CC BY
48
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК [616.31 - 08:615.212] - 07 Павленко С.А.
Д1АГНОСТИКА АЛЕРГ1ЧНИХ РЕАКЦ1Й НА ЗНЕБОЛЮЮЧ1 ПРЕПАРАТИ В КЛ1Н1Ц1 ТЕРАПЕВТИЧНО1 СТОМАТОЛОГИ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава, УкраТна
В статтг узагальненг показання та протипоказання до проведення алерголог{чних проб на зне-болююч{ препарати в стоматологи. Мова йде про метод експрес-д{агностики алергИ на знебо-люючг препарати - прик-тест, як швидкий та безпечний в застосуванш тд час обстеження { лтування пац{ента.
Ключов1 слова: алерпчнл реакцп, алерголопчний анамнез, прик-тест.
За даними ВсесвггньоТ оргашзаци охорони здоров'я алерпчы реакцп на медикаментозн препарати мають 2% здорового населення. У людей, котрi часто або впродовж довгого перн оду часу вживають лки, цей показник зростае до 17%. За даними шституту стоматологи АМН УкраТни бтьше ыж 30% стоматолопчних па^ен-^в знаходяться у «групi ризику», як таю, що мають алерпчы реакцп рiзного ^енезу [ 1,2 ].
Надання стоматолопчноТ' допомоги сьогодн майже неможливе без застосування знеболюю-чих препаратiв та без проведення знеболення. Але, маючи великий вибiр анестетиш, лкар-стоматолог не завжди може Тх застосувати на практицк Зумовлена ця проблема обтяженим алерголопчним анамнезом пацieнтiв. В такiй си-туацiТ лiкар-стоматолог повинен прийняти дуже важливе рiшення щодо застосування анестезп та взяти на себе велику вщповщальнють у випа-дку виникнення ускладнення такого як алергiчна реак^я пацieнта на знеболення [ 3,7 ].
Щоб запобiгти розвитку алерпчноТ реакцГТ, ль кар-стоматолог повинен провести опитування патента, детально з'ясувати у нього алерголопчний анамнез та ретельно виважити необхщ-нють проведення анестези, фунтуючись на отриманому результат i знеболення проводити лише пюля проведення алергологiчноТ проби. Зiбрати алерголопчний анамнез у патента нескладно, але вщ лiкаря вимагаеться тершння та необхiднiсть збирати анамнез в певнш послщов-ностi за схемою:
1. Алерпчы захворювання у ам'Т в минулому та натепер:
а). у батька та його родичiв;
б). у матерi та ТТ родичiв;
в). у бра^в та сестер;
г). у д^ей хворого.
2. Перенесен ранiше алерпчш захворювання (перерахувати).
3. РеакцiТ на введення вивороток та вакцин (як та коли).
4. Реакцп на введення рiзних медикамент (якi та коли).
5. Сезоннють захворювання (лто, зима, весна, дати).
6. Вплив ктмату на перебiг захворювання.
7. Вплив погоди та фiзичних факторiв (охо-лодження, перегрiв та iн.).
8. Вплив фiзичного навантаження, негативних
емоцш та iн..
9. Зв'язок з простудними захворюваннями (катар верхшх дихальних шляхiв, ангiни, бронхн ти, запалення легень).
10. Зв'язок захворювання з мюячними, году-ванням дитини, ваптнють, пологами.
11. Де та коли часпше за все виникають напади захворювання (або попршення стану) -вдома, на роботу на вулицк в мiстi, у лiсi, в полi, вдень, вночi.
12. Вплив на переб^ захворювання рiзних ха-рчових продуктiв, напоТв, алкоголю, косметичних засобiв, засобiв захисту вщ комах, пилу, запахiв та ш., контакту з рiзноманiтними тваринами, одя-гом, постiльними належностями.
13. Побутове оточення: будинок - кам'яний чи дерев'яний, наявнють плюняви у примщены, тип опалення, наявнiсть килимiв, м'яких меблiв, книг, спальних належностей, тварин, акварiум-них рибок, птахiв та ш..
14. Умови працi та ТТ змши впродовж життя, наявнють професшних шкiдливостей.
Щоб запобiгти проявам алерпчних реакцiй на знеболюючi препарати лкар-стоматолог обов'язково повинен уточнити у патента все вище вказане i при обтяженому алергологiчному анамнезi призначити йому консультацш у лiкаря алерголога, а знеболення проводити в присут-ност лiкаря анестезiолога.
Медикаментозна алерпя об'еднуе всi реакцГТ та хвороби алерпчноТ природи, якi викликанi за-стосуванням медикаментiв [4]. Частiше за все алерпчна реакцiя на медикаменти проявляеться як загальна у виглядi анафтактичного шоку; мають мiсце рiзноманiтнi шкiрнi ураження - кро-пивниця, свербiж; уражуються слизовi оболонки порожнини рота, язика, губ у виглядi стомати^в, гiнгiвiтiв; прояви алергiТ можуть мати перебiг по абдомiнальному типу - гастрит, гастроентерит. Дуже тяжким проявом медикаментозноТ алерги е синдром Стивена-Джонса, при якому у патента в^^чаеться лихоманка, болючiсть слизових оболонок, прогресуюче ураження шюри у виглядi болiсних плям темно-червоного кольору [5,6]. Для того, щоб прийняти максимально виважене об'ективне ршення, лiкар-стоматолог повинен провести аналiз алергологiчного анамнезу, зь браного у патента.
Проаналiзувати та спрогнозувати виникнення алерпчноТ реакцГТ у патента на знеболюючий
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
препарат можна досить просто. Кожному запи-танню алерголопчного анамнезу вщповщае пев-на кiлькiсть балiв i по Т'х сумi вже можна прийма-ти рiшення щодо ймовiрностi виникнення алергi-
чно'Т реакцп у хворого. Треба зазначити, що дат у патента збираються не менше нiж за 5 рокiв життя.
Апергологiчний анамнез, який уточнюе лiкар-стоматолог Бали
Наявнсть алерг'чнихзахворювань:
а). хрошчних 30
б). загострення хрошчних 100
Спадкова схильнсть:
а). анафтактичш реакци у близьких родичiв 50
б). харчова алерпя, бронхiальна астма, алерпчш ринiти у близьких родичiв 10
Чи спостергалися ранiше алергiчнi реакцп (на продукти, медикаменти, квiтiння рослин та ¡н.)
а). анафтакси (анафтактичний шок, набряк Квшке та ш.) 100
б). кропивниця, ришт, атошчний дерматит, часлше виникнення нападiв бронхiа-льноТ астми чи Т'х пiдсилення 40
Чи приймав антиг'стам'шт або гормональн препарати:
а). антипстамшш не шзшше 3 дшв тому 70
б). системнi глюкокортикостероТди не шзшше 10 дшв тому 70
Чи робили знеболення ранiше (конкретним в'домим препаратом)
а). одноразово 0
б). бтьше 2 разiв з перервою бтьше 5 дшв мiж першим та наступними введен-нями 30
Наявнсть соматичних захворювань:
а). хрошчш захворювання, як передбачають частий або довготривалий прийом фармаколопчних препара^в 20
б). хронiчнi захворювання ШКТ, нирок, серця в стади декомпенсаций тяжкий сту-пiнь цукрового дiабету 100
Професшт контакти з потенцшними алергенами: лiкарi, фармацевти, пров'зори 30
Враховуючи цi данi, лiкар-стоматолог може проводити знеболення без додаткового обсте-ження, якщо загальна сума набраних патентом балiв менше 30. Якщо набрана сума балiв вiд 30 до 70 - потрiбно провести шюрну пробу на анестетик, якщо ж набрана сума балiв 70 та вище - введення знеболюючого засобу та будь-якi проби з алергенами патенту протипоказанi i його слiд направити на лабораторну дiагностику. Але не потрiбно думати, що при вщсутносп набраних патентом балiв алергологiчна проба на знеболюючий препарат буде зайвою. Це обов'язкове обстеження патента, у якого прису-тнiй будь-який вид алерпчно'Т реакци, особливо реакци на медикаментозш препарати.
Алергологiчне обстеження та виявлення ш-дивiдуальноТ чутливостi пацiента до рiзних алер-генiв призначаеться при таких захворюваннях:
1. Бронхiальна астма (проявляеться утруднен-ням дихання, ядухою, задишкою);
2. Полiноз - хрошчний або сезонний (весна, ль то), що проявляеться нежиттю, частим чхан-ням, свербiнням у носi або закладенютю носа;
3. Харчова алерпя (проявляеться у виглядi свербежу та висишв на шмрО;
4. Алергiчний ринiт (у виглядi нежитю), коньюк-тивiт (у виглядi свербежу та почервонiння очей, сльозотечею);
5. Медикаментозна алерпя (у виглядi висипу на
шюр^ свербежу, набряку Квiнке); 6. Алерпчний дерматит (у виглядi свербежу та висишв на шмр^.
Фактори, як впливають на розвиток алерпч-них реакцiй: соматичнi стани патента, склад та кiлькiсть введеного знеболюючого розчину, тех-нiка (методика) введення знеболюючого розчи-ну.
Шюрш проби, як може проводити лкар-стоматолог досить прост в методицi Т'х прове-дення. Вони широко застосовуються в медичнш практицi та проводяться з метою виявити алер-гiчну реакцш негайного типу. 1снують крапельнi (на слизову оболонку порожнини рота), аплка-цшш, скарифiкацiйнi, внутрiшньошкiрнi проби та прик-тест (тест уколом). Принцип цих проб базу-еться на розвитку в шкiрi гостроТ алерпчно'Т реакци у вщповщь на введення алергену [7] .
Шюрш проби (аплiкацiйнi) - проводяться роз-чином алергену, яким зволожують ватяний або марлевий тампон та прикладають його на не-ушкоджену дiлянку шкiри. Скарифiкацiйнi проби - проводяться на чистш ш^ передплiччя на яку наносять краплi алергенiв та крiзь них скарифн катором роблять декiлька подряпин. Прик-тест -на чисту шюру передплiччя наносяться краплини алергенiв, крiзь них одноразовими голками роблять лет уколи (на один м^метр в глибину шюри). Шюрш тести оцшюють через 20 хвилин, 5-6 годин, 1-2 доби в залежност вщ виду алер-
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
гену. При постанову алергiчних проб з нешфек-цiйними алергенами (медикаментозними) реак-^я набувае типу швидкоТ або негайноТ i результат проведення проби виявляеться вже через 15-20 хвилин.
В той же час юнуе певна ктькють умов, при яких алерголопчне обстеження у виглядi шф-них проб протипоказане. А саме протипоказан-ням до проведення цього обстеження е:
1. Загострення алерпчних захворювань;
2. Гострi iнфекцiйнi (ГРВ1) або загострення хронiчних запальних захворювань (част напади бронхiальноТ астми, виражений алерпчний ринiт, коньюктивiт, кропивниця).
3. Загострення шшого хронiчного захворю-вання.
4. Некомпенсоваш серцево-судиннi захворювання та некомпенсоваш захворювання нирок та печшки.
5. Шмры хвороби.
6. Ваптнють.
7. Злоякiснi новоутворення.
8. Колагенози (гостра стадiя ревматизму).
9. Прийом антипстамшних та кортикостероТд них препара^в за 10 дiб до прийому.
10. Туберкульозний процес будь-якоТ локал^ зацiТ у перiод загострення.
11. Психiчнi захворювання у перiод загост-рення.
12. Вк старше 60 рош.
Таким чином, враховуючи всi фактори, лкар-стоматолог повинен провести дiагностичний тест на наявнiсть у патента алергiТ на знеболю-ючi препарати, як вiн плануе використати шд час лiкування.
Тим бiльше, що е безпечний, шформативний, швидкий i простий спосiб експрес-дiагностики ль карськоТ алергiТ. Згiдно наказу АМН та МОЗ УкраТни вiд 02.04.2002 N127/18 про обов'язкову дiагностику медикаментозноТ алергп перед вве-денням анестетикiв та (або) антибютиш за до-помогою цього методу. Також, виходячи з наказу, вщповщальнють за будь-який прояв алергп у патента на застосоваш препарати в повнiй мiрi лежить на лiкарi-стоматологу, якщо вш не провiв дiагностику або провiв ТТ невiрно.
Найпростiший i вiрний спосiб дiагностувати алергiю на лки i дотриматися всiх вимог МОЗ -це використання стандартного, зареестрованого в УкраТш набору для дiагностики медикаментозноТ алергп. Ттьки з його допомогою можна провести шюрну дiагностику алергп до лшв класич-ним в алергологiТ способом (тобто з використан-ням позитивного i негативного контролiв) i за-стосовуючи спецiальнi ланцети для прик-тесту. Тест уколом (прик-тест) е найбтьш технолопч-ним, унiфiкованим серед уах шкiрних проб, практично виключае неспецифiчнi реакцiТ за ра-хунок подразнення шфи, реакцiТ Т'Т судин. Серед шюрних тестiв тест уколом е найбтьш безпеч-ним. В порiвняннi зi скарифiкацiйним тестом вiн е значно специфiчнiшим. Його певними перева-
гами е бiльша естетичнють, менша болючiсть.
У спецiальних стоматологiчних наборах ком-пакт-ланцети в своему ковпачку вже мютять го-TOBi розчини найпопуляршших в стоматологiï анестетикiв (убютезин, Ультракаш, Септодонт, Септонест i т.д.) в комплекс з альбумiном (тобто являють собою повноцiнний алерген). Дуже ва-жливо те, що цей комплекс утворюеться in vitro, а не в оргашзмк як при звичних стандартних шюрних пробах.
Постановку прик-тесту проводять на внутрн шнiй поверхнi передплiччя (при неможливостi -на ш^ спини). Одночасно дозволяеться проводити до 5 проб з розчинами рiзних лкарських засобiв (анестетикiв). Шфу протирають 70% розчином етилового спирту i просушують. На дезинфiковану шюру за допомогою шприцiв або спе^альних пiпеток наносять по однiй краплi та 0,01% розчину гiстамiну (позитивний контроль), розчинника (краще - спе^альноТ розчинноТ рщи-ни для алергешв - негативний контроль), дослн джуваного розчину анестетика з iнтервалом у 2 см послщовно вiд лктя. Стерильними одноразо-вими ланцетами для прик-тесту, окремими для кожного розчину та кожного хворого, проводять прокол шюри до упору обмежувача ланцетiв через краплi нанесеного алергену, тест-контрольноТ рiдини та розчину пстамшу (позитивний контроль). При наявност спецiально виго-товлених ланцетiв можна проводити прик-тест з обертом ланцету на 180-360° (ротацшний прик-тест), що полтшуе доступ алергену до шюри. Через 5-10 хвилин стерильними ватними тампонами промокають надлишок кожноТ рiдини в мю-ц проколу (ватний тампон повинен бути окре-мим для кожноТ рщини) та оцiнюють результат.
Оцiнка проби на анестетик, який планують використати для знеболення, проводиться при позитивному контролi та негативному контроле 0 - негативна реак^я; 1-2 мм - сумшвна; 3-7 мм - позитивна; 8-12 мм - виражена позитивна; 13 мм та бь льше - пперерпчна реак^я. Пiсля проведення прик-тесту лкар-стоматолог отримуе досить об'ективну iнформацiю та приймае едине вiрне рь шення у використання того чи шшого знеболюючо-го препарату при лкуванш пацiента..
Лкар-стоматолог повинен пам'ятати, що ппо-алергенних знеболюючих препаратiв не iснуе i кожен патент, якому плануеться проведення знеболення, може «дати» алергiчну реакцiю на-вiть на анестетик, який вводився йому рашше неодноразово.
Кiлькiсть пацiентiв з алерпчними реакцiями поступово зростае вщ року в рiк. В таких умовах лкар-стоматолог зобов'язаний умiти прогнозу-вати ризик розвитку алерпчноТ реакцп у патента та заздалегiдь i безпечно дiагностувати ïï за допомогою доступних та шформативних методик, адже проблема алерпчних реакцш на мiсцевi анестетики в стоматологiï торкаеться не ттьки медичних, але й правових аспек^в лкування пацiента.
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»_
Лггература 4. Пухлик Б.М. Медикаментозна алергiя в стоматологiчнiй практи-
цi. Недооцiнена небезпека / Б.М. Пухлик, М.В. Ангамов, О.М.
1. Хаитов Р.М. Клиническая алергология / Руководство для прак- Римарчук // Медичн перспективи. - 2009. - Т. XIY. - № 2. - С. тических врачей / под ред. Р.М. Хаитова. - М. : МЕДпресс- 4-7.
информ, 2002. - 624 с. 5. Новиков Д.К. Лекарственная аллергия / Новиков Д.К. - М., 2001.
2. Барвшок А.1. Проблема побiчноT дм медикаментозних препара- _ 313 с
1991 а-"№т53-'Со44 451. БаPBiH0K, С В. Зайков // Лiки УкраТни. - 6. Пухлик Б.М. Лекарственная аллергия и побочные эффекты ле-1999. № 5. С. 44-45. карственных средств в аллергологии / Пухлик Б.М. - Львiв :
3. Барвшок А.1. Частота i структура медикаментозноТ алергп в Медицина CBiTу 2008 - 107 с
анестезюлопчнш практиЦ[ I А.1. Барв1нок СБ. Зайков // |муно- 7. Паттерсон Р. Аллергические болезни (диагностика и лечение) /
л°гт та алергологiя. - 1998. - № 4. - С. 74-76. Паттерсон Р. - М. : "геотар", 2000. - 734 с.
Реферат
ДИАГНОСТИКА АЛЛЕРГИЧЕСКИХ РЕАКЦИЙ НА ОБЕЗБОЛИВАЮЩИЕ ПРЕПАРАТЫ В КЛИНИКЕ ТЕРАПЕВТИЧЕСКОЙ
СТОМАТОЛОГИИ
Павленко С.А.
Ключевые слова: аллергические реакции, аллергологический анамнез, прик-тест.
В статье обобщены показания и противопоказания к проведению аллергологических проб на обезболивающие препараты в стоматологии. Речь идет о методе экспресс-диагностики аллергии на обезболивающие препараты - прик-тест, как быстром, безопасном в применении во время обследования и лечения пациента.
Summary
DIAGNOSIS OF ALLERGIC REACTIONS TO ANESTHETICS IN PREVENTIVE DENTISTRY CLINIC Pavlenko S.A.
Key words: allergic reactions, allergic history, skin prick test.
The paper summarizes the indications and contraindications for allergy tests on painkillers in dentistry. It describes a method for immediate diagnosis of allergy to anesthetics known as skin prick test which is a fast, easy-to-do and safe.
УДК: 611-616.3:617-452
Скикевич М.Г., Аветиков Д.С., Анмар Халаф, Саадат Ахмад Самир ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ ТРАВМА И СОСТОЯНИЕ ЛОР-ОРГАНОВ У БОЛЬНЫХ С ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМОЙ
ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава
Работа представляет интерес для научно-практического здравоохранения, так как показаны наиболее распространенные в % отношении к ЧМТ повреждения челюстно-лицевой и ЛОР-областей. Сложность анатомо-физиологических взаимоотношений костей лица, основания черепа и ЛОР-органов затрудняют диагностику этих повреждений, что влечёт за собой тяжелые профессиональные ошибки в лечении больных с травмой.
Ключевые слова: травма, челюстно-лицевая область, отоларингология, черепно-лицевая травма, осложнения.
Работа является фрагментом инициативной темы и «Оптимизация консервативного и хирургического лечения больных с дефектами и деформацтми тканей челюстно-лицевой области», номер госрегистрации 0110и004629.
Вступление
Значительный рост числа чрезвычайных ситуаций, ухудшение криминогенной обстановки в стране, а также увеличение количества транспорта привели к увеличению травматизма. К числу наиболее тяжелых травм относят череп-но-челюстно-лицевую. Эта травма является одной из наиболее тяжелых. Травматологические больные - вторая по численности группа больных в челюстно-лицевых отделениях. Тяжелые множественные переломы костей средней зоны лица, сопровождающиеся черепно-мозговой травмой различной степени, кровотечением и ликвореей, часто бывают внешне малозаметными, так как скрыты выраженным отёком мягких тканей, кровоизлияниями в мягкие ткани, они могут быть определены только при целенаправленном специализированном лечении [5]. Изучение особенностей течения черепно-челюстно-лицевых травм относится к числу
важнейших в медицине, что связано с их ростом, высокой летальностью и значительной ин-валидизацией пострадавших [3].
Общеизвестно, что в первую очередь при че-репно-челюстно-лицевой травме медицинскую помощь больным оказывают врачи скорой медицинской помощи [1, 6], а затем чаще всего нейрохирурги. Из-за тяжелого общего статуса больных мало внимания уделяется состоянию костей лицевого скелета, повреждению носа, околоносовых пазух.
В результате больные с ЧМТ получают че-люстно-лицевую помощь и оториноларинголо-гическую в поздние сроки, что существенно осложняет и без того тяжелое общее состояние больного.
Цель работы Изучение состояния повреждений костей лицевого скелета и ЛОР-органов у пострадавших с ЧМТ, а также улучшение оказания медицинской
