CC BY
114
УДК 616.314.21-007.53-07:616-008.4
АНАЛ1З ТЕЛЕРЕНТГЕНОГРАМ ПАЩСНТ1В 13 ДИСТАЛЬНИМ ПРИКУСОМ ПРИ РОТОВОМУ ТИП1 ДИХАННЯ П.С. Флк1, Н.В. Ращенко1, В.В. Фiлоненко1, Н.М. Дорошенко1, Д.М. Касьяненко
1Нацiональний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця
2 • ...
Вiнницький нацiональний медичний унiверситет iменi М.1. Пирогова
Вступ
Актуальшсть проблеми профiлактики та лiкування дистального прикусу в дiтей iз порушенням функцii дихання зумовлена його високою частотою в популяцii, рiзноманiтнiстю кштчних форм цiei патологii, негативним впливом на становлення низки функцш оргашзму та необхiднiстю пiдвищення ефективностi його лжування [1-4, 7, 8].
Вщомо, що дистальний прикус е одшею з найпоширенiших сагiтальних аномалiй прикусу, частота якого продовжуе зростати i становить близько 65 % за даними рiзних авторiв. Серед ушх аномалiй прикусу на частку дистального прикусу припадае вщ 12 % до 40 % [1-8].
Аномалп прикусу проявляються мiсцевими та загальними порушеннями органiзму, вiдображаються на розвитку сумiжних органiв i всього оргашзму загалом. Дистальний прикус супроводжуеться певними морфолопчними, функцiональними та естетичними змшами: зменшенням об'ему носових порожнин, порушенням пневматизацп повiтроносних пазух черепа та порушенням динамiчноi рiвноваги м'язiв навколоротовоi дiлянки i язика, при яких страждае цiла низка функцiй дитини: спостершаються порушення функцii зовнiшнього дихання, мовлення, функцш жування та ковтання. Утруднене носове дихання призводить до недостатнього зволоження й обiгрiву пов^я, ослаблення бактерюстатично!' i бактерицидно!'
дп слизово!' оболонки порожнини носа i як наслiдок - до частих трахеiтiв, хронiчних бронхiтiв, пневмонiй. О^м того, при дистальному прикусi, що поеднуеться з незмиканням губ, яскраво проявляеться взаeмодiя мiж функцieю мiмiчних м'язiв i психiкою. Деформацiя лицьового скелета, негармоншшсть обличчя (напiввiдкритий рот, вщвисла нижня щелепа, змiщений коршь язика, змiнений профiль обличчя - подвшне пiдборiддя, напруженi крила носа та змша його конфiгурацii, порушення мовлення) зумовлюють боязкий, безвольний, замкнутий, iнодi озлоблений вигляд, що створюе труднощi в спiлкуваннi з однолггками [1-4, 7, 8, 10, 11, 14-20].
Мета дослщження
Пiдвищення ефективност лiкування дистального прикусу в д^ей iз порушенням функцii дихання шляхом удосконалення дiагностики методики телерентгенографii завдяки дослiдженню залежностi розвитку щелеп вщ типу дихання.
Об'ект дослiдження
Ми провели телерентгенографiчне дослiдження голови в боковш проекцii 23 особам iз дистальним прикусом вiком вiд 9 до 11 роюв за згоди батьюв i за вiдсутностi протипоказань загального характеру. Було видiлено 2 групи: перша - 13 ошб iз ротовим типом дихання. Контрольну групу спостереження складали 10 д^ей, як1 звернулися по ортодонтичну допомогу з приводу дистального прикусу з носовим типом дихання.
Матерiали i методи
Стоматолопчне обстеження проводили за загальноприйнятою методикою. Пацiенти та iхнi батьки були детально ознайомленi з умовами обстеження.
Дослщження проведено на рентгешвських апаратах "Могйа" та "Р1апшеса" (рис. 1, 2). Для розшифрування телерентгенограм голови використовували комбiнований метод, у основi якого лежала методика
pозшифpyвaння 3a A.Schwarz, що вид^е кyтовi тa лiнiйнi вимipювaння i под^е ïx нa кpaнiометpичнi, гнaтометpичнi тa пpофiлометpичнi [9, 12, 13].
Стушнь фоpмyвaння зyбощелепного aпapaтy вивчaли 3a aнтpопометpичними величинaми телеpентгеногpaм, оцiнивши вщношення зaдньоï i пеpедньоï висоти лицевого вщдшу чеpепa (Se - Go : N - Me), кут шхилу площини тiлa нижньо!' щелепи до площини пеpеднього вiддiлy чеpепa (кут N - Se (NSL) - MP (ML), кут суми тpьоx кулв (кут NSeAr + кут SeArGo + кут ArGoMe), нижнiй гонiaльний кут (кут NGoMe), лицевий кут 3a Ricketts (кут N-Ba - Se-Gn), мiжщелепний кут (yтвоpюеться пpи пеpетинi SpP i MP).
Результати та ïx обговорення
Kpaнiометpичнi дослщження покaзaли, що довжиш пеpедньоï чеpепноï ямки (N - Se) стaновить 52 - 6У мм i3 сеpеднiм знaченням 61,5 мм у пеpшiй гpyпi, 62,2 мм - у дpyгiй. Вош не зaлежить вiд виду дослiджyвaноï пaтологiï, оск1льки iндивiдyaльнa для кожно!' людини, як i ïï 3piCT. Вiдстaнь N - Se буде оpiентиpом для pозpaxyнкy шyкaноï (Sol) довжини щелеп, тобто тiеï, яга мaе бути в дослiджyвaного в ноpмi без нaявностi пaтологiï. Результата pозшифpyвaння телеpентгеногpaм пpедстaвлено в тaбл. 1.
Лицевий, aбо фaцiaльний кут (кут F), який xapaктеpизyе pозмiщення веpxньоï щелепи вiдносно основи чеpепa, доpiвнювaв вiд 72o до 94o iз сеpеднiм знaченням SS,6o пpи дистaльномy пpикyсi в мщен^в iз носовим типом диxaння, S9,4o - iз pотовим типом диxaння. Це свiдчить, що в обстежених тащена пpи дистaльномy пpикyсi пpевaлюе aнтепозицiя aпiкaльного бaзисy веpxньоï щелепи вщносно основи чеpепa.
Iнклiнaцiйний кут, aбо кут нaxилy спiнaльноï площини (кут I), який xapaктеpизyе шхил зубощелепного комплексу до основи чеpепa, доpiвнювaв вiд S2o до 95o iз сеpеднiм знaченням S7,4o ^и носовому типi диxaння, SS,2o -^и pотовомy. Це свiдчить ^о пpевaлювaння aнтеiнклiнaцiï.
Слiд зaзнaчити, що взaемозв'язкy мiж величиною фaцiaльного тa iнклiнaцiйного кyтiв i видом фикусу може не бути, оск1льки щ кути,
головним чином, характеризують генетичний профшь, який може обтяжувати або компенсувати аномальний. В обстежених нами пацiентiв превалюе генетичний профiль антефас зi скосом шдборщдя вперед.
Кут 8еКВ характеризуе розмщення апiкального базису нижньо!' щелепи вiдносно основи черепа. Вiн дорiвнював вiд 70° до 89° iз середнiм значенням 78,3° при носовому тиш дихання, 76,1° - при ротовому. Це св^ить про превалювання ретропозицii апiкального базису нижньо!' щелепи вщносно основи черепа.
Кут АМВ визначае взаемовiдношення апiкальних базисiв щелеп. Його величина неоднакова в ошб iз рiзними профiлями. Якщо точка А знаходиться позаду вщ лшп МВ, то вимiряне значення кута буде мати знак «мшус», якщо спереду, то значення кута буде мати знак «плюс». Кут дорiвнював вщ +3° до +8° iз середшм значенням +5,4° при носовому тиш дихання, +6,1° - при ротовому. Даш вимiрювань кута шдкреслюють невщповщшсть у розмiщеннi апiкальних базишв щелеп, а саме, про передне положення ашкального базису верхньоi щелепи або задне положення ашкального базису нижньо'.
Кут франкфурт^^ горизонталi (кут Н) характеризуе положення суглобних голiвок нижньо!' щелепи вiдносно основи черепа, що впливае на форму профiлю обличчя. Кут дорiвнював у середньому 88,8° при носовому тиш дихання, 89,8° - при ротовому з превалюванням супрапозицп суглобних голiвок нижньо!' щелепи. Супрапозицiя зумовлена видовженням або вкороченням гшок та тiла нижньо!' щелепи, iнклiнацiею зубощелепного комплексу, величиною кута нижньо!' щелепи. Кут Н не може повною мiрою характеризувати шдивщуальний генетичний профiль, а його значення лише обтяжують або компенсують патологiю.
Гнатометричнi дослiдження охоплювали вш вимiри в межах зубощелепного комплексу, що знаходяться мiж спiнальною та мандибулярною площинами.
Кут нахилу оклюзшно!' площини (кут РпОсР), який вщображае положення рiзцiв i молярiв у вертикальному напрямку, дорiвнював вiд 71° до 85°. Середне значення - 78,2° при носовому тиш дихання, 76,3° - при ротовому.
Таблиця 1
Результати розшифрування бокових телерентгенограм голови пащснпв i довiрчий iнтервал
Параметри телерентгенограм Середш значення лiнiйних i кутових параметрiв телерентгенограм
з носовим типом дихання з ротовим типом дихання
Ше 61,5мм±0,12 62,2±0,18
Кут Б 88,6°±0,48 89,4°±0,46
Кут I (Рп 8рР) 87,4°±0,64 88,2°±0,54
Кут 8еКВ 78,3°±0,68 76,1°±0,41
Кут АШ +5,4°±0,85 +6,1°±0,32
Кут Н 88,8°±0,12 89,8°±0,14
Кут Рп ОсР 78,2°±0,58 76,3°±0,32
Кут Рп МР 56,4°±0,85 54,7°±0,78
Кут В 19,6°±1,20 21,9°±0,51
Кут go 119,8°±0,36 117,5°±0,32
Кут ММ 95,6°±2,68 97,9°±0,72
Кут 18рР 62,2°±1,22 60,7°±0,29
Кут 1МР 86,4°±2,18 89,1°±0,55
^Ы-число 4,2 мм±0,32 5,1 мм±0,29
Е-р1апе -3,2 мм±0,89 -3,6 мм±0,78
п-М 6,1 мм±0,09 5,8 мм±0,08
Бп-А 10,6 мм±0,24 9,2 мм±0,26
верхня губа 9,4 мм±0,05 8,6 мм±0,09
нижня губа 9,2 мм±0,04 9,1 мм±0,05
pg 8,9 мм±0,04 7,5 мм±0,07
Ы 8о1 Ы 8о1
МТ1 62,4мм ±0,22 62,8мм ±0,18 60,1мм ±0,11 71,3мм ±0,02
МТ2 47,3мм ±0,23 47,6мм ±0,19 48,0мм ±0,08 47,8мм ±0,11
ОК 42,2мм ±0,24 41,2мм ±0,25 45,3мм ±0,12 40,1мм ±0,12
Кут нахилу мандибулярно!' площини (кут РпМР) дорiвнюе вiд 55° до 66°. За величиною кута визначаеться нахил тша нижньо!' щелепи вiдносно площини основи черепа. Вона змшюеться внаслщок анте- i ретроiнклiнацii щелеп, шфра- i супраоклюзii суглобних голiвок нижньо!' щелепи вiдносно основи черепа, при аномашях положення i розвитку нижньо!' щелепи. Середне значення кута - 56,4° при носовому тиш дихання, 54,7° - при ротовому.
Гошальний, або нижньощелепний кут (кут go), як i базальний, характеризуе висоту нижньо!' частини обличчя. Вiн дорiвнював вщ 113° до 138° iз середшм значенням 119,8° при носовому тиш дихання, 117,5° - при ротовому. Спостершаеться тенденщя до зменшення величини кута, що обтяжуе зубощелепну деформацш.
Базальний, або мiжщелепний кут (кут В), характеризуе вертикальне положення щелеп. Його розмiр залежить вiд висоти бокових зубiв, величини нижньощелепного кута, шфра- або супраоклюзп суглобних голiвок нижньо!' щелепи, нахилу спiнальноi та мандибулярноi площин вiдносно площини основи черепа. Величина кута впливае на висоту нижньо!' частини обличчя i таке його значення певною мiрою забезпечуе естетичний оптимум обличчя. Якщо кут бшьше середнього значення, то боковi дiлянки щелеп укороченi, шдборщдя змiщене назад, якщо кут менше середнього значення - боковi дшянки щелеп подовженi, пiдборiддя змiщене вперед. У обстежених нами пашенпв базальний кут дорiвнював вiд 17° до 24° iз середнiм значенням 19,6° при носовому тиш дихання, 21,9° - при ротовому.
Вщхилення в значеннях кулв нахилу осей 3y6iB вiдносно площин основи щелеп (кути 1SpP i 1МР) указують на наявнiсть у пацieнта протрузп або ретрyзiï зyбiв. Цi патологи можуть бути як самостшш, так i поеднуватися з патологiями прикусу, обтяжуючи або частково компенсуючи ïx. Iнклiнацiя щелеп не впливае на величину кулв нахилу осей зyбiв вiдносно площин основи щелеп, однак викликае погiршення положення зyбiв. Ретрyзiя або протрyзiя верxнix зyбiв сприяе вщповщно ретрyзiï або протрyзiï нижшх зyбiв.
При дистальному прикyсi важливим дiагностичним критерiем е визначення мiжщелепниx взаемозв'язкiв, якi характеризуються величиною максиломандибулярного кута (кут ММ) або купв SpP-А-В i SpP-A-Pg, коли точки А, В та Pg знаходяться не на однш лiнiï. Кут SpP-A-Pg указуе на положення тша, а кут SpP-А-В - на положення альвеолярного вщростка нижньо!' щелепи вщносно верхньоь У обстежених нами пащенлв кут ММ дорiвнював вщ 91° до 109° iз середшм значенням 93,2° при носовому тиш дихання, 97,9° - при ротовому, виявлеш зубоальвеолярш форми аномалiй. Збшьшення кута вказуе на наявнiсть ретропозицп тiла нижньо!' щелепи в поеднанш з ïï недостатньою довжиною в разi збiльшення базального кута, а також супрапозицп скронево-нижньощелепного суглоба, некомпенсованого вщповщним подовженням гiлки нижньо!' щелепи.
Ми визначили стушнь диспропорцiï розвитку фронтальних дiлянок апiкальниx базисiв щелеп - Wist-число (вiдстань АОс - ВОс на оклюзшнш площинi). У дослщжуваних нами випадках вона була в межах 1,5 - 5,1 мм, що вказуе на можливють ортодонтичного лжування без видалення зyбiв.
Для встановлення типу росту ощнювали: вiдношення задньо!' i передньо!' висоти лицевого вщдшу черепа (Se - Go : N - Me), кут нахилу площини тша нижньо!' щелепи до площини переднього вщдшу черепа (кут N-Se М?), кут суми трьох кyтiв (кут NSeAr + кут SeArGo + кут ArGoMe), нижнiй гонiальний кут (кут NGoMe), лицевий кут за Ricketts (кут N-Ba Se-Gn),
мiжщелепний кут. Установлено, що в обстежених нами пащенлв превалюе горизонтальний тип росту, що прогнозуе сприятливий переб^ лжування. Для визначення спiввiдношення щелеп за довжиною вимiрювали дiйсну довжину щелеп (Ist) та порiвнювали ïï з шуканою (Sol). Установлено превалювання надмiрного розвитку тiла верхньоï щелепи та недорозвинення тша нижньоï щелепи в ошб при дистальному прикус з ротовим типом дихання. При дистальному прикус з носовим типом дихання виявлено тенденщю до незначноï комбiнованоï диспропорцiï в спiввiдношеннi щелеп за довжиною.
Профшометричш дослiдження проводили з метою вивчення форми профiлю обличчя й уточнення впливу на нього кранюметричних сшввщношень.
Профiль обличчя визначали за методикою Ricketts, оцшюючи положення верхньо!' (ul) та нижньо!' (ll) губ вiдносно естетично!' площини (E-plane), проведеноï через точки рг та pg. Ми виявили вщставання нижньоï губи вiд E-plane в середньому на 3,2 мм при носовому тиш дихання та 3,6 мм при ротовому, що вказуе на ввшнутий профшь обличчя.
Також форма профшю залежить вщ товщини м'яких тканин обличчя. Товщину м'яких тканин вимiрювали в дшянках n - N, sn - A, ul, ll та pg. У бшьшосп обстежених нами пащенлв товщина м'яких тканин обличчя частково компенсувала юстковий профiль.
Висновки
Отже, ми встановили, що у вшх обстежених пащенлв при дистальному прикус з ротовим типом дихання спостернаеться надмiрний розвиток тiла верхньоï щелепи та недорозвинення тша нижньоï щелепи. При дистальному прикус з носовим типом дихання виявлено незначну тенденщю до комбiнованоï диспропорцп в сшввщношенш щелеп за довжиною. Ретропозицiя аткального базису нижньоï щелепи вiдносно основи черепа обтяжуе дослiджувану патологiю. Горизонтальний тип росту в пащенлв iз
дистальним прикусом та ротовим типом дихання прогнозуе сприятливий nepe6ir лiкування за умови усунення патолопчного типу дихання. Помiрна диспропорцiя розвитку фронтальних дшянок апiкальних базисiв щелеп указуе на можливють ортодонтичного лiкування без видалення зубiв. Нашi дослiдження довели залежшсть розвитку щелеп вiд типу дихання. Л^ература
1. Флiс П. С. Ортодонля / П. С. Флю. - Вiнниця: Нова книга, 2007. - 312с.
2. Персин Л.С. Ортодонтия. Лечение зубочелюстных аномалий / Л.С. Персин. - М.: Научно-издательский центр «Инженер», 1998. - 297 с.
3. Персин Л.С. Стоматология детского возраста / Л.С. Персин, В.М. Елизарова, С.В. Дьякова. - М.: Медицина, 2003. - С. 505-639.
4. Рожко М.М. Ортопедична стоматолопя /М.М. Рожко, В.П. Неспрядько. - К.: Книга плюс, 2003. - С. 30-175.
5. Флю П. С. Частота та фактори ризику виникнення дистального прикусу / П.С. Флю, Д.М. Касьяненко, О.С. Васильчук //III Мжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 17-18 квгг. 2012 р., м. Вшниця: матерiали доп. - Вшниця, 2012. -С.43.
6. Куроедова В.Д. Ортодонля: [зб. теспв та ситуацшних задач] / В.Д. Куроедова, Н.В. Головко, М.1. Дмитренко. - Полтава: Орiяна, 2010. - 288 с.
7. Ортодонтия: [учебн. пособ.] / [Куцевляк В. И., Самсонов А. В., Скляр С. А. и др.]; под ред. В. И. Куцевляка. - Харьков: Кроус, 2006. - 325 с.
8. Хорошилкина Ф. Я. Ортодонтия. Дефекты зубов, зубных рядов, аномалии прикуса, морфофункциональные нарушения в челюстно-лицевой области и их комплексное лечение / Ф. Я. Хорошилкина. - М.: Медицинское информационное агентство, 2006. - 395 с.
9. Хорошилкина Ф.Я. Руководство по ортодонтии / Ф. Я. Хорошилкина. -М.: Медицина, 1999. - 798 с.
10. Хорошилкина Ф.Я. Ортодонтия. Лечение зубочелюстно-лицевых аномалий современными ортодонтическими аппаратами. Клинические и
технические этапы их изготовления. Кн. I: Аномалии зубов и зубных рядов / Ф.Я. Хорошилкина, Л.С. Персин. - М.: ООО «Ортодент-Инфо», 1999. - 211 с.
11. Диагностика и функциональное лечение зубочелюстно-лицевых аномалий /[Хорошилкина Ф.Я., Френкель Р., Демнер Л.М. и др.]. - М.: Медицина, 1987. - 303 с.
12. Вильямс Стефан. A short Handbook in Orthodontic Cephalometrics ; под ред. проф. П.С. Флиса. - Львiв: СП "ОРТО-Лайн", 1999. - 110 с.
13. Дорошенко C.I. Латеральна телерентгенографiя /С.1. Дорошенко, С. А. Кульпнський, К.В. Стороженко. - К.: Здоров'я, 2013. - 103 с.
14. Шмут Г.П. Практическая ортодонтия / Г.П. Шмут, Э.А. Холтгрейв, Д. Дрешер; под ред. проф. П.С. Флиса. - Львов: ГалДент, 1999. - 208 с.
15. Jan V. Raiman. High-end Kieferorthopadie in Hannover / Raiman Jan V. -Hannover, 2006. - 234p.
16. Laura Mitchel. An Introduction to Orthodontics. - OXFORD Medical Publications, 1996. - 233p.
17. Ralph E. McDonald. Dentistry for the child and adolescent (Eighth edition)/ Ralph E. McDonald, David R. Avery, Jeffedey A. Dean. - Mosby, 2000. - 769 p.
18. Thomas M. Graber. Orthodontics: current principles and techniques / Thomas M. Graber, Robert L. Vanarsdall. - Mosby, 2000. - 1040 p.
19. Samir E. Bishara. Textbook of orthodontics / Samir E. Bishara. - Saunders, 2001. - 571 p.
20. William R. Proffit. Contemporary orthodontics / William R. Proffit, Henry W. Fields, David M. Sarver. - Mosby, Elsevier Health Sciences, 2007. - 751p; (Современная ортодонтия / Перевод с англ.; под ред. чл.-корр. РАМН, проф. Л.С. Персина. - М.: МЕДпресс-информ, 2006. - 560 с.).
Стаття надшшла 4.04.2014 р.
Рис.1. Бокова телерентгенограма голови пащента К. з дистальним прикусом та ротовим типом дихання
Рис.2. Бокова телерентгенограма голови пащента Н. з дистальним прикусом та ротовим типом дихання
Резюме
Проведено телерентгенограф1чне обстеження голови в б1чнш проекци в пащент1в при дистальному прикус з ротовим типом дихання. Установлено надм1рний розвиток тша верхньо1 щелепи та недорозвинення тша нижньо1 щелепи. При дистальному прикус з носовим типом дихання виявлено незначну тенденщю до комбшованох диспропорци в сшввщношенш щелеп за довжиною. Горизонтальний тип росту в пащент1в 1з дистальним прикусом та ротовим типом дихання прогнозуе сприятливий переб1г лжування за умови усунення патолопчного типу дихання. Установлено взаемозв'язок типу дихання 1 ступеня розвитку тша верхньоУ 1 нижньо'1 щелеп.
Ключов1 слова: дистальний прикус, телерентгенограф1чне досл1дження, ретропозиц1я, ступ1нь диспропорцИ' розвитку.
Резюме
Проведено телерентгенографическое обследование головы в боковой проекции у пациентов при дистальном прикусе с ротовым типом дыхания. Установлено чрезмерное развитие тела верхней челюсти и недоразвитие тела нижней челюсти. При дистальном прикусе с носовым типом дыхания отмечено незначительную тенденцию к комбинированной диспропорции в соотношении длины челюстей. Горизонтальный тип роста у пациентов с дистальным прикусом и ротовым типом дыхания прогнозирует благоприятный ход лечения при условии устранения патологического типа дыхания. Установлена взаимосвязь типа дыхания и степени развития тела верхней и нижней челюстей.
Ключевые слова: дистальный прикус, телерентгенографическое исследование, ретропозиция, степень диспропорции развития.
UDC 616.314.21-007.53-07:616-008.4
P.S. Flis, N. V. Raschenko, V.V. Filonenko, N.M. Doroshenko, D.M. Kasyanenko
AN ANALYSIS OF PATIENT'S TELERENGENOGRAM WITH DISTAL
BITE AT MOUTH BREATHING O.O. Bohomolets National medical university M. I. Pyrohov Vinnytsya National Medical University Summary
The background of prevention and treatment of children with distal occlusion and respiratory dysfunctions is caused by its high frequency in the population, variety of clinical forms, negative effect on the development of organism's functions and necessity to improve its treatment.
Distal occlusion is accompanied by morphological, functional and aesthetic changes, such as: to reduce the volume of the nasal cavities, to violate
pneumatization of skull's sinuses aeriferous and violate muscles of dynamic balance, when there are numbers of functions such respiratory, speech, chewing and swallowing dysfunctions.
The purpose of the study. To improve the treatment of effectiveness of distal occlusion in children with respiratory dysfunction by improving diagnostic cephalometry techniques thanks to the research of jaws depending on the type of breathing.
The object of study. It was used a cephalometry of the head in lateral projection of 23 people with distal occlusion aged from 9 to 11 years old. There were groups: first - 13 people with the oral type of breathing, the second, control group, - 10 people with the distal occlusion and the nasal type of breathing.
Materials and methods. The study was conducted with the X-ray machine "Morita" and "Planmeca". A combined method which is based on the decoding method by A. Schwarz was used for decoding of head cephalometry results.
Results and discussion. Craniometry studies revealed that the length of the anterior cranial fossa (N - Se) is 52 to 67 mm. It does not depend on the type of studied pathology, because it's individual for each person. Distance N - Se was the benchmark for calculating of the desired (Sol) jaw length, i.e. that one which should be normal for the investigated patient without pathology. Facial angle (angle F) describes the location of the upper jaw relative to the skull base. There was found the prevalence of apical base anteposition of the upper jaw relative to the skull base in the patients. Angle of inclination, or the angle of the spinal plane, (angle I) describes the incline of dentognathic complex to the base of the skull, the anteinclination in the examined was prevailed. SeNB angle describes the location of the mandible apical base relative to the skull base, the prevalence of the mandible apical base retroposition relative to the skull base was found.
Gnatometrical study included measurements within dentognathic complex which is located between spinal and mandibular planes. It was measured an angle of the occlusion plane (PnOcP angle), which reflects the position of incisors and
molars in the vertical direction. The magnitude of the mandibular plane inclination angle (PnMP angle) was determined by the incline of the mandible body in relation to the plane of the skull base. Gonial angle (go angle), as well as basal one, describes the height of the face lower part. It was observed a tendency of the angle decreasing that burdens dentition deformation. Basal or intermaxillary angle (angle B) describes the vertical position of the jaws; its size depends on the height of the lateral teeth, mandibular angle values, infra- or supraocclusion of temporomandibular joint, spinal and mandibular plane inclination relative to the skull base plane.
Important diagnostic criterion in the distal occlusion is determination of intermaxillar relationships that are characterized by the maxillo-mandibular angle (MM angle) size, or SpP- A- B and A- SpP- Pg angles when points A, B and Pg are situates not in the same line. SpP- A- Pg angle indicates the position of the body and the SpP- A- B angle - the provision of the mandible alveolar process relative to the maxilla. Dantoalveolar forms of abnormalities in the studied patients were observed. Increasing of this angle indicates the presence of the mandible body retroposition which combined with the lack of its length in the case of basal angle increasing and supraposition of temporomandibular joint, which is uncompensated of corresponding lengthening by lower jaw branches.
It was evaluated the ratio of posterior and anterior height of facial skull (Se - Go: N - Me), the angle of the mandible body plane to the anterior cranial plane (angle N-Se MP), the angle of sum of three angles (angle NSeAr + angle SeArGo + angle ArGoMe), lower gonial angle (angle NGoMe), facial angle by Ricketts (angle N-Ba Se-Gn), intermaxillar angle in order to determine the type of growth of the next values. It was found the prevalence of horizontal growth type, which predicts a favorable course of treatment in examined patients.
The actual length of the jaws (1st) and a comparison of them with a required (Sol) was measured to determine the ratio of jaw length. The prevalence of the excess of upper jaw body development and the mandible body
underdevelopment was determined in patients with distal occlusion of the mouth breathing type. A tendency to a slight imbalance with the combined ratio of the jaws length in patients with the distal occlusion and nasal breathing type was observed.
Face profile was determined by the method of Ricketts, by assessing the position of the upper (ul) and lower (ll) lips relative to the aesthetic plane (E-plane).
Conclusions. The excess of upper jaw body development and the mandible body under development in patients with distal occlusion and mouth breathing type was observed. A tendency to a slight imbalance with the combined ratio of the jaws length in patients with the distal occlusion and nasal breathing type was observed. Horizontal type of growth in patients with distal occlusion and mouth breathing type predicts favorable course of treatment with the condition of eliminating of the pathological breathing type. Our studies have shown the dependence of the jaws development on the breathing type.
Key words: Distal occlusion, teleroentgenography examination, retroposition, the degree of disproportions.
