Таблиця 2 Результат виборчого дослідження групи студентів - вивчення впливу занять фізкультурою і спортом на показники самооцінки в залежності від їх сумарної діяльності на протязі учбового тижня
Досліджувальний показник Кількість годин занять з фізичного виховання у недільному циклі
0 2 4 6 8 10 12
Показники самооцінки Тривога % 67 76 94 80 75 86 77
Працездатність 76 79 81 70 66 55 58
Активність 83 88 88 87 75 70 58
Настрій 81 99 96 86 85 85 80
Самопочуття 94 96 96 88 70 74 70
ЧСС за 1 хв. 85 110 112 128 125 130 133
Таблиця 3 Результати дослідження в групі (В)
Досліджувальний показник Кінець неділі Різниця Кінець семестру Різниця
ГРУПА А ГРУПА В ГРУПА А ГРУПА В
Тривога % 56 66 10 68 99 31
Працездатність 62 60 -2 68 90 -22
Активність 85 80 -5 80 99 -19
Настрій 60 62 2 75 70 -5
Самопочуття 80 55 -25 70 60 -10
ЧСС за 1 хв. 88 90 10 112 122 10
(А)свідчать результати дослідження стану рухової пам’яті в залежності від часу, (час очікування іспитів). Так кількість рухових вправ, що необхідно було запам’ятати, у студентів гр. (А) складає майже 87%. Експеримент проводився з використанням допоміжного елементу - скакалки. В той час, як студенти гр. (В) мали показники зовсім інші - 52%. Отже це пояснюється психологічним станом студентів, який вони мають у той час, коли проводяться заняття, тобто час був наближений до іспитів.
Також було встановлено, що відвідування занять з фізичного виховання залежить від місця їх проведення. Група студенів, у котрих основні лекції та практичні заняття проводилися неподалік від спортивного центру, втрачали значно менше часу на підготовку до занять з фізичного виховання. Емоційна напруга, при цьому, була найменша. В той час , як студенти, які втратили багато свого часу для того, щоб розпочати свої заняття фізичними вправами, мали погіршений емоційний та фізіологічний стан.
Після проведення святкових спортивних заходів(«Свято краси та здоров’я»), показники самооцінки стану здоров’я значно змінювалися. Стан тривоги - зменшення на 38%, працездатність збільшення на 25-57%, активність - збільшення на 15-28%, настрій - покращення на 70-90%.
Висновки.
Таким чином, ми бачимо, що функціональний стан організму студентів, їх самооцінки, розумова працездатність знаходяться в залежності від гігієнічного режиму, адекватності учбового навантаження на протязі учбового дня, неділі, семестру, року, від курсу навантаження, та ряду інших фак-
торів, котрі необхідно враховувати під час складання учбової програми та учбового розкладу.
Важливим фактором для покращення розумової працездатності, оздоровлення студентів, підвищення їх успішності є врахування періодів погіршення стану самопочуття і методів фізичного виховання, використання яких в адекватному обсязі неодмінно стимулює нервово-психічні та інші функції організму.
Оскільки ця тема дуже об’ємна для дослідження, потрібно продовжити дослідження в цьому напрямку
Список літератури :
1. Бачерніков Н. Е. Воронцов М.П, Добромиль Е. І. Психогігієна праці молоді. Київ, Вища школа, 1999. - С. 122156.
2. Васьков Ю. Соціалізація учнів засобами фізичної культури. 2004. - №10. - С.13-17.
3. Мурза В. П, Фізичні вправи і здоров’я. -1983. - №5. - С. 710.
4. Спортивна медицина Під ред.. проф. В. Л. Карпова. М. Фізкультура і спорт, 1980. - С.50-70.
5. Будика Е.В. Медично-психологічний аналіз здоров’я студентів. М. ФИС, 1993. - С.20-25.
Надійшла до редакції 12.07.2007р.
ДІЄВА МОДЕЛЬ ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ
Конельська І.М.
Анотація. Стаття присвячена актуальним питанням ва-леологічної компетентності сучасного вчителя, досліджується її місце в структурі професійної компетентності педагога. Подається дієва модель валеологічної компетентності вчителя, яка розроблена на основі пріорите-
ту духовно-ціннісних якостей вчителя, що відбивається на формуванні життєвих компетенцій і соціалізації особистості учня.
Ключові слова: професійний, компетентність, вчитель, валеологічний, учні.
Аннотация. Конельская И.Н. Действенная модель вале-ологической компетентности современного учителя. Статья посвящена актуальным вопросам валеологичес-кой компетентности современного учителя, исследуется её место в структуре профессиональной компетентности педагога. Подаётся действенная модель валеологической компетентности учителя, разработанная на основе приоритетов духовно-ценностных качествах учителя, что отражается на формировании жизненных компетенций и социализации личности учащегося.
Ключевые слова: профессиональный, компетентность, учитель, валеологический, ученики.
Annotation. Konelska I. Effective model valeological competence modern teacher. The article is devoted to the actual questions valeological competence of the modern teacher, is explored its place in structure professional competence teacher. Is given effective model valeological competence teacher, which is developed on the basis of priority spiritual-valued qualities teacher, that is beaten back on forming vital jurisdictions and socialization personality student.
Key words: professional, competence, teacher, valeological, students.
Вступ.
Трансформація гуманістичної парадигми освіти в валеологічну потребує переосмислення сутності професійної компетентності педагога. Погіршення стану здоров’я підростаючого покоління виводить на перше місце в структурі професійної компетентності вчителя валеологічну компетентність як вирішальну, системоутворюючу.
Проблемі професійній компетентності присвятили свої роботи Б. Авво, Т.Браже, Л.Васильчен-ко, В.Введенський, Р.Вдовиченко, І.Гришина, Н.Кузьміна, О.Пометун, Х.Шапаренко та інші.
Але залишається недостатньо розробленою проблема валеологічної компетентності вчителя.
Робота виконана у відповідності до практичних завдань валеологічної підготовки сучасного вчителя.
Формулювання цілей роботи.
Метою було дослідження місця валеологі-чної компетентності в структурі професійної компетентності вчителя і побудова її дієвої моделі.
Результати досліджень.
В педагогічній науці поняття професійна компетентність розглядається як сукупність знань і вмінь, які визначають результативність праці, об’єм навичок виконання завдання; комбінація особистіс-них якостей і властивостей; значимих особистісних якостей; вектор професіоналізації; єдність теоретичної і практичної готовності до праці; здібності здійснювати складні культуродоцільні види діяльності тощо [З].
У дослідженнях Б.Авво професійна компетентність “ складна, динамічна характеристика особистості, що виявляється в проблемних ситуаціях педагогічної діяльності і дозволяє педагогові прий-
мати ефективні рішення [1].
Н.Кузьміна розглядає професійно-педагогічну компетентність як сукупність умінь педагога особливим чином структурувати наукове і практичне знання з метою найкращого вирішення педагогічних завдань і включає 5 елементів: спеціальну, методичну, соціально-психологічну, диференційно-психологічну, аутопсихологічну компетентність [4].
О.Пометун професійну компетентність розглядає як сукупність когнітивної, операційно-технологічної, мотиваційної, етичної, соціальної, поведі-нкової складових [6].
В. Введенський базовою компетентністю педагога вважає інтелектуально-педагогічну, а ключовими “ комунікативну, інформаційну і регулятивну компетентність [3].
Ми вважаємо, що визначальною компетентністю будь-якого вчителя повинна виступати валео-логічна компетентність. Лише вона дозволяє крізь призму валеологічної доцільності та здоров’язбере-ження школярів організовувати навчально-виховну взаємодію і отримувати результати у вигляді сформованих учнівських життєвих компетентностей.
Оскільки ми в своїх дослідженнях, як і інші автори, зіткнулися з проблемою когнітивно-дієвого дисонансу між рівнем засвоєння валеологічних знань і ступенем їх реалізації у вигляді поведінки, то базовою компетентністю в структурі валеологіч-ної компетентності вчителя ми виділяємо духовно-ціннісну (схема 1).
Т.Браже стверджує, що професійна компетентність спеціаліста визначається не лише професійно-базовими знаннями й уміннями, але й ціннісними орієнтаціями спеціаліста, мотивами його діяльності, розумінням себе у світі і світу навколо себе [2].
Духовність “ це система вищих потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій людини, в яких виражено її відношення до світу і до самого себе [5].
Ціннісні відношення людини визначають її емоційно-психологічний стан, задоволеність і наповненість життя, його сенс, а система цінностей регулює поведінку і діяльність, визначає мотивац-ійно-потребнісну спрямованість особистості, готовність керуватися цими цінностями в професійній діяльності.
Мотиваційно-ціннісне відношення до педагогічної діяльності “ важлива умова професійного становлення вчителя. Формування виконавчого (процесуального) компонента професійної готовності “ знань, умінь, навичок “ похідна від рівня розвитку ціннісних орієнтацій особистості. Виконуючи прогностичну, проективну функцію, професійні ціннісні орієнтації дозволяють вчителю побудувати модель своєї діяльності, яка стає орієнтиром в його саморозвитку і в самовдосконаленні.
Отже, наскільки сформованими у вчителя будуть пріоритети життя і здоров’я як вищих загальнолюдських цінностей, настільки вони будуть визначальними в способі життя і діяльності вчителя.
Культура здоров’я вчителя
Валеологічна компетентність вчителя
Ключовими компетентностями ми вважаємо інтелектуальну і психолого-педагогічну.
Інтелектуальна компетентність визначає міру професіоналізму вчителя в валеологічних питаннях і характеризується особливим типом організації предметно-специфічних знань і ефективними стратегіями прийняття рішень щодо формування і збереження здоров’я школярів.
Інтелектуальна компетентність виражається в умінні застосовувати знання для організації доцільних дій в валеологізації навчально-виховного процесу, в набутті і перетворенні знань в дії та вчин-
ки школярами, а також для вироблення способів інноваційної оздоровчої діяльності.
Під психолого-педагогічною компетентністю розуміється сукупність певних властивостей особистості вчителя з високим рівнем професійної валеологічної готовності до здійснення педагогічної діяльності і ефективної взаємодії з учнями в освітньому середовищі.
Серед операціональних компетентностей перше місце безперечно посідає мотиваційна компетентність.
Мотивацію розуміють як сукупність фак-
торів, що підтримують і спрямовують, тобто визначають поведінку [9].
Мотивацію розглядають як процес дії мотиву і як механізм, що визначає виникнення, спрямування і способи здійснення конкретних форм діяльності [4].
Під мотиваційною компетентністю вчителя ми розуміємо вміння зацікавити учнів навчальним матеріалом, формування позитивного ставлення учнів до навчально-виховного процесу, активізацію пізнавальної діяльності учнів, створення інтелектуально-емоційного комфорту та ситуації успіху на уроці, сприяння розвитку валеологічних компетентностей учнів.
Результатом успішної реалізації валеологі-чної компетентності вчителя є сформованість вале-ологічних компетенцій учнів. Вони як у дзеркалі відображають успішність валеологічної діяльності вчителя в освітньому просторі.
Оскільки основною формою організації навчального процесу в школі є урок, то валеологічний підхід до нього передбачає пріоритет його гуманістичних цілей, які в свою чергу визначають і вибір відповідних технологій.
Гуманістична спрямованість цілей і задач уроку передбачає формування відношень до людини як цінності, орієнтація учнів на самопізнання, визначення свого місця в світі і взаємовідносин з ним, прийняття рішень і вибір поведінки.
Від цілепокладання залежить вибір технологічного забезпечення уроку. Валеологічно обґрунтованими є педагогічні технології, орієнтовані на вільний вибір, творчість і самореалізацію учнів, що передбачають діалогічну взаємодію, індивідуалізацію, диференціацію, розвиток особистості учнів.
Саме таким шляхом можливе формування ціннісних орієнтирів особистості учня.
Мотиваційно-ціннісна компетентність учнів “ центральна ланка в складному синтезі структур, що утворюють готовність школярів до самореалі-зації, до формування життєвих компетентностей.
Компетентність “ це володіння учнем відповідною компетенцією, що включає його особистіс-не відношення до неї і до предмету діяльності. Компетентність “ уже сформована особистісна якість (сукупність якостей) учня і мінімальний досвід діяльності в цій сфері [7].
Висновки.
Таким чином, визначальними рисами в професійному становленні вчителя є сформованість ва-леологічної компетентності на основі духовно-ціннісних пріоритетів, що знаходять своє відображення в життєвих компетентностях учнів в результаті соціалізації особистості.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем моделювання валеологічної компетентності сучасного вчителя.
Література:
1. Авво Б.В. Возможность школы как образовательной сис-
темы в повышении профессиональной компетентности
учителя: Автореф.... канд.пед.наук. “ СПб., 1999. “ 18с.
2. Браже Т.Г. Развитие общей культуры учителя в системе непрерывного педагогического образовании // Взаимосвязь общей и профессиональной культуры учителя. Материалы к конференции // Под. ред. Т.Г.Браже. ИОВРАО. “ СПб., 1992. “ С.З-17.
3. Введенский В.Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога // Педагогика. “ 200З. “ № 10. “ С.51-55.
4. Джидарьян И.А. Эстетическая потребность. “ М., 1976. -200 с.
5. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. “ М.: Высш.шк., 1990. “ С.90.
6. Никитина Н.Н. Развитие ценностного сознания учителя // Педагогика. “ 2000. “ № 6. - С.65-70.
7. Пометун О. Компетентнісний підхід “ найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа. “ 2005. “ № 12. “ С.65-69.
8. Хуторской А.Н. Дидактическая эвристика. Теория и технология креативного обучения. “ М.: Изд-во МГУ, 200З. “ С.112.
9. Madsen K.B. Modern Theories of Motivation. Copenhagen. Verl. Psychol., 1959. -200р.
Надійшла до редакції 01.07.2007р.
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ В ПРАКТИЦІ КОНТРОЛЮ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ РОЗДІЛУ “БІГ НА КОРОТКІ ДИСТАНЦІЇ’’
Коробейнік В.А.
Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди
Анотація. У зв’язку зі вступом України до загальноєвропейського освітнього простору стає актуальним питання модернізації вищої освіти відносно з вимогами Європейської кредитно-трансферної системи. Однією із ланок такої системи є розробка і впровадження в практику спеціальних тестових завдань з різних напрямків знань. Розроблені та описані тестові завдання на ґрунті теорії про орієнтовну основу дії та основні опорні точки для теми “Біг на короткі дистанції” з курсу “Легка атлетика з методикою викладання.”
Ключові слова: дія, основа, точка, методика, біг, експеримент, тестування.
Аннотация. Коробейник В. А. Исследование эффективности использования тестовых заданий в практике контроля методической подготовки студентов при прохождении раздела «Бег на короткие дистанции». В связи со вступлением Украины в Болонский процесс становится актуальным вопрос модернизации высшего образования согласно требованиям Европейской кредитнотрансферной системы. Одним из направлений работы такой системы есть разработка и внедрение в практику специальных тестовых заданий в различных областях знаний. Разработаны и описаны тестовые задания на основе теории об ориентировочной основе действия и основных опорных точках для темы «Бег на короткие дистанции» по курсу «Легкая атлетика и методика преподавания».
Ключевые слова: действие, опора, точка, методика, бег, эксперимент, тестирование.
Annotation. Korobeinik V. The effectiveness research of the use of tests in the control practice of metodics in training students while taking the part “Running in short distances’’. Jaking into consideration Ukraine intervention to the general European educational process there arise topical