CC BY
36
УЛЬТРАМЖРОСКОПгаНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТИМУСА Б1ЛИХ ЩУР1В В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 ШУНОСТИМУЛЯЦП
В робот вивчеш особливоси ультрамкроскошчно! будови тимуса бших щур1в-самщв репродуктивного перюду в умовах експериментально! 1муностимуляци. Встановлено, що для тимуса щур1в характерна висока стушнь реактивности у вщповщь на введення ¡муномодулятора 1мунофана, що виявляеться в посиленш л1мфоцитопоезу внаслщок збшьшення м1тотично! активности тимоципв шдкапсулярно! та кортикально! зон тим1чних часточок; прол1фераци та шдвищенш функцюнально! активности ештелюретикулоцит1в; зростанш фагоцитарно! активности тимуса. Найбшьш виражеш змши ультраструктури тимуса спостер1гаються на 7 добу спостереження. Шдвищена реактившсть тимуса збер1гаеться протягом 30-ти д1б шсля введення 1муностимулятора.
Ключов1 слова: щури, тимус, експериментальна 1муностимулящя.
Робота е фрагментом НДР «Особливостi будови оргатв iмунноl та ендокринноИ систем при ШуностимуляцП та iмуносупресn», державний реестрацтний номер 0112U000096.
1мунна система, як одна з центральних систем регуляцп гомеостазу, бере участь практично у вс1х ф1зюлопчних 1 патолопчних процесах - ембрюгенез1 1 пстогенез1, регенерацп тканин 1 запаленш, захист1 в1д шфекцп та ел1мшацп пухлинних кл1тин, процесах апоптоза 1 т. п. [1,12].
В останш роки в усьому свт медицина стикаеться з наслщками активного вторгнення людини в природш процеси. Попршення еколопчно! ситуацп в багатьох кра!нах св1ту, в тому числ1 в ряд1 репошв Укра!ни, впливае на оргашзм людини 1, в першу чергу, на його 1мунну систему [2,8,10].
Пошук захисних мехашзм1в для повнощнно! роботи оргашв 1мунно! системи е одним з важливих завдань сучасно! медицини. 1мунотропш препарати знаходять широке застосування у профшактищ та лшуванш безл1ч1 захворювань: первинних 1 вторинних 1мунодефщитних сташв, шфекцшних, алерпчних, ауто1мунних, онколопчних захворювань 1 багатьох шших [9,13].
Актуальним е вивчення особливостей будови оргашв 1мунно! системи в умовах змши 1мунолопчного статусу. Тому одним з найбшьш перспективних напряммв у виршенш проблеми збереження гомеостазу е дослдження оргашв 1мунно! системи при да 1мунотропних препарата [11,14].
Серед лкарських засоб1в особливе мюце займають 1муномодулятори [4]. 1мунофан - це гексапептид, який був отриманий шляхом х1м1чно! модифшацп структури активного центру тимопоетину [5].
Незважаючи на те, що будова оргашв 1мунно!
ULTRAMICROSCOPIC RESEARCH OF WHITE RATS' THYMUS
AT EXPERIMENTAL IMMUNOSTIMULATION
The features of ultramicroscopic structure of the thymus of white male rats of reproductive age at experimental immune stimulation are studied. It was established that the thymus of rats is characterized by a high degree of reactivity in response to the introduction of immunomodulator imunofan, which is manifested in increasing of lymphocytopoiesis due to increased mitotic activity of thymocytes of subcapsular and cortical regions of thymic lobules; proliferation and increased functional activity of epithelioreticular cells; increase of phagocytic activity of the thymus. The most pronounced changes in the ultrastructure of the thymus observed at 7 days after drug administration. The increased reactivity of the thymus is maintained for 30 days of observation.
Key words: rats, thymus, experimental immunostimulation.
The .study is the fragment of the SIR «Peculiarities of the of the immune and endocrine systems structure at immunostimulation and immunosuppression», number of state registration 0112U000096.
The immune system as one of the central regulative system of homeostasis is involved in almost all physiological and pathological processes -embryogenesis and histogenesis, tissue regeneration and inflammation, protection against infection and elimination of tumor cells, the process of apoptosis, etc. [1,12].
In the last years worldwide medicine is faced with the consequences of active human intrusion into natural processes. Environmental degradation in many countries, including in some regions of Ukraine, affects the human organism and, above all, the immune system [2,8,10].
Search of the protective mechanisms for the valuable work of the immune system is one of the important problems of modern medicine. Immunotropic drugs are widely used in the prevention and treatment of many diseases: primary and secondary immunodeficiency, infectious, allergic, autoimmune, cancer and many others [9,13].
Important is the study of the structural features of the organs of immune system in a changing immune status. Therefore, one of the most promising directions in solving the problem of maintaining homeostasis is the study of the immune system at action immunotropic drugs [11,14].
The immunomodulators have a special place among the drugs [4]. Imunofan is a hexapeptide, which was obtained by chemical modification of the structure of the active site of thymopoietin [5].
Although the structure of the organs of immune
системи при дп рiзних iмунотропних препаратiв вивчена досить повно [3,6,7,15], даш про субм^оскотчну будову тимуса бiлих щурiв при експериментальнш iмуностимуляцп в доступнiй лiтературi представленi недостатньо.
Метою роботи було вивчення особливостей ультрам^оскотчно! будови тимуса бших щурiв репродуктивного перiоду в умовах експериментально! iмуностимуляцri.
Матерiал та методи досл1дження. Дослiдження виконано в сертифшованш пстолопчно! лабораторп ДЗ «Луганський державний медичний ушверситет». В експерименп були використанi бiлi безпородш щури-самцi, органи iмунноl системи яких за будовою принципово не вiдрiзняються вiд аналогiчних органiв людини. Матерiалом для дослiдження послужили тварини репродуктивного перюду з вихiдною масою 130-150 г, отриманi з вiварiю лабораторних тварин. Утримання i маншуляцп над тваринами проводили з дотриманням норм нацiонального та мiжнародного законодавства у вщповщносп з положенням «Загальш етичнi принципи експериментiв на тваринах» (Ки1в, 2001), вимог «Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та шших наукових цiлей» (Страсбург, 1986) i принципами Гельсшсько! декларацп про гуманне ставлення до тварин. Дотримання основних бюетичних норм при проведеннi дослщження пiдтвердженi висновком комiтету з бюетики ДЗ «Луганський державний медичний ушверситет» (виписка з протоколу № 5 вщ 05.09.2013 р.).
Пiддослiдним тваринам вводили iмунофан за схемою: на 1, 3, 5, 7, 9 добу в дозi 0,7 мкг/кг маси тша тварини. Контролем служили щури, що отримували 0,9% розчин натрiю хлориду в екывалентних об'емах. Тварин виводили з експерименту через 1, 7 i 30 дiб пiсля введения препарату. Матерiал для електронномiкроскопiчного дослдження обробляли за загальноприйнятою методикою. Зрiзи виготовляли на ультрамiкротомi УМТП - 4 Сумського ВО «Електрон», вивчали i фотографували пiд електронним мiкроскопом ЕМ-125.
Результати досл1дження та Ух обговорення. При електронномiкроскопiчному дослiдженнi залежно вiд спiввiдношення паренхiматозних i стромальних компонентiв в часточцi тимуса можна видшити декiлька зон. Зовнiшня тдкапсулярна зона представлена сiткою епiтелiоретикулоцитiв, в комiрках яко1 розташованi лiмфоlднi китини, представленi в основному великими лiмфоцитами та лiмфобластами, а також нечисленними макрофагами.
На пiдставi проведеного аналiзу ультраструктури еттелюретикулоципв тдкапсулярно! зони видiляeться два основних типи клггин. До першого типу вiдносяться клiтини витягнуто1 або трикутно! форми, що формують безперервний шар тд капсулою часточки тимуса i навколо судин. Клiтини мютять овальнi ядра, що утворюють незначш швапнацп. Для них характерна марпнащя хроматину та наявнiсть великого ядерця. У цитоплазмi визначаеться добре розвинена гранулярна ендоплазматична сiтка, помiрна кшькють зв'язаних i вiльних рибосом, невелию пучки тонофiламентiв, мггохондрп i тноцитозш пухирцi (рис. 1).
system at the action of various immunotropic drugs was studied quite fully [3,6,7,15], data about the submicroscopic structure of the rats' thymus at the experimental immunostimulation in the available literature are insufficient.
The research purpose was to study the features of ultramicroscopic structure of the rats' thymus of reproductive period at experimental immunostimulation.
Materials and methods. Research was conducted on white mature rats-males with initial body weight 130-150 grammes in a certified histological laboratory in State establishment «Lugansk State Medical University». White rats were used in the experiment because the structure of their organs of the immune system is not fundamentally different from those of humans.
Keeping and manipulation of animals were carried out in compliance with national and international legislation in accordance with the provisions of the «General ethical principles of animal experiments» (Kiev, 2001), requirements of the «European Convention for the Protection of Vertebrate Animals used for experimental and other scientific purposes» (Strasbourg, 1986) and the principles of the Helsinki Declaration on humane attitude to animals.
Observance of the main bioethical norms during the conducting of research was confirmed by the conclusion of the Committee on Bioethics of Lugansk State Medical University (abstract from protocol № 5 from September, 5, 2013).
Imunofan was injected on 1, 3, 5, 7, 9 days of experiment in a dosage 0,7 mg/kg of body weight of animal. Control animals received 0,9% soluble sodium chloride. The thymus samples were taken on 1st, 7th and 30th day after treatment. Material for electron microscopy studies were processed by generally accepted methods. Sections were made at ultramicrotome, studied and photographed under an electron microscope EM-125.
Results of the research and discussion. In the electron microscopic research, depending on the on correlation of parenchymal and stromal components, the thymic lobule can be divided into several zones. The outer subcapsular zone consists of a reticulum of epithelioreticular cells, in which the lymphoid cells are mostly large lymphocytes and lymphoblasts, and few macrophages.
On the basis of the conducted analysis of the ultrastructure of the epithelioreticular cells of the subcapsular zone two main types of cells are recognized. The cells type I are elongated or triangular in shape, forming a continuous layer beneath the capsule of the thymus lobes and around the vessels. The cells contain oval nuclei, forming small invaginations. The cells are characterized by the margination of chromatin and presence of large nucleoli. Cytoplasm contains well developed rough endoplasmic reticulum, a moderate amount of bound and free ribosomes, small bundles of tonofilaments, mitochondria and pinocytotic vesicles (fig. 1).
Епггелюретикулоцити, що вшносяться до другого типу, мають велик розмiри, неправильну форму, мiстять округлi ядра з 1-2 ядерцями i малоконденсованим хроматином. У цитоплазмi визначаються цистерни ендоплазматично! сiтки, комплекс Гольдж^ нечисленнi тонофiламенти, електроннощiльнi гранули. Подiбнi клiтини контактують з кшькома лiмфоцитами, утворюючи своерщш комплекси (рис. 2).
Рис. 1. Пдкапсулярна зона часточки тимуса щура репродуктивного перюду контрольно! групи. Зб. х8000.
Fig. 1. Subcapsular zone of thymic lobule of mature rat of the control group. Magnification x8000.
Кортикальна зона складаеться з сггки ештелюретикулоцитв, вiдростки яких з'еднанi десмосомами. За допомогою електронно-мiкроскопiчного методу виявляються свiтлi епiтелiоретикулоцити, якi за своею структурою схожi з клiтинами другого типу шдкапсулярно! зони, а також темн клiтини, що мають веретеноподiбну форму, з довгими в1дростками, овальним ядром, оточеним цитоплазмою, багатою тонофшаментами та мiтохондрiями. Крiм того, зустр!чаються темнi клiтини з ядром трикутно! форми, вакуолiзованою цитоплазмою, що iнодi мiстить лiпiднi включения.
Тимоцити шдкапсулярно! та кортикально! зон характеризуються щшьним розташуванням, мають округлу або дещо витягнуту форму, гладку зовнiшню поверхню, високе ядерно-цитоплазматичне вiдношения. Ядра клгган розмiщенi ексцентрично, конденсований хроматин утворюе велик! грудочки як в периферичних вщдшах карiоплазми, так i в центр! ядра. Часто в ядр! визначаеться ядерце. У електроннопрозорiй цитоплазмi виявляються рибосоми i пол!соми, агранулярна ендоплазматична сiтка, яка представлена цистернами i канальцями, мггохондри, що мютять електроннощiльний матрикс. Цитоплазма тимоцитв мае р!зну електронну щшьнють, на мiкрофотографiях вони виглядають як темнi та свгш клггани.
Найбiльша кшькють малодиференцшованих елементiв (великих л!мфоципв та лiмфобластiв), для яких характерна висока мгготична активнiсть, локалiзуеться в пiдкапсулярнiй зон!. Це велик китини, як! розташовуються в декшька шар!в, мають широкий ободок цитоплазми, в якш знаходиться велика кшькють мггохондрш.
Кр!м того, в падкапсулярнш зон! мютяться нечисленш макрофаги. У !х цитоплазм! визначаеться велика кшькють первинних та вторинних л!зосом, а також фагосом, кшькють яких у р!зних кттинах варюе.
Кортикальна зона представлена декшькома
Epithelioreticular cells which are belonged to the type II, are large, irregular in shape, contain rounded nuclei with 1-2 nucleoli and weakly condensed chromatin. Cytoplasm contains the cisterns of endoplasmic reticulum, Golgi complex, a few tonofilaments, electron dense granules. These cells are in contact with a few lymphocytes, forming peculiar complexes (fig. 2).
Рис. 2. Пщкапсулярна зона часточки тимуса щура репродуктивного перюду контрольно!' групи. Зб. х8000.
Fig. 2. Subcapsular zone of thymic lobule of mature rat of the control group. Magnification x8000.
Cortical zone consists of framework of the epithelioreticular cells, which processes are connected by desmosomes. Using electron microscopic method light epithelioreticular cells that in structure is similar to the cells type II of subcapsular zone and dark cells which are spindle-shaped, with long processes, oval nucleus surrounded by cytoplasm rich in mitochondria and tonofilaments are detected. In addition, there are dark cell with a nucleus triangular in shape, vacuolated cytoplasm, which sometimes contains lipid inclusions.
The thymocytes of subcapsular and cortical zones are characterized by a dense location, have rounded or elongated shape, smooth outer surface, high nuclear-cytoplasmic ratio. Nuclei of the cells are placed eccentrically; condensed chromatin forms large clumps as in the peripheral parts of karyoplasm and in the center of the nucleus. Often in the nucleus nucleolus is determined. Ribosomes and polysomes, smooth endoplasmic reticulum that is represented by cisterns and tubules, mitochondria containing electron dense matrix are found in electron transparent cytoplasm. The cytoplasm of thymocytes has a different electron density, at micrographs they appear as dark and light cells.
Most undifferentiated elements (large lymphocytes and lymphoblasts) that are characterized by high mitotic activity, located in subcapsular zone. These are large cells that are arranged in several layers, with a broad rim of cytoplasm, which contains a large number of mitochondria.
In addition, a few macrophages are located in subcapsular zone. A large number of primary and secondary lysosomes and phagosomes, whose number varies in different cells, are determined in their cytoplasm.
Cortical zone consists of several layers of
шарами середшх i малих лiмфоцитiв, як також часто знаходяться в процеа мiтотичного подшу (рис. 3).
У цiй зош, особливо в областi кортико-медулярноï меж^ виявляеться значна кiлькiсть макрофагiв, характеристика яких вiдповiдае описаноï вище для аналопчних клiтин субкапсулярноï зони. Зустрiчаються також поодинокi фiбробласти i плазмоцити (рис. 4).
medium and small lymphocytes, which are often in the process of mitotic division (fig. 3).
In this zone, especially in the cortico-medullary border, there is a large number of macrophages, which characteristic is the same as analogical cells of subcapsular zone. There are also isolated fibroblasts and plasma cells (fig. 4).
Рис. 3. Кортикальна зона часточки тимуса щура контрольно! групи. Збшьшення х8000.
Fig. 3. Cortical zone of thymic lobule of mature rat of the control group. Magnification x8000.
Рис. 4. Кортикальна зона часточки тимуса щура репродуктивного перюду . Збшьшення х8000.
Fig. 4. Cortical zone of thymic lobule of mature rat of the control group. Magnification x8000.
Рис. 5. Кортикальна зона часточки тимуса щура репродуктивного перюду на 7 добу шсля введения iмунофана. Зб. х8000.
Fig. 5. Cortical zone of thymic lobule of mature rat in 7 days after imunofan administration. Magnification x8000.
Медулярна зона представлена густою сггкою великих епггелюретикулоципв, як утворюють тяж!, фолшуло-под1бш структури та ештел1альш тшьця. Кшьшсть л1мфо!дних клгтин в цш зош менше, шж у кортикальнш, вони в основному представлеш л1мфоцитами середнього розм1ру. Л1мфоцити, яш мгготично дшяться, в цш зош тим1чно! часточки зустр1чаються рщко. Медулярна зона характеризуется великою чисельшстю макрофапв. Проведене електронно-шкроскошчне досшдження показало, що серед ештелюретикулоципв переважають клгтини «темного» типу з ядрами овально! чи неправильно! форми, що мютять пом1рно конденсований хроматин, ексцентрично розташоване ядерце. У склад1 цитоплазми знаходяться добре розвинена ендоплазматична с1тка, рибосоми та полюоми, поодинок л1зосоми, пучки тонофшаменпв. У раннш термш спостереження (1 доба) шсля введения ¿мунофана ютотних змш в ультраструктур! тимуса пор!вняно з будовою органу контрольних тварин не виявлено.
На 7 добу шсля введення ¿мунотропного препарату в п!дкапсулярн!й ! кортикальнш зонах значно збшьшуеться кшьшсть тимоципв, що знаходяться в р!зних фазах мгтотичного под!лу. Найб!льша к!льк!сть клгтин, що д!ляться, визначаеться в шдкапсулярнш зон!. При цьому б!льш!сть тимоципв мае типову ультраструктуру: хроматин розташований у вигляд! грудочок по периферп ядра, тонкий ободок цитоплазми мютить рибосоми ! пол!соми, пом!рну кшьшсть мгтохондрш.
Анал!з субм!кроскоп!чно! будови
ештелюретикулоципв п!дкапсулярно! та кортикально! зон виявляе особливост!, характерн! для посилення процейв прол!ферац!! ! п!двищення функц!онально! активносп цих кл!тин. Про це свщчить деконденсащя ядерного гетерохроматину та локал!защя ядерця б!ля кар!олеми. Ознаками посиленого синтезу б!лка
еп!тел!оретикулоцитами е також збшьшення площ! цитоплазми, зайнято! гранулярною ендоплазматичною с!ткою, наявн!сть комплексу Гольдж!, велико! к!лькост!
Medullary zone consists of a dense framework of large epithelioreticular cells that form cords, clumps and thymic corpuscles. Number of lymphoid cells in this zone is less than in cortical, cells are mostly medium-sized lymphocytes. Mitotically dividing Lymphocytes in this zone of thymic lobule are rare. Medullary zone is characterized by a large number of macrophages. Electron microscopic research showed that among epithelioreticular cells the cells of «dark» type with nuclei of oval or irregular shape containing moderately condensed chromatin, eccentrically located nucleolus predominate. The cytoplasm contains well developed endoplasmic reticulum, ribosomes and polysomes, isolated lysosomes, bundles of tonofilaments.In the early period of observation (1 day) after imunofan administration significant changes in the thymus ultrastructure compared with the structure of organ of control animals were not identified.
On the 7th day after drug administration in subcapsular and cortical zones the number of thymocytes that are in different phases of mitotic division significantly increases. The largest number of dividing cells is determined in subcapsular zone. The majority of thymocytes have typical ultrastructure: chromatin is located as clumps on the periphery of the nucleus; a thin rim of cytoplasm contains ribosomes and polysomes, a moderate number of mitochondria.
Analysis of the submicroscopic structure of epithelioreticular cells in subcapsular and cortical zones reveals features specific to the increase of cell proliferation and functional activity of these cells. This is confirmed by heterochromatin decondensation and nuclear localization of nucleoli at karyolemma. Signs of intensive protein synthesis by epithelioreticular cells are also increase in the area of cytoplasm occupied by rough endoplasmic reticulum, the presence of the Golgi complex, a large number of
зв'язаних та вшьних рибосом, а також мiтохоидрiй (рис. 5).
Електронном^оскотчне вивчення макрофагiв кортикально! та медулярно! зон тимуса на 7 добу спостереження свiдчить про наявшсть ознак !х значно! активацп, що виявляеться утворенням значно! кшькосл цитоплазматичних гребенеподiбних виростiв, велико! шлькосп полiморфних лiзосом i фагосом в цитоплазмi (рис. 6). У внутрщолькових периваскулярних зонах зустрiчаються плазмоцити з розширеними цистернами гранулярно! ендоплазматично! сгтки, заповненими електроннощiльним вмiстом (рис. 7). Поява плазмоцитв в цiй зон служить пiдтвердженням стимуляцц В-ланки iмунiтету з одного боку або свщчить про порушення гематотшлчного бар'фу - з шшого.
Рис. 6. Кортикальна зона часточки тимуса щура репродуктивного перюду на 7 добу шсля введення iмунофана. Збiльшення х8000.
Fig. 6. Cortical zone of thymic lobule of mature rat in 7 days after imunofan administration. Magnification x8000.
На 30 добу шсля введення 1мунофана в шдкапсулярнш та кортикальнш зонах тим1чних часточок кшьшсть л1мфоцит1в, яш перебувають у стан мгтотичного подлу, знижуеться в пор1внянт з попередн1м термшом спостереження. Найбшьша кшьшсть клгтин, що дшяться, як i ранте спостертаеться в шдкапсулярнш зон. Ультраструктура лiмфоцитiв схожа з такою у тварин контрольноï групи. Секреторна активнiсть епгтелю-ретикулоцитв залишаеться п1двищеною, про що свщчить наявнiсть добре виражених органел бшкового синтезу.
bound and free ribosomes and mitochondria (fig. 5).
Electron microscope study of macrophages in the cortical and medullary zones of the thymus on the 7th day of observation shows signs of significant activation, manifested by the formation of a large number of cytoplasmic evaginations, a large number of polymorphic phagosomes and lysosomes in the cytoplasm (fig. 6). In the intralobular perivascular areas plasma cells with extended cisterns of rough endoplasmic reticulum filled with electron dense content are found (fig. 7). The appearance of plasma cells in this area confirms the stimulation of B- link of immunity on the one hand, or testifies a interruption of blood-thymus barrier - on the other.
Рис.7. Периваскулярна зона часточки тимуса щура репродуктивного перюду на 7 добу тсля введення iмунофана. Збшьшення х8000.
Fig. 7. Perivascular zone of thymic lobule of mature rat in 7 days after imunofan administration. Magnification x8000.
At the 30th day after imunofan administration in subcapsular and cortical zones of thymic lobules number of lymphocytes in mitotic division, decreased compared to the previous period of observation. The largest number of dividing cells is still observed in subcapsular zone. The ultrastructure of lymphocytes is similar to that in animals of the control group. Secretory activity of the epithelioreticular cells remains increased, as evidenced by the presence of well expressed organelles of protein synthesis.
1. Для тимуса щурiв характерна висока стушнь реактивносп у вщповщь на введення iмунофана, що виявляеться в посиленш лiмфоцитопоезу внаслщок збшьшення мгготично! активност тимоципв пщкапсулярно! та кортикально! зон тимiчних часточок; пролiферацil та пщвищент функцюнально! активност епггелюретикулоципв; зростанн фагоцитарно! активност тимуса.
2. Найбшьш виражен змши ультраструктури тимуса вшзначаються на 7 добу псля введення iмуностимулятора. Шдвищена реактивнкть тимуса збершаеться протягом 30-ти дiб спостереження.
Перспективи подальших до^джень. Надалi дощльно вивчити морфометричт особливостi будови тимуса бтих щурiв разных вiкових nерiодiв тсля введення iмунотропних препаратiв.
1. The rats' thymus is characterized by a high degree of reactivity in response to imunofan administration, which is manifested in increasing lymphocytopoiesis due to increased mitotic activity of the thymocytes in the subcapsular and cortical zones of thymic lobules, proliferation and increasing of functional activity of the epithelioreticular cells, increasing phagocytic activity of the thymus.
2. The most pronounced changes in the ultrastructure of the thymus observed at the 7th day after drug administration. The increased reactivity of the thymus is maintained for 30 days of observation.
Prospects of further researches. Further it is advisable to study the morphometric features of the structure of the rats ' thymus of different age periods after immunotropic drugs administration.
1. Алексеев Л.П. Регуляторная роль иммунной системы в организме / Л.П. Алексеев, Р.М. Хаитов // Российский физиологический журнал имени И.М.Сеченова. - 2010. - Т. 96, № 8. - С. 787-805.
2. Волошин В.М. Вивчення шгаляцшного впливу еп!хлорг!дрину на органометричт показники тимуса в експеримент / В.М. Волошин // Кштчна анатом!я та оперативна х!рурпя. - 2012. - Т. 11, № 1. - С. 35-38.
3. Кащенко С.А. Органометрические особенности строения тимуса белых крыс после иммуностимуляции и иммуносупрессии / С.А. Кащенко, А. А. Захаров // Укра!нський журнал клшчно! та лабораторно! медицини. - 2009. - Т. 4, № 3. - С. 50-52.
4. Крамарь Л.В. Современные возможности иммуномодулирующей и иммунокорригирующей терапии при инфекционных заболеваниях у детей / Л.В. Крамарь, О. А. Карпухина, Ю.О. Хлынина // Лекарственный вестник. - 2011. - Т. 6, № 3 (43). - С. 15-23.
5. Лебедев В.В. Имунофан - синтетический пептидный препарат нового поколения / В.В. Лебедев, В.И. Покровский // Вестник РАМН. -1999. - № 4. - С. 56-61.
6. Лебединская Е.А. Морфологические характеристики индуцированной иммуносупрессии / Е.А. Лебединская, О.В. Лебединская, А.П. Годовалов [и др.] // Новые задачи современной медицины: Материалы междунар. заоч. науч. конф. - Пермь, 2012. - С. 63-67.
7. Михайлова М.Н. Использование имунофана для коррекции изменений гематологических показателей, вызванных циклофосфаном / М.Н. Михайлова, Л.М. Меркулова, Г.Ю. Стручко [и др.] // International Journal on Immunoreabilitation. - 2003. - T. 5, № 2. - C. 230.
8. Мельник Н.О. Реактивш змши оргашв iмунного захисту за умов демieлшiзацi! та ремieлшiзацi! / Н.О. Мельник, Ю.Б. Чайковський // Морфолопя. - 2007. - Т. 1, № 1. - С. 89-93.
9. Намазова-Баранова Л.С. Современный взгляд на иммуномодулирующую терапию / Л.С. Намазова-Баранова, Е.А. Вишнева // Вопросы современной педиатрии: Научно-практический журнал Союза педиатров России. - 2012. - Т. 11, № 1. - С. 143-146.
10. Проданчук Н.Г. Токсическое воздействие ксенобиотиков на стволовые клетки как фактор риска развития общесоматической и онкологической патологии / Н.Г. Проданчук, Г.М. Балан // Совр. Пробл. Токсикоз. - 2010. - № 1. - С. 17-41.
11. Хаитов Р.М. Современные иммуномодуляторы. Классификация. Механизм действия / Р.М Хаитов, Б.В. Пинегин // - М.: Фармарус принт, - 2005. - 27 с.
12. Хаитов Р.М. Иммуногенетика и биомедицина / Р.М. Хаитов, Л.П. Алексеев // Российский аллергологический журнал: науч.-практ. журнал Российской Ассоциации аллергологов и клинических иммунологов. - 2013. - № 1. - С. 5-14.
13. Чава С.В. Роль иммуномодуляторов в иммунных процессах / С.В. Чава // Морфология. - 2007. - № 3. - С. 98-99.
14. Шаршембиев Ж.А. Морфология селезенки после применения иммуномодуляторов нового поколения / Ж.А. Шаршембиев, Б.Р. Джаналиев, А.Р. Рыскулов // Вестник КРСУ. - 2007. - Т. 7, № 3. - С. 17-19.
15. Gupta V. Prakash. Effect of intrauterine exposure of murino fetus to cyclophosphamide on development of thymus / Gupta V. Prakash, S. M. Singh, M.P. Singh [et al.] // Immunopharmacology and Immunotoxicology. - 2007. - Vol. 29, - P. 17-30.
УЛЬТРАМИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ТИМУСА БЕЛЫХ КРЫС В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ
ИММУНОСТИМУЛЯЦИИ Бобрышева И.В.
В работе изучены особенности ультрамикроскопического строения тимуса белых крыс-самцов репродуктивного периода в условиях экспериментальной иммуностимуляции. Установлено, что для тимуса крыс характерна высокая степень реактивности в ответ на введение иммуномодулятора имунофана, что проявляется в усилении лимфоцитопоэза вследствие увеличения митотической активности тимоцитов подкапсулярной и кортикальной зон тимических долек; пролиферации и повышении функциональной активности эпителиоретикулоцитов; возрастании фагоцитарной активности тимуса. Наиболее выраженные изменения ультраструктуры тимуса наблюдаются на 7 сутки после введения препарата. Повышенная реактивность тимуса сохраняется в течение 30-ти суток наблюдения.
Ключевые слова: крысы, тимус, экспериментальная иммуностимуляция.
Стаття надшшла 1.11.2013 р. Рецензент Костиленко Ю.П.
УДК 617-001.17-036.11..-06:831.4.-616.1/4-091.8
СУБМ1КРОСКОП1ЧНИИ СТАН ГЕМОКАП1ЛЯР1В СЕРЦЯ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНШ ТЕРМ1ЧН1Й ТРАВМ1 ЗА УМОВ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЮФШ1ЗОВАНО1 КСЕНОШК1РИ
В експеримент на бших щурах - самцях проведеш електронномкроскошчш дослщження кровоносних капшяр1в мюкарда серця шсля тяжко! терм1чно! травми в умовах застосування люфшзовано! ксеношгари. Встановлено, що використання ксеношгари запоб1гае розвитку деструктивних змш в гемокашлярах серця в ранш термши дослщу та позитивно впливае на переб1г регенераторних процеав [ нормал1защю мкроциркуляторного русла в шзш термши дослщу.
Ключов1 слова: гемокашляр, серце, субмшроскошчш змши, терм1чна травма, люфш1зована ксеношгара.
Робота е фрагментом науково-до^днсИ роботи "Використання чинниюв бiоорганiчноi i ф^зично! природи для корекци регенераторних процеав при термiчнiй травмi", № державно!реестраци 0109и0002901.
Серцево-судинна система оргашзму гостро реагуе на вплив зовшшшх фактор1в стресорного генезу. Тяжи отки викликають значш морфофункцюнальш змши в серцево-судиннш систем! [2, 4], проте в науковш лггератур1 недостатньо висвгтлений електронномшроскошчний стан судин мюкарда при терм1чних ураженнях за умов застосування коригуючих чинниюв.
Перспективним при лшуванш тяжких терм1чних уражень е проведення ранньо! некротомп 1 використання люфшзовано! ксеношюри свиш для тимчасового закриття раново! поверхш [1, 3]. До цього часу маловивченими залишаються особливосп пстолопчних змш компоненпв серця при отках за умов застосування ефективних замшниюв шири.
Метою роботи було встановлення ультраструктурного стану кровоносних капшяр1в серця шсля терм1чного ураження за умов застосування люфшзовано! ксеношюри.
Матер1ал та методи дослщження. Досл1ди проведеш на 18 статевозрших бших щурах-самцях. Отки наносили тд рауш наркозом м1дними пластинами нагриими у кип'яченш вод1 на 15 - 18 % епшьовано! поверхн1 т1ла тварин. Пстолопчш досл1дження шк1ри св1дчать про розвиток отку Ш ступеня.
