CC BY
11СОРТОВИВЧЕННЯ ТА С0РТ03НАВСТВ0
Василюк П.М.
Укранський iнститут експертизи сорлв рослин
Подгаецький А.А., доктор сль-ськогосподарських наук, професор Кравченко Н.В., кандидат сль-ськогосподарських наук Сумський нацюнальний аграрний университет
Киенко З.Б., кандидат с\льськогос-подарських наук УкраТнський нститут експертизи сорлв рослин
УДК 635.21:631.53.01(477)
Динамка сортв щтоплг {Solanum tuberosum L.), придат-кщдля поширешя вУраш, 3а перод 1991-2013 рощв
Проведено анал1з динамки занесення сорт1в картопл1 до Державного реестру сорт1в рослин, придатних для поширення в Укртн1 за перод 1991-2013 рр. Установлен значн1 в'дм'ннос-т1 в загальнй клькост1 цих сорт1в, у тому чиш втчизняно! й шоземно! селекци. Видлений певний нтервал рокв з в'дносно однаковою клькйтю сорт1в, придатних для поширення в Украшу Водночас, за весь перюд '¡хне число збльшилося в 4,7 раза. Визначен/ науков1 установи Укра'ни, частка сорт1в якиху Реестр1 найбльша, хоча в останн1 роки конкурентоспроможни-ми виявилися також сорти бльшост1 селекцйнихустанов Укра'ни. Встановлене р'зне сп1в-в1дношення мж сортами ноземних крат I ф1рм за клькстю сорт1в, придатних для поширення в Укртн1. Це ж стосуеться Iхньо'1 загально'[ клькост1, яка збльшилася за 1991-2013 рр. в 12,3 раза.
Ключовi слова:
картопля, сорти вкчизняноТта шоземноТ селекци, селекцшы установи, основы агрономичы показники.
Постановка проблеми. Кар-топля - одна з найпоширенших сшьськогосподарських культур у свт. За площами садння впро-довж багатьох роюв вона займае четверте мкце тсля пшеница рису, кукурудзи та сорго [1]. Од-ыею з причин значного розпо-всюдження каpтoплi е ТТ високий енергетичний потен^ал. За ви-робництвом енергп вона дшить перше-друге мкце з бататом i на 25% перевищуе кукурудзу, 4,2 раза - квасолю [2]. За виробни-цтвом бiлка картопля у 2,2 раза переважае батат, на 38% - кукурудзу, 83% - рис i квасолю.
Картопля мае значну популяр-ысть як продукт харчування в багатьох краТнах св^, зокрема в УкраТы. Тому вона справедливо називаеться «другим хлiбoм», а нерщко стае першим. За вироб-ництвом каpтoплi на душу насе-лення УкраТна дiлить друге-трете мкце в cвiтi з Кopoлiвcтвoм Hi-деpландiв пicля Реcпублiки Би лорусь (близько 415 кг бульб), а стосовно споживання - трете-
четверте мкце з Рociйcькoю Федера^ею пicля Реcпублiки Бiлopуcь i КиргизькоТ Реcпублiки (бiля 129 кг).
Незважаючи на cпpиятливi умови для вирощування карто-плi в бiльшiй частин УкраТни, уpoжайнicть культури е досить низькою. Однiею з причин цьо-го е порушення сортооновлення та сортозамни [3], адже доро-бок cелекцioнеpiв у пiдвищеннi вpoжайнocтi картопш в краТнах £вропи за 25 роюв становив 19-57% [4].
Виршальну роль у сортови-пpoбуваннi, реестрацп copтiв вiдведенo деpжавнiй cиcтемi охорони прав на сорти рослин, зокрема УкраТнському нституту експертизи copтiв рослин. Зрос-таючий спектр використання картоплк пiдвищення вимог до кулiнаpних якостей бульб за-лежно вiд Тхнього використан-ня (сорти салатного типу, для cупiв, обжарювання, пюре) [5], виробництва картоплепродук-тiв [6], асортименту вироблених
тoваpiв вимагають особливих пiдхoдiв при занеcеннi copтiв каpтoплi до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в УкраТы (далi - Реестр copтiв).
Мета дослщження - вста-новлення динамiки вciх copтiв каpтoплi в^чизняноТ та нозем-ноТ селекци Реестра сор^в за пе-pioд незалежнocтi.
Результати дослiдження та Тхне обговорення. Числены зовншы та внутpiшнi фактори спричинили вщмнност в юль-кocтi сор^в каpтoплi, що поши-pенi в краТн за 1991-2013 рр. (табл. 1).
Умовно можна видтити де-кiлька пеpioдiв за занесенням copтiв каpтoплi до Реестру сор-тiв. Hевеликi змни в щopiчнiй реестрацп кiлькocтi сор^в мали мicце в 1991-1996 рр. Виклю-чення становив 1996 р., коли Реестр copтiв нараховував 44 сорти. За згаданий перюд змши становили 1,4 раза або 12 сор-^в.
_сортовивчення та сортознавство_
Динамка сор™ картоплi [Solanum tuberosum L.), придатних для поширення в Укран за перюд 1991-2013 poKiB
Таблиця 1
Динамiка сортiв картоплi вггчизняно'Г й iноземноY селекцГГ, занесених до Реестру сорлв УкраТни
PiK ресстрацГГ та пергоди Занесено в Реестр сорт1в, шт. У тому числ1, % Ргзниця мгж на ко сортами, шт. )исть
вгтчизняноТ селекцГГ гноземноТ селекцГГ вгтчизняних гноземних
1991 37 62,2 37,8 9 -
1992 37 64,9 35,1 11 -
1993 33 69,7 30,3 13 -
1994 32 75,0 25,0 16 -
1995 38 73,7 26,3 18 -
1996 44 72,7 27,3 20 -
1997 59 57,6 42,4 9 -
1998 67 55,2 44,8 7 -
1999 74 52,7 47,3 4 -
2000 73 54,8 45,2 7 -
2001 79 59,5 40,5 15 -
2002 100 57,0 43,0 14 -
2003 108 51,9 48,1 4 -
2004 117 54,7 45,3 11 -
2005 107 62,6 37,4 27 -
2006 119 61,3 38,7 27 -
2007 102 62,7 37,3 26 -
2008 125 58,4 41,6 21 -
2009 111 47,7 52,3 - 5
2010 145 52,4 47,6 7 -
2011 135 43,0 57,0 - 19
2012 155 46,5 53,5 - 11
2013 173 43,4 56,6 - 23
1нший перюд з невеликими змнами в чиЫ зареестрованих сортiв був у межах 1997-2001 рр. За юльюстю сор^в вiдмiнностi становили 20 шт. або в 1,3 раза. У окремi роки рiзниця практично була вщсутня (1999 i 2000 рр.).
Ще один перiод, що характе-ризувався невеликими вщмш-ностями в юлькост сортiв, придатних для поширення в УкраТ-нi, виявився в 2002-2009 рр. I хоча рiзниця в цьому выношены мiж 2008 i 2002 роками становила майже 1,3 раза або 25 сор^в, у окремi роки вщмннкть мiж роками була майже вщсут-ня. Видiлилися роки: 2004, 2006 i 2008 (117, 119 i 125 сортiв).
Значна рiзниця у юлькос-тi сортiв, занесених до Реестру сор^в, становила в перюд 2010-2013 рр., коли щорiчна реестращя сортiв вiдрiзнялась на 10 сорлв, а мiж 2011 i 2013 роками - на 38 сор^в.
Також варто вiдмiтити, що мiж крайнiми роками за згаданими перюдами: 1996 i 1997, 2001 i 2002, а також 2009 i 2010 роками рiзниця завжди була в 1,3 раза.
Значн змни вiдбулися в Ре-естрi сортiв стосовно кiлькостi сортiв украТнськоТ селекцiТ' в 1995, 1996, 2005-2008, 2011 i 2013 рр. Майже не вщбулося змiн за числом в^чизняних сортiв у перюд 1991-1994, 1998-2000 рр.
Необхщно також вiдмiтити, що в бшьшост рокiв у Реестрi сор^в перевагу мав доробок украТнськоТ селекцп. У вщсотко-вому вiдношеннi мiж в^чизня-ними та iноземними сортами протягом перюду 1991-1996 рр. спостер^алася стабiльна перевага вiтчизняних сор^в. У другому перiодi (1997-2001 рр.) рiзко збiльшилась кiлькiсть ноземних сортiв, а в 2011-2013 рр. юль-кiсть зареестрованих сортiв поземного походження перевищу-вала в^чизнянк
Встановленi також значнi зми ни в юлькост сортiв ноземноТ селекцп, що занесен до Реестру сор^в. 1хне число в 19911996 рр. було вiдносно невеликим, у межах 8-14 шт. 1нший перюд, але вже з юльюстю сор^в 30-35 шт., охоплюе 1998-2001 рр. У першому з них, порiвняно з 2008 р., рiзниця становила 1,1 раза. У 2010 р. вщмнысть зрос-ла до 1,3 раза, 2011 р. - 1,5, на-ступному - 1,6, а в 2013 р. - 1,9 раза i становила майже 57% зареестрованих сор^в.
Вiдмiнностi мiж кiлькiстю сор-тiв украТнськоТ' та ноземноТ селекцп за перюд 1991-2013 рр. показали, що переважаюча юльюсть украТнських сортiв про-ти iноземних мала мкце в 20052008 рр., що знаходилося в межах 21-27 шт. Протилежне сто-сувалося 2009, 2011-2013 рр. Наприклад, у 2011 i 2013 рр. юльюсть сор^в ноземноТ селекцп переважала число украТнських у 1,3 раза.
В Реестрi сор^в, рекомендо-ваних для поширення в УкраТ-ы, вiдзначено селекцiйний доробок дев'яти установ i фiрм. За рщким винятком найбiльшу частку серед украТнських сор^в займали сорти, створенi 1нститу-том картоплярства НААН (табл. 2). Лише в 1991 i 1992 рр. наяв-нiсть сортiв картоплi ПолкькоТ дослщноТ станцп iм. О.М. Засухи
сортовивчення та сортознавство
Динамка copTiB картс^ [Solanum tuberosum L.), придатних для поширення в Укран за перюд 1991-2013 poKiB
Таблиця 2
Частка сортгв селекцГТ ргзних украТнських установ вгд загальноТ ТхньоТ кiлькостi, придатних для поширення в УкраТ'ш
Ргк Вгтчизняних сортгв у Реестра шт. У тому числг селекцГТ (%)
1нституту картоплярства (1К) ПолгськоТ ДС (ПДС) Разом 1К i ПДС шших установ
1991 23 26,1 30,4 56,5 43,5
1992 24 33,3 37,5 70,8 29,2
1993 23 39,1 39,1 78,3 21,7
1994 24 37,5 37,5 75,0 25,0
1995 28 39,3 35,7 75,0 25,0
1996 32 37,5 34,4 71,9 28,1
1997 34 41,2 35,3 76,5 23,5
1998 37 40,5 29,7 70,3 29,7
1999 39 43,6 33,3 76,9 23,1
2000 40 47,5 30,0 77,5 22,5
2001 47 46,8 27,7 74,5 25,5
2002 57 43,9 28,1 71,9 28,1
2003 56 42,9 28,6 71,4 28,6
2004 64 40,6 28,1 68,7 31,3
2005 67 41,8 23,9 64,7 34,3
2006 73 42,5 24,7 67,1 32,9
2007 64 48,4 25,0 73,4 26,6
2008 73 46,6 23,3 69,9 30,1
2009 53 60,4 9,4 69,8 30,2
2010 76 42,1 26,3 68,4 31,6
2011 58 55,2 0,0 55,2 44,8
2012 72 48,6 13,9 62,5 37,5
2013 75 48,0 13,3 61,3 38,7
на була бiльшoю. У наcтупнi два роки юльюсть copтiв каpтoплi цих наукових установ у Рееcтpi сор^в зpiвнялаcя.
За роками вiднocна частка сор^в cелекцiТ 1нституту карто-плярства НААН зросла, у 2009 р. по вщношенню до 1991 р. вона стала на 34,3% бшьшою, тобто збшьшилася понад у два рази. У абсолютних вимipах це вигля-дае так: у 1991 р. сор^в каpтoплi 1нституту картоплярства НААН було 6, а в 2013 р - 36, Подшь-ськоТ ДС - вщповщно 10 i 10, а copтiв шших установ - 10 i 29. Тобто, частка сор^в 1нституту картоплярства у Тхнм загальнiй щopiчнiй юлькост залежала не лише вiд числа своТх copтiв, але й вщ cелекцiйнoгo доробку н-ших установ.
Як приклад, сор^в ПолкькоТ досшдноТ станцп у 2010 р. було
20 шт., а в наступному не було жодного. Така ситуа^я свщчить про те, що Подшьська ДСД не мала змоги оплатити своТ сорти за тдтримання в Рееcтpi copтiв.
Частка сор^в згаданих селек-цiйних установ перед загальною юльюстю iнших установ украТн-ськоТ селекцп виявилася перева-жаючою протягом зазначених роюв.
Оcтаннiми роками до Реестру сор^в занесено сорти картопш ще дев'яти установ. Найбшьшу частку серед них займають Сум-ський НАУ (10,7%), Львiвcький НАУ, ЗАТ НВО «ЧернИвелп-кар-топля» i 1нституту ciльcькoгo гос-подарства Карпатського репону НААН ( разом 6,7%).
У цшому сорти украТнськоТ селекцп характеризуються високи-ми смаковими якостями, тдви-щеним умicтoм крохмалю, вы-
носною cтiйкicтю проти грибних, баю^альних i вipуcних хвороб, багатобульбовктю й iншими цiнними агpoнoмiчними озна-ками. Вони значно вiдpiзняють-ся за тpивалicтю знаходження в Рееcтpi copтiв. Наприклад, по-пуляpнi серед населення сорти селекцп 1нституту картоплярства Луговська i Свiтанoк киТвський вперше визнан придатними для поширення в УкраТн в 1987 р., сорт Бородянська рожева в 1993 р., а сорти Водограй i Кобза в 1995 р. Сорт Мавка, створений в 1нститут сшьського господар-ства Карпатського репону, зна-ходиться в Рееcтpi copтiв з 1982 р. Варто вiдмiтити сорт ПолкькоТ дослщноТ станцп Пoлicька рожева, що з 1978 р. тривалий час знаходився в Рееcтpi сор^в. Цей список можна продовжувати.
Деяю сорти не витримали конкуренцп i були виведенi з Реестру сор^в, пробувши невеликий пpoмiжoк часу. Це таю сорти: Горлиця, Купава, Лелека та НемшаТвська 100 (1нститут картоплярства); Дара, Завiя i Карлик (Полкька дocлiдна стан-цiя; ЧернИвська 98 (ЗАТ НВО «Чеpнiгiвелiткаpтoпля»); Дарина (1нституту ciльcькoгo господар-ства Полкся) та iншi.
Ще oднiею ocoбливicтю Реестру copтiв цього перюду е пе-реважаюча частка сор^в краТн бувшого Радянського Союзу. Кшьюсть copтiв пopiвнянo невелика. Наприклад, у 1991 р. з 14-ти сор^в по п'ять створено в Росмсьюй Федерацп i Республи ц Бiлopуcь i ще по одному - в Литовсьюй i Латвмсьюй Респу-блiках. З невеликими вщмннос-тями це стосувалося 1992 р.
У наступи роки (до 1997) зми ни вiдбулиcя лише в юлькост copтiв iз РосмськоТ Федерацп, в Рееcтpi copтiв залишилося два сорти (Невська i Гатчинська).
Починаючи з 1997 р., започат-кована експаная в УкраТну ев-
Динамка copTiB картоплi [Solanum tuberosum L.), придатних для поширення в Укран за перюд 1991-2013 poKiB
Таблиця 3
Частка сорт1в iноземних фiрм в1д загально'Г 'Гхньо'Г кiлькостi у PeecTpi сорт1в
PiK Занесено в Реестр сорлв, шт. У тому 4Mcni (%) селекцп
Королiвства Нщерла^в Федеративно'!' Республки ^меччина РосшськоУ Федерацп Республши Бторусь ЧеськоУ Республши Шотлан-Д" Республши Польщi шших краУн
1991 14 7,1 7,1 35,8 35,8 0,0 0,0 0,0 14,2
1992 13 7,7 7,7 38,5 38,5 0,0 0,0 0,0 7,6
1993 10 10,0 10,0 20,0 50,0 0,0 0,0 0,0 10,0
1994 8 12,5 12,5 25,0 37,5 0,0 0,0 0,0 12,5
1995 10 10,0 10,0 20,0 50,0 0,0 0,0 0,0 10,0
1996 12 33,3 8,3 16,7 41,7 0,0 0,0 0,0 0,0
1997 25 36,0 20,0 8,0 12,0 8,0 16,0 0,0 0,0
1998 30 43,3 16,7 6,7 10,0 10,0 13,3 0,0 0,0
1999 35 48,6 14,3 5,7 5,7 8,6 17,1 0,0 0,0
2000 33 54,5 12,1 6,1 6,1 9,1 12,1 0,0 0,0
2001 32 25,0 37,4 6,3 6,3 9,4 15,6 0,0 0,0
2002 43 46,5 27,9 4,7 2,3 7,0 11,6 0,0 0,0
2003 52 42,3 32,7 3,8 1,9 5,8 0,0 0,0 5,8
2004 53 39,6 43,3 3,8 1,9 5,7 0,0 0,0 5,7
2005 40 32,5 55,0 2,5 0,0 0,0 0,0 0,0 10,0
2006 46 43,5 45,8 2,2 0,0 0,0 0,0 0,0 6,5
2007 38 42,1 50,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 7,9
2008 52 46,2 48,1 1,9 0,0 0,0 1,9 1,9 0,0
2009 58 41,4 50,1 1,7 0,0 0,0 1,7 1,7 3,4
2010 69 40,6 52,3 1,4 0,0 0,0 1,4 4,3 0,0
2011 77 44,2 50,6 0,0 1,3 0,0 0,0 3,9 0,0
2012 83 43,4 51,8 1,2 1,2 0,0 0,0 2,4 0,0
2013 98 41,8 48,1 1,0 1,0 1,0 0,0 2,0 5,1
ропейських сортiв. Особливо це стосувалося сортiв iз Федеративно!' Республки Нiмеччини та Ко-ролiвства Нiдерландiв (41 сорт).
Змiнилася ситуацiя й у выношены нiмецьких сор^в. За пери од 1997-2000 рр. в Реестрi сортiв !'х було 4-5, у наступи роки юль-юсть сортiв картоплi зростала в межах 12-47 шт., а у вщсотках це становило 27,9-55,0.
Необхщно зазначити, що, по-чинаючи з 2009 р. для сор^в Ко-ролiвства Нiдерланди (24-41), а з 2008 р. - для ымецьких сор^в (25-47) виявлена динамiка рiз-кого зростання ТхньоТ юлькос-тк В обох випадках за в^носно короткий перiод число сортiв обох краТ'н майже подвоТ'лося в Реестрi сортiв. Ще варто вiдмiти-ти, що стосовно сор^в ымецько''' селекцп, починаючи з 2009 року, а Королiвства Нiдерланди - на-
ступного, Т'хня кiлькiсть окремо по кранам була бiльшою нiж сортiв 1нституту картоплярства -провiднiй установi з селекцп картопш Укра'ни.
Сорти кра'н бувшого Радян-ського Союзу в 1991 р. Прiе-кульська рання i Пiрмунес були складовими Реестру сор^в, а в наступнi чотири роки залишив-ся лише останый. Починаючи з 2005 р., сорт Росмсько''' Федера-ц|1' Невська занесено до Реестру сор^в, а в останн три роки сорт бшорусько''' селекцп Дубрава знайшов мiсце серед сор^в у Реестрi сортiв.
За 1991-2013 рр. були перюди, коли в Укра'ну «прийшли» сорти Чесько'' Республiки, Шотландп. Кiлькiсть селекцп Чесько' селекцп у 1997-2004 рр. становила 2-3 сорти, а в 2013 р. в Реестр сор^в занесено чеський сорт Ред Анна.
У бшьшм юлькост (4-6) занесен в Реестр сор^в рослин Укра'ы на 1997-2002 рр. шотландськ сорти. Пкля деяко'' перерви в 20082010 рр. створений в Шотландп сорт Гермес визнаний придат-ним для поширення в Укра'ы.
Останнiм часом, певну части-ну сор^в серед усiх iноземних, що занесен до Реестру сор^в, становлять сорти з Польщк 1хня юльюсть вiдносно постiйна (23 шт.) i вони знайшли популяр-нiсть в Укра'ы.
Сорти iноземного походжен-ня, якi тривалий час (10 роюв i бiльше) занесенi до Реестру сор^в рослин, придатних для поширення в Укра'ы, створенi лише в Королiвствi Нiдерланди i Федеративна Республiцi Ымеч-чина (Велокс, Внета, Карлена, Колета, Розара, Солара та деяк iншi). Досить популярним i по
Динамка copTiB картс^ [Solanum tuberosum L.), придатних для поширення в
ниншнм час е нiмецький сорт Адретта. Серед голландських сор™ у цьому выношены види ляються HacTynHi: Астеркс, Джа-ерла, 1мпала, 1нноватор, Кондор, Латона, Марфона, Пкассо, Про-венто i деякi iншi.
Недовгий час (1-4 р.) у Рее-opi copтiв перебували голланд-cькi сорти: Аноста, Каталша Fx, Нiкiта; ымецью: Гoлдiка, Памip, Симфoнiя; шoтландcькi: Аргос, Валор, Петланд Делл, Петланд Сквайер.
Популярысть сор^в шозем-ноТ селекцп пов'язана з високою тoваpнicтю урожаю, значним проявом товарних ознак, часто високою продуктивного. Вод-
ночас, бiльшicть i3 них характеризуются низьким yмicтoм крохмалю, пршими, пopiвнянo з украТ'нськими сортами, смако-вими якостями. Вони сприйнят-ливш до хвороб, особливо ви русних.
Висновки. Аналiз динамiки copтiв каpтoплi, занесених до Державного реестру сор^в рос-лин, придатних для поширення в УкраТ'ы за пеpioд 1991-2013 pp. св^чить про значне зростан-ня Т'хньоТ кiлькocтi, що становило 4,7 раза. Встановлен значнi вГд-мiннocтi в загальнiй кiлькocтi цих сор^в, зокрема вiтчизнянoТ' та ноземно''' селекцп. Видiлений певний iнтеpвал роюв з вщнос-
Укpаíнi, за перюд 1991-2013 poKiB
но однаковою юльюстю copтiв Реестру copтiв. Визначено, що серед наукових установ Укра'-ни, в яких проводиться селек-^я каpтoплi, найбiльшy частку мають 1нститут картоплярства НААН i Пoлicька дослана стан-цiя, хоча в останн роки конку-рентоспроможними виявилися також сорти бтьшост селекцм-них установ Укра'ни. Встанов-лено piзне стввщношення мiж сортами iнoземних кра'н i фipм за кiлькicтю copтiв, придатних для поширення в УкраМ Це ж стосуеться 'хньо''' загально'' юль-кocтi, яка збiльшилаcя за 19912013 pp. у 12,3 раза.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Pocc X. Ce^e^ua KapTo^e.na. npo6.neMbi u nepcneKTUBbi / X. Pocc. - M.: ArponpoMU3gaT, 1989. -184 c.
2. Van der Zaag D.E., 1976: Potato production and utilization in the world / D. E. Van der Zaag // Pot. Res. № 19. - P. 37-72.
3. KoHOHyneHKo B.B. CraH Ta ocHOBHi HanpaMU po3Bu-TKy HadHHU^raa KapTon^i B yKpa'Hi / B.B. KoHOHy-MeHKO, HD.fl. BepMeHKO // MixBigoMMUM HayK.-TeMaT. 36. KapTon^apcTBo. - K.: ArpapHa HayKa, 2003. - Bun. 32. - C. 3-14.
4. Молоцький М.Я. Селек^я i наciнництвo польових культур / М.Я. Молоцький, С.П. Васильювський, В.1. Князюк.-К.: Вища школа, 1994. - 454 с.
5. Методические рекомендации по специализированной оценке сортов картофеля / С.А. Банадысев и др. - Минск, 2003. - 70 с.
6. Войцешина Н.1. Сорти каpтoплi в^чизняно'' селекцп, пpидатнi для переробки на картоплепродукти / Н.1. Войцешина // МГжвГдомчий наук.-темат. зб. Картоплярство. - К.: Аграрна наука, 2009. - Вип. 38. - С.175-184.
