CC BY
156
© П. М. Григоришин, Є. Г. Махрова, В. М. Ходоровський УДК 37B. 01B. 43: [004+621. 397. 122]
П. М. Григоришин, Є. Г. Махрова, В. М. Ходоровський
ДИСТАНЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ: ДОСЯГНЕННЯ, ЇРОБЛЕМИ ТА ЇЕРСЇЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Буковинський державний медичний університет (м. Чернівці)
Вступ. Динамічність розвитку сучасного світового співтовариства, процеси глобалізації, інтеграції, інформатизації, які охоплюють усі його сфери, глибокі соціально-економічні трансформації, що відбулися в нашій країні, вимагають від людей прояву якісно нових професійних і особистих рис. Розвиток дистанційної освіти в Україні почався дещо пізніше, ніж у більшості європейських країн і супроводжується порівняно недостатнім рівнем сприйняття українським суспільством можливостей та переваг її використання, недостатнім оснащенням освітніх установ комп’ютерною технікою та засобами мережевого зв’язку, а також відсутністю спеціалізованих методик дистанційного навчання.
Основна частина. У нашій державі дистанційне навчання почало впроваджуватися наприкінці 90-х років минулого століття. У 1998 році Верховна Рада прийняла Закон України «Про національну програму інформатизації», в якому сформульовані завдання з інформатизації освіти та визначила напрямки їх реалізації. Відповідно до закону «Про вищу освіту» дистанційна освіта набула офіційного статусу самостійної форми навчання на рівні з очною, заочною та екстернатом [1-7].
Організаційна структура системи дистанційної освіти України сьогодні включає:
1) координаційну раду МОН України з питань дистанційної освіти;
2) Український центр дистанційної освіти;
3) регіональні центри дистанційної освіти в містах Харків, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ, Хмельницький;
4) локальні центри дистанційної освіти;
5) базові центри дистанційної освіти;
6) науково-методичні комісії з окремих напрямів діяльності.
На даний час використовуються різні сучасні моделі дистанційної освіти. Кейсо-комп’ютерна модель дистанційної освіти, яка здійснюється професійно підготовленими викладачами у периферійних центрах, забезпечується друкованими матеріалами та електронними носіями. її переваги полягають у низькій собівартості, а недоліком є середній ступінь інтерактивності.
Телекомунікаційна модель в режимі on-line, у тому числі з паралельним застосуванням кейс-технології (асинхронна електронна пошта) базується на використанні поштових е-таіі-протоколів.
її перевагами є: ведення архіву, функціонування системи тестування, використання бази даних, бібліотеки та диспертизація пошти. До недоліків цієї технології можна віднести неможливість реалізації безпосереднього діалогу між викладачем і студентом.
Підтримка інформаційного середовища теле- та радіоканалами забезпечується відеоконференція-ми на цифровому виділеному супутниковому каналі з використанням відеокомпресії та відеоконферен-ціями на аналоговому виділеному супутниковому каналі. їх переваги полягають у високому ступені інтерактивності, якісній передачі зображень, зниженні більш як на два порядки пропускної здатності каналу порівняно з аналоговим телевізійним сигналом, максимально можливій якості передачі зображень з мінімальною технологічною затримкою передачі зображення та звуку; недоліком є висока вартість.
Існує хибна думка про те, що впровадження технологій дистанційної освіти потребує тільки заочна форма навчання. Головною метою використання методики дистанційного навчання насамперед є організація самостійна робота студентів, яка є невід’ємною складовою навчального процесу будь-якого рівня.
Переваги дистанційного навчання:
1) модульність - в основу програм дистанційного навчання покладено модульний принцип;
2) гнучкість - студент може вчитися відповідно зі своїм темпом, особистими можливостями і потребами;
3) нова роль викладача - координування навчального процесу, корегування курсу, консультування та складання індивідуального навчального плану;
4) самостійний вибір викладача-консультанта, з усіх, закріплених за даним електронним навчальним курсом;
5) використання в процесі навчання сучасних технологій, паралельне освоєння практичних навичок, які стануть у нагоді в майбутній професії;
6) самостійне планування часу і розкладу занять, а також перелік навчальних дисциплін, що вивчаються;
7) створення комфортних умов навчання, що сприяє його продуктивності;
8) самоконтроль набутих знань, саморозвиток, моралізація, творчість.
9) отримання освіти людьми з обмеженими фізичними можливостями.
Основні недоліки дистанційного навчання:
1) відсутність спілкування між викладачем і студентом мінімізує можливість індивідуальної передачі знань, а також відсутність спілкування із колегами-студентами, що виключає можливість обговорення набутих знань і проведення дискусій та диспутів;
2) відсутність особистої мотивації вчитися самостійно, без постійного контролю викладача;
3) неможливість негайного виявлення незрозумілих питань, що виникають під час засвоєння певним тем;
4) використання власного комп’ютерного забезпечення не виключає ситуацій, коли студент переключається на «цікавіші» за навчання розваги (ігри, чати, соціальні мережі, тощо).
Основні проблеми при запроваджені дистанційного навчання у медичному вузі:
1) термінологічні, що вимагають розробки систематизованого навчання окремо для стаціонарної та заочної форм;
2) юридичні та організаційні - відсутність або недостатність нормативної та законодавчої, правової та документальної бази для врахування робочого часу викладачів та технічного персоналу, їх оплата, захист прав інтелектуальної власності тощо;
3) технічні - недостатнє комп’ютерне забезпечення викладачів на робочих місцях, невелика швидкість Інтернет доступу, застарілість комп’ютерної техніки, що не підтримує нове програмне забезпечення, яке призводить до виникнення суттєвої різниці між комп’ютерним та програмним забезпеченням студентів (віддалених користувачів) та викладачів (інформаційних провайдерів) на робочих місцях, що в свою чергу веде до нагальної потреби викладача працювати вдома і забеспечювати роботу дистанційного курсу власними силами та власним коштом; також існує проблема використання ліцензованої продукції навчальними закладами.
4) методичні - створення методик дистанційного навчання та розробка електронних навчальних курсів із застосуванням сучасних педагогічних, інформаційних, комунікаційних та мультимедійних технологій, автоматизація системи оцінювання знань;
5) професійні - підготовка викладачів-спеціаліс-тів для роботи з інноваційними технологіями дистанційного навчання;
6) психологічні - ліквідація стереотипів, а саме:
а) тільки підручники, конспекти, методичні матеріали та інші паперові носії є єдиними джерелами навчальної інформації; б) тільки безпосереднє спілкування між викладачем і студентом є гарантом якісного засвоєння навчального матеріалу; в) самостійне навчання є складним і другорядним завданням.
На сьогодні в центрі уваги багатьох держав стоїть проблема неперервної професійної освіти. Вимоги до підвищення кваліфікації медичного персоналу, демографічні зміни, глобалізація економічних процесів вимагають неперервного засвоєння нових знань, умінь і навичок, що дозволяють фахівцю бути
адекватним, конкурентоспроможним у нових галузях і предметах, у професійній і соціальній діяльностях. З іншого боку Болонський процес ставить задачу забезпечення тісних контактів між вищими навчальними закладами і дослідницькими структурами, які можуть бути розділені територіально. Отже неперервна професійна освіта, так само як і студентська освіта у вищих навчальних закладах, потребує впровадження дистанційних технологій навчання.
У неперервній професійній освіті можна виділити такі важливі аспекти:
- по-перше, неперервну професійну освіту доцільно розглядати не тільки з точки зору тимчасового інтервалу навчання і професійного вдосконалення, не тільки з погляду необхідності підготовки до змін у сучасному світі (в організаційних, технологічних та економічних питаннях), а й у взаємозв’язку з проблемами особистої та професійної самореаліза-ції, знаходження сенсу власного життя і свого місця в суспільстві, проблемами духовного зростання, культурного і морального розвитку;
- по-друге, у процесі неперервної професійної освіти повинні створюватися умови, які б мотивували людину до постійного саморозвитку, самовдосконалення.
Термін «неперервна професійна освіта» стає цілком коректним, якщо взяти до уваги наступне: 1) інтелектуальна діяльність людини, як глибоко індивідуальна і внутрішня по своїй суті, матеріалізується і стає доступною до сприйняття; 2) принцип асиметрії свідомості і діяльності. Кожен новий імпульс до пізнання супроводжується внутрішнім розвитком і мотивацією людини, що є основою подальшого самоудосконалення, а тому дистанційну самоосвіту неможна виключати із загального процесу освіти. Існує і зворотній зв’язок: органіаційно-педагогічні вимоги неперервної професійної освіти визначають напрям розвитку сучасних технологій її забезпечення.
Неперервна професійна освіта є надзвичайно важливою ланкою підготовки кадрів медичної галузі, особливо на післядипломному етапі. В даний час післядипломна освіта медичних працівників традиційно здійснюється за двома напрямками:
1) фундаментальна наукова, професійна освіта: інтернатура, клінічна ординатура і аспірантура;
2) навчання за програмами додаткової професійної освіти: професійна перепідготовка, загальне і тематичне удосконалення.
Обидва напрямки окрім звичних підходів до навчання потребують постійного доступу до електронних бібліотек та інших інформаційних ресурсів, що можливо забезпечити використовуючи електронні оболонки дистанційого навчання, системи управління курсами або віртуальні навчальні середовища. Такі системи дозволяють не тільки надати доступ до інформації, зручно зібраної заздалегідь та відко-ригованої спеціалістами даної медичної сфери, а й перевірити набуті знання за допомогою професійно складених завдань.
Світовий досвід показує, що ефективність використання дистанційних технологій навчання в охороні здоров’я залежить від наступних факторів:
1) забезпечення єдиного високого стандарту якості освітніх програм і процесу навчання завдяки залученню до його організації провідних спеціалістів окремого напрямку;
2) технологічного забезпечення процесу навчання та точність його планування;
3) забезпечення зворотного зв’язку зі студентами;
4) використання різноманітних навчальних матеріалів у вигляді різного роду ресурсів електронних навчальних курсів;
5) проведення тестування студентів на всіх стадіях навчального процесу;
6) врахування регіональної специфіки охорони здоров’я при обмеженості фінансових ресурсів.
У вищій медичній освіті найчастіше використовуються телевізійно-супутникові та інформаційно-комунікаційні технології дистанційної підтримки навчального процесу. Серед останніх найбільшого застосування набули спеціалізовані інформаційні системи, які називають системами управління навчанням (learning management system, LMS) або, інколи, програмно-педагогічними системами. Нині є доволі широкий спектр розроблених систем управління навчанням, які поширюють як на комерційній основі (WebCT, Blackboard, Microsoft Learning Gateway тощо), так і вільно (ATutor, OLAT, Sakai, MOODLE)
У Буковинському державному медичному університеті (м. Чернівці) для забезпечення студентів, лікарів(провізорів)-інтернів та лікарів-курсантів електронними навчальними матеріалами, організації та керування самостійною роботою, автоматизованого тестування використовується модель інтеграції денної форми навчання з мережевими інформаційно-комунікаційними технологіями навчання на базі LMS «MOODLE».
MOODLE (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) - система управління навчанням або віртуальне навчальне середовище. Це вільний (розповсюджується за ліцензією GNU GPL) веб-додаток, що надає можливість створювати сайти для онлайн-навчання. Дана система реалізує філософію «педагогіки соціального конструктивізму» та орієнтована насамперед на організацію взаємодії між викладачем та учнями, підходить для організації традиційних дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання. MOODLE перекладена на десятки мов, в т. ч. на українську. Система використовується у 175 країнах світу.
У Буковинському державному медичному університеті впроваджено використання системи «MOODLE» у навчальному процесі у 2010 році і реалізовано у вигляді серверу дистанційного навчання (moodle. bsmu. edu. ua). На сервері дистанційного навчання для кожної навчальної дисципліни створені електронні навчальні курси, які складаються з таких розділів:
1. Загальна інформація про курс:
- довідник для студента з відповідної навчальної дисципліни, в якому зазначена структура, цілі, зміст дисципліни, принципи оцінювання, календарні та тематичні плани навчальних занять;
- графік відробіток та консультацій;
- глосарій (тлумачний словник) з навчальної дисципліни.
2. Тематичні розділи, які створюються відповідно до тематичного плану практичних (семінарських) занять з певної навчальної дисципліни, а також тем для самостійного вивчення, містять:
- методичні вказівки для студента для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття, в яких обов’язково зазначаються актуальність теми, тривалість заняття, навчальна мета, питання для самоконтролю, список рекомендованої навчальної літератури;
- «конспекти» - структуровані електронні навчальні матеріали, зміст яких надають студенту теоретичні відомості з теми практичного (семінарського) заняття у повному обсязі;
- наочні матеріали (зображення - навчальні таблиці, мікрофотографії, рентгенограми; відеороли-ки, анімація, аудіо, презентації тощо);
- тестові завдання для самоконтролю, які дають можливість студенту самостійно пройти тестування в режимі реального часу (on-line).
На сервері дистанційного навчання викладачі мають змогу представити наочні матеріали у вигляді навчальних таблиць, презентацій лекцій, відеоро-ликів. Це дає змогу з посилити інтерес студентів до навчального матеріалу, покращити його засвоєння, а на практичному (семніарському) занятті оптимальніше використати відведений час. Крім того, мультимедійні ресурси дозволяють студентам вже на етапі підготовки до навчального заняття ознайомитися з 3D анатомічними моделями, у відеорежимі побачити методики проведення клінічного чи лабораторно-інструментального обстеження пацієнта, хід виконання експериментів, прослухати аудіолекції.
Важливим етапом підготовки студента (лікаря-інтерна) до практичного заняття є самоконтроль. Для цього в електронних навчальних курсах в кінці кожного тематичного розділу створений елемент «Тестові завдання для самоконтролю», які дають можливість студенту самостійно пройти тестування в режимі реального часу (on-line). Тестування можливе в навчальному (тренінговому) та контролюючому режимах. Після завершення тестування студент має змогу побачити власну оцінку і правильність своїх відповідей.
Викладач має змогу перевірити результати тестування студентів, побачити кількість спроб та затрачений час, визначити найбільш «легкі» та «проблемні» для студентів тестові завдання. Останнє дає змогу викладачу напередодні проведення навчального заняття вірно скласти план його проведення, а саме вірно визначити акценти як в розрізі групи, так і в розрізі конкретного студента, що дозволяє індивідуалізувати навчальний процес.
На сервері широко використовуються різноманітні форми зворотного зв’язку (форум, чат, система приватних повідомлень). На головному форумі обговорюються питання експлуатації електронних навчальних курсів, викладачі діляться досвідом створення мультимедійних чи інтерактивних ресурсів тощо. Студенти мають змогу висловити зауваження чи пропозиції стосовно якості та повноти навчальних матеріалів. На курсових форумах викладачі разом зі студентами обговорюють актуальні питання теоретичної та клінічної медицини. Чат дає змогу в режимі реального часу поспілкуватися необмеженій кількості користувачів (студенти та викладачі) на поточні теми.
Потужний арсенал навчально-методичних ресурсів, інтерактивні елементи, гнучка та цікава система зворотного зв’язку перетворила сервер дистанційного навчання Буковинського державного медичного університету з навчальної веб-платформи на своєрідну соціальну мережу університетської спільноти. На сервері за даними сервісу інтернет-статис-тики «Но^од» в середньому на добу реєструється 5500 переглядів. За показниками “Рамблер ТОП 100” сервер дистанційного навчання БДМУ займає 6 місце у категорії “Дистанційна освіта”, а в категорії “Освіта”, де зареєстровано понад 6400 сайтів та інформаційних веб-порталів, посідає 57 позицію, випереджаючи такі ресурси, як Центр дистанційної освіти фізичного факультету Московського
державного університету ім. М. В. Ломоносова, Гуманітарно-економічний та інформаційно-технологічний інститут (РФ, Москва), Інститут дистанційної та додаткової освіти Ульянівського державного технічного університету, сервери дистанційної освіти Казанського державного енергетичного університету та Тульського державного університету. За рейтингом «ТорРіпд» сервер дистанційного навчання БДМУ посідає 3-4 місце серед усіх сайтів Чернівецької області, поступаючись лише сайтам окремих засобів масової інформації.
Висновки.
1. Дистанційні технології навчання є перспективною та ефективною формою отримання якісної освіти, постійного підвищення рівня кваліфікації кадрів медичної галузі.
2. Методологічна база системи дистанційної освіти повинна включати: концептуальні моделі та дидактичні аспекти дистанційного навчання в охороні здоров’я, інтерактивні електронні навчальні посібники різного виду та засоби самоконтролю і автоматизації оцінювання знань.
3. Аспектами дистанційного навчання є: система підготовки викладачів-консультантів; методика викладення матеріалу, аналіз ефективності засвоєння знань; методи захисту інтелектуальної власності; система ліцензування; економічні рішення реалізації дистанційного навчання.
Література
1. Дистанционное образование // Проблемы информатизации высшей школы. [Электронный ресурс]. - Электронные данные. - Режим доступа: http: //www. informika. ru/text/maqaz/bullprob/3-95/ Бюллетень. - 1995. - Вып. 3.
2. Ибрагимов И. М. Информационные технологии и средства дистанционного обучения: Учеб. пособие для студентов высших учебных заведений / И. М. Ибрагимов; Под ред. А. Н. Ковшова. - М. : Издательский центр «Академия», 2007. - 336 с.
3. Костикова М. В. Использование системы Moodle при дистанционной организации самостоятельной работы студентов / М. В. Костикова, И. В. Скрипина // Системи обробки інформації. - 2010. - Вип. 7 (BB). - С. 117-120.
4. Мазур М. П. Підготовка фахівців в умовах сучасного інформаційного суспільства в контексті розвитку дистанційного навчання в Україні / М. П. Мазур // Сучасні технології у машинобудуванні: До ювілею Ф. Я. Якубова: Збірник наук. Статей / Уклад. А. I. Грабченко; За заг. ред. А. I. Грабченко. - Харків: НТУ «ХПЬ>, 2007. - С. 476-4B1.
5. Пожуєв В. I. !нформатизація як ресурс розвитку сучасного українського суспільства / В. I. Пожуєв // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. - 2009. - Вип. 3B. - С. 4-12.
6. Симонова Е. Г. Опыт разработки и внедрения дистанционных технологий в процессе обучения врачей-эпидемиологов по проблеме внутрибольничных инфекций / Е. Г. Симонова, В. В. Галкин, Е. А. Белозерова // В сб. : «Стратегия и тактика борьбы с внутрибольничными инфекциями на современном этапе развития медицины». - М., 2005. - С. 167-16B.
7. Холопов М. В., Дистанционное обучение в медицине. http: //www. mma. ru /article/id299005/from1 - [электронный ресурс].
УДК 378. 018. 43: [004+621. 397. 122]
ДИСТАНЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ: ДОСЯГНЕННЯ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Григоришин П. М., Махрова Є. Г., Ходоровський В. М.
Резюме. Дистанційні технології навчання є перспективною та ефективною формою отримання якісної освіти, постійного підвищення рівня кваліфікації кадрів медичної галузі. В статті розглянуті основні аспекти неперервної професійної освіти, переваги та недоліки дистанційної освіти та основні проблеми при її запроваджені у медичному вузі. Наведено приклад використання системи «МООй_Е» у навчальному процесі в Буковинському державному медичному університету, що реалізовано у вигляді серверу дистанційного навчання (тоосіїе. Ьвти. есіи. иа).
Ключові слова: дистанційне навчання, система «МООР_Е».
УДК 378. 018. 43: [004+621. 397. 122]
ДИСТАНЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ОБУЧЕНИЯ: ДОСТИЖЕНИЯ, ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ
Григоришин П. М., Махрова Е. Г., Ходоровский В. М.
Резюме. Дистанционные технологии обучения являются перспективной и эффективной формой получения качественного образования, постоянного повышения уровня квалификации кадров в медицинской отрасли. В статье рассмотрены основные аспекты непрерывного профессионального обучения, преимущества и недостатки дистанционного обучения и основные проблемы при его введении в медицинском вузе. Приведено пример использования системы «MOODLE» в процессе обучения в Буковинском государственном медицинском университете, которая риализована в виде сервера дистанционного обучения (moodle. bsmu. edu. ua).
Ключевые слова: дистанционное обучение, система «MOODLE».
UDC 378. 018. 43: [004+621. 397. 122]
Distance Education: Achievements, Problems and Prospects of its Development
Grygoryshyn P. М., Makhrova Ye. G., Khodorovs’ky V. M.
Summary. Distance learning technology is promising and effective form of assessment to quality education, ongoing improvement of skills development in the healthcare industry. The article considers the main aspects of continuous professional education, advantages and disadvantages of distance education and major problems when it is introduced into the medical college education. An example of the use of «MOODLE» in the learning process of Bukovinian State Medical University, which was implemented as a Distance Learning server (moodle. bsmu. edu. ua), has been presented.
At higher medical education television-satellite and communication technologies are often used for remote support the learning process. Among them the most recently used applications are specialized information systems, called learning management systems (LMS) or program-teaching systems. Currently, there are a broad range of developed learning management systems that promote both commercial (WebCT, Blackboard, Microsoft Learning Gateway, etc. ) and free (ATutor, OLAT, Sakai, MOODLE).
In Bukovinian State Medical University for students and doctors (pharmacists)-interns LMS «MOODLE» is used to provide electronic training materials to organize and manage their independent work.
MOODLE (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) - learning management system or virtual learning environment. This is a free (released under GNU GPL) web application that allows to create sites for online learning. This system is focused primarily on the interaction between teacher and students, suitable for organizing traditional distance learning courses, as well as support for full-time study. MOODLE is translated into dozens of languages, including into Ukrainian. The system is used in 175 countries.
A powerful arsenal of teaching resources, interactive features, flexible and interesting feedback system turned the distance learning server of Bukovinian State Medical University from academic web platform into a kind of social network for university community. According to the service web stats «Hotlog» an average of 5,500 visits per day are recorded at this server. In terms of “Rambler Top 100” distance learning server of BSMU is ranked 6th in the “Distance Education” category; in the “Education” category, in which are registered more than 6,400 sites and information web portals, it is ranked 57th ahead of resources such as the Center for Distance Education of Physics Department of Moscow State University named by M. V Lomonosov, Humanitarian Economic and Information Technology Institute (Moscow, Russia), Institute of Distance and Continuing Education of Ulyanovsk State Technical University, distance education servers of Kazan State Energy University and Tula State University. According to «TopPing» rating the distance learning server of BSMU is ranked 3rd-4th among all sites in Chernivtsi region, second only to the individual sites of the media.
Key words: distance education, «MOODLE».
Рецензент - проф Ткачук С. С.
Стаття надшшла 24. 04. 2013 р.
