CC BY
14
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7425
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:614.9:616.092:636.4.03+612.017
Дiя crpec^aKTopiB на показники неспецифiчнol резистентност i
прoдуктивнiсть поросят
Згодовування «Сумш кормовоI Сто Га» поросятам сприятливо впливае на показники 1х резистентностi та продукти-втсть врантй постнатальний перiод i в перший тиждень тсля вiдлучення.
Бактерицидна активтсть сироватки кровi поросят 40-добового вк вЫх до^дних груп вiрогiдно (Р <0,05 - Р < 0,01) перевищувала на 15,9, 11,3, 14,8% показники 1х однолтюв з контрольноI групи. Лiзоцимна активтсть сироватки кровi поросят 2-1, 3-1, 4-1 груп 28-добового вк вiрогiдно переважали свогх однолттв 1-1 групи на 15,3, 11,7, 15,6%, у 40-добовому вщ - на 19,0, 16,7, 19,8% вiдповiдно.
1нтенсивтсть фагоцитозу (Ф1) у поросят 16-добового в^ 2-1, 3-1, 4-1 груп була вiрогiдно вищою на 16,5 (Р < 0,05), 12,9, 22,4% (Р < 0,01), у 40-добового вщ - на 23,6, 20,1, 21,3% вiдповiдно (Р < 0,05; Р < 0,01) порiвняно з контрольною групою.
За середньодобовим приростом поросята 4-1 групи в перiод з 31-го до 40-го дня життя перевершували поросят 1-1 групи на 58,3%, а за живою масою в 40-добовому вщ - на 15,5% (Р < 0,01).
Ключовi слова: поросята, стрес, резистенттсть, загальний быок, iмуноглобулiни, продуктивтсть.
Действие стресс-факторов на показатели неспецифической резистентности
и продуктивность поросят
Скармливание «Смеси кормовой Сто Га» поросятам благоприятно влияет на показатели общей резистентности и продуктивности в ранний постнатальный период и в первую неделю после отъема.
Бактерицидная активность сыворотки крови поросят 40-суточного возраста всех опытных групп достоверно (Р < 0,05 - Р < 0,01) превышала на 15,9, 11,3, 14,8% показатели их сверстников из контрольной группы. Лизоцимная активность сыворотки кров поросят 2-й, 3-й, 4-й групп 28-суточного возраста достоверно превосходили своих сверстников 1-й группы на 15,3, 11,7, 15,6%, в 40-суточном возрасте - на 19,0, 16,7, 19,8% соответственно. Интенсивность фагоцитоза (ФИ) в поросят 16-суточного возраста 2-й, 3-й, 4-й групп была достоверно выше на 16,5 (Р < 0,05), 12,9, 22,4% (Р < 0,01), в 40-суточном возрасте - на 23,6, 20,1, 21,3% соответственно (Р < 0,05; Р < 0,01) по сравнению с контрольной группой.
Среднесуточный прирост поросят 4-й группы в период с 31-го до 40-суточного возраста был выше поросят 1-й группы на 58,3%, а по живой массе в 40-суточном возрасте - на 15,5% (Р < 0,01).
Ключевые слова: поросята, стресс, резистентность, общий белок, иммуноглобулины, продуктивность.
Citation:
Rud, V.O. (2017). Effects of stress factors on the performance of non-specific resistance and performance of piglets. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 114-118.
ВО. Рудь [email protected]
Одеський державний аграрний утверситет, вул. Пантелеймонiвська, 13, м. Одеса, 65012, Украна
В.О. Рудь [email protected]
Одесский государственный аграрный университет, ул. Пантелеймоновская, 13, г. Одесса, 65012, Украина
Effects of stress factors on the performance of non-specific resistance and performance of piglets
V.O. Rud
Odessa State Agrarian University Panteleimonovska Str., 3, Odessa 65012, Ukraine
Feeding «feed mixture STO HA» piglets had a positive impact on their resistance and performance in the early postnatal period and the first week after weaning. Research has established that the content of total protein in pigs 4 day age 2nd and 3rd groups did not significantly different from the control group, while their peers from the 4th group born from sows that received «feed mixture STO HA» specified an indicator was higher by 2.8%. The level of total protein in piglet 2 nd, 3 rd, 4 th groups of 16-day age was higher by 5.8, 6.2, 8.8% (P < 0.05), respectively, in the control group, the 40th day age - significantly (P < 0.05) higher than same indicator 9.9, 8.6, 9.6% respectively. The difference in levels of immunoglobulin A in pigs receiving «feed mixture STO HA» (2nd and 4th groups) in 16 aged and performance of piglets 1st (control) group was 54.5 - 81.8% and was statistically significant (P < 0.05 - P < 0.01). The 28-day age and concentration of Ig A serum pigs 2nd and 4th groups significantly exceeded by 72.2 and 77.7% rate in the control group, the 40th day age at 60.6 and 54,5%, respectively (P < 0.05). The bactericidal activity of blood serum piglets 40 days old all research groups significantly (P < 0.05 - P < 0.01) greater than 15.9, 11.3, 14.8% performance of their peers in the control group. Lysozyme activity of blood serum pigs 2nd, 3rd, 4th groups and 28 days old dominated his peers likely group 1 15.3, 11.7, 15.6% in the 40-day age - to 19.0; 16.7; 19.8% respectively. Phagocytic activity of leukocytes in pigs 4 days old 4th group born from sows that received «feed mixture STO HA» was higher by 5.7, 9.5, 10.4% compared to piglets 1 - 3rd groups.
Phagocytic activity of leukocytes pigs 2nd, 3rd, 4th groups 16 days old and has been above 18.3 (P < 0.05); 11.5; 16.8% (P < 0.05), respectively group 1, the 28-day age - 17.4 (P < 0.05); 12.9 (P < 0.05); 15.2%. Phagocytic activity of leukocytes in piglets 40th age of daily study groups was significantly (P < 0.05) higher respectively pigs in the control group. The difference between the performance ofpiglets second and the first group was 20.5%, the first and third - 16.0%, fourth and first - 18.6%.
The intensity of phagocytosis (FI) in pigs 16-day age 2 nd, 3 rd, 4 th group was significantly higher at 16.5 (P <0.05), 12.9, 22.4% (P < 0.01), the 40th day age - to 23.6, 20.1, 21.3%, respectively (P < 0.05, P < 0.01) compared with the control group.
The average daily gain of the piglets 4th group offrom 31 th to 40 th day of life superior piglets of group 1 to 58.3%, and body weight in 40-day age - 15.5% (P < 0.01).
Key words: pigs, stress resistance, total protein, immunoglobulins, performance, «feed mixture STO HA».
Вступ
Впровадження штенсивних технологш, спрямова-них на здобуття максимально! шлькосл продукцп з найменшими витратами, зазвичай, супроводжуеться появою додаткових стрес-фактор1в (Galochkin et al., 2009; Dedkova and Sergeeva, 2010; Todoriuk et al., 2016; Martyshuk et al., 2016).
Застосування бюлопчно активних речовин гумь ново! природи в умовах штенсивних технологш ви-рощування тварин сприяе актив1зацп мехашзм1в 1му-нного захисту, резистентносп та адаптаци тварин, здатне стимулювати енергетичний обмш, гемопоез, що сприяе тдвищенню продуктивносп тварин (Harashchuk and Stepchenko, 2010).
Метою дослвджень було вивчити адаитивш влас-тивосп «Сумш1 кормово! Сто Га» при стресовому сташ в раннш постнатальний перюд i при стреа, ви-кликаному вщлученням ввд свиноматки. Для досяг-нення мети необхвдно виршити таш завдання:
- вивчити ефектившсть дд «Сумiшi кормово! Сто Га» на резистентшсть оргашзму поросят;
- визначити дш «Сумiшi кормово! Сто Га» на по-казники продуктивносп поросят при стресовому сташ в раннш постнатальний перюд i при стреа, виклика-ному ввдлученням ввд свиноматки.
MaTepia™ та методи дослвджень
Матерiалом для проведения дослджень служили кров i сироватка кровi поросят укра!нсько! велико!
бшо! породи ТОВ «АВАНГАРД-Д» Оввдюпольського району Одесько! обласп. Для проведения дослвджень були сформоваш 4 групи поросят-сисушв по 30 голiв у кожшй. Твариии 1-! (контрольно!) групи «Сумш кормову Сто Га» не отримували. Поросята 2-! групи з 5-! до 40-! доби життя отримували «Сумш кормову Сто Га» по 25мг/кг живо! ваги. Тварини 3-! групи в ri ж термши отримували «Сумш кормову Сто Га» в дозi 35 мг/кг. Поросята 4-! групи були отримаш вщ свиноматок, яш отримували «Сумш кормову Сто Га» протягом 20 дшв до i 20 дшв шсля опоросу. Поросятам ще! групи згодовували «Сумш кормову Сто Га» (з 5-! до 40-! доби життя по 25 мг/кг живо! ваги на добу.
«Сумш кормова Сто Га» ТУ У 21.2-30284062002.2014 складаеться з гумшових кислот, отриманих при обробщ низинного торфу, в 1 см3 препарату мю-титься активна фракл^ гумшових кислот от 7,0 мг до 9,0 мг. Виробник «Сум^ кормово! Сто Га» МП «М1З» Одеса, Укра!на.
Дослвдження здшснювали в умовах кафедри вете-ринарно! ппени, саштарп i експертизи ОДАУ та Укра!нського науково-дослщного шституту медицини транспорту м. Одеси. 1мунолопчш дослщження (Фагоцитарну актившсть лейкоципв (ФАЛ) i фагоци-тарний шдекс (Ф1) визначали за В.С. Гостьовою (1950); лiзоцимну актившсть сироватки кровi (ЛАСК) - колориметричним методом з культурою клггин Micrococcus lysodeikticus [6]; бактерицидну актившсть сироватки кровi (БАСК) - за О.В. Смирно вою та Т.А. Кузьмшою (Smirnova and Kuz'mina, 1966). При
проведенш дослщв здшснювали спостереження за станом здоров'я тварин, перюдично визначали живу масу молодняку свиней шляхом 1ндив1дуального зва-жування, враховували збережешсть поросят. Бюмет-ричну обробку отриманих даних проводили загально-прийнятими методами з використанням критерш Стьюдента (Plohinskij, 1969), за допомогою персонального комп'ютера (програма «Microsoft Excel 2007).
Результати та ïx обговорення
Несприятлив1 фактори (незадовшьний мшрокль мат, голодування, змша ращону, перегрупування, ввдлучення в1д свиноматки) викликають в орган1зм1 тварини стан напруги - стрес.
Щоб зменшити вплив названих фактор1в на пору-шення балансу «тварина - середовище», потр1бн1 засоби, спрямоваш на посилення резистентносл орга-шзму й збереження його високо1 продуктивносп в умовах штенсивного використання (Demchuk et al., 1996).
Застосування «Сум1ш1 кормово1 Сто Га» порося-там-сисунам i молодняку шсля ввдлучення позитивно вплинуло на показники бiлкового обмiну 1хнього органiзму.
Дослщженнями встановлено, що вмiст загального бшка у поросят 4-добового вiку 2-ï i 3-ï груп суттево не вiдрiзнявся ввд контрольноï групи, а у ï\ однолiткiв з 4-ï групи, що народилися ввд свиноматок, яш отри-мували «Сумш кормову Сто Га», зазначений показ-ник був вищим (63,0 ± 1,45 г/л) на 2,8%. У 16-денному вщ вмiст загального бiлка у поросят 1-ï групи знизився до 56,8 ± 1,59 г/л, а у поросят 2-ï, 3-ï, 4-ï вш був вищим ввдповвдно на 5,8; 6,2; 8,8% (Р < 0,05) порiвняно з контрольною групою. У наступи перiоди дослвджень рiвень загального бiлка у поросят дослвдних груп був також вищим шж в контро-
ле При цьому в 28-денному вщ рiзниця м1ж показни-ками другоï i першоï груп становила 7,1%, третьоï i першоï - 6,5%, четвертоï та першоï - 7,3%. У поросят
2-ï, 3-ï, 4-ï груп 40-добового вшу рiвень загального бшка вiрогiдно (Р < 0,05) перевищував аналогiчний показник тварин 1-ï групи на 9,9; 8,6; 9,6% ввдповвдно.
Вмют iмуноглобулiнiв класу G в сироватщ кровi поросят 4-добового вщу 1-3 груп був в межах 18,83 ± 1,18 - 19,14 ± 1,07 г/л. У ïхнiх однолiткiв з 4-ï груп рiвень Ig G був вищим на 4,7% порiвняно з 1 групою.
Вмкт Ig М в сироватщ кровi поросят 4-добового вшу 1—3-ï групи коливався в межах 1,13 ± 0,13 -1,17 ± 0,15 г/л, а у поросят 4-ï групи був вищим - на 6,8%. Рiвень Ig М у поросят дослвдних груп 16-, 28-, 40-добового вшу був вище. Рiзниця м1ж показниками тварин другоï' i першоï' груп у зазначеш перiоди коли-валася в межах 5,2-10,3%, третьоï' i першоï' - 7,312,1%, четвертоï' та першоï - 13,2-17,6%.
Рiвень iмуноглобулiнiв класу А у поросят 1-ï, 2-ï i
3-ï груп 4-добового вшу був у межах (1,91 ± 0,16 -1,98 ± 0,14 г/л), а у поросят 4-ï групи зазначений показник був вищим - 2,29 ± 0,19 г/л ввдповвдно. У наступи перюди дослвджень концентращя Ig А в сироватщ кровi поросят вах дослiдних груп була вищою порiвняно з контрольною групою. При цьому рiзниця мiж показниками поросят, яш отримували «Сумш кормову Сто Га» (2-я i 4-я групи) у 16-у вщ, i показниками поросят 1-ï (контрольно^ групи становила 54,5-81,8% i була статистично вiрогiдною (Р < 0,05 -Р < 0,01). У 28-денному вщ концентрацiя Ig А в сироватщ кровi поросят 2-ï, i 4-ï груп вiрогiдно перевищу-вала на 72,2 та 77,7% показники контрольноï' групи, у 40-денному вгщ на 60,6 та 54,5% ввдповвдно (Р < 0,05). Показники неспецифiчноï резистентносп у поросят-сисунiв i молодняку свиней шсля ввдлучення подано в таблищ 1.
Таблиця 1
Показники неспецифiчноï резистентностi поросят-сисунiв i молодняку свиней шсля ввдлучення
Показники Групи Термши дослщжень
поросят Вж поросят, дiб
4 16 28 40
БАСК, % 1(к) 69,37 ± 2,35 58,64± 1,89 61,15 ± 1,95 56,28 ± 1,49
2 68,86 ± 1,76 65,01 ± 2,48 69,54 ± 2,57* 65,24 ± 2,12**
3 67,94 ± 2,14 63,27 ± 2,28 67,01 ± 1,57 62,62 ± 2,21*
4 72,30± 1,63 67,41 ± 2,54* 68,76 ± 2,26* 64,60 ± 1,99**
ЛАСК, % 1(к) 28,64 ± 1,79 36,15 ± 1,35 38,31 ± 1,63 34,67 ± 2,02
2 27,98 ± 1,92 40,84 ± 1,88 44,18 ± 1,82* 41,16 ± 1,87*
3 28,20 ± 1,41 40,01 ± 1,95 42,78 ± 2,06 40,40 ± 1,43*
4 30,40± 1,12 42,44 ± 2,19* 44,30 ± 1,94* 41,84± 2,14*
ФАЛ, % 1(к) 31,7 ± 2,15 33,9 ± 1,40 36,3 ± 1,44 30,7 ± 1,31
2 30,4 ±1,99 40,1 ± 1,53* 42,6 ± 2,12* 37,0 ± 2,08*
3 30,1 ± 2,34 37,8 ± 2,47 41,0 ± 1,30* 35,6 ± 1,62*
4 33,6 ± 1,93 39,6 ± 1,80* 41,8 ± 1,76* 36,4 ± 1,99*
Ф1 1(к) 4,64 ± 0,25 4,19 ± 0,14 4,48 ± 0,20 3,73 ± 0,16
2 4,43± 0,29 4,88 ± 0,22* 5,36 ± 0,17** 4,61 ± 0,20**
3 4,38 ± 0,20 4,73 ± 0,33 5,20 ± 0,24* 4,48 ± 0,26*
4 4,99 ± 0,32 5,13 ± 0,19** 5,30 ± 0,30* 4,53 ± 0,23*
*Р < 0,05; ** Р < 0,01 - вiрогiднiсть рiзницi з вiдповiдним показником 1-ï (контрольно!) групи
Одержат результаты дослИджень свИдчать, що бактерицидна актившсть сироватки кровИ (БАСК) у поросят 1 i 3-ï груп 4-добового вИку суттево не вИдрИзня-лась, а у молодняку 4-ï групи була вищою на 4,2% . У 16-добовому вiцi БАСК у тварин 2-ï, 3-ï, 4-ï груп була вищою, нИж в контролi на 11,3; 8,3; 15,4% (Р < 0,05). У 28-добовому вИцИ рiзниця мiж показниками тварин другоï i першоï груп становила 13,7% (Р < 0,05), тре-тьоï' i першоï - 9,6% (Р < 0,05), четвертоï' та першоï -12,4% (Р < 0,05). У поросят 40-добового вшу всiх дослИдних груп показник БАСК вiрогiдно (Р <0,05 -Р < 0,01) перевищував на 15,9; 11,3; 14,8% показник ïx однолитав з контрольноï' групи. Результати дослИ-джень свИдчать, що лiзоцимна активнiсть сироватки кровi (ЛАСК) поросят 4-ï групи 4-добового вшу була бiльшою на 6,1% порiвняно з контрольною. На 16-ту добу життя ЛАСК поросят 2-ï, 3-ï, 4-ï груп була вищою, нИж у контрольнш груш, на 13,0; 10,7; 17,4% вИдповИдно (Р < 0,05).
Результати дослИджень свИдчать, що лiзоцимна актившсть сироватки кровi (ЛАСК) поросят 4-ï групи 4-добового вшу була бИльшою на 6,1% порiвняно з контрольною. На 16-ту добу життя ЛАСК поросят 2-ï,
3-ï, 4-ï груп була вищою, шж у контрольнш груш, на 13,0; 10,7; 17,4% вИдповИдно (Р < 0,05). У поросят дослИдних груп динамИка ЛАСК була мИнливою, але рiвень ïï був вищим порiвняно з контролем. При цьо-му на 28-у добу життя поросята 2-ï, 3-ï, 4-ï груп за даним показником переважали своïx однолитав 1-ï групи на 15,3 (Р < 0,05); 11,7; 15,6% (Р < 0,05), у 40-добовому вИцИ - на 19,0 (Р < 0,05); 16,7 (Р < 0,05); 19,8% (Р < 0,05) вИдповИдно.
Фагоцитарна актившсть лейкоцитИв у поросят
4-добового вИку 4-ï групи, якИ народилися вид свиноматок, що отримували «СумИш кормову Сто Га» була вищою на 5,7; 9,5; 10,4% порiвняно з показниками поросят 1—3-ï груп.
На 16-у добу життя ФАЛ поросят 2-ï, 3-ï, 4-ï груп була вищою на 18,3 (Р < 0,05); 11,5; 16,8% (Р < 0,05) порiвняно з 1-ю групою, у 28-добовому вИцИ - на 17,4 (Р < 0,05); 12,9 (Р < 0,05); 15,2%. Фагоцитарна актившсть лейкоцилв у поросят 40-добового вшу всИх дос-лИдних груп була вiрогiдно (Р < 0,05) вищою порИвня-но з поросятами контрольноï групи. Рiзниця мiж показниками поросят другоï i першоï груп становила 20,5%, третьоï i першоï - 16,0%, четвертоï та першоï -18,6%.
Фагоцитарний Индекс у поросят 4-добового вiку дослИдних груп суттево не вiдрiзнявся вИд контрольно]!, за винятком поросят 4-ï групи, де зазначений показник був вищим на 7,3%. Показник Интенсивности фагоцитозу у поросят 16-добового вИку 2-ï, 3-ï, 4-ï груп був вищим на 16,5 (Р < 0,05), 12,9; 22,4% (Р < 0,01), 40-добового вшу - на 23,6; 20,1; 21,3% вИдповИ-дно (Р < 0,05; Р < 0,01) порiвняно з контрольною гру-пою.
Показники продуктивносп поросят при викорис-таннИ «Сумиш кормовоï Сто Га» свИдчать, що жива маса поросят 2-ï, 3-ï, 4-ï груп в день вИдлучення була вищою, шж у контрольнш груш на 8,8 (Р < 0,05); 6,6 (Р < 0,05); 11,0% (Р < 0,01) вИдповИдно. Середньодобо-вий прирИст поросят в перюд з 3-добового вИку до
вИдлучення у тварин 1-ï групи становив 214,3 г, а у поросят 2-ï, 3-ï, 4-ï груп був вище на 10,8; 8,8; 13,8% вИдповИдно.
ВИдлучення - сильний стрес-фактор, який викли-кае Истотне зниження Интенсивности росту молодняку свиней всИх груп. При цьому найбИльш сильне пригнИ-чення росту було у тварин контрольноï групи, серед-ньодобовИ прирости яких в перший тиждень пИсля вИдлучення впали до 87,7 г, а жива маса на 40-й день життя становила 8,33 ± 0,19 кг. У поросят, якИ отримували «СумИш кормову Сто Га», зниження Интенсивности росту в першИ днИ пИсля вИдлучення було менш вираженим, нИж у поросят контрольноï' групи. При цьому найбИльш високий середньодобовий прирИст i найбИльша жива маса були у поросят 4-ï групи, якИ отримували «СумИш кормову Сто Га» i що народилися вИд свиноматок, яким згодовували «СумИш кормову Сто Га». За середньодобовим приростом в перИод з 31-го до 40-го дня життя тварини 4-ï групи перевершува-ли поросят 1-ï групи на 58,3%, а за живою масою в 40-добовому вИцИ - на 15,5% (Р < 0,01).
ВИдсоток збереження поросят на перИод дослИ-джень в 1-й груш становив 83,3%, у 2-й груш - 90,0%, в 3-й - 83,3%, в 4-й - 93,3%.
За рахунок бИльш висо^' збереженостИ i швидкостИ росту поросят 2-ï, 3-ï, 4-ï груп, жива маса наприкИнцИ експерименту була бИльшою вид живоï маси 1-ï групи на 17,8; 13,9; 34,0% вИдповИдно.
Висновки
1. Застосування «СумИшИ кормовоï Сто Га» поросятам сисунам i молодняку шсля вИдлучення позитивно вплинуло на показники бИлкового обмИну ï'xнього органИзму:
- рИвень загального бИлка поросят 2-ï, 3-ï, 4-ï груп 40-а добового вИку вИрогИдно (Р < 0,05) перевищував аналогИчний показник тварин 1-ï групи на 9,9; 8,6; 9,6% вИдповИдно;
- концентрация Ig А в сироватцИ кровИ поросят 2-ï, i 4-ï груп 28-денного вИку вИрогИдно перевищувала на 72,2 та 77,7% показники контрольноï групи, у 40-денному вИцИ - на 60,6 та 54,5% вИдповИдно (Р < 0,05).
2. Згодовування «СумИшИ кормовоï' Сто Га» поросятам сисунам i молодняку пИсля вИдлучення позитивно вплинуло на показники неспецифiчноï резистентности:
- БАСК поросят 40-добового вИку всИх дослИдних груп вИрогИдно (Р < 0,05 - Р < 0,01) перевищувала на 15,9; 11,3; 14,8% показники ï\ однолитав з контроль-ноï групи;
- ЛАСК поросят 2-ï, 3-ï, 4-ï груп 28-добового вИку вИрогИдно переважали своïx однолитав 1-ï групи на 15,3; 11,7; 15,6% , у 40-добовому вИцИ - на 19,0; 16,7; 19,8% вИдповИдно;
- показник Интенсивности фагоцитозу (Ф1) у поросят 16-добового вИку 2-ï, 3-ï, 4-ï груп був вищим на 16,5 (Р < 0,05), 12,9; 22,4% (Р < 0,01), 40-добового вИку - на 23,6; 20,1; 21,3% вИдповИдно (Р < 0,05; Р < 0,01) порИвняно з контрольною групою.
3. ®HBa Maca nopocaT 2-i', 3-i', 4-i' rpyn b geHb Biggy-neHHH 6yga bh^om, Hi® y KompogbHrn rpyni Ha 8,8 (P < 0,05); 6,6 (P < 0,05); 11,0% (P < 0,01) BignoBigHo.
4. Hau6igbmHH cepegHbogo6oBHH npupicr i Hau6i-gbma ®HBa Maca 6ygu y nopocaT 4-i' rpynu, aKi oipuMy-Bagu «CyMim KopMoBy Cto ra» i ^o Hapoguguca Big CBHHoMaToK, aKHM 3acrocoByBagH «CyMim KopMoBy Cto ra» 20 gi6 go onopocy i 20 gi6 nicga onopocy.
nepcnexmueu nodanbwux docnidwenb. HayKoBuaMH goBegeHo, ^o cipecoBuu cTaH TBapuH 6e3nocepegHbo nepeg 3a6oeM icioTHo 3MiHroe aKicHi noKa3HHKH M'acHoi' npogyKuii'. BuBHeHHa BnguBy aganioreHiB Ha 6e3neKy i aKicib npogyKuii' - nepcneKTHBHi 3aBgaHHa, aKi Heo6-xigHo BupimuTH b nogagbmoMy.
Ei6.iorpa$iHm iIOCII. lanim
Galochkin, V.A., Galochkina, V.P., Ostrenko, K.S. (2009). Razrabotka teoreticheskih osnov i sozdanie antistresso- vyh preparatov novogo pokolenija dlja zhivotnovodstva. Sel'skohozjajstvennaja biologija. 2, 43-54 (in Russian). Harashchuk, M.I., Stepchenko, L.M. (2010). Vykorystannia humilidu dlia profilaktyky pislia vidluchnoho stresu u porosiat. Naukovyi visnyk vet. med. 6, 51-54 (in Ukrainian). Dedkova, A.I., Sergeeva, N.N. (2010). Kliniko-fiziologicheskoe sostojanie svinej na otkorme pri
uplotnjonnom soderzhanii. Vestnik Orjol GAU. 3, 8487 (in Russian).
Demchuk, M.V., Chornyi, M.V., Vysokos, M.P. (1996). Hihiiena tvaryn. K.: Urozhai (in Ukrainian).
Plohinskij, N.A. (1969). Rukovodstvo po biometrii dlja zootehnikov. M.: Kolos (in Russian).
Karput', I.M., Pivovar, L.M., Sevrjuk, I.Z. (1992). Rekomendacii po diagnostike i profilaktike immunnyh deficitov i autoimmunnyh zabolevanij u zhivotnyh. Vitebsk (in Russian).
Smirnova, O.V., Kuz'mina, T.A. (1966). Opredelenie baktericidnoj aktivnosti syvorotki krovi metodom fotonefelometrii. Zhurnal mikrobiologii,
jepidemiologii i immunologii. 4, 8-11 (in Russian).
Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., Vishchur, O.I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of «Butaselmevit», Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6(2), 22-27. doi: http://dx.doi.org/10.15421/201631
Todoriuk, V.B., Gutyj, B.V., Khomyk, R.I., Vasiv, R.O. (2016). Influence of ferrovet 7.5% and ferosel T on the concentration of mineral substances in the blood serum of piglets suffering from Iron deficit anemia. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 3(71), 139-143.
Cmammn nadiumna do peda^ii 4.03.2017
