CC BY
10
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7917
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.4.053.09:612.017:615.375
Продуктившсть та резистентшсть молодняку свиней за дп
iмуностимуляторiв
М.В. Чорний1, О.С. Мачула1, В.В. Вороняк2, В.П. Лясота3, А.П. Решетнiченко4
dmchorn@ukr.net
1Харк1вська державна зооветеринарна академiя, вул. Академiчна, 10, смт. Мала Данилiвка, Дергачiвський район, Харювська обл., 62341, Украта;
2Львiвський нацюнальний умверситет ветеринарно'1 медицинии бiотехнологiй ¡мен С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украта; 3Бшоцерювський нацюнальний аграрний умверситет, пл. Соборна, 8/1, м. Б1ла Церква, 09111, Украта; 4Одеський державний аграрний умверситет, вул. Пантeлeймонiвська, 13, м. Одеса, 65012, Украта
Метою роботи було вивчення впливу стимулюючих nрenаратiв - регенеруючого бiологiчного стимулятора (РБС) та iмунолака на резистентшсть поросят i 'ix продуктивт nm^i. Для виконання поставленоi мети використовували гтетч-ш, клШчш, бiоxiмiчнi, iмунологiчнi, ветеринарт, зоотехтчш та методи варiацiйноi статистики. Об'ектом до^джень були поросята 1-60-добового вк великоi быоi породи та nомiсeй ландрас. Предмет до^дження - кров та ii сироватка, iмунологiчнi показники (ЦВК Т- i В^мфоцити), гуморальш (БАСК, ЛАСК), клтинш (ФАН i ФЧ), жива маса. Вибiр об'екта до^джень обумовлений вiдсутнiстю даних щодо застосування РБС i жунолака на поросятах та 'ix вплив на здоров 'я й iмунологiчний стан. За результатами до^джень виявлено, що при вирощуваннi поросят в умовах нерегульованого мжро-клгмату без застосування nрenаратiв - не в повному обсязi рeалiзуeться ix генетичний продуктивний потенщал, вони не викликають iмуносуnрeсii, нeшкiдливi в дозах 0,05 мл/кг маси тыа, покращують загальний стан, не викликають зрушень, яю вказують на nатологiчний стан та депресю росту.
K.mnoei слова: поросята, мiкроклiмат, iмуностимулятори, глобулти, резистентшсть, жива маса.
Продуктивность и резистентность молодняка свиней при действии иммуностимуляторов.
Н.В. Черный1, О.С. Мачула1, В.В. Вороняк2, В.П. Лясота3, А.П. Решетниченко4
dmchorn@ukr.net
1Харьковская государственная зооветеринарная академия, ул. Академическая, 10, пгт. Малая Даниловка, Дергачевский район, Харьковская обл., 62341, Украина;
2Львовский национальный университет ветеринарной медициныи биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, м. Львов, 79010, Украина; 3Белоцерковский национальный аграрный университет, пл. Соборная, 8/1, г. Белая Церковь, 09111, Украина; 4Одесский государственный аграрный университет, ул. Пантелеймоновская, 13, г. Одесса, 65012, Украина
Citation:
Chorniy, N.V., Machula, O.S., Voronyak, V.V., Lyasota, V.P., Reshetnichenko, O.P. (2017). Productivity and resistance of pigs under the action of immunostimulants. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 83-86.
Цель работы - изучение влияния стимулирующих препаратов - регенерирующего биологического стимулятора (РБС) и имунолака на резистентность поросят и их продуктивные качества. Для выполнения поставленой цели использовали гигиенические, клинические, биохимические, иммунологические, ветеринарные, зоотехнические и методы вариационной статистики. Объектом исследований были поросята 1-60-суточного возраста крупной белой породы и помесей ландрас. Предмет исследования - кровь и ее сыворотка иммунологические показатели (ЦИК Т- и В-лимфоциты), гуморальные (БАСК, ЛАСК), клеточные (ФАН и ФЧ), живая масса. Выбор обьекта исследований обусловлен отсутствием данных по приминению РБС и имунолака на поросятах и их влиянии на здоровье и иммунологическое состояние. По результатам опыта выявлено, что при выращивании поросят в условиях нерегулируемого микроклимата без приминения препаратов - не в полной мере реализуется их генетический продуктивный потенциал, они не вызывают иммуносупрессии, безвредны в дозах 0,05 мл/кг массы тела, улучшают общее состояние, не вызывают сдвигов, указывающих на патологическое состояние и депресию роста.
Ключевые слова: поросята, микроклимат, иммуностимуляторы, глобулины, резистентность, живая масса.
Productivity and resistance of pigs under the action of immunostimulants
N.V. Chomiy1, O.S. Machula1, V.V. Voronyak2, V.P. Lyasota3, O.P. Reshetnichenko4
dmchorn@ukr.net
Kharkov state zooveterinary academy, Akademichna Str., 1, Mala Danylivka, Kharkiv region, Dergachi district, 62341, Ukraine;
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine;
3Bila Tserkva National Agrarian University, Soborna sg., 8/1, Bila Tserkva, 09111, Ukraine;
4Odessa State Agrarian University, Panteleimonovska Str., 3, Odessa 65012, Ukraine
The aim of the work was to study the influence of stimulant drugs - the regenerating biological stimulant (RBS) and Imunolac on the immunological state and productive qualities ofpiglets. RBS is a complex of organic compounds of animal tissue that stimulates nonspecific immunity and increases the protective functions of the body. Imunolac is a preparation of enzymatic hydrolysis of the cell wall of Lactobacillus, activating the cellular and humoral factors of non-specific animal resistance. To achieve this goal, the following tasks were set: to find out the microclimate condition and sanitary regime in the boxes in which the experimental animals were kept; - to study the influence of immunostimulating drugs on the growth and intensity of the test pigs, their safety; to study the dynamics of immunological parameters (circulating immune complex (CIC), T-and B-lymphocytes), the content of immunoglobulins (Jg G, Jg M and Jg A) while using RBS and Imunolac. The research was carried out in the pedigree plant «Stepnoy» of the Zaporozhye region on pigs of the Large white breed x Landras. Piglets of the control group were injected with 0.9% sodium chloride solution at a dose of 1 ml/head. During the experiment, the microclimate was monitored for temperature, relative humidity, air speed, carbon dioxide, ammonia, air contamination with microflora. Cellular indices were determined from the ratio of neutrophils to E. coli according to VG Gostivu, 1956, bactericidal activity of blood serum (BASK) - according to the method of O.V. Smirnova and TA. Kuzmenoy, 1966, lysozyme activity of blood serum (LASK) according to V. Dorofeychuk, 1968. The content of T lymphocytes was determined according to M. Jondal, 1973, B-lymphocytes - according to N.S. When piglets were grown at the temperature lower than 3,5-8 °C, humidity - by 5-8% higher, the parameters of NH3 and CO2 higher by 0.8-1.2%, the contamination microflora was twice as much as recommended by the sanitary norms the genetic productive potential of the animals is not fully realized, while - the highest daily average weight gain was in the pigs, which were injected intramuscularly with RBS growth stimulant. They exceeded the animals from the control group on the 20th and 30th days of the experiment - by 24.3% and 14.4%, live weight - by 15.3% (P < 0.05). The growth rate in the animals that were injected with imunolac was less expressed; the diseases with the symptoms of dyspepsia and bronchopneumonia were registered in 5-10% of the pigs from the experimental groups that received RBS and imunolac that is 10-12 times less as compared to the control group; in the pigs from the experimental group 1, the BASK was at the level of the average values of 56.52 ± 2.03%, from the experimental group 2 - 59.48 ± 1.80%, by 5.2% higher (P < 0.05); LASK indices in the animals of the experimental group tended to increase but the differences were not trustworthy (P < 0.5); the cell indices of resistance in the pigs that received RBS were higher: the phagocytic activity of blood serum - by 4.3% (P < 0.05), phagocytic number - by 9.7% (P <0.05); the highest concentration of immunoglobulin of class Jg G (21.82 ± 0.3 mg/ml) was revealed in the animals that received RBS preparations, the concentration of the above immunoglobulins was slightly below -19.86 ± 0.18 mg/ml in the pigs that received imunolac (0-1). For immunoglobulins of class Jg M and Jg A, the fluctuations between the experimental groups were within the limits of 2.23 ± 0.01 and 2.36 ± 0.09 mg/ml.
Key words: piglets, microclimate, immunostimulants, globulins, resistance, live weight.
Вступ
Виробництво свинини може бути ефективним тшьки за умов дотримання ппешчних вимог i забез-печення тварин повноцшними кормами (Sokolov, 2003; Cherny and Golovko, 2004). Гальмом впрова-дження штенсивних технологш у бшьшосп свинарсь-ких тдприемств е виникнення стреав та розвиток iмунoдефiцитнoгo стану в молодняку, через невщпо-
вщшсть мiж фiзioлoгiчними можливостями оргашзму свиней i бютичними факторами навколишнього сере-довища (безвигульне утримання, перепади темпера-тури, висока волопсть i бaктерiaльнa забруднешсть повггря), що знижують iмунний статус, особливо поросят у раннш постнатальний перюд (Masljanko et al., 2001). У зв'язку з цим одшею з проблем у свинар-сга (Unshelm, 1997; Vakar, 2004) е, по-перше, розроб-ка зaхoдiв, спрямованих на зниження дп несприятли-
вих чинник1в м1крокл1мату на гомеостаз свинеи, подруге, профшактика 1мунодефщит1в (Cutuhan et al., 1973; Macfalane, 2003; Ohorodnyk, 2011) за рахунок використання про- та преб1отик1в, 1муностимулятор1в (Petrjankin, 2010; Pejsak and Tarasiuk, 1997), що приз-водить до значних збитшв. У сво!И робот ми викори-стовували 1муностимулятори, що тдвищують р1вень реал1зацИ бюресурсного потенщалу поросят зпдно з настановою, що i зумовило проведения дослвджень.
Мета роботи: вивчити вплив iмуностимулюючих препарапв - РБС i iмунолак на iмунологiчниИ стан i продуктивнi показники поросят. Регенеруючий бюс-тимулятор (РБС) - це комплекс оргашчних сполук тваринно! тканини, стимулюе неспецифiчниИ iмунi-тет, пiдвищуе захиснi функцп оргашзму стосовно до мiкробiв i вiрусiв, активiзуе Т- i В-лiмфоцити. 1муно-лак - препарат гiдролiзу з клггинно! стiнки Lactobacillus, пвдсилюе гемопоез, активiзуе клiтиннi та гуморальнi фактори неспецифiчно! резистентностi.
Матерiал та методи дослвджень
За принципом аналогiв було сформовано три гру-пи по 15 готв поросят добового вшу велико! бшо! породи х ландрас. Поросятам контрольно! групи вводили 0,9% розчин натрш хлориду в дозi 1мл/ голову, дослвдно! - 1 iмунолак в дозi 0,05 мл/кг маси тша, дослвдно! - 2 - РБС в дозi 0,05 мл/кг живо! маси на 3, 7, 15 день життя. Зазначеш препарати вводили внут-ршньом'язово. Протягом досл1джень контролювали санiтарно-гiгiенiчниИ стан в секщях за показниками: температури, ввдносно! вологостi, швидкостi руху повиря, вмiсту дiоксиду вуглецю, амiаку, контамша-цi! повiтря мiкрофлорою.
Клiнiко-фiзiологiчниИ стан тварин оцшювали за морфологiчною картиною кровi шдрахунком в камерi Горяева - еритроципв i леИкоцитiв. Фагоцитарну активнiсть неИтрофiлiв визначали за ввдношенням до культури E. coli - за В.Г. Гостевим, 1950. Концентра-цш iмуноглобулiнiв класiв G, M, A дослвджували за Mancini et. al., 1965, бактерицидну активнiсть сирова-
тки кровi (БАСК) - за методикою О.В. Смiрново! та Т.А. Кузьмшо!, 1966, лiзоцимну активнiсть сироватки кровi (ЛАСК) - за В.Г. ДорофеИчуком, 1968. Вмiст Т-лiмфоцитiв визначали за М. Jondal, 1973, B-лiмфоцитiв - за N.S. Merdes, 1973. Захворюванiсть та збережешсть поросят визначали за результатами що-денних спостережень та клiнiчного огляду.
Результата та ix обговорення
Середне значення показник1в мiкроклiмату в секщях, де утримувались пiддослiднi тварини, коливало-ся в межах: температура повиря - 20-18 °С, вщносна вологiсть - 64-78%, швидк1сть руху повиря - 0,150,30 м/с, концентращя шшдливих газiв: амiак - 1520 мг/м3, дiоксид вуглецю - 0,15-0,25 %, баш^альна забруднешсть - 70-86 тис. КУО/м3 повиря. 1нтегра-льним показником природно! резистентносл е !х жива маса i iнтенсивнiсть росту(Vakar, 2004).
Дослвджения показали (табл. 1), що наИбшьш ш-тенсивно росли поросята Д-2 групи (Р < 0,05), менш -тварини Д-1групи (Р < 0,5), що, на наш погляд, обу-мовлено проявом диспепсi! i бронхопневмоний За середньодобовим приростом (СДП) тварини Д-2 групи на 20-ту добу дослщжень перевершували аиалогiв з контролю на 24,3%, на 30-ту добу - на 14,4%, з Д-1 - на 9,9% i 10,7% вщповвдно. Варто зазначити, що життездатшсть свинеИ дослвдних груп була вищою, про що сввдчить наявшсть хворих в Д-2 групi - 5%, Д-1 групi - 10%, контролi - 60%, за тривалосп хвороб вiд 2,0 ± 0,1 до 3,5 ± 0,5 i 7,2 ± 0,5 доби ввдповщно.
Застосуваиия препаратiв РБС та iмунолак сприяло збiльшенню iмуноглобулiнiв за окремим класом (табл. 2). Так, у поросят Д-1 групи (на 20-И, 30-И та 60-И день дослвду) порiвняно з контролем встановлено збшьшен-ня шлькосл Jg G на 0,47, 0,91 та 1,60% ввдповвдно (Р < 0,5). У тварин Д-2 групи збшьшення цього показника було на 2,8, 13,9 та 16,5% (Р < 0,05). Рiзниця з контролем iмуноглобулiнiв класу Jg M, навпаки, була вища: в Д-1 групi на 20-И день - на 8,16%, на 30-И - на 23,4%, на 60 день - на 19,25% (Р < 0,05).
Таблиця 1
Змма живо! маси i прирос^в пщдослвдних поросят (M ± m, n = 5)
Група Вж поросят, дтв СДП, Прирiст маси
1 10 20 30 60 г тша, кг
К 1,10 ± 0,07 2,47 ± 0,19 4,72 ± 0,11 7,08 ± 0,21 15,48 ± 0,24 239,6 ± 10,46 14,38 ± 0,20
Д-1 1,09 ± 0,09 2,70 ± 0,15 5,19 ± 0,20 7,84 ± 0,18 17,11 ± 0,17* 267,0 ± 17,30 16,02 ± 0,18
Д-2 1,12 ± 0,12 2,81 ± 0,20 5,87 ± 0,11 8,10 ± 0,15* 17,86 ± 0,22** 279,0 ± 15,19 16,74 ± 0,21
Примiтка: * - Р < 0,5; ** - Р < 0,05.
Таблиця 2
_Динамика iмуноглобулiнiв в сироватщ кров1 пiддослiдних поросят (M ± m, n = 5)_
Показники Гру- па Початюж дат Дослiджеиия, через дтв
5 10 20 30 60
Jg G, мг/мл К 15,48 ± 0,30 16,57 ± 0,21 17,01 ± 0,23 16,94 ± 0,32 17,40 ± 0,28 18,74 ± 0,30
Д-1 16,01 ± 0,2 17,13 ± 0,35 16,71 ± 0,93 17,02 ± 0,38 17,56 ± 0,20 19,04 ± 0,18
Д-2 15,38 ± 0,31 16,24 ± 0,40 17,16 ± 0,40 17,42 ± 0,51 19,83 ± 0,11 21,82 ± 0,10
Jg M, мг/мл К 2,08 ± 0,02 2,11 ± 0,03 2,14 ± 0,03 2,12 ± 0,02 2,01 ± 0,02 1,94 ± 0,03
Д-1 2,10 ± 0,11 2,12 ± 0,09 2,13 ± 0,10 1,96 ± 0,08 1,90 ± 0,12 1,81 ± 0,09
Д-2 2,07 ± 0,07 2,00 ± 0,07 2,04 ± 0,09 1,96 ± 0,03 2,09 ± 0,01 2,23 ± 0,01
Jg А, мг/мл К 1,74 ± 0,09 1,78 ± 0,09 1,80 ± 0,09 1,80 ± 0,05 1,73 ± 0,09 2,14 ± 0,08
Д-1 1,80 ± 0,06 2,25 ± 0,04 1,93 ± 0,02 1,92 ± 0,02 2,32 ± 0,02 2,41 ± 0,05
Д-2 1,72 ± 0,05 1,86 ± 0,04 1,90 ± 0,03 2,03 ± 0,05 2,48 ± 0,07 2,36 ± 0,07
За шльшсть 1муноглобулш1в класу JgА у поросят, яким вводили 1мунолак (Д-1), цей показник становив 1,92 ± 0,03 - 2,41 ± 0,05 мг/л 1 був вищим, на 6,612,6% н1ж у тварин Д-2 групи, що отримували РБС.
Про вплив препарапв на стан природно! резистентносп поросят судили за гуморальним (БАСК 1 ЛАСК) 1 клгтинними показниками захисту -ФАН 1 ФЧ. Результати дослвджень показали, що бактерицидна актившсть сироватки кров1 з в1ком змшю-валася: до застосування препарату вона була на р1вш 41,98 ± 1,57 та 43,04 ± 1,88%. На 60-ту добу досладу вона зросла у поросят Д-1групи до значень 56,52 ± 2,03% та перевершувала за цим показником Д-2 групу 1 контрольну на 11,41 1 14,37% ввдповщно.
Вмют л1зоциму як достов1рного д1агностичного показника природно! резистентносп у поросят шддослщних груп був у межах 28,11 ± 1,20% -28,41 ± 1,14% (початков1 даш), та з в1ком знизився до значення 25,8 ± 0,60% у тварин Д-2, але в цшому вш був у межах ф1зюлопчно! норми.
Клгтинт показники (ФАН 1 ФЧ) е важливими факторами природно! резистентносп. Встановлена бшьш висока фагоцитарна актившсть нейтрофшв (на 4,71% в Д-1 1 на 7,05% в Д-2 груш) пор1вняно з контрольною, за фагоцитарним числом ввдм1чали збшьшення на 14,5% та 25,7% (Р < 0,05) ввдповвдно.
Отримат дат сввдчить про те, що застосування РБС та 1мунолака актив1зуе обмшт процеси 1 стимулюе показники природно! резистентносп.
Висновки
При вирощуванш поросят за температури на 3,58 °С нижче ввд оптимально!, ввдносно! вологосп повь тря на 5-8% вищо!, вм1сту МН3 1 СО2, вищого на 0,81,2%, забруднення повгтря мкрофлорою в 2 рази бшьше, шж рекомендовано саштарними нормативами, не в повшм обсяз1 реал1зуеться генетичний про-дуктивний потенщал тварин, при цьому:
- найбшьш висок1 середньодобов1 прирости живо! маси були у поросят, яким вводили РБС (ростовий стимулюючий препарат). Вони перевершували тварин контрольно! групи на 20-й та 30-й день дослщжень -на 24,3% 1 14,4%, за живою масою - на 15,3% (Р < 0,05). 1нтенсившсть росту тварин, яким ш'ектували 1мунолак, була менш виражена;
- у поросят дослщних груп, як одержували РБС та 1мунолак, захворювання з симптомами диспепси 1 бронхопневмонп рееструються у 5-10%, що в 1012 раз1в менше пор1вняно з контролем;
- у поросят дослвдно!'-1 групи БАСК утримувалась на р1вн1 середшх значень 56,52 ± 2,03%, дослвдно!'-2 -59,48 ± 1,80%, на 5,2% вище (Р < 0,05);
- показники ЛАСК у тварин дослвдно! групи мали тенденцш до тдвищення, але маючи вщмшносп недостов1рн1 (Р < 0,5);
- клгтинт показники резистентносп у поросят, яш отримували РБС, були вищими: за фагоцитарною актившстю сироватки кров1 - на 4,3% (Р < 0,05), фа-гоцитарним числом - на 9,7% (Р < 0,05);
- найвища концентрация 1муноглобул1ну класу Jg G (21,82 ± 0,03 мг/мл) встановлена у тварин, яким вво-
дили препарати РБС, трохи нижча - 19,86 ± 0,18 мг/мл, яш отримували 1мунолак (Д-1). За 1муног-лобулшв класу Jg М i Jg А коливання м1ж дослвдни-ми групами були в межах 2,23 ± 0,01 i 2,36 ± 0,09 мг/мл.
Перспективи подальших дослгджень.
Продовження монiторингу впливу iмуностимуляторiв на фiзико-хiмiчнi якостi та технологiчнi властивостi свинини, отриманих ввд тварин рiзних генотишв.
Бiблiографiчнi посилання
Vakar, A.M. (2004). Morfologicheskie i biohimicheskie pokazateli krovi porosjat - sosunov pri primenenii preparatov «Dostium» ta «Mastium». Sostojanie i problemy veterinarnoj sanitarii, gigieny i ekologii: mat. mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii. Cheboksary, 273-274 (in Russian). Sokolov, G.A. (2003). Lechenie teljat bol'nyh bronhopnevmoniej, soderzhashhihsja v raznyh mikroklimaticheskih uslovijah. Problemy gigieny s/h zhivotnyh v uslovijah intensivnogo vedenija zhivotnovodstva: mat. nauchno-prakticheskoj konferencii, posvjashhennoj 70-letiju kafedry zoogigieny. Vitebsk, 124-125 (in Russian). Masljanko, R.P., Oleksijchuk, I.I., Podol'skij, A.I. (2001). Opredelenie faktorov nespecificheskoj rezistentnosti kletochnyh i gumoral'nyh mehanizmov pri infekcionnyh zabolevanijah: metodicheskie rekomendacii dlja ocenki i kontrolja immunogo sostojanija zhivotnyh. L'vov (in Russian). Macfalane, G.T. (2003). Probiotics infection and immunity.
Cuzz. Jssuens. Intest. Microbiol. 40, 9-20. Ohorodnyk, N.V. (2011). Vplyv preparativ «Lipovit» «Trivit» na nespetsefichnu rezystentnist krovi svynomatok ta porosiat. Naukovo-tekhnichnyi biuleten. Lviv. 12(3,4), 288-293 (in Ukrainian). Petrjankin, F.P. (2010). Primenenie immunotropnyh preparatov dlja profilaktiki i lechenija porosjat. Sovremennye problemy intensifikacii proizvodstva svininy v stranah SNG: sborn. nauchnyh rabot mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii po svinovodstvu. Ul'janovsk, 333-337 (in Russian). Pejsak, Z., Tarasiuk, K. (1997). Loses due to porcine reproductive and rtspiratory sundrome in a large swine farm. University of Helsinki, Department of Clinical Veterinary Sciences, Helsinki, 583-586. Unshelm, J. (1997). Animal hygiene in the field of small and companion animals. Institute for Animal Welfare, Veterinary School, Ludwig-Maximilions -University, Schewere-Reiter. 9, 811-814. Cherny, N., Golovko, V. (2004). Hygiene and sanitary in animal diseases prophylactics and receiving ecologically pure production. Reliable way to healthy animals, human and their environment. Croatia, 99-102. Cutuhan, M., Sintu, I., Cozmuta, V. (1973). Cresterea industriala A porci-Lor. Bucuresti.
Received 13.09.2017 Received in revised form 2.10.2017 Accepted 4.10.2017
