CC BY
13
УДК 619:616.98:579.842.14:615.37:636.2:612.398.13
Сахнюк Н.1., астрант © Быоцерюеський нацюнальний аграрный утеерситет
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИКГВ ЗАГАЛЬНОГО Б1ЛКА I ЙОГО ФРАКЦ1Й У СИРОВАТЦ1 КРОВ1 ТЕЛЯТ, 1МУН1ЗОВАНИХ ПРОТИ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ, НА ФОН1 ЗАСТОСУВАННЯ ВГГАМШШ А ТА Е
Проведенi дослгдження з еизначення загального бшка i його фракцш е сироеатц кроеi при iмунiзацii телят сальмонельозною вакциною на фот застосуеання етамШе А та Е. Виечена динамжа етамну А та Е е сироеатц кроеi телят до i тсля етамтзацп та тсля iмунiзацii ix сальмонельозною еакциною. Встаноелено, що тсля ееедення е оргатзм ретинолу ацетату та токоферолу ацетату емкт етамШе у сироеатц кроеi еiрогiдно тдеищиеся.
Шсля ееедення телятам сальмонельозног еакцини на фон комплексного застосуеання етамШе А i Е еiдмiчалося тдеищення рiеня загального быка, ß- i у-глобулШе тсля рееакцинацп.
Ключовi слова: телята, iмунiзацiя, сальмонельоз, етамти А та Е, загальний быок, бiлкоеi фракцИ.
Серед шфекцшних хвороб молодняку велико! рогато! худоби пом^но зростае питома вага бактерiальних шфекцш, серед яких за поширенням i складшстю !х лжування вагоме мюце займае сальмонельоз. За даними В.В. Вантеева [1], захворювашсть може досягати вщ 30 до 50 % всього сприйнят-ливого поголiв'я, а загибель - вщ 27,3 до 90 % вщ кшькост захворiвших. Це ставить перед спещалютами новi завдання щодо вдосконалення методiв профшактики захворювання телят вiд сальмонельозно! шфекцл. В цiй проблемi ефективнiсть специфiчно! профiлактики залежить не лише вщ якостi вакцини i генетичних особливостей оргашзму, але особливий вплив на не! справляють фактори довкiлля та забезпечешсть органiзму вiтамiнами.
У доповщях ФАО/ВООЗ серед рiзних проблем, що потребують першочергового вирiшення, видiлено питання про вплив iмунiзацi! тварин на !х потребу у вiтамiнах. Роб^, присвячених можливостi застосування молодняку фiзiологiчно обгрунтованих препаратiв, що дозволяють зберегти у тварин власну здатнiсть реакцш захисту i надати !м бшьшу стiйкiсть, обмаль. Так, А.А. Цапок [2] наголошуе, що дефiцит в^амшв в органiзмi спричинюе негативнi змши iмунного статусу, а !х додаткове введення характеризуеться iмуностимулювальним ефектом.
Дотепер в^амши розглядаються як важливi речовини, необхщш для забезпечення багатьох фiзiологiчних функцiй органiзму. Хоча значення цих бюлопчно активних речовин у життедiяльностi тваринного органiзму добре
© Науковий кер1вник - д-р вет. наук, професор 1вченко В.М. Сахнюк Н.1., 2008
283
вщоме, проте недостатньо з'ясований вплив в^амшв на формування iMyHHOÏ вщповвд оргашзму за ди антигена.
Незважаючи на те, що першi роботи, присвяченi впливу b^mî^ А на резистентнiсть тварин, з'явилися давно, проте шляхи цього впливу залишилися невивченими. Ця проблема ще й дотепер е актуальною як для в^амшолопв, так i для iмунологiв. Практично вiдсутнi бiохiмiчнi дослщження щодо впливу вiтамiну А на процес формування iмунiтету.
З.К. Леутский [3] показав, що синтез специфiчних антитш залежить як вiд забезпечення оргашзму вiтамiном А, так i вщ термiну введення ретинолу в оргашзм тварин. К.Д. Плецитий [4] зазначае, що в останш роки розробляеться напрям з аналiзу iмунотропних властивостей вiтамiну Е.
Роль в^амшв у пiдтриманнi гомеостазу органiзму е значною. До нестачi вiтамiнiв дуже чутлива система iмунiтету. Це серйозно впливае на переб^ iмунологiчних реакцш, тому необхщний систематичний контроль за взаемозв'язком мiж характером iмунноï вщповвд та рiвнем забезпеченостi органiзму в^амшами.
Вiтамiн Е може дiяти на iмунну систему як антиоксидант через зниження утворення активних форм кисню або утворення метаболiтiв арахiдоновоï кислоти. Проте, iмуностимулювальний вплив а-токоферолу неможливо повнiстю пояснити його антиоксидантною дiею, оскiльки iншi антиоксиданти не проявляють подiбного впливу, D. Monter et al. [5].
S. Meydani et al. [6], P. Bramley et al. [7] вщзначають стимулювальний вплив B^Mi^ Е на розвиток i функцюнальну активнiсть iмунноï системи та ïï стiйкiсть до збудникiв шфекцшних захворювань, а дефiцит токоферолу послаблюе iмунну систему.
Таким чином, проведений аналiз лiтературних джерел свiдчить, що жиророзчинш вiтамiни А та Е беруть активну участь в обмiнi бшюв. Тому можна припустити, що вони справляють суттевий вплив на формування специфiчного iмунiтету. У зв'язку з цим метою нашоï роботи було вивчення показникiв загального бiлка i його фракцш у сироватцi кровi телят, iмунiзованих проти сальмонельозу, на фош застосування ретинолу ацетату та альфа-токоферолу.
Матер1ал i методи. Дослщження проводили в приватному пiдприемствi "Агрофiрма мСвiтанокм на телятах голштинстькоï чорно-рябоï породи. Для дослiду за принципом аналопв вiдiбрали 4 групи телят (теличок) 5-7-добового вiку з масою тiла 30-35 кг. Телятам 1-ï дослiдноï групи (6 гол.) пщшюрно вводили олiйний розчин ретинолу ацетату у добовш дозi 250 МО/кг маси тша, 9 разiв з штервалом 3-4 днi. Тваринам другоï дослiдноï групи (6 гол.) пщшюрно вводили олiйний розчин альфа-токоферолу у добовш дозi 60 мг/кг маси тша, 9 разiв з штервалом 3-4 дш. Телятам третьоï дослiдноï групи (5 гол.) парентерально за такою самою схемою вводили комплекс ретинолу ацетату i токоферолу ацетату. Четверта група телят (4 гол.) була контрольною (вводили iзотонiчний розчин натрш хлориду).
284
Годiвля телят у господарствi проводиться за наступною схемою: випоювання молока - 1-10-й день життя - 5 л; 11-20-й - 6; 21-30-й - 7; 31-90-й - 8; 91-100-й - 6 л. Починаючи з 7-го дня, у годiвницi дають сшо люцерни, а з 20-денного вжу тваринам починають згодовувати зелену масу кукурудзи.
На цьому фонi телятам дослщних груп пiдшкiрно вводили формол-квасцову вакцину проти сальмонельозу телят, двiчi з iнтервалом у 20 дiб (перше введення - 2 мл, друге - 2,5 мл). Пюля введення вакцини спочатку через кожш 10 дiб, а поим через 1 мшяць пiсля ревакцинаци у тварин брали кров для дослщження.
До початку дослщу в сироватщ кровi телят визначали загальний бiлок (бiуретовим методом) [8] i бiлковi фракцп (нефелометрично) [9], умшт вiтамiну А (за методом Бессея О. в модифжаци Левченка В.1. зi спiвавт.) [9], вiтамiна Е (в реакцп iз залiзодипiридиловим реактивом) [10].
Результати дослщження та Тх обговорення. Динамiку вiтамiнiв А i Е в сироватцi кровi телят вивчали до i пiсля в^амшзацп, а також пiсля iмунiзацil !х сальмонельозною вакциною. Результати дослiджень показали, що вмшт вiтамiну А в сироватщ кровi телят дослiдних груп до парентерального введення ретинолу ацетату ютотно не рiзнився (табл. 1).
Таблиця 1
Динамика обмшу вггамшв А (мкг/100 мл) та Е (мг/100 мл) у сироватщ кров1 телят, iмунiзованих проти сальмонельозу_
Перюд дослщження Група телят
контрольна (п = 4) 1-а дослщна (п = 6) 2-а дослщна (п = 6) 3-я дослщна (п = 5)
До введення вггамшв 11,8±0,31 0,11±0,014 7,7±0,32 0,10±0,02 11,2±0,47 0,11±0,05
Шсля введення вггамшв 16,9±0,60 0,14±0,03 24,8±1,49* 0,32±0,02* 19,9±1,18* 0,32±0,03**
шсля вакцинаци
Через 10 дшв тсля 1-го щеплення 14,7±2,18 0,19±0,04 29,7±2,39* 0,30±0,03** 27,5±0,76* 0,25±0,02
Через 20 дшв тсля 1-го щеплення 15,6±0,96 0,25±0,02 29,9±1,85* 0,35±0,03** 26,5±1,58* 0,42±0,02**
тсля ревакцинаци
Через 10 дшв тсля 2-го щеплення 17,1±1,34 0,25±0,06 30,2±1,16* 0,34±0,04 25,2±1,36* 0,33±0,02
Через 20 дшв тсля 2-го щеплення 18,8±1,31 0,32±0,02 33,7±1,27* 0,46±0,04** 22,7±1,30 0,50±0,03
Через 30 дшв тсля 2-го щеплення 18,8±1,82 0,36±0,02 32,7±1,45* 0,60±0,02* 29,1±1,77* 0,68±0,03
Примтки: 1. В чисельнику - показники втамту А (мкг/100мл); в знаменнику - значення вгтамту Е (мг/100 мл); 2.* - р < 0,001 поргвняно з контрольною групою; * - р < 0,001 поргвняно з вихгдними даними; ** - р < 0,05 поргвняно з контрольною групою.
По завершенш застосування препарату вмют ретинолу в сироватщ кровi телят першо! дослщно! групи пщвищився в середньому до 24,8±1,49 мкг/100 мл, що вiрогiдно вище за показники контрольно! групи (р < 0,001). У подальшому, через 10 i 20 дiб тсля вакцинаци, концентрацiя вiтамiну А в сироватщ кровi телят, яким уводили ретинолу ацетат, вiрогiдно зростала,
285
порiвняно з початковими значеннями, а рiзниця з показниками контрольно! групи була вiрогiдно бшьшого (р < 0,001).
Через 10 i 20 дiб тсля реiмунiзацi! концентращя ретинолу в сироватцi кровi телят поступово збiльшувалася, i на 30-й день його вмют стабшзувався на рiвнi 32,7±1,45 мкг/100мл, а рiзниця з тваринами контрольно! групи залишалася вiрогiдно вищою (р < 0,001).
У сироватщ кровi групи телят, яким парентерально вводили комплекс в^амшв А та Е, встановлено динамiчне зростання вмюту ретинолу до 19,9±1,18 мкг/100 мл, що в 1,8 раза бшьше, порiвняно з початком дослщу (р < 0,001). Концентрацп ретинолу у сироватцi кровi телят, порiвняно з показниками контрольно! групи, також мала вiрогiдну рiзницю (р < 0,01).
Через 10 дiб пiсля вакцинацi! сальмонельозною вакциною спостертали вiрогiдне пiдвищення вмiсту ретинолу в сироватщ кровi дослiдно! групи (на 7,6%), порiвняно з попередшми даними, i на 12,8 %, порiвняно з показниками контрольно! групи (р < 0,001). У подальшому, впродовж 30 дiб умiст вiтамiну А в сироватцi кровi телят ще! дослiдно! групи мав тенденцш до зниження, порiвняно з попередшм рiвнем, проте вiн був вiрогiдно вищим, нiж у телят контрольно! групи.
Аналiз матерiалiв таблицi 1 показуе, що до парентерального введення токоферолу ацетату рiзницi в його показниках мiж групами тварин не вiдмiчалося. Шсля введення препарату в сироватцi кровi телят вiрогiдно пiдвищився вмiст втам^ Е - на 0,2 мг/100 мл, порiвняно з попереднiми показниками, та на 0,18 мг/100 мл - з показниками тварин контрольно! групи (р< 0,001).
Через 10 дiб тсля вакцинацп сальмонельозною вакциною спостер^алося тенденцiя до зниження у сироватщ кровi рiвня вiтамiну А, а через 20 дiб -тенденщя до пiдвищення.
Подiбнi змши вiдмiчались i пiсля ревакцинацi! (р < 0,05): через 1 мюяць пiсля ревакцинацi! концентрацiя вiтамiнiв Е в сироватщ кровi була вiрогiдно вищою порiвняно з телятами контрольно! групи (р< 0,001).
У груш телят, яким парентерально вводили комплекс в^амшв А i Е, концентращя вiтамiну Е вiрогiдно пiдвищилася на 0,21 мг/100 мл порiвняно з попередшми показниками i показниками телят контрольно! групи (р < 0,05).
Шсля iмунiзацi! вмiст вiтамiну Е в сироватщ кровi телят мав тенденцш до зниження, проте вш залишався вищим порiвняно з показниками телят контрольно! групи.
Через 20 дiб тсля iмунiзацi! концентрацiя вiтамiну Е в сироватщ кровi телят вiрогiдно на 0,17 мг/100 мл тдвищилася порiвняно з попереднiм рiвнем i показниками контрольно! групи тварин (р< 0,05).
Шсля ревакцинацi! телят через 10 дiб спостерiгалася тенденцiя до зниження вмюту вiтамiну Е в сироватщ кров^ порiвняно з попереднiми показниками, але вони залишилися вищими вщносно показникiв контрольно! групи (р< 0,05). У подальшому через мшяць тсля ревакцинаци концентрацiя вiтамiну Е вiрогiдно пiдвищувалася на 0,32 мг/100 мл, порiвняно з показниками контрольно! групи (р<0,001).
286
Узагальнюючи результати дослщжень щодо впливу ÎMym3a^ï телят сальмонельозною вакциною на вмкт вiтамiнy А i Е в сироватщ кров^ слiд зазначити, що концентращя ретинолу зростала, а токоферолу - спочатку знижувалася, а поим пщвищувалася. Фаза збiльшення вмiстy в^ашну в сироватщ кровi вiдповiдаe переходу ïx в кров iз резервiв в органах i пов'язана з пщвищеними витратами його в оргашзм^ А.М. Кирхенштейн [11] зазначае, що тдвищеш витрати резервiв вiтамiнiв в органiзмi спостерiгаються при введеннi будь-яких бiлковиx речовин. Це дало пвдставу припустити, що однiею з причин можливих ускладнень у перiод вакцинацп може стати тимчасове зниження резистентносп до рiзниx збудниюв, що викликае пiдвищення витрат вiтамiнiв в оргашзм^
Аналiз резyльтатiв лабораторних дослiджень показуе, що на початку до^ду нами не встановлено вiрогiдноï рiзницi мiж показниками загального бiлка, альбyмiнiв i глобулшв у телят контрольноï i дослщних груп.
Парентеральне введення ретинолу ацетату телятам першоï дослiдноï групи викликало тенденцiю до зростання загального бшка, вмiстy гамма-глобyлiнiв i зниження ß-глобyлiнiв, порiвняно з початковими показниками. Уведення телятам другое' дослiдноï групи токоферолу ацетату сприяло вiрогiдномy тдвищенню рiвня загального бiлка i фракцн гамма-глобyлiнiв та зниження ß-глобулмв, порiвняно з початковими значеннями (p < 0,05).
У грyпi тварин, яким застосовували комплекс вiтамiнiв ретинолу i токоферолу ацетату, спостертали тенденцш до зростання вмкту загального бшка i фракцн гамма-глобулшв у сироватщ кров^ порiвняно з початком дослщу, що свiдчить про пiдвищення обмшних процесiв в органiзмi телят.
У груш телят, яким уводили вакцину проти сальмонельозу, на фонi введеного ретинолу ацетату вiдмiчали тенденцiю до тдвищення вмiстy загального бiлка i зменшення кiлькостi альбyмiнiв, альфа-1- i альфа-2-глобyлiнiв, збiльшення кiлькостi бета-глобулмв i тенденцiю до зростання концентрацп гамма-глобулмв, порiвняно з попереднiми показниками. Подiбнi змiни спостерiгали в сироватщ кровi телят, яких iмyнiзyвали на фот введення токоферолу ацетату.
У грyпi телят, яким вводили вакцину проти сальмонельозу, на фош застосування комплексу в^амшв А та Е на 10-у добу вiдмiчали тенденцш до тдвищення рiвня загального бшка та зниження вмшту у-глобулмв.
Через 20 дiб тсля введення вакцини у групах телят вiдмiчали наступш змiни: на фот введеного ретинолу ацетату в сироватщ кровi спостер^али тенденцiю до тдвищення вмюту альбyмiнiв i гамма-глобулшв за одночасного зниження вмiстy фракцш а1- i ß-глобyлiнiв, порiвняно з попередшми показниками; у другш дослщнш грyпi (застосовували токоферолу ацетат) встановлено тдвищення рiвня альбyмiнiв дрiбнодисперсниx бшюв, альфа-1- i бета-глобyлiнiв, проте зменшився синтез а2- i y-глобyлiнiв, порiвняно з попереднiми даними; у груш телят, яким уводили в^амши А та Е, вiдмiчали тенденцiю до тдвищення вмюту альбyмiнiв i фракцн гамма-глобулшв за рахунок зниження ß-фракци.
287
Таблиця 2
Динамика загального бшка 1 бшкових фракций сироватки кров1 телят пiсля Тх вакцинаци на фонi застосування жиророзчинних вггамтв А та Е
Загальний бшок, г/л Фракци бшшв, у процентах
Група тварин альбумши глобул1ни
а1- а2- Р- у-
До початку дослвду
Контрольна 55,6±0,39 49,7±0,72 5,1±1,55 7,3±1,98 26,9±2,23 11,0±2,31
Телята, яким уводили вггамш А 61,3±1,72 48,3±1,85 4,8±0,51 6,2±0,83 26,0±1,31 14,7±2,95
Телята, яким уводили вггамш Е 57,9±2,13 50,3±1,31 5,2±0,69 6,2±0,72 25,7±3,02 12,6±3,12
Телята, яким уводили вггамши А 1 Е 58,5±1,18 48,7±0,73 6,7±1,74 4,2±0,35 23,2±0,68 17,2±1,49
тсля введення вггашшв
Контрольна 62,9±0,26 48,6±0,39 4,4±1,13 5,1±0,78 17,1±1,32 24,8±2,52
Телята, яким уводили вггамш А 64,8±1,26 45,9±0,79 6,9±0,97 7,2±0,86 19,8±1,96 20,2±2,21
Телята, яким уводили вггамш Е 64,3±0,71** 47,4±0,58 6,0±0,45 7,1±1,60 18,9±1,18 20,6±1,92**
через 10 д1б тсля вакцинаци
Контрольна 67,8±0,78 43,5±0,89 3,3±0,43 4,4±0,33 18,0±1,50 30,8±2,43
Телята, яким уводили вггамш Е 66,3±1,35 44,6±1,04 4,1±0,30 6,7±0,77 18,9±1,90 25,7±1,92
Телята, яким уводили вггамши А 1 Е 62,6±0,89 45,3±1,19 5,7±0,30 7,0±0,83 26,0±1,98 16,0±2,37
через 20 д1б тсля вакцинаци
Контрольна 67,3±1,58 40,9±1,26 2,8±0,50 4,1±1,12 19,5±0,87 32,7±1,67
Телята, яким уводили вггамш А 64,9±1,24 45,5±0,82 4,9±0,57 4,6±0,32 17,4±0,90 27,6±1,94
Телята, яким уводили вггамш Е 66,0±1,37 46,4±0,7 4,7±0,41 5,1±0,69 20,0±1,67 23,8±2,24
Телята, яким уводили вггамши А 1 Е 62,8±1,57 47,9±0,58 5,3±0,49 6,2±0,48 19,7±0,89 20,9±1,23
через 10 д1б шсля ревакцинаци
Контрольна 64,0±1,72 43,1±1,60 3,9±0,71 4,6±0,47 22,4±0,94 26,0±1,09
Телята, яким уводили вггамш А 68,9±1,95 45,9±0,94 5,0±0,48 5,3±0,29 22,1±0,84 21,7±1,19
Телята, яким уводили вггамш Е 69,1±1,22** 47,5±0,56 4,7±1,03 4,8±0,62 22,7±1,95 20,3±1,85
Телята, яким уводили вггамши А 1 Е 63,4±2,01 47,1±0,92 4,4±0,48 4,0±0,34 21,5±1,38 23,0±1,02
через 20 д1б шсля ревакцинаци
Контрольна 68,4±1,46 40,4 ±1,28 4,4±1,01 4,8±0,62 22,3±1,58 28,1±2,55
Телята, яким уводили вггамш А 68,0±1,23 46,8±1,08 4,8±0,63 4,9±0,67 23,2±0,77 20,3±2,43
Телята, яким уводили вггамш Е 69,3±0,89 45,6±1,26 4,8±0,29 4,9±0,76 24,5±1,26 20,2±2,02
Телята, яким уводили вггамши А 1 Е 70,1±1,83 45,9±1,03 5,3±0,56 5,5±0,63 23,5±0,54 19,8±1,64
через 30 д1б шсля ревакцинаци
Контрольна 63,4±1,90 40,8±1,30 4,5±0,90 4,9±0,94 28,2±1,37 21,6±2,76
Телята, яким уводили вггамш А 69,8±2,40 42,7±1,42 4,6±0,71 5,6±0,68 26,6±1,55 20,5±1,43
Телята, яким уводили вггамш Е 68,1±1,63 44,2±0,75 4,5±0,51 4,5±0,77 29,5±1,24 17,3±1,07
Телята, яким уводили вггамши А 1 Е 70,8±1,73 44,3±1,53 5,0±0,70 5,6±1,31 24,7±0,94 20,4±1,28
Примтка. **р<0,05 по вгдношенню до контрольноI групи
288
Шсля ревакцинацп, на 10-у i 20-у добу спостер^али тенденцш до тдвищення рiвня загального бшка, альбумшв i бета-глобулмв, порiвняно з попередшми показниками; подiбнi результати отримали i в грyпi телят, яким застосовували токоферолу ацетат.
Через 30 даб тсля ревакцинаци у сироватщ кровi телят дослщних груп вiдмiчали зменшення кшькосп альбyмiнiв i пщвищення вмiстy ß-глобyлiнiв порiвняно з попередшми показниками. Варто зазначити, що зниження вмiстy дабнодисперсних бшюв у перева^о]! бiльшостi тварин були менш виражеш, шж у контрольнш грyпi.
Висновки: 1. Парентеральне введення телятам вiтамiнy А i Е та комплексу (А, Е) сприяе вiрогiдномy пiдвищення ïx вмкту у сироватщ кровi.
2. 1мушзащя i реiмyнiзацiя сальмонельозною вакциною на фош застосування жиророзчинних в^амшв А i Е та ix комплексу показала, що у грyпi телят, яким уводили в^амш А, тсля вакцинацп вiдмiчалося пiдвищення його вмюту в сироватцi кровi, вiдповiдно у телят, яким уводили в^амш Е та комплекс в^амшв А i Е, спостер^алося спочатку зниження ïx вмiстy, а потiм пiдвищення.
3. Щодо вмiстy загального бiлка та його фракцп в сироватцi кровi телят, iмyнiзованиx сальмонельозною вакциною на фот застосування в^амшв А, Е та ïx комплексу, то були одержат таю результати: найбшьше вмют загального бiлка, альбyмiнiв i ß-глобyлiнiв пiдвищився пiсля ревакцинацп телят, iмyнiзованиx на фонi комплексу вiтамiнiв, а вмшт y-глобyлiнiв у сироватцi кровi телят зрiс пiсля iмyнiзацiï ïx на фош в^амшв А i Е.
Ллература
1. Вантеев В.В. Иммуноморфогенез у свиней при вакцинации против сальмонеллеза и влияние на него витамина С: Автореф. дисс. ... канд. вет. наук: 16.00.03. - 1980. - 24 с.
2. Цапок А. А. Влияние витаминов А и Е на клинико-иммунологические показатели у недоношенных детей первых месяцев жизни: Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. - К., 1987. - 20 с.
3. Леутский З.К. Роль витамина А в иммуногенезе // Обмен витамина А и каротина в организме человека и животных, их практическое использование: Тезисы докл. II Всесоюз. науч. конф. - Черновцы, 1976. - С. 89-90.
4. Плецитый К. Д. Витамины и иммунитет: витамин Е // Вопросы питания. - 1997. - № 4. - С. 9-11.
5. Meydani S.N.,Terngerdy R.P. Vitamin E and immune response vitamin E in Health and Disease //Packer Z Fuchs y. New Vork Marcet Dekker. - 1992. - P. 549563.
6. Vitamin E / P.M. Bremley, I. Elmadfa, A. Kofotos et al. // Sci Food Adric. -2000. - Vol. 80. - P. 913-938.
7. Zow vitamin E in diet reduses resistonce of dilthead seabream guveniles Fish shellfish / D. Monter, Z. Fort, Z. Rabana et al. // Immynol. - 2001. - Vol. 11, № 6. -P. 473-490.
289
8. Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики: Справочник / И.П. Кондрахин, А.В. Архипов, В.И. Левченко и др.; Под ред. И.П. Кондрахина. - М.: КолосС, 2004. - 520 с.
9. Бiохiмiчнi методи дослщження кровi тварин: Метод. рекомендацп для лiкарiв хiмiко-токсиколог. вщдшв державних лабораторш вет. медицини Украши, слухачiв факультеив пiдвищення квашфшацп та студентiв факультету вет. медицини /В.1. Левченко, Ю.М. Новожицька, В.В. Сахнюк та iн. - К., 2004. - 104 с.
10. Лабораторные исследованияв ветеринарии: биохимические и микологические: Справочник / Б.И. Антонов, Т.В. Яковлева, В.И. Дерябина и др.; Под ред. Б.И. Антонова. - М.: Агропромиздат, 1991. - 287 с.
11. Кирхенштейн А.М. Витамины и иммунитет //Современные вопросы советской витаминологии. - М., 1955. - С. 146-159.
Summary N.Sakchnyk
THE DINAMICS OF INDEXES OF GENERAL PROTEIN AND ITS TRACTIONS IN OF SERUM CALVES IMMUNISED AGAINST SALMONELLOSIS WHILE USING VITAMINES A AND E
There were studied the indexes of general protein and its fractions in the serum of calves immunised with salmonella vaccin. The obtained results shows that after introduction of retinole acetate and tocoferole their contentin blood serum increased. There was established the increase of protein, ¡3- and y-globulin after revaccination of calves previously injected with vitanins A and E.
Стаття надшшла до редакцИ 14.02.2008
290
