CC BY
28
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК378.046:37.015.3:005.32:614.253.4 DOI: 10.22141/2224-0551.14.2.2019.165545
Мишина Н.В., Льченко С.1., Сфанова А.О.
ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра/ни», м. Дн!про, Укра/на
Динамка показниюв навчальноТ мотивацп OTyAeHTiB медичного ВНЗ на рiзних етапах навчання
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(2):96-102. doi: 10.22141/2224-0551.14.2.2019.165545
Резюме. Акшуальтсть. Поява нових комуткацшних та тформацшних мереж потребуе eid людей адаптацп до нових реалШ життя. Змтюються i вимоги до вищог школи. Перехiд на кредитно-транс-ферну систему навчання, що передбачае формування у студентiв навичок самооргатзацп, робить акцент на тдвищентрiвня хх вiдnовiдальностi, мотивуе до формування навичок самонавчання. Мета до-^iдження: визначення та порiвняння спрямованостi мотивацп, визначення домтуючих мотивiв вибору професи студентiв третього та шостого курсу, а також ттершв Днтропетровськог медично'1 акаде-мп. Машерiали та мешоди. У до^джент брали участь 168 студентiв третього курсу, 28 студентiв шостого курсу, а також 15 ттертв Днтропетровсько'( медично'1 академи. Було використано тест-опитувальник А.А. Реана «Мотиващя устху та страх невдачi», а також тест для визначення моти-вiв навчання студентiв А.А. Реана та В.А. Якунта. Для обробкирезультатiв до^дження використано програму MicrosoftЕхсе12010. Резульшаши. Виявлено, що для биьшогкiлькостi студентiв ехарактерною наявнсть позитивно'1 мотивацп в процеа навчання. При цьому вiдсоткова киьтсть студентiв шостого курсу та ттершв з високим рiвнем позитивно'1 мотивацп значно вища, тж студентiв третього курсу. Також було визначено, що для быьшог кiлькостi студентiв е характерним наявнсть внутршшх, тзна-вальних мотивiв. Необхiдно вiдмiтити, що залежно вгд курсу переважаючi мотиви навчання студентiв змтюються, що може бути пов'язано з формуванням ттересу до навчання, розумтням сенсу навчально'1 дiяльностi та важливостi цього процесу для подальшого життя певного студента. Висновки. Оскыьки успшне формування професшног готовностi молодих фахiвцiв полягае не тиьки у виявлент реального рiвня кнуючог мотивацП, а й в коригувант та контролi динамки мотивацшног складовоХ в процеа хх навчально'1 та практичног тдготовки, результати даного до^дження можуть служити основою для подальшого удосконалення процесу навчання i саморозвитку студентiв з урахуванням хх iндивiдуальних та особистсних якостей.
Ключовi слова: мотиващя; мотиви навчання; навчальна дiяльнiсть; студенти
Вступ
Як вщомо, наприкшш ХХ столитя суспшьство вступило в нову, шформацшну фазу свого розви-тку. Поява нових комуткацшних та шформацшних мереж потребуе вщ людей адаптацй до нових реалш життя. Звюно, змшилися i вимоги до вищо! школи. Перед вищою освггою сьогодення постають новi за-вдання, пов'язаш з новими умовами сощалiзацli, в тому числ1 виховання компетентноi особистос-т1 фах!вця, з розвитком таких якостей, як високий професюнал!зм, шщатившсть, почуття вщповь
дальносп, вмшня швидко ор!ентуватися в ситуацп, приймати самостшш ршення [1]. Система вищоi освгги все дал! вщходить вщ шильного шаблону отримання знань. Перехщ на кредитно-трансфер-ну систему навчання, що передбачае формування у студенпв навичок самооргашзацп, робить акцент на пщвищенш р1вня ^х вщповщальносп, мотивуе до формування навичок самонавчання [2]. Важливою складовою цього процесу також е реалiзацiя ще! самостiйноi роботи та навчання протягом усього життя. Студент при цьому повинен стати суб'ектом
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» (<idorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Мишина На1ра ВалерП'вна, кандидат медичних наук, доцент кафедри пропедевтики дитячих хвороб, ДЗ «Днтропетровська медична академю МОЗ Укра(ни», вул. Вернад-ського, 9, м. Днтро, 49044, УкраТна, e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (097) 392-49-00, +38 (066) 391-56-27.
For correspondence: Naira Mishina, PhD, Associate Professor at the Department of Propaedeutics of Pediatrics, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]; contact phone: +38 (097) 392-49-00, +38 (066) 391-56-27.
освггнього процесу, який здатний самостiйно видь лити проблему, сформулювати цiлi i намiтити шляхи 1х досягнення [3].
Самостiйна робота студентiв е невщ'емною скла-довою навчального процесу вищих навчальних за-кладiв (ВНЗ) уск рiвнiв акредитацп. Роль самостш-но! роботи студентiв в освггньому процесi полягае найперше у !! якiсному рiвнi, адже в сучасних умо-вах ринку працi та особливостей працевлаштування зростають вимоги до професшно! компетентностi випускникiв, що обумовлюе якiсно новi форми та методи вищо! освiти, якi формують навички само-оргашзацп та самоосвiти. Студент повинен навчи-тися володiти прийомами самостшного пошуку, збору, обробки, аналiзу та синтезу шформацп, отримати знання, вмiння та навички з навчально! i науково-дослщно! дiяльностi. Основне завдання вищо! школи при цьому полягае у формувант твор-чо! особистосп фахiвця, здатного до саморозвитку, самоосвгги, шновацшно! дiяльностi. Виконання цього завдання навряд чи можливе лише через передачу знань у готовому виглядi вщ викладача до студенпв. Необхiдно перевести студента з пасивно-го споживача знань у активного !х творця, який вмiе сформулювати проблему, проаналiзувати шляхи !! розв'язання [4, 5].
Все це е неможливим за вщсутносп чiтко сформовано!, позитивно! мотивацп студентiв до навчального процесу. Тому питання мотивацп е одним з основних в сучаснш соцюлогп, психологи та педагопщ вищо! школи. Саме в ньому специфiчним чином висвилюються основнi моменти взаемоди iндивiда i суспшьства, в якому освiтнiй процес на-бувае прiоритетного значення. О^м цього, сучаснi умови вступу до ВНЗ школи призводять до несвь домого i несамостiйного вибору фаху молодою лю-диною. Тому важливою е робота щодо формування професшно! мотивацп не тшьки студентiв, але й абь турiентiв, а процес формування професшно! мотивацп потребуе корекцп, управлшня та штенсифжа-ци педагогами, батьками, керiвниками навчальних закладiв i сустльства в цiлому [6].
Успiшнiсть навчально! д1яльносп студентiв вищих навчальних закладав детермiнована рiвнем розвитку мотивацшно! сфери особистосп та пов'язана iз задо-воленням певно! потреби i досягненням мети. Однi студенти мотивованi прагненням до пiзнання, бажан-ням оволодгги високими професiйними навичками i вмшнями з обрано! спецiальностi. В шших провщним мотивом може бути отримання диплома про вищу освiту для задоволення власних амбщш, а це, в свою чергу, не дасть ютотно! корисп розвитку сустль-ства. Вiдсутнiсть мотивацп до навчального процесу не може сприяти формуванню високо! професшно! готовносп студента. Отже, мотивацiйний компонент навчально! д1яльносп повинен розглядатися викла-дачами вищих навчальних закладiв як вщправна точка вае! подальшо! плщно! роботи [7, 8].
Слщ зазначити, що особливi вимоги в сучасному суспiльствi пред'являються до студентiв медичних
ВНЗ, адже !х випускники повинш бути готовi до здiйснення профшактично!, дiагностично!, лжу-вально!, реабштацшно!, психолого-педагопчно!, оргашзацшно-управлшсько! та науково-дослщ-ницько! роботи [9]. Лiкарi завжди сприймалися су-спшьством як носп iстини, цшш^ в iстинному ро-зумiннi цього слова, адже лжар лiкуе не лише тшо, а й душу хворого. Саме цьому таким важливим е питання мотивацп саме студенпв-медиюв.
Важливо вiдмiтити, що базою для цього процесу е потреба людини у визнанш, у високш оцшщ власних якостей, необхщносп поваги оточуючих людей i, нарешп, в самоповазi. Наявнiсть усього перерахо-ваного вище робить студента медичного ВНЗ впев-неним в соб^ сильним, дае йому вщчуття власно! значущостi, його корисност i необхiдностi в цьому свт [10].
Формування професшно! мотивацп студенпв медичного ВНЗ мае кшька характеристик. В одних студентiв бшьш широкi iнтереси, н1ж передбачено програмою; вони проявляють соцiальну активнiсть у всьому рiзноманiттi форм життя, передбачених медичною академiею: наприклад, з першого курсу беруть участь у гумаштарних акцiях, !х дiяльнiсть орiентована на рiзнобiчну професiйну медичну тд-готовку. Iншi студенти вiдрiзняються тим, що !х тз-навальна дiяльнiсть не виходить за рамки навчально! програми, система духовних запитiв у них звужена, засвоення знань i набуття навичок — тiльки в межах навчально! програми; для таких студенпв характерно те, що професшний вибiр визначають випадковi чинники [11].
Питання мотивацп студенпв вiдноситься до числа базових проблем психологи навчання. Та-кий !! статус пояснюеться, з одного боку, тим, що головною психолопчною характеристикою, основою будь-яко! д1яльносп, в тому чи^ i навчання, е мотивац1я. З шшого боку, управлiння мотивацiею до навчання дозволяе керувати i навчальним про-цесом в цiлому, що е досить важливим для досягнення його ефективность Саме цьому дослщженню питань мотивацп присвячено значну кшьюсть робгг вггчизняно! i заруб1жно! психологи, в яких обгово-рюються сощальт проблеми професшно! мотивацп, розкриваеться роль мотивацп в становленш свiдомостi, в розвитку особистостi, викладаються методичнi прийоми !! вивчення i можливостi кори-гування. Особливий штерес становлять дослщжен-ня проблеми формування професшно! мотивацп студенпв в умовах вищого навчального закладу.
У вггчизнянш наущ теор1я мотивацп стосовно навчально! д1яльносп активно розробляеться такими авторами, як О.В. Виштак, Т.Д. Дубовицька, А.К. Маркова, 6.П. 1ль!н, Т.1. 1ль!на, В.А. Якунiн та шшь В поле зору дослщниюв потрапляють питання структури мотивiв навчання, ставлення до навчання, типовi якостi особистостi, залежно вщ цшшсних орiентацiй, соцiальних факторiв, що визначають задоволешсть майбутньою професiею i успiшнiсть навчання [12].
Дослщники навчально-професшно! мотивацп (Реан А.А., Якунш В.А., Бадмаева Н.Ц.) видГля-ють в ll CTpyKTypi ciM основних мотивiв навчання: комyнiкативнi мотиви (щоб заводити знайомства, спiлкyватися з цкавими людьми та iн.), мотиви уникнення (щоб не вiдставати вiд дрyзiв, уникнути осудження та покарання за погане навчання), мотиви престижу (щоб бути в числГ кращих студентГв), професiйнi мотиви (вчуся, тому що меш подобаеть-ся майбутня професГя), мотиви творчо! самореаль зацГ! (щоб дiзнатися щось нове, займатися творчою дiяльнiстю), навчально-пiзнавальнi мотиви (щоб здобути глибою й мiцнi знання), соцiальнi мотиви (бо отриманi знання дозволять досягти всього не-обхщного) [13, 14].
Низка дослiджень, присвячених цьому питанню, виявили такi основш мотиви вибору студентами медично! освГти: можливiсть пiклyватися про стан свого здоров'я та здоров'я сво!х близьких; бажання надавати допомогу людям, полегшувати к страж-дання; престиж професп i традицГ! сГм'!; матерГаль-на защкавлешсть [15, 16].
Вивченню мюця мотивацГ! в стрyктyрi формування особистосп були присвяченi роботи таких вчених, як О.С. Гребенюк, Т.Б. Гребенюк, А.А. Вер-бицький, Л.1. Божович та гншг. У роботах цих авторiв було проведено аналiз мотивацiй вибору професп лiкаря, який показав, що велика частина випускни-юв медичних ВНЗ протягом усього перюду навчання зберегли стшю професiйнi переваги у правиль-носп вибору професГ!.
Психолог А.О. ФГтьманова в сво!х роботах, присвячених розвитку професшно! мотивацп майбутшх лiкарiв, стверджуе, що структура професшно! мотивацп майбутшх лжарГв уявляеться як сукупшсть чотирьох взаемопов'язаних компо-нентiв: спрямованГсть на здiйснення лкарсько! дГяльностГ (Гнтерес до змГсту лкарсько! дГяльностГ, високий рГвень шзнавально! активностГ студен-тГв-медикГв в !"! освоеннГ); регуляцГя навчально-професшно! дГяльностГ (сформованГсть процесГв саморегуляцГ! навчально! дГяльностГ майбутнГх ль карГв, оптимальний рГвень мотивацГ! досягнення); самоактуалГзацГя в навчальнГй дГяльностГ (спрямовашсть студенпв-медиюв на самореалГзацГю у навчальнГй дГяльностГ, сформованГсть цшшсного ставлення до професп лкаря); спрямованГсть на вибГр лГкарсько! спецГалГзацГ! (домГнування про-фесГйних мотивГв у загальнГй навчальнГй мотивацГ!, переважання внутрГшньо! професГйно! мотивацГ!, орГентацГя на побудову кар'ери). Устшний роз-виток професГйно! мотивацГ! майбутнГх лжарГв, на думку А.О. ФГтьманово!, вГдбуваеться при реалГза-цГ! таких психолого-педагопчних умов: позитивне ставлення до лГкарсько! дГяльностГ, задоволешсть обраною професГею, сформований образ професГ! лГкаря, впровадження в освГтнГй процес медично! академГ! принципГв i технологГй особистГсно-орГен-товано! освГти, суб'ектного пГдходу, практико-орГ-ентованого навчання [17].
Вивченню динамки мотивГв навчання студен-тГв медичного ВНЗ були присвячеш дослГдження Н.А. Клоктуново!, якГ продемонстрували переваж-ний вплив внутрГшнГх ГндивГдуальних i соцГальних мотивГв. Даний вид мотивГв навчання був харак-терний для практично кожного студента медично-го ВНЗ. Також автором було вГдзначено, що ефек-тившсть навчання i задоволенГсть вГд професГйно! дГяльностГ залежать i вГд зовшшнк позитивних мотивГв, що визначаються впливом економГчно! складово!, статусом i престижшстю професГ!, сус-пГльними потребами; при цьому дане дослГдження показуе, що роль зовшшнк мотивГв помГтно зни-жуеться у студентГв шостого курсу порГвняно Гз студентами першого курсу. Таким чином, автор дшшла висновку, що професГйне самовизначення студента медичного ВНЗ мае рГзновекторну спрямованГсть структури мотивацГ! [18].
Робота В.В. Алямовського також була присвя-чена дослщженню динамГки мотивацГ! студентГв на прикладГ дисциплГни «профГлактична стоматоло-гГя». Було показано, що на початку вивчення дано-го курсу менше половини студентГв другого курсу, а саме 45 %, вважали «можливим», лише 15 % — «не-обхГдним» !! вивчення для подальшо! практично! роботи; 25 % опитаних студентГв були впевнеш, що це не стане в нагодГ в !х професшнш дГяльностГ, а 15 % були переконанГ в повнГй вГдсутностГ потреби вивчення дано! дисциплГни. Однак через рГк вже 50 % студентГв були твердо впевнеш в потрГбностГ знань, 30 % сумнГвалися в цьому, а 20 % продовжу-вали вважати це непотрГбним. Через те, що дисци-плша вивчаеться з другого по п'ятий курс, шсля за-кГнчення курсу дисциплГни практично всГ опитанГ студенти були твердо переконаш в обов'язковостГ !"! вивчення. Це ще раз тдтверджуе той факт, що про-цеси мотивацГ! не е чимось застиглим, вони здатш змГнюватися як за короткий промГжок часу, пГд час викладання певного циклу дисциплГни, так i про-тягом декГлькох рокГв вивчення тГе! чи Гншо! спецГ-альносп [19].
Схожу думку в сво!й роботГ пГдкреслюе педагог Т.Д. Дубовицька: «МотивацГя навчання складаеть-ся з низки спонукань, якГ постГйно змГнюються та вступають у новГ вщношення один з одним. Тому становлення мотивацГ! е не просте зростання позитивного або негативного ставлення, а ускладнення структури мотивацГйно! сфери, спонукань, якГ вхо-дять до не!, поява нових, бГльш зрГлих, ГнодГ проти-рГчних вГдношень мГж ними» [20, с. 73].
Таким чином, на основГ аналГзу науково! лГте-ратури можна зробити висновок, що мотивацГя навчально! дГяльностГ — це сшввщнесення цшей, якГ студент прагне досягти, i внутрГшньо! активностГ його особистостГ, завдяки якому можливий ефек-тивний розвиток професГоналГзму, освГченостГ Г культури в цГлому.
Метою даного дослГдження було визначення та порГвняння спрямованостГ (позитивно! чи негативно!) мотивацГ!, визначення домшуючих мотивГв ви-
бору професп студентiв третього та шостого курсу (бюджетно! та контрактно! форми навчання), а та-кож штершв Дншропетровсько! медично! академп.
Матер1али та методи
Спрямовашсть мотивацй та домшуюч! мотиви вибору професп студентами-медиками були вивче-н1 п1д час соцюлопчного дослiдження, проведено-го методом анкетного опитування на базi кафедри пропедевтики дитячих хвороб. У дослiдженнi брали участь 168 студенпв третього курсу, серед яких 100 студентiв навчаються за бюджетною формою навчання, 68 — за контрактною формою навчання; 15 студенпв шостого курсу бюджетно! форми навчання, 13 студенпв — контрактно! форми навчання, а також 15 штершв. Загальна виб1рка становила 211 студенпв. Для дослщження було використано тест-опитувальник А.А. Реана «Мотивацгя усп1ху та страх невдачЬ», спрямований на дiагностику наяв-ност1 позитивно! або негативно! мотивацп в проце-с1 навчально! д1яльност1, а також тест для визначен-ня мотив1в навчання студенпв, запропонований А.А. Реаном та В.А. Якуншим, спрямований на ви-явлення основних, дом1нуючих мотив1в навчально! дгяльност! студентiв даних груп. Для обробки ре-зультатiв дослiдження було використано програму Microsoft Ехсе1 2010. Дослщження проводилось за однакових умов. Тестування студенпв проводилось добровгльно.
Результати та обговорення
Зпдно з отриманими результатами методики дослщження спрямованостi мотивацй навчання студенпв третього курсу було визначено, що позитивна мотивацiя, або мотивацш досягнення устху, е характерною для 53 % студенпв, як навчаються за бюджетною формою навчання, та 38 % студенпв контрактно! форми навчання. Позитивна мотивацiя характеризуе даних студенпв як цiлеспрямованих, активних особистостей, впевнених в со61 та сво!х силах. При такiй мотивацп студент п!д час навчання нац!лений на досягнення певно! поставлено! мети, а в основ! його активносп лежить надiя на усп1х та потреба в його досягненш. Продуктившсть дгяль-ност1 таких студентiв мало залежить в1д зовн1шнього контролю та зовшшшх обставин, вони вщргзняють-ся наполегливютю в досягненнi мети та схильшстю планувати свое майбутне на велик пром1жки часу.
Негативна мотивацiя, або мотивацiя запобiгання невдачi, була виявлена лише у 5 % студенпв, як1 навчаються за бюджетною формою навчання, та у 9 % студенпв контрактно! форми навчання. Даний тип мотивацй характеризуе студенпв як малошвдатив-них, невпевнених в со61 та сво!х силах особистостей. Актившсть таких студентiв пов'язана з потребою уникнути покарання та невдач1, через що в процес навчання вони обирають 61льш легк завдання, що не потребують особливих трудових витрат, та уни-кають вщповщальних завдань, вишукуючи причини вщмови в!д них.
Необхiдно вiдзначити, що для вщносно велико! к1лькост1 студенпв, а саме для 42 % студенпв бюджетно! форми навчання та 53 % студенпв контрактно! форми навчання, неможливо зробити чггкого висновку про домiнування позитивно! чи негативно! мотивацп в процес навчання, мотивацшний полюс цих студенпв не е ч1тко вираженим; залежно в1д певних обставин у них може спостерпатись тен-денцiя як до досягнення усп1ху, так i до уникнення невдачi.
Для 78 % студенпв шостого курсу бюджетно! форми навчання та 76 % студенпв контрактно! форми навчання характерна наявшсть позитивно! мотивацп або мотивацп досягнення, 7 % студенпв характеризуються наявшстю негативно! мотива-ц!!. Щодо 15 % студентiв шостого курсу бюджетно! форми навчання та 17 % студенпв контрактно! форми навчання неможливо зробити чггкого висновку про домшування певного полюса мотивацп, але спостерпаеться тенденцгя до позитивно! мотивацп.
Що стосуеться штершв, позитивна мотивацгя або мотивацгя досягнення е характерною для 81 %, а негативна мотивацгя спостерпаеться лише у 2 % штершв. Щодо 17 % штершв неможливо зробити чикого висновку про домшування певного полюса мотивацп, але також спостерпалась тенденцгя до позитивно! мотивацп (рис. 1).
В результат! анал1зу мотив1в навчально! дгяльнос-т1 студент1в було виявлено п'ять найб!льш значимих мотив1в навчання студент1в. Мотив «стати висо-коквал1ф1кованим спещалютом» був характерним для 95 % студенпв третього курсу, як1 навчаються за бюджетною формою навчання, 88 % студенпв контрактно! форми навчання; 93 % студент1в шос-
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
Л
1
2
3
□ Студенти третього курсу бюджетно! форми навчання
■ Студенти третього курсу контрактно! форми навчання
□ Студенти шостого курсу бюджетно! форми навчання
□ Студенти шостого курсу контрактно! форми навчання
■ 1нтерни
Рисунок 1. Розподл студентв третього курсу за спрямованстю мотивацп'. За вссю абсцис: спрямовашсть мотивацп: 1 — позитивна мотива^я (мотивац1я досягнення устху); 2 — негативна мотивац'я (мотивац1я запобгання невдач1); 3 — вщсутшсть чпко вираженого полюса мотивацй'. За вссю ординат: кшьюсть студенлв
%
того курсу, яю навчаються за бюджетною формою навчання, та 91 % студенпв контрактно! форми на-вчання, а також для 97 % штершв. Мотив «здобути глибокi та стшю знання» вiдзначили важливим 85 % студенпв третього курсу, яю навчаються за бюджетною формою навчання, 70 % студенпв контрактно! форми навчання; 75 та 77 % студенпв шостого курсу бюджетно! та контрактно! форми навчання вщповщ-но, а також 88 % штершв. «Забезпечити успiшнiсть майбутньо! професшно! дiяльностi» — важливий мотив для 76 % студенпв третього курсу, яю навчаються за бюджетною формою навчання, 62 % сту-денпв контрактно! форми навчання; 78 % студенпв шостого курсу обох форм навчання та 85 % штершв. «Прагнення отримати штелектуальне задоволення вщ процесу навчання та майбутньо! професшно! дь яльностЬ» вiдмiтили 78 % студенпв третього курсу, яю навчаються за бюджетною формою навчання, 75 % студенпв контрактно! форми навчання; 84 % студенпв шостого курсу, яю навчаються за бюджетною формою навчання, та 81 % — контрактно! форми навчання, а також 91 % штершв. Мотив «отри-мання диплома» був важливим для 20 % студенпв третього курсу, яю навчаються за бюджетною формою навчання, 28 % студенпв контрактно! форми навчання; 30 % студенпв шостого курсу бюджетно! та 25 % студенпв контрактно! форми навчання, а також 25 % штершв (рис. 2).
Менш значимими, але досить важливими сту-денти третього курсу бюджетно! форми навчання назвали мотив «усшшно продовжити навчання на подальших курсах» та «постшно отримувати сти-пендш». Для студенпв третього курсу контрактно! форми навчання також виявився важливим мотив «не вщставати вщ однокурсниюв» та «запобпти осудженню та покаранню за погане навчання». Що стосуеться студенпв шостого курсу як бюджетно!, так i контрактно! форми навчання, а також штершв, то для них важливим виявився мотив «досяг-нення поваги викладачiв, схвалення батьюв та ото-чуючих».
Необх1дно вiдзначити, що найменш значущими мотивами навчання студенпв усГх п'яти груп вияви-
лися такк «бути постiйно готовим до занять», «не за-пускати предмети навчального циклу», «виконувати педагопчш вимоги».
Висновки
В результатi проведеного дослщження нами було виявлено, що для бшьшосп студентiв-медикiв е характерною наявшсть позитивно! мотивац!!, або мотиваци досягнення успiху в процесi здiйснення навчально! дiяльностi. Необхiдно вiдзначити, що вщсоткова кiлькiсть студентiв шостого курсу та ш-тернiв з високим рiвнем позитивно! мотивацГ! зна-чно вища, нГж студентiв третього курсу. Також важ-ливо вiдмiтити, що вщсоткова кiлькiсть студентiв з невизначеним мотивацшним полюсом вiд перiоду навчання на третьому курсу до iнтернатури значно зменшуеться; при цьому у студенпв шостого курсу та iнтернiв е досить помГгною тенденц1я до форму-
110 -р-100 — 90 -80 -70 -60 -50 -40 -30 -20 -10 0
И
1
2
3
4
5
□ Студенти третього курсу бюджетно! форми навчання
■ Студенти третього курсу контрактно! форми навчання
□ Студенти шостого курсу бюджетно! форми навчання
□ Студенти шостого курсу контрактно! форми навчання
■ 1нтерни
Рисунок 2. Розподл студент'в за мотивами навчальноI д1яльност1. За вссю абсцис: мотиви навчання: 1 — мотив «стати висококвал'ф'кованим спецалстом»; 2 — мотив «отримати диплом»; 3 — мотив «здобути глибок та стйк знання»; 4 — мотив «забезпечити успшнсть майбутньоI профес1йно/ д'яльност'!»; 5 — мотив «отримати iнтелектуальне задоволення». За вссю ординат: юльюсть студент'в
Таблиця 1. Середш значення показниюв р1вня мотиваци досягнення устху та мотивацп запоб1гання
невдач!
%
Контингент Позитивна мотиващя (мотиващя досягнення) Негативна мотиващя (мотиващя уникнення) Вщсутшсть ч^ко вираженого полюса мотиваци
Студенти 3-го курсу (бюджетна форма навчання) 16,8 4,5 9,3
Студенти 3-го курсу (контрактна форма навчання 16,3 4,3 8,7
Студенти 6-го курсу (бюджетна форма навчання) 16,9 4,7 12,1
Студенти 6-го курсу (контрактна форма навчання) 16,8 4,7 12,3
1нтерни 18,1 5,1 11,8
вання позитивно! мотивацй навчання у вищому на-вчальному закладi. OKpiM цього, на шостому Kypci майже зникае вiдсоткова вiдмiннiсть в кiлькостi сту-дентiв бюджетно! та контрактно! форми навчання, з позитивною мотиващею.
Було визначено, що для бшьшо! кшькосп сту-дентiв характерна наявнiсть внутршшх, тзна-вальних мотивiв, якi пов'язаш безпосередньо з процесом !х навчально! дiяльностi, орiентованi на оволодiння новими знаниями, а також спрямова-ш на пошук та засвоення нових засобiв !х здобуття. Необхiдно вщзначити, що залежно вiд курсу пере-важаючi мотиви навчання стyдентiв можуть змшю-ватися. На нашу думку, це може бути пов'язано з формуванням штересу до навчання, який прояв-ляеться в самостiйностi та швдативносп стyдентiв, розyмiннi сенсу навчально! дiяльностi та важли-востi цього процесу для подальшого життя певного студента. Bd цi фактори можуть свщчити про те, що вжовий перiод, в якому знаходяться студенти, характеризуеться тим, що у цьому ввд вщбуваеться становлення людини як особистосп, формуеться внyтрiшня позицiя шдивща як щодо себе, так i до оточуючих та певного виду дiяльностi.
Необхiдно вiдзначити, що устшне формуван-ня професiйноï готовностi молодих фахiвцiв поля-гае не тшьки у виявленнi реального рiвия iснyючоï мотивацïï, а й в коригуванш мотивацiйноï сфери та контролi динамжи мотивацiйноï складовоï в проце-d ][х навчальноï та практичноï тдготовки. Таким чином, результати даного дослщження можуть служи-ти основою для подальшого удосконалення процесу навчання i саморозвитку стyдентiв, з урахуванням !х iндивiдyальних та особистiсних якостей.
На нашу думку, основним завданням профе-сорсько-викладацького складу вищого навчаль-ного закладу е формування позитивно! мотива-цiйноï установки в процесi навчання студенев, яка полягае в такш органiзацï! навчального процесу, коли створюються умови для максимального розкриття вах можливостей особистостi студента. Для цього викладачам необхщно використовувати активш методи навчання, органiзовyвати роботу студенпв в малих групах, сприяти розвитку твор-чого потенцiалy кожного студента, залучати до ^у^во-досл^ни^^ роботи. При цьому необхщно вщм™ти, яке важливе значення мають ви-кладачi перших клiнiчних кафедр (пропедевтики), адже чим рашше буде сформована мотивацiя на професiйнy дiяльнiсть i саморозвиток у студенпв, тим ефектившшим стане процес навчання i вщпо-вiдно кращим буде результат, бо студент в дано-му випадку буде максимально прагнути не тшьки отримати професiйнi знання i освогги професiйнi вмiння та навички, але й розвинути своï особис-псш здiбностi.
Конфлiкт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщ-сyтнiсть конфлiктy штереав при пiдготовцi даноï стагтi.
References
1. Rekun GP, Prus Yul. Learning motivation diagnostics of university students. Actual problems of economics. 2015;(5):386-394. (in Ukrainian).
2. Pyrkov SG, Vygovskaya EM, Liholetova OI, Denysov YeM. Role of motivation of achievement at medical students for successful professional development. Pytannja eksperymental'noi' ta klinichnoi' medycyny. 2013;17(1):226-229. (in Ukrainian).
3. Dzigilevich TS, Osadchuk OL. Formation of educational and professional motivation of students of medical university by means of situational tasks on human anatomy. Mezhdunarodnyi zhurnal prikladnykh i fundamental'nykh issledovanii. 2016;(5):111-114. (inRussian).
4. Zhuravska LM, Bondar MM, Chernysh MO. Aspects of managing by self-employed students' work in conditions of graduated education. Professional and applied didactics. 2017;(4):46-52. (in Ukrainian).
5. Semenov VF, Basjuk OV. The role of the ratio of individual and group motivation of independent work of students. In: Zvjerjakov MI, Kub-likova TB, Kozlova GM, et al., authors; Zvjerjakov MI, editor. Modernization of the content of higher economic education: problems and prospects: Collection of scientific papers of Scientific and Methodical Conference. Odesa: ONEU; 2016. 218-221 pp. (in Ukrainian).
6. Ilchenko SI, Mishina NV, Efanova AO. Situation in dominant motives of students' training at the department of propaedeutic pediatrics. Zdorov'e rebenka. 2017;12(2):188-192. doi: 10.22141/22240551.12.2.2017.99779. (in Ukrainian).
7. Voytsekhovska OV. The problems of educational and professional motivation of the students of higher educational institutions. Young Scientist. 2018;(54):63-66. (in Ukrainian).
8. Agranovich NV, Knyshova SA. Research of the study activity motivation among the students of the medical universities and the role of motivation in formation of the readiness to the future profession. Sovremen-nye problemy nauki i obrazovaniia. 2015;(2-2):551. (in Russian).
9. Chizhkova MB. Motives for choosing the medical profession and their relationship with significant professional qualities of medical workers in first-year medical students. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniia. 2015;(2):695. (inRussian).
10. Lesnichenko AI. Motivation as the basis of the educational activities of medical students. Mezhdunarodnyi zhurnal prikladnykh i fundamental'nykh issledovanii. 2017;(4-1):171-173. (in Russian).
11. Paina LI, Nevolina VV, Samodelkina TK. Specificity of students' professional motivation in socio-cultural environment of medical university. Discussion. 2014;(47):86-88. (inRussian).
12. Vasilieva EYu, Tomilova MI. Dinamics and character of study motivation of students of a medical university at different stages of training. Human Ecology (Russian Federation). 2007;(6):34-39. (in Russian).
13. Badmaeva NTs. Vliianie motivatsionnogo faktora na razvitie umstvennykh sposobnostei: monografiia [Influence of the motivational factor on the development of mental abilities: monograph]. Ulan-Ude: VSGTU; 2004. 280 p. (in Russian).
14. Rean AA, Kolominskii IaL. Sotsial'naia pedagogicheskaia psikhologiia: uchebnoe posobie [Social pedagogical psychology: a textbook]. SPb: Piter;1999. 416p. (in Russian).
15. Onbish TE, Sergeev NS. Studying the motivation of educational activities in second-year students of medical and pharmaceutical faculties. Mezhdunarodnyi zhurnal eksperimental'nogo obrazovaniia. 2013;(4-1):212-214. (inRussian).
16. Bokhan TG, Shabalovskaya MV, Moreva SA. Motivational readiness for professional personally formation of medical students. Siberian Journal of Psychology. 2014;(51):88-99. (inRussian).
17. Fit'manovaAA. Razvitieprofessional'noi motivatsii budushchikh vrachei v protsesse obucheniia v vuze. Diss. kand. psikh. nauk [Develop-
ment ofprofessional motivation of future doctors in the process of learning in high school. PhD diss.]. Stavropol; 2012. 280 p. (in Russian).
18. Kloktunova NA. Dynamics of determining motives in choosing the medical profession by medical students. Saratov Journal of Medical Scientific Research. 2013;9(2):333-337. (inRussian).
19. Aliamovskii VV, Duzh AN, Sokolova OR, Buiankina RG. Transformation of motivation in postgraduate education. In: University pedagogy: Actual problems and prospects of development of Russian and
international medical education: Proceeding of the All-Russian Scientific and Pedagogical Conference with international participation. 2012, February 2-3; Krasnoyarsk, Russian Federation. Krasnoyarsk: Verso; 2012. 319-321 p. (in Russian).
20. Dubovitskaia TD. To the problem of diagnosing educational motivation. VoprosyPsychologii. 2005;(1):73-78. (inRussian).
OTpuMaHO 22.02.2019 ■
Мишина Н.В., Ильченко С.И., Ефанова А.А.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Динамика показателей учебной мотивации студентов медицинского вуза
на разных этапах обучения
Резюме. Актуальность. Появление новых коммуникационных и информационных сетей требует от людей адаптации к новым реалиям жизни. Меняются и требования к высшей школе. Переход на кредитно-трансферную систему обучения, которая предусматривает формирование у студентов навыков самоорганизации, делает акцент на повышении уровня их ответственности, мотивирует к формированию навыков самообучения. Цель исследования: определение и сравнение направленности мотивации, определение доминирующих мотивов выбора профессии студентов третьего и шестого курса, а также интернов Днепропетровской медицинской академии. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 168 студентов третьего курса, 28 студентов шестого курса, а также 15 интернов Днепропетровской медицинской академии. Был использован тест-опросник А.А. Реана «Мотивация успеха и боязнь неудачи», а также тест для определения мотивов обучения студентов А.А. Реана и В.А. Якунина. Для обработки результатов исследования была использована программа Microsoft Ехсе1 2010. Результаты. Выявлено, что для большинства студентов характерно наличие положительной мотивации в процессе
обучения. При этом процентное количество студентов шестого курса и интернов с высоким уровнем положительной мотивации значительно выше, чем студентов третьего курса. Также было определено, что для большинства студентов характерно наличие внутренних, познавательных мотивов. Необходимо отметить, что в зависимости от курса преобладающие мотивы обучения студентов меняются, что может быть связано с формированием интереса к учебе, пониманием смысла учебной деятельности и важности этого процесса для дальнейшей жизни определенного студента. Выводы. Поскольку успешное формирование профессиональной готовности молодых специалистов заключается не только в выявлении реального уровня существующей мотивации, но и в корректировке и контроле динамики мотивационной составляющей в процессе их учебной и практической подготовки, результаты данного исследования могут служить основой для дальнейшего совершенствования процесса обучения и саморазвития студентов с учетом их индивидуальных и личностных качеств.
Ключевые слова: мотивация; мотивы учения; учебная деятельность; студенты
N.V. Mishina, S.I. Ilchenko, A.A. Yefanova
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Dynamics of the indicators of educational motivation of medical students at different stages of learning
Abstract. Background. The emergence of new communication and information networks make people to adapt to the new realities of life. The requirements for higher education are changing. The transition to the credit transfer system of education, which provides the formation of students' self-organization skills, focuses on increasing the level of their responsibility, motivates them to develop self-study skills. Objective: the definition and comparison of the orientation of motivation, as well as the determination of the dominant motives for choosing the profession in third- and sixth-year students and interns of the Dnipropetrovsk Medical Academy. Materials and methods. The study involved 168 third-year students, 28 sixth-year students, as well as 15 interns of the Dnipropetrovsk Medical Academy. We have used the test questionnaire of A.O. Rean "Motivation to achieve and avoid failure", as well as A.O. Rean and V.O. Yakunin test for determining the motives of students' learning. The Microsoft Excel 2010 program was used to process the findings. Results. It was revealed that a greater number of students is characterized by the presence of positive motivation in the
learning process. At the same time, the number of sixth-year students and interns with a high level of positive motivation is much higher than that of third-year students. It was also found that for a larger number of students, the presence of internal, cognitive motives is characteristic. It should be noted that, depending on the year of study, the prevailing motives for teaching students vary, which may be related to the formation of interest in studies, an understanding of the meaning of learning activities and the importance of this process for the future life of a particular student. Conclusions. Since the successful formation of the professional readiness of young specialists consists not only in identifying the real level of existing motivation, but also in adjusting and controlling the dynamics of changes of the motivational component in the process of their practical training, the results of this study can serve as a basis for further improvement of the educative process and self-development of students, taking into account their individual and personal qualities.
Keywords: motivation; learning motives; learning activities; students
