CC BY
24
УДК: 616.314.22-007.53-079.4:616.314-089.23-037 П.С. Флс, К.В. Стороженко
ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНА Д1АГНОСТИКА ПРОГЕН1ЧНИХ ФОРМ ПРИКУСУ ТА II ЗНАЧЕННЯ В ПРОГНОЗУВАНН1 РЕЗУЛЬТАТ1В ОРТОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ
Нацiональний медичний унiверситет iMeHi О.О. Богомольця
Пщвищеш вимоги пац1ент1в до естетичних результат ортодонтичного л1кування спонукають л1кар1в-ортодонт1в мати глибок1 знання з анатомп обличчя, знати структуру i складов! елементи ли-цевоТ гармони, ор!ентуватися в р!зноман!тност! пропорц!й та вар!антах будови лицевого черепа.
Р!ст, як зауважуе С. В!льямс (2006), е дуже ва-жливим критер!ем, як для диференцшованоТ д!аг-ностики патологи оклюзп, так i для лкування. Оск!льки б!льш!сть пац!ент!в ростуть у процес лн кування, стае життево необхщним знати ортодонтам принципи росту i б!олог!чну суть оклюзп.
Тому визначення шдивщуального генетичного профтю i типу росту щелеп е ключовим моментом у встановленн! дiагнозу, прогнозуваннi результатiв ортодонтичного лiкування та складанн рацюнально-го плану лкування. У спецiальнiй лiтературi ц! пи-тання ще недостатньо висв!тлен!, що i стало предметом проведеного нами дослщження.
Мета досл!дження - вдосконалення диференцшованоТ д!агностики прогешчних форм прикусу i прогнозування результат!в ортодонтичного л!ку-вання в пац!ент!в р!зного в!ку.
Матерiали i методи дослщження
Нами розшифровано проф!льн! телерентгеног-рами 53 пац!ент!в !з прогешчними формами прикусу в!ком вщ 12 до 35 рок!в. Анал!з телерентгеног-рам (ТРГ) проводили за методами A.M. Schwarz i J. Jarabak !з пор!внянням даних вим!рювань.
Анал!з ТРГ за методикою A.M. Schwarz (рис. 1) включав визначення кранюметричних, гнатомет-ричних i профтометричних даних. При цьому особливоТ уваги надавали визначенню шдивщуа-льного генетично зумовленого профтю обличчя (профтю, яким надтяе природа людину з наро-дження) в кожного пац!ента з прогешчним прикусом. Генетичний профть обличчя характеризува-ли так! кранюметричш параметри:
- LF (LNSe-NA) - лицевий кут, що вказував на саптальне положення зубощелепного комплексу (ЗЩК), зокрема ВЩ, у череп! (середне, анте- чи ретроположення);
- LI (LPn-SpP) - кут шклшацп (нахилу) ЗЩК, в тому числ! ВЩ, вщносно основи черепа, а саме: шклшацп вперед (ротац!я проти годинниковоТ стртки) або назад (ротац!я за годинниковою стрн лкою) чи паралельне (пряме) змщення;
- LT (LPn-T) - проф!льний кут, який вынесений до проф!лометричних параметр!в, пщтвер-джував саг!тальне положення ЗЩК з урахуванням профтю м'яких тканин обличчя.
Кранюметричш дослщження включали також вим!рювання довжини передньоТ основи черепа
(N-Se) як початкового орюнтира для визначення шуканоТ (Sol) величини щелеп, тобто Tiei, яка мае бути в норм^ для порiвняння з ютинною (1st), що е в патента при ПФП. Окрiм того, до кранюметричних вимiрювань входило визначення LH (LPn-H) - кута франкфуртськоТ горизонталi (H), який у но-рмi мае дорiвнювати 90°, тобто франкфуртська горизонталь мае бути паралельною площиш основи черепа (за A.M. Schwarz). Цей кут характери-зуе положення СНЩС у черепу а суглобовоТ голiв-ки в суглобк
Гнатометричнi вимiрювання охоплювали визначення таких параметрiв:
- LB (LSpP-MP) - базального кута, який хара-ктеризував вертикальне положення щелеп та Тх взаемний нахил, а також висоту нижньоТ частини обличчя;
- LMM (LSpP-A-Pgo) - максиломандибуляр-ного кута, що характеризував саптальне взаемо-вiдношення нижньоТ щелепи до верхньоТ;
- довжини щелеп (OK - верхньоТ, MT1 - нижньоТ, MT2 - гтки) та порiвняння ТТ - Ist-величини з шуканою Sol, що наведено вище;
- осьового нахилу зубiв, зокрема рiзцiв, що ви-мiрювався вiдносно Тхнiх базальних площин (вер-хнiх - до SpP, нижнiх - до MP).
- Lii - мiжрiзцевого кута, утвореного перети-ном поздовжнiх осей верхшх i нижнiх рiзцiв.
Профiлометричнi параметри охоплювали вимн рювання товщини м'яких тканин у вщповщних точках профтю обличчя (n - nasion, sna -subnasales, Is - labium superior, li - labium inferior, pgo - pogonion), осктьки товщина м'яких тканин могла попршувати або компенсувати аномальний профть обличчя.
Рис. 1. Пац1ентка М., 18 рокв. Анал'з ТРГ за методом A.M. Schwarz
Для визначення типу росту нами був застосо-ваний метод, запропонований J. Jarabak (рис. 2). Основну увагу звертали на визначення типу росту: горизонтального, вертикального i нейтрального. З ^ею метою визначали таю параметри: LSum. - сума ку^в за A. Bjork (LN-S-Ar - кут сщ-ла, LS-Ar-Go - суглобовий кут, LAr-Go-Me - ще-лепний кут). Щелепний кут LAr-Go-Me згщно з методом J. Jarabak роздтяли лiнiею N-Go (що вщповщае глибинi обличчя) на два кути: LN-Go-Ar - верхнш щелепний кут i LN-Go-Me - нижнш щелепний кут. Окрiм того, вимiрювали передню довжину основи черепа (S-N), задню довжину ос-нови черепа (S-Ar), висоту гiлки (Ar-Go), довжину площини нижньо''' щелепи (Go-Me), сшввщношен-ня довжини основи нижньо''' щелепи та передньо'' основи черепа (Go-Me : S-N), задню висоту обличчя (S-Go) i передню висоту обличчя (N-Me), а також ix спiввiдношення у вiдсотках (S-Go : N-Me).
Залежно вщ величини сумарного кута LSum. па^енти були розподтеш на три групи, а саме: I група (25 оаб) - iз горизонтальним типом росту, II група (18 оаб) - iз вертикальним типом росту та III група (10 оаб) - iз нейтральним типом росту.
Рис. 2. Патент С., 25 рокв. Анал'з ТРГза методом J. Jarabak
Результати дослщження
Пщсумки в^рювання вiдповiдних параметрiв за Jarabak, притаманних певному типу росту лицевого черепа в па^енпв iз прогешчними формами прикусу, виявили характеры особливостк
При горизонтальному типi росту - з сумарним кутом l_Sum. < 396° (з середшм значенням 389°), тобто в пацieнтiв I групи, кут сщла був меншим (_N-S-Ar) i дорiвнював 124°, тодi як при нейтральному та вертикальному типах росту вш складав по 129°. Меншим був i щелепний кут (_Ar-Go-Me), який дорiвнював 125°, тодi як при нейтральному та вертикальному типах росту цей кут складав 128° i 132° вщповщно. Проте дещо бiльшими були передня i задня ^-Аг) довжина основи че-
репа - 67 мм та 31 мм проти 65 мм i 30 мм - при нейтральному, а також 66 мм та 30 мм - при вертикальному типах росту. Нижнш щелепний кут (_N-Go-Me) виявився дещо меншим i склав 72°, що майже зб^лося з таким показником (< 70°) за
Jarabak, характерним для горизонтального типу росту, тодi як у па^етчв iз прогешчними формами прикусу при нейтральному тиш росту цей кут ста-новив 75°, а при вертикальному - 80°. Разом iз тим при горизонтальному тиш росту превалювали розмiри нижньо''' щелепи - як основи (Go-Me), так i плки (Ar-Go) - 75 мм i 53 мм вiдповiдно проти 71 мм та 49 мм - при нейтральному тиш росту, а також 73 мм i 49 мм - при вертикальному. Передня висота обличчя (N-Me) при горизонтальному тиш росту виявилася меншою (113 мм), шж при нейтральному (114 мм) та вертикальному (120 мм) типах росту, а задня (S-Go), навпаки, бтьшою - 79 мм, шж при нейтральному (74 мм) та вертикальному (72 мм) типах росту. Вщсоткове сшввщно-шення задньо' та передньо' висоти обличчя (S-Go : N-Me) це також пщтверджувало, а саме: при горизонтальному - 70%, при нейтральному - 65% та вертикальному - 60%. Отримаш нами даш пев-ною мiрою узгоджуються з такими за Jarabak. Що-до сшввщношення мiж довжиною основи площини нижньо''' щелепи та довжиною передньо' основи черепа (Go-Me : N-S), яке за нормативними дани-ми Jarabak становить 1:1, то воно було дещо ш-шим: при нейтральному тиш росту - 1:0,92, при вертикальному - 1:0,9, а при горизонтальному -1:0,89, що свщчить про превалювання довжини основи (тта) нижньо''' щелепи над довжиною пе-редньо' основи черепа майже у вах па^ен^в iз прогешчними формами прикусу. Нормативне сшввщношення (1:1) спостер^алося лише в 3 па^ен-^в iз горизонтальним типом росту та в одного з нейтральним типом росту лицевого черепа.
При вертикальному тиш росту лицевого черепа в па^ен^в iз прогешчними формами прикусу, тобто II групи iз сумарним кутом LSum. > 396° (з се-редшм значенням 402°), вщповщали нормативним значенням суглобовий кут (LS-Ar-Go = 141°), ни-жньощелепний кут (LAr-Go-Me = 132°), верхнш щелепний кут (LN-Go-Ar = 52°). Проте бтьшими за нормативне значення були кут сщла (LN-S-Ar = 129°), нижнш щелепний кут (LN-Go-Me = 80°), висота плки (Ar-Go = 49 мм) та передня висота обличчя (N-Me = 120 мм, тодi як при нейтральному тиш росту вона = 114 мм, а при горизонтальному = 113 мм). Меншою за норму виявилася задня висота обличчя - S-Go = 72 мм, тодi як при нейтральному тиш росту = 76 мм, а при горизонтальному = 79 мм, що свщчило про превалювання передньо' висоти обличчя в па^ен^в iз прогешчними формами прикусу при вертикальному тиш росту, тому i вщсоткове сшввщношення задньо' висоти обличчя до передньо' в них було меншим - S-Go : N-Me = 60%, тодi як при нейтральному цей показник складав 65%, а при горизонтальному 70%, що вщповщав такому при вертикальному тип росту за Jarabak.
При нейтральному тиш росту, тобто в па^етчв III групи iз середшм значенням LSum. = 395°, зб^али-ся з нормативними показниками за Jarabak таю параметри як суглобовий кут LS-Ar-Go = 140°, ниж-ньощелепний кут LAr-Go-Me = 128°, задня довжина основи черепа S-Ar = 30 мм, верхнш та нижнш ще-лепн кути (LN-Go-Ar = 52° та LN-Go-Me = 75°). У межах норми були висота плок (= 49 мм) та довжина площини нижньо'' щелепи (= 71 мм). Проте сшввщ-
ношения задньоТ та передньоТ висоти обличчя (74 мм : 114 мм) складало 65%, що на 3% вщр1знялося вщ такого показника за Jarabak, характерного для нейтрального типу росту (60%±2). Окр1м того, верх-н1й щелепний кут LN-Go-Ar не дор1внював 50°, а був дещо бшьшим - 52°, н1ж при нейтральному тип1 росту за Jarabak. Довжина нижньоТ щелепи (Go-Me) також не була меншою за довжину передньоТ осно-ви черепа (S-N).
Охарактеризуемо дан1 анал1зу ТРГ пац1ент1в 1з проген1чними формами прикусу за методом A.M. Schwarz.
Лицевий кут LF (LNSe-NA), який указуе на са-г1тальне положення верхньоТ щелепи в череш, ва-р1ював вщ 81° при нейтральному та вертикальному типах росту до 87° - при горизонтальному 1з середшм значенням - 83°, що свщчить про ретро-положення ВЩ у череп1, яке може бути зумовлено не ттьки певним вар1антом шдивщуального гене-тичного проф1лю обличчя патента (ретрофас за Schwarz), а й недорозвитком само' ВЩ. Це слщ ураховувати при проведены диференцшованоТ д1-агностики форми проген1чного прикусу та вибор1 методу л1кування, особливо при прогнозуванш йо-го результат1в.
Проведен! нами дослщження показали, що не-дорозвиток ВЩ, як i ТТ ретроположення в череп1, характерн1ш1 для нейтрального i вертикального типiв росту.
1нклшацшний кут LI (LPn-SpP), який характери-зуе скошенiсть пiдборiддя та ротацш зубощелепно-го комплексу (ЗЩК), зокрема щелеп, уперед чи назад (за- чи проти годинниковоТ стртки) становив вiд 81° - при нейтральному тип росту та 83° - при вертикальному до 87° - при горизонтальному тип росту, iз середшм значенням 85°, тобто скошенiсть ЗЩК назад превалювала в пацiентiв iз нейтральним i ве-ртикальним типами росту, а скошенють уперед у оаб - iз горизонтальним типом росту.
Величина кута франкфуртськоТ горизонталi LH (LPn-H), який характеризуе положення СНЩС у черепi, в середньому становила 88°, що свщчило про супрапозицш суглобовоТ голiвки майже у вах пацiентiв iз прогенiчним прикусом, яка коливалася в межах вщ 2 мм до 6,7 мм. Це було пов'язано пе-вною мiрою з висотою гiлки (MT2). Тому при про-веденнi диференцшованоТ дiагностики важливо визначити, за рахунок чого виникла супрапози^я - за рахунок шклшаци (ротацiТ НЩ за годиннико-вою стрiлкою) чи за рахунок видовження плки. Данi аналiзу ТРГ засвiдчили, що супрапозицiя суг-лобових голiвок була зумовлена насамперед висотою плки, тобто ТТ надмiрним розвитком.
Надмiрний розвиток плок (MT2) спостерiгався в переважноТ бшьшосп пацiентiв iз прогенiчними формами прикусу. Так, рiзниця мiж iстинною (Ist) i шуканою (Sol) висотою плки при нейтральному тиш росту склала 7 мм, при вертикальному - 7 мм, а при горизонтальному - аж 10 мм.
Проте найбтьше прогностичне значення в па-^енлв iз прогенiчними формами прикусу мала величина не сттьки плок, сктьки тiла, тобто основи НЩ. В оаб iз нейтральним типом росту рiзниця мiж Ist та Sol довжиною основи НЩ (MT1) склада-ла 4 мм, iз вертикальним - 8 мм, а з горизонтальним - 9 мм, що також свщчить про надмiрний роз-
виток як плки, так i тта (основи) НЩ майже в ycix групах па^енпв i3 ПФП, особливо з горизонтальним типом росту, що певною мiрою вiдповiдаe таким показникам за Jarabak.
Деяк розбiжностi у висотi гiлки та довжиш тiла НЩ за Jarabak i Schwarz були пов'язанi з обрани-ми авторами орieнтирами (точками) для вимiрю-вань. За методикою A. Schwarz, ураховувалася також довжина кюткового пщборщдя i суглобовоТ голiвки, що точшше визначае розмiри, як тта, так i гiлки (бо суглобовi голiвки, як i щелепи, бувають рiзними за формою та величиною). Саме цим, на наш погляд, повинш також керуватися щелепно-лицевi хiрурги при проведеннi пластики пщборщдя, як кюткового, так i м'яких тканин.
Оклюзшний кут LPn-OcP, нормальна величина якого становить 75°, мав тенденцш до збiльшення (в середньому становив 79°) серед уах па^етчв, тобто з рiзними типами росту.
Зменшення щелепного кута LPn-MP (при нормальному значеннi 65°) було характерне для пацн ен^в iз вертикальним типом росту, де його серед-не значення склало 53°. Середня величина цього кута в па^етчв iз прогенiчними формами прикусу при рiзних типах росту становила 66°, тобто була майже в межах норми. Проте диференцшований пщхщ у визначенш величини кута, тобто з ураху-ванням типу росту, дозволяв об'ектившше встано-вити нахил тта (основи) НЩ та й усього зубоще-лепного комплексу вщносно передньоТ основи черепа та виявити пов'язаш з цим естетичш пору-шення обличчя.
Щодо базального кута LB (LSpP-MP), то ана-лiз ТРГ за Schwarz i Jarabak дозволив дiйти ви-сновку, що збiльшення його значення найхаракте-рнiше для пацiентiв iз вертикальним типом росту (в середньому 32°) i може слугувати показником наявност в них даного типу росту.
Величина кута LGo - гошального або нижньо-щелепного кута (LA-MP), iз нормативним значенням досить широкого дiапазону (123±10°), серед уах па^етчв iз ПФП складала в середньому 128° -майже в межах нормативно!'. Проте все ж таки най-бтьшим цей кут був у па^етчв iз вертикальним типом росту ^з середнiм значенням 133°).
Jarabak LGo роздтив вiссю X, що вщповщае глибинi обличчя (N-Go), на два кути - верхнш щелепний LN-Go-Ar та нижнш щелепний LN-Go-Me, визначивши Тх нормативне значення - 52°-55° i 70°-75°, вiдповiдно, та вказавши, що зменшення щелепного кута (< 70°) вщповщае горизонтальному типу росту, тобто ротацп лицевого черепа вперед (проти годинниковоТ стртки), а збтьшення (> 75°) - вертикальному, тобто ротацп лицевого черепа назад (за годинниковою стрткою). Зменшення верхнього щелепного кута (< 50°) також характерно для вертикального типу росту, тодi як при нейтральному тиш росту цей кут мае дорiвню-вати 50°. Якщо скласти разом нормативне значення верхнього i нижнього щелепних ку^в, 52°-55° та 70°-75°, то отримаемо Тх суму 122° та 145°, яка в середньому (133°) вщповщае нормативному значенню LGo за Schwarz. Рiзниця у визначенш цих ку^в полягае в тому, що Jarabak деталiзуе Тх-ню величину. Це дае можливють точшше дифере-нцшвати тип росту i ротаци лицевого черепа i мо-
же слугувати важливим дiагностичним критерiем.
1Мжщелепний кут LMM - максиломандибуляр-ний кут (LA-Pgo-SpP), що характеризуе положен-ня базально! дуги НЩ вщносно ВЩ, за Schwarz у нормi дорiвнюе 90°. При цьому точка "B", тобто найглибша кiсткова точка над пщборщдям, яка вiдповiдае переднш поверхнi апiкального базису НЩ, мае знаходитися на лшп A-Pgo. У разi Т'х не-збiжностi вимiрюеться додатково LA-B-SpP, який характеризуе положення ашкального базису НЩ вiдносно основи ВЩ. Ц вимiрювання показали, що в па^етчв iз ПФП обидва кути були майже рн внозначш, тобто точка "B" збiгалася з л^ею A-Pgo, та обидва мали тенденцш до зменшення.
Даш проведеного нами дослщження засвщчи-ли, що в па^етчв iз ПФП превалюе зменшення LMM (у середньому до 84°) iз переднiм положен-ням нЩ вiдносно ВЩ, що може характеризувати гнатичну форму прогешчного прикусу. Лише в 10 (18,87%) па^ешчв iз 53 LMM був у межах норми (вщ 89° до 92°), переважно в оаб iз вертикальним типом росту - в 6 (60%) па^ешпв iз 10, в яких спо-стер^ався недорозвиток ВЩ.
Не менш важливе прогностичне значення мали кути нахилу зубiв, особливо рiзцiв. За Schwarz, осьовий нахил верхшх рiзцiв (L1-SpP) у нормi становить 65°-70°, а нижшх (L1-MP) - 85°-90°.
Даш вимiрювання нахилу верхнiх рiзцiв показали значне зменшення L1-SpP (iз середшм значен-ням 61°), тобто протрузш верхнiх рiзцiв у пацiентiв iз горизонтальним типом росту, тодi як у па^етчв iз нейтральним та вертикальним типами росту се-редне значення цього кута було в межах норми. Щодо осьового нахилу нижшх рiзцiв (L1-MP) у па^ешпв з ПФП, то навпаки, при горизонтальному тиш росту середне його значення складало 90°, а при нейтральному i вертикальному типах росту в середньому становило 95° та 97° вщповщно, тобто превалювала ретрузiя нижшх рiзцiв.
1^ж^зцевий кут Lii, утворений перетином двох осей верхнiх та нижшх рiзцiв, у нормi дорiвнюе 140±5° (за Schwarz). Проведенi нами вимiрювання показали, що найменше значення цього кута спо-стерiгалося при горизонтальному тиш росту, з середшм значенням 132°, хоча в цтому серед уах пац^ ентiв iз ПФП його значення в середньому становило 134°, начебто в межах норми, але зi значним розхо-дженням даних у 57°, що слщ ураховувати при оцш-ц прогнозу ортодонтичного лкування.
Нами також був проведений порiвняльний аналiз вiдповiдностi шдивщуального генетично зумовлено-го профiлю обличчя патента з ПФП за Schwarz типу росту лицевого черепа за Jarabak (табл. 1).
Таблиця 1
Порiвняльний аналiз eidnoeidHocmi iндивiдуального генетично зумовленого профтю обличчя (за Schwarz) типу росту лицевого
черепа (за Jarabak) у na^eHmie i3 ПФП
Типи росту Юлькють пац1ент1в Антефаси 15 (28,30) Ретрофаси 22 (41,51) Середы 16 (30,19) 100 %
Скошений Прямий Скошений Прямий Скошений Прямий
уперед назад уперед назад уперед назад
ГТР 25 10 (40%) - 2 (8%) 2(8%) - 2 (8%) 3 (12%) 3 (12%) 3 (12%) 47,17
ВТР 18 1 (5,55%) - 1 (5,55%) 1 (5,55%) 7 (38,89%) 3 (16,67%) 2 (11,11%) 2(11,11%) 1 (5,55%) 33,96
НТР 10 - - 1 (10%) - 6 (60%) 1 (10%) - - 2 (20%) 18,87
Усього Абс. 53 11 - 4 3 13 6 5 5 6 53
% 100 20,75 - 7,55 5,66 24,53 11,32 9,43 9,43 11,32 100
Даш проведеного порiвняльного аналiзу, пред-ставленого в табл. 1, показали, що антефаси зi ско-шенютю пщборщдя вперед найхарактернш для па-^енпв iз горизонтальним типом росту, тобто росту проти годинниковоТ' стртки з ротацieю лицевого черепа допереду (прогнатичному профтю за Jarabak). Ретрофаси зi скошенiстю пiдборiддя назад характера для пацieнтiв iз вертикальним типом росту, тобто росту за годинниковою стрiлкою з рота^ею лицевого черепа дозаду (ретрогнатичний профть за Jara-Ьак). При вертикальному тиш росту переважали прямi обличчя (прямий антефас, прямий ретрофас, пряме середне обличчя), а також ретрофас зi ско-шеним назад пщборщдям.
В естетиц обличчя в^грають особливу роль не тiльки кютковий профiль, тобто спiввiдношення ще-леп у саптальнш та вертикальнiй площинах, а й то-вщина м'яких тканин. М'як тканини можуть як обтя-жувати, так i компенсувати профть обличчя, спо-творений зубощелепною аномалiею. Тому важливо це враховувати, як при виборi методу лкування, так i при прогнозуваннi його результат, особливо в па-^ет1в iз прогенiчними формами прикусу.
На пщсл^ аналiзу даних клiнiчних i телерентге-нографiчних методiв дослiджень нами був розроб-
лений алгоритм диференцшовано'Т дiагностики про-генiчних форм прикусу, що представлено на рис. 3, який охоплював визначення таких основних параме-трiв:
- етюлопя прогенiчного прикусу, тобто спадко-ва чи набута;
- форма прогешчного прикусу - гнатична, зу-боальвеолярна чи поеднана;
- тип росту лицевого черепа - горизонтальний, вертикальний чи нейтральний;
- величина щелепних кюток (нижня макрогна-верхня мiкрогнатiя чи Т'х поеднання);
- положення щелеп у череш (антеположення НЩ, ретроположення ВЩ або Т'х поеднання);
- сшввщношення ППМ (зм^ення на ЛА горбка, на 1 горбок та змщення бтьше шж на 1 горбок);
- розмiри сагiтальноТ зворотноТ щiлини (до 3 мм, до 5 мм, вщ 6 мм та бтьше);
- осьовий нахил зубiв (протрузiя нижшх, ретру-зiя верхнiх або Т'х поеднання);
- довжина зубно'Т дуги (видовження нижньо'Т, вко-рочення верхньо'Т зубно'Т дуги або Т'х поеднання);
- ширина зубно'Т дуги (розширення нижньо'Т, звуження верхньо'Т або Т'х поеднання);
- товщина м'яких тканин у вщповщних точках профтю обличчя.
Алгоритм проведения диференцшно1 д1агностики Прогешчних форм
прикусу
Етюлопя Спадков1 Набут1
1 1
Форма Гнатичш Зубоальвеолярш Поеднаш
1 1 1
Тип росту Горизонтальний Вертикальний Нейтральний
| 1 1
1ндивщуальний генетичний профшь
прямии
скошении назад
скошении вперед
к 9 пряме
скошене
й я " VO U о назад
скошене вперед
прямии
скошении назад
скошении вперед
Величина щелеп Нижня макрогнат1я Верхня мжрогнат1я Поеднана форма
1 1 1
Положення в черет Антеположення НЩ Ретроположення ВЩ Поеднана форма
1 1 1
Сшввщношення ППМ Змщення на Уг горбка Змщення на 1 горбок Змшення бшьше 1 горбка
1 1 1
Роз ivii р и саптально1 зворотноТ
ЩШИНИ
До 3 мм
До 5 мм
Вщ 6 мм i бшьше
Глибина зворотного перекриття На'/з На 2/3 На 3/3
1
Нахил 3y6iB Протруз1я нижшх Ретруия верхн1х Поеднання
1 | 1
Довжина зубно! дуги Видовження нижньо! зубно! дуги Вкорочення верхньо!зубно! дуги Поеднання
1 1 1
Ширина зубно!дуги Розширення нижньо! зубно! дуги Звуження верхньо!зубно! дуги Поеднання
1 1 1
Висновки
^ Ретельно проведена диференц1йована д1агнос-тика проген1чних форм прикусу за запропонованим нами алгоритмом дозволяе об'ективно визначити дь агноз, обрати рацюнальний метод ортодонтичного л1кування I передбачити його прогноз.
^ Вир1шальне значення в прогноз! результат1в ортодонтичного лкування мае визначення шдивь дуального генетично зумовленого профтю об-личчя, особливо в пац1ент1в 1з ПФП, та тип росту лицевого черепа.
^ Найнесприятлив1шим 1ндив1дуальним генетично зумовленим проф1лем обличчя у план1 прогнозу апаратурного лкування е ретрофас з1 ско-шеним уперед п1дбор1ддям.
^ Величина щелеп та Тх взаемов1дношення, а також положення в череп1 вщ1грають особливу
тичного л1кування.
S Анал1зи ТРГ методами A.M. Schwarz i J. Jara-bak доповнюють один одного i дозволяють забез-печити диференцмований пiдхiд у проведеннi ^а-гностики прогенiчних форм прикусу.
Лтература
1. Вильямс С. Концептуальная ортодонтия. II. Рост и ортопедия; науч. ред. изд. на русск. яз. к.м.н. М.С. Дрогомирецкая; пер. с англ. / Вильямс С. - Львов: ГалДент, 2006. - 200 с. - 583 рис.
2. Дорошенко С.1. Латеральна телерентгенографiя / С.1. Дорошенко, е.А. Кульпнський, К.В. Сторожен-ко. - К.: Здоров'я, 2013. - 103 с.
3. Нетцель Ф. Практическое руководство по ортодон-тической диагностике; пер. с нем. / Ф. Нетцель, К. Шульц. - Львов: Галдент, 2006. - 176 с.
Стаття надшшла 29.08.2016 р.
роль при складанн рацюнального плану ортодон-
Резюме
Порiвняльний аналiз бокових телерентгенограм за методикою A.M. Schwarz i J. Jarabak дозволив детальнее провести диференцмовану дiагностику прогеычних форм прикусу та скласти алгоритм ii прове-дення, що допомогло не тiльки об'ективыше встановити дiагноз, а й скласти рацюнальний план лкування i передбачити його прогноз.
Ключовi слова: проген1чн1 форми прикусу, д1агностика проген1чних форм прикусу, анал1з телерентге-нограм за A.M. Schwarz, анал1з телерентгенограм за J. Jarabak, прогнозування ортодонтичного л1кування проген1чних форм прикусу.
Резюме
Сравнительный анализ боковых телерентгенограмм по методу A.M. Schwarz и J. Jarabak позволил более детально провести дифференцированную диагностику прогенических форм прикуса и составить алгоритм ее проведения, что помогло не только более объективно поставить диагноз, но и составить рациональный план лечения и спрогнозировать его результат.
Ключевые слова: прогенические формы прикуса, диагностика прогенических форм прикуса, анализ телерентгенограмм по методу A.M. Schwarz, анализ телерентгенограмм по методу J. Jarabak, прогнозирование ортодонтического лечения прогенических форм прикуса.
UDC 616.314.22-007.53-079.4:616.314-089.23-037
DIFFERENTIAL DIAGNOSIS OF PROGENIC FORMS OF BITE AND ITS IMPORTANCE IN PREDICTING THE RESULTS OF ORTHODONTIC TREATMENT
P.S. Flis, K.V. Storozhenko
A. A. Bogomolets National Medical University
Summary
Increased requirements of patients to the results of orthodontic treatment are forcing orthodontists to have a deep knowledge of the anatomy of the face, to know the structure and constituent elements of facial harmony, guided in species proportions and variations of structure of the facial skull.
Growth, according to S. Williams (2006), is an important criterion for differential diagnosis and treatment of the pathology of occlusion. Because most patients are growing in the treatment process, orthodontists become vital to know the principles of growth, as well as the biological essence of the occlusion.
Therefore, the definition of individual genetic profile and growth type of the jaws is a key point in diagnosis, predicting the results of orthodontic treatment and the preparation of a rational treatment plan. In the literature these issues are still insufficiently lit, which was the subject of our studies.
The purpose of the study: to improve the differential diagnosis of progenic forms of bite and predicting the results of orthodontic treatment for patients of all ages.
Materials and methods. We transcribed lateral cephalograms of 53 patients with progenic forms of bite aged from 12 to 35 years. Analysis of cephalograms was conducted by the method of A.M. Schwarz and J. Jarabak with measurement data comparison.
Cephalometric analysis by A.M. Schwarz included determination of craniometry, gnathometry and profile analyzing data. Particular attention was paid to the determination of individual genetic profile of face in every patient with progenic bite.
To determine the type of growth we used a method proposed by J. Jarabak (Fig.2). Special attention was paid to determination growth type such as: horizontal, vertical and neutral.
Depending on the magnitude of the sum angle, the patients were divided into three groups: the first group included 25 patients with a horizontal type of growth, the second one 18 patients with a vertical type of growth and the third group 10 patients - with neutral type of growth.
Comparative analysis of cephalograms by A. M. Schwarz and J. Jarabak allowed conducting more detailed differential diagnosis of progenics forms of bite and creating an algorithm of its implementation, which can help diagnose and make a rational treatment plan and predict its result.
Conclusions
- Differential diagnosis of progenic forms of bite according to our developed algorithm allows making diagnose more objectively, choosing a rational method of orthodontic treatment and predicting its result.
- Crucial importance in predicting the results of orthodontic treatment is the determination of individual genetic profile of face and the type of growth of the facial skull, especially in patients with progenic forms of bite.
- The most unfavorable individual genetic profile of face in terms of prediction of orthodontic treatment is ret-roface with forward sloping chin.
- The size of the jaws and the position in the skull plays an important role in the preparation of a rational plan of orthodontic treatment.
- Analysis of the lateral cephalograms allows providing differentiated approach for the diagnosis of progenic forms of bite.
Key words: progenic forms of bite, diagnosis of progenic forms of bite, cephalometric analysis by A.M. Schwarz, cephalometric analysis by Jarabak J., prediction of orthodontic treatment of progenic forms of bite.
