CC BY
7
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-294-297 УДК 616.311+ 616.316:612 Казакова К. С., брошенко Г. А.
ДИНАМ1КА ЕКСПРЕСП ВУГЛЕВОДНИХ ДЕТЕРМ1НАНТ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В СЛИЗОВОТ ОБОЛОНКИ ПРИКР1ПЛЕНОТ ЧАСТИНИ ЯСЕН ЩУР1В ЗА УМОВ ХРОН1ЧНОТ 1НТОКСИКАЦИ ЕТАНОЛОМ ВДНЗ УкраТни «УкраУнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
gala_umsa@ukr.net
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР «Експери-ментально-морфолопчне вивчення дм трансплантатiв крюконсервовано1 плаценти та шших екзогенних чин-нишв на морфофункцiональний стан ряду внутршшх оргашв», № державно'| реестраци 0113и006185.
Вступ. Актуальнiсть вивчення проблеми зловжи-вання алкоголем, та \х дiагностики продовжуе зали-шатися однiею з найбтьш соцiально значущих для нашо'| держави. На сьогоднi це явище перестало бути медичною чи моральною проблемою тшьки окремих оаб, так як вони зачтають здоров'я, безпеку i добро-бут всього населення. Потрiбно зазначити, що алкого-лiзм стань зараз в одному ряду з такими поширеними захворюваннями, як серцево-судинш та онкологiчнi, а що стосуеться економiчноí i соцiальноí шкоди - то й перевершуе \х [1].
На даний час алкоголь залишаеться одним з найбтьш розповсюджених токсичних факторiв у повсяк-деннi. Етанол за своими фармаколопчними власти-востями вiдноситься до наркотичних речовин. Його всмоктування з шлунково-кишкового тракту вщбува-еться досить швидко: вже за 15 хв. [2].
Вiдомi данi про токсичний вплив етанолу на вну-трiшнi слизовi оболонки органiв, та ланки гемомтро-циркуляторного русла. При дослiдженнi резистивно'( ланки гемомiкроциркуляторного русла часточок шд-нижньощелепно'| залози щурiв встановлено, що хро-нiчна iнтоксикацiя етанолом впливае на резистивну ланку гемомiкроциркуляторного русла, що на раншх термiнах спостереження визначаеться спазмом судин, та пщтверджуеться збiльшенням товщини судинно'( стiнки. В подальшому спостерiгаеться дилатацiя, яка проявляеться досгс^рним збiльшенням дiаметру зо-вшшнього i просвiту, та зменшенням товщини судин-но'| стiнки, але ж нормалiзацiя показникiв до кiнця екс-перименту не визначаеться [3,4].
У людей, як зловживають алкоголем, вiдмiчаеться велика кiлькiсть стоматологiчноí патологи, наявшсть некарiозних пошкоджень твердих тканин зуба, кар!ес, хронiчний генiралiзований пародонтит, високий сту-пiнь втрати мiнеральноí густини кiсток [5].
Метою роботи було визначити динамту експресп вуглеводних детермшант структурних компонентiв слизово'| оболонки прикртлено'| частини ясен щурiв для p-галактозоспецифiчного лектину арахiсу при хро-шчнш штоксикацп етанолом.
Об'ект \ методи дослщження. У дослiдження було залучено 15 бших безпородних щурiв-самцiв. Контр-ольну групу склали 5 тварин, експериментальну - 10 тварин, яким дошлунково 4 рази на добу вводили по 12 мг/кг 40 % етанолу (у перерахунку на чистий алкоголь) [6]. Тварин виводили з експерименту на 5 та 12 доби шляхом передозування тюпенталового наркозу.
З метою визначення вуглеводних компонент структурних елеменлв слизово'| оболонки прикртле-но'| частини ясен ми використали метод лектинопсто-хiмií [7-9].
Для проведення дослщження матерiал пiсля вилу-чення фтсували у 10 % розчинi нейтрального форма-лiну, ущiльнювали в парафш, за загальноприйнятою методикою [10], та виготовляли пстолопчш зрiзи за-втовшки 3-5 мкм.
Залишки вуглеводiв галактози були виявлеш лек-тином ^А). Зразки обробляли стандартними наборами лабораторп "Лектиност" (Львiв) у розведенш 1:50 лектину. Вiзуалiзацiя реакцп з кон'югатами лектину проводилась методом нашвкшьшсного методу в iммерсiйних збтьшеннях мiкроскопа Biorex-3 VM-500.
Утримання тварин та експерименти з ними про-водилися вщповщно до "Загальних етичних правил проведення експериметчв на тваринах", прийнятих I Нацiональним конгресом з бюетики [11] та вимогами мiжнародних принципiв "£вропейсько'| конвенцп про захист що використовуються для експериментальних та шших наукових цшей" [12].
Результати дослщження та Тх обговорення. Зон-дування p-галактозоспецифiчним лектином арахiсу слизово'| оболонки прикрiпленоí частини ясен у щурiв контрольно'! групи в епп^альнш пластинцi визначи-ло слабкий ступшь кон'югацп з клiтинами всiх шарiв I базальноí мембрани, роговi лусочки проявили помiр-ний ступiнь зв'язування.
1нтенсившсть маркування компонентiв власно[ пластинки була слабкою для фiбробластiв. Колагенов1 волокна проявляли сильний ступiнь зв'язування. Спо-рiдненiсть до р-галактози була сильною на внутршшх еластичних мембран артерюл, ендотелiоцити судин ГМЦР проявляли помiрну реакцiю, а базальнi мембрани - слабку (рис. 1).
Дослщження специфiчностi зв'язування мiгрант-них клп"ин сполучно1 тканини власноí пластинки слизовоí оболонки прикрiпленоí частини ясен щурiв контрольноí групи встановило, мастоцити проявляли сильну реакцiю (рис. 2), негативною була реакщя з лiмфоцитами i помiрна - з макрофагами.
На п'яту добу експерименту дослщжен-ня специфiчностi зв'язування рецепторiв до P-галактозоспецифiчного лектину арахiсу на структурних компонентах прикрiпленоí частини ясен щурiв встановило, що експресiя рецет^в на рогових лу-сочках знизилась з помiрноí до слабкок Реакщя з клiтинами зернистого, рогового, базального шарiв та базальноí мембрани залишилась сталою, слабкою. Iнтенсивнiсть маркування компонент власно1 пластинки не змшилась i була слабкою для фiброблас-тiв. Колагеновi волокна проявляли сильний ступшь зв'язування, як i щурiв контрольноí групи (рис. 3). По-
Рис. 1. Сильна експреЫя p-галактозоспецифiчного лектину арахiсу на колагенових волокнах i помiрна на ендотелiоцитах судин у власнш пластинцi прикршленоТ частини ясен щура контрольно!' групи. PNA маркування. Зб. Об.:х 100. 0к.:х10.
Рис. 3. Сильна експресiя p-галактозоспецифiчного лектину арахiсу на колагенових волокнах та плазмоцитах у власнiй пластинЦ прикршленоТ частини ясен щура на 5 добу експерименту. PNA маркування. Зб. Об.:х 40. 0к.:х10.
Рис. 2. Сильна експресiя p-галактозоспецифiчного лектину арахку на гранулах мастоцитiв у власнш пластинц прикршленоУ частини ясен щура контрольно''' групи. PNA маркування.
Зб. Об.:х 100. 0к.:х10.
силилась реакщя рецепторiв до лектину арахку на ен-дотелiоцитах судин i еластичних мембранах артерiол з помiрноí до сильно!'. Базальна мембрана проявляла слабку ступшь зв'язування, що не в^^знялось вiд ре-зультатiв в контрольнш групi тварин. Спорiдненiсть до Р-галактози посилилась на мастоцитах з сильно!' до дуже сильно''', що вщображало процеси накопичен-ня секреторних гранул на цей термш спостереження (рис. 4). Негативною була реакщя з рецепторами лiм-фоцитiв та макрофапв (помiрна в контрольнiй грут).
До 12 доби експерименту вс компоненти етте-лiaльноí пластинки прикртленоУ частини ясен щурiв проявляли слабку експреаю рецепторiв до лектину арахку, що морфологiчно проявлялось порушенням диференщаци епiтелiю у виглядi паракератозу i акан-тозу. Анaлогiчнi змiни встановлен у влaснiй пластинц1 - фiброблaсти зберiгaли слабку експресiя, колагенов1 волокна зменшили з сильно''' до слабко'''. Ендотелюци-ти ланок гемомiкроциркуляторного русла i еластичн1 мембрани aртерiол зменшили ступшь зв'язування з сильно''' до слабко''', порiвняно з попереднiм термшом спостереження, базальна мембрана мiкросудин проявляла вщсутшсть експреси. Серед мiгрaнтних клiтин сполучно''' тканини встановлена негативна реакщя до P-гaлaктозоспецифiчного лектину арахку.
Висновок. У щурiв контрольно''' групи сильний ступшь експреси вуглеводних детермшант встанов-
Рис. 4. Посилення експреси p-галактозоспецифiчного лектину арахiсу на гранулах мастоципв у власнiй пластинцi прикршленоУ частини ясен щура на 5 добу експерименту. PNA маркування.
Зб. Об.:х 100. 0к.:х10.
лений для колагенових волокон власно'' пластинки, еластичних мембран артерюл та мастоци^в. На етaпi формування алкогольно''' мотиваци (5 доба експерименту) визначено порушення диференщацп епiтелiю, що проявлялось зниженням штенсивносл маркування рогових лусочок з помiрноí до слабко' i пстолопчно проявлялось явищами паракератозу. Пригнiчилaсь реакщя з боку колагенових волокон I посилилась спорщнешсть до Р-галактози на рецепторах мастоцилв, яка морфолопчно проявлялась накопиченням секреторних гранул. При хрошчшй штоксикацп етанолом i формуванн фiзичноí залеж-ностi (12 доба) визначено пригшчення експреси ре-цепторiв на колагенових волокнах власно''' пластинки та еластичних мембранах артерюл. Негативною була реакци з боку рецепторiв мастоци^в, що вщобража-ло виключення клiтин з процесу регуляци проник-ностi сполучно''' тканини i судинно''' стiнки на даному термiнi спостереження.
Перспективи подальших дослщжень. В подаль-ших дослiдженнях плануеться встановити динамту змiн експреси вуглеводних детермiнaнт аалоспеци-фiчних лектинiв в слизовiй оболонц прикртлено' частини ясен щурiв при хроычнш штоксикацп етанолом.
Лггература
1. Bilec'ka GA. Deyaki mediko-biologichni prichini piyactva i alkogolizmu ta osoblivosti ih sudovo-medichnogo vstanovlennya. Kriminal'ne pravo, kriminologiya, kriminalistika. 2014;161-8. [in Ukrainian].
2. Toksicheskoe dejstvie alkogolya na krov'. Ehritrociti i alkogol'. Vestnik AGIUV. 2013;4:75-8. [in Russian].
3. Yeroshenko GA, Kazakova KS. Morhometric characteristics of rat gingival mucosa in chronic ethanol intoxication. European Journal of Scientific Research. 2016;1(13);V.II. "Paris University Press": 528-33.
4. Silkina YuV, Volkov KS, Shevchenko KV. Morfometrichna harakteristika rezistivnoi lanki gemomikrocirkulyatornogo rusla slinnih zaloz shchuriv pri hronichnij intoksikacii etanolom. Morfologiya. 2018;12(1):51-4. [in Ukrainian].
5. Tokmakova SI, Lunicyna YuV, Talalaeva RS. Osobennosti stomatologicheskogo statusa bol'nyh hronicheskim alkogolizmom. Problemy stomatologii. 2014;2:26-30. [in Russian].
6. Ivanochko VM. Morfologichnij stan strukturnih komponentiv fil'tracijno-reabsorbcijnogo bar'eru nirok u normi i pri hronichnij alkogolizacii napoyami riznoi yakosti i micnosti [avtoreferat]. Ternopil', 2003. 19 s. [in Ukrainian].
7. Lucik AD, Detyuk EC, Lucik MD. Lektiny v gistohimii. L'vov: Vishcha shkola. Izd-vo pri L'vovskom un-te, 1989. 144 s. [in Ukrainian].
8. Lucik MD, Panasyuk EN, Lucik AD. Lektiny. L'vov: Vishcha shkola. Izd-vo pri L'vovskom un-te, 1981. 156 s. [in Ukrainian].
9. Ponder BAG, van Noorden S. Lectin histochemistry. Immunocytochemistry. Practical applications in pathology and biology. Ed. Polak J. Bristol, 2003. p. 129-42.
10. Bagrij M, Dibrova VA, Popadinec' OG, Grishchuk Ml. Metodiki morfologichnih doslidzhen': Monografiya. Vinnicya: Nova kniga, 2016. 328 s. [in Ukrainian].
11. Obshchie ehticheskie principy raboty s ehksperimental'nymi zhivotnymi pri provedenii medicinskih i biologicheskih issledovanij. Nacional'nij kongres z bioetiki (Kiyv 17 - 20 veresnya 2001 r.) ZH. AMN Ukrayni. 2001;7(4):814-6. [in Russian].
12. 12. Use of animals in research: secretary general E. Banda. European Science Foundation Policy briefing. 2000;9:1-6.
ДИНАМ1КА ЕКСПРЕСП ВУГЛЕВОДНИХ ДЕТЕРМ1НАНТ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ПРИКР1ПЛЕНО1 ЧАСТИНИ ЯСЕН ЩУР1В ЗА УМОВ ХРОН1ЧНО1 1НТОКСИКАЦП ЕТАНОЛОМ Казакова К. С., брошенко Г. А.
Резюме. Зондування слизовоТ оболонки прикртленоТ частини ясен щурiв p-гaлaктозоcпецифiчним лектином apaxicy (PNA) встановило, що у щурiв контрольно! групи сильний ступшь експреси вуглеводних детермшант всгановлений для колaгеновиx волокон влacноТ плacтинки, елacтичниx мембpaн apтеpiол тa MaGm^m. Ha етaпi фоpмyвaння aлкогольно'! мотивaцiТ (5 добa експерименту) визнaчено порушення дифеpенцiaцN ештел^, що проявлялось зниженням iнтенcивноcтi мapкyвaння рогових лусочок з по1^рно! до cлaбко'! i гicтологiчно проявлялось явищaми пapaкеpaтозy. Пpигнiчилacь pеaкцiя з боку колaгеновиx волокон i поcилилacь cпоpiдненicть до p-гaлaктози нa pецептоpax мacтоцитiв, яга морфолопчно пpоявлялacь нaкопиченням секреторних гpaнyл. При xpонiчнiй штокси^^'! етaнолом i фоpмyвaннi фiзичноТ зaлежноcтi (12 добa) визнaчено пpигнiчення експреси pецептоpiв нa колaгеновиx волокнax влacно'! плacтинки тa елacтичниx мембpaнax apтеpiол. Hегaтивною бyлa pеaкцiТ з боку pецептоpiв Macro^m, що вiдобpaжaло виключення клiтин з процесу регуляци пpоникноcтi сполучноТ тганини i судинноТ cтiнки нa дaномy термЫ спостереження.
Ключовi слова: cлизовa оболонкa порожнини pотa, пpикpiпленa чacтинa ясен, щури, xpонiчнa iнтокcикaцiя етaнолом.
ДИНАМИКА ЭКСПРЕССИИ УГЛЕВОДОРОДАМИ ДЕТЕРМИНАНТЫ СТРУКТУРНЫХ КОМПОНЕНТОВ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПРИКРЕПЛЕННОЙ ЧАСТИ ДЕСНЫ КРЫС В УСЛОВИЯХ ХРОНИЧЕСКОЙ ИНТОКСИКАЦИИ ЭТАНОЛОМ
Казакова К. С., Ерошенко Г. А.
Резюме. Зондиpовaние слизистой оболочки прикрепленной чacти десны крыс p-гaлaктозоcпецифичним лектином apaxиca (PNA) усыновило, что у крыс контрольной группы cильнaя степень экспрессии углеводные детеpминaнт ycтaновленa для коллaгеновыx волокон собственной плacтинки, элacтичеcкиx мембpaн apте-риол и тyчныx клеток. Ha этaпе фоpмиpовaния aлкогольной мотивaции (5 сутки экcпеpиментa) определены нapyшения диффеpенциaции эпителия, что проявлялось снижением интенсивности мapкиpовки pоговыx чешуек с умеренной до cлaбой и гистологически проявлялось явлениями пapaкеpaтозa. Уменшилacь pеaкция со стороны коллaгеновыx волокон и ycилилacь сродство к p-гaлaктозе нa pецептоpax тyчныx клеток, котоpaя морфологически пpоявлялacь нaкоплением cекpетоpныx гpaнyл. При xpоничеcкой интокcикaции этaнолом и фоpмиpовaнии физической зaвиcимоcти (12 сутки) определено подaвление экспрессии рецепторов нa кол-лaгеновыx волокнax собственной плacтинки и элacтичныx мембpaнax apтеpиол. Отри^тельной былa pеaк-ции со стороны рецепторов тучные клеток, что отpaжaло исключение клеток из пpоцеcca регуляции прони^-емости соединительной ткaни и сосудистой стенки нa дaнном сроке нaблюдения.
Ключевые слова: cлизиcтaя оболочга полости pтa, пpикpепленнaя чacть десны, крысы, xpоничеcкaя ин-токcикaция этaнолом.
DYNAMICS OF EXPRESSION OF CARBOHYDRATE DETERMINATION OF STRUCTURAL COMPONENTS OF THE MUCIN MITTING OF CROSSROAD PART OF YASEN RATS UNDER THE CONDITIONS OF ETHANOL CHRONIC INTOXYCATION
Kazakova K. S., Yeroshenko G. A.
Abstract. Currently, alcohol remains one of the most commonly occurring toxic factors in everyday life. Ethanol in its pharmacological properties refers to narcotic substances. Its absorption from the gastrointestinal tract is quite fast - in 15 minutes. Known data on the toxic effects of ethanol on the internal mucous membranes of organs, and the links of the hemomycocirculatory bed.
The purpose of the work was to determine the dynamics of the expression of carbohydrate determinants of the structural components of the mucosa of the attached gum portion of rats for P-galactosospecific peanut lectin in chronic intoxication with ethanol.
The study involved 15 white non-breeding male rats. The control group consisted of 5 animals, experimental - 10 animals, which were injected premugly 4 times a day with 12 mg / kg 40% ethanol (in terms of pure alcohol). Animals were extracted from the experiment at 5 and 12 days by overdose of thiopental anesthesia. In order to determine the carbohydrate components of the structural elements of the mucous membrane of the attached gingiva, we used the method of lectinohistochemistry. The remnants of galactose carbohydrates were detected by lectin (PNA). Samples were treated with standard sets of the Lectinost laboratory at 1:50 dilution of lectin. Visualization of the reaction with lectin conjugates was performed using the semi-quantitative method.
The probe of the mucous membrane of the attached gland of the rats with P-galactosospecific peanut lectin (PNA) found that in the control group rats a strong degree
of expression of carbohydrate determinants was found for the self-plate collagen fibers, elastic membranes of arterioles and mast cells. At the stage of formation of alcoholic motivation (5 days of experiment), there was a violation of the differentiation of the epithelium, which was manifested by a decrease in the intensity of labeling of horny scales from moderate to weak and histologically manifested by pareceratose events. The reaction from collagen fibers was suppressed and the affinity for P-galactose on mastocyte receptors increased, which was morphologically manifested by the accumulation of secretory granules. In chronic intoxication with ethanol and formation of physical dependence (12 days), inhibition of expression of receptors on collagen fibers of the own plate and elastic membranes of arterioles is determined. Negative was the response from mastocyte receptors, which reflected the exclusion of cells from the process of regulating the permeability of the connective tissue and vascular wall during this observation period.
Key words: mucous membrane of the oral cavity, attachment part of gums, rats, chronic intoxication with ethanol.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття надшшла 20.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-297-301 УДК 616.61:591.3:546.48:612.6 Нефьодова О. О., Азаров О. I.
ВПЛИВ ЦИТРАТУ КАДМ1Ю ПРИ 1ЗОЛЬОВАНОМУ ВВЕДЕНН1 ТА В КОМБ1НАЦП З ЦЕР16М НА ПОКАЗНИКИ ЕМБР1ОГЕНЕЗУ ЩУР1В ДЗ «Дншропетровська медична академт МОЗ УкраТни» (м. Дншро)
elenanefedova1803@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана вщповщно до теми кафедрально' науково' роботи «Морфофункц1-ональний стан оргашв I тканин експериментальних тварин та людини в онтогенез! в норм1 та пщ впли-вом зовшшшх I внутршшх чиннишв», № державно' реестрацп 0117и003181.
Вступ. Сучасний р1вень розвитку промислових технологш не дозволяе перейти до еколопчно чистого виробництва, а одним з найбшьш поширених забруднювач1в навколишнього середовища е спо-луки важких метал1в, зокрема кадмш. 1ндустр1аль-не забруднення кадм1ем характерно для багатьох промислових райошв кражи: джерелами бмьшосл антропогенних забруднень е вщходи в1д металургш-них виробництв, шших виробництв, в яких застосову-ються кадмшвмкш стаб1л1затори, тгменти, фарби I в результат! використання фосфатних добрив. Кадмш присутнш в пов1тр1 великих м!ст внаслщок стиран-ня шин, ерози деяких вид!в пластмасових вироб!в та фарб. Нав!ть в незабруднених районах з вм1стом кадм!ю в пов1тр1 менше 1 мкг/м, його щоденне над-ходження в оргашзм людини при диханш складае близько 1% в1д допустимо! добово' дози [1,2]. Додат-ковим джерелом надходження кадм!ю в оргашзм е куршня (одна сигарета м!стить 1-2 мкг кадм!ю), у питну воду кадмш потрапляе внаслщок забруднення вододжерел виробничими скидами. Середньодобо-ве споживання кадм!ю людиною становить приблиз-но 50 мкг з окремими вщхиленнями в залежност в1д
шдивщуальних та репональних особливостей. Гранично допустима концентрац!я кадмш в атмосферному пов1тр1 становить 0,3 мкг/м3, в вод! вододжерел - 0,001 мг/л, в грунтах в1д 5 до 2,0 мг/кг. Всесв1тньою орган1зац1ею охорони здоров'я (ВООЗ) встановлено допустимий р1вень вм1сту кадмш в орган1зм1 6,7-8 мкг/кг [3,4,5].
Обмш кадмш в орган1зм1 характеризуеться на-ступними основними особливостями: вщсутшстю ефективного мехашзму гомеостатичного контролю; тривалим утриманням (кумуляц1ею) в орган1зм1. На затримку кадмш в орган1зм1 впливае в1к людини: у д1тей I п1дл1тк1в ступшь його всмоктування в 5 раз1в вище, шж у дорослих. Виведення кадмш вщбуваеть-ся повшьно, перюд його бюлопчного нашвжиття в орган1зм1 коливаеться, за р1зними оцшками, в межах 10-47 рок1в. Основна кшьтсть кадмш з оргашзму ви-водиться з сечею (1-2 мкг/добу) I калом (10-50 мкг/ добу) [6,7].
Хрошчний вплив кадмш на людину призводить до порушень нирково' функцп, легенево! недостат-ност1, остеомаляц1й, анем1й I втрати нюху. 1снуе дан1 про можливий канцерогенний ефект кадм1ю I про ймов1рну участь його в розвитку серцево-судинних захворювань. Найб1льш важкою формою хрошчного отруення кадм1ем е хвороба <<1тай-1тай», яка характеризуеться деформац1ею скелета з пом1тним знижен-ням процесу зростання, поперековими болями, бо-лючим явищами в м'язах шг, качино' ходою, а також порушенням функц1й п1дшлунково''' залози, дисфунк-
