Динаміка рослинного покриву оліготрофних боліт українських Карпат Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

10. Трибель С.О. Методики випробовування i застосування пестицид]в / С.О. Трибель, Д.Д. Огарьова, М.П. Секун, О.О. 1ващенко та ш.; за ред. проф. С.О. Трибеля. - К. : Вид-во "Свiт", 2001. - 448 с.

11. Лапач С.Н. Статистические методы в биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - К. : Изд-во "Морион", 2001. - 408 с.

ПоповаЛ.В., Петренко С.О., Чуйко В.С. Влияние внекорневого подкорма микроудобрениями на продуктивность и устойчивость к болезням груши в условиях степи северо-западного Причерноморья Украины

Применение микроудобрения Вуксал Микроплант в дозе 3 л/га способствует повышению в 3 раза стойкости исследуемых сортов груши Таврийская и Мария к проявлению болезни парши на завязях и листьях. Применение микроудобрения Вуксал Микроплант в рекомендованной дозе способствует увеличению урожайности груши сортов Таврийская и Мария на 57,5 и 67,5 % соответственно, по сравнению с контролем, и имеет незначительную тенденцию к увеличению массы плодов исследуемых сортов. Установлено, что применение суспензии Вуксал Микроплант (3 л/га) в насаждениях груши положительно сказывается на качестве плодов, показателях плодоношения, которое, в свою очередь, приводит к увеличению урожайности и способствует повышению конкурентоспособности продукции.

Ключевые слова: микроудобрение, Вуксал Микроплант, груша, макро- и микроэлементы.

Popova L.V., Petrenko S.O., Chuiko V.S. The Influence of Foliar Feeding up by Microfertilizers on Pear Productivity and Disease Resistance in the Steppe Conditions of Ukraine Northwest Black Sea Region

Foliar application of microfertilizer of Vuksal Mikroplant in a dose 3 l/ga is instrumental in 3 times increase of firmness of the probed sorts of pear of Tavriyskaya and Maria to the display of illness of scab on ovaries and leaves. The application of microfertilizer of Vuksal Mikroplant in the recommended dose is instrumental in the increase of the productivity of pear of Tavriyskaya and Maria sorts on 57.5 and 67.5 % accordingly, as compared to control, and has an insignificant tendency to the increase of weight of garden-stuffs of the probed sorts. It is set that application of suspension of Vuksal Mikroplant (3 l/ga) in planting of pear positively influences the quality of garden-stuffs, indexes of fruiting which in same queue results in the increase of the productivity and instrumental in the increase of сompetitiveness products.

Keywords: microfertilizer, Vuxal Mikroplant, pear, macro- and microelements.

УДК 581.526.35(292. 452) Проф. Л.М. Фельбаба-Клушина, д-р бюл. наук -

Ужгородський наЦональний ушверситет

ДИНАМ1КА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ ОЛ1ГОТРОФНИХ БОЛ1Т УКРАШСЬКИХ КАРПАТ

За остант десятирiччя ол^отрофт болота Закарпаття зазнали iстотних змш шд впливом природних та антропогенних чинниюв. Дослщжено змши флористичного складу ф^оценоз1в за 10 роюв та пор]вняно !х iз ранше опублжованими даними. На основi геоботашчних опис1в, виконаних на мошторингових площах у перюд 2003-2013 рр., ви-явлено збщнення видового складу брюфлори олтотрофних мохiв i судинних рослин, по-яву атлантичних видiв сфагшв, швазвд лучних видiв i деревних порщ широко! еколопч-но! ампл^ди, шсуляризацвд i фрагментацвд !х рослинного покриву.

Ключовi слова: Украшсью Карпати, Закарпаття, олтотрофш болота, флористич-ний склад, угруповання, динамжа рослинносп.

Вступ. Ще у середиш минулого столитя внаслщок господарсько'' даяль-носп у верхiв'í р. Тиса спостерталися глибокi змiни складу i структури лiсовоí,

лучно'' та болотно'' рослинностi. Болотна рослиннiсть, nopÍBHmo з iншими типами рослинносп, зазнала найглибших 3míh (передусш шд впливом мелiорацií). Ii площа тшьки на Закарпатськiй низовинi зменшилася майже на 90 %. Болото Чор-ний Мочар було найбiльшим i займало близько 15 тис. га. Станом на 1926 р. час-тина болота була мелюрована, а на деяких його дшянках видобували торф [6]. У 1935 р. його площа становила 12 тис. га. [2]. До першо! половини минулого сто-лiття воно було повнктю мелiороване [13, 19]. Загалом до 1935 р. було осушено 127,788 га земель низовини [2, 6]. Посилена антропогенна трансформация рослинносп прських поясiв через вирубки лiсiв, розорювання лук, рекреацiйне наванта-ження призвели до порушення процесш розвитку болотно! рослинностi.

Методика та MaTepia™. Дослiдження проведено впродовж 20032013 рр., переважно на швденному мегасхилi Укра'нських Карпат, зокрема на чотирьох олiготрофних болотах: Чорне багно (Горгани, Ранвський р-н, околицi с. Ясшя, 850 м н. р. м.), Глуханя (Горгани, Шжпрський р-н, околищ с. Негро-вець, 650 м н. р. м.), Замшатка (Горгани, Мiжгiрський р-н, верхш'я рiчки Чорна рiка, 680 м н. р. м), Багно (Вулканiчнi Карпати, 1ршавський р-н, околицi с. 1ль-ниця, 880 м н. р. м.). Назви рослин наведено за "Vascular plants of Ukraine. А no-menclatural checklist" [16], назви брюфтв - за "Чеклктом мохоподiбних Укра-1'ни" [3]. Геоботанiчнi описи виконано за класичними методиками флористично!' класифiкацii Браун-Бланке. Для з'ясування динамiчних змiн рослинного покриву геоботанiчнi описи виконано на еколого-ценотичних профшях, ят закладали вiд ашкально! частини кожного болота до периферц. Ширина трансекти становила 2-3 м, а довжина залежала ввд величини болотного масиву i становила у се-редньому 4 м.

Результати дослщження та íx обговорення. У другiй половит минулого столтя було зроблено спробу мелюрацп усiх трьох найбшьших за площею гiрських ол^отрофних боли Закарпаття. З початку 80-х ротв 1м було надано природоохоронного статусу, але абсолютно заповiдний режим 1х не шдтриму-вався належним чином, i рослиншсть болiт трансформуеться у рослиншсть торф'янистих лук або ж вони заростають чагарниками i деревами. На сьогодш вiдносно найкраще збереглася рослиншсть боли Глуханя й Замшатка, а рослиншсть боли Чорне багно та Багно за останш швстолтя зазнала поршняно бшь-шо'' трансформацп. Результати спостережень за змшами рослинностi ол^отроф-них болiт представлено у табл. 1 -4 та на рис. 1-3.

Рослиншсть боли Чорне багно i Замшатка (Глуха млака) ввднесено до групи формацш рщколкних болiт з переважанням чагарничково-пунвково-сфагново'' групи асоцiацiй. У li склад виявлено такi асощаци: (Picea excelsa)-Andromeda polifolia-Eriophorum vaginatum-Sphagnum fuscum; Andromeda polifo-lia-Eriophorum vaginatum-Sphagnum fuscum; (Picea excelsa)-Eriophorum vagina-tum-Carex pauciflora-Oxycoccus palustris-Sphagnum magellanicum [4]. Ниш у цен-тральнш частиш болота Чорне багно переважають водянково-сфагновi угрупо-вання з поодинокими низькорослими ялинами (3-4 м заввишки). По периферй' у швденно-захiднiй i пiвденно-схiднiй частинах встановлено посилене заростання Picea abies (L.) H. Karst., а у швшчно-захщнш i швшчно-схщнш частинах - Po-pulus tremula L., Betulapendula Roth.

Табл. 1. Змти видового складу i проективного покриття eudie у чагарничково-

сфагновому ценой на болотi Чорне Багно (Свидовець)

Вид PiK спостережень

2003 2006 2012

Номер площинки Номер площинки Номер площинки

I II III I II III I II III

Empetrum nigrum 4 1 - 4 + 4 1 -

Andromeda polyfolia 1 2 2 1 3 2 1 2 2

Oxycoccus palustris + 1 + 1 2 2 1 2 2

Vaccinium myrtillus - + + - + 1 - + 1

Eriophorum vaginatum + 3 3 1 3 3 1 3 4

Populus tremula - + + - + 1 - 1 1

Betula pendula - + + - + - - - 1

Picea abies - - + - + - - +

Sorbus aucuparia - - + - + + - - +

Ledum palustre - + - - + - - + -

Sphagnum fuscum 2 + - + - - - - -

S. magellanicum + 1 - 1 1 - + +

S. capillifolium 1 3 2 2 3 3 1 3 3

S. cuspidatum + + - - - - - + -

S. rubellum 1 + - - - - + +

S. subnitens - - - - - - 3 2 +

S. girgensohnii - - + - 1 - - + +

Warnstorfia fliutans - + - - 1 - - - -

Polytrichum strictum - 1 1 + + 2 + 2 2

Pleurosium schreberi - - + - 1 1 - + 1

Рис. 1. Змта проективного покриття сфагнових Moxie та Oxycoccus palustris на бoлoтi Чорне Багно (ТорГани)

У твшчно-захщнш частит болота вщзначено 10 осередюв Ledum palustre L. po3MipoM 1-1,5 м2. На ycix площинках за перюд спостережень ярус ча-гарничюв залишився переважно без змш (див. табл. 1). Тшьки Oxycoccus palustris Pers. збiльшив проективне покриття у 2006 р. й воно залишилося без змш до 2012 р. Змши вщбулися в основному в яруа мохiв. Зник Sphagnum fuscum (Schimp.) Klinggr., зменшилося проективне покриття олпютрофних видiв, таких як S. Rubellum Wils. та S. magellanicum Brid., посилилася роль S. capillifolium Dz. et Molken, Polytrichum strictum Bridel, виявлений вперше S. subnitens Russow et Brid. там, де важливу ценотичну роль вiдiгpавав S. fuscum, причому, як на купи-нах у центpальнiй частинi болота, так й по периферп. Зафшсовано S. girgensohnii Russ., що характерний для мезотрофних i евтрофних болгг. У лiтеpатypi наявнi данi про те, що на олпютрофних болотах швшчно'1 пiвкyлi через потеплiння i збiльшення випаровування зникають сфагновi мохи i це сприяе зростанню про-

ективного покриття Polytrichum strictum [10, 18]. Таю явища зафшсоват i на тор-фовищах в Андах [11, 15]. Разом з тим, на Чорному 6arHi спостерiгаються проце-си сильватизацп. Зокрема, про це свiдчить усшшшсть природного поновлення Betula obscura A. Kotula та особливо помггно зросла кшьккть особин Populus tremula, яю утворюють ярус зiмкнутiстю 0,3.

Болото Замшатка е найбшьш залiсненим. Водночас на ньому е дшянки з купинястим мiкрорельефом, близько 100-200 м2, де немае дерев. За остант 12 рокiв висота окремих дерев Picea abies збшьшилася вiд 3,0-3,5 м до 4,55,0 м. Змши вiдбулися по периферй' болота, де вданачено збiльшення осередюв з Vaccinium myrtillus L. та участь деяких лкових та лучних видiв широко!' еколо-гiчноí амплiтуди. Однак Sphagnum fuscum та Empetrum nigrum L. утримують сво!' позицй' як на безлких дшянках болота, так i на залiснених (табл. 2). На пристов-бурних пiдвищеннях панують угруповання з участю Sphagnum fuscum, S. magel-lanicum Brid., Oxycoccus palustris, а на вшьних ввд дерев площах спостерiгаються угруповання двох асоцiацiй - пунвково-сфагнова з Sphagnum magellanicum й во-дянково-сфагнова з Sphagnum fuscum. На цьому болоп, пор1вняно з найменшим проективним покриттям, трапляеться Andromeda polifolia L.

Табл. 2. Змти видового складу i проективного покриття BudiB у чагарничково-сфагнових фщенозах на болотi Замшатка (Горгани)

Вид PiK спостережень

2003 2006 2012

Номер площинки Номер площинки Номер площинки

I II III I II III I II III

Empetrum nigrum 4 1 - 4 + - 4 1 -

Andromeda polyfolia - + + - + + + + +

Oxycoccus palustris 2 1 + 2 1 1 1 2 1

O. mycrocarpus - + - - + - + + -

Vaccinium myrtillus - + + - + 1 - + 1

V. uliginosum - - + - - + - - +

Eriophorum vaginatum - 3 3 + 3 3 1 3 4

Betula pendula - - + - + + - - +

Picea abies - - 2 - - 2 - - 2

Sphagnum fuscum 4 1 + 4 1 + 4 1 -

S. magellanicum + 1 - + 1 1 - +

S. capillifolium + 3 2 + 3 3 1 3 3

S. rubellum + + - 1 + + 1 + -

Warnstorfia fliutans - + - - 1 - - + -

Polytrichum strictum - 1 1 + + 2 + 2 2

Pleurosium schreberi - - + 1 1 - + 1

Trientalis europaea + - + + - + + + +

У другш половит минулого столтя на болоп Багно у Вулкашчних Карпатах зафiксовано таи основш асоцiацií: Calluna vulgaris-Sphagnum acutifolium, Calluna vulgaris-Empetrum nigrum-Sphagnum acutifolium; Eriophorum vaginatum-Calluna vulgaris-Carex pauciflora- Sphagnum acutifolium [4]. B.I. Комендар i С.С. Фодор [5] вказували наявшсть Sphagnum fuscum, що могло бути помилко-вим, оскiльки пiзнiше його не виявили €.М. Брадiс та ш. [4]. Як показали нашi спостереження, на дослiдних площинках, на цьому болоп основнi змiни рослин-

HOCTi спостершаються у його просторовiй CTpyKTypi. Болотна рослиншсть фраг-ментована pослиннiстю торф'янистих лук, осшльки вiдбyваeться посилення це-нотично'1 pолi Molinia caerulea Schrank, а з чагарничюв збiльшили шдивщуальне проективне покриття такi види, як Vaccinium myrtillus, Andromeda polyfolia та Oxycoccuspalustris (див. табл. 3, рис. 2).

Табл. 3. Змши видового складу i проективного покриття eudie у чагарничково-сфагновому та пухiвково-сфагновому угрупованнях на болот1 Багно (Вулкамчм

_Карпати)

Вид

2003

Номер площинки

I

II

III

Pík спостережень

2006

Номе

I

р площинки

II

III

2012

Номе

I

р площинки

II

III

Andromeda polyfolia

Oxycoccus palustris

O. mycrocarpus

Vaccinium myrtillus

Eriophorum vaginatum

Sorbus aucuparia

Zarex pauciflora

Drosera rotundifolia

S. magellanicum

S. capillifolium

Polytrichum strictum

Molinia caerulea

2003 2006 2012 2003 2006 2012 2003 2006 2012 I площинка II площинка III площинка

Рис. 2. Змта проективного покриття сфагнових Moxie та Molinia caerulea на бoлoтi Багно (Вулкамчм Карпати)

Разом з тим на однш з площинок зменшилося проективне покриття Carex pauciflora Lightf., збтьшилося проективне покриття Polytrichum strictum. З'яви-лися поодинок особини Betula verrucosa. Болотна рослиншсть по периферп болота розташована окремими плямами, оточеними, як вже згадувалося, рослин-шстю торф'янистих лук i тшьки ближче до ашкально'* його частини фрагменти лучно'1 рослинносп трапляються рщше. У швшчно-схщнш частиш болота вщ-значено появу особин Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn., Sorbus aucuparia L., Betula pendula, Picea abies [8].

Болото Глуханя e найбтьшим за площею, з менш помiтними проявами деградацп болотно'' рослинностi, порiвняно з болотами Багно i Чорне Багно, хоча спроба мелюрацп тут теж була. Як зазначили попередш дослiдники, у яруа мохiв на ньому переважали S. capillifolium i S. magellanicum, а в центральнш, найбшьш

2

2

1

2

1

+

3

4

2

3

4

1

3

4

+

2

1

2

2

2

2

1

1

1

1

1

1

2

1

+

+

+

4-

4

4

4

1

1

2

1

1

4-

1

4

2

4

2

4-

4

4

4-

4

4

2

4-

4

4

1

4-

4-

4-

4-

4-

4

2

2

1

2

2

2

3

3

3

4

4

4

1

1

1

1

2

3

2

4-

1

1

2

5

1

опуклiй частиш, були наявш S. fuscum та S. rubellum Wils. Основними асощаць ями центрально!' частини болота були таю: Eriophorum vaginatum-Carex pauciflo-ra- Sphagnum capillifolium; Eriophorum vaginatum-Empetrum nigrum+Andromeda polifolia — Sphagnum fuscum+S. rubellum. Разом з тим у заглибинах з водою було вданачено асощащю Rhynchospora alba — Lycopodium annotinum [1, 4]. Нашi дос-лiдження показали, що тепер чагарничково-сфагновi угруповання сконцентрова-нi тальки у центральнш частинi болота, яку оточуе смуга осоково-сфагнових, ринхоспоро-осоково-сфагнових угруповань. Ближче до периферц панують угруповання торф'янистих лук з домiнуванням Molinia caerulea, а також угруповання з Nardus stricta L., Juncus effusus L., Poa pratensis L. Sphagnum fuscum виявлено на ашкальнш частинi болота у 2003 р. тальки в одному опий з проективним покрит-тям менше 1 %, а також декшька особин виду на цш площинпд у 2006 р. (див. табл. 4, рис. 3). У жодному iз описiв не було вданачено помiтноí ценотично!' ролi Lycopodiella inundata (L.) Holub. Останнш вид трапляеться дуже рiдко з низьким проективним покриттям серед осоково-сфагнових угруповань, а у заглибинах з водою наявнi монодомiнантнi угруповання Carex limosa L.

Табл. 4. Змти видового складу i проективного покриття eudie у чагарничково-сфагновому i nyxieKoeo-сфагновому угрупованнях на болотi Глуханя (Горгани)

Вид

2003

Номер площинки

I

II

III

Pík спостережень

2006

Номер площинки

I

II

III

2012

Номер площинки

I

II

III

Empetrum nigrum

4

4

4

1

Andromeda polyfolia

Oxycoccus palustris

Vaccinium myrtillus

Eriophorum vaginatum

Carex pauciflora

C.

nigra

Rynchospora alba

Betula verrucosa

Picea abies

Sorbus aucuparia

Sphagnum fuscum

S. magellanicum

S. capillifolium

S. rubellum

S. papillosum

Polytrichum strictum

+

+

1

1

2

2

1

1

+

+

+

3

1

1

2

1

3

1

+

+

1

1

1

+

+

1

4

4

1

4

4

2

4

4

1

+

+

1

1

+

+

1

3

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

1

+

+

4

3

4

3

2

+

+

2

3

4

3

3

4

4

3

3

1

1

1

+

+

+

+

+

+

1

1

1

1

2

+

+

+

+

На до^дних площинках зафшсовано таю змши: у чагарничково-сфагно-вих угрупованнях - шдвищення проективного покриття Andromeda polifolia, по-ява Vaccinium myrtillus, S. papillosum Lindb., зникнення Sphagnum fuscum, змен-шення проективного покриття Sphagnum rubellum, S. magellanicum; у пух1вково-сфагнових угрупованнях - рiзке посилення ценотично!' ролi Rhynchospora alba (L.) Vahl та шдвищення ролi Carex nigra (L.) Reichard.

Олкотрофш чагарничково-сфагновi болота Закарпаття шд впливом мель орацп поступово трансформуються у торф'яниста луки (болота Глуханя, Багно),

а олгготрофт болота, що рашше розглядалися як рщколют чагарничково-сфаг-нов1 болота з розрщженим ярусом Picea abies, трансформуються у л1сов1 болота, а в подальшому - в ялинов1 люи. Перетворення ол1готрофних болгг у торф'янисп луки, що вщбуваеться внаслщок ix осушення, за класифшащею титв сукцесш рослинних угруповань Б.М. М1ркша i Л.Г. Наумово! [7], визначаеться як пдро-гент сукцесй аллогенного походження екзодинам1чного типу. Заростання оль готрофних болгг ялиною i чагарниками - природт автогент сукцесй* ендоекоге-нетичного типу, однак можуть бути зумовлет осушенням, як це спостерь гав Г. В. Козш [12], на твшчному мегасхил1 Карпат.

Рис. 3. Змта проективного покриття сфагнових Moxieу чагарничково-сфагновому угруповант болота Глуханя (IорГани)

Разом Í3 тим, у регюш дослiджень вiд початку минулого столiття змшив-ся характер розподту олiготpофних болiт у межах pÍ3HKx рослинних поясiв. Повне зникнення олпютрофних болiт i вiдповiдно ол^отрофних та мезотрофних видiв, таких як Carex pauciflora, Rhynchospora alba, Scheuchzeria palustris L., Drosera rotundifolia L., Eriophorum vaginatum L. та ш., сталося на низовинi й у передир! Ще у пеpшiй половит минулого столггтя А. Маpгiттай [14] знаходив згаданi види на болоп Чорний мочар. Поряд Í3 тим деяю види евтрофних болiт було зiбpано на низовинi востанне теж бшьше 50 pокiв тому, й серед них, Poten-tilla palustris (L.) Scop. i Buschia lateriflora (DC.) Ovcz. Очевидно, що сукупнють чинниюв, таких як piзке падшня piвня грунтових вод пiд впливом мелiоpацií, зменшення наповненостi piчкових русел тд впливом змши пдролопчно1 фун-кцп рослинного покриву (вирубування лшв, руйнування заплавних комплексiв), нiвелювання процеав заболочення та обводнення завдяки протипаводковим заходам на фот змш кшмату перешкоджають виникненню олiготpофних болгг. Тому i в нижньому прському поясi олiготpофнi болота у найближчi роки, ймо-вipно, поступово будуть трансформуватися у pослиннiсть iнших титв.

Явища, що зафiксованi на олпютрофних болотах Закарпаття, вщобража-ють загальш тенденцií змiн олiготpофних болiт Карпат i Свропи загалом. Прикладом цього е болотний комплекс Шреш та деякi iншi болота з дщянками оль готрофно1 pослинностi на територп Угорщини (у пpикоpдоннiй з Украшою час-тинi). Для тдтримання íí розвитку штучно ствоpенi умови надлишкового зволо-ження. Сучасний рослинний покрив згаданого болотного масиву мае мозачну структуру i складаеться з еколопчного ряду угруповань, що вщображають усi стадп його розвитку вщ евтрофно1 до олiготpофноí. Згiдно з P Sümegi [20], вiд центрально1 олiготpофноí частини до пеpифеpiйноí евтрофно1 спостеpiгаються такi змiни рослинних угруповань, визначених за принципами домiнантноí класи-

фiкацií: Eriophoro vaginati-Sphagnetum ^ Carici lasiocarpae-Sphagnetum ^ Dry-opteridi-Alnetum ^ Dryopteridi-Alnetum populosum ^ Scirpo-Phragmitetum-Urtice-tosum kioviensis (Glycerietum maximae) ^ Calamagrosti-Salicetum cinereae ^ Ca-ricetum elatae ^ Agrostidetum albae-Caricetosum vulpinae ^ Calamagrostidetum epigeios. За новими даними J. Nagy [17], пiд впливом зниження piBHH води у сфагнових угрупованнях ввдбуваеться pi3Ke зниження проективного покриття сфагшв i трансформация ix у чагарниковi угруповання шляхом заростання пред-ставниками роду Salix. Рослиннкть болота Чорний мочар на Закарпатськш низо-виш в загальних рисах була схожа на рослиннкть згаданого болотного комплексу на територц Угорщини, про що свiдчать гербарнi збори з Чорного мочара ба-гатьох дослщникш першо! половини минулого столiття [13].

Висновки. На олiгоIрофниx болотах швденного мегасхилу Украшських Карпат виявлено таю закономiрностi íx трансформаций

1. Збщнення видового складу брiофлори олкотрофних сфагнових MOxiB (зник-нення Sphagnum fuscum з мохового ярусу болгг Чорне Багно i Глуханя, змен-шення ix ценотично! ролi (низький показник проективного покриття S. ru-bellum на ушх олкотрофних болотах);

2. Поява атлантичних ввддв сфагшв на мкщ аркто-альпiйськиx i бореальних (поява Sphagnum subnitens з високим проективним покриттям замiсть S. fuscum на олкотрофному болотi Чорне багно на Свидовщ);

3. появу мезотрофних ввддв сфагнiв (S. papillosum Lindb. на болотi Глуханя), по-трете, зменшення проективного покриття олiготрофниx ввддв судинних рослин, зокрема Carex pauciflora та поширення лучних видiв широко! еколо-пчно! амплiтуди (Molinia caerulea, Nardus stricta) ;

4. Розширення смуги евтрофно! болотно! рослинностi за рахунок площi мезот-рофно! рослинностi по периферп болiт;

5. Iнвазiя деревних порщ широко! еколопчно! амплiтуди на безлких болотах, зокрема Populus tremula, Betula pendula, Picea abies, та Salix cinerea тощо;

6. Дивергенцiя складу та структури рослинних угруповань уих дослвджуваних болiт внаслiдок домшування Eriophorum vaginatum, Sphagnum capillifolium та шсуляризацш i фрагментацiю \х рослинного покриву [9], що ввдображае за-гальнi тенденцп уодноманiтнення i деградацй рослинного покриву Свропи.

Лiтература

1. Ан^енко Т. Л. Болота Горган / Т.Л. Ан^енко // Украшський ботанiчний журнал : наук. журнал НАН Украши, 1нститут ботанки iM. М.Г. Холодного. - 1968. - Вип. 25, № 3. - С. 67-72.

2. Бергман I. Водогосподарская мелиорация на Подкарпатской Руси / I. Бергман // Подкар-патская Русь за годы 1919-1936. - Ужгород, 1936. - С. 21-28.

3. Бойко М.Ф. Че^ст мохошдабних Украши / М.Ф. Бойко. - Херсон : Вид-во "Айлант", 2008. - 229 с.

4. Брадю С.М. Олкшрофш болота Закарпатсько! областi / G.M. Брадiс, Т.Л. Андашко, С.П. Лихобабша // Украшський ботатчний журнал : наук. журнал НАН Украши, 1нститут боташ-ки 1м. М.Г. Холодного. - 1969. - Вип. 26, № 1. - С. 29-34.

5. Комендар В.1. Вересово-сфагнове болото на Закарпатп / В.1. Комендар, С.С. Фодор // Украшський ботанчний журнал : наук. журнал НАН Украши, 1нститут ботанши 1м. М.Г. Холодного. - 1960. - XVII, № 3. - С. 79-81.

6. Маркуш А. По родному краю / А. Маркуш, М. Шпицер // Учебник географии. - Ч. 26. -Ужгород : Изд-во "Свобода", 1926. - С. 25-26.

7. Миркин Б.М. Наука о растительности (история и современное состояние основных концепций) / Б.М. Миркин, Л.Г. Наумова. - Уфа : Изд-во "Гилем", 1998. - 413.

8. Фельбаба-Клушина Л.М. Сучасний стан та тенденцн змш рослинного покриву болота Чорне Багно у Вулкашчних Карпатах (Закарпаття) / Л.М. Фельбаба-Клушина // Фпг^зномашття Карпат: сучасний стан, охорона та вщтворення : матер. М1жнар. наук. конф., присвячено! 15-р1ч-чю м1жв1д. наук.-дослщ. лаборатори охорони природних екосистем Ужгородського НУ, 11-13 ве-ресня 2008 р., м. Ужгород. - Ужгород : Полкрафцентр ".Шра", 2008. - С. 161-163.

9. Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинний покрив болгг i водойм верхiв'я басейну р. Тиса (Ук-рашсью Карпати) та флювiальна концепцш його охорона / Л.М. Фельбаба-Клушина. - Ужгород : Полк-рафцентр "Лра", 2010. - 192 с.

10. Gignak L.D. Bryophytes as Predictors of Climate Change / L.D. Gignak // Bryophyte Ecology and Climate Change / Z. Tuba, N. Slack, L. Stark (eds.). - Cambridge : Cambridge Univ. Press, 2011. -pp. 461-482.

11. Kleinebecker T. Gradient of continentality and moisture in South Potagonian ombrotrophic pe-atland vegetation / T. Kleinebecker, N. Holzel, A. Vogel // Folia Geobot. - 2007. - 42. - Pp. 363-382.

12. Kozij G. Zapiski floristyczne z Karpat Pokuckich / G. Kozij // Kosmos. - 1936. - T. 61. - S. 515-523.

13. Laslo G. A tozeglapok es elofordulasuk Magyarorszagon / G. Laslo. - Budapest : Fritz Armin konyvnyomdaja, 1915. - 158 p.

14. Margittaj A. Adatok Beregvarmegye florajahoz / A. Margittaj // Mag. Bot. Lap. - 1911. - Vol. 10. - pp. 388-413.

15. Middleton B.A. The Effects of Climate-Change-Induced and Freshwater Wetlands / B.A. Middleton, T. Kleinebecker // Global Change and the Function and Distribution of Wetlands / B.A. Middleton (ed.). - Dordrecht, Heidelberg, New York, London : Springer, 2012. - Pp. 117-147.

16. Mosyakin S.L. Vascular plants of Ukraine a nomenclatural checklist / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk / S.L. Mosyakin (ed.). - Kyiv, 1999. - 234 p.

17. Nagy J. The Southernmost Sphagnum-dominated Mires om the Plains of Europe: Formation Secondary Succession, Dagradation, and Protected / J. Nagy // Bryophite Ecology and Climat Change / Z. Tuba, N. Slack, L. Starc (eds.). - Cambridge : Cambridge Univ. Press, 2011. - Pp. 317-332.

18. Weltzin J.F. Production and microtopography of bog bryophytes: response to warming and water table manipulations / J.F. Weltzin, S.A. Robinson, S.D. Bridgham et al. // Oecologia. - 2001. - 128. -pp. 55-65.

19. Simon T. Montan elemek az Eszaki-Alfold florajaban es novenytakarojaban. III / T. Simon // Ann. Biol. Univ. Hung. - 1954 [1952]. - Vol. 2. - Pp. 249-286.

20. Sumegi P. Reconstruction of flora, soil and landscape evolution, and human impact on the Be-reg Plain from late-glacial up to the present, based on paleocological analysis / P. Sumegi // The Upper Tisa Valley. Preparatory proposal for Ramsar site designation and an ecological background Hungarian, Romanian, Slovakian and Ukrainian co-operation / J. Hamar, A. Sarcany-Kiss (eds.). - Szeged : Liga Pro Europa, 1999. - Pp. 173-204.

Фельбаба-Клушина Л.М. Динамика растительного покрова олигот-рофных болот Украинских Карпат

За последние десятилетия олиготрофные болота Закарпатья существенно изменились под влиянием естественных и антропогенных факторов. Исследованы изменения флористического состава фитоценозов за последние 10 лет сравнительно с более ранними литературными данными. На основании геоботанических описаний, осуществленных на мониторинговых площадях в период 2003-2013 гг., обнаружено обеднение видового состава бриофлоры олиготрофных мхов и сосудистых растений, появление атлантических видов сфагнов, инвазию луговых видов и древесных пород широкой экологической амплитуды, инсуляризацию и фрагментацию их растительного покрова.

Ключевые слова: Украинские Карпаты, Закарпатье, олиготрофные болота, флористический состав, сообщества, динамика растительности.

Felbaba-Klushyna L.M. The Dynamic of Vegetation Cover of Oligotrofic bogs Within the Ukrainian Carpathians

Over the past decade oligotrophic swamps of Transcarpathia changed significantly under the influence of natural and anthropogenic factors. The purpose of the article was to show changes happened in the floristic composition of plant communities during 10 years and compare this data with those published by previous researchers. On the basis of geobotanical descriptions carried out by the method of Braun-Blanquet on monitoring areas during 2003-

2013, the impoverishment in bryoflora species composition of oligotrophic sphagnum mosses and vascular plants, reducing their role in communities, the appearance of Atlantic species of Sphagnum, the invasion of meadow species and tree species of wide ecological amplitude, the insultization and fragmentation of vegetation were observed.

Keywords: Ukrainian Carpathians, Transcarpathia, oligotrofic bogs, floristical composition, communities, dynamic of vegetation.

УДК 504.53:665.7 Доц. О.Ф. Бабаджанова, канд. техн. наук; Ю.Г. Сукач1;

завгдувач НДЛВ.Л. Петровський - Львгвський ДУ БЖД

К1НЕТИКА ВЕРТИКАЛЬНО! М1ГРАЦН ГАЗОВОГО КОНДЕНСАТУ В ГРУНТАХ

Представлено результати дослщження кшетики вертикально! мцрацц газового конденсату в поверхневому шарi рiзних тишв грунйв шд час аваршних вилив]в в умовах лабораторного дослщу. Процес вертикально! мцраци газового конденсату залежить вщ фiльтрадiйних властивостей грунту, як визначаються його фракцiйним складом, а саме вмiстом i сшввщношенням мiж собою фракций мулу та шску. Встановлено, що найбшь-ший час проникнення та найнижча швидюсть мiграцi! ГК характернi для темно-арого опiдзоленого грунту, склад якого мктить найменше фракци пiску та найбшьше мулисто! фракци

Ключовi слова: мцраця, газовий конденсат, грунт, гранулометричний склад грунту.

Постановка проблеми. Нафтопродукти входять до списку прiоритетних хiмiчних речовин, вмкт яких у навколишньому середовищд суворо контро-люеться. Вiдмiнною особливктю техногенного впливу пiдприeмств нафтопере-робного комплексу е те, що поступово шдвищуеться рiвень забруднення у вах основних компонентах природного середовища - грунтах, рослинах, атмосфер^ наземних i пiдземних водах [1].

Забруднення грунту нафтою i нафтопродуктами внаслiдок господарсько! дiяльностi людини е значним фактором впливу на довкшля. За останш роки по-мiтно зрiс внесок у забруднення грунту та пдросфери ввд численних об'ектiв, пов'язаних iз зберiганням i реалiзацiею нафти i нафтопродукпв. Розташування нафтобаз, автозаправних станцш i комплексов у безпосереднiй близькосп вiд на-селених пунктiв або на !х територií рiзко посилюе негативний вплив на навко-лишне середовище.

Нафтопродукти завдяки високiй адсорбуючш здатностi грунту тривалий час зберкаються в ньому, змiнюючи його фiзико-хiмiчнi та бiологiчнi властивос-тi. Склеювання структурних частин грунту нафтою призводить до зростання в'язкостi та щшьносп грунтово! маси, що погiршуе його пов^яно-водний режим. Грунти, просочеш нафтопродуктами, втрачають здатнiсть вбирати i затри-мувати вологу. Через забруднення грунтового покриву нафтопродуктами ство-рюються анаеробнi умови, змiнюеться окисно-вiдновний потенщал, пору-шуеться вуглецево-азотний баланс, змшюеться вмiст поглинутих основ кальцiю i магнiю, внаслiдок цього грунт втрачае свою родючiсть, стае гiдрофобним. При-родне вiдновлення грунтових екосистем, забруднених нафтою, довготривалий i складний процес [2].

1 Заст. нач. каф. цившьного захисту та комп'ютерного моделювання екогеоф1зичних процеав, полк. сл. ц. з.