CC BY
16
Summary
RESULT CORRELATION OF THE APPLICATION OF VARIOUS MEDICINES IN THERAPY OF THE FLUOROSIS INCIPIENT FORMS
OF PERMANENT TEETH IN CHILDREN.
Amosova L.I., Levtchenko N.V., Sirkovytch I.A.
Key words: fluorosis, permanent teeth, children, therapy, efficiency.
The development of new effective way and means in th therapy of pathological changes of enamel in incipient fluorosis is regarded to be an important task of practical dentistry. Exogenous application of calcium-organic complex "Calcex" in the therapy of incipient forms of fluorosis in children has been accepted to be more significantly effective than the topical and peroral administration of the commonly used calcium gluconate in combination with the vitamin B^
УДК [616.31: 614.25] : 616.89-008.1
ДИФЕРЕНЦ1Й0ВАНИЙ АНАЛ13 СТ0МАТ0Л0Г1ЧН01 ЗАХВ0РЮВАН0СТ1 Л1КАР1В ЗАЛЕЖН0 В1Д IX ПСИХ0Л0Г1ЧН0Г0 СТАТУСУ
Гавриш Н. В.
Вищий державний навчальний заклад Украши « Украшська медична стоматолопчна академ1я »
В проведених дослгдженнях була вивчена розповсюджетстъ г структура стоматолог1чног за-хворюваностг лжаргв-стоматологгв та лжар1в-терапевт1в вжом 35-44 роки. Оцтений психологгчний статус лжар1в, що обстежувалися, проаналгзована залежтстъ стоматолог1чного статусу в1д психологгчних особливостей в дослгджуваних групах.
Ключов1 слова: л1кар-стоматолог, л1кар-терапевт, стоматолопчна
Вивчення професмного стресу протягом останых десятирн користувалося широкою популярною як серед в1тчизняних, так \ серед за-кордонних вчених [3, 5, 6, 11, 12, 20]. До теперн шнього часу досить детально були розглянут1 свосрщы розлади, що спостер1галися у людей, як1 займаються комункативною професмною дн ялы-мстю - лкар1в, психолопв, педагопв, прац1в-ниюв соц1альних служб [12]. Був установлений зв'язок наявних змЫ з характером професмноТ дтльност1, що поеднана з вщповщальнютю за дол1, здоров'я та життя людей. Ц1 змни були розцнеы як наслщок довготривалого професм-ного стресу.
Особлива увага надавалася проблем! стресу в стоматолопчнм практик [7-10, 17-19, 21, 22], осктьки за шкалою професмного стресу, що була розрахована на баз\ даних понад твтори ти-сяч1 професм, д1яльнють лкаря-стоматолога по-сщас четверте мюце. Роль стресу, як генералн зованоТ загальноТ неспецифнноТ реакци оргаыз-му на надзвичайы подразники р1зноТ природи, у виникнены р^номаытних порушень з боку скла-дових зубо-щелепного апарату також тривалий час перебувас у центр! дискуси у в1тчизнянм та закордоннм л1тератур1 [16-18]. Але фактично за-лежнють стоматолопчноТ захворюваност1 лкар1в в1д IX психоемоцмного статусу дослщжена та проанал^ована не була. Також в л1тератур1 в1д-суты даы про порвняльну характеристику сто-матолопчного статусу л1кар1в-стоматолопв та лн кар1в-терапевт1в.
Мета дослщження - вивчити розповсюдженють \ структуру стоматолопчноТ захворюваност1 у лн кар1в-стоматолопв та л1кар1в-терапевт1в вком
захворюван1сть, психолопчний статус, диференц1йований анап1з.
35-44 роки та проанал^увати отримаы резуль-тати у взасмозв'язку ¡з ¡ндивщуальними психологии ими характеристиками обстежених.
Матер1али та методи досл1дження
Нами було обстежено 100 лкар1в, вком вщ 35 до 44 роюв - ключово! групи щодо епщемюлоп-чних дослщжень за ВООЗ. Обстеження включало стоматолопчне шннне дослщження та ви-значення психолопчного статусу оаб шляхом анкетування. Л1кар1 були розподтеы на чотири групи з урахуванням спец1альност1 та стат1, групп сформован! наступним чином: 1-а група -стоматологи-терапевти (жнки), 2-а група - сто-матологи-терапевти (чоловки), 3-а - л1кар1-терапевти (жнки) та 4-а - лкарнтерапевти (чо-ловки). Кожна група включала по 25 чоловк. Обстеження проводилося на баз\ ПолтавськоТ обласноТ стоматолопчноТ пол1кпУки, кафедри пюлядипломноТ осв™ лкарв-стоматолопв УМСА, кафедри пюлядипломноТ пщготовки лка-р1в-терапевт1в УМСА, 1-оТ мюькоТ л1карн1 м. Пол-тави.
Оцшка стоматолопчного статусу проводилася за картою, запропонованою експертами ВООЗ (1995), та мютила наступы роздти: загальна ¡н-формацт, паспорты даны; збф скарг та анамнезу; зовышнм огляд; оцнка стану скронево-нижньощедепного суглобу (СНЩС); стан слизо-во1 оболонки порожнини рота; некарюзы ура-ження зуб1в (плямистють, ппоплаз1я емал1, флюороз); оцшка стану тканин пародонта (¡ндекс кровоточивое^ (1К), ¡ндекс СР1, проба Шиллера -Писарева); стан зубв (наявнють кар1есу (К), пломбованих зуб1в (П), видалених (В), ¡нтенсив-
* Фрагмент науково-дослЮноТ роботи «Патогенетичн1 nidxodu до Memodie лкування основных стоматолог1чних захворю -вань на ocHoei вивчення механ\зм\в пошкодження твердих тканин 3y6ie, ендодонту, пародонту та СОПР», державний ре-естрацшний номер 0104V004411
ысть карюзного процесу (КПВ)), зубних ряд1в, необхщысть в Тх лкуваны; ортопедичний статус; щелепно-лицьов1 аномалп; необхщысть в невщ-кпаднм допомозк
Кр1м того, реестрували дату останнього зага-льного, лабораторного та стоматолопчного об-стеження, а також наявысть будь-якоТ соматичноТ патологи.
В якост1 методики вивчення емоцмних проце-с1в був використаний опитувальник, розробле-ний Жанет Тейлор (шкала виявлення тривожно-ст1 особистос^), з мЫесотського багатопрофть-ного опитувальника (ММРи) [1, 15]. Осктьки тривожысть може бути пов'язана з р^номаыт-ними джерелами, то вираховувалися коефщен-ти загальноТ тривожност1, нейрогенноТ, соцаль-но1 та соматичноТ напруг окремо.
Для виявлення ¡нтенсивност1 соматичних скарг лкарям був запропонований опитувальник, який виявляе ¡нтенсивысть емоцмно забарвлених скарг з приводу ф^ичного самопочуття. Опитувальник був розроблений в Психосоматичнм клЫщ Уыверситету в Гессеы (Нмеччина) та адаптований в психоневролопчному ¡нститут1 ¡м. В.М. Бехтерева. Також проводили оцнку стресо-стмкост1 особистост1 за допомогою опитувальника Айзенка та визначення типологи особисто-ст1 за Юнгом [1].
Отримаы у процеа обстеження патенте ктьюсы показники обробляли методами математичноТ статистики з розрахунком середых виб1ркових значень (М) та помилок середых значень (т) у трупах обстежених оаб. Вщм1нност1 вважали в1ропдними при загальноприйнятм у медико-бюлопчних дослщженнях ¡мовфност1 помилки р<0,05. 1мовфысть помилки оцнювали за таблицями Стьюдента з урахуванням розм1ру експеримен-тальних груп [13].
Для анал^у взаемозв'язюв ктькюних параметра, як1 вивчалися, визначали коефщент парно!' кореляци Прсона. Для визначення
В/дсоткове сп/вв/дношення непараметричних
взаемозв'язюв натвктьюсних та якюних показниюв, у тому числ1 Тх зв'язюв з параметрич-ними показниками також розраховували непа-раметричний критерм кореляци т Кандела [4, 13].
Результати та 1х обговорення
При обробц отриманих результат^ вщносно непараметричних показниюв стоматолопчноТ, соматичноТ захворюваност1 було виявлене наступив вщсоткове стввщношення патологи, яке представлено у таблиц! 1. Так поширеысть патологи СНЩС перебувае на невисокому р1вы -в середньому 2% по груп1 стоматолопв та 10% по грут лкарв терапевта, однак в пор1вняльый оц1нц1 рвень захворювань СНЩС у терапевта майже в 5 раз1в перевищуе такий у стоматолопв. Захворювання слизовоТ оболонки порожнини рота частое рееструються у лкарв-стоматолопв, майже в 3 рази частое в середньому по трупах. Характерно, що у чолов^в, як у стоматолопв, так \ у терапевта, дана патолопя зустрнаеться в 2 рази частое, ыж у жнок. У лкарв-терапевтв наявысть ортопедичних конструкцм бтьш ыж в 2 рази перевищуе таку у стоматолопв (16% - стоматологи, 36% - тера-певти). Зокрема, у терапевт в-чоловшв наявысть ортопедичних конструкцм в порожниы рота складае 56%, що може бути пов'язане з несвоечасним звертанням за стоматолопчною допомогою та великою ктькютю видалених зубв з приводу ускладненого кар1есу.
Найвищий рвень соматичноТ захворюваност1 рееструеться в грут лкарв-стоматолопв жночоТ стат1 - 52%, в ¡нших групах вн перебувае на вщносно сталому р1вы - 20%.
При порвняльый оцнц1 параметричних величин середых значень вивчення ¡нтенсивност1 стоматолопчноТ захворюваност1 в групах обстежених були отримаы результати, представлен! у таблиц! 2.
Таблиця 1
:азник1в стоматолог'нноТ захворюваност: лкар\в (М ± т) (%)
Групи обстежених Захворюван. СНЩС Захворюван. СОПР Некарюзы ураження Ортопедичн. статус Соматична патолог1я
ЖЫки стоматологи (25) 0 ± 0,0 12 ± 6,50 20 ± 8,0 12 ± 5,0 52 ± 9,99
Чоловки стоматологи (25) 4 ± 3,92 24 ± 8,54 24 ± 8,54 20 ± 8,0 20 ± 8,0
Ж1нки терапевти (25) 16 ± 7,33* 4 ± 3,92* 4 ± 3,92* 16 ± 7,33 20 ± 8,0*
Чолов1ки терапевти (25) 4 ± 3,92 8 ± 5,43** 24 ± 8,54 56 ± 9,93** 20 ± 8,0
Загалом стоматологи (50) 2 ± 2,28 18 ± 7,68 22 ± 5,28 16 ± 7,33 36 ± 7,6
Загалом терапевти (50) 10 ± 6,0*** 6 ± 4,75*** 14± 3,94*** 36 ± 9,6*** 20 ± 7,0***
Прим/тка: у бан/'й та наступних таблицях у дужках - к/лькють обстежених у групах; * - в/рог/дн/ в/дм/нност/ м/ж групами обстежених ж/нок, ** - в/рог/дн/ в/дм/нност/м/ж групами обстежених чоловк!в, *** - в/рог/дн/ в/дм/нност/' м/ж групами обстежених лкар1в загалом.
Наведен! даны свщчать про те, що ¡ндекс кровоточивое^ у лкарв терапевта в1ропдно перевищуе аналопчний показник у стоматолопв в 1,5 рази. Проба Шиллера-Писарева та втрата зубоясеневого прикртлення також бтьш виражеы у л1кар1в терапевта (в 1,2 та 4 рази вщповщно), але пор1вняння не в1ропдне. 1ндекс СР1 в1рог1дно вищий у лкар1в терапевт1в в 2,6 рази.
Том 7, Випуск 3
21
Таблиця 2
Пор1вняльна оценка стоматолог/чного статусу в обстежених лжар1в (М ± т)
Групи 1К п-ш СР1 К п В КПВ
ЖЫки стоматологи (25) 0,64 ± 0,19 0,76 ± 0,16 2,16 ± 0,78 0,5 6± 0,18 7,72 ± 1,04 0,64 ±0,21 8,92 ±1,12
ЖЫки терапевти (25) 0,96 ± 0,1 1,0 ± 0,13 3,8 ± 0,7 0,12 ± 0,03 15,88 ± 0,71 2,64±0,27 18,64 ±0,61
Р < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05
Чоловки стоматологи (25) 0,76 ± 0,13 0,84 ± 0,12 1,14± 0,29 1,16 ± 0,34 8,52 ± 0,73 1,32± 0,38 11,0± 0,77
Чоловки терапевти (25) 1,2 ± 0,14 1,04 ± 0,15 4,92± 0,61 2,16± 0,08 13,52 ± 0,61 3,48 ± 0,47 19,6± 0,68
Р < 0,02 > 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05
Загалом стоматологи (50) 0,7 ± 0,12 0,8 ± 0,1 1,65 ± 0,42 0,86 ± 0,2 8,12± 0,63 0,98 ± 0,17 9,96± 0,68
Загалом терапевти (50) 1,08± 0,08 1,02 ± 0,09 4,36 ± 0,46 1,14 ± 0,22 14,7± 0,49 3,06 ± 0,3 18,9 ± 0,45
Р < 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05
Щодо стану твердих тканин зуб1в, то показники жнок у 18 та 0,8 разу вщповщно.
ураження кар1есом, наявност1 пломб та видале-них зуб1в вищ1 у лкарв-терапевтв у 1,3; 1,8 та 3,1 рази вщповщно, при чому два останых показники достов1рн1 А отже \ ¡ндекс КПВ у терапев-т1в достов1рно перевищуе такий же у стоматоло-пв в 1,9 рази.
Розглядаючи стввщношення серед ых показ-ниюв окремо м1ж жночими та чоловними трупами обстежених лкарв, можна виявити наступи закономфностк Серед жнок показники ¡ндексу кровоточивое^, проби Шиллера-Писарева, ¡ндексу СР1 та втрати прикртлення вищ1 для лкарв-терапевтв. Ктьюсть пломбованих та видалених зуб1в достовфно вища також у груп1 терапевт!в. У чоловшв показники захворюваност1 тканин па-родонта та ¡ндекс КПВ достов1рно переважають у груп1 терапевта з наступним стввщношенням: 1К в 1,7 рази; СР1 в 4,3; К в 1,8; П - 1,6; В у 2,6; КПВ у 1,7 рази.
Якщо порвнювати стоматолопчний статус чо-ловшв та жнок в середин! груп стоматолопв \ терапевта, можна побачити наступне. В груп1 стоматолопв показники як пародонтальних ¡нде-кав, так \ ¡ндексу КПВ вищ1 у чоловшв ыж у жь нок, але р^ниця не вфогщна. У терапевта про-слщковуеться та сама тенденця, але показники К та В у чоловшв достов1рно перевищують Тх у
Також проведене обстеження дозволило виявити, що в груп1 лкар1в-стоматолопв:
- поширенють кар1есу складала 96%, при се-реднм ¡нтенсивност1 - 9,96± 0,68 (у чоловшв -11,0±0,76; у жнок - 8,92±1,2);
- наявнють уражень тканин пародонта у 58% (чоловшв - 68%, жн. - 48%), причому найбтьш поширеними е захворювання запального характеру;
у лкарв - терапевта:
- поширенють кар1есу - 100%, при середнм ¡н-тенсивност1 18,9±0,45 (у чоловшв - 19,16±0,6; у жнок - 18,64±0,67);
- ураження тканин пародонта - у 82% обстежених (чоловшв - 88%, жнок - 76%) також з пре-валюванням запальних захворювань.
Обробивши отримаы дан1 щодо психолопчних параметра особистост1 в трупах обстежених лн карв ми отримали результати, представлен! у таблицях 3, 4. Виявлено, що рвень загальноТ тривожност1 особистост1 в1рогщно вищий в груп1 терапевта в середньому в 1,4 рази, при чому ця тенденцт прослщковуеться \ в загальному порн вняны, \ при пороняны по трупах чоловшв та жь нок. Найбтьш виражена нейрогенна складова в шкал1 напруг, як у лкарв-стоматолопв, так \ у терапевта.
Таблиця 3
Пор1вняльна оценка психолог/чних параметр1в по групах (М ± т)
Групи Загальна Соц1альна Соматична Нейрогенна Показник Показник
тривожн1сть напруга напруга тривога за Айзенком за Юнгом
ЖЫки-стоматологи (25) 14,08 ±1,06 4,96 ±0,49 2,96±0,38 6,2 ±0,6 31,72±0,99 53,8±2,36
ЖЫки-терапевти (25) 18,92 ±1,12 6,36 ±0,43 3,68±0,31 8,88 ±0,49 34,08±1,22 50,4±2,28
Р < 0,05 < 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05
Чоловки-стоматологи (25) 13,24±1,0 4,48 ±0,36 2,76±0,36 6,0 ±0,64 32,6±0,99 46,7±2,83
Чоловки-терапевти (25) 18,84 ±1,31 6,12 ±0,39 3,92 ±0,29 9,2 ±0,67 29,8±0,96 58,4 ±2,91
Р < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 > 0,05 < 0,05
Загалом стоматологи (50) 13,66*±0,72 4,72*±0,3 2,86*±0,26 6,1*±0,43 32,16±0,7 50,3±1,89
Загалом терапевти (50) 18,88*±0,78 6,24*±0,28 3,8 ±0,21 9,04*±0,41 31,98±0,82 54,4±1,92
Р < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05
Таблиця 4
Р/вень соматичних скарг обстежених лкар\в (М ± т)
Групи Виснаження Шлунков1 скарги РевматоТдний фактор Серцев1 скарги Тиск скарг
ЖЫки стоматологи (25) 4,8 ± 0,66 1,56 ± 0,4 5,48 ± 0,79 1,68 ± 0,42 13,44 ± 1,64
ЖЫки терапевти (25) 7,12 ± 0,39 1,4 ± 0,25 3,32± 0,23 1,12 ± 0,18 12,96 ± 0,73
Р < 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05
Чолов1ки стоматологи (25) 3,36 ± 0,53 1,64 ± 0,29 4,04 ± 0,49 0,48 ± 0,33 9,52 ± 1,21
Чоловки терапевти (25) 3,68 ± 0,6 1,6 ± 0,45 2,12 ± 0,71 0,92 ± 0,35 8,32 ± 1,35
Р > 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05
Загалом стоматологи (50) 4,08 ± 0,44 1,6 ± 0,24 4,76 ± 0,47 1,08 ± 0,28 11,48 ± 1,05
Загалом терапевти (50) 5,4 ± 0,43 1,5 ± 0,25 2,76 ± 0,38 1,02 ± 0,19 10,64 ± 0,82
Р < 0,05 > 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05
Щодо соматичних скарг, то параметр „виснаження" вищий в груп1 терапевт^, причому за ра-хунок жночоТ групи (в 1,5 рази), при пороняны м1ж собою жнок та чоловшв-терапевт1в показник в жночм груп1 лкар1в вфогщно вищий майже в 2 рази.
РевматоТдний фактор виражений в бтьшм мн р1 у стоматолопв (в середньому в 1,8 рази), що може бути пов'язано з профеайними шкщливос-тями спецальностк У жнок показник вищий у 1,7 рази.
Р1вень шлункових та серцевих скарг в трупах майже однаков1, лише в грут стоматолопв сер-цев1 скарги у жнок перевищують аналопчний показник чоловшв у 3,5 рази.
Загальний тиск скарг найвищий в груп1 жнок-стоматолопв, на другому мют1 жнки терапевти, IX показник вфогщно перевищус такий у чоловн к1в-терапевт1в в 1,5 рази .
Найнижчий р1вень самооцшки стресостмкост1 особистост1 ресструсться в груп1 лкарв-терапевт1в-чоловшв.
Кр1м вище наведених даних за допомогою ко-реляцмного анал1зу був встановлений взаемо-зв'язок м1ж окремими дослщженими параметрами.
В грут лкар1в-стоматолопв найбтьшу кть-кють кореляцмних зв'язюв (4) мали ¡ндекс кровоточивое^ та р1вень самооцнки стресостмкост1 особистостк Причому ¡ндекс кровоточивое^, окр1м зв'язку з ¡ншими пародонтолопчними параметрами, мае безпосереднм зв'язок з ¡ндек-сом КПВ; а стресостмкють пов'язана з тиском соматичних скарг та загальним системним об-стеженням.
В груп1 лкар1в терапевт^ було виявлено 17 корелюючих пар з високим коефщентом коре-ляци. Найбтьшу ктькють зв'язюв в данм груп1 мають показники ¡ндексу кровоточивое^, соц1а-льноТ тривожност1, виснаженост1, шлункових скарг та, як \ у стоматолопв, самооцнки стресос-тмкост1 особистостк При чому два з цих показ-ниюв (соцальна напруга та виснаження) пере-бувають у безпосередньому зв'язку, показник самооцнки стресостмкост1, як \ у стоматолопв, пов'язаний з соматичними скаргами, а ¡ндекс кровоточивое^ з ктьюстю зубв, уражених кар1е-сом.
При кореляцмному анал^, проведеному по пщгрупах (жнки, чоловки), була виявлена бть-
ша ктькють корелюючих пар з високим р1внем надмност1 результат^. Також була зафксована бтьша ктькють взаемозв'язюв.
В груп1 жнок-стоматолопв було виявлено 34 корелюючих пари, при чому 31 з них по параме-тричним показникам, плюс 3 додатков1 по непа-раметричним. Максимальна ктькють зв'язюв фокусуеться на показниках ¡ндексу кровоточиво-ст1, ¡ндексу СР1 та загальноТ тривожностк Причому мм цими трьома показниками також ¡снуе безпосереднм зв'язок. Тобто вщмнаеться без-посередня залежнють стану тканин пародонта не в1д будь-якого з видв тривожност1, а саме в1д сумарного показника тривожност1 особистост^ що ще раз пщтверджуе зв'язок психолопчних характеристик людини та стану тканин пародонта.
В грут чолов^в-стоматолопв число кореляцмних пар зменшуеться до 25. Найбтьшу ктькють зв'язюв (5) мають показники проби Писарева-Шиллера та тиску скарг, який безпосередньо пов'язаний ¡з соц1альною та соматичною напру-гами. Отже, для групи чолов^в характерна ¡нша залежтсть параметр^, тж виявлена в жшочм груп1, однак показник ураження тканин пародонта все одно мае одну з найбтьших ктькють зв'язюв.
У лкар1в-терапевт1в спостер1гаеться дещо ¡н-ша тенденцт. В пщгрут терапевтв-жЫок виявлена 31 корелююча пара, що майже зб1гаеться з аналопчним показником у жнок-стоматолопв. Найбтьшу ктькють зв'язюв мають не показники ураження тканин пародонта, а нейрогенна напруга - 6 зв'язюв та загальна тривожнють - також шють зв'язюв, що аналопчна такм у жмок-стоматолопв. Ц1 ознаки замикають на соб1 в основному показники соматичноТ патологи, а також р1вня стресостмкост! особистостк Вщносно ве-лику ктькють зв'язюв мае також тиск соматичних скарг (п'ять зв'язюв), що безпосередньо пов'язано з трудовим стажем обстежених.
У чолов1юв-терапевт1в ктькють корелюючих пар в 1,6 раз1в менше пороняно з жмочою гру-пою. Найбтьшу ктькють зв'язюв в данм п1дгруп1 мав показник загальноТ тривожност1, при чому, як \ у жшок-терапевт1в, в1н поеднувався з соматичними скаргами, зокрема шлунковими.
Висновки
Анал1зуючи отриман1 результати, можна зро-бити висновки, що стоматолог1чна захворюва-
Том 7, Выпуск 3
23
Н1сть Л1кар1в терапевив достов1рно перевищуе таку ж у стоматолог!в майже по вам параметрам, як при загальному стввщношены так i при анал^ по трупах. Показник середньо!' ¡нтенсив-hoctî Kapiecy майже в два рази вищий у nkapie-терапевт1в, причому вщсоток видалених 3y6iB та ортопедичних конструкцм також значно вищий в цм rpyni, що може свщчити про несвоечасне звертання про стоматолопчнудопомогу.
При кореляцмному анал1з1 в rpyni стоматоло-riB, як у жнок, так i у чоловшв, одним з показни-kîb, що мають найбтьшу ктьюсть зв'язюв, е ознака уражень тканин пародонта, ¡ншою центральною ознакою для жнок е загальна три-вожнють, у чоловшв же домнуе тиск соматичних скарг, тобто пщтверджуеться залежнють стану тканин пародонта вщ психосоматичного статусу особистостк
Отримаы результати епщемюлопчного дослн дження дозволять розробити в подальшому систему лкувально-профтактичних захода для дано!' категори обстежених з урахуванням структу-ри стоматолопчно!' захворюваност1 та ïï залеж-hoctî вщ психолопчного стану.
Л1тература
1. Блейхер В.М. Клиническая патопсихолога. - Ташкент,1979. -310 с.
2. Бромберг Э.Д., Сердюкова О.А. Роль функциональных нарушений высших отделов ЦНС в патогенезе нервно-дистрофических процес сов в пародонте // Труды 3-го респ. Съезда стоматологов УССР. - К.,1964. - C.210-213.
3. Громова О. H. Конфликтология. Курс лекций. - М., 2000. - 65 с.
4. Гублер Е.В. Вычислительные методы распознавания патологических процессов. - Л.: Медицина. - 1970. - 319 с.
Реферат
ДИФФЕРЕНЦИРОВАННЫЙ АНАЛИЗ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОЙ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ВРАЧЕЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСА Гавриш H.B.
Ключевые слова: врач - стоматолог, врач - терапевт, стоматологическая заболеваемость, психологический статус, дифференцированный анализ.
В проведенных исследованиях была изучена распространенность и структура стоматологической заболеваемости у врачей - стоматологов и врачей - терапевтов возрастом 35-44 года. Оценен психологический статус обследуемых врачей, проанализирована зависимость стоматологического статуса от психологических особенностей в обследуемых группах.
Summary
VARIED ANALYSIS OF DENTAL MORBIDITY AMONG THE DOCTORS DEPENDING ON THEIR PSYCHOLOGICAL STATUS Havrysh N.V.
Key words: stomatologist, therapeutist, dental morbidity, psychological status, varied analysis.
The study carried out was aimed to reveal the prevalence and the structure of dental morbidity among the health workers - dentists and therapeutists aged 35 - 44 year old. In the paper the evaluation of psychological status of the above mentioned persons has been evaluated and the interdependence between the dental status and psychological characteristics in the test groups has been analyzed as well.
5. Загуровский В. M., Никонов В. В. Стрессорная реакция - взгляд на проблему // Врачебная практика. - 2003. - №5. - C.4-8.
6. Короленко Ц. П. Психофизиология человека в экстремальных условиях. - Л.,1978. - 126 с.
7. Лазоренко С. Профессиональный стресс у врачей-стоматологов // ДентАрт. - 1998. - №3. - С. 17-20.
8. ЛаренцоваЛ. И., Максимовский Ю. М., Пчелкина М.И., Садикова 3. У., Алаева Т. Л., Зайцева Т. В. Изучение профессионального стресса у врачей-стоматологов. // Рос. стом. журнал - 2004. -№1. - С. 36-37.
9. Ларенцова Л. И. Производственный стресс врача стоматолога и возможность его коррекции при работе с тревожными пациентами // Рос. стом. журнал. - 2002. - №3. - С. 45-48.
10. Ларенцова Л.И., Смирнова Н.Б. Конфликт как фактор стресса в практике врача-стоматолога // Рос. стом. журнал. - 2002. - №4. -С. 36-37.
11. Передерш В. Г., Безюк М. М. Стрес i йога наслщки // УкраТнський медичний часопис. - 2003. - Т.38, №6. - C.65-69.
12. Перес Ловелле Р., Кудрявая Н. В. Психологические основы деятельности врача. - М., 1999. - 145 с.
13. Славин М.Б. Методы системного анализа в медицинских исследованиях. - М.: Медицина. - 1989. - 302 с.
14. Тарасенко Л.М., Петрушанко Т.А. Стресс и пародонт. - Полта-ва,1992. - 192 с.
15. Тейлор Дж. Введение в теорию ошибок. - М.: Мир. - 1985. -272с.
16. Энтин Д.А. Нервно-трофический фактор в патологи органов полости рта // Нервная трофика в теории и практике медицины. -М.,1936. - Сб. 11. - С. 57-64.
17. Cooper Cl., Watts J., Kelly M. Job satisfaction, mental health and job stressors among general dental practitioners in the UK // Br. Dent. J. - 1987. - №162. - P. 77-81.
18. Fontana D. Управление стрессом: Пер. с англ. - 1995. - 265 с.
19. Forrest W. R. Stress and self destructive behaviours of dentists // Den. Clin. North. Am. - 1978. -№ 22. - P. 361-371.
20. Lantz P., House J., Lepkowski J. (1998) Socioeconomic factors, health behaviors and mortality: results from nationally representative prospective study of US adults / JAMA. - Vol. 279. - P. 1703 -1708.
21. Moor C., Ligget W. R. The interior blok: Effect on the dentist's heart rate // J. Dent. - 1983. -№ 31. - P. 385-388.
22. Rowers W. G. et al. Stress in dentistry: A survey of military dentists // Dent. Surv. - 1980. - №56 (4). - P. 64-68.
