CC BY
17
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.72-002.77-089.843-031:611.013.85:611.438
ГУЛ1ДА М.О.1, БЕРЕЗКА М.1., ЛИТОВЧЕНКО В.О., ГАРЯЧИЙ £.В. Харювський на^ональний медичний ун'терситет
1КЗОЗ «Обласна l<лiнiчна лкарня — Центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф», м. Харюв
AMHAMiKA CYBMiKPOCKOniHHOI ПЕРЕБУДОВИ CMHOBiAAbHMX KAiTMH ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН i3 MOДЕЛbOBAHИM PЕBMATOÍДHИM АРТРИТОМ ПЮЛЯ niA0KiPHOI iMnAAHTAöii KPiOKOHCЕPBOBAHOГO ^MYCA, BHYTPiШHbOCYГЛOБOBOГO BBЕДЕHHЯ ЕKCTPAKTY ПЛAЦЕHTИ TA iX KOMБiHAЦiÍ
Резюме. Вивчений вплив экстракту плаценти, кроконсервованого тимуса та !х комб/наци на стан клтин синовально! оболонки експериментальних тварин. Внутршньосуглобове введення екстракту плаценти призводить до гальмування дистроф/чних I деструктивних змн синовоцит/в та активаци в них синтетичних I репаративних процеав. Пдшюрна 1мплантац1я клтин кроконсервованого тимуса призводить до актив/заци процеав вдновлення субм/кроскоп/чно! структури синов/оцит/в до 24-! доби. При одночасному внутрш-ньосуглобовому введеннI екстракту плаценти та пдшюрн/й ¡мплантацП клтин кроконсервованого тимуса вдновлення типово! архтектонки клтин синовально! оболонки переб/гае краще протягом усього пер/оду. Сум/сне застосування екстракту плаценти та кроконсервованого тимуса зменшуе строки вдновлення органел I сполучно! тканини синовально! оболонки. Використання препарат/в фетоплацентарного ряду, а саме екстракту плаценти та кроконсервованого тимуса, доц1льне в комплексному лкуванн хворих на ревмато!дний артрит.
Ключов слова: ревмато!дний артрит, синов1альн клтини, кроконсервований тимус, екстракт плаценти.
Вступ
Новим i перспективним напрямком сучасно! медицини е трансплантащя ембрюнальних та феталь-них клггин i тканин, з якою пов'язують перспективи лшування цшого ряду вроджених i набутих патологш [3, 4, 6, 13]. Застосування методу трансплантацп пла-центарних i фетальних кштин i тканин вщкрило новi можливост в лкуванш рiзноманiтних хрошчних та дистрофiчних патологш оргашзму, причому галузi !х застосування постiйно розширюються, особливо у випадках неефективност стандартних методiв лшу-вання.
Тканиннi препарати нормалiзують метаболiчнi процеси в оргашзм^ мають антиоксидантнi властивос-тi, е унiверсальними iмунокоректорами, що визначае !х головну роль — шдвищувати стiйкiсть органiзму до впливу несприятливих ендогенних i екзогенних факто-рiв при рiзнiй патологи. Препарати тканинно! терапи сприяють створенню в органiзмi найбiльш сприятли-вих умов для прояву його власних захисних механiзмiв i компенсаторних можливостей, корекци метаболiчних порушень.
Багатофакторний вплив трансплантованих кштин на органiзм реципiента визначае широкий перелш но-зологiчних форм захворювань, при яких може прово-дитися трансплантащя, а рiзноманiття !х властивостей дозволяе устшно використовувати клiтинну та тка-нинну трансплантацiю для л^вання багатьох захво-рювань.
Перспективним е використання препарапв ембрю-фетоплацентарного комплексу для виршення деяких проблем у травматологи та ортопеди [1, 2, 7, 11, 12]. Вщзначимо лише значний позитивний ефект при ви-користанш тканинно! терапи в лiкуваннi остеоартрозу, ысткових дефектiв, спiнальноi' травми, проблемних щодо зрощень переломiв тощо [2, 7—10, 14, 15].
Але наявш повщомлення про використання тка-нинних препарапв у лiкуваннi хворих на РА не дають можливостi узагальнити результати. Хоча поодинокi
© Гулща М.О., Березка М.1., Литовченко В.О.,
Гарячий 6.В., 2014 © «Травма», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
данi свiдчать про ефективнiсть та перспективнють цьо-го напрямку [5, 8, 14, 15].
Беззаперечним е той факт, що використання кль тинно-тканинно! терапй' при суглобовiй патологй' по-требуе подальшого ретельного вивчення, але цей на-прямок е перспективним i вiдкривае новi можливостi в лшуванш артрологiчних хворих.
Успiхи, яких досягнуто в останнi роки у вивченш i^-нопатологй' та механiзмiв розвитку запалення при ревма-то'щних захворюваннях, створюють реальнi передумови для розробки бiльш рацiональних схем лкування хворих на РА iз залученням сучасних препаратiв та використан-ням ефективних, принципово нових груп засобiв, якими е препарати фетоплацентарного комплексу.
Тому розробка науково обГрунтовано! системи комплексного ортопедичного лшування хворих на рев-мато!дний артрит та визначення ролi в цiй системi кль тин i тканин ембрiофетоплацентарного комплексу е на сьогодш досить актуальними.
Для обГрунтування доцiльностi бЫмплантаци фе-тальних тканин i клiтин у комплекс ортопедичних за-ходiв лшування хворих на ревмато!дний артрит були проведет експериментальш дослiдження з викорис-танням екстракту плаценти та крютимуса.
Метою дослiдження стало вивчення в експеримен-тi на моделi автоiмунного запалення впливу екстракту плаценти, крюконсервованого тимуса та !х сумiсного застосування на стан та динам^ перебудови клггин синовiально! оболонки.
Матер1али i методи
Екстракт плаценти та крютимус, що були застосо-ванi в дослщженш, наданi 1нститутом проблем крюбю-логй' та крiомедицини НАН Укра!ни згiдно з рiшенням вчено! ради про малi клiнiчнi дослiдження. Препарати дослщжували згiдно iз законодавчою базою Укра!ни з дослiдження органiв та тканин, що будуть використанi як трансплантати, та вимогами бвропейсько! асощаци тканинних банкiв та протоколу «бврокорд».
Виходячи з поставлено! мети та завдань, що з не! випливають, провели експериментальш дослщження (формування ад'ювантного артриту) на 100 статево-зртих самцях пацюкiв. Ад'ювантний артрит шдукують за методом Пiрсона шляхом субплантарного введення повного ад'юванту Фрейнда, що включае M.tuberculosis [16]. Далi проводилося гiстологiчне дослiдження сфор-мованого ад'ювантного артриту на 24-ту добу з початку експерименту (контрольна група). Друга група тварин зi сформованим ад'ювантним артритом була взята для наступного етапу експерименту.
Виведення тварин з експерименту виконували пе-редозуванням гексеналу, забiр матерiалу для електрон-но-мiкроскопiчного дослiдження виконували на 24-ту добу (10 тварин).
Для вивчення впливу препарапв екстракту плаценти та крютимуса експеримент був продовжений на 90 статевозртих щурах, яким на попередньому етат був змодельований ад'ювантний артрит. Тварини були по-дтеш на три групи по 30 особин у кожнш:
— I група — тварини, яким внутршньосуглобово вводили екстракт плаценти;
— II група — тварини, яким робили шдшырну iмп-лантацш крютимуса;
— III група — тварини, яким внутршньосуглобово вводили екстракт плаценти та тдшырно iмплантували крютимус.
На 11, 17 i 24-ту добу пiсля моделювання ревмато!д-ного артриту тварин виводили з експерименту шляхом передозування гексеналу з наступним забором синовь ально! оболонки.
Ультраструктура синов1альних клтин експеримен-тальних тварин зг змодельованимревматогдним артритом
У препаратах контрольно! групи тварин виявляли-ся дистрофiчно та деструктивно змшеш внутршньо-клггинш структури й органели синовiальних клггин. Ядерна мембрана стовщена й розпушена, частина кль тин мала сильно розширеш принуклеарнi простори, виявлялися множиннi, дрiбнi й велиы дiлянки лiзи-су ядерно! мембрани. Невелика кшьюсть клiтин мала практично повнютю зруйнованi ядра, !х ядерна мембрана була практично повнютю лiзована. Крипти мгто-хондрiй виявлялися ютотно дезорганiзованими, були пiдданi лiзису. Зустрiчалися мiтохондрi! з вогнищевою деструкщею зовнiшнiх мембран i крипт.
Ядра ендотелюцитав, що вистилають кровоноснi каптяри, мали неправильну форму. У сполучнш тка-нинi, що оточуе синовiальнi клiтини та кровоноснi каптяри, виявленi дезорганiзованi колагеновi волокна, частина яких поддана деструкци.
Динамка змт ультраструктури синов1альних клтин експериментальних тварин 1з ревматогдним артритом тс-ля внутршньосуглобового введення екстракту плаценти
У тварин I групи на 11-ту добу тсля внутршньосуглобового введення екстракту плаценти спостерта-еться активащя синтетичних i репаративних процешв. При цьому в цитоплазмi збтьшуеться ктьюсть мгто-хондрiй i мембран гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, спостерiгаеться iстотне збтьшення кть-костi вiльних рибосом i полiсом у цитоплазмi синовь альних клiтин.
Через 17 дiб у синовюцитах продовжують нарос-тати репаративш та синтетичнi процеси. Вiдмiчаеться зменшення кшькосл вогнищ деструкцiй мембран мь тохондрiй i гранулярного ендоплазматичного ретикулуму. У цитоплазмi ендотелiальних клиин кровоносних капiлярiв з'являлася добре розвинена ендоплазматична мережа з численними рибосомами, прикршленими до Г! мембран, у ми"охондр1ях збiльшувалася к1льк1сть крипт.
На 24-ту добу спостертаеться виражена позитивна перебудова ультраструктурно! оргашзаци. У цитоплаз-мi синовiальних клiтин практично вщсутш зруйнованi мембрани й органели, ядра набувають типово! будо-ви. У перинуклеарнш дiлянцi цитоплазми виявлялися численш мггохондри, що мiстили велику ктьысть крипт. Цитоплазматична мембрана набувае типово! будови. Каптяри мшроциркуляторного русла помiрно розширенi, у !х просвт визначаються клiтиннi елемен-ти кровь
Динамша змт ультраструктури синовiальних клтин експериментальних тварин 1з ревматогдним артритом тсля п0штрно1 iмплантацii кроконсервованого тимуса У II групи тварин на 11-ту добу шсля тдшырно! iMttiaHTa^i' крюконсервованого тимуса в цитоплаз-Mi синовiальних клiтин спостерiгаються вогнища де-струкцш ядерноi мембрани та значна конденсащя хроматину. У мiтохондрiях знаходиться невелика кшькють крипт, окремi з ознаками лiзису. Мггохондрй та ендо-плазматичний ретикулум дистроФ1чно змiненi. Цито-плазматичнi мембрани утворюють випинання в про-св1т капiлярiв, останнi звужеш, м1стять кл1тини кров1 й електронно-прозору субстанцiю.
Через 17 д16 ядра синов1альних кл1тин мали гладку ядерну мембрану. Окрем! синов1^ьн1 кл1тини мютили сильно розширенi цистерни гранулярного ендоплаз-матичного ретикулуму. Цитоплазматична мембрана частково розпушена, к1льк1сть рибосом у цитоплазмi ютотно збiльшена.
На 24-ту добу вщзначаеться типова будова з такими контурами ядерно! мембрани. У цитоплазмi виявлений добре розвинутий гранулярний ендоплазматичний ре-тикулум !з численними рибосомами. Мггохондрй були др16н1, округло! форми, матрикс !х був дрiбногрануляр-ним. Крипти й зовн1шн1 мембрани не зруйноваш. Ультраструктура кровоносних капiлярiв набувала типово! будови. Субмшроскошчна структура ендотелiоцитiв кровоносних капiлярiв синов1ально! оболонки була близькою до норми.
Динамжа змт ультраструктури синовiальних клтин експериментальних тварин 1з модельованим ревмато'д-ним артритом тсля тдш^рног iмплантацii кроконсер-вованого тимуса та внутршньосуглобового введення екс-тракту плаценти
У III груш тварин !з модельованим ревмато!дним артритом шсля шдшырно! iмплантацii крюконсервованого тимуса та внутршньосуглобового введення екстракту плаценти процеси вщновлення типово! суб-мшроскошчно! архггектошки синов1^ьно! оболонки розвивалися 61льш iнтенсивно.
Через 11 д16 в препаратах з'являються синовiальнi кштини, ядра яких займають 61льшу частину цитоплаз-ми, у як1й виявлеш численнi рибосоми й пол1соми. Виявлялися набряклi м1тохондр1! з великою кшьыстю крипт. На мембранах ендоплазматично! мереж1 при-сутн1 численнi рибосоми. Пластинчастий цитоплазма-тичний комплекс Гольдж1 пом1рно гiпертрофований.
17-та доба характеризуеться р1зким зниженням сту-пеня внутр1шньокл1тинного набряку. Ядерна мембрана ч1тко оконтурована, мггохондрй синов1^ьних кл1тин мають округлу форму. Зовшшня мембрана ч1тко оконтурована, вогнища деструкцш в1дсутн1. У цитоплазмi виявляються численнi рибосоми й полюоми. У просв1т1 кровоносних капiлярiв визначаеться шжноволокниста субстанцiя, окремi деструктивно змшеш органели й кл1тинн1 елементи кровь
На 24-ту добу субмшроскошчна архггектошка си-новiальних кл1тин, ендотелiоцитiв кровоносних каш-ляр1в та основно! речовини сполучно! тканини ставала майже типовою.
Результати та Тх обговорення
Проведене електронно-мiкроскопiчне дослгдження й aнaлiз виявлених змiн субмшроскошчно! архггекто-нiки синовiaльноi оболонки експериментальних тварин iз модельованим ревмато!дним артритом показали, що в процеш розвитку цього захворювання вгдбувають-ся глибоы дистрофiчнi та деструктивнi порушення на внутрiшньоклiтинному й макромолекулярному рiвнях.
У синовiaльних клiтинaх спостерiгaеться просвгт-лiння матриксу ядра, що свгдчить про виникнення вну-трiшньоядерного набряку, пов'язаного з порушенням проникностi ядерних мембран i транспорту речовин через ядерну оболонку. Виявлеш деструктивнГ змши ядер синовiaльних клiтин, ступiнь вираженост яких вaрiювaв вiд нaявностi окремих вогнищ лiзису до по-вного руйнування ядерно! мембрани.
В експериментальних тварин при моделюванш рев-мато!дного артриту глибоких уражень зазнавали мггохондрй синовiaльних клiтин. Цi змши виражалися в рiзкому набряку, просвгшенш матриксу, зменшеннi кГлькостГ крипт, а також у появГ вогнищево! деструкци зовнГшнГх мембран г крипт. Усе це вказуе на зниження активносп внутрГшньоклГтинних окислювально-вгд-новних реакцГй, що веде до Гстотного порушення бю-енергетики клГтин.
НаслГдком цього е зниження рГвня синтетичних Г секреторних можливостей клГтин, що структурно пГд-тверджуеться рГзким розширенням цистерн гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, зменшенням числа як пов'язаних Гз його мембранами рибосом, так Г вГльно розташованих у цитоплазмГ рибосом Г полюом.
СпостерГгаеться редукцГя пластинчастого цито-плазматичного комплексу Гольдж й поява на його околиц вторинних лГзосом, що вказуе на активний пе-ребГг внутрГшньоклГтинних катаболГчних процесГв.
При ревмато!дному артритГ порушуеться проник-нГсть стшки кровоносних капГлярГв, структурним пгд-твердженням яко! е деструктивнГ та дистрофГчш змГни ендотелГоцитГв у виглядГ деструкци мембранних структур, набрякання мггохондрш та рГзкого розширення цистерн гранулярно! ендоплазматично! мережг
ВГдсутнГсть у цитоплазмГ вгдростюв ендотелГоцитГв мГкропГноцитозних пухирцГв свгдчить про порушення трансцелюлярного транспорту речовин Г електролтв через капГлярну сгтку.
Дезоргашзаци та деструкци пГдлягають колагеновГ волокна й основна речовина сполучно! тканини.
У груш експериментальних тварин, яким внутрш-ньосуглобово вводили екстракт плаценти, спостериа-лася активацГя процесГв внутрГшньоклгганно! регене-рацГ! органел синовГальних клГтин та ендотелГоцитГв кровоносних капГлярГв. Наростання активностГ цих процесГв залежало вгд строкГв спостереження. Так, на 11-ту добу в ультраструктурГ синовГальних клГтин виявлялися як дистрофГчш, так Г деструктивнГ змши внутрГшньоклГтинних мембран Г органел. Однак стушнь !х вираженост ютотно знижуеться порГвняно з групою тварин Гз модельованим ревмато!дним артритом. Змен-шуеться кшькють вогнищ деструкци ядерних мембран,
зовнiшнiх мембран, крипт мiтохондрiй i мембран гранулярного ендоплазматичного ретикулуму. Збгльши-лася ктькють рибосом i полюом. Цi змiни свiдчать про включення внутрiшньоклiтинних механiзмiв репарацй' та регенерацй'.
До 17-ï доби експерименту в синовiальних клгга-нах практично були вщсутш вогнища деструкцй' вну-тршньоклггинних мембран. ЗберГгалися дистрофiчнi змiни, що структурно проявлялися в помiрному роз-ширеннi цистерн гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, набряканш мiтохондрiй i3 просвiтлiнням матриксу. Трохи збгльшилася кiлькiсть рибосом i полюом, що свгдчить про наростання активност бглково-синтетично!' функцй' синовiальних клiтин.
На 24-ту добу тсля внутрiшньосуглобового введення екстракту плаценти в субмшроскошчнш орга-шзацй' синовiальних клiтин вiдбуваються позитивнi трансформацй'. Вiдсутнi вогнища деструкцй' мембран, зникають вториннi лiзосоми. В iнших клгганах спосте-рiгаeться гiперплазiя мембран гранулярно!' ендоплаз-матично!' мереж, на них збтьшуеться число рибосом, цистерни сплющуються. СиновГальш клггани набува-ють типово!' будови.
Аналогiчна динамiка ультраструктурно1 перебудо-ви синовГальних клгган, ендотелiоцитiв кровоносних капiлярiв i сполучнотканинних елементiв спостерГга-еться й у груп експериментальних тварин, яким пгд-шырно був Гмплантований крюконсервований тимус.
До 17-ï доби деструкцй' органел цих клгган практично вгдсутня. ЗберГгаються лише помГрно виражеш дис-трофГчш змши, що, по суп, е адаптацшними, й стушнь ix глибини перебувае в межах фГзюлопчно!' компенса-цй'. До кшця експерименту вгдновлюеться типова уль-траструктурна архггектошка синовГально!' оболонки.
У груш експериментальних тварин Гз модельованим ревмато'тним артритом, яким внутршньосуглобове введення екстракту плаценти доповнювали шдшыр-ною Гмпланташею крюконсервовано!' плаценти, реабь лггащя ушкоджених ультраструктур клгган синовГаль-но1 оболонки наступала вже до 17-ï доби експерименту.
До 11-ï доби експерименту в синовГальних клгганах спостерГгалося рГзке збгльшення числа рибосом i поль сом з одночасною гшерплазГею мембран гранулярно!' ендоплазматично!' мереж!, що свгдчить про пгдвищен-ня репаративно!', секреторно!' та синтетично!' активнос-т внутрГшньоклгганних структур.
На 17-ту добу синовГальш й ендотелГальш клггани набували типово'1' будови. У цитоплазм! вгдросттв ен-дотелГальних клгган утримувалися безлГч мкрошно-цитозних пухиршв, що вказуе на вгдновлення транс-целюлярного транспорту речовин. КолагеновГ волокна зГбраш в паралельно орГентоваш пучки, що оточують синовГальш клггани.
Таким чином, у результат! електронно-мкроско-тчного дослгдження субмГкроскошчно!' оргашзацй' синовГально!' оболонки при ревматоидному артрип ви-явлено, що внутршньосуглобове введення екстракту плаценти з пгдштрною Гмплантащею крюконсервова-ного тимуса викликае активацш внутрГшньоклгганних
процешв, спрямованих на вгдновлення типово!' ультра-структурно1 архггектошки.
Сумюне застосування внутршньосуглобового введення екстракту плаценти й Гмплантацй' крюконсервованого тимуса зменшуе строки вгдновлення органел i сполучно'1' тканини синовГально! оболонки.
Висновки
1. Внутршньосуглобове введення екстракту плаценти призводить до значного гальмування дистро-фГчних та деструктивних змш внутрГшньоклгганних структур i органел синовюципв Гз наступною актива-Шею й оргашзащею синтетичних i репаративних процешв починаючи з 11-ï доби.
2. ДинамГка змш ультраструктури синовГальних кль тин експериментальних тварин шсля птштрно'].' Гмп-лантацй' клгган крюконсервованого тимуса свГдчить про активГзацш процешв вГдновлення субмкроскошч-но1 структури до 24-ï доби.
3. Вгдновлення типово'1' субмГкроскошчно!' архггектошки клгган синовГально!' оболонки в птдослгдних тварин при одночасному внутршньосуглобовому вве-денш екстракту плаценти та птштрнш Гмплантацй' клгган тимуса перебГгае краще протягом всього перь оду. Сумюне застосування екстракту плаценти та крюконсервованого тимуса зменшуе строки вгдновлення органел i сполучно'1' тканини синовГально!' оболонки.
4. Використання бЫмплантацй' фетальних тканин i клгган, а саме екстракту плаценти та крюконсервованого тимуса, доцгльне в комплекс! лГкувальних заходГв у хворих на ревмато'тний артрит.
Список л1тератури
1. Гайко Г.В. Сучасний стан проблеми трансплантаци кютково1 i хрящово1 тканини в травматологи та ор-топедн/Г.В. Гайко, AT. Бруско, М.В. Дмитренко // Трансплантологiя. — 2004. — Т.7, № 3. — С. 136-140.
2. Грищенко В.И. Новые криобиологические технологии получения клеточных и тканевых фетоплацентар-ных трансплантатов и их использование в медицине / В.И. Грищенко, Т.Н. Юрченко, О.С. Прокопюк // Трансплантолог1я. — 2004. — Т. 7, № 3. — С. 123-129.
3. Грищенко В.И. Опыт применения ткани криоконсер-вированного плодового тимуса в лечении послеродовых инфекционныхзаболеваний/В.И. Грищенко, Н.Н. Аветисян // Проблемы криобиологии. — 2003. — № 2. — С. 121-126.
4. Грищенко В.И. Применение трансплантаций крио-консервированного плодового тимуса в лечении синдрома задержки внутриутробного развития плода / В.И. Грищенко, К.З. Шарашидзе, В.С. Лупояд // Сучасш аспекти репродуктологи, перинатально1 медицини та крюбюлогн: Зб. наук. праць. — Харшв, 2003. — С. 47-49.
5. Демчук М.П. Вплив лкування ембршнальними клти-нами суспензiями на динамку вмсту натуральних дилерiв в периферичнш кровi хворих на ревмато1дний артрит / М.П. Демчук, О.1. Смикодуб// Трансплан-mологiя. — 2003. — Т. 4, № 4. — С. 210-212.
6. Досвiд клшчного застосування препарату «Гемокорд» в офтальмологiчнiй практищ /Г.Ю. Венгер, А.М. Сол-датова, Н.А. Ульянова [та iH.]// Трансплантологiя. — 2003. — Т. 4, № 4. — С. 7-9.
7. Использование эмбриональных клеток в лечении осте-оартроза / В.А. Литовченко, А.А. Пенделя, В.Г. Вла-сенко [и др.] // Клинические и фундаментальные аспекты тканевой терапии. Теория и практика клеточных биотехнологий: Материалы II Всерос. симпоз. с междунар. участием. — Самара, 2004. — С. 142-144.
8. Литовченко В.О. Комплексне лжування ревматогдного артриту/В.О. Литовченко, М.О. Гулiда, В.В. Григо-рук / Всник морськоИ медицини. — 2006. — № 3. — С. 158-160.
9. Литовченко В.О. Лжувальна тактика при переломах ысток гомыки / В.О. Литовченко, Фахд Ель Абдал-лах, В.В. Григорук // Медицина сьогодш i завтра. — 2005. — № 4. — С. 114-116.
10. ОбГрунтування трансплантаци хорiальноi оболонки у лжуванш дисрегенерацн кютковог тканини/ О.О. Ко-струб, О.М. 1ванов, В.О. Литовченко [та т.]//Всн. ортопеда, травматологи та протезування. — 2004. — № 1. — С. 31-35.
11. Особенности репаративного остеогенеза при трансплантации мезенхимальных стволовых клеток /
Гулида М.О.1, Березка Н.И., Литовченко В.А., Гарячий Е.В. Харьковский национальный медицинский университет
1КУЗ «Областная клиническая больница — Центр экстремальной медицинской помощи и медицины катастроф», г. Харьков
ДИНАМИКА СУБМИКРОСКОПИЧЕСКОЙ ПЕРЕСТРОЙКИ
СИНОВИАЛЬНЫХ КЛЕТОК ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ С МОДЕЛИРОВАННЫМ РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ ПОСЛЕ ПОДКОЖНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ КРИОКОНСЕРВИРОВАННОГО ТИМУСА, ВНУТРИСУСТАВНОГО ВВЕДЕНИЯ ЭКСТРАКТА ПЛАЦЕНТЫ И ИХ КОМБИНАЦИИ
Резюме. Изучено влияние экстракта плаценты, криокон-сервированного тимуса и их комбинации на состояние клеток синовиальной оболочки экспериментальных животных. Внутрисуставное введение экстракта плаценты приводит к торможению дистрофических и деструктивных изменений си-новиоцитов и активации в них синтетических и репаративных процессов. Подкожная имплантация клеток криоконсерви-рованного тимуса приводит к активизации процессов восстановления субмикроскопической структуры синовиоцитов до 24-х суток. При одновременном внутрисуставном введении экстракта плаценты и подкожной имплантации клеток крио-консервированного тимуса восстановление типичной архитектоники клеток синовиальной оболочки протекает лучше в течение всего периода. Совместное применение экстракта плаценты и криоконсервированного тимуса уменьшает сроки восстановления органелл и соединительной ткани синовиальной оболочки. Использование препаратов фетоплацентарного ряда, а именно экстракта плаценты и криоконсервированного тимуса, целесообразно в комплексном лечении больных ревматоидным артритом.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, синовиальные клетки, криоконсервированный тимус, экстракт плаценты.
Т.Х. Фатхудинов, Д.В. Гольдштейн, А.А. Пулин [и др.] // Бюл. эксперим. биологии и медицины. — 2005. — Т. 140, № 7. — С. 109-113.
12. Стволовые клетки: Биология и потенциальное клиническое использование / Н.Я. Спивак, Т. Т. Сухих, В.В. Малайцев [и др.]// Трансплантологiя. — 2005. — Т. 8, № 3. — С. 6-14.
13. Ступницкая АЯ. Иммунологические основы эффекта Кухарчука — Радченко — Сирмана/ А.Я. Ступницкая// Трансплантолога. — 2005. — Т. 8, № 2. — С. 40-46.
14. Тканинна терашя в комплексному ортопедичному лжуванш ревматоидного артриту / В. О. Литовченко, М. О. Гулiда, А.Г. 1стомт [та т.] // Травма. — 2007. — № 8. — С.130-133.
14. Ультраструктурш змани в синовюцитах при викорис-танш ембршнальних клтин в лшувант ревматоидного артриту / С.Ю. Масловський, В.О. Литовченко, О.В. Мирошниченко [та т.]// Таврический медико-биологический вестник. — 2004. — Т. 7, № 4. — С. 82-83.
15. Pearson C.M. Studies of arthritis and other lesions induced in rats by the injection of micobacterial adjuvant / Pearson C.M., Wood F.D. //Americ. J. Pharmacol. — 1963. — Vol. 42. — P. 73-95.
Отримано 07.04.14 ■
GulidaM.O.1, BerezkaM.I., Lytovchenko V.O., Garyachy Ye.V. Kharkiv National Medical University Municipal Healthcare Institution «Regional Clinical Hospital — Center of Emergency Care and Disaster Medicine», Kharkiv, Ukraine
DYNAMICS OF SUBMICROSCOPIC RECONSTRUCTION OF SYNOVIAL CELLS OF EXPERIMENTAL ANIMALS WITH SIMULATED RHEUMATOID ARTHRITIS AFTER SUBCUTANEOUS IMPLANTATION F CRYOPRESERVED THYMUS, INTRAARTICULAR INTRODUCTION OF PLACENTA EXTRACT AND THEIR COMBINATION
Summary. The effect of placenta extract, cryopreserved thymus and their combination on the state of synovial cells of experimental animals is studied. Intraarticular injection of placenta extract leads to inhibition of dystrophic and destructive changes of synoviocytes and activation in them of synthetic and reparative processes. Subcutaneous implantation of cryopreserved thymus cells leads to the activation of recovery processes of submicroscopic structure of synoviocytes up to 24 days. At simultaneous intraarticular injection of placenta extract and subcutaneous implantation of cryopreserved thymus cells, the restoration of typical architectonic of synovial cells occurs more optimally during the whole period. Combined use of placenta extract and cryopreserved thymus reduces recovery time of the organelles and connective tissue of the synovial membrane. Using fetoplacental drugs, namely placenta extract and cryopreserved thymus, is advisable in the complex treatment of patients with rheumatoid arthritis.
Key words: rheumatoid arthritis, synovial cells, cryopreserved thymus, placenta extract.
