CC BY
9
чайно! при р1зних режимах експлуатаци, на територ1ях ¡з р1зним ступеней антропогенного впливу. Це дасть змогу вщновити максимальний бюлопчний запас до р1вня промислово! загопвл1 в даних умовах.
Лггература
1. Андриенко ТЛ., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья. -К.: Наук. думка, 1983. - 216 с.
2. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 512 с.
3. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР - М.: Высшая школа 1980. - 339 с.
4. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
5. ГОСТ 56-69-83 Пробные площади лесоустроительные. Метод закладки. - М.: Госстандарт, 1982. - 24 с.
6. Ивантер Э.В. Основы практической биометрии. - Петрозаводск: Карелия, 1979. - 96 с.
7. Ивашин Д.С. Охрана дикорастущих лекарственных растений - К.: Урожай, 1985. - 80 с.
8. Кропотов И.И. Эколого-ценотическая характеристика майского ландыша (Сопга!-1апа та^'аНяЬ.) в различных условиях произрастания: Автореферат на соискание уч. звания канд. бюл. наук. - М.: МГУ, 1970. - 15 с.
9. Лесные травянистые растения. Биология и охрана: Справочник/ Алексеев Ю.Е., Вахрамеева М.Г., Денисова Л.В., Никитина С.В - М.: Агропромиздат, 1988. - 223 с.
10. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботатка. Вищ1 рослини. - К.: Фггосоцюметрк, 2001 - 432 с.
11. Стеблянко М.1., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботатка. Анатомк \ морфологк рослин - К.: Вища школа, 1995. - 384 с.
12. Тышкевич Г.Л. Сравнительный анализ морфологических признаков листьев бука// Лесоведение. - 1977, № 3. - С 53-59_
УДК 630*1 Доц. В.К. ЗаКа, канд. с.-г наук - УкрДЛТУ
Д1ЕЛЕКТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ СОСНИ ЗВИЧАЙН01 НА РАД1АЦ1ЙНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТ0Р1ЯХ
Дослщжено д!електричт показники у дерев сосни звичайно!', як зростають на pafliaaiMHO забруднених територ!ях ближньо! зони Чорнобильсько! АБС. Встановле-но зростання величини !мпедансу та зниження поляризацшно! емносп у дерев сосни середньо! i сильно!' доз поглинуто! рад!ацГ!.
Doc. V.K. Zaika - USUFWT
Dielectric parameters of a Pinus sylvestris L. on polluted with radiation territories
Investigated dielectric parameters at trees of a Pinus sylvestris L. which grow in territories of a near zone of the Chernobyl's atomic power station polluted with radiation. The increase in an impedance and decrease in a polarizing of Pinus sylvestris L. trees of average and strong dozes of absorbed radiation is established.
Д1електричш показники прикамб!альних тканин лубу дослщники ви-користовують для визначення стану дерев та !х життевого потенщалу. 1мпе-данс i поляризацшна емшсть проявляють середнш або тюний зв'язок з нарос-танням фиомаси, положенням дерев у деревосташ, ступенем пошкодження дерев ентомошюдниками [1, 4-6]. Зокрема, встановлено зниження величини !мпедансу i збшьшення поляризацшно!' емносп у швидкорослих дом!нуючих дерев пор!вняно з шшими кaтегоpiями. Вказуеться також на наявшсть чико!'
^укрвий вкник, 2004, вип. 14.1
зaлeжнocтi мiж пoляpизaцiйнoю eмнicтю i пpиpocтoм тa бioмacoю xвoï нa дe-peвi. Boднoчac питaння викopиcтaння дieлeктpичниx пapaмeтpiв пpикaмбi-aльниx ткaнин лу6у для дocлiджeння впливу paдiaцiйнoгo oпpoмiнeння нa cтaн дepeвниx пopiд e cлaбo вивчeним i aктyaльним.
Об'екгами нaшиx дocлiджeнь cлyжили oпpoмiнeнi cocнoвi mca^e^ ня, якi зpocтaють у ближнш зoнi Чopнoбильcькoï AEC та вiдcтaнi 0,7-4,0, км вiд aвapiйнoгo eнepгoблoкy. У пepioд aвapiï та Чopнoбильcькiй AEC вoни пoглинyли 1-2 rp (cлaбкa дoзa), б-10 Tp (cepeдня) i 11-20 rp (отльта) дoзи pa-дiaцiйнoгo oпpoмiнeння. У пocтaвapiйний пepioд нacaджeння зpocтaють m тepитopiяx з piзнoю щiльнicтю paдiaцiйнoгo зaбpyднeння тa вiдpiзняютьcя cтyпeнeм нaгpoмaджeння paдioнyклiдiв у piзниx opгaнax. Бшьш дeтaльнa xa-paктepиcтикa дocлiдниx нacaджeнь нaвeдeнa в poбoтi [2].
Для пpoвeдeння дocлiджeнь у кoжнoмy нacaджeннi вiдбиpaли пo 15 мoдeльниx eкзeмпляpiв iз чиcлa пaнyючиx у фiтoцeнoзi дepeв. Iмпeдaнc i пoляpизaцiйнy емнють пpикaмбiaльниx ткaнин лубу дocлiджyвaли m ви^и cтoвбypa 1,3 м зa мeтoдикoю Г.Т. Kpиницькoгo [3].
Дocлiджeння cтaнy cocнoвиx нacaджeнь, якi зpocтaють нa paдiaцiйнo зaбpyднeниx тepитopiяx, пpoвoдили з 1993 пo 2000 pora m ocнoвi дieлeк-тpичниx xapa^ep^™^ Як пoкaзaли дocлiджeння, вeличини iмпeдaнcy i го-ляpизaцiйнoï' eмнocтi у ^ети тicнo пoв'язaнi з пpoxoджeнням життeвиx npo-цeciв. Taк, у 1993 po^ дocлiднi нacaджeння cocни звичaйнoï пepeбyвaли нa eтaпi aктивiзaцiï вiднoвлювaльниx пpoцeciв пicля paдiaцiйнoгo ypaжeння пiд чac aвapiï m Чopнoбильcькiй AEC. У ниx im^cn^o пpoxoдили фiзioлoгo-бi-oxiмiчнi пpoцecи в piзниx opгaнax i ткaнинax. Дocлiднi вapiaнти у цeй пepioд вiдзнaчaлиcь нa б,2-13,1 % нижчими пoкaзникaми iмпeдaнcy i нa 1,б-17,2 % бшьшими вeличинaми пoляpизaцiйнoï' eмнocтi, шж кoнтpoльнi (pиc.).
Cepeд дocлiдниx вapiaнтiв нaйнижчими знaчeннями iмпeдaнcy (89 % вщ кoнтpoлю) i нaйвищими пoляpизaцiйнoï' eмнocтi (117,2 %) xapa^rep^ зyeтьcя cocнa cильнoï' дoзи пoглинyтoï' paa;ia^ï. Boнa у пocтчopнoбильcький пepioд тaк i нe вiднoвилa нopмaльний piвeнь pocтoвиx пpoцeciв пaгoнiв [2]. Пpoдyкoвaнi acимiляти пepepoзпoдiляютьcя нa кopиcть бшьш paдiaцiйнoc-тiйкoï' лaтepaльнoï' мepиcтeми. ^мбш, тaким чинoм, виcтyпae пoтyжним a^ paгyючим цeнтpoм для плacтичниx peчoвин, якi тут викopиcтoвyютьcя, нa pocтoвi тa iншi фiзioлoгiчнi пpoцecи. З 1993 го 1995 porn ми виявили швидте зpocтaння paдiaльнoгo ^^oCTy у cocни cильнoгo paдiaцiйнoгo ypaжeння [2].
У 1994 po^ вeличини iмпeдaнcy у дepeв ^ети cлaбкoï' i cepeдньoï дoз гоглинуто1' paдiaцü' виявилиcь нa б,2-25,5 % вищими, a пoляpизaцiйнoï' емго^ л нa 4,5-10,4 % нижчими, шж у кoнтpoльнoгo нacaджeння. Boднoчac, ^ети cильнoгo paдiaцiйнoгo ypaжeння xapaктepизyвaлиcь ви^ким cтyпeнeм мeтa-бoлiчнoï aктивнocтi. Boни вiдзнaчaлиcь нa б,9 % мeншими пoкaзникaми iмпe-дaнcy i m 11,9 % вищими пapaмeтpaми пoляpизaцiйнoï eмнocтi, нiж тон-тpoльнi дepeвa (pиc.).
З 1995 poкy пpoявляeтьcя тeндeнцiя дo знижeння життeвoгo пoтeнцiaлy cocни, щo пoглинyлa cильнy дoзy paдiaцiйнoгo oпpoмiнeння. Beличинa iмпe-дaнcy в нeï' пepeвищyвaлa кoнтpoль m 14,0 %. У дepeв cлaбкoï' i cepeдньoï' дoз
1. Л^ве Ta caдoвo-пapкoвe гocпoдapcтвo
13
поглинуто! рад1ацп ¡мпеданс виявився на р1вш контрольного насадження. За-початковаш таким чином тенденцп у розвитку насаджень в подальшому приз-вели до поглиблення !х диференщацп за життевим потенщалом. У 2000 рощ вш виявився високим у сосни слабко! дози поглинуто! рад1ацп. Стан насаджень середнього 1 сильного рад1ацшного ураження останшм часом ¡стотно по-пршився. 1мпеданс у них зрю 1 перевищуе контроль на 16,5-19,6 %, а величина
поляризацшно! емносп знизилась стосовно контролю на 21,4 %.
35 п 3
¿5 30
и
8 25 -
Ч
ё 20
в
15 Н 10 5 0
1,2
0,8
я
& 0,4
0,0
1 2
1 2 3
1993 1994 1995 2000 Роки
Рис. Динамжа змти тпедансу (А) / поляризащйног емностг (Б) опромтених насаджень сосни звичайноЧ: 1 - контроль; 2 - слабкий стутнь радгацшного опромтення (1-2 Гр); 3-середнй (6-10 Гр); 4 - сильний (11-20 Гр)
Таким чином, д1електричш параметри виступають надшним показни-ком життевосп деревних рослин. Вони свщчать, що насадження сосни зви-чайно! повною м1рою використовують свш внутршнш потенщал на вщнов-лення рад1ацшно уражених структур. В останнш перюд простежуеться зни-ження життевого потенщалу дерев сосни звичайно!, яю поглинули середню 1 сильну дози рад1ацшного опромшення.
Лггература
1. За!ка В.К. Лк1вничо-ф1зюлопчт особливосп формування швабсових потомств на Льв!вському Розточч! Автореф. дис.. .канд. с.-г. наук. - Льв!в, 1995. - 24 с.
2. За!'ка В.К. Ркт сосни звичайно! в умовах рад1ащйного опромшення// Наук. вкник УкрДЛТУ: Лгавницью дослщження в Укра!т (VI-! Погребняювсью читання). - Льв!в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.4. - С. 25-30.
4
4
1
Науковий BiCHHK, 2004, вип. 14.1
3. Криницький Г.Т. Про методику використання електроф1з1олог1чних показниюв для визначення життездатносп деревних рослин// Лкове господарство, лкова, паперова i де-ревообробна промисловкть. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1992, вип. 23. - С. 3-10.
4. Криницький Г.Т. Морфоф!зюлопчт основи селекцп деревних рослин. Автореф. дис... докт. бюл. наук. - К., 1993. - 46 с.
5. Мальцев Г.А. Оценка жизнеспособности сосны электрофизиологическим и визуальным методом// Матер. 10 науч. конф. аспирантов и науч. сотр. ВНИИ лесовод. и механиз. лес. х-ва. Пушкино 1 апр. 1987 г. - М., 1987. - С. 195-198.
6. Mac Dougall R.G., Maclen D.A., Thomson R.G. The use of electrical capacitance to determine growth and vigor of spruce and fir trees and stands in New Brunswick// Can. J. Forest Res., 1988, № 5. - P. 587-594.
7. Mac Dougall R.G., Thomson R.G., Harald P. Stem electrical caraccitanceand resistance measurements and relanend to total foliar biomass of balsam fir trees// Can. J. Forest Res.,1987, № 9. - P. 1070-1074.
УДК630*232.11: 630*165.62: 630*161.051 Доц. P.M. Гречаник, канд. с.-г. наук;
асист. С.Б. Марутяк, канд. с.-г наук; студ. М.М. Лгсовий - УкрДЛТУ
Ф13ИКО-Х1М1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ГРУНТ1В ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУР БУКА Л1СОВОГО (FAGUS SILVATICA L.) НА
РО3ТОЧЧ1
Дослщжено ф1зико-х1м1чт властивосп грунтпв географ1чних культур бука лко-вого на Розточч^ що дасть змогу детальтше розкрити особливост !х росту i розвитку.
^ronoBi слова: грунт, властивосп, географiчнi культури, бук лковий.
Doc. R.M. Grechanyk, assist. Marutiak S.B., stud. M.M. Lisoviy - USUFWT
Phisical-chemical property of soil of Geografic culture of the beech of forest (Fagus Silvatica L.) in Rostochya
By the authors were conducted the investigation of physical - chemical property of soil of geographic culture of the beech of forest in Rostochya. Which will help in detail disclose the peculiarity of its grows and development.
Kaywords: soil, property, geographic culture, beech of forest.
Значш вщшнносп у росп та розвитку деревних рослин одного виду викликаються, у першу чергу, вщмшностями конкретних умов !х зростання. Ще в минулому сторiччi лшвники пометили, що при використанш для виро-щування люу насшня, яке походить з шших райошв, результати часто були негативними. Виникла необхщшсть вивчення виду, як складно! системи форм генотишв, що дозволило би диференцшовано шдшти до перекодування насшня з одних географiчних райошв в шшь Основою виртення цих питань стали дослщи з географiчними культурами*, iсторiя вивчення яких нараховуе вже понад 150 ромв. Значний внесок у теорш i практику закладання геогра-фiчних культур деревних порщ, в розробку схем лiсонасiнневого районуван-ня внесли: М.К. Турский, А.Н. Соболев, В.Д. Опевський, С.А. Самофал, А.1. Колеснiков, П.К. Фальковський, Ф.1. Фомiн, В.М. Обновленський, М.М. Ве-ресiн, В.Ф. Правдiн, П.1. Войгаль i iн. Дослiдження цих вчених показали не-
якщо за основу розподшу виду на культури беруть географiчнi областi, тодi говорять про географiчнi культури [7].
1. Лкове та садово-паркове господарство
15
