CC BY
81
position of quantitative and high-quality approaches the modern state of confluence and absorption of commercial banks are analysed. The static-dynamical model of creation of the system of monitoring changes indexes of economic development of commercial banks and factors which influenced on them is developed._
УДК338.33: 658.621 1.Б. Скворцов; О.О. Цогла - НУ "Львiвська полтехмка"
ДИВЕРСИФ1КАЦ1Я Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИСМСТВА ЯК ЗАСОБУ АНТИКРИЗОВОГО УШРАВЛ1ННЯ
Сформульовано поняття "антикризова диверсифшащя" дiяльностi. Обгрунтова-но та запропоновано метод оцшювання п ефективносп, на основi врахування чинни-ка часу та зношення основних засобiв тдприемства, що диверсифiкуe свою дiяль-нють.
Ключов1 слова: диверсифiкацiя, ефективнiсть, чинник часу, перюд освоення потужностей, спрацювання основних засобiв.
Постановка проблеми. Диверсифжащю в економ1чнш теори розгля-дають як заЫб покращення фшансово-економ1чних показниюв д1яльност1 тдприемства. Очевидно, що таке покращення може вщбуватися як в перюд сталого розвитку економжи, так \ тд час кризи. Але, на нашу думку, здшснення диверсифжаци тд час розвитку кризових явищ мае сво! специ-ф1чш особливост1, оскшьки в цей перюд значно змшюеться зовшшне середо-вище, яке негативно впливае на внутр1шш фшансово-економ1чш показники д1яльност1 тдприемства.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. 1снуе значна кшьюсть пуб-лжацш, яка стосуеться вивчення диверсифжаци д1яльност1 шдприемств. На-уков1 розробки О.в. Кузьмша [1, с. 78]; А. А. Томсона та А. Дж. Стрикленда [2, с 128]; В.Г. Горшкова, В.Д. Маркова, Л.1. Калташова [3, с. 15]; В.О. Шиш-юна [4, с. 399-401]; М.М. Радево! [5, с. 54-60]; А.П. Мщенко [6, с. 195]; Г. Азоева [7, с. 122-123]; А.В. Фшпова [8, с. 72-76] та шших р1зняться широким спектром дослщжень.
Мета роботи. Розкриття особливостей здшснення диверсифжаци дь яльност тдприемства тд час кризи \ створення методу обгрунтування до-цшьност такого заходу.
Виклад основного матерiалу. Матер1ально-техтчною формою реаль заци ршення про проведення диверсифжаци д1яльност1 тдприемства е, заз-вичай, здшснення одного 1з вид1в капитального буд1вництва - нове буд1вниц-тво, розширення, реконструкщя або техтчне переозброення. Тому диверси-фжащю у багатьох випадках можна розглядати як один 1з заход1в швести-цшно! д1яльност1. Вщповщно, для обгрунтування И доцшьност можна засто-совувати т сам1 методи, що й для швестицшних проеклв, як в теоретичному план розроблеш значно краще. Проте юнуе багато випадюв, коли здшснюва-ти каштальне буд1вництво немае потреби - це передуЫм стосуеться перюду криз. Виникае питання: а як можна теоретично обгрунтувати доцшьшсть такого ршення? На жаль, дослщжень такого плану практично немае.
Потреба диверсифжаци дiяльностi зумовлена як зовнiшнiми, так i внутрiшнiми чинниками. Проте !хня дiя пiд час розвитку кризових явищ значно змшюеться, що обов'язково позначиться на формах й методах здш-снення диверсифiкацiйного заходу. Шд час криз вщбуваеться спад попиту на виготовлену продукщю, зростання шфляцшного процесу, подорожчання кре-дитних кош^в тощо, що передусiм, негативно впливае на дiяльнiсть шд-приемства: зменшення обсягiв виготовлено! продукци, припинення швести-цшно! дiяльностi, нестача коштiв на виконання поточних зобов'язань зi спла-ти заробiтноI плати, податкiв, розрахунюв з постачальниками сировини i комплектних виробiв тощо. Тому в цей перюд здiйснити капiталомiсткi пе-ретворення надзвичайно важко. Головною причиною цього е вщсутшсть власних i подорожчання залучених коштiв.
Теоретичнi дослiдження економiчноI лiтератури свiдчать: пiд час криз найкраще здiйснювати технiчне переоснащення шдприемств, оскiльки прос-тежуеться спад попиту на 1хню продукцiю. В економiчно розвинених крашах власники пiдприемств мають змогу акумулювати кошти на ефективш проек-ти навiть пiд час криз. Але практична дiяльнiсть шдприемств кра!н постра-дянського простору показуе, що такого переоснащення не спостер^аеться, оскшьки для бiльшостi пiдприемств та !хшх власникiв нагромаджувати знач-ну суму кашталу для реалiзацil будь-якого ютотного iнвестицiйного проекту надзвичайно важко. Тому важливо сформувати заходи щодо покращення дь яльностi пiдприемства в перюд криз.
Пропонуемо розглянути нове поняття "антикризова диверсифжащя" дiяльностi, що означае змшу номенклатури виготовлено1 продукци, зумовле-ну передусiм зовнiшнiми чинниками, що властивi економiчнiй кризi. Типови-ми II рисами е: змша органiзацiйноI форми зовнiшнiх зв,язкiв; практично нез-мiнний технологiчний процес; мшмальш витрати на здiйснення диверсифi-кацй. Оскiльки, причиною виникнення кризи на пiдприемствi е зовнiшнi чин-ники, то у бшьшос^ випадкiв И можна подолати через застосування зовшш-шх форм реалiзацiI диверсифiкацiI дiяльностi пiдприемства. Таких форм iс-нуе багато. До найпоширешших належать спшьш пiдприемства, картелi, кон-сорцiуми тощо. 1снують i бiльш спрощенi форми як партнерство, кооперащя i ш. Головною 1хньою перевагою е те, що утворюються умови виходу на новi ринки збуту i, зазвичай, з новою шновацшною продукцiею. Технолопчний процес на пiдприемствi, що проходить диверсифжацш дiяльностi принципо-во не змшюеться, як наслiдок, виникае змога зберегти наявш кадри працiвни-юв, а наявне обладнання не потребуе значного переоснащення. Отже, витра-чаються мiнiмальнi кошти на II виконання.
Очевидно, що таю умови спонтанно не виникають - !х треба створю-вати. Тому вщповщною "вадою" антикризовоI диверсифiкацiI дiяльностi пiд-приемства е активна робота його керiвництва у пошуку нових партнерiв, ш-новацiйноI продукцiI i ринкiв збуту.
Описавши основш умови здiйснення антикризовоI диверсифiкацiI, потрiбно розробити метод оцшки II ефективностi. Для цього, на нашу думку, найбшьше пiдходить методика бiзнес-планування, але в якiй застосовуються специфiчнi методи розрахунку з урахуванням галузевоI особливостi предмета
i об'екта дослiдження. Запропонована методика розроблена головним чином для машинобудiвних пiдприемств. Розрахунок ефективност виконують у та-кш послiдовностi. Визначають вихiднi данi, як складаються iз двох груп.
1. Показники тдприемства: Пупв - рiчнi умовно-постiйнi витрати; Пс -рiчна собiвартiсть виготовленоI продукцiI; Пф - рiчна фактична продуктив-нiсть виготовлення продукцй у натуральних одиницях вимiру; Ц п - усеред-нена цша виготовленоI продукцiI.
2. Показники диверсифжацй дiяльностi: Кд - кошти на здiйснення ди-версифiкацiI дiяльностi (II вартiсть); Ц пд - усереднена цша ново! продукцй (вщ диверсифiкацiI); Ц узв д - умовно-змшш витрати в складi цiеI цши; Ппд -рiчна продуктивнiсть виготовлення ново! продукцй у натуральних одиницях вимiру; Тосд - перiод освоення потужност випуску ново! продукцiI; Тв.д - три-валiсть випуску продукцй диверсифжацй.
Усi цi показники застосовують в економiчних дослiдженнях. Але в зап-ропонованiй методицi виконують окремi уточнення, якi враховують специфiку сучасного бухгалтерского облiку i предмета дослщження (диверсифiкацiI).
Рiчнi умовно-постiйнi витрати розраховуватимуться за виразом
Пупв = Пам + Пад + Пн, (1)
де: Пом - рiчна сума амортизацiйних вiдрахувань; Пад - рiчнi адмiнiстративнi витрати; Пн - iншi постiйнi витрати, як1 пропонуемо визначати за таким виразом
Пы = 0,25 • (Пам + Пад). (2)
Пропонуемо новий показник дiяльностi тдприемства, який враховуе специф^ бiзнес-планування, - "усереднена цша виготовленоI продукцй". Не-обхiднiсть утворення цього показника полягае в тому, що на реальних шд-приемствах, зазвичай, юнуе велика номенклатура виготовленоI продукцiI, яка мае рiзнi цiни. А для розроблення бiзнес-плану потрiбно всi щ цiни звести до однiеI шдсумковоь На жаль, у бiльшостi дослщжень методики бiзнес-плануван-ня про це навггь не згадують - просто приймають, що пiдприемство виготовляе одну продукцш. Такий пiдхiд можна застосовувати для навчання студентiв на початкових курсах, але для дослiдження реальних умов виробництва вш не тд-ходить, оск1льки однопродуктових пiдприемств юнуе дуже мало - найбiльше !х в хiмiчнiй промисловостi, а в машинобудуванш практично не iснуе.
Усереднену цшу виготовленоI продукцiI визначатимемо за виразом
Цп , (3)
Е N
де: Кв - загальна вартiсть продукцiI, яку виготовляли протягом року; Ив - за-гальна кiлькiсть продукцiI у натуральних одиницях вимiру.
На здiйснення диверсифжацй потрiбнi такi витрати: придбання проек-тно-кошторисно! (за потреби, виконання будiвельно-монтажних робiт) i тех-нiчноI документацй; на закупiвлю (виготовлення) оснащення; переоснащення обладнання та устаткування тощо.
Графiчний розрахунок показниюв бiзнес-плану виконують у такш послiдовностi (рис. 1):
1) на осях координат вщкладають усi вiдомi точки;
2) лiнiю 1 будують за правилом одте! точки (початок координат) i тангенса кута нахилу (значення усереднено! цiни виготовлено! продукци);
3) лiнiю 2 будують за правилом двох точок (значення умовно-пос-тшних витрат Пупв i т. А з вщомими координатами Пф i Пс);
4) лiнiю 1' будують аналопчно як i лшда 1;
5) лiнiю 2 будують за правилом одте! точки (значення умовно-пос-тiйних витрат Пут() i тангенса кута нахилу (значення умовно-змшних витрат у складi цiни ново! продукци).
п а
----Залежноеп виробництва
- Залсжноеп гпсля диверсифжаш"]'
Рис. 1. Графiчний розрахунок показнишв бЬнес-плану
де: П - продуктившсть вартюна (реалiзацiя, собiвартiсть тощо); П - продук-тивнiсть натуральна (обсяги виготовлено! продукци); 1 i 1' - графж змiни ви-торгу вщ реалiзацil юнуючо! i ново! продукци; 2 i 2' - те саме, тшьки графiк функци пропозици собiвартостi; Б1 i Б2 - точка беззбитковостi для юнуючого виробництва i пiсля диверсифжаци (власна розробка)
З рис. 1 видно, що шдприемство до здiйснення диверсифжаци працю-вало збитково (вiдрiзок АВ). Це можна пояснити тим, що фактичний обсяг виготовлено! продукци Пф менший вiд значення точки беззбитковост - коор-динати т. Б1 (на графiку не показано). Шсля диверсифжаци ситуацiя на тд-приемсга принципово змшюеться. На нову продукщю е ринки збуту. Внасль док цього обсяги виготовлено! продукци зростають до значення Ппд, яке знач-но перевищуе координату точки беззбитковост Б2. Результатом диверсифжа-ци е те, що на пiдприемствi почне утворюватись прибуток (вiдрiзок СБ). Значення цього прибутку можна визначити за таким виразом:
Ппрд = (Цпд - Цузвд ) • Пп. д - Пупв. (4)
За традицшного розгляду бiзнес-плану тсля визначення величини прибутку дослщження практично припиняють, оскiльки вважають, що мету досягнуто - ефектившсть дiяльностi пiдприемства гарантована. Проте вико-
нане дослщження засвщчуе, що це помилкова думка, оскшьки не враховують такого важливого показника, як чинник часу. У дослщженнях цю проблему вирiшують застосуванням методики дисконтування. Але це, на наш погляд, -також хибний шлях, оскшьки ця методика сама мае багато суперечностей. Проте найголовшшим е те, що и використання створюе тшьки видимють ви-ршення проблеми (визначення ефективностi). Це пояснюеться тим, що для реального визначення ефективност потрiбно змоделювати всi економiчнi процеси, якi вiдбуваються на шдприемствь Тодi 11 визначатимуть практично автоматично, як наслщок такого моделювання. А методика дисконтування будь-якого методу моделювання економiчних процеЫв не надае.
Для продовження дослщження - врахування чинника часу - потрiбно перейти вщ розгляду двовимiрноl площини з координатами ПП до тривимiр-ного простору ППг (рис. 2).
ПА
I Т,д 0 П0 П„д П
Рис. 2. Початкове моделювання змти величини прибутку за часом: Пвд -р1чна варт1сть виготовленог продукцп (тсля диверсифтацп); Псд - те саме, тыьки соб1вартост1; Ппрд - р1чний прибуток (власна розробка)
На рис. 2 зображено початкову (примггивну) модель розвитку вироб-ничого процесу шсля здшснення диверсифжаци. Примггившсть ще! моделi полягае в тому, що вона не враховуе двох нашстотшших чинниюв - перюд освоення потужност i спрацювання основних засобiв. У реальних умовах та-ку модель можна використовувати, коли перюд випуску продукцп шсля ди-версифжацп не перевищуе чотирьох рокiв, а освоення потужност вщбу-ваеться миттево (протягом декшькох днiв). Фактично в методищ дисконтування розглядають таку модель (без врахування перюду освоення потужност i спрацювання основних засобiв) тшьки враховують бшьше планових перь одiв (рокiв).
Пiсля розгляду тако! тривимiрноl площини можна перейти до моделювання прибутковост та обгрунтування ефективност диверсифжаци.
На рис. 3, а показано змшу поточних значень величини прибутку (ди-ференцiальний графiк). Якщо цю залежнiсть iнтегрувати, то отримаемо штег-ральний графiк (рис. 3, б), сутшсть якого показуе, як змшюватиметься загаль-на (сумарна) величина отриманого прибутку за часом, що вщповщае виразу
Ппр. д ' I. (5)
Рис. 3. Диференщальний (а) та штегральний (б) графши змши прибутку за
часом (власна розробка)
Ефектившсть у такому разi пропонуемо визначати за показником "ш-тегральна норма прибутку", який за сво1м змiстом збiгаеться з показником "швестицшна норма прибутку" [9, с. 252]. Значення цього показника можна визначати за виразом, яке порiвнюеться iз нормативним обмеженням,
Нт = Ктт > 1,5, (6)
Кд
де: Ктт - загальна величина прибутку, який отримують протягом перюду ви-пуску ново! продукцп (вiд диверсифжаци); Кд - сума кош^в на диверсифжа-цiю.
Значення показника Ктт можна визначити, якщо у вираз (5) шдставити значення часу ? = Твд, що вiдповiдатиме виразу
Ктт Птр.д ' Тв.д. (7)
На рис. 3, б пунктирною лiнiею показано залежнють, яку можна отрима-ти, застосовуючи методику дисконтування. Ця криволiнiйна залежшсть за формою буде нагадувати ту, яку ми отримуватимемо зi врахуванням спрацьованос-тi основних засобiв. Але це тiльки за формою, оскшьки сутнiсть !х буде зовшм рiзна. Розглянутий приклад визначення ефективност диверсифжаци дiяльностi пiдприемства надзвичайно спрощений. Для здiйснення переходу до моделю-вання цього процесу, який наближений до реальних умов, необхiдно врахувати дда двох найiстотнiших чинникiв : перюд освоення потужност Тос.д i вплив спрацювання основних засобiв на величину отриманого прибутку (рис. 4).
На рис. 4 показано, як змшюватиметься величина прибутку у триви-мiрному просторi вiд змiни окремих показниюв - на рисунку показано проек-цп цих змiн на площину обсягiв виробництва з координатами ПП i часову з координатами П?. Таке просторове зображення вщповщних залежностей на-зивають "епюрами". Перевагою епюр е 1хня наочнiсть, а вадою - складшсть математичного опису. Тому, якщо е така змога, потрiбно вщ епюр переходи-ти до графiчних залежностей.
Побудуемо графш змiни прибутку за часом, який вщповщатиме зна-ченням показникiв епюри - диференщальний графiк (рис. 5, а).
Рис. 4. Графiчне зображення змти прибутку вiд обсягу (права частина графжа) i вiд часу Лва частина графша) — епюра змти прибутку, дерисками показано проекци вiдповiдних точок тривимiрного простору на площини обсягiв (одна риска) i часу (двiриски). Шдстава: власна розробка
Рис. 5. Диференщальний (а) та ттегральний (б) графши змти величини прибутку за часом, де Ток — перюд окупносmi диверсифшаци (власна розробка)
Оскшьки отримаш графши складаються iз двох частин (1 i 2), то ана-лгтично диференщальну залежшсть можна описати таким виразом:
Пх- ■ г. и < I < Тосд; (!) /оч
(8)
Птг =
Путв +'
1утв
Тбд
Птрд - ^а ■ (Тосд - t), Тосд < г < Твд; (2)
де Яа - iнтенсивнiсть спрацювання основних засобiв (в [1, с. 278] цей показ-ник названо мамортизацiйна рентабельшсть"). Числове значення цього показ-ника вщповщае виразу
П2
Ка = Нп ■ , (9)
Ко
де: Нп - швестицшна норма прибутку, числове значення якого можна приймати 1,5; К0 - первюна вартiсть основних засобiв (коли зпдно з планом диверсифшаци будують нове пiдприемство або здiйснюють розширення на нових територiях, то беруть первюну вартiсть цих нових основних засобiв); Па - !хт рiчнi амортизацiйнi вiдрахування.
Для визначення аналггичного виразу штегрально! залежностi, яка по-казуе як змiнюватиметься загальна (сумарна) величина отриманого прибутку, треба вираз (8) штегрувати
1 ■ Пу
2 Тбд
К
-Пупв ■ X + ■ X2, 0 < X < Тосд; (1)
1 2
Ппрд ■ (Тос.д - X) - — Ка ■ (Тос.д - X) + С, Тосд < X < Твд; (2)
(10)
де С - стала штегрування, яку визначають iз вихiдних умов. Для визначення цього показника потрiбно у перший вираз формули (10) шдставити значення часу г = Тос.д.
Ефектившсть диверсифшацй у такому разi також можна перевiряти за виразом (6), але для цього треба визначити значення показника Кпт, який встановлюе, яку загальну (сумарну) величину прибутку буде отримано внас-лщок застосування диверсифiкацil. Значення цього показника можна встано-вити, якщо у другий вираз формули (10) шдставити значення часу г = Твд. I коли значення штегрально! норми прибутку становитиме бшьше швтора, то диверсифшащя е ефективною.
Отриманi залежнос^ - вирази (9) i (10) - значно краще вiдтворюють реальш економiчнi процеси, якi вiдбуваються на шдприемствь Проте i !м притаманш негативнi властивостi. Серед найголовнiших е те, що !х можна застосовувати тшьки тодi, коли диверсифiкацiя здшснюеться на новозбудова-ному пiдприемствi або шд час розширення старого шдприемства на нових те-риторiях. Якщо диверсифжащя здiйснюеться на старих територiях iз застосу-ванням реконструкцil, техшчного переозброення або практично без жодних спещальних змiн в основних засобах (при кризовш диверсифiкацil), то вико-ристовувати вирази (9) i (10) неможливо, оскiльки виникатиме значна похиб-ка. Це пояснюеться тим, що на момент здшснення диверсифiкацil iснуючi ос-новнi засоби значно спрацьоваш. Значення цього спрацювання потрiбно обов'язково враховувати в моделi.
Розглянемо таке обгрунтування для кризово! диверсифiкацil, коли вкладення коштiв на диверсифiкацiю мшмальш i використовують тiльки ста-ре обладнання.
Для побудови моделi тако! диверсифiкацil необхiдно передусiм вста-новити, на якому еташ (моментi часу) швестицшного циклу перебувае пiд-приемство. На жаль, дослщжень, в яких здшснюеться визначення реальних
значень чинника часу - реального амортизацшного перюду основних засобiв, розрахункового перiоду експлуатацй пiдприемства, реального перiоду обiгу банювського капiталi тощо - практично немае (навт у радянський перiод таю показники обгрунтовували значно краще). Тепер, коли вживаеться вираз "чинник часу", то зразу виникае асощащя з дисконтуванням - змшою вартос-т грошей за часом. Це явище дшсно е, але воно зовЫм не охоплюе все рiзно-машття економiчних явищ i процесiв.
Для виршення ще! проблеми можна застосувати таю шдходи: викону-вати розрахунок вщ величини спрацювання основних засобiв або вiд !хнього розрахункового перюду експлуатацй. У теоретичному плаш, коли амортиза-цiя розраховуеться за теоретично обгрунтованими методами, цi два шдходи мають давати той самий результат. Але, враховуючи набуту практику бухгалтерского облжу, тепер цього досягти практично неможливо. Тому розгляне-мо простший випадок, який базуеться на врахуванш розрахункового перiоду експлуатацй основних засобiв.
Розрахунковий перiод експлуатацй основних засобiв визначають за виразом [9, с. 249]
I К0г
Т
I Па
(11)
де: К0 - первiсна вартють ¿-тих основних засобiв; Паг - !хт рiчнi амортиза-цiйнi вщрахування.
Для продовження дослiдження треба знати ще один новий показник "термш початку диверсифжацй" Тпд. Цей термш показуе, який перiод часу вщдаляе момент проведення диверсифжацй вiд початку створення (введення в експлуатащю) цього тдприемства. Складнiшi випадки, коли на тд-приемствi вже здiйснювали реконструкщю або технiчне переоснащення ми не розглядаемо.
Введемо новий показник "коефщент залишково! потужностi" кзп, який показуе, яка частка потужност залишилася вщ початкового (первiсного) зна-чення. Цей показник визначатимемо за виразом
к = 1 -- А
Тпд Т
± Г)
(12)
Значення цього коефщента може змшюватись вщ нуля до одиницi. Тодi змiну величини прибутку для умов кризово! диверсифжацй можна визначати за такими виразами:
П,
ш
-П +Пупв
11упв ^
Т б.д
0 < х < т,
ос.д;
Ппр.д ■ кзп - Ка ■ (Тосд - х), Тос.д < Х < Т,
в.д;
(1) (2)
(13)
КпХ =
1 ■ Пу
2 Тб.д
-П ■ Х + -■ Упв ■ Х2
упв
0 < X < Т
ос.д;
(1)
1
(14)
Ппрд ■ кзп ■ (Тосд - X) - — Я ■ (Тосд - X) + С, Тос.д < X < Твд; (2)
Коефщент залишково! потужностi значно впливае на ефектившсть диверсифшаци. Це можна показати таким прикладом. Припустимо, що iснуе три значення цього показника кзп1 > кзп2 > кзп3. Треба побудувати три графiки розвитку цього процесу - отримання прибутку за часом (рис. 6).
П
--------Вщпсшдае новим основним засобам
- Вщповщае умовам нсзначного зношсння основних засс^в (значению каг,])
----Вщпов1дае умовам середнього зношення основних засоб1в (значению кЗП2)
------- Вщповщае умовам значного зношення основних засоб1в (значению кшз)
Рис. 6. Диференщальний (а) та Нтегральний (б) графши змши величини прибутку за часом длярiзних значень коеф^ента залишковоИпотужностi
З рис. 6 видно, що ефектившсть диверсифшаци значно залежить вщ чин-ника часу. Чим бшьша спрацьовашсть основних засобiв, тим важче здшснити ефективну диверсифiкацiю (особливо без залучення додаткових коштiв).
Висновки. Розкрито особливост здiйснення диверсифшаци дiяльностi пiдприемства в умовах розвитку кризових явищ. Запропоновано для ощнюван-ня 11 ефективностi використовувати методику бiзнес-планування iз застосуван-ням специфiчних методiв розрахунку, якi базуються на врахуванш чинника часу, спрацювання основних засобiв пiдприемства, а також груп матерiально-техшчно! реашзаци диверсифжаци дiяльностi машинобудiвного пiдприемства.
Надалi доцiльно здшснити аналопчш дослiдження для iнших галузей промисловостi та використати запропоновану методику ощнювання ефектив-ностi диверсифжацп дiяльностi в умовах розвитку кризових явищ для тд-приемств цих галузей.
Лггература
1. Кузьмш ОС. Теоретичнi та прикладш засади менеджменту : навч. поабн. - 2-е вид. [доп. i перероб.] / ОС. Кузьмiн, О.Г. Мельник. - Львiв : НУ '^BÍBCb^ полiтехнiкам, "1нтелект-Захiдм, 2003. - 352 с. - Ыблюгр. - С. 74-78.
2. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии / А.А Томсон, А.Дж. Стрикленд. - М. : Изд-во "Банки и биржи", ЮНИТИ, 1998. - 576 с. - Бiб-люгр. - С. 128.
3. Горшков В.Г. Диверсификация на промышленном предприятии / В.Г. Горшков, В.Д. Маркова, Л.И. Калташова // Алтайский государственный технический университет. - Барнаул, 2000. - 458 с. - Бiблiогр. - С. 15.
4. Шишкчн В.О. Управлшня диверсифшащею пiдприeмств // Держава та регюни. -Сер.: Економiка та пщприемництво. - 2006. - № 4. - С. 399-401.
5. Радева М.М. Процес стратепчного управлiння диверсифшованою компанiею // Академiчний огляд. - 2004. - № 1. - С. 54-60.
6. Мищенко А.П. Стратегическое управление : учебн. пособие. - Днепропетровск, 2003. - 250 с. - Ыблюгр. - С. 195.
7. Азоев Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. - М. : Е & М, 1996. - 230 с. -Ыблюгр. - С. 122 - 123.
8. Филиппов А.В. Диверсификация как способ повышения адаптивных качеств предприятия // Вюник Донецького утверситету. - Сер.: Економiчнi науки. - 2000. - № 2. - С. 72-76.
9. Скворцов 1.Б. Ефективтсть швестицшного процесу: методология, методи i практика : монографiя / 1.Б. Скворцов. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полггехшка", 2003. - 312 с.
Скворцов И.Б., Цогла О.О. Диверсификация деятельности предприятия как средства антикризисного управления
Сформулировано понятие "антикризисная диверсификация" деятельности. Обоснован и предложен метод оценивания ее эффективности, на основе учета фактора времени а также износа основных средств предприятия, которое диверсифицирует свою деятельность.
Ключевые слова: диверсификация, эффективность, фактор времени, период освоения мощностей, износ основных средств.
SkvorcovI.B., Tcohla O.O. Diversification activity enterprise as men of crisis management
A concept " crisis diversification" to activity is formulated. Reasonably and the method of evaluation of her efficiency is offered, on the basis of account of factor of time and wear of the fixed assets of enterprise which diversifies the activity.
Keywords: diversification, efficiency, factor of time, period of mastering of powers, wear of the fixed assets.
УДК 332.15 Здобувач О.А. Сохнич - ДП "Центр державного земельного
кадастру"
ОЦ1НЮВАННЯ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТ1 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В У СИСТЕМ1 УПРАВЛ1ННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ
РЕСУРСАМИ
Формування ринково! економши потребуе змши стратеги мобшзаци фшансо-вих ресурав, зокрема в сферi землекористування. Розглянуто питання розвитку ме-тодолопчних i науково-практичних пiдходiв щодо швестицшного проекту на засадах неч^кого моделювання.
Ключовi слова: швестици, швестицшна привабливють, землекористування, управлшня земельними ресурсами.
