CC BY
41
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-021.5:613.2]:616.5-07]-053.2/.5 DOI: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.116178
Пахольчук О.П., Недельська С.М.
Запор'зький державний медичний унверситет, м. Запоржжя, Украна
BiKOBi особливост IgE-залежноТ гiперчутливостi
до харчових продукш у дiтей pi3Horo BiKy, пiдтвеpдженоТ методом прик- i патч-тестування
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12(7):749-753. doi: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.116178
Резюме. Акшуальтсть. Харчова гшерчутливкть (ХГ) у дитячому вщ спостеркаеться найчастше. Позитивн результати проб та висок pieHi iмуноглобулшу Е (IgE) вказують на реагтов1 мехатзмироз-витку алерги, але часто не корелюють iз Kaiтчними симптомами. Актуальним лишаеться пошук ефек-тивних пiдходiв до i'x правильного узгодженого використання. Мета. Виявлення вкових особливостей Ig.Е-залежно'1 ХГ у дтей рiзного вку, тдтверджено'( методом прик- та патч-тестування. Машерiали та мешоди. 1з 2011 по 2016рж у до^дження було включено 148 дтей вжом вгд 1 мюяця до 18ротв зi шшрними проявами ХГ. Були проведет анкетування, шшрний прик- (ШПТ) та патч-тест, визначення загального та специфiчних IgE (sIgE) до харчових алергетв методом iмуноферментного аналiзу. Результати. Найбиьша кыьтсть пацiентiв з iмунною ХГбула виявлена у вковш груш до 3ротв — 69,5 %. Пе-реважала сенситизащя до алергетв коров'ячого молока — 43 % (n = 10). Позитивт результати патч-тестiв мали 10 % дтей. Найбиьшу кыьтсть rn-IgE-залежних реакцШ ХГ спостеркали у дошкльному перiодi (4—6ротв). Шдвищенийрiвень загального IgE був виявлений майжеу половини (49 %) пацiентiв. Протеу 42 % дтей (27iз 64) з нормальнимирiвнями загального IgEбули тдвищет sIgE (25 iз 45; 55,5 %). Найбльш часто в обох групах виявляли sIgE до молока та яець. Лише у 63 % дтей пiдвищенi рiвнi sIgE були тдтверджен позитивними ШПТ. Клiнiчна значущкть sIgEзi збльшенням вжу знижувалася. Висновки. Алгоритм дiагностики та лжування ХГ у дтей до та старше 3ротв повинен враховувати можливкть природного твелювання специфiчних антитл, зменшення превалентностi IgE-залежнихреакщй. Ключовi слова: харчова гшерчутливкть; харчова алергiя; дти; прик-тест; патч-тест; специфiчний iмуноглобулiн Е
Вступ
Актуальнють пперчутливосп до харчових про-дукпв загалом та харчово! алерги (ХА) зокрема в дитячому вщ незаперечна. Проте, незважаючи на тривале вивчення дано! проблеми, дос залиша-ються невиршеними деяю питання. Проблемою е вщсутшсть единого протоколу проведення про-вокацшно! проби, високий ризик анафшактичних реакщй. Рiзняться дози, часовi промгжки мж ними, стушнь модифжаци продукту (наприклад, варене чи сире яйце) [1]. Тому в бшьшосп випадюв, особливо у дггей дошкшьного вжу, частше використовують
бшьш традицшш альтернативш методики: шюр-ш прик- та патч-тести, визначення рiвнiв антитш. Загальновщомо, що подвшна слша плацебо-конт-рольована провокацшна проба визнана золотим стандартом дiагностики ХА та не залежить вщ типу алерпчних реакщй, що беруть участь у запаленш (рь вень рекомендацш IV, D). Упм цей метод мае низку обмежень, особливо у ранньому дитячому вщ, через свою складшсть, небезпечнють, витратнють за часом i коштами [1, 2]. Позитивш результати проб та висо-ю рiвнi iмуноглобулiну Е (^Е) вказують на реагiновi мехашзми розвитку сенситизаци до харчових про-
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Пахольчук Ольга Петр1вна, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетськоТ педетри, Запор1зький державний медичний ушверситет, проспект Маяковсько-го, 26, м. Запор1жжя, 69035, УкраТна; е-mail: OlgaPakholchuk@gmail.com
For correspondence: Pakholchuk Olga, PhD, Associate Professor at the Department of of faculty pediatrics, Zaporizhia State Medical University, Mayakovsky avenue, 26, Zaporizhia, 69035, Ukraine; e-mail: OlgaPakholchuk@gmail.com
дукпв, але часто не корелюють i3 клiнiчними симптомами ХА. Не-^Е-опосередковаш iмунологiчнi реакцИ на 1жу належать до тих, яю складно виявити у рутиннiй практицi, i единий метод, що може бути використаний у цьому випадку, — це патч-тест [3, 4]. Суперечливiсть даних виникае через використання нестандартизованих i немолекулярних алергенiв та ланцетiв, в1ков1 обмеження, фiзiологiчну варiабель-нiсть реактивносп шк1ри, нестабiльнiсть харчових алергенiв навиъ у свежих продуктах при контакт! з киснем повиря. Рекомендованi до практики як прик-тести з готовими алергенами, так i з самими продуктами (prick-to-prick). З шшого боку, наголо-шуеться на необхщносп визначення кшшчно! зна-чущост пiдвищених р1вн1в специфiчних антитiл i по-зитивних результатiв шк1рних теспв, диференцшно'1 дiагностики д1йсно кл1н1чно реактивних пацiентiв в1д просто сенситизованих [5, 11]. А також диференцшно'1 дiагностики первинно'1 специфiчноI гшерчут-ливосп в1д перехресно'1 реактивностi до протешу з1 сп1льними епiтопами, що допоможе уникнути не-потр16но1 елiмiнацшноI дiети та п1двищити як1сть життя пащенпв [6]. За даними лiтератури, традицш-н1 методи алергологiчного обстеження часто мають нерелевантнi результати [7]. Саме тому актуальним лишаеться пошук найбшьш простих та ефектив-них шдход1в до 1х правильного використання, що мiнiмiзуе можлив1сть хибного дiагнозу [9]. Можли-вий ключ до цього знаходиться саме у правильному пов'язаннi анамнестичних, кл1н1чних i додаткових методiв обстеження. Не менш важливим, на нашу думку, е врахування процеав природного форму-вання орально'1 толерантностi, що може впливати на в1ков1 осо6ливост1 дiагностичних п1дход1в, оск1льки попереднi результати вивчення специфiчноI алерго-вакцинацИ показали, що дитина може мати як тран-зиторну, так i тривалу десенситизацiю [8].
Мета дослщження: виявити в1ков1 особливосп IgE-залежио! гшерчутливосп до харчових продукпв у дггей р1зного в1ку, тдтверджено! методом ирик- та иатч-тестування.
Матерiали та методи
1з 2011 ио 2016 р1к у дослщження було включено 148 дггей в1ком в1д 1 м1сяця до 18 роюв з1 шк1рними ироявами харчово'1 гшерчутливосп (ХГ). Пацiентам було ироведене шюрне алерготестування методом ирик- та иатч-тесту з1 стандартизованими алерге-нами (ТОВ «1ммунолог», м. В1нниця), а також визначення загального IgE та сиецифiчних антитiл до харчових алергешв (sIgE) у сироватцi кров1 методом iмуноферментного аналiзу (1ФА). Обов'язковим для учасп у дослiдженнi була иисьмова згода бать-к1в i дитини, в разi якщо вона вмiе читати та ииса-ти. Шюрне алерготестування проводили в1диов1дно до загальноирийнято'1 методики. Технiка иатч-тесту була такою: шюру сиини або иередилiччя обробляли 70% спиртом. На 2 иоверхню накладали квадратний в1др1зок марлi розм1ром 1 х 1 см з алергеном, зверху його закривали шматком латексного водонеироник-
ного лейкопластиру розмiром 2,5 х 2,5 см так, щоб марля не виходила за меж лейкопластиру. Одночас-но проводили проби з тест-контрольною рщиною та чистим пластиром. ВГдстань м1ж пробами була не менше 2,5 см. Читання результатiв проводили яюс-ним методом з урахуванням суб'ективного вщчут-тя дитини через 20 хвилин, 24, 48, 72, 96 годин. Ус пащенти були попередженi про можливу наявнiсть реакцп протягом 7 дiб, а в деяких випадках упро-довж довшого термiну. Фжсуючий лейкопластир та алергени знiмали зi шкiри через 2 доби. Ощнку проводили через 20 хв та 1 год шсля видалення пласти-ру, зникнення ознак подразнення та дермографiзму. При виникненнi аналопчно! реакцп в контролях (пластир iз тест-контрольною рiдиною та чистий пластир) реакцго на алергени позитивною не вва-жали. Прик-тест проводили лише у випадку позитивно! реакцп на пстамш i негативно! — на рГдину для розведення алергену. Кiлькiсть алергенiв для тесту залежала вщ вiку дiтей, анамнестичних даних, а також результапв 1ФА. Забiр кровi проводили з лжтьово! вени у положенш сидячи за допомогою вакутаймерiв у спецiальнi охолодженi транспортш пробiрки. Транспортування бiозразкiв до лабора-торп здiйснювалося зi зберiганням холодового лан-цюга +2...+8 °С. У зв'язку з тим, що норми ыльюс-них значень загального ^Е рГзняться з вжом, у разi збшьшення рГвня загального IgE вище вщ референт-них значень дитину вважали такою, що мае фенотип пщвищеного IgE.
Результати та обговорення
Як г очiкувaлось, основна кшьюсть дiтей була вь ком до 3 роюв (48 мгсяцш), тобто 69,5 % (п = 103), що вщповщае вггчизняним Г свгтовим даним, згщно з якими основний вж дебюту ше! патологи — раннш дитячий вж [4] (рис. 1).
Кльюсть хлопчиюв Г дГвчаток була приблизно однаковою. Вщповщно до дизайну дослщження, 100 % дггей мали рапортовану ХГ за даними анкету-вання. На першому етат ам'! проходили шгерв'ю-анкетування з метою виявлення особливостей пере-бпу клшчних проявГв ХГ.
Шорш алерголопчш тести були проведет 128 дггям серед 148 обстежених, решт (13,5 %) проби не були показаш за вжом та/або ступенем тяжкост клшчних симптомГв. Негативний результат шюр-них прик- та/або патч-теспв був виявлений майже у половини пашеипв, що може свщчити про можливГ неГмунш мехашзми клшчних проявГв ХГ. При ана-лГзГ юлькосп сшввщношення позитивних, негатив-них результата шюрних проб залежно вщ вГку ви-явлено, що найчастше прик-тест був позитивним у дггей вжом до 1 року (31,8 %; п = 7) та до 3 роюв (22 %; п = 13). Впм у цих вжових групах також часть ше зустрГчалися дгти, яким тест не проводився через рГзш причини (рис. 2).
Структура сенсибшзащ! до основних харчових алергешв за даними шюрного тестування подана у табл. 1.
Зпдно з табл. 1, серед дггей iз позитивними результатами тестiв переважала сенситизацiя до алергенiв коров'ячого молока, що вiдповiдаe за-гальноприйнятим вжовим особливостям пре-валентностi гiперчутливостi, оскшьки бiльша частина дiтей, якi брали участь у дослщженш, вгд-носилась до групи раннього дитячого вжу. Значно менша кiлькiсть дiтей, як i очiкувалось, мала по-зитивш патч-тести.
СлГд вiдзначити, що у двох дггей з уае! вибiрки шкiрне тестування було припинено тсля накла-дання аплжащйно! проби з алергенами молока та яйця через рiзко позитивний результат iз системни-ми проявами у виглядi кропив'янки, яка з'явилася впродовж перших 30 хвилин. Шсля тако! реакцГ! подальше прик-тестування не проводилося.
Отже, серед дггей, у яких у 100 % випадюв вщ-повщно до дизайну дослiдження було рапортова-но клiнiчнi прояви ХГ за самостшним зверненням та/або направленням лжаря, iмунну ХГ негайного типу зпдно з результатами прик-тестування було виявлено приблизно у кожного шостого пащента. Ще майже по 10 % дггей мали позитивнi результати патч-теспв, що свiдчило про харчову сенситизащю
уповiльненого типу. Данi особливостi були коге-рентними та вiдповiдали останшм даним лiтератури щодо розб1жностей м1ж наявнiстю клiнiки та пщ-твердженням Гмунно! природи ХА [4]. В свою чергу, це спонукало нас до подальшого пошуку механiзмiв розвитку наявних симптомiв непереносимостi про-дукпв харчування. Також ця проблема була дотич-на iз прогнозуванням необхщносп використання перорально! iмунотерапГl у дггей груп дослщження для формування орально! толерантность Низька превалентють IgE-залежних механiзмiв вказуе на необхiднiсть пошукiв шших пiдходiв до контролю за захворюванням, оскiльки даний вид лiкування, за попередшми результатами, може бути призначений лише 1/6 пащенпв.
З шшого боку, у зв'язку iз суперечливими лгге-ратурними даними стосовно клшчно! значущостi проведення шкГрних проб дням раннього вГку результати прик- та патч-тестування нами розгляда-лися як таю, що можуть бути хибнопозитивними або хибнонегативними. Саме тому на наступному етапi у пацiентiв визначали рГвш сироваткових за-гального та специфГчних IgE для пiдтвердження на-явностГ сенсибшзацп за допомогою 1ФА.
Серед 148 дiтей, якГ проходили повний протокол, тдвищений рiвень загального IgE був виявле-ний майже у половини (49 %). При цьому важливо вщзначити, що приблизно у 1/3 дгтей (27 Гз 64; 42 %) Гз нормальними рГвнями загального IgE специфГчш IgE були пщвищеш (25 Гз 45; 55,5 %) (табл. 2).
Вщповщно до табл. 2, пщвищеш рГвш sIgE до харчових продуктГв були виявленГ лише у 50,5 % дг-
20 %
6 %
4 %
46 %
□ До 1 року
■ 1-3 роки (раншй дошкшьний перюд)
□ 4-6 роюв (дошкiльний перiод)
П 7-11 роюв (молодший шкiльний перiод)
□ 12-18 роюв (старший шкiльний перiод)
Рисунок 1. Розподл дтей, включених удосл'1дження, за вковими групами
Рисунок 2. Розподл д'ией залежно вд результату шюрного тестування у р1зних вкових групах
Вид алергену Частотшсть сенситизацн, виявлена методом прик-тесту (п = 128) Частотшсть сенситизацн, виявлена методом патч-тесту (п = 128)
Харчовi алергени 23 (17,9) 15 (11,7)
Молоко 10 (7,8) 8 (6,2)
Бток курячого яйця 9 (7,0) 5 (3,9)
Яблуко 2 (1,5) -
Цитрусовi 2 (1,5) -
Сумш трав - 2 (1,5)
Таблиця 1. Частота виявлення сенситизацн за даними шюрного прик-тестування, п (%)
Таблиця 2. Частота виявлення сенсиб1л1зацИ до харчових алерген1в за даними 1ФА (sIgE), n (%)
Вид алергену Частотшсть сенсиб^зацп (n = 112)
Xap40Bi алергени 49 (50,5)
Молоко 18 (16,0)
Бшок курячого яйця 21 (19,0)
Жовток курячого яйця 8 (7,0)
Мука пшенична 7 (6,0)
Соя 6 (5,0)
Персик 6 (5,0)
Арахю 5 (4,5)
Картопля 4 (3,5)
Морква 4 (3,5)
Яблуко 2 (2,0)
Краби 4 (3,5)
аШ
аМ
До 1 року 1-3 роки 4-6 роШВ 7-11 POKÎB 12-18 POKÎB
□ «+» sIgE2 ■ «+» шшрш проби
тей загально! вибiрки. Найбшьш часто в обох гру-пах виявляли антитша (sIgE) до алергешв молока та яець. У той же час sIgE до арахюу, персику, со! зна-чно поступалися кiлькiстю.
При оцiнцi клшчно! значущосп проведених ла-бораторних аналiзiв звернуло на себе увагу те, що лише приблизно у половини дггей (63 %) iз тдвище-ними рiвнями антитiл були виявленi позитивш ре-зультати шкiрних тестiв. Переважна бiльшiсть дiтей мала полiсенситизацiю за результатами 1ФА. Тльки 5 дггей мали пiдвищений рiвень антитiл до одного харчового алергену (в уах випадках — молоко). Данi результати перегукуються з поданими в лiтературi фактами, якi свiдчать про те, що наявнють сенсити-зацп до харчових продукпв, за даними серолопчних аналiзiв, не може автоматично переноситися у ре-комендацГ! щодо харчування без аналiзу 11 клтчно! значущосп [10].
Пiд час порiвняння вщсотково! кiлькостi пози-тивних результатiв шюрних проб та sIgE у рiзних вiкових перiодах було виявлено таю тенденцп. кл1-нiчна значущiсть специфiчних антитiл зi збшьшен-ням в1ку знижувалася, оскiльки зменшувалась юль-юсть позитивних алергологiчних проб 1з харчовими алергенами. Найбшьшу к1льк1сть не-IgE-залежних реакцш ХГ спостерiгали у дошкольному перюд! (4—6 рок1в). Але починаючи з раннього шкшьного в1ку, знову зростала частота як позитивних шюрних проб, так ! позитивних результатiв обстеження методом 1ФА (рис. 3).
Отримаш данi е наслщком юнування к1лькост1 легких кл1н1чних прояв1в ХГ на шюр!, що пов'язанi з не-^Е-залежними механiзмами, та з приводу яких пащенти не звертаються до лжаря. Адже д1ти були вщбраш за зверненням батькiв з приводу пробле-ми, що вивчаеться. Оскльки загальновiдомим е той факт, що з вжом к1льк1сть кл1н1чно значущих реакцш харчово! гiперчутливостi, яка пов'язана з бiлками коров'ячого молока та яець, зменшуеться. Даний факт пщкреслюе необхiднiсть проведення
Рисунок 3. Стввщношення клькост позитивних результатв шюрного алерголопчного тестування та п'щвищених р1вн1в специф'мних IgE в дтей у р'1зн'1 в1ков1 перюди
етдемюлопчних дослщжень icraHHOï поширенос-Ti ХГ у загальнш популяцИ дiтей i3 використанням провокащйноï проби.
Висновки
НайбГльша к1льк1сть пащенпв з Гмунною ХГ була виявлена у вжовш rpyni до 3 рок1в. 1з вжом юльюсть IgE-залежних реакц1й, кл1н1чна значу-щ1сть яких тдтверджуеться ШПТ i патч-тестом, знижуеться. Тому алгоритм д1агностики та л1куван-ня ХГ у д1тей до та старше 3 рок1в повинен врахову-вати в1ков1 особливост1. Дослщження сироваткових р1вн1в специф1чних антит1л у дггей шк1льного в1ку без урахування результат1в шк1рних тест1в майже в 2 рази збГльшувало ймов1рн1сть гшерд1агностики, що вказувало на низьку клшчну значущ1сть отри-маних р1вн1в sIgE внасл1док природного форму-вання оральноï толерантност1. Пол1сенситизац1я за результатами 1ФА, що виявлялась у переважноï бшьшосп д1тей, не п1дтверджувалась результатами шк1рних алерготест1в. Кл1н1чна значущ1сть специ-ф1чних антит1л з1 збгльшенням в1ку знижувалась, оск1льки зменшувалася к1льк1сть позитивних алер-голог1чних проб 1з харчовими алергенами. Д1агнос-тичний алгоритм для дгтей дошк1льного та шкГль-ного в1ку повинен в1др1знятись, оскгльки мае бути врахована можливють природного н1велювання специф1чних антит1л.
Конфлiкт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про в1д-сутн1сть конфл1кту штересш при пщготовщ даноï статт1.
References
1. Asero R, Fernandez-Rivas M, Knulst AC, Bruijnzeel-Koomen CA. Double-blind, placebo-controlled food challenge in adults in everyday clinical practice: a reappraisal of their limitations and real indications. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2009Aug;9(4):379-85. doi: 10.1097/ACL0b013e32832d9049.
2. O'Keefe AW, De Schryver S, Mill J, Mill C, Dery A, Ben-Sho-shan M. Diagnosis and management of food allergies: new and emerging options: a systematic review. J Asthma Allergy. 2014;7:141-64. doi: 10.2147/JAA..S49277.
3. Burks AW, Tang M, Sicherers S, et al. ICON: food allergy. J Allergy Clin Immunol. 2012 Apr;129(4):906-20. doi: 10.1016/j. jaci.2012.02.001.
4. Muraro A, Werfel T, Hoffmann-Sommergruber K, et al. EAACI food allergy and anaphylaxis guidelines: diagnosis and management of food allergy. Allergy. 2014 Aug;69(8):1008-25. doi: 10.1111/ all.12429.
5. Sanz ML, Blázquez AB, Garcia BE. Microarray of allergenic component-based diagnosis in food allergy. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2011 Jun;11(3):204-9. doi: 10.1097/ ACI.0b013e3283466fe4.
6. Caubet JC, Sampson HA. Beyond skin testing: state of the art and new horizons in food allergy diagnostic testing. Immunol Allergy Clin North Am. 2012 Feb;32(1):97-109. doi: 10.1016/j. iac.2011.11.002.
7. Kattan JD, Sicherer SH. Optimizing the Diagnosis of Food allergy. Immunol Allergy Clin North Am. 2015 Feb;35(1):61-76. doi: 10.1016/j.iac.2014.09.009.
8. Hsiao KC, Ponsonby AL, Axelrad C, Pitkin S, Tang MLK.. Long-term clinical and immunological effects of probiotic and peanut oral immunotherapy after treatment cessation: 4-year follow-up of a randomised, double-blind, placebo-controlled trial. The Lancet Child & Adolescent Health. 2017;1(2):97-105. doi: 10.1016/S2352-4642(17)30041-X.
9. Mullin GE, Swift KM, Lipski L, Turnbull LK, Rampertab SD. Testing for food reactions: the good, the bad, and the ugly. Nutr Clin Pract. 2010Apr;25(2):192-8. doi: 10.1177/0884533610362696.
10. Lavine E. Blood testing for sensitivity, allergy or intolerance to food. CMAJ. 2012Apr 3;184(6):666-8. doi: 10.1503/cmaj.110026.
11. Chauveau A, Dalphin ML, Mauny F, et al. Skin prick tests and specific IgE in 10-year-old children: Agreement and association with allergic diseases. Allergy. 2017Sep;72(9):1365-73. doi: 10.1111/ all.13148.
OTpuMaHO 28.09.2017 ■
Пахольчук О.П., Недельская С.Н.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
Возрастные особенности ^-зависимой гиперчувствительности к пищевым продуктам у детей разного возраста, выявленной методом прик- и патч-тестирования
Резюме. Актуальность. Пищевая гиперчувствительность (ПГ) в детском возрасте наблюдается очень часто. Положительные результаты проб и высокие уровни иммуноглобулина Е (]&Е) указывают на реагиновые механизмы развития аллергии, но часто не коррелируют с клиническими симптомами. Актуальным остается поиск эффективных подходов к их правильному согласованному использованию. Цель. Выявление возрастных особенностей ]^Е-зависимой ПГ у детей разного возраста, подтвержденной методом прик- и патч-тестирования. Материалы и методы. С 2011 по 2016 год в исследование было включено 148 детей в возрасте от 1 месяца до 18 лет с кожными проявлениями ПГ. Проведены анкетирование, кожный прик-(КПТ) и патч-тест, определение общего и специфических ]&Е (зИ^Е) к пищевым аллергенам методом иммунофер-ментного анализа. Результаты. Наибольшее количество пациентов с иммунной ПГ было выявлено в возрастной группе до 3 лет — 69,5 %. Преобладала сенситизация к
аллергенам коровьего молока — 43 % (п = 10). У 10 % детей были положительные патч-тесты. Наибольшее количество не-]^Е-зависимых реакций ПГ выявлено у детей дошкольного возраста (4—6 лет). Повышенный уровень общего ]&Е выявлен почти у половины (49 %) пациентов. Однако у 42 % детей (27 из 64) с нормальными уровнями общего ]&Е были повышены з^Е (25 Гз 45; 55,5 %). Наиболее часто в обеих группах выявляли зИ^Е к молоку и яйцам. Только у 63 % детей повышенные уровни зИ^Е были подтверждены позитивными КПТ. Клиническая значимость зИ^Е с увеличением возраста снижалась. Выводы. Алгоритм диагностики и лечения ПГ у детей младше и старше 3 лет должен учитывать возможность природного нивелирования специфических антител, уменьшения превалент-ности ]^Е-зависимых реакций.
Ключевые слова: пищевая гиперчувствительность; пищевая аллергия; дети; прик-тест; патч-тест; специфический иммуноглобулин Е
O.P. Pakholchuk, S.M. Nedelska
Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Age features of the IgE-dependent food hypersensitivity in children of different ages diagnosed with prick- and patch-tests
Abstract. Background. Food hypersensitivity (FH) is commonly diagnosed in children. Positive skin tests and elevated serum IgE levels indicate anaphylactic mechanisms of allergy symptoms, although in some cases they do not correlate with clinical manifestation. Thus, the search for the effective approaches to the correct adjusted use of these methods in concordance with symptoms remains important. The purpose of our study was to evaluate age features of the IgE-dependent FH in children, which was proven with skin prick- and patch-tests, specific IgE (sIgE) levels. Materials and methods. The study included 148 patients aged 1 month to 18 years with skin symptoms of FH. The next methods were used: questioning, skin prick- and patchtests, serum sIgE immunoassay detection. Results. 69.5 % of patients were children of early age — up to 3 years. Sensitization
to the cow milk prevailed — 43 % (n = 10). 10 % of children had positive patch-tests with food allergens. Most part of children with non-IgE-dependent FH was 4—6 years old. Elevated total IgE levels were detected in 49 % of children. SIgE was increased in 42 % (n = 25) of children with normal total IgE, sIgE to cow milk and egg prevailed. Only in 63 % of children, high sIgE levels were clinically relevant and were proved with skin tests. The higher was children's age the less was sIgE clinical relevance. Conclusions. Diagnostic algorithm of FH in children under and over 3 years should be different and take into account possible formation of the natural oral tolerance and decreased prevalence of the IgE-dependent reactions.
Keywords: food hypersensitivity; food allergy; children; pricktest; patch-test; specific immunoglobulin E
