CC BY
32
УДК 616.831-005.4-085.217.34+616.8+616-02
ПАСНОКA.B., ЗАДОРОЖНА Б.В., КУХЛЕНКО О.Я., КУХЛЕНКО Р.В. Льввський нащональний медичний унверситет im. Данила Галицького Кафедра невропатологи та нейрох/рургИ ФПДО, м. Льв/в
ДИНАМкА НЕЙРОПСИХОЛОПЧНИХ ФУНКЩЙ ТА ПОКАЗНИЮВ СИСТЕМНО! ЗАПАЛЬНОТ В1ДПОВ1Д| В ПАЩвНПВ У ВИНОВНОМУ ПЕРЮД| ¡ШЕМ1ЧНОГО ¡НСУЛЬТУ ЗА УМОВ ЛкУВАННЯ ПРЕПАРАТОМ ШАТИЛН
Резюме. Мета доЫдження — встановити ефективтсть препарату ШатилЫ щодо динамки неврологiчного дефщиту, когттивних порушень тарiвня депреси, а також лабораторних показни^в запальног вiдповiдi при використант його у вiдновному перiодi шемiчного шсульту поеднано з компонентами базисног терапи. Обстежено 40 пацiентiву вiдновному перiодi первинного церебрального шемiчного тсульту. Встановлено, що курсове лкування препаратом Ыатилт покращуе стан когттивних функцш у пацiентiв, як перенесли шемiчний нсульт, а також у хворих 1з тслянсультними депресивними розладами, порiвняно зi стандартною тератею ефективно знижуерiвень депреси за шкалою Гамшьтона. Вiдновлювальний вплив препарату здшснюеться не лише через стимулювання холшергiчних систем центральног нервовог системи, але й завдяки помiрнш протизапальнш дп та здатностi нормал1зувати обмн оксиду азоту. Ключовг слова: шемiчний тсульт, когштивщ розлади, депреая, запалення.
INJ]
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Мозковий шсульт щорiчно вражае велику кшьюсть дорослого населення як в економiчно розвинених крашах, так i в державах iз перехщною економшою. За останш десятирiччя в Укрш'ш спостериають значне зрос-тання поширеност цереброваскулярних захворювань, особливо у пащенпв працездатного вшу [7]. Найбтьш вивченими з ушх наслщыв шсульту е руховi розлади, яю у вигавдд парезiв зусщчаються в 80—90 % осiб, яю перенесли iнфаркт мозку, та часто поеднуються з мовними розладами, порушеннями чутливостi та координаци. Враховуючи, що гемiпарез — найбiльш поширена причина iнвалiдизацii у невролопчних хворих, основними завданнями розроблених схем реабштаци е ефективне вiдновлення рухових функцiй, повернення iнсультного хворого до звичайного життя з максимальним вщнов-ленням фiзичноi активностi, когнiтивних функцш, стану психоемоцшно! сфери [21].
1нсульт нерiдко призводить до порушень з боку псимчних функцiй, викликаючи розвиток депреси, когттивних розладiв тощо [1, 7, 12, 21]. Порушення вищо! психiчноi дiяльностi також ютотно впливае на хiд вщ-
новного л^вання i може стати серйозною перешкодою в реабiлiтацii пiсляiнсультних хворих [1, 12, 14, 21]. Тому стан когштивних функцш та емоцшно-вольово! сфери нерщко е прогностичним критерiем вщновлення хворих. Зокрема, пам'ять та увага вщповщають за функцюнуван-ня контролюючих систем моторноi' дiяльностi людини, до яких належать процеси планування, шщшвання, шпбування, а також самоконтроль i корекцiя помилок. Вони мають особливе значення для цтеспрямовано! по-ведiнки пацiента та реагування на новi ситуацii [13, 20].
У попередженш розвитку деменци та депреси важ-ливу роль вiдiграе первинна та вторинна профилактика гострих порушень мозкового кровооб^у, оптимальне
Адреса для листування з авторами:
Паенок Анжелжа Володимир1вна м. Льв1в, вул. Пекарська, 69 Льв1вський нацюнальний медичний университет iM. Данила Галицького
© Паенок А.В., Задорожна Б.В., Кухленко О.Я.,
Кухленко Р.В., 2013 © «Мжнародний невролопчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
надання допомоги в гострий перюд шсульту, а також застосування нейропротекторно! та нейромодулюючо! терапи для пiдвищення процесiв нейронально! пластич-ностi у вiдновний перюд захворювання [1, 22].
Вiдомо, що запалення також вiдiграe важливу роль у патогенезi гострого та виновного перiодiв iшемiчного iнсульту, а серолопчт гуморальнi фактори запалення ма-ють особливе значення у прогнозi вщновлення не лише рухових функцiй, але й стану вищих психiчних функцш [6, 13, 22, 23]. За даними скриншгового iмунологiчного дослiдження кровi пацieнтiв iз резистентними до лшу-вання формами депресiй виявлено персистування ознак хрошчного запалення у цих пашентав [12, 13]. У наших попередшх роботах був встановлений зв'язок мiж пщви-щенням гуморальних факторiв запалення, прозапальних цитокiнiв та розвитком депресивних розладiв у ранньому виновному перiодi iшемiчного iнсульту [12]. Все часлше фармакологiчнi середники з нейроiмуномодулюючою дieю розглядають як доповнення до стандартно! терапи антидепресантами у хворих iз депресieю, що пов'язана з оргашчними захворюваннями центрально! нервово! системи (ЦНС) [1, 22].
Вщзначено, що перспективним е використання аго-шспв системи обмiну ацетилхолiну, яю як експеримен-тально, так i в рядi клiнiчних дослщжень довели ефектив-нiсть у лiкуваннi неврологiчного дефщиту, когнiтивних розладiв [8, 10]. Препарат Гшатилш — це медiаторний препарат iз переважним впливом на ЦНС. До складу препарату входить 40,5 % метаболiчно захищеного холiну. Метаболiчний захист забезпечуе вивiльнення холiну в головному мозку. При надходженнi до орга-нiзму холiну альфосцерат розщеплюеться пiд впливом ферментiв на холш i глiцерофосфат. Холiн бере участь у бюсиш^ ацетилхолiну — одного з основних нейроме-дiаторiв, глщерофосфат е попередником фосфолiпiдiв (фосфатидилхолiну) мембрани нейрона. Таким чином, препарат Гшатилш посилюе церебральну холiнергiчну провiднiсть i позитивно впливае на пластичнiсть не-йрональних мембран [4, 5, 8, 10]. Накопичено певний досвщ застосування холшу альфосцерату в пацieнтiв, яю перенесли гостре порушення мозкового кровообиу.
Мета нашого дослiдження — встановити ефектив-нiсть препарату DIiатилiн щодо динамiки невролопч-ного дефiциту, когштивних порушень та рiвня депреси, а також лабораторних показниюв запально! вщповщ при використаннi його у виновному перiодi iшемiчного iнсульту поеднано з компонентами базисно! терапи.
Матер1али та методи
Обстежено 40 пaцieнтiв у виновному перiодi пер-винного церебрального iшемiчного iнсульту (2—3 мiс. тсля початку захворювання) вiком вiд 55 до 70 роив, яю перебували на стaцiонaрному лiкувaннi в Комунальнш мiськiй лiкaрнi швидко! медично! допомоги м. Львова. Пащенти залежно вщ схеми лiкувaння були роздiленi на двi групи: група порiвняння (п = 20) — пaцieнти, яю про-
тягом стацюнарного лiкування отримували стандартну терапiю (астрин, базисну терапiю, поляризуючу сумiш, лшування спастичностi) та основна група (n = 20) — па-Шенти, якi додатково до стандартно! терапи отримували лкування препаратом Шатилш у дозi 1000 мг/д внутрш-ньовенно протягом 14 дшв [4], а потам по 1 капсуш 2 рази на день протягом 1 мю. [5]. Контрольну групу становили 20 практично здорових волонтерiв.
Оцшку рiвня системно! запально! реакци' проводили з визначенням концентраци' С-реактивного бтка, iнтерлейкiну-6 (1Л-6) та показниюв обмiну оксиду азоту в сироватц кровi. Рiвень сироваткового 1Л-6 та С-реактивного бтка (СРБ) визначали iмунофермент-ним методом [2, 3]. Стан продукт! оксиду азоту оць нювали за накопиченням його стабiльних метаболтв (нiтрит-анiону) в сироватцi кровi, а також за активнютю iндуцибельноï iзоформи синтази оксиду азоту (iNOS). Концентрацш нiтрит-анiону визначали спектрофото-метричним методом на основi кольорово! реакци' з реактивом Грюа, активнiсть iNOS — спектрофотометрично за методом Сумбаева [11].
Рiвень iнвалiдностi та здатност хворого до самооб-слуговування оцшювали за допомогою iндексу Бартел [9]. Оцшку когнггивного дефiциту у пащенпв проводили за шкалою короткого дослтження психiчного статусу MMSE (Mini Mental State Examination) [15] та батареею лобно! дисфункцiï FAB (Frontal Assessment Battery) [16], тестом малювання годинника [18]. Оцшку рiвня депресивних розладiв проводили з використанням шкали Гамтьтона [17]. Тестування пацiентiв за обраними шкалами, лабораторш обстеження проводили до початку лшування, на 14-ту добу та через 3 мiс. пiсля початку курсу виновного л^вання.
Результати та обговорення
У пащенпв обох обстежених груп у виновному перiодi iшемiчного iнсульту спостер^али пiдвищенi концентраци' стабiльних метаболiтiв оксиду азоту в сироватщ кровi порiвняно зi значеннями групи контролю (p < 0,05). Слiд зазначити, що концентращя нприт-аш-ону в груш порiвняння та основнiй груш до початку ль кування статистично не вiдрiзнялася (p > 0,05) (табл. 1).
На 14-ту добу лшування в обох обстежених групах спостериалося зниження концентраци' нiтрит-анiону, проте статистично значущим порiвняно зi значенням до л^вання цей показник був лише в основнш групi (p < 0,05). При порiвняннi показниыв основно! групи та групи порiвняння статистично значущо! рiзницi зна-йдено не було (p > 0,05). На 3-й мюяць тсля початку виновного л^вання в груш порiвняння рееструвалось деяке зниження середнього значення концентраци' ш-трит-анiону, проте воно не було вiрогiдним (p > 0,05). Актившсть iндуцибельноï iзоформи синтази оксиду азоту до початку л^вання не вiдрiзнялася мiж досль джуваними групами (p > 0,05). На 14-ту добу спостере-ження середне значення активност iNOS в основнш
rpyni було дещо нижчим, нiж у rpyni nOpiBHHHHH, проте вipоriдноl piзницi знайдено не було (p > 0,05). На 3-й Mic. у пащенпв, яы отpимали додаткове KypTOBe лiкування пpепаpатом Глiатилiн, активнicть iNOS була суттево нижчою, нiж у груш поpiвняння (p < 0,05), i становила 7,42 ± 0,30 мкмоль НАДФН2/хв • г бтка, що не вiдpiзня-лося вт показнитв контpольноl гpyпи (p > 0,05). Анатз отpиманих даних дозволяе cтвеpджyвати пpо здатнicть кypcового лшування пpепаpатом Глатилш ноpмалiзyва-ти обмш оксиду азоту в пацiентiв у виновному rop^i iшемiчного iнcyльтy.
Визначення гyмоpальних фактоpiв запалення в ди-намiцi виявило пiдвищенy концентpацiю пpозапального iнтеpлейкiнy-6 на початку лiкyвання в обох Tpymx пащ-ентiв, яке в rpym поpiвняння знизилось на 14-ту добу без статистично вipогiдноl piзницi мiж гpyпами (p > 0,05),
а також чеpез 3 мю. пicля початку cпоcтеpеження, що пеpевищyвало показники ноpми в тактично здоpо-вих оciб (p < 0,05). У пащентав основно! групи piвень cеpеднiх значень концешрацй 1Л-6 у cиpоватцi кpовi вipогiдно не вiдpiзнявcя до початку лiкyвання та на 14-ту добу (p > 0,05), а на 3-й мюяць тсля початку кypcового лiкyвання пpепаpатом DIiатилiн встановлено вipогiдно нижчi cеpеднi значення концентpацil даного цитоину. Аналопчна динамiка cпоcтеpiгалаcь i щодо змши вмicтy С-pеактивного бiлка в с^оватщ кpовi — максимальш концешрацй cпоcтеpiгалиcь до початку лiкyвання зi зниженням на 14-ту добу (p < 0,05), щоте залишались вищими вт значень кошрольно! гpyпи. До инця спосте-pеження концентpацiя СРБ у кpовi пацiентiв знизилась до piвня ноpмальних показнитв i вipогiдно не вiдpiзня-лась мiж обстеженими 1рупами (табл. 2).
Таблиця 1. Показники обм'шу оксиду азоту в кров1 пац1ент1в у вдновному пер1од1 ¡шем1чного ¡нсульту _залежно в 'щ схеми лкування_
Група Показник
Концентращя штрит-анюну, мкмоль/л Актившсть шдуцибельноТ синтази оксиду азоту, мкмоль НАДФН2/хв • г бтка
До л^ування 14-та доба 3 Mic. До л^вання 14-та доба 3 Mic.
Контрольна група(n = 20) 4,89 ± 0,33 7,02 ± 0,46
Група портняння (n = 20) 7,11 ± 0,47 p1 < 0,01 6,72 ± 0,44 Р1 < 0,01 Р11 > 0,05 6,59 ± 0,44 p1 < 0,01 p^ > 0,05 pjj > 0,05 8,54 ± 0,43 p1 < 0,05 8,21 ± 0,49 p1 < 0,05 p^ > 0,05 8,18 ± 0,35 p1 < 0,05 p^ > 0,05 pjj > 0,05
Основна група(n = 20) 7,87 ± 0,52 p1 < 0,01 p4 > 0,05 6,65 ± 0,53 p1 < 0,01 Р11 < 0,05 p4 > 0,05 5,02 ± 0,41 p1 < 0,05 p^< 0,01 p2 < 0,05 p„ < 0,05 8,98 ± 0,39 p1 < 0,01 p4 > 0,05 7,86 ± 0,51 p1 > 0,05 p^ < 0,05 p2 > 0,05 7,42 ± 0,30 p1 > 0,05 p^ < 0,01 p2 > 0,05 p43 < 0,05
Примтки: р1 — пор1вняно з контрольною групою; р2 — пор1вняно з показниками до л'1кування; р3 — пор1вняно з 14-ю добою; р4 — пор1вняно з групою порiвняння.
Таблиця 2. Маркери системноi запально/ вщповд в пац1ент1в у вдновному перюд1 ¡шем1чного ¡нсульту
залежно в'щ схеми ix терапевтично/ корекцп
Група Показник
1Л-6, пг/мл СРБ, мг/мл
До лшування 14-та доба 3 Mic. До лiкування 14-та доба 3 мю.
Контрольна група(n = 20) 1,31 ± 0,68 2,82 ± 0,19
Група порiвняння (n = 20) 9,26 ± 0,78 p1 < 0,01 9,11 ± 0,71 p1 < 0,01 p^ > 0,05 6,86 ± 0,55 p1 < 0,01 p^ > 0,05 p,j > 0,05 8,54 ± 0,43 p1 < 0,01 7,81 ± 0,35 p1 < 0,01 p^ > 0,05 6,67 ± 0,42 p1 < 0,01 p^ > 0,05 p,j > 0,05
1 основна група(n = 20) 9,95 ± 0,84 p1 < 0,05 p.1 < 0,05 9,02 ± 0,69 p1 < 0,05 p^ < 0,01 p2 < 0,05 7,28 ± 0,59 p1 < 0,05 p^ < 0,01 P2 < 0,05 p4 < 0,05 2 355 +i 00 8 < < ® cT cT 8 7,62 ± 0,33 p1 < 0,05 p^ < 0,01 p2 < 0,05 6,48 ± 0,37 p1 < 0,05 p^ < 0,01 p,2 < 0,05 p., < 0,05
Примтки: р1 — пор1вняно з контрольною групою; р2 — пор1вняно з показниками до л '1кування; р3 — пор1вняно з 14-ю добою; р4 — пор1вняно з групою порiвняння.
Отримаш результати динамши шдексу Бартел вщ-значали позитивний вплив курсового лiкування препаратом Шатилш на здатнiсть до самообслуговування, що вiдображено на рис. 1.
Так, до початку лшування середнш бал за iндексом Бартел в обох групах статистично не вiдрiзнявся i для основно! групи становив 64,05 ± 1,36, а для групи по-рiвняння — 62,96 ± 1,22 бала (p > 0,05). Через 2 тижш вiд початку спостереження втзначалась тенденщя до зростання iндексу Бартел в обох групах (p > 0,05), а через 3 мю. у групi пацieнтiв, якi отримували стандартну терапiю, становив 77,23 ± 1,16 бала (у групi порiвнян-ня — 71,84 ± 1,23 бала) (p < 0,05).
Тестування пащенпв за шкалою MMSE виявило зниження середнього бала за даною шкалою в обох об-стежених групах порiвняно з нормальними значеннями та вiдсутнiсть мiж ними статистично значущо! рiзницi: в групi порiвняння середнiй бал становив 23,16 ± 0,62, а в основнiй групi — 23,77 ± 0,59 (p > 0,05) (рис. 2).
Тестування пацieнтiв на 14-ту добу шсля початку лiкування виявило тенденцш до зростання середнього бала за шкалою MMSE, який у пащенпв основно! групи був вищим, шж у групi порiвняння, проте статистично вiрогiдно! рiзницi знайдено не було (p > 0,05). На 3-й мюяць спостереження середнiй бал за шкалою MMSE в основнш груш становив 28,25 ± ± 0,41 i був вiрогiдно вищим за показники групи по-рiвняння (p < 0,01) та показники на 14-ту добу спостереження (p < 0,01). В основнш груш максимальний прирют на 3-й мюяць спостереження порiвняно з по-казниками до лiкування спостерiгався при виконанш таких субтестiв: концентрацiя уваги — 51 %; коротко-тривала пам'ять — 38 %; повторення фрази «шяких i, якщо або але» — 28 %.
Зпдно з результатами тестування за батареею теспв лобно! дисфункци, до початку лшування у пацieнтiв через 3 мюящ пiсля перенесеного первин-ного iшемiчного iнсульту спостерiгаeться виражений когштивний дефiцит. У частини хворих (3 особи) не-достатнiсть когнiтивних функцш межувала з демен-цieю лобного типу. До початку лшування вiрогiдно! рiзницi в бальнш оцiнцi за шкалою FAB знайдено не було; в основнш груш через 2 тижш додаткового призначення препарату Гиатилш спостер^алась тенденщя до покращення результапв тестування, проте вона була статистично не значущою (p > 0,05). Вiрогiдне покращення когнiтивних функцiй спосте-рiгали в основнiй групi через 3 мюящ пiсля початку курсового лшування препаратом Глiатилiн (рис. 3). Середнш бал в основнш груш становив 17,26 ± 0,71, що вiдповiдаe легкому когнiтивному дефiциту, тодi як у групi пацieнтiв, яким застосовували стандартну терапш, — 14,93 ± 0,64 (p < 0,01). Позитивну дина-мiку вiдновлення когштивних функцiй у пацieнтiв основно! групи вiдмiчено при виконаннi тесту на плиннють мови, реакцiй простого та ускладненого
виборiв, динамiчного праксису, якi вiдображають покращення процешв, що пiдтримують короткочасну пам'ять та концентрацш уваги.
Аналiз результатiв оцшки тесту малювання годин-ника до початку лшування показав, що результати тестування за обраною шкалою вiрогiдно не вiдрiзнялися в основнш груш та груш порiвняння (р > 0,05). У па-Шенпв, якi отримували курсове лiкування препаратом Влатилш, сумарний бал при повторному тестуванш на 3-й мiсяць зрю на 19,5 %, тодi як у пащенпв, якi отримували стандартну терапш, — лише на 8,2 % (р < 0,05) (рис. 4).
У груш пащенпв, яш отримували лшування за стандартною схемою, найбтьш частою помилкою ви-конання тесту була неточнють розташування годинно! та хвилинних стрiлок (52,2 %). На 14-ту добу лшування препаратом Шатилш повторне тестування когштивних функцш за тестом малювання годинника показало, що в основнш кшшчнш груш ця помилка ефективно усу-валася та зус^чалася лише у 7,6 % пащенлв, а на 3-й мюяць — лише у 3,2 %.
Вщтак, аналiз динамiки вщновлення когнiтивних функцiй в обстежених терапевтичних групах пащен-тiв засвiдчив, що призначення додаткового курсового лшування препаратом Влатилш позитивно впливало на клшчний перебiг вiдновного перiоду iшемiчного шсульту та знижувало когнiтивний дефiцит у пащ-ентiв.
За отриманими результатами оцшки рiвня депре-сивних розладiв за шкалою Гамiльтона у пащентав обох клiнiчних груп на 2-3-й мiсяць вiд початку iшемiчного шсульту встановлено наявнють виражених депресивних розладiв у 32 % пацiентiв. Вiрогiдно! рiзницi мiж об-стеженими трупами до початку лшування не виявлено (р > 0,05). Повторне тестування пашенпв на 14-ту добу перебування в стацiонарi встановило нижчий рiвень оцiнки ступеня депресi! за шкалою Гамтьтона в основнiй групi при порiвняннi з групою порiвняння, проте статистично значущо'1' рiзницi мiж обстежуваними групами не встановлено (р > 0,05) (рис. 5).
Вiрогiдний регрес депресивних розладiв за шкалою Гамiльтона у пашенпв основно! групи спостерiгали на 3-й мюяць (при порiвняннi з групою порiвняння (р < 0,01)), хоча у бшьшосп пацiентiв (81 %), зпдно з суб'ективною самооцшкою, зниження симптомiв депрес11' вiдзначали через мюяць вщ початку лiкування препаратом Шатилш.
Аналiз категорiальних питань за шкалою Гамтьтона дозволив оцшити динамшу якiсних характеристик депресивних розладiв в обстежених групах хворих. Встановлено, що поява симптомiв апат11' та ангедонп (на 14-ту добу спостереження) корелюе з розвитком середньотяжких та тяжких депресивних розладiв за шкалою Гамтьтона на 3-й мюяць шсля початку ше-мiчного шсульту [12]. Частка пашенпв з ангедошею до початку спостереження за хворими була низькою в
100
90
f 80
а 70
ш
9 60
о
5 50
э 40
а
30
с
ID 20
10
Дол1кування 14-тадоба 3-й мюяць
Група поршняння В Основна група
Рисунок 1. Вплив препарату Гл'атил'ш на динам1ку ступеня ¡нвал 'щизацп за шкалою Бартел у пац'1ент'1в у вдновному перюд1 ¡шем1чного iнсульту
30 25 20 15 10 5 0
Група пор1вняння
Основна група
I I III I I I I I
Л' ¿Г
¿Г ^ -ь*
jT
□ Читзння
□ Триетапна програма
■ Повторения фрази «ншких ¡, якщо або але»
□ Називання: ручка, гвдинник
□ Пам'ять
■ Концектрацга уват
□ Сприйнягтя
Рисунок 2. Вплив препарату Гл'атил'ш на когнiтивний дефцит за шкалою MMSE у вдновному перiодi iшемiчного нсульту
До л!кування 14-та доба 3-й мюяць
Група поргеняння ^^ Основна група
Рисунок 3. Вплив препарату Гл'атил'ш на когнiтивний дефцит за шкалою FAB у вдновному перiодi iшемiчного нсульту
10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0
Дол1кування 14-тадоба 3-й мюяць
Група поршняння Основна група
Рисунок 4. Вплив препарату Шатилш на когнтивний дефцит за тестом малювання годинника у вдновному перiодi iшемiчного iнсульту
До л1кування 14-та доба 3-й мюяць
Група пор|вняння А Основна група
Рисунок 5. Вплив препарату Гл'атил'ш на динамiку бальноI оцнки рiвня пслянсультних депресивних розладв за шкалою Гамльтона залежно в 'щ схеми ix терапевтично/ корекцП'
обох групах (1 пащент), тому вона не бралася до уваги як прогностична. Зпдно з проведеним аналiзом, регрес вираженостi симптомiв апатп був бтьш значимий у групi пащенпв, якi отримували курсове лiкування препаратом Шатилш, зокрема на 14-ту добу частка пащенпв iз проявами апаш знизилась на 12,5 %, а на 3-й мюяць — на 17,2 %, тодi як у пащентав групи порiвняння на 14-ту добу частка пащенпв з апапею знизилась на 7,2 %, а на 3-й мюяць — на 8,4 %. Такий вплив препарату Шатилш тдтверджуе його здатнiсть активувати не лише когштивш процеси, а й через стимулювання когштивно! дiяльностi — покращувати вiдновлення емоцшно-вольово! сфери.
Висновки
— Курсове лiкування препаратом Шатилш (у дозi 1000 мг/добу протягом 14 дшв iз подальшим переходом на капсульну форму в дозi 800 мг/добу протягом 3 мю.) покращуе стан когнiтивних функцiй у пацiентiв, якi перенесли iшемiчний iнсульт.
— Призначення курсу препарату Гшатилш хворим iз пiсляiнсультними депресивними розладами порiвняно зi стандартною тератею ефективно знижуе рiвень депресй за шкалою Гамтьтона.
— Вiдновлювальний вплив препарату здшснюеться не лише через стимулювання холшерпчних систем ЦНС, але й завдяки помiрнiй протизапальнiй дл та здатностi нормалiзувати обмiн оксиду азоту.
— Комплексний позитивний вплив препарату Гшатилш на рухову активнють та здатнiсть до самообслу-говування, когнiтивнi функци, зниження вираженост депресивних розладiв вiдкривае унiкальнi можливост у пацiентiв iз судинною патолопею головного мозку у вiдновлювальному лшуванш.
Список л1тератури
1. Гусев Е.И. Особенности депрессивного синдрома у больных, перенесших ишемический инсульт / Е.И. Гусев, А.Б. Гехт, А.Н. Боголепова и др. //Инсульт. — 2001. — № 3. — С. 28-31.
2. Инструкция по применению набора для определения интерлейкина-6 методом иммуноферментного анализа. Вектор-бест. А-8768.
3. Инструкция по применению набора для количественного определения С-реактивного белка методом иммуноферментного анализа. Вектор-бест. А-9002.
4. 1нструкщя для медичного застосування препарату Глiатилiнрозчин для ш'екцш/Затверджена 03.03.10 наказом МОЗ Украти № 267. РП Ш/2196/01/01.
5. 1нструкщя для медичного застосування препарату Глiатилiн капсули / Затверджена 22.06.10 наказом МОЗ Украти № 500. РП Ш/2196/02/01.
6. Камчатнов П.Р. Содержание нейроспецифических белков и аутоантител к ним в сыворотке крови больных с острым ишемическим инсультом / П.Р. Камчатнов, Г.Ю. Рулева, С.Ф. Дукин и др. //Журнал неврологии и психиатрии. — 2009. — № 5. — С. 69-72.
7. Мищенко Т.С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний в Украине / Т.С. Мищенко // Практична ангюневролог1я. — 2009. — № 1/1. — С. 5.
8. Мищенко Т.С. Глиатилин в лечении постинсультных больных / Т.С. Мищенко, В.Н. Мищенко, И.А. Лапшина // Здоров'я Украти. — 2012. — № 3. — С. 36-37.
9. Наказ МОЗ Украти вiд 03.08.2012 № 602. Про затвердження та впровадження медико-технологiчних документiв 3i стандартизацИ медичног допомоги при шемiчному iнсультi.
10. Одинак М.М. Многоцентровое (пилотное) исследование эффективности глиатилина при остром ишемическом инсульте / М.М. Одинак, И.А. Вознюк, М.А. Пирадов, С.А. Румянцева, А.Н. Кузнецов, С.Н. Янишевский, С.Ю. Голохвастов, Н.В. Цыган // Клиническая неврология. — 2010. — Т. 4, № 1. — С. 20-27.
11. Сумбаев В.В. Влияние ДДТ на активность синтазы оксида азота в печени, легких и головном мозге крыс /
B.В. Сумбаев, И.М. Ясинская // Современные проблемы токсикологии. — 2000. — № 3. — С. 3-7.
12. Шевага В.М. Особливостi дiагностики раннiх пiсляiнсультних депресивних розладiв / В.М. Шевага,
A.В. Паенок, Р.В. Кухленко //Клшчна та експериментальна патологiя. — 2013. — № 1. — С. 119-121.
13. Шевага В.М. Стан гострофазових показнишв запалення та параметрiв системи оксиду азоту в пацiентiв iз первинним шемiчним нсультом/А.В. Паенок, Р.В. Кухленко, О.Я. Кухленко // Практична медицина. — 2012. — № 4. — С. 96-99.
14. Caeiro L. Depression in acute stroke/L. Caeiro, J.M. Ferro,
C.O. Santos et al. // J. Psychiatry Neurosci. — 2006. — Vol. 3. — P. 377-383.
15. Dubois B. The FAB: Afrontal assessment battery at bedside/
B. Dubois, A. Slachevsky, I. Litvan // Neurology. — 2000. — Vol. 55 — P. 1621-1626.
16. Folstein M.F. «Mini-mental state»: a practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician / M.F. Folstein, S.E. Folstein, P.R. McHugh // J. Psychiatr. Res. — 1975. — Vol. 12. — P. 189-198.
17. Hamilton H. A rating scalefor depression //J. Neurol. Neu-rosurg. Psychiatry. — 1969. — Vol. 23. — P. 56-62.
18. Lez,ak M.D. Neuropsychology assessment/ M.D. Lez,ak// N.Y. University Press. — 1983. — P. 768.
19. Loftisa J.M. Neuroimmune mechanisms ofcytokine-induced depression: Current theories and novel treatment strategies / J.M. Loftisa, M. Huckansa, B.J. Morascoa//Neurobiol. Dis. — 2010. — Vol. 37. — P. 519-533.
20. Majello B. Constitutive andIL-6-inducednuclear factors that interact with the human C-reactive protein promoter/ B. Majello, R. Arcone, C. Toniatti, G. Ciliberto//EMBO J. — 1990. — Vol. 9. — P. 457-465.
21. Robinson R.G. Neuropsychiatric consequences of stroke / R.G. Robinson //Ann. Rev. Med. — 1997. — Vol. 8. — P. 217-229.
22. Wang Q. The inflammatory response in stroke / Q. Wang, X.N. Tang, M.A. Yenari//J. Neuroimmunol. — 2007. — Vol. 184. — P. 53-68.
23. Whiteley W. Blood markers for the prognosis of ischemic stroke: a systematic review/ W. Whiteley, W.L. Chong, A. Sengupta, P. Sandercock// Stroke. — 2009. — Vol. 40. — P. 380-389.
Отримано 07.08.13 D
Паенок A.B., Задорожная Б.В., Кухленко О.Я., Кухленко Р.В.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
Кафедра невропатологии и нейрохирургии ФПДО, г. Львов
ДИНАМИКА НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ФУНКЦИЙ И ПОКАЗАТЕЛЕЙ СИСТЕМНОГО ВОСПАЛИТЕЛЬНОГО
ОТВЕТА У ПАЦИЕНТОВ В ВОССТАНОВИТЕЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ИШЕМИЧЕСКОГО ИНСУЛЬТА В УСЛОВИЯХ ЛЕЧЕНИЯ ПРЕПАРАТОМ ГЛИАТИЛИН
Резюме. Цель исследования — установить эффективность препарата Глиатилин относительно динамики неврологического дефицита, когнитивных нарушений и уровня депрессии, а также лабораторных показателей воспалительного ответа при использовании его в восстановительном периоде ишемического инсульта в сочетании с компонентами базисной терапии. Обследовано 40 пациентов в восстановительном периоде первичного церебрального ишемического инсульта. Установлено, что курсовое лечение препаратом Глиатилин улучшает состояние когнитивных функций у пациентов, перенесших ишемический инсульт, а также у больных с постинсультными депрессивными расстройствами, в сравнении со стандартной терапией эффективно снижает уровень депрессии по шкале Гамильтона. Восстановительное влияние препарата осуществляется не только через стимулирование холинергических систем центральной нервной системы, но и благодаря умеренному противовоспалительному действию и способности нормализовать обмен оксида азота.
Ключевые слова: ишемический инсульт, когнитивные расстройства, депрессия, воспаление.
PayenokA.V.,ZadorozhnaB.V., Kukhlenko O.Ya., Kukhlenko R.V.
Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky,
Department of Neuropathology and Neurosurgery of the Faculty of Postgraduate Education, Lviv, Ukraine INFLUENCE OF GLIATILIN ON THE DYNAMICS OF NEUROPSYCHOLOGICAL FUNCTIONS AND SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE PARAMETERS IN PATIENTS IN THE RECOVERY PERIOD OF ISCHEMIC STROKE
Summary. The purpose of the study — to establish the efficacy of Gliatilin in terms of the dynamics of neurological deficit, cognitive impairment and depression level, as well as laboratory parameters of inflammatory response when this drug was used in the recovery period of ischemic stroke in combination with the components of basic therapy. 40 patients were examined in the recovery period of primary cerebral ischemic stroke. It is found that protracted treatment with Gliatilin improves cognitive function in patients with ischemic stroke, as well as in patients with post-stroke depressive disorders, compared with standard therapy it is effective in reducing the level of depression by the Hamilton scale. Restorative effect of the drug is realized not only through the stimulation of the cholinergic system of the central nervous system, but also because of the moderate anti-inflammatory effects and ability to normalize the exchange of nitric oxide.
Key words: ischemic stroke, cognitive impairment, depression, inflammation.
