E. Ladyigina. - M. : Vyissh. shkola, 1975. - 392 s.

3. Hrytsayenko Z.M., Holodryha O.V. Vplyv kompleksnoho zastosuvannya pivotu i emistymu s na formuvannya ploshchi asymilyatsiynoho aparatu ta syntez khlorofilu u roslynakh soyi / Z.M. Hrytsayenko, O.V. Holodryha //Zbirnyk naukovykh prats' Umans'koho natsional'noho universytetu sadivnytstva. — Uman', 2011. — Vyp. 77. — Ch. 1: Ahronomiya. — 166 s.

4. Dudenko N.V., Andrianova Yu.E., Maksyutova N.N. Formirovanie hlorofillnogo foto-sinteticheskogo potentsiala pshenitsyi v suhoy i vlazhnyiy godyi / N.V. Dudenko, Yu.E. Andrianova, N.N. Maksyutova // Fiziologiya raste-niy. — 2002. - 49, # 5. - S. 684-687

5. Kazakov Ye.O. Metodolohichni osnovy postanovky eksperymentu z fiziolohiyi roslyn / Ye.O. Kazakov. - K.: Fitosotsiotsentr, 2000. - 272 s

6. Ketskalo V.V., Ulyanych O.I. Efektyvnist' peredposivnoyi obrobky nasinnya salatu posivnoho holovchastoho rehulyatoramy rostu / V.V. Ketskalo, O.I. Ulyanych //«Naukovi dopovidi NUBiP» 2011-4

7. Kiriziy D.A. Fotosintez i rost rasteniy v aspekte donorno-aktseptornyih otnosheniy / D.A. Kiriziy. - K.: Logos, 2004. - 191 s.

8. Kormy: otsinka, vykorystannya, produktsiya tvarynnytstva, ekolohiya/ Kulyk M.F., Kravtsiv R.Y., Obertyukh Yu.V. - Vinnytsya: PP «Tezys», 2003.-334 s.

9. Mokronosov A.T. Ontogeneticheskiy aspekt fotosinteza / A.T. Mokronosov. -M.: Nauka, 1981. - 196 s.

10. Nam I. Ya., Minenko A. I., Zayakin V. V. Primenenie ekologicheski chistogo regulyatora rosta emistim dlya uvelicheniya urozhaynosti ryada selskohozyaystvennyih kultur/ I. Ya. Nam, A. I. Minenko, V. V. Zayakin // Regulyatoryi rosta i razvitiya rasteniy: Materialyi IV Mezhdu-nar. konf. M., 1997. S. 214.

11. Petrychenko V. F., Antypin R. A. Fotosyntetychna produktyvnist' horokhu zalezhno vid vplyvu tekhnolohichnykh pryyomiv vyroshchuvannya v umovakh lisostepu Ukrayiny / V. F. Petrychenko, R. A. Antypin // Kormy i kormovyrobnytstvo. 2006. Vyp. 57. - s. 3-14

12. Ponomarenko S.P. Kompozytsiyi biostymulyatoriv / S.P. Ponomarenko / Tsukrovyy buryak #5, 2001 s. 20-23

13. Pochinok H.N. Metodyi biohimicheskogo analiza rasteniy / H.N. Pochinok. -Kiev: Naukova dumka, 1976. - 334 s.

14. Pryadkina H.O. Potuzhnist' fotosyntetychnoho aparatu, zernova produktyvnist'ta yakist' zerna intensyvnykh sortiv m»yakoyi ozymoyi pshenytsi za riznoho rivnya mineral'noho zhyvlennya / H.O. Pryadkina, V.V. Shvartau, L.M. Mykhal's'ka // Fiziologiya i biohimiya kulturnyih rasteniy. - 2011. - T.43, # 2. -S. 158-163

15. Revunova L.H., Kutsenko V.S. Produktyvnist' kartopli v umovakh Polissya Ukrayiny zalezhno vid kompleksnoho zastosuvannya dobryv i rehulyatoriv rostu / L.H. Revunova, V.S. Kutsenko// Kartoplyarstvo: Mizhvid. nauk. zb. - K.: Ahrar. nauka, 2006. - Vyp. 35. - S. 109-118.

16. Rehulyatsiya fotosyntezu i produktyvnist' roslyn: fiziolohichni ta ekolohichni aspekty / [T.M. Shadchyna, B.I. Hulyayev, D.A. Kiriziy ta in.]. - K.: Ukr. fitosotsiotsentr, 2006.-384 s.

17. Terek O., Velychko O., Yavors'ka N. Mekhanizmy adaptatsiyi prorostkiv soyi do stresovykh umov za diyi rehulyatoriv rostu emistymu S ta ahrostymulinu / O.Terek, O. Velychko, N. Yavors'ka // Visn. L'viv. un-tu. Ser. biol. 2006. Vyp. 41. S.132-136.

В. П. Карпенко

доктор с.-г. наук, професор, проректор з науковоТ та ¡нновацмноТ д1ялыносп Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва

УДК 582.675.5: 661.162.65/66

f^

Д. I. Просянюн

асгпрант кафедри бюлогм Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва denpros@mail.ru

Л1ПОПЕРОКСИДАЦ1ЙН1 ТА АНТИОКСИДАНТН1 ПРОЦЕСИ В РОСЛИНАХ В1ВСА ГОЛОЗЕРНОГО ЗА ДП БЮЛОГ1ЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Анотащя. Стаття присвячена вивченню впливу б/олопчно активних речовин (герб'щиду / регулятора росту рослин м/кроб/олопчного походження) на л 'топероксидац 'шн/ та антиоксидантн/ процеси у роспинах в/вса голозерного. Уробол приводиться обфунтування можливост/ зниження негативно)'дп герб'щиду Лонтрел 300 на пос'ши в/вса голозерного та навколишне природне середовище завдяки поеднаному його застосуванню ¡з б'юлопчним препаратом Альб/т, який в сум 'шах ¡з герб'щидом виявляе антидотн/ властивосл.

Ключов/ слова: л 'топероксидац 'т, антиоксидантн, бюлопчно активн/ речовини, овес голозерний. В. П. Карпенко

доктор сельскохозяйственных наук, профессор, проректор по научной и инновационной деятельности Уманский национальный университет садоводства

В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА

47