CC BY
53
Проблеми вищоТ школи / Problems of High School
УДК 61:001.8:378:004
БАР1НОВ Е.Ф., СУЛАеВА О.М, Н1КОЛЕНКО О.Г., БОНААРЕНКО H.H., ГАТ1НА K.I. Аонецький нацюнальний медичний ун/верситет ¡м. М. Горького
ДИДАКТИКА НАВЧАННЯ ПСТОЛОГП, ЦИТОЛОГИ' ТА ЕМБРЮЛОГП: РОЛЬ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОПЙ
Резюме. Технологимульmuмедiа в системi освти — явище досить нове i до ктця не вивчене. Проведений аналiз лтератури показав, що в даний час основна дидактична мета застосування мультимедйних навчальних систем (МНС), як правило, зводиться лише до вiзуалiзацii навчального матерiалу та органiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi учшв на репродуктивному рiвнi. На нашу думку, урахування особливостей змсту й ви-вчення предмета при використанн комп'ютерних технологй, а також реалЬзащя на лекци та практичному заняттi активних методiв навчання може стимулювати навчально-тзнавальну дЬяльтсть студентiв i перевести и на продуктивний рiвень. Метою проведеного до^дження е розробка концепци МНС для активiзацii навчально-тзнавально1' дiяльностi студентiв на лекщях з гктологи, цитологи та ембршлоги. Для досягнення поставлено'1' мети виршет так завдання: проаналiзовано ефектившсть снуючих засобiв лекщйного супро-воду; сформульовано комплекс дидактичних, психологiчних та методичних вимог, що враховують специфку вивчення морфологИ людини; визначено можливi цш, змст i структуру методичноI' системи лек^йних демонстрацш; конкретизовано елементи знань, що мстяться в гстологп i як потребують створення або удосконалення лекщйних демонстращй; до^джено можливостi використання комп'ютерних технологй для реалiзацii методiв проблемного навчання в лекцйному кура. Показано, що при вибудовувант дидактики вивчення гктологи за допомогою комп'ютерних технологй важливо домогтися вiдображення в кнуючому змiстi дисциплни професйно спрямованого матерiалу; забезпечити затребуватсть знань ш гiстофiзюлогu на клЫчних кафедрах, що позначаеться на формуванн мотиваци до вивчення гстологп; досягти вiдповiдностi змсту дисциплни «Пстологш, цитолог1я та ембрШог^я» сучасному рiвню морфологи; нтегрувати гктологт в систему нших теоретичних дисциплн медичного вузу. У цьому контекстi сформульовано вимоги до МНС, що дозволяють: реалiзувати науковий рiвень вимог до верифжаци гiстологiчних елементiв; стимулювати навчально-тзнавальну дiяльнiсть студентiв; оптимальним чином вiзуалiзувати навчальний матерiал; забезпечити варiативнiсть подання навчального матерiалу, що вiдповiдае практичним потребам викладача i студентiв;рацонально поеднуватирiзнi технологи подання навчального матерiалу: синтез вЬзуального (у тому чи^ мультимедйного) i вербального компонентiв; реалЬзувати технологт проблемного навчання; забезпечу-вати контроль засвоення знань. Сформульовано принциповi положення, на яких повинна базуватися розробка сценарю МНСз гктологи. До таких можна вiднести: вЬзуальне сприйняття матерiалу — найбльш ефектив-не; необхiдну ^форма^ту достатнсть навчального матерiалу; поступовсть (по^довтсть) викладення навчального матерiалу; можливсть обговорення до^джуваного матерiалу; варiативнiсть за складнстю навчального матерiалу; вiдкритiсть i конформiзм; структурований контекст.
Необхiдно тдкреслити, що вмння використовувати комп'ютерт технологи в навчанн можна вважати сформованими, якщо так базуються на профе^^й компетентностi викладача, знант основних положень когттивно1'психологи про тзнавальний процес i чинниках, що впливають на його ефектившсть, та коректному використанн методiв iзасобiв шформацшноi обробки навчального матерiалу. Тльки в цьому випадку можнароз-раховувати, що використання комп'ютернихтехнологйу навчальному процеа буде системним iефективним. Ключовi слова: мультимедщт технологи, гктологЬя, навчання.
На початковому етат пщготовки лжаря пстолопя е щеальною дисциплшою, що формуе теоретичну базу для розвитку професшних компетенцш та лжарського мислення. Дшсно, здатнють ан^зувати шформацго, систематизувати и вщповщно до значимости встанов-лювати взаемозв'язки м1ж елементами систем, гене-рувати ппотези обов'язковi у вивченш даного предме-
ту. Функцюнування тако! системи навчання вимагае особливо! оргашзащ! навчального процесу на основi всебiчноl оцшки можливостей засобiв, форм i методав
© Баршов Е.Ф., Сулаева О.М., Школенко О.Г.,
Бондаренко Н.Н., Гатша К.1., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
навчання, осйльки студент повинен спочатку сприй-няти змют, осмислити його, пот1м запам'ятати 1, на-решт1, навчитися застосовувати знання на практиц1. В умовах зростаючого 1нформац1йного потоку все складн1ше забезпечити високий р1вень осв1ти, засто-совуючи для ц1е! мети т1льки традицшш методи навчання. Це змушуе викладач1в пост1йно шукати нов1 методи 1 форми освггньо! д1яльносп, удосконалюва-ти методику навчання, впроваджувати у навчальний процес б1льш ефективн1 методи та засоби з тим, щоб актив1зувати процес засвоення знань, формування навичок 1 вм1нь.
У даний час в освггнш процес впроваджуються технологи мультимедиа — особливий вид комп'ютерних технолог1й, що об'еднують як традицшну статичну в1зуальну шформацго (текст, граф1ка, шюстраци), так 1 динам1чну (мова, вщеофрагменти, ашмац1я) [1]. Тим самим створюються передумови для одно-часного впливу на зоровий 1 слуховий анал1затори, що дозволяе максимально сконцентрувати увагу на предмет1 вивчення, сприяе кращому осмисленню 1 запам'ятовуванню шформаци. Вважають, що муль-тимедайт навчальн1 системи (МНС) мають великий освггнш потенц1ал, сприяють розвитку креативного мислення студенпв, створенню р1зноман1тних 1 д1евих форм 1 метод1в навчання.
Технологи мультимед1а в систем1 освети — явище досить нове й до кшця не вивчене. Проведений ана-л1з л1тератури показав, що в даний час основна дидактична мета застосування МНС, як правило, зводиться лише до в1зуал1заци навчального матер1алу та оргаш-зацц навчально-п1знавально'1 д1яльносп учн1в на репродуктивному р1вш [2]. На нашу думку, урахування особливостей зм1сту й вивчення предмету при ство-ренш МНС, а також реал1зац1я в навчальному процес1 активних методав навчання могли б стимулювати на-вчально-тзнавальну д1яльшсть учн1в 1 перевести и на продуктивний р1вень.
Метою проведеного дослщження е розробка кон-цепци МНС для актив1зацц навчально-п1знавально! д1яльносп студент1в на лекц1ях 1 практичних заняттях 1з пстологи, цитологИ та ембрюлоги.
Для досягнення поставлено! мети необидно було виршити так1 завдання:
— проанал1зувати ефективн1сть 1снуючих засоб1в лекц1йного супроводу;
— сформулювати комплекс дидактичних, психо-лог1чних та методичних вимог, як1 враховують специ-фку вивчення морфологи людини;
— визначити можлив1 ц1л1, зм1ст 1 структуру методично! системи лекцшних демонстрацш;
— виявити, чи е в пстологи елементи знань, що потребують створення або удосконалення лекц1йних демонстраций;
вивчити можливост1 використання комп'ютерних технолопй для реал1зацГ1 метод1в проблемного навчання в лекцшному курс1.
Аналз ефективносп використання iснуючих засо-б|в супроводу лекцл та практичного заняття з метою застосування рац1ональних дидактичних прийом1в,
здатних забезпечити переваги МНС, показав, що най-част1ше так1 проявляються в програмних можливостях комп'ютерних технологш (в1зуал1зац1я, ашмаця, кол1р, г1перпосилання, багатовжоншсть, управлшня, моде-лювання, контамшашя, 1нтерактивн1сть) [3]. Тод як б1льш важливим е реатзаця дидактичних компонент лекци (шльового, потребо-мотивац1йного, змютовно-го, операцшно-ддяльшсного, оцшочно-результативно-го) та основних 11 функцш (тзнавально'1, розвиваючо! та оргашзуючо'1). У цьому контекст1 вимоги до МНС повинш бути сформульован1 так, щоб вдалося:
— реал1зувати науковий р1вень вимог до верифжа-ци пстолопчних елемент1в;
— стимулювати навчально-п1знавальну ддяльшсть студент1в;
— оптимально в1зуал1зувати навчальний матер1ал;
— забезпечити вар1ативн1сть подання навчального матер1алу, що вщповщае практичним потребам ви-кладача 1 студенпв;
— рац1онально поеднувати р1зн1 технолог!! подання навчального матер1алу: синтез в1зуального (у тому числ1 мультимедийного) 1 вербального компонент1в;
— реал1зувати технологш проблемного навчання;
— забезпечувати контроль засвоення знань.
Формування комплексу дидактичних, психолопчних та методичних вимог до МНС, що враховують специфку вивчення пстоф1зюлогм людини
Сучасна пстолопя е фундаментальною теоретичною наукою, що базуеться на величезному фактичному матер1ал1 ембрюлоги, цитологи та молекулярних мехашзмах функц1онування кл1тини, арх1тектон1ки тканин 1 оргашв. При вибудовуванн1 методологи и ви-вчення важливо:
— домогтися вщображення в юнуючому зм1ст1 дис-ципл1ни професшно спрямованого матер1алу;
— забезпечити затребувашсть знань 1з пстоф1зю-логи на клтчних кафедрах, що позначаеться на фор-муванн1 мотиваци до вивчення пстологи;
— досягти вщповщносп змюту дисципл1ни «псто-лопя, цитолопя та ембрюлопя» сучасному р1вню морфологи;
— 1нтегрувати г1столог1ю в систему шших теоре-тичних дисципл1н медичного вузу.
У цьому контекст1 виправдано залучення шфор-мацшних технолог1й, оскшьки вони дозволяють ор-ган1зувати сучасне вивчення пстологи способами, найбшьш адекватними 11 внутр1шн1й лог1ц1 1 найбшьш ц1кавими для учн1в.
Сформулюемо завдання, що враховують специфь ку вивчення пстологи, як1 можуть бути реал1зоваш за допомогою МНС.
1. Засвоення сутност1 дослщжуваних пстолопч-них елемент1в, явищ 1 процес1в, як1 спостер1гаються в органах 1 системах, а також принцишв використання цих знань на практищ традиц1йно забезпечуеться за-лученням велико! юлькосп шюстративного матер1алу, можлив1стю пор1вняння одного й того ж об'екта до-слщження з використанням р1зних метод1в в1зуал1зац!1
Проблеми вищоТ школи / РгоЫэтз of ЫдИ ЗеИоо!
та збшьшення. Мабуть, це едине завдання, що з уст-хом вир1шуеться вс1ма профшьними кафедрами.
2. Б1льш1сть розд1л1в пстологи супроводжуються 1нтеграц1ею факт1в, що дозволяють вщтворити мор-фофункц1ональний стан кштини, тканини, органа або системи, однак часто цю мету не вдаеться реал1зувати у зв'язку з1 складшстю вщтворення. Виникае проти-р1ччя, що не дозволяе досягти бажаного результату: вщсутнють ч1тко вибудувано! системи факлв, як1 за-безпечують усвщомлення зв'язку структури 1 функ-цГ1, л1миують актив1зац1ю процесу засвоення знань, формування вмшь 1 навичок, розвиток творчого мис-лення студент1в. Заповнити щ прогалини й вир1шити дану задачу можливо постановкою в1ртуальних моделей, що пояснюють зв'язок структури 1 функцц з ви-користанням МНС. При цьому застосування мульти-медйно! технологи одночасно виршуе на практиц1 1 проблему наочносп, що дос1 е одшею з базових ме-тодолопчних проблем пстологи. В1ртуальна модель вщграе роль опосередковано! наочност1 процес1в пстоф1зюлоги, вщображае предмет вивчення в ко-ректних шюстрац1ях (г1стопрепарат1в) 1 схемах, тобто конкретизуе факти, проводячи 1х через осмислення. Установлення зв'язйв м1ж системою образ1в 1 системою понять легко досягаеться саме при використанш МНС, що сприятиме мщному запам'ятовуванню до-слщжуваного матер1алу 1 глибшому його засвоенню (пол1пшуеться розумшня, актив1зуеться п1знавальна д1яльшсть студент1в, посилюеться наочн1сть).
3. Ряд роздшв дисциплши, зокрема пер1оди емб-р1огенезу, менструальний цикл, в1ков1 особливост1 бу-дови оргашв та 1н., вимагають коректно! демонстраций послщовносп розвитку подай у чась Завдання ц1лком реал1зуеться за допомогою МНС.
4. При анал1з1 архнектонки орган1в у ряда випадыв доц1льно йти вщ простого до складного, тобто створю-вати цтсну картину будови поступово. Наприклад, при вивченш будови печшки можна попередньо роз'еднати орган на часточки, а потам 1з часточки видалити основш структурн1 елементи (гепатоцит, синусощний капшяр). На практичному занятп разом з1 студентами можна «створити» печ1нкову пластику, систему кровообиу 1 шляхи вщтоку жовч1. Такий прийом дозволяе зроби-ти доступним для сприйняття студенпв зображення будь-яко! складност1 1 цшком може бути реал1зований за допомогою МНС. Аналопчно репродукц1я складного граф1чного матер1алу, наприклад побудова граф1в лопчно! структури органа, схем коопераци кл1тин, тканин тощо, вимагае велико! кшькосп часу, а демонстра-ця рисунка (статично! схеми) не завжди забезпечуе до-сягнення поставлено! мети. У цьому випадку поетапна побудова граф1чного матер1алу за допомогою МНС ви-являеться набагато ефектившшою.
5. Алгоритм1зац1я процес1в цитод1агностикн та д1а-гностики г1столог1чних елемент1в у препарат вимагае виведення на екран одночасно декшькох 1люстрац1й, при цьому т з них, як1 необхщш для спадкоемност1 викладу матер1алу, залишаються пост1йно видимими, тод1 як шш1 перекриваються. Дане завдання усп1шно виршуеться за допомогою мультимедшно! технолог!!.
6. Змша зм1сту деяких елемент1в зображення де-монструе 1нволютивн1 процес1 в паренх1м1, зм1ни структури кл1тин при р1зних функц1ональних станах, диференц1ювання клгган. Також найбшьш ефективно вщтворюеться за допомогою МНС.
Можлив\ ц!л1, змют \ структура методичноТ системи лекц\йних демонстрац\й \з г\столог\Т
Мета мультимедшного супроводу лекц1й — пщ-вищити ефектившсть вивчення матер1алу студентами шляхом посилення якост1 його сприйняття, що е одним 1з найважливших завдань у вдосконаленн1 осв1тнього процесу [4]. Методична система розробки сценарго лекци повинна базуватися на таких принци-пових положеннях.
1. В1зуальне сприйняття матер1алу найбшьш ефек-тивне. При побудов1 сценар1ю лекци 1нформац1йн1 об'екти трансформуються у в1зуальну форму подання. При цьому реал1зуеться такий пщхщ до подач1 мате-р1алу: те, що студент повинен засво1ти, в1н повинен побачити. В1зуал1зац1я поширюеться на дослщжуваш морфолог1чн1 об'екти, явища й мехашзми, а також ло-г1чн1 м1ркування й реал1зуеться за допомогою ашма-ц1й, вщеофрагменпв, схем 1 рисунюв.
2. 1нформац1йна достатн1сть. До текстово! шфор-мацц слщ вдаватися в тих випадках, коли студент повинен записати в конспект термши, схеми, алгоритми, графи, тобто основоположну 1нформац1ю, що виклю-чае помилки у формулюванн1. Текстова шформадая подаеться невеликими фрагментами (квантами).
3. Поступовють (послщовнють) навчального ма-тер1алу, що надаеться. На екран1 подаеться тшьки та шформадая, що обговорюеться в даний момент.
4. Можливють обговорення дослщжуваного навчального матер1алу завдяки надм1рност1 наявно! ш-формаци. Дозволяе перейти вщ трансляци знань до дискуси.
5. Вар1ативн1сть за складшстю навчального мате-р1алу. Залежить вщ р1вня пщготовленосп студент1в; забезпечуеться стислютю 1 ч1тк1стю матер1алу, що де-монструеться, глибиною його обговорення. Матер1ал формуеться таким чином, що дозволяе використову-вати короткий або повний вар1ант лекци.
6. Вщкритють 1 конформ1зм. Презентаций можна допрацьовувати, доповнювати новим матер1алом, м-няти послщовнють подання навчального матер1алу.
7. Структурований контекст. Навчальний матер1ал необхщно структурувати для кращого його сприйняття. Вщповщно до змюту лекци створюеться перелж смислових фрагмент1в, коротко викладаеться 1х зм1ст.
Знання г\столог\Т, як\ потребують створення або удосконалення демонстрац\й на практичних заняттях
Як правило, це складш для сприйняття студентами фрагменти матер1алу, що вимагають додаткового наочного роз'яснення. Анкетування студент1в, що стосуеться в тому числ1 1нформативност1 шюстрацш 1 з'ясування перелку складних для вивчення питань
лекцiйного курсу, а також аналГз результатiв модульного контролю дозволили окреслити коло таких пи-тань. Так, у роздш «Медична ембрюлогтя» в удоско-налент лекцiйних демонстрацiй потребують питання заплщнення i гаструляци, гiстогенезу тканин i органiв. У цитологи нсо6хгдно коректно продемонструвати рщинно-моза!чну модель будови г функцiонування плазмолеми, везикулярний транспорт в апаратГ Голь-джГ Г мГгохондрГальну генерацГю енергГ!, функцюну-вання протеасоми, регуляцгя клГтинного циклу. РоздГл «Загальна пстологгя» представлений такими складни-ми для сприйняття питаннями, як: молекулярна ор-гатзацгя Г функцГонування м1жклггинних контактГв, функцГонування мГжклГтинного матриксу; поняття про механГзми активаци та адгези Г мггращ! лейкоци-тГв; функцГонування системи розтзнавання генетич-но чужорГдного матерГалу в органГзмГ; клГтинний склад Г регуляторт молекули мгкрооточення в процесах са-мопiдгримки Г диференцговання стовбурово! гемопо-етично! клГтини; оргатзацгя скорочувального апарату гладком'язових клГтин Г механГзми скорочення. Удо-сконалення потребують такг питання роздГлу «Спе-щальна пстолопя», як: роль судинно! стшки в регу-ляцГ! трофгки, гемостазу, тонусу Г регенераци органГв; ангюгенез в процесГ постнатального ремоделювання органГв; позитивна Г негативна селекцгя лГмфоципв; мГжклГтиннГ кооперацГ! та регулятори Гмунних реак-цГй; стовбур мозку: вщщли, особливостГ структурно! органГзацГ! та функцГ!; фтьтрацгя водянисто! вологи; гематоретинальний бар'ер; рГст Г регенерацгя кришта-лика; цитофГзюлопя чутливих клГтин органГв чуття; пстофГзюлопя кишкового травлення: фази, х1мГчне Г структурне забезпечення; кишково-асоцГйована лГм-фощна тканина: локалГзацгя, структурна оргашзацгя, функцГональне значення; структурнГ та молекулярш основи фгльтрацГ! та канальцево! реабсорбцГ! в нирцГ. Для кожно! групи елементГв знань повиннГ бути за-пропонованГ адекватнГ види демонстрацГй.
Використання комп'ютерних технолопй для реалюацм методю ¡нтерактивного навчання в лекц¡йномy кyрс¡
У ряда ситуацГй пщ час лекцГ! виникае необхгдшсть переходу вщ просто! передачГ (трансляцГ!) знань сту-
денту до проблемно-дослщницького методу, коли в аудитор!! формулюеться проблема, яку студенти ви-р!шують разом з лектором, використовуючи ран!ше отриман! знання та вм!ння. Як правило, для цих цшей як ключовий елемент використовуеться блок про-блемних завдань. Перевагою мультимедайних техно-лог!й пор!вняно з традиц!йними методами орган!зац!! проблемного навчання вважаеться посилення шварь антних компонент навчально-шзнавально! д1яльнос-т! за рахунок розширення можливостей обговорення можливих г!потетичних вар!ант!в !х вир!шення. Та-кий пщхщ досягаеться завдяки використанню банку шюстрацш i таких програмних можливостей мульти-мед!а, як багатовжонне подання шформащ! на одному славд, контамiнацiя, дискретна подача шформа-цïï тощо.
На завершення необхщно пщкреслити, що вмш-ня використовувати комп'ютерш технологïï в на-вчанш можна вважати сформованими, якщо таю базуються на професiйнiй компетентностi викладача, знанш основних положень когнiтивноï пси-хологïï про пiзнавальний процес i чинниках, що впливають на його ефектившсть, та коректному ви-користанш методiв i засобiв iнформацiйноï оброб-ки навчального матерiалу. Тшьки в цьому випадку можна розраховувати, що використання мультиме-дiйних технолопй у лекцшному курсi буде систем-ним та ефективним.
Список лператури
1. Данилов Р.К. Методология создания мультимедийной тестирующей программы по гистологии для теоретической подготовки выпускников медицинских вузов / Р.К. Данилов,
B.Г. Гололобов, Б.А. Григорян и др. // Вопросы морфологии XXI века. — 2010. — Вып. 2. — С. 211-216.
2. Использование информационных образовательных технологий и электронных средств обучения в вузе: материалы научно-методической конференции. — Гродно: ГрГМУБ, 2011. — 272 с.
3. Семенова Н.Г. Мультимедийные обучающие системы в лекционных курсах / Н.Г. Семенова // Омский научный вестник. — 2007. — № 3. — С. 128-131.
4. Ульяновская С.А. Компьютерные технологи в учебном процессе в медицинских вузах / С.А. Успенская, В.В. Криш-топ // Успехи современного естествознания. — 2007. — № 11. —
C. 55-56.
Отримано 12.09.13 □
Баринов Э.Ф., Сулаева О.Н., Николенко О.И., Бондаренко H.H., Гатина Е.И. Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
ДИДАКТИКА ОБУЧЕНИЯ ГИСТОЛОГИИ, ЦИТОЛОГИИ И ЭМБРИОЛОГИИ: РОЛЬ КОМПЬЮТЕРНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ
Резюме. Технологии мультимедиа в системе образования — явление достаточно новое и до конца не изученное. Проведенный анализ литературы показал, что в настоящее время основная дидактическая цель применения мультимедийных обучающих систем (МОС), как правило, сводится лишь к визуализации учебного материала и организации учебно-познавательной деятельности обучающихся на репродуктивном уровне. С нашей точки зрения, учет особенностей содержания и изучения предмета при использовании компьютерных технологий, а также реализа-
ция на лекции и практическом занятии активных методов обучения может стимулировать учебно-познавательную деятельность студентов и перевести ее на продуктивный уровень. Целью проведенного исследования стала разработка концепции МОС для активизации учебно-познавательной деятельности студентов на лекциях по гистологии, цитологии и эмбриологии. Для достижения поставленной цели решены следующие задачи: проанализирована эффективность существующих средств лекционного сопровождения; сформулирован комплекс дидактических, пси-
хологических и методических требований, учитывающих специфику изучения морфологии человека; определены возможные цели, содержание и структура методической системы лекционных демонстраций; конкретизированы содержащиеся в гистологии элементы знаний, которые нуждаются в создании или усовершенствовании лекционных демонстраций; исследованы возможности использования компьютерных технологий для реализации методов проблемного обучения в лекционном курсе.
Показано, что при выстраивании дидактики изучения гистологии с помощью компьютерных технологий важно добиться отражения в существующем содержании дисциплины профессионально направленного материала; обеспечить востребованность знаний по гистофизиологии на клинических кафедрах, что отражается на формировании мотивации к изучению гистологии; достигнуть соответствия содержания дисциплины «Гистология, цитология и эмбриология» современному уровню морфологии; интегрировать гистологию в систему других теоретических дисциплин медицинского вуза. В этом контексте сформулированы требования к МОС, позволяющие: реализовать научный уровень требований, предъявляемых к верификации гистологических элементов; стимулировать учебно-познавательную деятельность студентов; оптимальным образом визуализировать учебный материал; обеспечить вариативность представления учебного материала, отвечающего практическим потребностям преподавателя
и студентов; рационально сочетать различные технологии подачи учебного материала: синтез визуального (в том числе мультимедийного) и вербального компонентов; реализовать технологию проблемного обучения; обеспечивать контроль усвоения знаний. Сформулированы принципиальные положения, на которых должна базироваться разработка сценария МОС по гистологии. К таковым можно отнести: визуальное восприятие материала — наиболее эффективное; необходимую информационную достаточность учебного материала; постепенность (последовательность) подачи учебного материала; возможность обсуждения изучаемого материала; вариативность по сложности учебного материала; открытость и конформизм; структурированный контекст.
Необходимо подчеркнуть, что умения использовать компьютерные технологии в обучении можно считать сформированными, если таковые базируются на профессиональной компетентности преподавателя, знании основных положений когнитивной психологии о познавательном процессе и факторах, влияющих на его эффективность, и корректном использовании методов и средств информационной обработки учебного материала. Только в этом случае можно рассчитывать, что использование компьютерных технологий в учебном процессе будет системным и эффективным.
Ключевые слова: мультимедийные технологи, гистология, обучение.
Barinov Ye.F., Sulayeva O.M., Nikolenko O.I., Bondarenko N.N., Gatina K.I. Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk, Ukraine
DIDACTICS OF TEACHING OF HISTOLOGY, CYTOLOGY AND EMBRYOLOGY: THE ROLE OF COMPUTER TECHNOLOGIES
Summary. Multimedia technology in the education system — a phenomenon fairly new and not well studied. The analysis of the literature showed that, at present, the main didactic objective of the use of multimedia training systems (MTS) is usually reduced only to visual representation of educational material and organization of training and learning activities of students on reproductive level. From our point of view, taking into account the features of content and studying the subject in using computer technology, as well as the implementation at the lecture and tutorial of active learning can stimulate learning and cognitive activity of students and its transfer to a productive level. The aim of the study was the development of MTS concept to enhance the learning and cognitive activity of students in lectures on histology, cytology and embryology. To achieve the goal following tasks were solved: to analyze the effectiveness of existing tools of support the lecture, to define the complex of didactic, psychological and methodological requirements, taking into account the specifics of the study of human morphology, identification of possible objectives, content and structure of methodical system of lecture demonstrations, to specify elements of knowledge contained in histology requiring creation or improvement of lecture demonstrations; to investigate the possibility of using computer technology to implement the methods of problem-based learning in a lecture course.
It is shown that when building didactics for studying histology using computer technology it is important to achieve the reflection in the existing content of the discipline of professionally oriented material, to ensure the need for knowledges on histophysiology on the clinical departments, which affects the formation of the motivation for the study of histology, to achieve compliance with the content of the discipline «Histol-
ogy, cytology and embryology» the current level of morphology, to integrate histology into the system of other theoretical disciplines of the medical school. In this context, the requirements to MTS were developed, they allow: to implement the scientific level of the requirements for verification of the his-tological elements, to stimulate learning and cognitive activity of students, in best way to visualize the course material, to ensure variability of the of educational material presentation that meets the practical needs of teachers and students; to combine rationally different technology of presentation of teaching material: synthesis of the visual (including multimedia) and verbal components; implement the technology of problem-based learning, to provide control of acquisition of knowledge. We formulated the fundamental provisions on which the development of MTS scenario on histology should be based. To those include: visual perception of the material — the most effective, necessary information sufficiency of educational material; gradualness (sequence) supply of educational material, the ability to discuss the material being studied, the variability in complexity of educational material; openness and conform-ism; structured context.
It must be emphasized that the ability to use computer technology in teaching can be considered to be formed, if they are based on the professional competence of the teacher, knowledge of the main provisions of the cognitive psychology on the cognitive process and the factors affecting its efficiency, and correct use of methods and means of information processing of teaching material. Only in this case we can hope that the use of computer technology in the educational process will be systemic and effective.
Key words: multimedia technology, histology, teaching.
