11MEDICINE
ДИHAMIKA MOPФOЛOГIЧHИХ 3MIH СTPУKTУPHИХ KOMПOHЕHTIB ХPЯЩOBOГO ПOKPИTTЯ KOЛIHHOГO СУГЛOБA HA УЛЬTPAСTPУKTУPHOMУ PIBHI HA СУБХPOHIЧHOMУ TA ХPOHIЧHOMУ ПЕPIOДAХ ЕKСПЕPИMЕHTAЛЬHOГO OПIOÏДHOГO BПЛИBУ HAПPИKIHЦI ЧЕTBЕPTOГO, П'ЯТОШ TA ШOСTOГO TИЖHIB
Войценко К. I., Пальтов С. В., Фш В. Б., Кривко Ю. Я.
Львiвський нащональний медичний утверситет iMeHi Данила Галицького, кафедра нормальноï анатомИ, м. Львiв
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/28022019/6365
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 27 December 2018 Accepted 18 February 2019 Published 28 February 2019
KEYWORDS
opioid,
chondrodystrophy,
experimental,
rat.
The work, presented below, aimed at studying the dynamics of structural disorganization of morphological components of the articular cartilage at ultrastructural level in subchronic and chronic periods of experimental opioid chondrodystrophy. The purpose was achieved by ultrastructural visualization of the components of the articular cartilage. Generally accepted conventional methods were used for obtaining microstructural material. The results of the study will form pathomorphological basis, which can be applied for the development of diagnostic criteria for lesions of the articular cartilage at different stages of opioid exposure. Furthermore, pathomorphological findings will form the basis for effective medical handling of opioid chondrodystrophy of the articular cartilage and its consequences.
Citation: Boh^hko K. I., na^bTOB £. B., ®îk B. E., Kphbko ro. —. (2019) Dynamika Morfolohichnykh Zmin Strukturnykh Komponentiv Khriashchovoho Pokryttia Kolinnoho Suhloba na Ultrastrukturnomu Rivni na Subkhronichnomu ta Khronichnomu Periodakh Eksperymentalnoho Opioidnoho Vplyvu Naprykintsi Chetvertoho, Piatoho ta Shostoho Tyzhniv. Science Review. 2(19). doi: 10.31435/rsglobal_sr/28022019/6365
Copyright: © 2019 BonaeHKO K. L, n&^fcTOB £. B., ©iK B. E., KpiiBKO M. fl. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Результата стал вщповщають плану наукових дослщжень Львiвського нащонального медичного ушверситету iMeHi Данила Галицького i е частиною науково - дослщно1 теми кафедри нормально!' анатомп «Структурна оргашзащя, ангiоархiтeктонiки та антропометричш особливостi органiв у внутршньо та позаутробному пeрiодах розвитку, за умов екзо- та ендопатогених факторiв» (номер держреестраци 0115U000041) впродовж 2015 - 2019 рр.
Вступ. Зпдно статистичних даних з джерел зарубiжноï та вггчизняно1 морфологiчноï лiтeратури, патолопя хрящовоï, кiстковоï та сполучноï тканини формуе широку групу серед населення молодого та зршого вiку[1,2]. Процес грунтовного вивчення повeдiнки структурних компонента хрящового покриття суглобiв в експериментальнш морфологiï мае значне теоретичне, що в подальшому буде формувати важливе практичне значення в основi розробки нових мeтодiв дiагностики та лшування проблем дано1' дiлянки. В лггературних джерелах
висвгглюються результати дослщжень, що присвяченi патоморфологiчним змшам в тканинах та органах при неконтрольованому вживанш ошощних середникiв медичного та кустарного виробництва [3, 4]. Незважаючи, що у доступнш фаховш вiтчизнянiй та зарубiжнiй лiтературi юнують повiдомлення про патоморфологiчнi змiни у рядi органiв та систем на тлi отощного впливу [5 - 17], i досi лишаеться нез'ясованим питання, що до проявiв токсично! хондропатп на пiдrрунтi отощного впливу та динамшу появи та наростання дегенеративних змш структурних компонентiв хрящового покриття колiнного суглобу на гострш, субхронiчнiй та хронiчнiй фазi переб^у експериментального отощного впливу.
Вищезазначене окреслело мету нашо! роботи, що полягала у вивчент особливостей патоморфологiчних змш ультраструктурно! оргатзацп хрящового покриття колшного суглоба у субхронiчнiй та хротчнш фазi впливу отощного анальгетика в експеримешг.
Матерiали та методи дослщження. Матерiалом дослiдження слугували статево зрш, безпороднi щури-самцi в кiлькостi 32^ тварини, масою 112 - 135 г, вшом 4,5 мiсяцiв. Тваринам проводили ш'екцп препарату налбуфiн дом'язево, щоденно 1 раз на добу в одному промiжку часу (10-11 година ранку) впродовж 21 доби. Початкова доза налбуфшу становила 8 мг/кг впродовж першого тижня, 15 мг/кг впродовж другого тижня, 20 мг/кг впродовж третього тижня, 25 мг/кг впродовж четвертого тижня, 30 мг/кг впродовж п'ятого тижня та 35 мг/кг впродовж шостого тижня, таким чином створювали умови хротчного отощного впливу [18]. Тварини подшет на 4 групи. 1-а група тварин отримувала налбуфш протягом 28 дiб в одному промiжку часу (10 - 11 годин ранку) з наступним забором матерiалу дослщження (кшець 4-го тижня експериментального отощного впливу); 2-а група тварин отримувала налбуфш протягом 35 дiб в одному промiжку часу (10-11 годин ранку) з наступним забором матерiалу дослщження (кшець 5-го тижня експериментального отощного впливу); 3-а група тварин отримувала налбуфш протягом 42 дiб в одному промiжку часу (10 - 11 годин ранку) з наступним забором матерiалу дослщження (кшець 6-го тижня експериментального отощного впливу); 4 - а контрольна, яка протягом 42 дiб отримувала ш'екцп фiзiологiчного розчину дом'язево в одному промiжку часу (10-11 годин ранку). Ус тварини знаходились в умовах вiварiю i робота, що стосувалася питань утримання, догляду, маркування та вс iншi маншуляцп проводилися iз дотриманням положень «Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментальних та шших наукових цшей» [Стразбург, 1985], " Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах ", ухвалених Першим Нацiональним конгресом з бiоетики [Ки!в, 2001]. Комiсiею з бюетики Львiвського нацiонального медичного ушверситету iменi Данила Галицького встановлено, що проведет науковi дослiдження вiдповiдають етичним вимогам згщно наказу МОЗ Укра!ни № 231 вiд 01.11.2000 року ( протокол № 10 вщ 26.12.2011 року). Перед проведенням забору бюпсшного матерiалу тварину присипляли дибутиловим ефiром. Як матерiал для ультраструктурного дослщження використали хрящi дистального епiфiзу стегново! та проксимального епiфiзу великогомшково! кiсток колiнного суглоба щурiв. Ультраструктурш препарати готували за загальноприйнятою методикою [19-21].
Результати дослщження. В результат ультраструктурного дослщження клггинного складу хрящового покриття колшного суглоба експериментально! групи тварин наприкшщ 2801 доби у шурiв, що знаходилися пщ впливом опiоlдного анальгетика в дозi 25 мг/кг на ультраструктурному рiвнi нами було виявлено, що суглобова поверхня була нерiвною, у поверхневш зонi кiлькiсть хрящового матриксу збшьшувалась, хондроцити розташовувались нещiльно. У хондроцитах промiжноl та базально! зони реестрували розвиток дегенеративних та некротичних змш, а також апоптозу. У багатьох хондроцитах промiжноl зони вщзначали розширення цистерн гладко!, рщше гранулярно! ендоплазматично! сiтки, нагромадження чисельних вакуолей, що були заповнеш рiзним за осмюфшьшстю вмiстом як це показано на рис.1, рис.2, рис.3.
Рис. 1. Хондроцит промiжноíзони хряща колтного суглоба щура наприктщ 28-ог доби
отогдного впливу. Мiкрофотографiя. Зб. х 8000. 1 - розширення цистерн гладmi ендоплпзматичноí стки; 2 - тдвищена осмiофiльнiсть цитоплазми; 3 -руйнування крист мтохондрт. Поодиною мггохондрп були збшьшеш в об'ем^ i !х кристи частково або повнютю лiзованi, мпохонд^альний матрикс рiзко просвгглювався, з формуванням електронно-прозорих вакуолей.
Рис. 2. Хондроцит перехiдноí зони хряща колiнного суглоба щура наприктщ 28о доби опiоíдного впливу. Мiкрофотографiя. Зб. х 6000. 1 - розширення цистерн гладmi ендоплпзматичноí атки; 2 - деструкщя рибосом гранулярноí
ендоплазматичноí стки.
Рис. 3. Хондроцит перехiдноí зони хряща колiнного суглоба щура наприктщ 28-о1' доби опiоíдного впливу. Мiкрофотографiя. Зб. х 6000.
1 - значне розширення цистерн гладког' ендоплпзматичног' стки; 2 - деструкщя
цитоплазматичних органел.
У хондроцитах перехщно! зони також вщзначали розвиток некротичних змш як це видноно на рис.4, рис.5. Ядро у таких хондроцштв набувало неправильно! форми, ущшьнювалось, було заповнене переважно не гетерохроматином. Поруч iз зруйнованими хондроцитами вщзначали лiзiс колагенових волокон. Мюцями вiзуалiзувались лакуни заповнеш неоднорщним переважно електронносвгглим вмютом. Вщзначали деструкщю органел та дшянки локального лiзiсу плазматично! мембрани.
Рис. 4. Некротизований хондроцит перех1дног зони хряща кол1нного суглоба щура наприктщ 28-ог доби отогдного впливу. Мтрофотограф1я. Зб. х 6000. 1 - кар1откноз; 2 - чисельн вакуол1 в цитоплазм¡.
WX. ^ *
Рис. 5. Некротизований хондроцит перехгдног зони хряща коленного суглоба щура наприктщ 28-ог доби отогдного впливу. Мтрофотограф1я. Зб. х 6000.
1 - кар1откноз ядра; 2 - практично повна деструктуризац^я органел.
Слщ зазначити, що окрiм хондроципв в яких розвивались дистрофiчнi та некротичш змши у поверхневiй та промiжнiй зонi зустрiчались хондроцити iз збереженою структурою та з тдвищеною функцiональною активнiстю. Зокрема вiзуалiзувались хондроцити ядра яких мютили значну кшькють еухроматину, цитоплазматичнi органели були збережеш, вiзуалiзувався комплекс Гольджi та розширеш цистерни гранулярно! ендоплазматично! сiтки, що мютили бшковий вмiст. Рибосоми у таких хондроцитах були збережеш. У цитоплазмi також вiзуалiзувався комплекс Гольдж^ секреторнi вакуолi, лiпiднi включення, зерна глшогену. У поодиноких мiтохондрiях збережених хондроципв перехщно! зони матрикс мав дрiбнозернисту структуру та середню електронну щшьшсть, i лише подекуди вщзначали його просвiтлення. Окремi кристи мггохондрш були вкороченi. Мiжтериторiальний матрикс перехщно! зони був неоднорiдним, здебiльшого просвггленим. Фiбрили колагенових волокон розташовувались хаотично, вщзначали розширення мiжфiбрилярних промiжкiв. Фiбрили колагенових волокон втрачали поперечну посмугованють, розпадались на окремi фрагменти як це показано рис.6. Траплялись дшянки на яких фiбрили колагенових волокна були лiзованi.
Рис. 6. Хаотичне зозташування колагенових волокон хряща коленного суглоба щура наприктщ 28-ог доби отогдного впливу. Мтрофотограф1я. Зб. х 12000. 1 - руйнування ф1брил колагенових волокон.
В периферичних зонах суглобового хряща вщзначали неоднорщне потовщення колагенових волокон. У дшянках на яких збшьшувався об'ем хрящового матриксу траплялись безклiтиннi зони.
В результат проведеного забору експериментального матерiалу наприкiнцi 35-01 доби у шурiв, що знаходилися пiд впливом ошощного анальгетика в дозi 30 мг / кг на ультраструктурному рiвнi нами було виявлено, що в товщi суглобового хряща виникало неоднорщне потовщення фiбрил колагенових волокон безклггинно! пластинки та збiльшення об'ему хрящового матриксу. На суглобовш поверхнi траплялись невелик заглиблення та вертикальнi трщини суглобово! поверхнi. В таких дшянках хрящовий матрикс був неоднорiдним, просвггленим, фiбрили колагенових волокон зазнавали лiзiсу. У перехiднiй зонi також збшьшувався об'ем мiж територiального хрящового матриксу. Вщзначали його неоднорiдне забарвлення: чергувались дшянки просвiтлення, iз зонами нагромадження iнтенсивноосмiофiльних мас. Фiбрили колагенових волокон розташовувались хаотично. Вiдзначали неоднорiдне потовщення колагенових волокон. Унаслщок збiльшення об'ему хрящового матрикса хондроцити розташовувались нещшьно. У хондроцитах перехщно! зони вщзначали наростання дегенеративних змш, зустрiчались хондроцити в сташ некрозу та апоптозу. У дегенеративно змшених хондроцитах вщзначали значне розширення цистерн гладко! ендоплазматично! сiтки як це видно рис.7. фрагментащю та лiзiс !! мембран. Спостертали значну деструкцiю органел цитоплазми як це показано рис.8. За умов розвитку некротичних змш хондроцитв перехщно! зони, о^м карюткнозу як це видно рис.9., вщзначали рiзке просвгглення цитоплазми, нагромадження у нш чисельних вакуоль.
Рис. 7. Хондроцит прехгдног зони хряща колтного суглоба щура наприюнЦ 35-ог доби отогдного впливу. Мтрофотограф1я. Зб. х 14000. 1 -розширення цистерн гладког ендоплазматичног атки; 2 - фрагментация та руйнування
мембран ендоплазматичног атки.
Рис. 8. Хондроцит прехiдноí зони хряща колтного суглоба щура наприктщ 35-ог' доби опiоíдного впливу. Мiкрофотографiя. Зб. х 12000.
1 - деструкщя органел цитоплазми хондроцита перехiдноí зони Пщ час апоптозу хондроцити зменшувались в об'ему зморщувались, втрачали контакт з територiальним матриксом та сусщшми хондроцитами. У ядрi вщзначали конденсацда хроматину. Цитоплазма рiзко просвгглювалась. Пюля руйнування цитоплазматично! мембрани вмют цитоплазми потрапляв до розширено! лакуни. Перицелюлярний матрикс у таких дшянках здебшьшого ущшьнювався, ставав штенсивноосмюфшьним.
Рис. 9. Некроз хондроцита перехгдног зони хряща колтного суглоба щура наприюнЦ 35-ог доби
отогдного впливу. Мтрофотограф1я. Зб. х 6000.
1 - кар1откноз ядра хондроцита; 2 - вакуол1зац1я цитоплазми.
У променистш зош виявили яскраво виражену вакуольну дистрофда багатьох хондроцита, а також !х некротичш змши. Зокрема, в цитоплазмi хондроцита променисто! зони вщзначали рiзке розширення цистерн гладко! та гранулярно! ендоплазматично! сiтки. Профiлi гранулярно! ендоплазматично! сггки майже не мiстили рибосом та були переповнеш вакуолями, що супроводжувалось тотальною деструкщею органел та нагромадження жирових включень та зерен глшогену. Ядро зазнавало вираженого пiкнозу як це показано рис.10.
Рис. 10. Некроз хондроцита променистог зони хряща кол!нного суглоба щура наприктЦ 35-ог доби отогдного впливу. Мтрофотограф1я. Зб. х 6000.
1 - кар1откноз; 2 - р1зке просв1тлення цитоплазми; 3 - деструкщя органел.
У дшянках збшьшення об'ему основно! речовини хрящового матриксу хондроцити перехщно! та променисто! зон розташовувались невпорядковано, не вщзначали стовпчастого розташування. В цих донках переважало ос^вцеве розташування клггин. Ф^ури мiтозiв хондроцитiв зустрiчались надзвичайно рщко. Мiсцями формувались вогнища радiально та хаотично розташованих хондроцитiв у центрi яких локалiзувалась помiрна кшьюсть безструктурно! неоднорiдноосмiофiльно! маси. На значних дшянках вщзначали збшьшення кшькосп та потовщення фiбрил колагенових волокон як це видно рис.11. У таких дшянках збшьшувалась кшьюсть безклiтинних зон. У субхондральнш зонi вiдзначали появу юсткових виростiв, по периферi! яких розташовувались активш остеобласти, iз свгглим еухроматиновим, ексцентрично розмiщеним ядром, що мютило добре виражене ядерце, а також цитоплазматичш органели синтезу. Зокрема, поблизу ядра мютився добре виражений комплекс Гольдж^ що мiстив вакуолi та везикули. Майже увесь об'ем цитоплазми займала гранулярна ендоплазматична сггка, з чисельними рибосомами та бшковим вмiстом у широких цистернах. Також у цитоплазмi зустрiчались вiльнi рибосоми та полюоми, дрiбнi лiзосоми та секреторш гранули, мiтохондрi! з кристами помiрно! висоти та iнтенсивноосмiофiльним матриксом, а по перифери матрикснi мiхурцi, що вiдiграють важливу роль у процесах мiнералiзацi!.
Рис. 11. Базальна зони хряща кол!нного суглоба щура наприюнЦ 35-ог доби опгогдного впливу.
МЫрофотограф1я. Зб. х 18000.
1 - потовщення ф!брил колагенових волокон.
Активш остеобласти, в таких дшянках, тюно прилягали одш до одних. Також вщзначали трансформацда остеобласта у молодi остеоцити витягнуто! форми, з свгглим еухроматиновим ядром, компактною гранулярною ендоплазматичною сiткою, вкритою рибосомами. Поблизу ядра в цитоплазмi молодих остеоцитiв локалiзувався комплекс Гольджi. Мюцями зустрiчались мiтохондрi! та лiзосомоподiбнi структури, нечисельнi полiсоми. Вщ поверхнi молодих остеоципв вщходили чисельнi короткi вщростки, що проникали в матрикс, який мiстив значну юльюсть новоутворених фiбрил колагенових волокон. В результатi проведеного забору експериментального матерiалу наприкiнцi 42-01 доби у шурiв, що знаходилися шд впливом опiо!дного анальгетика в дозi 35 мг/кг на ультраструктурному рiвнi нами було виявлено дезоргашзацда матриксу, а у хондроцитах дегенеративш, некротичнi змiни, а також розвиток апоптозу. На суглобовш поверхнi досить часто траплялись заглиблення, глибокi дефекти, що супроводжувалось розволокненням та руйнуванням фiбрил колагенових волокон поверхнево! зони. Значне збшьшення об'ему хрящового матриксу вщзначали у вах зонах суглобового хряща. У багатьох хондроцитах перехщно! зони вщзначали збiльшення кiлькостi гетерохроматину в ядрi як це показано рис.12, 13, 14. та значну деструкцда органел цитоплазми.
Рис. 12. Хондроцит перехгдног зони хряща кол!нного суглоба щура наприюнЦ 42-ог доби
отогдного впливу. Мшрофотограф1я. Зб. х 8000. 1 - збыьшення кыькост1 гетерохроматину в ядр1; 2 - деструкщя органел цитоплазми.
Рис. 13. Хондроцит перехгдног зони хряща кол!нного суглоба щура наприюнц 42-ог доби отогдного впливу. Мшрофотограф1я. Зб. х 8000. 1 - амебогдна ¡нвангтащя ядра; 2 - повна деструкщя органел цитоплазми; 3 - вакуол1зац1я
цитоплазми.
Рис. 14. Хондроцит перехгдног зони хряща кол!нного суглоба щура наприюнЦ 42-ог доби отогдного впливу. Мшрофотограф1я. Зб. х 6000. 1 - збыьшення кыькост1 гетерохроматину в ядр1; 2 - розширення канальщв гладког ендоплазматичног сгтки; 3 - вакуол1зац1я цитоплазми та деструкция гг органел.
Присутш дшянки Bi3yari3a^i фрагмента некротизованих хондроцита як це видно рис. 15, хрящового покриття колшного суглоба, рщко траплялись хондроцити i3 збереженою структурою.
Рис. 15. Хондроцит перехгдног зони хряща кол!нного суглоба щура наприктщ 42-ог доби отогдного впливу. Микрофотография. Зб. х 4000.
1 - фрагменти некротизованого хондроцита; 2 - хондроцит 7з збереженою структурою.
У неоднорщноосмюфшьному матриксу перехщно! зони збшьшувалась кшьюсть колагенових волокон. Вщзначали потовщення фiбрил колагенових волокон. Хондроцити розташовувались нещiльно. Досить часто траплялись безклггинш зони. У перехiднiй та базальнш зонах вiдзначали просвiтлення матриксу, з руйнуванням фiбрил колагенових волокон. У таких донках вiзуалiзувались хондроцити з вираженою просвiтленою цитоплазмою. Зус^чались лакуни, що мiстили свiтлу осмюфшьну рiдину та залишки однорiдних iнтенсивноосмiфiльних ядер. Траплялись хондроцити у сташ "темноклггинно! загибелГ' як це показано рис.16. Також вiзуалiзувались фрагменти некротизованих хондроцита як це видно рис.17. Матрикс навколо загиблих хондроцита просвгглювався.
Рис. 16. Хондроцит перехгдног зони хряща кол!нного суглоба щура наприюнщ 42-ог доби отогдного впливу. Мшрофотограф1я. Зб. х 6000. 1 - некротизац^я хондроцита; 2 - кар1откноз; 3 - деструкция органел цитоплазми.
Рис. 17. Хондроцит перехгдног зони хряща кол!нного суглоба щура наприюнЦ 42-ог доби отогдного впливу. Мтрофотограф1я. Зб. х 6000.
1 - фрагменти некротизацп хондроцит1в.
Траплялись збережеш хондроцити, i3oreHHi групи зус^чались рщко. У субхондральних дшянках траплялись дшянки з неоднорщним штенсивноосмюфшьним матриксом, збшьшувалась кшьюсть остео!дно! тканини, фронт осифшацп був нерiвним.
Висновки. 1. Наприкшщ четвертого тижня експериментального ото!дного впливу нами виявлеш у хондроцитах промiжно! та базально! зони процеси розвитку дегенеративних та некротичних змш, а також апоптозу. У багатьох хондроцитах промiжно! зони вщзначали розширення цистерн гладко!, рщше гранулярно! ендоплазматично! сiтки та нагромадження чисельних вакуолей.
2. Наприкшщ п'ятого тижня експериментального ото!дного впливу у хондроцитах перехщно! зони вщзначали наростання дегенеративних змш, що супроводжувалося масовими явищами некрозу та апоптозу. У дегенеративно змшених хондроцитах вщзначали значне розширення цистерн гладко! ендоплазматично! сггки. Прогресували процеси фрагментацп та лiзису !! мембран. Спостер^али значну деструкцда органел цитоплазми. За умов розвитку некротичних змш хондроцита перехщно! зони, о^м карюшкнозу, вщзначали рiзке просвплення цитоплазми та нагромадження у нш чисельних вакуоль.
3. Наприкiнцi шостого тижня експериментального опiо!дного впливу нами було виявлено дезоргашзацда матриксу, а у хондроцитах дегенеративш, некротичнi змши, а також розвиток апоптозу. На суглобовш поверхш досить часто траплялись заглиблення, глибою дефекти, що супроводжувалось розволокненням та руйнуванням фiбрил колагенових волокон поверхнево! зони. Значне збшьшення об'ему хрящового матриксу вiдзначали у вшх зонах суглобового хряща. У багатьох хондроцитах перехщно! зони вщзначали збшьшення кшькосп гетерохроматину в ядрi та значну деструкцда органел цитоплазми. Вс зазначеш процеси мали характер наростаючих та агресивних хондродегенеративних змш
Л1ТЕРАТУРА
1. Dudina, O. O., & Tereshchenkov, A. V. (2014). Situational analysis of children's health status. Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organizations of Ukraine, 2, 49-57.
2. Adrashkin, A. P, Salomatin, I. V, & Murashov, B. F. (2003). The role of the cardiovascular system in thanatogenesis in opiate addicts of the second stage. From research to treatment standards: Newsletter on the Russian national Congress of Cardiology. Moscow: Russian Society of Cardiology, 18.
3. Raietska, L. V. (2008). Trends in the spread of drug addiction in Ukraine. Fighting organized crime and corruption, 18, 67-76.
4. Treshchinskiy, I. S., Kharchenko, L. A., & Usenko, V. A. (1998). Some issues of drug addiction and substance abuse in Ukraine. Pharmacist, 4, 15-17.
5. Logash M., & Pokotylo P. (2013). Some aspects of the history of opiates in the context of nowadays drug addiction problems. Bulletin of Biology and Medicine, 4-1 (42), 129-131.
6. Yakimiv N.Y. (2014). Ultrastructural characteristics structures prismatic-corneal angle eyeball rats after opioid exposure. World of Medicine and Biology, 2 (44), 185-188.
7. Yakimiv NY. (2014). Ultrastructural characteristics of irido-corneal angle of eye of rats on 7th,14th, 21st and 28th days of opioid influence. Ukrainian morphological almanac, 2, 28-31.
8. Paltov Ye.V. (2004). Morphological features of the anatomy of the arterial bed of the neck and maxillofacial area of the rat are normal. Scientific herald of the SZ Gzhytsky Lviv National Academy of Veterinary Medicine, 6-1(1), 113-119.
9. Paltov Ye.V. (2004). Roengenoanatomy of the arteries of the rat head and neck. Clinical anatomy and operative surgery, 3 (2), 26-29.
10. Paltov Ye.V., Kryvko Yu.Ya., Tomashova S.A., Vil'hova I.V., & Matkivskyi R.M. (2006). The state of microstructural organization of soft tissues of periodontal disease in white rats in norm and their change at different stages of the course of experimental streptozotocin diabetes mellitus. Bulletin of the Sumy State University, 2 (86), 36-43.
11. Paltov Ye.V., & Kryvko Yu.Ya. (2006). The ultrastructural organization of soft tissues of periodontal disease in white rats is normal and the dynamics of their changes during the course of streptotsotocin-induced experimental diabetes mellitus. World of Medicine and Biology, 3, 35-44.
12. Paltov Ye.V., Chelpanova I.V., Fik V.B., Vil'hova I.V., Kyryk Kh.A., & Kryvko Yu.Ya. (2017). Pathomorphological changes in layers of retina for six weeks of opioid exposure experiment. World of Medicine and Biology, 2 (60), 146-150.
13. Paltov Ye.V., & Kryvko Yu.Ya. (2017). Pathological changes in the layers of the retina after eight weeks of opioid influence at the experiment. Bulletin of problems biology and medicine, 4-2 (140), 118-122.
14. Paltov Ye.V., Fik V.B., & Kryvko Yu.Ya. (2018). Pathomorphological changes in the retina layer at the end of the fourth week of opioid effect, Natural Science Readings abstracts booc. Sosnowiec-Bratislava, 30-32.
15. Fik V.B., Paltov E.V., Lohash M.V., & Kryvko Yu.Ya. (2017). Pecularities of morphological manifestation of the periodontal tissue in experimental animals against the ground of a short-term effect of opioid analgesic. Deutsch. Wissenscaftsch, 2, 54-58.
16. Fik V.B., Kryvko Yu.Ya., & Paltov E.V. (2018). Microstructural changes of periodontal tissue under the action of opioid analgesics in the early stages. Bukovinian Medical Herald, 22-1 (85), 141-148.
17. Fik V.B., Paltov E.V., & Kryvko Yu.Ya. (2018). Morphofunctional peculiarities of the periodontal tissue under conditions of simulated eight-week opioid effect. Deutscher Wissenschaftscherold German Science Herald, 1, 14-17. DOI:10.19221/201814.
18. Onisco, RM, Paltov, YV, Fik, VB, Fitkalo, OS. (2013). Ukraine. Patent No. 76564. Kyiv: Ukrainian Institute of Intellectual Property (Ukrpatent).
19. Glauert A.M. (1975). Fixation, Dehydration and Embedding of Biological Specimens. In: Practical methods in electron microscpi. North-Hollond: American Elsevier.
20. Stempak J.G., & Ward R.T. (1964). An improved staining method for electron microscopy. J Cell Biol, 22 (3), 697-701.
21. Reynolds E.S. (1963). The use of lead citrate at high pH as an electronopague stain in electron microscopy.
J Cell Biol, 17, 208-212.
