CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65) № 3 - С.162-166.
УДК 316.774: 811.161.1
Дискурсивний шдхщ до вивчення етнокультурних медiастереотипiв
Варех Н.В.
Днпропетровський нацональний унверситет '¡м. О. Гончара, м. Днiпропетровськ, Украна
Стаття актуал1зуе можливост1 дискурсивного анал1зу для вивчення етнокультурног мед^астереотитзацИ. У статт1 представлено спробу узагальнити результати досл1джень з проблем методологи дискурсивного анал1зу мед1атекст1в. В1дзначаеться, що дискурсивний анал1з вал1дний не ттьки для вивчення мед1а-струк-тури тексту. Дискурсивний анал1з вивчае «неявт» значення, думки i ¡деологт, що виражаються цими структурами. Важливим для розумтня дискурсу виявляються не лише експлщитт ¡дег, як автор представляеу мед1атекст1, але й т1 позатексто-вi явища, на як ор1ентувався автор, висловлюючи суб 'ективн судження.
Ключовi слова: дискурс, iдеологiя, медiатекст, стереотип, засоби масовог н формацИ
Актуальтсть дано! розвщки зумовлена двома факторами. По-перше, в умовах глобалiзащl зростае штерес до мiжкультурноl комушкаци i взаемин представниюв рiзних етношв, проблемний аспект яких складають етнокультурш стереотипи. I хоча В.Маслова називае стереотипи «опертям особистосп у дiалозi культур»[3], маемо визнати, що дана характеристика дае лише однобiчне уявлення про стереотишзащю. Етнокультурш стереотипи не тшькиоб'еднують комушканив, актуалiзуючи у 1хнш памят спшьш когштивш елементи, а й роз'еднують !х, апелюючи до рiзних уявлень, що мютяться в етнiчно маркованих картинах свггу. Етноцентризм, властивий будь-якш людинi незалежно вiд И етшчно! приналежностi, вiдповiдним чином органiзовуе i пiзнавальнi, i комунiкацiйнi, i рецептивш стратеги учасникiв комушкаци.
По-друге, тексти масово! комушкаци спричиняють негативнi прагматичш ефекти, виступаючи засобом етносощально1 сегрегаци, дискурсивного домiнування етшчно1 бiльшостi на етшчними меншинами, медiатизацil ксенофоби тощо.
Отже, метою дано1 розвiдки е виявлення методологiчного потенцiалу дискурсивного аналiзу для щентифшаци стереотипних форм у текстах мас-медiа. У цьо-му зв'язку можемо вказати на ряд робгг (Н. Ферклоу, Р. Водак, Т. ван Дейк), у яких дослщники пропонують застосовувати дискурс-аналiз до вивчення мови ЗМК як шструменту соцiального контролю. При цьому важливим е моделювання структур свщомосп учасникiв комушкаци, i, зокрема, реконструкци стереотипiв, що е семан-тико- i структуротвiрним чинником комунiкацiйних повщомлень, а також встанов-лення зв'язку мiж етносоцiальними групами, пiзнанням, текстами, поведшкою тощо - власне з цими напрямами дослiдження i пов'язаш завдання нашо1 розвiдки.
Об'ектом дослщження е етнокультурнi стереотипи в контекст дискурсивного аналiзу медiатекстiв. Предметом - мовш об'ективаци етнокультурних стереотипiв.
У традици дискурсивного аналiзу виокремлюються некритичнийта критичний пiдходи. Перший не мае виразно1 сощально1 зорiентованостi, вiн зосереджений на аналiзi мовленнево1 взаемоди. Другий стосуеться проблем зловживання владою у ме-
Дискурсивний пщхщ до вивчення етнокультурних MeAiacrepeo^niB
дiадискурсi, мовленневого домiнування. Тож, критичний тдхвд найчастiше застосо-вуеться дослщниками при вивченнi етнокультурних медiапроцесiв.
Обираючи дискурсивний аналiз як метод вивчення етнокультурно! стереотишза-ци, ми орiентуемося на уявлення Т. ван Дейка, який зазначав, що iдеологiя i культура вiдтворюються у дискурсi, що е комушкацшною подiею[5]. Вагомою складовою дискурсу е мас-медiйнi тексти, розглянут у зв'язку i3 екстралшгвютичними чинника-ми ix створення та сприйняття реципiентами. Завдяки медiадискурсу вщбуваються процеси легiтимiзацii iдеологiй певних сощальних груп, отримують поширення сте-реотипш уявлення про власний етнос та шоетшчш спiльноти. Дискурсивний аналiз дозволяе увиразнити ментально-когнiтивнi елементи стереотипiв шляхом вивчення ix мовних репрезентацiй, а також зверненням до фонових знань носив стереотипних уявлень.
Найважлившим завданням дискурсивного аналiзу, за Дж.Оруеллом, мае стати ви-явлення замислу твору, тобто того набору щей та уявлень, за допомогою яких автор пояснюе та формуе медiа реальшсть (цит. за [4]). Важливим для розумшня дискурсу виявляються не лише експлщитш ще1, якi автор представляе у медiатекстi, але й т позатекстовi явища, на якi орiентувався автор, висловлюючи суб'ективнi судження. Для дискурсивного аналiзу це означае реконструкщю забобонiв, упереджень, стерео-типiв, як iмплiцитно мiстяться у журналiстському текста
Подiбноi думки дотримуеться i австршська дослщниця Р.Водак, яка вважае, що дискурсивний аналiз виявляе «ментальш процеси, як пов'язують виробництво та розумшня тексту як з висловлюванням, текстом i комунiкацiею, так i з сощальними явищами»[2]. На ii думку, дискурс завжди синxронiчно й дiаxронiчно сполучений iз комунiкативними подiями, що вщбуваються зараз або вiдбувалися рашше[2]. I влас-не, така дискурсивно-юторична iнтерпретацiя медiатексту i дозволяе побачити, як утворюються стереотипнi уявлення, наприклад, образ ворога в щеолопчному дискурса
Дж. Оруелл також вважае, що одиницею дискурсивного аналiзу може бути певна штенщя, яка властива тексту i яка е настановою, спрямовашстю тексту на певний результат(цит. За:[4]).Подiляючи думку дослiдника, вважаемо штенцюнально зорiен-тованим кожний медiатекст, адже його прагматичними функцiями передбачено щео-логiчну або культурну соцiалiзацiю аудиторп.
Варто вказати на рiзновекторнiсть застосування дискурсивного аналiзу: якщо у пол^олопчних дослiдженняx рефлексiя рухаеться вiд реалш, що вивчаються, до спо-собiв репрезентаци ix у дискурсi, то у дослщженнях iз соцiальниx комушкацш аналiз спрямовуеться iнакше - вщ дискурсу до дiйсностi, ним позначувано!.
Медiатекст з точки зору дискурсивного тдходу також мае характеризуватися такими ознаками, як цшсшсть та повнота. 1ншими словами, вiн мае мютити у собi всi необхщш елементи iнформацil, якi необxiднi реципiентовi для отримання повного уявлення про подда чи явище, вiдображенi у тексп. Формула, якою послуговуються професшш комунiкатори, вiдома ще з античних часiв як формула римського ритора Квинтшана. Вона включае у себе таю елементи: Хто? Що? Коли ? Де? Чому?
Формулою послуговуються журналюти для створення повноцшного новинарного тексту або принаймш заголовку, який дае первюне уявлення про подда, представлену у медiатекстi. Так, наприклад, видання Thelndependent застосовуе заголовок, у яко-му наявна бiльшiсть елемештв формули:«Inuit(xто?)аccuse(що?)US of destroying their way of life with global warming(чому?)».
Важливою характеристикою iнформацii для розумшня мехашзму стереотипотво-рення у мас-медiа е ii редундантнiсть, тобто надмiрнiсть. Редундантнi повiдомлен-ня фiгурують у мас-медiа пiд час висвiтлення пролонгованих подiй або явищ, що певний час не втрачають актуальностi для суспшьства. За таких умов медiадискурс
розгортаеться таким чином: кожне подальше медiаповiдомлення мютить певний ш-формацiйний блок, що тiею чи шшою мiрою вже був присутнш у попереднiх повщо-мленнях. У свщомост читача закрiплюються не тшьки iнформацiйнi елементи, але й способи 1хньо1 оцiнки. Сприймаючи кожне нове повщомлення реципiент класиф> куе його як черговий елемент пролонгованого медiадискурсу з певно1 теми/проблеми (наприклад, вступу Украши до СС, вiйни у Сири, проблеми ГМО тощо). На рiвнi певного видання вiдбуваються процеси самореференци, тобто журналiсти посила-ються на публшаци за вiдповiдною темою у рамках видання, включають т елементи з попередшх повiдомлень, яю вважають ключовими для розумiння поди. На рiвнi медiасистеми певно1 краши можемо говорити про явище шореференци, тобто по-силання конкретного видання на публшаци або !х окремi елементи у повiдомленнях iнших нацюнальних видань.
За будь-яких умов редундантна шформащя сприяе тиражуванню певних уявлень шляхом закршлення !х у свщомосп реципiентiв. Багаторазово артикульованi однi й и самi твердження перетворюються на стереотипш уявлення про фiгурантiв поди. Наприклад, темою, яка постшно висв^люеться у британських медiа i породжуе ре-дундантнi повiдомлення, що спричиняють появу вiдповiдних стереотипних оцiнок, е тема роздорiжжя Укра1ни, яка не може визначитися з приводу геопол^ичного пр> оритету.
Зокрема,колишнiй посол США на Украш Стiвен Пайфер у свош статтi в Ртапс1аШше8 (15.01.2013 р.)зазначае: «Вiктор Янукович стверджуе, що поглиблен-ня вiдносин його кра1ни з СС е прюритетом. Втiм, нещодавш заяви його чиновни-кiв натякають на його поворот у бш Росп».«Цишки можуть сказати, що Украша на довгi роки влаштувалася на перехресп, не роблячи рiшучого повороту ш на Захiд, нi на Схщ», - пише у тому ж виданш за 24 шчня 2013 року Н.Баклi. Вже наступно-го дня Р.Олеарчику Ппапс1а1Т1ше8зазначае: «Велика енергетична незалежнiсть могла б також потенцшно допомогти Киеву зшти з пол^ично1 орбiти Москви, оскшь-ки газ е головним важелем впливу Роси». 25 лютого 2013 Р.Олеарчик знов пише у Ппапс1а1Т1ше8: «судячи з «прямо1 лiнil», можна подумати, що Кш'в бiльше схиляеть-ся до Сходу i робить ставку на зниження цiн на росшський газ в обмiн на надання «Газпрому» контролю над трубопроводом, що веде на Захщ. I що Украша не готова перейти до жорстко1 економп коштiв, продиктовано1 МВФ, i знизити тиск на лiдерiв опозицИ, якi вiдбувають ув'язнення».
Таким чином, з кожною наступною публiкацiею iнформацiя щодо певно1 поди/ явища конкретизуеться, поступово зникае багатозначнють у тлумаченнi певно1 проблеми, адже видання дотримуеться свого, ч^ко визначеного погляду на не1. Звернен-ня до наведених прикладiв дозволяе побачити, що поступово у читачiв Ппапс1а1Т1ше8 формуеться стереотипне уявлення про Украшу, яка залежить вiд Росп i яка не здатна на ршучий крок для визначення свое1 геополiтичноl позицil. Стереотип узалежне-но! кра1ни посилюеться завдяки згадкам про Укра1ну як «колишню радянську рес-публiку» (БТ - 25.01.2013). Гетеростереотип також шдкршлюеться артикульованим у Ппапс1а1Т1ше8 укра1нським автостереотипом, на який вказуе цитований вище С.Пайфер: «в Укра1ш вважають, що краша займае настшьки важливе мiсце в геопо-л^ичному перетягуваннi каната мiж Заходом i Росiею, що перший прийме Укра1ну такою, яка вона е» (БТ. - 15.01.2013).
Факти референцil на попередш повiдомлення у медiадискурсi Т. ван Дейк нази-вае «текстовими траекторiями», якi уможливлюють iнтертекстуальнiсть i сприяють активiзацil такого важливого чинника комушкаци, як контекст. В свою чергу тд кон -текстом Т.ванДейк розумiе не соцiальну ситуащю як таку, а ментальну модель, яка вщображае релевантнi властивостi комушкацшного оточення в епiзодичнiй пам'ятi та контролюе виробництво i розумiння дискурсу [5]. Важливо, що дослiдник розрiз-
Дискурсивний пщхщ до вивчення етнокультурних медiастереотипiв
няе контекстуальнi моделi, яю мютять унiверсальнi для певно1 культури категори, i суб'eктивнi контекстуальнi моделi, яю корелюють i3 явищем редундантно1' шформа-цiï i утворюються внаслiдок самореференци певного ЗМК, наприклад, видання.
Перший тип контекстуальних моделей Т. ван Дейк шюструе за допомогою анал> зу iсторичноï подiï - парламентських дебатiв з приводу вiйни в 1раку. Зокрема, вiн зазначае, що знання граматики, дискурсивних правил i загальних уявлень про свiт недостатньо для того, щоб зрозумiти позищю Т.Блера, який пiдтримував вiйськове вторгнення до 1раку. Необхiдно спиратися на контекстуальш моделi, що мiстять ш-формацiю про комунiканта та його штенци. Зокрема, контекстом дискурсу Т.Блера можуть стати «Парламентсью дебати у Великобритани 18 березня 2003 року», або «Дебати про вiйну в 1раку», чи навiть «Зовнiшня политика Великобритани». Означе-нi контекстуальнi моделi зв'язують у свiдомостi реципiента дискурс, комушкативну ситуацiю та суспiльнi процеси.
Якщо говорити про другий тип контекстуальних моделей, то прикладом тут може стати колумнютика, для текстов якоï важлива не лише схожють форми, а й схожiсть авторських iнтенцiй, поглядiв, громадянсько1' позицiï при переходi вiд публiкацiï до публшаци.
Методика дискурсивного аналiзу, запропонована Т. ван Дейком, також передбачае реконструкщю структури дискурсу новин у друкованих ЗМК, яка включае у себе заголовок, лщер-абзац, основну подда, контекст, iсторiю. У зв'язку iз проблемою сте-реотипотворення тут варто звернути увагу на ознаку тексту, яку дослщник називае «структурою релевантность». При аналiзi рiзних медiатекстiв, схожих за тематикою та проблематикою, вш помiчае повторюванi елементи, представленi в одних i тих самих компонентах дискурсивно1' структури, наприклад, у заголовках та лщер-абза-цах. Для того, щоб актуалiзувати у свщомост читачiв тi знання або моделi ощнок, якi вже мiстяться там завдяки процедурi тиражування певних когнiтивних елементов, журналiсти застосовують заголовки iз елементами прецедентних текстiв. Так, наприклад, чшаи «TheDailyTelegrаph», якi бачать заголовок на кшталт «Liberté, Égalité, Sororité», асощюють текст статтi iз Франщею, президентськими виборами, що вже висвтолювалися британською пресою, i позицiï Великобритани щодо цiеï подiï.
Тож, найчаспше саме заголовкияк елементи дискурсу у концентрованш формi ре-презентують стереотипи.
Зупинимося також на дискурсивних стратепях, якi сприяють конструюванню у мас-медiа викривлених образiв етнiчно маркованих подiй, явищ, людей:
-шверия сигнiфiкацiï, коли денотат повязуеться з сигшфшатом, що вказуе на бшьш високий ступiнь загострення проблеми;
-подвоення сигнiфiкату, коли для позначення певного етносоцiального явища за-стосовуеться подвшний сигнiфiкат, складовими якого е денотативне та конотативне значення;
-автоматична проблематизащя, коли з одшею нацiонально маркованою проблемою повязують шш^ часто позаетшчш, проблеми;
-селективна типiзацiя, коли ф^урант подiï за однiею, часто суто зовшшньою озна-кою, категоризуеться як представник певного етносу.
Висновки. Таким чином, застосування дискурсивного аналiзу для виявлення етнокультурних стереотипiв у медiатекстах дозволяе виявити форми вербалiзацiï стерео-типних уявлень, рiвнi 1'хнього впливу на масову свiдомiсть, охарактеризувати мiсце i роль стереотипiв у текстотворенш.
Список л^ератури
1. Будаев Э. В.Недостающеезвено дискурс-анализа: контекстуальные модели Т. ван Дейка / Э.В. Будаев. - Нижний Тагил, 2005. - 394 с.
2. Водак Р. Взаимосвязь «дискурс -общество»: когнитивныйподход к
критическому дискурс-анализу// Будаев Э.В., Чудинов А.П. Современнаяполити-
ческаялингвистика. -Екатеринбург, 2006. - С.123-136. - Режим доступа: http://www. philology.ru/linguistics1/vodak-06.htm
3. Маслова В. А. Когнитивнаялингвистика : Учеб. пособ. / В. А. Маслова. -Минск : ТетраСистемс, 2005. - 256 с.
Шевченко А.Ю. Дискурс-анализ политических медиа-текстов // Политические исследования. - 2002. - № 6. Режим доступа: (http://www.politstudies.ru/ N2004fulltext/2002/6/3.htm)
Teun van Dijk. Discoursiveanalizes of news/ A Handbook of qualitative methodologies for mass media research/ Edited by K.Bruhn Jensen, London:Longman,1999.vol.6.
Варех Н.В. Дискурсивный подход к изучению этнокультурных медиастереоти-
пов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 3 - С.162-166
Статья актуализирует возможности дискурсивного анализа для изучения этнокультурной медиастереотипизации. В ней представлена попытка обобщить результаты исследований по проблемам методологии дискурсивного анализа медиа-текстов. Отмечается, чтодискурсивный анализ валиден не только для изучения медиа-структуры текста. Дискурсивный анализ изучает «неявные» значения, мнения и идеологию, выражаемые этими структурами.Важным для понимания дискурса оказываются не только эксплицитные идеи, которые автор представляет в меди-атексте, но и те внетекстовые явления, на которые ориентировался автор, выражая субъективные суждения.
Ключевые слова: дискурс, идеология, медиатекст, стереотип, средствамассо-войинформации.
Wareh N. Discursive approach to the study of ethnic and cultural media-stereotypes // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.162-166
The paper brings up to date the means of discoursivanalysis for study of ethno-cultural media stereotyping. The article represents the attempt to generalize results of investigations on the methodology problems of the discoursive analysis of media-texts.It is noted that the discoursive analysis is suitable not only for studying of a media-text structure. thediscoursive analysis studies «implicit» meanings, opinions and ideology expressed by these structures.
Important for understanding the discourse are not only explicit ideas that the author presents in mediatext but extra-textual phenomena that are guided by expressing subjective judgment. It's about stereotypes, prejudice, bias, affecting the formation of the text. Mediatext accordance with discursive approach must be based on the formula of Kvyntil-ian. This ensures the integrity and completeness of the message. Important elements in this text is a title and leader-paragraph. A significant feature of information for understanding the mechanism stereotyping in the media is its redundancy. Redundant information facilitates replication of certain ideas by fixing them in the mind of the recipient. References in the media sphere contributes to optimizing such factors as context. In repeated mediatexts common phenomenon of «relevance structure». The article also discussed the discursive strategies that help construct reality in the media.
Key words: discours, ideology, mediatext, stereotype, mass media.
Поступила до редакцИ' 09.09. 2013 р.
