Діагностична та прогностична значущість хромосомних транслокацій із залученням генів важких ланцюгів IgH у хворих на хронічні лімфопроліферативні новоутворення Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

© *Miшарiна Ж. А., №ько B. B., Miнченко Ж. M., Полyбень Л. О.,Бебешко B. Г. УДК 616-006.441: 616-006.446.2: 616-006.448: 575.224.23

*Miшарiна Ж. А., Стько В. В., Мнченко Ж. М., Полубень Л. О.,Бебешко В. Г.

Д1АГНОСТИЧНА ТА ПРОГНОСТИЧНА ЗНАЧУЩЮТЬ ХРОМОСОМНИХ ТРАНСЛОКАЦ1Й 13 ЗАЛУЧЕННЯМ ГЕН1В ВАЖКИХ ЛАНЦЮГ1В IGH

У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧН1 Л1МФОПРОЛ1ФЕРАТИВН1 НОВОУТВОРЕННЯ

ДУ «Нацюнальний науковий центр рад1ац1йноГ медицини НАМН Укра'Гни» (м. Кив) 'Нацюнальний медичний ушверситет 1мен1 О. О. Богомольця (м. Кив)

Дослiдження проводили в рамках НДР «Бизна-чення ролi генетичних та епiгенетичних змiн в геномi соматичних клiтин y патогенезi хронiчних лiмфопро-лiферативних захворювань, |'х дiагностичноÏ та про-гностичноÏ значyщостi», № державноÏ реeстрацiÏ 0113U002317.

Вступ. Головна особливiсть B-клiтинного лiм-фомогенезy полягае в переважаннi хромосомних аберацм за yчастю локyсiв генiв важких ланцюпв iмyноглобyлiнiв (IGH) [2]. Дисрегуля^я онкогенiв iз залyченням даних геыв нерiдко сyпроводжyeться транслокацiями, якi мають ключове значення y роз-витку лiмфатичних пухлин [8]. Хромосомнi трансло-кацiÏ призводять до змiни експреси генiв i | або до утворення химерних геыв, що експресують химернi продукти (РНК i бтки), якi можуть служити як дiа-гностичними маркерами, так i терапевтичними м^ шенями [1]. Biдомостi про наявнють транслокацiй у хворих на хроычы лiмфопролiферативнi новоутво-рення (ХЛПН) е важливими для верифiкацiÏ дiагнозy та при виборi специфiчноÏ полiхiмiотерапiÏ [16]. Най-бiльше прогностичне значення для хворих на ХЛПН мають хромосомы транслокаци iз залученням геыв важких ланцюгiв IGH: t(4;14)(p16.3;q32.3) зi змiнами гену FGFR3, t(8; 14)(q24; q32) з перебудовами гену MYC, t(11 ;14)(q13;q32) з аберацiями гену CCND1, t(14;16)(q32;q23) з аномалiями гену MAF, t(14; 18) (q32;q21) з перебудовами гену MALT1[5,13,14].

Метою дослщження було визначення дiагнос-тичноÏ та прогностично'| значyщостi хромосомних транслокацiй iз залученням генiв важких ланцюгiв iмyноглобyлiнiв IGH в субстратних клiтинах у хворих на ХЛПН за допомогою методу флуоресцентно'! in situ пбридизацп (FISH).

Об'ект i методи дослщження. Були дослщжеы препарати субстратних кттин периферичноÏ кровi, кiсткового мозку та зразки кттин бiопсiйного мате-рiалy лiмфатичних вyзлiв зафiксованих в параф^ вiд 120 хворих на ХЛПН. З них, 40 хворих на неходжкш-ськ B-клiтиннi лiмфоми (B-НХЛ), 30 хворих на хро-ычну B-клiтиннy лiмфоцитарнy лейкемiю (B-ХЛЛ) та 50 хворих на множинну мieломy (MM). До групи хворих на B-НХЛ увмшли: 24 хворих на дифузну крупнокттинну B-лiмфомy, 10 хворих на лiмфо-му Беркiтта, двое хворих на лiмфомy маргiнальноÏ

[email protected]

зони селезЫки, двое хворих на фолкулярну лiмфо-му, один хворий на лiмфомy з клiтин мантiйноÏ зони та ще один хворий на лiмфоплазмоцитарнy лiмфо-му. До групи хворих на B-ХЛЛ увмшли 26 хворих на B-ХЛЛ та четверо хворих на лiмфомy з малих лiмфо-ци^в. Дiагнози хворим на ХЛПН було встановлено за результатами патопстолопчного, iмyногiстохiмiч-ного до^джень yраженоÏ тканини лiмфатичних вуз-лiв i цитологiчномy аналiзy клiтин кюткового мозку грудини пацieнтiв вiдповiдно до класифкаци BOO3 (2008 р.) [17]. Bk хворих на момент встановлення дiагнозy коливався вiд 5 до 75 роюв та в середньому складав у хворих на B-НХЛ - 43,83 ± 2,94, у хворих на B-ХЛЛ - 60,57 ± 2,02 та 55,28 ± 1,28 - у па^ен-^в з MM. Серед обстежених хворих на B-НХЛ, було п'ятеро оЫб дитячого в^ (вiд 5 до 17 роюв). Були проаналiзованi зразки субстратних кттин у 52 оЫб жiночоÏ статi та 68 оЫб - чоловiчоÏ статi. Групу контролю складали 20 практично здорових оЫб вiком вiд 17 до 68 роюв (у середньому 34,90 ± 4,33), з них 10 оЫб жiночоÏ статi та 10 оЫб чоловiчоÏ статi. Oбсте-жуваних було проЫформовано про мету i завдання доотджень та отримано у них шформативну згоду. Для кожноÏ особи даноÏ групи дослiджyвались ядра лiмфоцитiв i метафазнi пластинки периферичноÏ кровi та кiсткового мозку.

Дослщження проводили за допомогою методу флyоресцентноÏ in situ гiбридизацiÏ (FISH) на 24-го-динних нестимульованих культурах кттин перифе-ричноÏ кровi, кiсткового мозку i бюпсмного мате-рiалi лiмфатичних вyзлiв, зафiксованих у парафiнi, з використанням локyс-специфiчних ДНК-зондiв: Vysis IGH| FGFR3 dual fusion FISH рrobe kit t (4; 14) (p16; q32); Vysis IGH| MYC, CEP 8 tri-color, dual fusion translocation probe t(8; 14)(q24; q32); Vysis IGH| CCND1 dual color, dual fusion probes t( 11 ; 14)(q13; q32); Vysis IGH| MAF dual fusion FISH probe kit t(14; 16)(q32; q23) i Vysis IGH| MALT1 dual fusion FISH рrobe kit t(14; 18)(q32; q21) вiдповiдно до Ыструкци виробника Abbott Molecular, США .

Aналiз резyльтатiв проводили на програмно-апа-ратному комплексi CytoVision (Applied Imaging, UK) на базi мiкроскопа Olympus BX51, Японiя. У кожному випадку аналiзyвали не менше 200 штерфазних ядер з чггкими сигналами. B проаналiзованих ядрах

Групи хворих

В-НХЛ п=40

В-ХЛЛ п=30

ММ п=50

Практично здоровi особи п=20

лiмфоцитiв периферичноТ кровi та кют-кового мозку практично здорових осiб транслокацiй за участю генiв локусiв важ-ких ланцюпв ЮН виявлено не було.

Статистична обробка даних прово-дилася за допомогою комп'ютерноТ про-грами 81а11з11оа 6.0.

Результати досл1джень та Тх об-говорення. При молекулярно-цито-генетичному дослiдженнi субстратних клiтин хворих на ХЛПН було виявлено транслокаци хромосом 4, 8, 11, 16 та 18

13 залученням гешв важких ланцюпв ЮН (14д32) у 29 iз 120 осiб (24,17%). Зага-лом, було виявлено 32 випадки iз тран-слокацiями описаних хромосом (табл.). У трьох пащен^в з ХЛПН рееструвалося по двi транслокацiТ, решта хворих (26 оаб) мали по однiй транслокацiТ хромосом iз залученням генiв важких ланцюпв ЮН.

Молекулярно-цитогенетичш порушення при ХЛПН е досить поширеними та включають як струк-турнi, так i кiлькiснi аномалiТ хромосом. Також в наших дослщженнях були зареестроваш аномали хромосом 4, 8, 11, 14, 16 та 18, як супроводжува-лись рiзними варiантами пперанеуплоТдм (збшь-шення кiлькостi вiд одшеТ до чотирнадцяти хромосом) у 15 iз 40 хворих на В-НХЛ, семи iз 30 пащешчв з В-ХЛЛ та 24 з 50 хворих на ММ (рис.).

Транслока^я 1(4; 14), хромосом 4 (ген ГЮГШ) та

14 (ген ЮН), як призводять до надекспресси гена РОРЯ3, були виявлеш у восьми хворих на ХЛПН. Проте, тшьки у чотирьох оаб даш аномалiТ мали клональний характер, в решти чотирьох пацiентiв, вiдсоток аномальних кттин не перевищував 11%. У хворих на В-НХЛ дана транслока^я щентиф^ва-лася в одного iз 40 хворих i складала 30%. В груп хворих на В-ХЛЛ були зареестроваш три випадки з транслока^ею 1(4; 14) i ц змiни не мали клональ-ного характеру. Тодi як, у хворих на ММ спостер^а-лися чотири випадки з транслокац1ею гешв ГвГЯЗ

Таблиця.

Транслокаци хромосом 4, 8, 11, 16 та 18 !з залученням гешв важких ланцюпв ЮН у хворих на ХЛПН

*(4; 14)

1*

4 (3*/1*)

1(8; 14)

6*

1(11; 14)

4 (2*/2*)

4 (3*/1*)

1(14; 16)

1

3 (2*/1*)

1(14; 18)

4 (3*/1*)

В-НХЛ (п = 40) В-ХЛЛ (п = 30) ММ (п = 50)

Группхворих

Рис. Розподш хворих на ХЛПН в залежност1 вщ наявност1 аномалш хромосом 4, 8, 11, 14, 16 та 18.

Прим1тки: * - клональш змiни, ♦ - не клональш змiни.

таЮН. З них, у трьох хворих дана транслока^я мала клональш змЫи. За данми лтератури, транслокацiя 1(4; 14) корелюе з коротшою загальною тривалютю життя у хворих на ХЛПН [9,10]. У таких хворих може спостер^атися резистентнють до стандартних про-токолiв полiхiмiотерапiТ, що узгоджуеться з результатами наших дослщжень. У хворих на ХЛПН з вияв-леною транслока^ею 1(4; 14), що мала клональний характер, було отримано часткову вщповщь на те-ратю при застосуваннi стандартних протоколiв лi-кування. У одного пацiента з ММ на фош терапiТ було зареестровано прогресю захворювання i тшьки тсля застосування високодозовоТ терапiТ з наступ-ною трансплантацiею аутологiчних стовбурових кт-тин спостерiгалась часткова вщповщь.

Хромосомна транслока^я 1(8; 14), яка форму-еться в результатi порушення регуляци активностi протоонкогена МУС i гена важкого ланцюга iмуно-глобулшу ЮН, була зареестрована в шести iз 120 хворих на ХЛПН. Дана транслока^я спостерiгалася у двох хворих на дифузну крупнокттинну В^мфому та у чотирьох хворих на лiмфому Беркiтта. У па^-ен-пв з В-ХЛЛ та ММ транслокаци гешв МУС та ЮН

виявлено не було. На-явнють транслокаци 1(8; 14) у хворих на В-НХЛ значно усклад-нюе прогноз щодо пе-ребiгу захворювання i такi хворi мають неза-довшьну вiдповiдь на проведену стандартну тератю в порiвняннi з МУС негативними па^-ентами [7,19]. В наших дослщженнях, пiсля iдентифiкацiТ у хворих на В-НХЛ транслокаци гену МУС, лкарям, було рекомендовано оптимiзувати тактику л^вання таких хорих для подолання резистентной використо-

Аномалп хромосом

□Хромосома 4 ШХромосома8 ■Хромосома 11 □Хромосома 14 □Хромосома 16 ■Хромосома 18

3

С

С

0

0

0

0

0

0

0

вуючи сучасн бiльш агресивн программ полiхiмю-терапiI.

АномалiI геыв ССЫй1 та ЮИ, i як наслщок тран-слокацiя 1(11; 14), детектувалися у дев'яти хорих на ХЛПН. Вщомо, що в результат дано! транслокацiI може вiдбуватися надекспресЫя гена циклiн 01, яка може сприяти агресивному клональному росту пух-линних клмтин [4]. В наших доотдженнях транслока-цiя 1(8; 14) була зареестрована у чотирьох хворих на В-НХЛ, чотирьох пацiентiв з В-ХЛЛ та у двох хворих на ММ. Клональн змЫи дано! абераци спостертали-ся у двох хворих на В-НХЛ, трьох хворих на В-ХЛЛ та в одного патента з ММ. Пащенти з транслока^ею гена ССЫй1 мають несприятливий прогноз переб^у захворювання [15].

Транслока^я 1(14; 16) з перебудовами геыв МЛР та ЮИ, була зареестрована у п'яти хворих на ХЛПН. Ген МЛР е основним фактором транскрипци (bZIP), членом велико! родини транскрипцмних чинниюв, якi беруть участь у велиюй кiлькостi клiтинних проце-сiв. Вiн може бути як активатором транскрипци, так i !! супрессором [11]. За результатами FISH-аналiзу субстратних клiтин хворих на ХЛПН, клональн змiни були виявленi у трьох з п'яти пащенпв (в одного хворого на В-ХЛЛ та у двох хворих з ММ) iз транслока-^ею гена МЛР, ще у двох па^енпв, вiдсоток клiтин з даною аномалiею не перевищував 11%. Пацiенти з даною транслокащею мають поганий прогноз захворювання, !м показанi новi специфiчнi терапев-тичнi агенти, таю як Ыпбггори протеасом або iмуно-модулятори [6].

Транслокацiя 1(14; 18) спостеркалися у чотирьох хворих на В-НХЛ, двох iз них, хворих на фо-

лiкулярну лiмфому та двох пацieнтiв з дифузною крупноклiтинною В-лiмфомою. У хворих на В-ХЛЛ та ММ транслока^я геыв MALT1 та IGH не реестру-валася. Клональнi змiни дано! транслокаци були ви-явленi у трьох Í3 чотирьох хворих з транслока^ею t(14; 18), у двох з них, хворих на дифузну крупнокл^ тинну В^мфому та одного патента з фолкуляр-ною лiмфомою. В результат транслокаци t(14; 18) вщбуваеться активацiя ядерного фактору каппа-B (nuclear factor kappa-B - NF-kB), що е ключовим регулятором експреси генiв, якi вiдповiдають за про-лiферацiю та апоптоз лiмфоцитiв. Наявнють iнших хромосомних аномалiй поряд з транслокащею гена MALT1 зазвичай асоцюеться з несприятливим прогнозом i трансформа^ею в дифузну крупнокл^ин-ну В^мфому [3,12,18].

Висновки. Таким чином, виявлення транслока-цiй хромосом 4, 8, 11, 16 та 18 iз залученням геыв важких ланцюпв IGH в субстратних клiтинах хворих на ХЛПН е дiагностично i прогностично важливим критерiем, який дозволить онкогематологам вери-фiкувати дiагноз i оптимiзувати тактику лiкування пацiентiв з цитогенетичними порушеннями для по-долання резистентност в умовах застосування су-часних програм полiхiмiотерапi!.

Перспективи подальших дослiджень. В по-дальшому плануеться продовження молекулярно-цитогенетичних дослiджень з використанням до-даткових зондiв на бтыхмй вибiрцi хворих на хроычы лiмфопролiферативнi новоутворення, що дозволить своечасно виявити аномали хромосом та оптимiзу-вати лiкування хворих.

Лiтература

1. Генетика: пщручник / А. В. Сиволоб, С. Р. Рушковський, С. С. Кир'яченко та iH. ; за ред. А. В. Сиволоба. - К.: Видавничо-

полiграфiчний центр «Кшвський унiверситет», 2008. - 320 с.

2. Чехун В. Ф. Современные молекулярно-биологические аспекты В-клеточных неходжкинских злокачественных лимфом /

В. Ф. Чехун, О. В. Юрченко // Онкология. - 2007. - Т. 9, № 3. - С. 278-279.

3. Adistinctive subtype of t(14;18)-negative nodal follicular non-Hodgkin lymphoma characterized by a predominantly diffuse growth

pattern and deletions in the chromosomal region 1p36 / T. Katzenberger, J. Kalla, E. Leich [et al.] // BLOOD. - 2009. - Vol. 113, № 5. - P. 1053-1061.

4. Bea S. Cyclin D1 Transcriptional Activation in MCL / S. Bea // Blood. - 2014. - Vol. 123, № 13. - Р. 1979-1980.

5. Coexistent hyperdiploidy does not abrogate poor prognosis in myeloma with adverse cytogenetics and may precede IGH transloca-

tions / C. Pawlyn, L. Melchor, A. Murison [et al.] // Blood. - 2015. - Vol. 125, № 5. - Р. 831-840.

6. Herath N. I. GSK3-mediated MAF phosphorylation in multiple myeloma as a potential therapeutic target / N. I. Herath, N. Rocques,

A. Garancher, A. Eychrnne, C. Pouponnot // Blood Cancer J. - 2014. - Vol. 4, № 1. - Р. 1-7.

7. Horn H. MYC status in concert with BCL2 and BCL6 expression predicts outcome in diffuse large B-cell lymphoma / H. Horn, M. Ziep-

ert // BLOOD. - 2013. - Vol. 121, № 12. - Р. 2253-2263.

8. IGH amplification in patients with B cell lymphoma unclassifiable, with features intermediate between diffuse large B cell lymphoma

and Burkitt's lymphoma / M. Bellone, A.-L. Zaslav, T. Ahmed [et al.] // Biomarker Research. - 2014. - Vol. 2, № 9. - Р. 1-6.

9. Kalff A. The t(4;14) translocation and FGFR3 overexpression in multiple myeloma: prognostic implications and current clinical strate-

gies / A. Kalff, A. Spencer // Blood Cancer Journal. - 2012. - Vol. 37, № 8. - P. 235-243.

10. Karlin L. Clinical and biological features of t(4;14) multiple myeloma: a prospective study / L. Karlin, J. Soulier, O. Chandesris // Leuk. Lymphoma. - 2011. - Vol. 52, № 2. - P. 238-246.

11. Kim J. I. Requirement for the c-Maf transcription factor in crystallin gene regulation and lens development / J. I. Kim, T. Li, I.-C. Ho [et al.] // Proc. Natl. Acad. Sci. U S A. - 1999. - Vol. 96, № 7. - Р. 3781-3785.

12. Pasqualucci L. Genetics of follicular lymphoma transformation / L. Pasqualucci, H. Khiabanian, M. Fangazio [et al.] // Cell Rep. -2014. - Vol. 6, № 1. - Р. 130-40.

13. Perry A. M. Biological prognostic markers in diffuse large B-cell lymphoma A. M. Perry, Z. Mitrovic, W. C. Chan // Cancer Control. -2012. - Vol. 19, № 3. - Р. 214-226.

14. Puiggros A. Genetic abnormalities in chronic lymphocytic leukemia: where we are and where we go / Puiggros A, Blanco G, Espinet

B. // Biomed Res Int. - 2014. - Vol. 2014. - Р. 1-13.

15. Sasaki K. Impact Of t(11;14)(q13;q32) On The Outcome Of Autologous Hematopoietic Cell Transplantation In Multiple Myeloma / K. Sasaki, G. Lu, R. M. Saliba [et al.] // Biol. Blood Marrow Transplant. - 2013. - Vol. 19, № 8. - Р. 1227-1232.

16. Wan T. S. Molecular cytogenetics: an indispensable tool for cancer diagnosis / T. S. Wan, E. S. Ma // Chang. Gung. Med. J. - 2012. -Vol. 35, № 2. - P. 96-110.

17. WHO classification of tumors of haematopoietic and lymphoid tissues / [Swerdlow S. H., Campo E., Harris N. L. et al.]; edited by S. H. Swerdlow. - [4th Edition]. - Lyon: International Agency for Research on Cancer, 2008. - 439 p.

18. Zhang S. The t(14;18)(q32;q21)/IGH-MALT1 translocation in gastrointestinal extranodal marginal zone lymphoma of mucosa-as-sociated lymphoid tissue (MALT lymphoma) / S. Zhang , M. Wei , Q. Liang [et al.] // Histopathology. - 2014. - Vol. 64, № 6. - P. 791798.

19. Zhou K. C-MYC Aberrations as Prognostic Factors in Diffuse Large B-cell Lymphoma: a Meta-Analysis of Epidemiological Studies / K. Zhou, D. Xu, Y Cao // PloS One. - 2014. - Vol. 9, № 4. - P. 1-9.

УДК 616-006.441: 616-006.446.2: 616-006.448: 575.224.23

Д1АГНОСТИЧНА ТА ПРОГНОСТИЧНА 3НАЧУЩ1СТЬ ХРОМОСОМНИХ ТРАНСЛОКАЦ1Й 13 ЗАЛУЧЕН-НЯМ ГЕН1В ВАЖКИХ ЛАНЦЮГ1В IGH У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧН1 Л1МФОПРОЛ1ФЕРАТИВН1 НОВОУТВО-РЕННЯ

Мшарша Ж. А., CiTbKO В. В., Мшченко Ж. М., Полубень Л. О., Бебешко В. Г.

Резюме. Метою доотдження було визначення дiагностичноI та прогностично! значущост хромосомних транслокацм i3 залученням геыв важких ланцюпв iмуноглобулiнiв IGH в субстратних клгтинах у хворих на хроычы лiмфопролiферативнi новоутворення (ХЛПН) за допомогою методу флуоресцентно! in situ пбриди-зацп (FISH). Виявлення транслокацм хромосом 4, 8, 11, 16 та 18 i3 залученням геыв важких ланцюпв IGH в субстратних клггинах хворих на ХЛПН е дiагностично i прогностично важливим критерieм, який дозволить онкогематологам верифiкувати дiагноз i оптимiзувати тактику лiкування пащен^в з цитогенетичними пору-шеннями для подолання резистентност в умовах застосування сучасних програм полiхiмiотерапiI.

Ключовi слова: хроычы лiмфопролiферативнi новоутворення, IGH транслокаци, флуоресцентна in situ гiбридизацiя.

УДК 616-006.441: 616-006.446.2: 616-006.448: 575.224.23

ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ И ПРОГНОСТИЧЕСКАЯ ЗНАЧИТЕЛЬНОСТЬ ХРОМОСОМНЫХ ТРАНСЛОКАЦИЙ С ПРИВЛЕЧЕНИЕМ ГЕНОВ ТЯЖЕЛЫХ ЦЕПЕЙ IGH У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМИ ЛИМФОПРО-ЛИФЕРАТИВНЫМИ НОВООБРАЗОВАНИЯМИ

Мишарина Ж. А., Ситько В. В., Минченко Ж. Н., Полубень Л. А., Бебешко В. Г.

Резюме. Целью исследования было определение диагностической и прогностической значимости хромосомных транслокаций с привлечением генов тяжелых цепей иммуноглобулинов IGH в субстратных клетках у больных хроническими лимфопролиферативные новообразования (ХЛПН) с помощью метода флуоресцентной in situ гибридизации (FISH). Выявление транслокаций хромосом 4, 8, 11, 16 и 18 с привлечением генов тяжелых цепей IGH в субстратных клетках больных ХЛПН является диагностически и прогностически важным критерием, который позволит онкогематологам верифицировать диагноз и оптимизировать тактику лечения пациентов с цитогенетическими нарушениями для преодоления резистентности в условиях применения современных программ полихимиотерапии.

Ключевые слова: хронические лимфопролиферативные новообразования, IGH транслокации, флуоресцентная in situ гибридизация.

UDC 616-006.441: 616-006.446.2: 616-006.448: 575.224.23

DIAGNOSTIC AND PROGNOSTIC SIGNIFICANCE OF CHROMOSOME TRANSLOCATIONS INVOLVING GENES OF THE HEAVY CHAINS IGH IN PATIENTS WITH CHRONIC LYMPHOPROLIFERATIVE NEOPLASMS

Misharina J. A., Sitko V. V., Minchenko J. M., Poluben L. О.,ВеЬеБИко V. G.

Abstract. (IGH). The main feature of B-cell lymphomagenesis is the predominance of chromosome aberrations involving the gene loci of the heavy chains of immunoglobulins (IGH). The dysregulation of oncogenes which involve mentioned genes is often accompanied with translocations, which are of key importance in the development of lymphatic tumors. The chromosome translocations involving the genes of the heavy chains IGH have the greatest prognostic value for patients with CLPN: t(4;14)(p16.3;q32.3) with changes in the gene FGFR3, t(8; 14)(q24; q32) with MYC gene rearrangements, t(11;14)(q13;q32) with CCND1 gene aberrations, t(14;16)(q32;q23) with abnormalities of the gene MAF, t(14;18)(q32;q21) with MALT1 gene rearrangements.

The aim of the study was to define the diagnostic and prognostic significance of chromosome translocations involving the genes of the heavy chains of immunoglobulins IGH in substrate cells from patients with CLPN using the method of fluorescent in situ hybridization (FISH).

Object and methods. The samples of the substrate peripheral blood cells, bone marrow and cell samples of biopsy material of lymph nodes fixed in paraffin from 120 patients with CLPN were investigated.

The study was performed using the method of fluorescent in situ hybridization (FISH) on a 24-hour not stimulated cultures of peripheral blood cells, bone marrow and biopsy material of lymph nodes fixed in paraffin, using locus-specific DNA probes: Vysis IGH/ FGFR3 dual fusion FISH рrobe kit t(4; 14)(p16; q32); Vysis IGH/ MYC, CEP 8 tri-color, dual fusion translocation probe t(8; 14)(q24; q32); Vysis IGH/ CCND1 dual color, probes dual fusion t(11; 14)(q13; q32); Vysis IGH/ MAF dual fusion FISH probe kit t(14; 16)(q32; q23) and Vysis IGH/ MALT1 dual fusion FISH рrobe kit t(14; 18)(q32; q21) according to the manufacturer's instructions Abbott Molecular, USA .

Results and discussion. The molecular cytogenetic study of the substrate cells from the patients with CLPN showed the translocations of chromosomes 4, 8, 11, 16 and 18 involving the genes of the heavy chains IGH (14q32) in 29 of 120 patients (24,17%). In general, 32 cases were revealed with the translocations of described chromosomes. Three patients with CLPN had two translocations, other patients (26 people) had one chromosome translocation involving the genes of the heavy chains IGH.

Also our study has found the abnormalities of the chromosomes 4, 8, 11, 14, 16 and 18, which were accompanied with different variants of hyperaneuploidy in 15 of 40 patients with B-NHL, in seven of 30 patients with B-CLL and in 24 of 50 patients with MM.

Conclusions. Detection of the translocations of the chromosomes 4, 8, 11, 16 and 18 involving the genes of the heavy chains IGH in the substrate cells from the patients with CLPN is diagnostically and prognostically important criteria which permit oncohematologists to verify the diagnosis and optimize the treatment of patients with cytogenetic disorders to overcome resistance in conditions of use modern chemotherapy regimens.

Keywords: chronic lymphoproliferative neoplasms, IGH translocations, fluorescent in situ hybridization.

Рецензент - проф. ДубШШ С. I.

Стаття надшшла 05.10.2015 р.