MEDICINE
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ СТРУКТУР П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНО1 СЛИННО1 ЗАЛОЗИ НАПРИК1НЦ1 6-го ТИЖНЯ
ЕКСПЕРИМЕТАЛЬНОГО ОП1О1ДНОГО ВПЛИВУ
Assistant Mykhalevych Marta, Lviv National Medical University, human anatomy department, Assistant Professor Paltov Yevgen, Lviv National Medical University, human anatomy department, Professor Kryvko Yurii, Rector of Andrei Krupynskyi Lviv Medical Academy, Ukraine, Lviv
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/31032020/6992 ARTICLE INFO ABSTRACT
Received 17 January 2020 The significant using of drugs and the prevalence of drug addiction in the last
Accepted 10 March 2020 decades necessitates the study of the effects of opioids on the structural
Published 31 March 2020 organization of organs and systems. The people with drug addiction syndrome
- have functional disorders of the salivary glands earlier than morphological
KEYWORDS changes in the mucous membrane of oral cavity.
Reducing the amount of saliva and changing its composition lead to negative submandibular sialrvaiy gland, changes in the oral barrier function, salivary pH which is the main natural opioid effect, regulator of oral cavity homeostasis. This publication demonstrates the
nalbuphine. morphological changes of the submandibular salivary gland under the opioid
effect at the 6th week of the experimental research.
Citation: Mykhalevych Marta, Paltov Yevgen, Kryvko Yurii. (2020) Patomorfolohichni Zminy Struktur Pidnyzhnoshchelepnoi Slynnoi Zalozy Naprykintsi 6-ho Tyzhnia Eksperymetalnoho Opioidnoho Vplyvu. Science Review. 3(30). doi: 10.31435/rsglobal_sr/31032020/6992
Copyright: © 2020 Mykhalevych Marta, Paltov Yevgen, Kryvko Yurii. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Робота e фрагментом НДР «Морфо-функцюналът особливост1 у пре- та постнаталъному перюдах онтогерезу, при emuei onioidie, харчових добавок, реконструктивных операщях та ожиртш» 0120U002129
Вступ. Результати дослщження поширеносп наркотичних речовин показують, що 95 респондент вшом 15-34 роки мали досвщ вживання будь-яких наркотичних речовин впродовж життя [1]. Bci д^и i шдл^ки при вживанш опю1дав мають змши 3i сторони оргашв порожнини рота, що проявляються в тш, чи шшш форм^ Комплекс симптомiв свщчить про те, що описаш найбшьш ранш змши в оргашзм^ що е реакщею на вживання наркотичних речовин (отат1в), локалiзуються в ротовш порожниш. Щелепно-лицева дшянка, слиннi залози и порожнина рота - одна з зон акумуляци лшарських i токсичних речовин. Так, при парантеральному застосуваннi герош пiсля потрапляння у кровяне русло вже через 2 хвилини локатзуеться в слинних залозах. За допомогою механiзму дифузii через спецiальний гематосатварний бар'ер слина забезпечуе нормалiзацiю функцп органiв порожнини рота, ШКТ i всього органiзму.У осiб з синдромом наркотичноi залежностi, морфологiчним змiнам слизових оболонок передують функцiональнi порушення зi сторони слинних залоз. Зменшення кшькосп i складу слини приводять до негативних змiн бар'ерноi функцii порожнини рота, РН слини е основним природним регулятором гомеостазу ротовоi порожнини [2].
Значне використання наркотичних середниюв та поширенiсть наркоманii, яю спостерiгаються впродовж останнiх десятилiть серед населення, зумовлюе необхiднiсть вивчення
впливу ошощв на структурну оргашзащю органiв та систем [3-12]. Щцсумовуючи викладенi даш можна зробити висновок про наявнють цшо! низки невирiшених питань щодо проблем структурно! перебудови слинних залоз при вживаннi наркотичних середникiв, а також усшшного вибору найефективнiших методiв лiкування захворювань слинних залоз , що значно пов'язане з недостатшм вивченням морфологiчних особливостей патогенезу мшроциркуляторних порушень пiд впливом ошо!ду.
Матерiали i методи. Дослiдження здiйснили на 16 статевозрших бiлих безпородних щурах-самцях масою 130 г, вiком 6 мю. Тварин подiлили на 2 групи: експериментальну i контрольну. Експериментальним щурам (п = 10) робили ш'екци розчину налбуфiну гiдрохлориду дигiдрату в/м'язово, щоденно 1 раз на добу в одному промiжку часу (10-11 година ранку) протягом 42 дiб, з подальшим збором матерiалу дослщження (кiнець 6-го експериментального тижня). Початкова доза становила 8 мг/кг впродовж першого тижня, 15 мг/кг впродовж другого тижня, 20 мг/кг впродовж третього тижня, 25 мг/кг впродовж четвертого тижня, 30 мг/кг впродовж п'ятого тижня, 35 мг/кг впродовж шостого тижня. Так створювали умови хрошчного ошо!дного впливу [13]. Контрольна група (п = 6) протягом 42 дiб отримувала ш'екци фiзiологiчного розчину в/м'язово в одному промiжку часу (10-11 година ранку). Ус тварини перебували в умовах вiварiю. Робота, що стосувалася питань утримання, догляду, маркування, та вс iншi машпуляци виконали, дотримуючись положень «Свропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та шших наукових цшей» [Страсбург, 1985], «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах», що ухваленi Першим Нащональним конгресом з бiоетики [Ки!в, 2001]. Комюя з бiоетики Львiвського нащонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького встановила: науковi дослiдження вiдповiдають етичним вимогам згiдно з наказом МОЗ Укра!ни № 231 вiд 01.11.2000 р. (протокол № 10 вщ 26.12.2011 р.). Перед проведенням забору матерiалу тварин виводили з есперименту на фош наркозу (дибутилового ефiру). Для гiстологiчного дослiдження використали препарати шднижньощелепно! слинно! залози щура. Пстолопчш препарати забарвлювали гематоксилiном та еозином за загальноприйнятою методикою [14].
Мета дослщження. Встановити особливостi будови шднижньощелепно! слинно! залози щура та ланок !! гемомшроциркуляторного русла пiд впливом ото!ду (налбуфiну).
Результати дослiджень. В результат проведеного забору експериментального матерiалу через 42 доби у шурiв, що знаходилися пiд впливом ото!дного анальгетика в дозi 35 мг / кг на мшроструктурному рiвнi нами було виявлено, що пстолопчш змши у судиннiй системi шднижньощелепно! залози, у порiвняннi з попередшми термiнами досягали значного вираження i характеризувались розширенням мiжчасточкових венул (рис. 1), а також мiжчасточкових артерюл, переповнення !х еритроцитами.
Рис. 1. Зргз шднижньощелепно! слинно! залози щура наприюнЦ шостого тижня експериментального ото!дного впливу. Гематоксилин та еозин. МЫрофотограф1я. Зб. х 200.
1 - розширення та переповнення еритроцитами м^жчасточког артер1оли та виражена гтерем^я м1жчасточково! венули; 2 - склеювання та агрегащя еритроцит1в у просвет! судин.
Дисциркуляторш змши також виявили у внутршньочасточкових венулах та артерюлах. Нерщко еритроцити у просвт пперемшованих судин змшювали свою форму (рис.2). У венулах, артерюлах та капшярах еритроцити склеювались (рис.3, 4). У просвт судин о^м еритроципв
також виявляли нейгрофiли та лiмфоцити. Розвивались периваскулярнi набряки. У донках нагромадження транссудату бiлковi ацинуси змiнювали свою форму, деформувались. Вщзначали вогнищеву iнфiльтрацiю строми нейгрофiлами, макрофагами, лiмфоцитами, мастоцитами.
Рис.2. Зргз пгднижньощелепногслинног залози щура наприкгнцг шостого тижня експериментального отогдного впливу. Гематоксилин та еозин. МЫрофотограф1я. Зб. х 1000. 1 - р1зке розширення та переповнення еритроцитами внутр1шньочасточковог венули; 2- вакуольна дистроф1я еттелт юнцевих секреторних в1ддмв.
Рис.3. Зргз тднижньощелепног слинног залози щура наприюнЦ шостого тижня експериментального отогдного впливу. Гематоксилин та еозин. МЫрофотограф1я. Зб. х 400. 1 - склеювання еритроцит1в у просвет! судини гемо-м1кроциркуляторного русла; 2- набряк
сполучног тканини ттерстицт.
У сероцитах вщзначали розвиток вакуольно! дистрофи та некрозу. Альтеративш, переважно некротичш змши, реестрували у серомукоцитах та оточуючих !х дрiбних бшкових клгшнах серозних швмюящв.
Рис.4. Зргз тднижньощелепног слинног залози щура наприюнЦ шостого тижня експериментального отогдного впливу. Гематоксилин та еозин. МЫрофотограф1я. Зб. х 400. 1 - збыьшення кыькост! та ущыьнення секрету у м^жчасточковт протощ; 2 - склеювання еритроцит1в у просвШ1 судин гемо-м1кроциркуляторного русла
Просв^и внутршньочасточкових та мiжчаточкових проток були розширенi, переповнеш надмiрною кiлькiстю секрету (рис.4). Вiдзначали розвиток вакуольно! дистрофи та некротичних змш епiтелiю вивiдних проток. У переважнш бiльшостi вивiдних проток вiдзначали неоднорщне базофiльне забарвлення ущiльненого секрету.
Висновки. Наприкшщ 42 доби перебiгу експериментального ошощного впливу, нами було виявлено, що гiстологiчнi 3MiRM у судиннш системi тднижньощелепово! залози, у порiвняннi з попереднiми термiнами досягали значного вираження i характеризувались розширенням мiжчасточкових венул, а також мiжчасточкових артерюл, переповнення !х еритроцитами. Дисциркуляторнi змiни також виявили у внутрiшньочасточкових венулах та артерюлах. У донках нагромадження транссудату бiлковi ацинуси змiнювали свою форму, деформувались. Вiдзначали вогнищеву шфшьтращю строми нейтрофiлами, макрофагами, лiмфоцитами, мастоцитами. У сероцитах вiдзначали розвиток вакуольно! дистрофи та некрозу. Альтеративнi, переважно некротичнi змiни, реестрували у серомукоцитах та оточуючих !х дрiбних бшкових клiтинах серозних пiвмiсяцiв. Просвiти внутршньочасточкових та мiжчаточкових проток були розширеш, переповненi надмiрною кiлькiстю секрету. Вщзначали розвиток вакуольно! дистрофi! та некротичних змш еттелда вивiдних проток. У переважнш бшьшосп вивiдних проток вщзначали неоднорщне базофiльне забарвлення ущiльненого секрету.
Л1ТЕРАТУРА
1. Молодь та молод1жна полггика в Укрш'ш: соц1ально-демограф1чн1 аспекти. За ред. Е.МЛбаново!'. К.: 1нститут демографи та сощальних дослщжень 1м. М.В. Птухи НАН Укра!ни, 2010;248 с.
2. Бимбас Е. С., Надымова И. А. Ранние проявления приема опиатов. Институт стоматологии. 2004; 1:62.
3. Бекесевич А. М. Морфометричний анал1з ангюархггектошки кори мозочка за умов впливу ото!'ду. Свгг медицини та бюлогп. 2014;4:68-71.
4. Покотило В. Ю., Галюк У. М., Матешук-Вацеба Л. Р. Морфолопчш особливосп мюкарда та його гемом1кроциркуляторного русла на свгглооптичному р1вн1 за умов переб1гу експериментально!' ото!'дно!' штоксикацп. В1сник проблем бюлогп i медицини. 2017; 4(2):123-128.
5. Покотило В. Ю., Логаш М. В. Морфометричний анал1з змш м1тохондр1ального апарата мюкарда серця бшого щура за умов експериментального впливу налбуф1ну. Вюник проблем бюлогп i медицини. 2018;1.1 (142):291-295.
6. The effect of the prolonged injection of nalbuphine on the structural organization of angioarchitecture of organs L Maleshuk-Vatseba, U Pidvalna, A Bekesevych, A Zinko, P Popyk, Ivan Diskovskyi.Працi НТШ, Медичнi науки 43:75-87.
7. Матешук-Вацеба Л.Р., Бекесевич А.М., Дюковський 1.С. [та iн.] Закономiрностi структурних змш ланок гемомжроциркуляторного русла органiв за умов впливу ото!'ду в експерименп. Актуальнi питання медично!' науки та практики. Збiрник Наукових Праць. 2015; 82;2(1):328-335.
8. Ray S. Examining brain networks in prescription opioid users. J Alcohol Drug Depend. 2017;5(2):e137. doi: 10.4172/2329-6488.1000e137
9. Зшько А. В.,Матешук-Вацеба Л.Р. Вплив ошовду на ультраструктуру променистого вiнця шнцевого мозку в експеримент. Свiт медицини та бюлогп. 2014; 4(47):127-130.
10. Щдвальна У. £. Морфометрична характеристика перебудови судинно!' оболонки очного яблука пiд впливом налбуфiну. Укра!нський журнал клшчно!' та лабораторно!' медицини. 2013; 8(3):94-97.
11. Якимiв Н. Я., Кривко Ю.Я. Мжроструктурна характеристика райдужно-ропвкового кута очного яблука щурiв при ото!'дному впливi. Свiт медицини та бюлогп.2013;4:120-124.
12. Ддсковський I. С. Особливосп мiкроструктури шкiри щура за умов впливу ото!'ду. Експериментальна i клiнiчна медицина. 2014; 3(64):61-64.
13. Декларацiйний патент Укра!ни на винахщ №76564 2013 / Р. Онисько, £. Пальтов, В. Фгк та iн.
14. Ромейс Б. Микроскопическая техника / Б. Ромейс. - М.: Медицина, 1953. - С. 71-72