CC BY
9УДК: 616.36-008.811.6
Диференц1Йоваш гп'дходи до корекцп порушень кальцквого обмжу у хворих на хрошчний безкам'яний холецистит
Л.М. Пааешвш, О.В.Власенко
Хартвськый державный медычный утверсытет, м. Хартв
Ключов1* слова: хротчний безкам'яний холецистит, ппертотчна хвороба, патогенез, кальфй, лжування
Захворювання жовчного м1хура (ЖМ) й жовчовив ¡дпих шлихи', (ЖВШ) ма-ють сощально-економ1чне значения, що визначаеться великою гх поширешстю. В структур! захво-рювань травного тракту вони по-сщають друге мюце; також на про-тяз1 останшх десятир1ч вщзна-чаеться IX неухнльне зростання [ 1 ]. Як й значна кшьюсть хвороб шлунково-кишкового тракту хво-робн ЖМ та ЖВШ перебпають трнвало, десятки роюв; на певно-му еташ свого иеребпу вони мо-жуть потребувати х1рурпчного втручання; довол1 часто ириводять до швалщзаци хворих [9 ].
Показник розповсюдженоеп хрошчного безкам'яного холецистита (ХБХ) збшыпився за ос-танш 20 рошв майже вдв1ч1 й скла-дае на теперппнш час 379-460 ви-падюв на 100 тисяч дорослих та тдлггкш [3 ].
Хротчний безкам'яний холецистит е шмнетюлопчним захво-рюванням. На тепер1шнш час вщомо багато екзогенних фак-
то|лг,. яш иередують або сприяють розвхггку ХБХ (иорушення д1ети, ш к ¡длит звички, нервово-псхтч-не перенапруження, професшш фактори й образ жхггтя, лшарсь-кий вплив); при цьому для одних з них зв'язок з ХБХ е встановле-ним, для шших — залишаеться дискутабельним й до теиерппньо-гочасу. Поряд з екзогеннимифакторами видшяють ендогенш, таю, наприклад, як генетична схильшсть, вш, стать, попередш функцюнальш змши жовчного м1хура (дкжшези), захворювання травного тракту, хрошчш вогни -гца шфскци в оргашзм1 та ¡ним. Приведет вище фактори грають важливу роль в формуванш ХБХ, а також сприяють виникненню перюда загострення захворювання [2 ].
Ввдомо, що розвиток та пе-ребй ХБХ приводить до змш фюи-ко-хшгших властивостей жовч1, що й визиачае окрем1 клш1чш сим-птомизахворювання. Проведени-ми дослщженнями показано, що загострення ХБХ супроводжуеть-
ся активащею перекисного окисления лшщш й, таким чином, ура-женням клггинних мембран; змшами гормонального фону, ям ироявляються Т-л1мфопешею за супресивним вар1антом; актпващею гуморального ¡муштсту: роз-витком» синдрома метабол1чно1 штоксикаци», змшами електроль тногообмшу [10,11,12,16]. Кож-ний з перерахованих бюхишчних й ¡муполопчпих агенпв на певно-му еташ визначае иеребч захворювання, хрошчний рецидивуючий його характер й розвиток усклад-иень.
В останн1 роки досягнут1 значш уешхи в лжуванш хворих на ХБХ, запропоновано багато нових препарапв для кушрування осиовних його клппчних прояв1в. Однак, постшний зрют захворю-ваност1, формування каменеза-лежних форм, чаете рецидивуван-ня ХБХ й розвиток ускладиень, залишае актуальним вивчення па-тогеиетичних мехашзм1в дано! патологи й пошук нових ШЛИХИ! в лшувальнш тактищ.
Таблица 1.
Вмкт бтковопов'язаного кальцтя в сироватцi Kpoei обстежених хворих
Групи спостереження Кальцш, ммоль/л Р
Контрольна (здоров^ 2,62±0,04
ХБХ 2,26±0,02 <0,001
ГХ 2,32±0,03 <0,05
ХБХ з ГХ 2,17±0,03 <0,001
Прит'тка: Р - eipoaidmcmb вивчаемих показниюв по в]'дношенню до контрольноi групи.
Одним з таких напрямтв в вивченш фактор1в, ят сприяють формуванню та прогресуванню ХБХ, може бути дослщження кальщевого обм1ну. Вивчеиия систем регуляцп гомеостаза калыцю необхщно в клпмчнш ирактищ тому, що з IX иорушеииями пов'я-заио багато сташв й захворюваиь. Так доведено, що секреторна ак-тившсть ендокринних кл1тин шлунково-кишкового тракту заложить вщ кшькосп Са1+в хжГ 1они Са1+е стимулом для С-клггин щитовидно! залози й захищають оргашзм вщ розвхггку ал1мехггар-но1 гшеркальщемп шляхом пщси-лення секрецпкальцитонша (КТ). Окрш того, КТ впливае на проце-си травления, викликае гальму-ваннясекрецйгастрхша, мотилша, панкреатичногопептида. Виявле-иа здатшсть КТ змеишувати ступень активацп фермент1в пщпхлунковох залози й знижувати р1вень Са1+ в бюлопчних рщинах [4,5,6,7,8,13,14,15].
Показники концентрацп кальцт в же
Оскшьки юни кальцто грають важливу роль в забезпеченш сек-реторхп1хпроцес1в, цшавиме вив-чеиня хх участ1 в формуванш й розвитку патолог1чних ироцейв в залозах травного тракту й, в тому чие.:и у хворих на ХБХ. Таким чином, метою нашого дослщження було вивчення стану й рол1 иору-шень кальщевого обмшу у хворих на ХБХ та розробка адекватних схем терапхх при данш иозологп.
Матер1*али й методи дослщження
Прн проведенн1 роботн було обстежено 102 хворнх на ХБХ, серед якнх 87 малн супутне захво-рювання — гшертошчну хворобу (ГХ). Сполучення дашгх захворю-вань не було пвдбрано цшеспрямо-вано. Прн проведенш даного дослщження виявлен значиий кои-тингехгг (»('¡б з даннм захворюван-ням, що було шдставохо до форму-ваннятакох групп хворнх. 3 метою
Таблица 2
п у хворих на ХБХ
Групи спостереження Кальцш >KOB4i порц1я В, (ммоль/л) Р
Контрольна 1,47±0,04
ХБХ 6,9±0,07 <0,001
ХБХ+ГХ 7,2±0,08 <0,001
ilpuMimKa: Р - docmoeipHicmb величин, яю вивчали у обстежених хворих в пор1внянн1 з групою контролю.
об'ектнв1зацп, адекватност1 й сшвставнмост1 отрнманнх резуль-тггпг, були сформоваш ;u'.i додат-ков1 групп oci6 з одшею нозолопч-ною формою: 15 nan,iexxriB малн ХБХ та 27 - ГХ. Бшышсть обстежених булн жшкн (67) вшом вщ 24 до 52 ротв. Bei особн знаходн-лнея на стацюнарному .mkniüiiiin в зв'язку з загостренням ХБХ.
Д1агноз ХБХ встановлювався на пщстав1 оцшкн результат1в комплексного обстеження хворнх, яке включало: скаргн, дат анамнеза, об'ектнвного й додаткових метод1в дослщження (УЗД, фракцшнеду-оденальне зоххдування з насту нним 6ioxiMi4HiiM й бактер1олог1чним дослщженням жовч1, у частини хворих - холецистограф1я).
Оцшка результат1в показ-HiiKiB кальщевого обмшу проведена за внвченням piiuin кальщя в енроватщ кров1 та жовч1 за допо-могою набор1в PLIYA-Lacheina (Чеська республ1ка).
Кохггрольш величннн показ-нишв кальщевого обмша були от-римаш прн обстеженш 25 здоро-внх oci6, я ix i булн репрезехггатнвт наведеннм трупам за статтю та вшом.
Статистична обробка резуль-тат1в дослщження проводилась на nK>Peixtiuin-II> за допомогою ста-тистично'х nporpaMii>Statistica - 5 •>.
Результати та ix обговорення
Наявшсть ГХ дала змогу роз-подшити хворих основно'х групи на дв1 пщгрупи: так у 31 хворого (35,6%) була внявлена ГХ I ст. та
Таблица 3.
Показники концентрацл кальи,1ю в сироватц/ кров7 й жовч7 у хворих на ХБХ та ГХ з урахуванням типу дкюнезП жоечного М1хура
Показники Тип дюкшезП' ЖМ Р
ппомоторний ппермоторний
Са сироватки кров1, ммоль/л 1,98±0,04 2,19±0,2 <0,05
Са жовч1, ммоль/л 8,6±0,63 5,1 ±0,54 <0,001
Прит'тка: Р - при портвнянт з /'дентичними показниками М1'ж групами хворих.
у 56 (64,4%) - II ст. В груш сшвставлення розподш був вщпо-вщно 11 (40,7%) та 16 (59,3%) хворих.
При проведенш клппчного й шструментальних дослщжеиь хворих на ХБХ з супутньою ГХ були встановлеш типи дкжшези ЖМ. Так, серед оею основно! групп пе-реважали хвор1 на гшерюнетич-ний тип дюкшезп ЖМ (47 хворих); в 24 випадках виявлялася гшокшез1я та в 16 спостережеинях - змипаний тип дкжшези ЖМ. В груш сшвставлення гшерюнетич-иий тип дкжшези був д1агностоваи у 9 хворнх (60%).
Дослщження кальщя в сиро-ватщ кров1 показало, що в уах трупах обстеженпх вщзначено зннження даного показника, при цьому в груш з поеднаною патоло-1Ч( К) виявлеш зм1ни були макси-мальт (табл. 1).
Таким чином, як ХБХ, так й ГХ призводять до змш в кальциевому обм1н1, що проявляеться гшокальщем1ею, мехашзм розвит-ку яко'1 при даних нозолог1чиих формах, ймов1рно, вщр1зняеться. При сшвставленш вивчаемих по-казниюв м1ж групами достов1рно1 р1зиищ виявлено не було. В той же час поеднання ХБХ й ГХ поглиб-лювало порушеиня кальщевого обмшу, що, за нашою думкою, можна розглядати як прогностич-но негатив ний тандем.
Дослщження вмюту кальщю
проведено в жогии хворих ХБХ, яка була отримана при дуоденальному зондуванш (табл. 2).
Отриманий цифровий матер-¡;|л про глпет кальщя в жовч1 дос-тов1рио вщр1знявся вщ групп контролю, однак не мав вфопдних розб1жностей при сп1вставленн1 м1ж групами хворих. Тат не-в1рогщн1 розб1жност1, на нашу думку, можна пояснити иаявшстю шших шлях1в втрати кальщю при ГХ.
Таким чином, персом ХБХ супроводжуеться змшами в кальциевому обмпп, що проявляеться гшокальщем1ею з бшьш н1ж чоти-риразовим зб1льшенням його вмюту в жовчГ
Дана оцшка показник1в що вивчаються, з урахуванням типу д1ск1незп жовчного м1хура. Так, иайбшьш1 змш в кальщевому обм1н1 в1дзначен1 у хворих з дюкшез1ею ЖМ за гшомоторним типом (табл.3).
В той же час, проведене вив-чення концентрацп кальц1ю в жовч1 з урахуванням результапв пойву жовч1 на бактер1альну флору не выявило будь-яко! законо-мфност1, тобто вмкт кальцш в жовч1 не залежав вщ наявност1 або вщсутност1 збудника. Також не вщзначено в1рогщних зм1н в по-казниках кальщю кров1 в залеж-посчч вщ стадп ГХ.
При сшвставленш вмшту кальц1ю в жовч1 з показниками
холато-холестерпнового коефпц-ента (ХХК) у хворнх на ХБХ ви-явлена зворотна залежшсть, яка при гшомоториому тиш дюкшезп ЖМ склала г=-0,72, а при гшер-моторному - г=-0,43. Таким чином, змш лиотенноеп а, отже й, ф1зико-х1м1чних властивостей жовч1, як1 проявляються знижен-ням ХХК й одночаснпм шдвищен-ням кальщя в жовч1 у хворих на ХБХ та гшокшетичним типом дкжшезй ЖМ, дають змогу розглядати даний результат як шдика-тор схильност1 до формування хрон1чного калькульозного холецистита .
Отримаш дат дали пщставу до проведения медикаментозно!' корекцп кальщевого обм1ну у хворих на ХБХ з метою профшакти-киможливихускладнень (камене-утвореиня, розвиток остеопоро-
зу)-
Так, хворпм на ХБХ з дюкше-з1ею ЖМ за гшермоторним типом та ГХ (19 (»('¡б) призначали: дюс-иаталш у доз1 200 мг 2 рази на день; холп'.ср 2 таблетки 3 рази на день пщ час Ьш; настоянку кроии-ви собачото 30 крапель 3 рази на день та кальцемш - 2 таблетки на день; тривалкть лшування - 14 дшв иоспшь. Призначення кальце-м1ну було обумовлено зннженням вмюту кальщю в кров1 та значни-ми втратами цього мшроелементу через жовч при постшному скоро-ченш жовчного м1хура.
Особлнвост1 складу даного препарату (мае калыцю цитрат, кальцпо карбонат, юшзованнй кальцш, в1тамш Д) забезпечують його всмоктування без залежноеп вщ функцюнального стану травного тракту, а наявшсть кальцш цитрату та магнш знижуе ризик утворюваннякамешв. Окр1мтого, кальцемш мштнть цинк, мщь, марганець, бор й магнш, ят через |л::ш мехашзмн приймають участь в сн1хтез1тстково'хтканннн, та за-побнають демшерал1зацп теток.
Хворим з групп сшвставлен-ня призиачали загальноприйняту терашю: но-шпу 2 мл 2% розчину в/в - 5 ;иб, та впродовж 10 дшв и таблетировану форму (по 40 мг 3 рази на день), холосас 1 ч. л. 3 рази на день.
Хвор1 на ХБХ з дккшез1ею ЖМ за гшомоторним типом та ГХ отримували дюспаталш у доз1200 мг 2 рази на день; холп'.ср 2 таблетки 3 рази на день пщ час хжн, адаптогени (настоянка женьшеню, заман1хи, елеутерокок тогцо) - 2 тижш поепшь. Особли-р.осп дкжшези ЖМ у даних ойб спрхшють виникненню застшних явигц в ЖМ й, тим самим, утво-рюванню камешв. Таким чином, призначення дюспаталшу — уш-версального прокшетика та холГ веру, якиймютхггь екстракт артишока (притаманна холеретична ;ин) запобнае виникненню холел-тазу 1 е, на нашу думку, обгрун-тованим. Незважакта на значш втрати кальщя через жовч, даним особам кальцемш не иризначали запобнаючи його накопиченню в ЖМ.
Особи аиалотчно'х групп сшвставлення вживали сорб1т та адаптогени (настой жень-шеню, замашху тогцо).
1>еш хворим, у яких в м1ху-ровш жовч1 був вхшвлен бактерь альний збудник, додатково при-значали доксщиклш по 100 мг 2 рази на день на протяз110 дшв. За ятстю гшотензпвного препарата прпзначалп корпнфар ретард, доза якого залежала вщ велнчини артериального тиску. Виб1р ко-
ринфара ретарда також був обу-мовлен його зд1бшстю впливати на дисфункц1ональн1 порушення ефшктера Од;и.
На т.:и проведено!' диференц-шовано'х терапп вщзначеш пози-'гшим зм1ни в клш1чних ознаках хвороби, як1 в основнш груш хво-рих в середньому на 5-6 ;иб виие-реджали так1 в груш сшвставлення. Так, больовий синдром в основнш груш хворих зменшувався на 4 добу, диспепсичш явигца - на 5. Прояви астено-невротичного синдрому зберйалися бшьш трива-ло (до 10 д1б), а 19 особам вони були притаманш 1 наприкшщ л1ку-вання в стацюнар1. В той самий час були вщзначеш позитивш зм1ни в бюхшиших иоказниках, як1 вивчалися (рис. 1). На тл1 зменшення вмшту иоказник1в ПОЛ, фактору некроза пухлини-альфа та С-реактивного бшка (С-РБ) спостерйалось шдвищення р1вня кальцш сироватки кров1 в основнш груш хворих, гцо вказу-вало на позитивш змши в кальщ-евому гомеостаз1.
Мехашзм впливу кальцемшу на обмш кальцю в оргашзм1у хво-рнх на ХБХ з гшеркшетичним типом дюкшезп ЖМ можна поясни-тислщуючимчином. Розвхггок за-палеиня в ЖМ призводить до шдвищення вмшту продукт1в ПОЛ, С-РБ, прозапальних цн-токш1в та трансамшаз. Це, в свою чергу, пщвхпцуе розиад бшковопо-в'язаного кальцш в гепатоцитах, проиикн1сть судии й кличшних мембран, що й супроводжуеться зниженням вмкту даного мшрое-лемента в крот та накопиченням його в жовч1. Лшвщац1я запального процесу в м1хур1 супроводжуеться нормал1защею цих показ-ник1в (зменшуеться проникшеть судии та вм1ст трансамшаз) й при-пиненням вимиваиня кальцш з оргашзму. Призначення кальцем-1ну (юнна форма кальц1ю не спрхше його накопиченню в бюло-|Ч ч [ 111 х рщинах) дае змогу всмок-туваиню кальцш кальцшзалеж-ним ткашхнам, а, саме, шеткам та хрящу (мшроелемеххти препарату
приймають участь в сшхтез1 глю-козаамшоглшаиов).
Таким чином, запроионована терашя сприяе позитивш1м змшам в обм1ш кальщю в оргашзм1 та, ймов1рно, запобйае вимиванию його з депо — теток.
Висновки
Перебн ХБХ супроводжуеться змшамн в показннках кальще-вого обмшу, як1 проявляються гшокальщем1ею та його накопиченням в жовч1.
Супутня ГХ у хворнх на ХБХ посилюе змши в обмпи кальцш, що можна розглядати як один з не-гативних патогенетичних ме-хан1зм1в при такому сполученш хвороб.
Змшн в кальщевому обмпи у хворнх на ХБХ мають зворотну кореляцш ¡:! холато-холестершо-внм коеф1щехггом, особлнво прн гшомоторному тнпу дюкшезп, що можна внкорнстовуватн в якоеп шдикатора розвитку калькульоз-ного холециститу.
Хворим на ХБХ з гшеркшетичним типом дюкшезй ЖМ на т.:и ГХ показано призначення кальце-мша в комплекенш терапп захво-рювань, в якост1 профшактнчно-го засобу, що попереджуе розвн-ток остеопорозу.
Jlimepamypa
1. Ильченко А.А. Дисфункциональные расстройства билиарного тракта // Consilium medicum (При-лож. Гастроэнтерология. )2002. -Ml. - С.20-23.
2. Колесников JI.JI. Сфинктер-ный аппарат человека. СПб., 2000. -99 с.
3. Фштпов Ю.О., Шлигелъ
3.М., КотельтковаГ.П. PieeHb поиш-peHHOcmi i захворюванноспи на хвороби оргатв травления в Укртт серед дорослих людей та тдлЬтпв // Гастроентеролог1я: Mixceid.зб. , Днтропетровськ. - 2001,- вин. 32,-С.3-6.
4. Риггз Б. Л., Мелтон IIIЛ.Дж. Остеопороз. М. -СПб.: ЗА0»Нзда-тельство БИНОМ», »Невский диалект■>, 2000 г. -560 с.
5. Мшпник 3. M. Станкальщево-фосфорного обмту i кальщерегулю-валь-них систем у хворих и патоло-пею печтки // Сучасна гаетроенте-ролоНя. -2002.-№1(7). -С.67-69.
6. Пищулина C.B. Гомеостаз кальция и циклические нуклеотиды в раннем посттравматическом периоде // Буковинський медичний вгсник. -2003.-Т. 7. - №1-2.-С. 126-128.
7. Медведко Г.Ф. Порушення метаболизму кальщю в новонароджених eid Mamepie з екстрагентшльною па-тологгею // Буковинський медичний eicmiK. -2003.-Т. 7. - .№1-2.-С. 60-62.
8. Кэттайл В. М., Арки P.A. Патофизиология эндокринной системы. СПб. -М. : " Невский диалект " - " Издательство БИНОМ" ,2001.-С. 145-175.
9. Голубчиков М.В. Статистичний
огляд захворюваноспй населения Укроти на хворобы печтки nia жовчо-вивгдних шляхчв // Сучасна гастро-ентеролопя i гематолопя.-2000,-№2.-С. 53-55.
10.Тимочко М.Ф., Коби.пнська JI.I. Вшьнорадикальт реакци nia Ъсмета-болхчнароль //Медичнахийя. - 1999. -№1,- С. 19-25.
11. Христич Т.М., Мельничук З.А. 1нтенсивтсть пероксидного окис-нення .ninidie, anniuemcnib глутатю-Hoeoï системы при хронгчному панк-peamumi у хворих похилого вту // Проблеми екологй та медицины.-1999.- №5.-С.21-22. 12. Супрун Е.В. Стан окыслювально-антыоксыдантного гомеостаза у хворых на хротчный колЬп //Проблемы екологхчнт та медычнт генепшкы i клт 1.мунологй. 36.наук.праць. -
Ruie-JIytaHCbK-XapKie,2002. - Bun.3. -C.96-100.
13. Janes C.H., Dickson E.R., Bonde S, Me. Donagh A.F., Riggs B.L. Role of hyperbilirubinemia in inhibition of osteoblast proliferation in patients with chronic cholestatic jaundice. J Bone Miner Res 1999; 7 (Suppl I):S98(abst).
14. Stellon A.J., Webb A, Compston J, Williams R, Lack of osteomalacia in chronic cholestatic liver disease. Bone 1999;7:181-185.
15. Suzuki K., Arakawa ) ., Chino S., Yagi K. Hepatic osteodystrophy. -
1998. -V. 56, №. 6. -P. 1604-1608.
16. Antiooxidadative action of flavonoids, quercetin and catechin, mediated by the activation of glutathione peroxidase/ Nagata H,Takekoshi S, Takagi T et al. //J. Exp. Clin.Med.-
1999.-Vol. 24.1. - P. 1-11.
ДиференцШоват т'дходи до корекцИ' порушень кальцквого обмтну у хворих на хротчний безкам'яний холецистит
Л.М. Пааешвш, О.В.Власенко.
На п'|д<т;| г,'| вивчення глисту кальщю в сироватщ кров1 та жогии доведет змши даного показника у хворих на хротчний безкам"яний холецистит (ХБХ) з супутньою гшертошчною хворобою. Показана залежшеть глисту кальщю ввд типу дискшези, сунутым патологи та лггогенноста жовчь Розроблем1 схеми диференцировано! терапн з урахуванням типу дкжшези жовчного м^хура. Обгрунтоване призначення кальцемшу у хворих на ХБХ з гшертошчним типом д1скшезп та супутньою гшертошчною хворобою. Ключовг слова: хротчний безкам "ятш холецистит, гтертотчна хвороба, патогенез, кальцт, лечение
The state of calcium metabolism in patients with chronic acalculous cholecystitis accompanied by hypertension disease
L.M. Pasieshvili, O.V. Vlasenko
Based on the study of blood serum and bile calcium amount, the changes of this parameter in patients with chronic acalculous cholecystitis accompanied by hypertension disease were proven. Correlation of calcium amount and the type of dyskinesia and bile lithogenicity was shown. The schemes of differential therapy are developed in view of a type dyskinesia of a bilious bladdedr. The prescription is proved Calcemin in CAC patients in with HD. Key words: chronic acalculous cholecystitis, hypertension disease, pathogenesis, calcium, treatment.
