Научная статья на тему 'ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ'

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
10
3
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
державна політика / державна регуляторна політика / державна регуляторна політика в сфері будівництва та архітектури / децентралізація / державний архітектурно-будівельний контроль / государственная политика / государственная регуляторная политика / государственная регуляторная политика в сфере строительства и архитектуры / децентрализация / государственный архитектурно-строительный контроль / State policy / state regulatory policy / state regulatory policy in the field of construction and architecture / decentralization / state architectural and construction control

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — М.О. Дурман, Д.М. Микитюк

Стаття присвячена розкриттю деяких аспектів формування державної регуляторної політики у сфері будівництва та архітектури. Висвітлено проблематику щодо інституту державного контролю у сфері будівництва, який є одним із важливих показників рівня соціально-економічного розвитку держави. Визначено, що слабкість та неефективність норм, пов’язаних із здійсненням належного державного контролю за дотриманням законодавства, будівельних норм і правил, проєктних рішень у сфері будівництва та архітектури, не сприяють застосуванню цих норм. При цьому одним з найважливіших завдань сучасного етапу реформування сфери будівництва та архітектури України є створення сприятливих умов шляхом вдосконалення існуючої державної регуляторної політики у цій сфері. Розглянуто процеси формування та реалізації державної регуляторної політики у сфері будівництва та архітектури, що включають у себе різні механізми, інструменти та методи регулювання, розглянуто співвідношення понять «державна політика» та «державна регуляторна політика» у цій сфері, їх види, форми, напрями тощо. Одним із регуляторних механізмів визначено державний архітектурно-будівельний контроль, що здійснюється уповноваженим центральним органам виконавчої влади, Державною архітектурно-будівельною інспекцією Україні та її територіальними органами, а окремі функції передані відповідним виконавчим органам місцевого самоврядування. Виявлено, що система державного контролю у сфері будівництва та архітектури не має стратегії розвитку, що створює додаткові проблеми під час процесів його здійсненням. Досліджено, що передача функцій та частини повноважень щодо здійснення держархбудконтролю від Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю України органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади під час децентралізації є позитивним моментом. Оскільки цей контроль здійснюється через механізм адміністративного регулювання, то він є необхідним елементом системи адміністративно-правового регулювання будівельної діяльності і ефективна реалізація державної регуляторної політики у сфері будівництва та архітектури. Ефективність регуляторної політики у цій сфері можлива тільки за наявності відповідних механізмів її реалізації. Узагальнено, що розробка державної регуляторної політики у сфері будівництва та архітектури рівні полягає у правильному формуванні регуляторних дій (управлінських рішень, що вводяться у дію відповідними нормативними документами державного планування або комплексним планувальним документом) з врахуванням соціально-економічної ситуації.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ РЕГУЛЯТОРНОЙ ПОЛИТИКИ В СФЕРЕ СТРОИТЕЛЬСТВА И АРХИТЕКТУРЫ

Статья посвящена раскрытию некоторых аспектов формирования государственной регуляторной политики в сфере строительства и архитектуры. Освещена проблематика института государственного контроля в сфере строительства, который является одним из важных показателей уровня социально-экономического развития государства. Определено, что слабость и неэффективность норм, связанных с осуществлением надлежащего государственного контроля за соблюдением законодательства, строительных норм и правил, проектных решений в сфере строительства и архитектуры, не способствуют применению этих норм. При этом одна из важнейших задач современного этапа реформирования сферы строительства и архитектуры Украины создание благоприятных условий путем совершенствования существующей государственной регуляторной политики в этой сфере. Рассмотрены процессы формирования и реализации государственной регуляторной политики в сфере строительства и архитектуры, включающие различные механизмы, инструменты и методы регулирования, рассмотрены соотношения понятий «государственная политика» и «государственная регуляторная политика» в этой сфере, их виды, формы, направления и т.д. Одним из регуляторных механизмов определен государственный архитектурно-строительный контроль, осуществляемый уполномоченным центральным органам исполнительной власти, Государственной архитектурно-строительной инспекцией Украины и ее территориальными органами, а отдельные функции переданы соответствующим исполнительным органам местного самоуправления. Выявлено, что система государственного контроля в сфере строительства и архитектуры не имеет стратегии развития, что создает дополнительные проблемы в процессе его осуществления. Исследовано, что передача функций и части полномочий осуществления госархстройконтроля от Государственной инспекции архитектурно-строительного контроля Украины органам местного самоуправления и местным органам исполнительной власти во время децентрализации является положительным моментом. Поскольку этот контроль осуществляется через механизм административного регулирования, он является необходимым элементом системы административно-правового регулирования строительной деятельности и эффективная реализация государственной регуляторной политики в сфере строительства и архитектуры. Эффективность регуляторной политики в этой сфере возможна только при наличии соответствующих механизмов реализации. Обобщено, что разработка государственной регуляторной политики в сфере строительства и архитектуры заключается в правильном формировании регуляторных действий (управленческих решений, вводимых в действие соответствующими нормативными документами государственного планирования или комплексным планировочным документом) с учетом социально-экономической ситуации на разных уровнях управления.

Текст научной работы на тему «ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»

УДК 351 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.U0

МО. ДУРМАН

Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет

ORCID: 0000-0002-3775-205X Д.М. МИКИТЮК

Херсонський нацiональний технiчний ушверситет

ORCID: 0000-0002-6567-1214

ДЕЯК1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНО1 РЕГУЛЯТОРНО1 ПОЛ1ТИКИ У СФЕР1 БУД1ВНИЦТВА ТА АРХ1ТЕКТУРИ

Стаття присвячена розкриттю деяких аспектгв формування державноI регуляторно'1 полтики у сфер1 будгвництва та архгтектури. Висвгтлено проблематику щодо Iнституту державного контролю у сфер1 будгвництва, який е одним 1з важливих показнитв ргвня соцгально-економгчного розвитку держави. Визначено, що слабюсть та неефективтсть норм, пов'язаних 1з здШсненням належного державного контролю за дотриманням законодавства, будгвельних норм I правил, проектних ршень у сфер1 будгвництва та архгтектури, не сприяють застосуванню цих норм. При цьому одним з найважливших завдань сучасного етапу реформування сфери будгвництва та архгтектури Украши е створення сприятливих умов шляхом вдосконалення 1снуючо'1 державноI регуляторно'1 полгтики у цШ сфер1.

Розглянуто процеси формування та реалгзацИ державноI регуляторно'1 полгтики у сфер1 будгвництва та архгтектури, що включають у себе р1зн1 мехатзми, Iнструменти та методи регулювання, розглянуто спгввгдношення понять «державна полтика» та «державна регуляторна полтика» у цш сфер1, Iх види, форми, напрями тощо.

Одним 1з регуляторних механгзмгв визначено державний архгтектурно-будгвельний контроль, що здшснюеться уповноваженим центральним органам виконавчо'1 влади, Державною архгтектурно-будгвельною ¡нспекцгею УкраШ та и територгальними органами, а окрем1 функцП переданI в1дпов1дним виконавчим органам мгсцевого самоврядування. Виявлено, що система державного контролю у сфер1 будгвництва та архгтектури не мае стратеги розвитку, що створюе додатковI проблеми тд час процесгв його здШсненням.

Досл1джено, що передача функцШ та частини повноважень щодо здШснення держархбудконтролю вгд ДержавноI ¡нспекцИ архгтектурно-будгвельного контролю Украши органам мгсцевого самоврядування та мгсцевим органам виконавчо'1 влади тд час децентралгзацИ е позитивним моментом. Осюльки цей контроль здшснюеться через механизм адмтстративного регулювання, то в1н е необх1дним елементом системи адмтгстративно-правового регулювання буд1вельно'1 дгяльностг I ефективна реалгзацгя державноI регуляторно'1 полтики у сфер1 будгвництва та архгтектури. Ефективтсть регуляторно'1 полгтики у цш сфер1 можлива т1льки за наявностг в1дпов1дних мехатзмгв П реалгзацИ.

Узагальнено, що розробка державноI регуляторно'1 полгтики у сфер1 будгвництва та архгтектури ргвнг полягае у правильному формувант регуляторних дШ (управлгнських ргшень, що вводяться у дт в1дпов1дними нормативними документами державного планування або комплексним планувальним документом) з врахуванням соц1ально-економ1чно1 ситуацИ.

КлючовI слова: державна полгтика, державна регуляторна полгтика, державна регуляторна полгтика в сфер1 будгвництва та архгтектури, децентралгзацгя, державний архгтектурно-будгвельний контроль.

Н.А. ДУРМАН

Херсонский национальный технический университет

ORCID: 0000-0002-3775-205X Д.Н. МИКИТЮК

Херсонский национальный технический университет

ORCID: 0000-0002-6567-1214

НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ РЕГУЛЯТОРНОЙ ПОЛИТИКИ В СФЕРЕ СТРОИТЕЛЬСТВА И АРХИТЕКТУРЫ

Статья посвящена раскрытию некоторых аспектов формирования государственной регуляторной политики в сфере строительства и архитектуры. Освещена проблематика института государственного контроля в сфере строительства, который является одним из важных показателей

уровня социально-экономического развития государства. Определено, что слабость и неэффективность норм, связанных с осуществлением надлежащего государственного контроля за соблюдением законодательства, строительных норм и правил, проектных решений в сфере строительства и архитектуры, не способствуют применению этих норм. При этом одна из важнейших задач современного этапа реформирования сферы строительства и архитектуры Украины - создание благоприятных условий путем совершенствования существующей государственной регуляторной политики в этой сфере.

Рассмотрены процессы формирования и реализации государственной регуляторной политики в сфере строительства и архитектуры, включающие различные механизмы, инструменты и методы регулирования, рассмотрены соотношения понятий «государственная политика» и «государственная регуляторная политика» в этой сфере, их виды, формы, направления и т.д.

Одним из регуляторных механизмов определен государственный архитектурно-строительный контроль, осуществляемый уполномоченным центральным органам исполнительной власти, Государственной архитектурно-строительной инспекцией Украины и ее территориальными органами, а отдельные функции переданы соответствующим исполнительным органам местного самоуправления. Выявлено, что система государственного контроля в сфере строительства и архитектуры не имеет стратегии развития, что создает дополнительные проблемы в процессе его осуществления.

Исследовано, что передача функций и части полномочий осуществления госархстройконтроля от Государственной инспекции архитектурно-строительного контроля Украины органам местного самоуправления и местным органам исполнительной власти во время децентрализации является положительным моментом. Поскольку этот контроль осуществляется через механизм административного регулирования, он является необходимым элементом системы административно-правового регулирования строительной деятельности и эффективная реализация государственной регуляторной политики в сфере строительства и архитектуры. Эффективность регуляторной политики в этой сфере возможна только при наличии соответствующих механизмов реализации.

Обобщено, что разработка государственной регуляторной политики в сфере строительства и архитектуры заключается в правильном формировании регуляторных действий (управленческих решений, вводимых в действие соответствующими нормативными документами государственного планирования или комплексным планировочным документом) с учетом социально-экономической ситуации на разных уровнях управления.

Ключевые слова: государственная политика, государственная регуляторная политика, государственная регуляторная политика в сфере строительства и архитектуры, децентрализация, государственный архитектурно-строительный контроль.

MO. DURMAN

Kherson National Technical University

ORCID: 0000-0002-3775-205X D. M. MYKYTIUK

Kherson National Technical University

ORCID: 0000-0002-6567-1214

SOME ASPECTS OF FORMATION OF STATE REGULATORY POLICY IN THE FIELD OF CONSTRUCTION AND ARCHITECTURE

The article is devoted to the disclosure of some aspects of the formation of state regulatory policy in the field of construction and architecture. The issues of the institute of state control in the field of construction, which is one of the important indicators of the level of socio-economic development of the state, are highlighted. It is determined that the weakness and ineffectiveness of norms related to the implementation of proper state control over compliance with legislation, building codes and regulations, design decisions in the field of construction and architecture, do not contribute to the application of these norms. At the same time, one of the most important tasks of the current stage of reforming the field of construction and architecture of Ukraine is to create favorable conditions by improving the existing state regulatory policy in this area.

The processes of formation and implementation of state regulatory policy in the field of construction and architecture, which include various mechanisms, tools and methods of regulation, the relationship between the concepts of "public policy" and "state regulatory policy" in this area, their types, forms, directions, etc.

One of the regulatory mechanisms is the state architectural and construction control carried out by the authorized central executive bodies, the State Inspectorate of Ukraine for Architectural and Construction and its territorial bodies, and some functions are transferred to the relevant executive bodies of local self-government. It was found that the system of state control in the field of construction and architecture does not have a development strategy, which creates additional problems during the processes of its implementation.

It is investigated that the transfer offunctions and parts ofpowers to exercise state construction control from the State Inspectorate of Ukraine for Architectural and Construction Control to local governments and local executive bodies during decentralization is a positive moment. Since this control is carried out through the mechanism of administrative regulation, it is a necessary element of the system of administrative and legal regulation of construction activities and the effective implementation of state regulatory policy in the field of construction and architecture. The effectiveness of regulatory policy in this area is possible only if there are appropriate mechanisms for its implementation.

It is generalized that the development of state regulatory policy in the field of construction and architecture of the level is the correct formation of regulatory actions (management decisions implemented by relevant regulations of state planning or comprehensive planning document) taking into account the socioeconomic situation.

Keywords: State policy, state regulatory policy, state regulatory policy in the field of construction and architecture, decentralization, state architectural and construction control.

Постановка проблеми

В сучасному cbítí, який дуже ctpímko розвиваеться, шститут державного контролю та регулювання у сферi будiвництва е одним Í3 важливих показнишв piBra соцiально-економiчного розвитку держави, тому що сприяе впровадженню ефективно! державно! регуляторно! политики у сферi будiвництва та архгтектури, а також створюе шдгрунтя для забезпечення економiчних та шших iнтересiв суспiльства через забезпечення безпеки будiвництва, довговiчностi будинк1в та споруд, стимулювання заходiв, пов'язаних iз заощадженням енергп, захистом навколишнього природного середовища, створенням безпечного життевого середовища для громадян. Ефективнiсть та дiевiсть державного контролю та регулювання залежить вщ рiвня законодавства, якостi роботи оргашв державного архiтектурно-будiвельного контролю, iнших контрольних та регуляторних структур. Але, незважаючи на динамiчний розвиток держави, слабшсть та неефективнiсть норм, пов'язаних iз здiйсненням належного контролю за дотриманням законодавства, будiвельних норм i правил, проектних рiшень пiд час будiвництва об'ектiв рiзного призначення та !х техшчно! експлуатацп, !х велика к1льк1сть та внутрiшня суперечнiсть, не сприяють ефективному застосуванню цих норм.

Одним з найважливших завдань сучасного етапу реформування сфери будiвництва та архгтектури в Украíнi е створення сприятливих умов для розвитку пiдприемництва у цш сферi, зокрема шляхом вдосконалення юнуючо! державно! регуляторно! пол1тики. З урахуванням вступу Укра!ни до Свгтово! органiзацi! торпвт i формування нових механiзмiв спiвпрацi з £вропейським Союзом, на новому етат економiчного розвитку, коли !! визнано кра!ною з ринковою економiкою, необхiдно звернути увагу на анал1з юнуючих проблем розвитку та мехашзми реалiзацi! державного регулювання сфери будiвництва та арх1тектури.

Дослщження проблеми державно! регуляторно! политики у сферi будiвництва та архiтектури важливо не тшьки в контекстi правових, управлiнських та соцiально-економiчних реформ, а й головним чином в контекспв створення безпечних умов життя для населення, безпечного життевого простору, охорони навколишнього середовища. Це сприятиме ефективносп державного управлiння задля забезпечення його вадповадносп реалiям сьогодення.

Проте зазначена проблема вибору може бути виршена в межах оптимально! державно! регуляторно! политики, яка штерпретуеться у формГ ввдповщних нормативно-правових (регуляторних) актiв, що виступають регуляторами суспшьних вщносин у тш чи шшш галузi державного управлшня. Тому дослiдження теоретичних засад регуляторно! политики у сферi будiвництва та архiтектури, а також механiзмiв !! реалiзацi! набувають сьогодш ново! актуальность

Аналiз останшх дослiджень i публшацш

При дослiдженнi теоретичних засад державно! регуляторно! политики у шлузГ будiвництва та архiтектури, вагомий внесок було зроблено багатьма укра!нськими та закордонними науковцями. Зокрема, загальним засадам державно! регуляторно! политики присвячено шуковГ дослiдження О. Дегтяря, Т. Кравцово!, О. Крайник, О. Кужель, С. Кулика, К. Лятно!, М. По^бняка. Державному регулюванню мГсто6удГвно! дГяльносп придали увагу Д. Барзилович, Н. Мущинська, А. Матвiйчук, П. Покатаев, В. Ромасько та ш.

Формулювання мети дослвдження

Метою дослiдження е вивчення деяких аспектiв формування державно! регуляторно! политики у сферi будiвництва та архгтектури з врахуванням тих змш, що вiдбуваються внаслiдок реформи державного управлшня (децентралiзацi!).

Виклад основного матерiалу дослiдження

Перш шж переходити до розгляду процесiв формування та реалiзацi! державно! регуляторно! политики у сферi будiвництва та архiтектури, що включають у себе рГзш механiзми, шструменти та методи регулювання, розглянемо вщносини понять «державна политика» та «державна регуляторна политика», !х види тощо.

Полтика подметься на державну (офщшну, публiчну) i недержавну. Якщо результати полггачно! дiяльностi (проекти нормативно-правових актiв, управлiнськi ршення) набувають статусу офiцiйних, то вдеться про державну полтику. Уся шша дiяльнiсть (крiм виробничо!) належить до недержавно! полiтики.

Одне i3 фундаментальних дослiджень державно! полiтики виконано В. Тертичкою [1]. Вiн визначае державну полтику в широкому розумiннi цього термша як вирiшення суспiльних проблем державними шститущями через вибiр мiж дiяльнiстю (реалiзацiя альтернатив) та бездiяльнiстю (збереження status quo). Водночас, дослщження регуляторно! полiтики в його робот практично вiдсутнi.

Важливо дослiдити сшввщношення щодо полiтики i управлiння, державно! полгшки i державного управлiння, полгшки i правових актiв. О. Юлдашев [2] уважае, що полiтика - це системне управлшня, тобто таке, що здшснюеться в одновекторному напрямку, за допомогою внутрiшньо узгоджених мiж собою рiшень (хоча б на рiвнi цiлей), пов'язаних, як правило, у межах цшсно! програми. I, навпаки, рiзновекторне управлiння, у процеа якого систематично з'являються неузгодженi мiж собою рiшення, характеризуе стан, за яким едино! полiтики, по суп, немае.

Вщповщно до чинного законодавства, тд державною регуляторною полiтикою у сферi господарсько! дiяльностi (далi - ДРП) розумiють напрям державно! полгшки, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських вщносин, а також адм^стративних вщносин мГж регуляторними органами або шшими органами державно! влади та суб'ектами господарювання, недопущения ухвалення економiчно недоцiльних та неефективних регуляторних акпв, зменшення втручання держави в дГяльшсть суб'ектiв господарювання та усунення перешкод для розвитку господарсько! дГяльносп, що здшснюеться в межах, у порядку та в споаб, що встановлеш Конститущею та законами Укра!ни. Головним (проф№ним, базовим) у сферi державно! регуляторно! полгшки е Закон Укра!ни «Про засади державно! регуляторно! полгшки у сферi господарсько! дГяльносп» [3].

Чинна законодавчо-нормативна база надае широк права у формуваинi та реалiзацi! державно! регуляторно! полгшки як органам державно! влади та органам мюцевого самоврядування рГзних рГвшв (органам пу6лГчного управлiния), так i суб'ектам тдприемницько! дГяльносп, !х об'еднанням, науковим установам.

Реалiзуючись в тш чи шшш сферi господарювання, регуляторна полiтика набувае сшциФГчних рис, що виражають особливосп вадповадно! галузi. Нормативно-правовi (регуляторнi) акти у сферi будiвництва та архiтектури здебшьшого визначають управлiнськi процеси та дозвшьш процедури, !х вартiсть та тривал1сть, суб'ектно-об'ектнi вщносини мГж учасниками дозвшьно-регуляторного процесу. З огляду на це, державну регуляторну полгшку у сферi будiвництва та арх1тектури (далi - ДРП БА) можна визначати як напрям державно! регуляторно! полгшки, спрямований на:

- вдосконалення оргашзацшного, правового, шформацшного та шших механiзмiв регулювання адм^стративно-господарських вщносин у сферi будiвництва та архiтектури;

- зменшення державного впливу (включаючи вплив оргаиiв мюцевого самоврядування) на господарську дГяльшсть у цш сферi, що здiйснюеться у вщповщносп до законодавства та нормативно-правових (регуляторних) акпв рГзних суб'екпв нормотворення;

- забезпечення ефективно! реалiзацi! механiзмiв державного управлiния та !х модернiзацi! вадповадно до умов соцiально-економiчного розвитку.

В цьому розумшш сама регуляторна дГяльшсть у сферi будiвництва та архiтектури набувае бшьш ширшого змюту i включае дГяльшсть, спрямовану на тдготовку, прийняття, вiдстежения результативносп, перегляд регуляторних актiв, а також видачу документiв дозвшьного характеру у сферi будiвництва та архiтектури, яка здшснюеться органами державно! влади та органами мюцевого самоврядування, ФГзичними та юридичними особами, !х об'еднаннями, територiальними громадами в межах, у порядку та у споаб, що встановлеш законодавчими та нормативно-правовими (регуляторними) актами.

Щодо термша «6удГвництво» необхщно вiдзначити, що, незважаючи на досить широке його використання у законодавчих актах, вш дiстав свое нормативне визначення тшьки 2019 року тсля прийняття Закону Укра!ни «Про внесення змш до деяких законодавчих актiв Укра!ни щодо удосконалення порядку надання адмiнiстративних послуг у сферi будiвництва та створення £дино! державно! електронно! системи у сферi будiвництва» [4] шляхом внесення змш до Закону Укра!ни «Про регулювання мГсто6удГвно! дГяльносп» [5], а саме: «6удГвництво - нове 6удГвництво, реконструкцiя, реставрацiя, капiтальний ремонт об'екта будiвництва». До цього нормативне визначення було лише на пiдзаконному РГВШ.

Органiзацiя та функцiонувания чигсо! системи державного контролю у сферi будiвництва та архiтектури е одним з основних шпрямГв державно! полгшки у сферi мiстобудувания [там же]. Шдвищення дiевостi та ефективностi державного архiтектурно-будiвельного контролю, посилення його профiлактично! спрямованосп в останнi роки обумовили стшку тенденцiю до змiцнения мГсто6удГвно! дисциплши в державi.

Сформована структура оргашв державно! виконавчо! влади, уповноважених законодавством здшснювати державний архiтектурно-будiвельний контроль, виконуе завдання держави, вiдповiдаe юнуючим потребам сьогодення, але мае певш недолiки, як1 потребують усунення.

Державний архiтектурно-будiвельний контроль здiйснюеться уповноваженим центральним органам виконавчо! влади, Державною архитектурно-будiвельною шспекщею Укра!нi та !! територiальними органами [6], а окремi функцп переданi вiдповiдним виконавчим органам мюцевого самоврядування. Разом з тим, рiвень правопорушень у мiстобудiвнiй сферi залишаеться досить високим, що е наслщком нерозв'язаних проблем в органiзацi! державного архiтектурно-будiвельного контролю.

Недосконале нормативно-правове поле, недостатня ефективнiсть механiзмiв контролю, орiентацiя на здiйснення контролю шляхом шспекцшних перевiрок пiд час виконання будiвельних робiт не забезпечуе належно! мiстобудiвно! дисциплiни. Суб'екти державного архiтектурно-будiвельного контролю повинш придiляти бiльше уваги запоб^анню мiстобудiвних правопорушень.

Органами державного архiтектурно-будiвельного контролю не придiляеться достатньо! уваги глибокому аналiзу та оцiнцi системи державного архiтектурно-будiвельного контролю та його складових на сучасному етапi розвитку нацюнально! економiки.

Вироблення дiево! державно! полтики в суспiльствi практично неможливо без стратегiчного планування. Враховуючи постшш змiни, що вiдбуваються в сустльстш та державному управлiннi, необхiдно мати галузевi стратегi!' розвитку.

Система державного контролю у сферi будiвництва не мае стратеги розвитку, що створюе додатковi проблеми зi здiйснення державного архiтектурно-будiвельного контролю в Укра!нi, розвиток державного контролю у сферi будiвництва вiдбуваеться переважно завдяки реформуванню нацюнально! економiки. I на перший план виступае стратепчне планування (стратегiчний менеджмент), яке включае велику к1льк1сть компоненпв, головнi з яких для нашого дослiдження це - бачення розвитку адмiнiстративно-територiально! одиницi, формалiзованi цiлi, доступш ресурси, можливi регуляторнi механiзми, полггична воля та можливiсть ухвалення вщповщних управлiнських рiшень.

Разом з тим, наявт внутрiшнi проблеми системи контролю у сферi будiвництва в Укра!ш розв'язуються недостатньо. Особливо явно ця проблема постае пiд час проведення реформи децентралiзацi!, яка успiшно запроваджуеться в Укра!нi починаючи з 2015 року.

Шд децентралiзацiею (вiд лат. de - заперечення, centrum - основний центр) у широкому контексп розумiеться мiнiмiзацiя або лiквiдацiя централiзацi!, тобто розширення повноважень нижчих вщ центральних органiв публiчно!' влади, вщповвдно - прав (повноважень) адмшютративно-територiальних одиниць. Це процес передачi частини функцш та повноважень вищими рiвнями державного управлiння нижчим - вщ центральних органiв виконавчо! влади шститутам публiчно! адмiнiстрацi! регiонального та мюцевого рiвнiв [ ].

Децентралiзована форма публiчного управлiння базуеться на висновках економiчно! теорi!, що в сво!й основi складаеться iз чотирьох тез:

1. децентралiзацiя забезпечуе ефективнiше розмщення ресурсiв у публiчному секторi;

2. децентралiзацiя сприяе зростанню пiдзвiтностi публiчно!' адмiнiстрацi! у питаниях витрачання бюджетних коштiв;

3. наявнiсть власно! податково! бази активiзуе регiональнi та мiсцевi влади здiйснювати заходи щодо !! розширення, тобто стимулювати розвиток регюнальних i мiсцевих економiк, при цьому полшшуеться адмiнiструвания регiональних i мюцевих податшв;

4. надання права самостшного розпорядження бюджетними засобами стимулюе регюнальш та мiсцевi влади до скорочення необгрунтованих витрат у публiчному секторь

Децентралiзацiя у сферi формування та реалiзацi! державно! регуляторно! полiтики у сферi будiвництва та арх1тектури полягае у тому, що держава передае певш можливосп регулювання органам мюцевого самоврядування (функцi!' архитектурно-будiвельного контролю, повноваження у сферi земельних вiдносин тощо). Державне управлiния регiональним розвитком передбачае використання форм i методiв узгодження iнтересiв мiж центром i регюнами, посилення взаемозв'язку мiж використанням мiжрегiональних та внутрiшньо регiональних матерiальних ресурав i фiнансових потоков, способiв удосконалення мехаиiзму державно! пiдтримки соцiально-економiчного розвитку регюшв, особливо депресивних [7].

Отже, забезпечення сталого розвитку регiону вимагае формування та забезпечення функцiонувания вщповщного мехаиiзму державного регулювання, важливим шструментом якого е стратегiчне планування розвитку територш на регiональному й мюцевому рiвиях. Здiйснюючи державну регiональну полгшку, уряд кра!ни зобов'язаний чiтко й обгрунтовано сформулювати цiлi розвитку, розподшити !х на галузевi та регюнальш рiвнi, поставити завдання перед суб'ектами шдвщомчих територiй, iнвестувати державнi програми i проекти, забезпечити контроль за виконанням законодавчих актiв, правових норм.

Такти чином, формування ДРП БА представляе собою систему управлшня, що характеризуеться рядом аспекпв, серед яких:

- методолопчний, що представляе собою набiр механiзмiв, iнструментiв, методiв i заходiв регуляторного характеру, що використовуються у процеа регулювання процесiв будiвництва та архггектури. Саме методологiчна обгрунтованiсть цього регулювання забезпечуе дiевiсть заходiв регулювання, спрямованих на досягнення поставлених цiлей. Обов'язково слад зазначити, що стратегiя мюцевого/регюнального розвитку i стратеги ДРП БА (та вгдповгдт документи державного планування i просторового розвитку) повиннi розроблятися на однш методологiчнiй основi;

- оргашзацшний, що забезпечуе еднiсть розгляду управлiнських вiдносин у процесi розвитку регюну/громади та просторового розвитку територш регiонiв/громад;

- соцiально-економiчний, що забезпечуе аналiз юнуючо! соцiально-економiчноi системи на основi поточного ресурсного забезпечення i перспективного економiчного та просторового потенцiалiв територiй [8].

До механiзмiв адшшстративного регулювання, який вже показав свою дiевiсть та ефективнiсть на мюцях, е передача функцiй та частини повноважень щодо здiйснення держархбудконтролю вщ Державно! iнспекцii архiтектурно-будiвельного контролю Украши органам мiсцевого самоврядування та мюцевим органам виконавчо! влади повноважень [9]. Цим Законом також спрощено деяш дозвiльнi та погоджувальнi процедури в будiвництвi.

Державний контроль е необхщним елементом системи адмiнiстративно-правового регулювання. Державний архiтектурно-будiвельний контроль в Украiнi е даевою системою органiв державного контролю, яка функцюнуе за допомогою дiевих методiв та розвинутих механiзмiв державного архiтектурно-будiвельного контролю з метою забезпечення будiвництва та експлуатацii безпечних для життя та здоров'я громадян техшчно надiйних та мiцних будiвель та споруд.

Державний контроль визначаеться як вид даяльносп держави, спрямований на забезпечення подальшого розвитку суспiльства. Контроль - це функщя, яку держава здшснюе з метою перевiрки дотримання i виконання поставлених завдань, прийнятих рiшень та !х правомiрностi. Завдання контролю, як функцii держави, полягае у спостереженш та перевiрцi розвитку системи й уах 11 елемеипв вiдповiдно до визначених напрямiв, а також у попередженш можливих помилок i суб'ективних неправомiрних дiй, що суперечать чи слугують стимулюючими чинниками такого розвитку. Контроль також тюно пов'язаний з шшими видами дiяльностi i може входити до 1х складу як певна частина [10].

Державний контроль вщбуваеться за принципом максимально прозорих процедур в сферi мiстобудування, iз застосуванням заходiв контролю, обов'язковосп припинення мiстобудiвних порушень та незворотносп застосування жорстких штрафних санкцш. Всi суб'екти мiстобудiвноi галузi дотримуються встановлених норм та процедур, передбачених мiстобудiвним законодавством.

Органи державного архiтектурно-будiвельного контролю виконують визначенi законом функци у спосiб та в межах чинного законодавства вщповщно до встановленого порядку. Посадовi особи органiв державного архiтектурно-будiвельного контролю е професiоналами, такими, що виконують сво! посадовi обов'язки i спроможнi належним чином протистояти корупцiйним проявам з боку недобросовюних представник1в сфери будiвництва та архггектури.

Функцiя контролю органiв державного архiтектурно-будiвельного контролю в першу чергу спрямована на профiлактику та протидш мютобудГвним правопорушенням, на сприяння виконанню будiвельних робГт суб'ектами мютобудГвно! дГяльносп на належному технiчному, технологiчному та безпековому рГвнг

Розвитку механiзмiв державного управлшня у сферi будiвництва та архггектури сприятиме розроблення та впровадження стратеги розвитку державного контролю у сферi мютобудування в Укра1ш, обов'язковим елементом яко! мають бути стратегiчнi напрями розвитку механiзмiв державного контролю в мютобудГвнш сферi [11]. Для визначення стратегiчних напрямiв розвитку державного контролю у сферi будiвництва та архггектури в Украiнi необхiдно сформувати концептуальш напрями розвитку управлiнських механiзмiв державного архiтектурно-будiвельного контролю. Саме для цього Кабшетом МшютрГв Украiни прийнято низку нормативно-правових актiв, що формують стратепчш напрямки розвитку.

2015 року Уряд затвердив низку нормативно-правових акпв, розроблених Мiнрегiоном з метою подальшоi Гмплементаци норм Закону Украши [5]. Зокрема, Урядом шдтриманий проект розпорядження Кабiнету МшютрГв Укра!ни «Про внесення змГн у додаток до розпорядження Кабшету МшютрГв Укра!ни вГд 16 травня 2014 р. №523», який сприятиме належному виконанню органами державного архггектурно-будiвельного контролю сво!х повноважень [12]. Документом передбачаеться, що адмшютративш послуги будуть г надалi надаватися Держархбудiнспекцiею через центри надання адмiнiстративних послуг (ЦНАП), утворенГ при Ки!вськ1й мГськ1й держадшшстраци, мГських, селищних, сГльських радах (1х виконавчих органах) населених пунктГв.

Нагадаемо, що до 2015 року територ1альш органи ДАБ1 функцюнували лише на р1вш обласп та надавали в1дпов1дш послуги щодо реестрацп декларацп про початок виконання тдготовчих робгт, про початок виконання буд1вельних робгт, про готовшсть об'екта до експлуатацп у ЦНАП, що утвореш при Кшвськш м1ськш держадшшстраци, м1ських радах (!х виконавчих органах) населених пункпв, яш е адм1тстративними центрами областей.

Тепер, враховуючи процеси децентрал1зацп та тдвищення статусу територ1альних громад (ТГ) до статусу м1ст обласного значения, делеговаш функцп м1сцев1 органи виконавчо! влади та органи м1сцевого самоврядування ТГ зможуть надавати у ЦНАП, що розташоваш у в1дпов1дному населеному пункту, адмшстративш послуги, що надаються органами ДАБ1.

Також тдтримано постанову Кабшету Мш1стр1в Укра!ни «Деяш питання д1яльносп оргашв державного архгтектурно-буд1вельного контролю» [13], метою яко! е здшснення заход1в, спрямованих на дотримання уповноваженими органами м1стобудування та арх1тектури, структурними шдроздшами Ки!всько! та Севастопольсько! м1ських державних адмшстрацш та виконавчими органами сшьських, селищних, м1ських рад з питань державного архгтектурно-буд1вельного контролю, шшими органами, що здшснюють контроль у сфер1 м1стобуд1вно! д1яльносп, вимог законодавства у сфер1 м1стобуд1вно! д1яльносп, буд1вельних норм, державних стандарпв 1 правил тд час провадження ними м1стобуд1вно! д1яльносп.

Ще одшею постановою Кабшету Мш1стр1в Укра!ни «Про затвердження Порядку здшснення державного архгтектурно-буд1вельного нагляду» [14] передбачаеться створення належних умов для реал1зацп положень вищезазначеного Закону та запровадження державного нагляду за дотриманням вимог законодавства органами державного архгтектурно-буд1вельного контролю.

Таким чином, передача повноважень ДАБ1 на м1сцевий р1вень (на р1вень оргашв м1сцевого самоврядування) в рамках процеав децентрал1зацл тдвищить контроль над забудовою з боку громад та в1дпов1дальшсть оргашв м1сцевого самоврядування за створеш об'екти архгтектури 1 е прикладом д1евого шструменту адмшстративного регулювання [15].

Вважаемо, що ефективна реал1защя державно! регуляторно! полгтики у сфер1 буд1вництва та архгтектури можлива тшьки за наявносп в1дпов1дних мехашзм1в !! реал1зацп, як1 дшть комплексно, в1дпов1дають основним компонентам регуляторно! д1яльносп, загальним засадам державного регулювання, репональним особливостям розвитку територш. Оск1льки мехашзми реал1заци ДРП БА -це складна комплексна система, призначена для ефективного врегулювання адмшстративно-правових вщносин м1ж дозвшьно-регуляторними органами державно! влади та суб'ектами господарювання, то вона повинна мати визначену структуру 1 в1дпов1дне нормативно-правове забезпечення. При цьому застосування в1дпов1дних метод1в, засоб1в й шструменпв державного впливу, в1дпов1дно до основних принцитв дозвшьно-регуляторно! д1яльносп спрямовано на забезпечення сталого розвитку репошв та територш.

Висновки

На основ1 анал1зу основних наукових шдход1в до визначення мехашзм1в державного управлшня та розумшня суп й сгаввадношення державно! полгтики та державно! регуляторно! полгтики у сфер1 буд1вництва та архгтектури сформулюемо так висновки.

Отже, державну регуляторну полгтику у сфер1 буд1вництва та архгтектури необхщно визначати в широкому розумшш як напрям державно! регуляторно! полгтики, спрямований на вдосконалення нормативно-правового регулювання адмшстративно-господарських вщносин у сфер1 буд1вництва та архгтектури, зменшення адмшстративного впливу на господарську д1яльшсть у цш сфер1, розвиток тдприемництва у цш сфер1 та формування в1дпов1дного б1знес-ктмату.

Таким чином, розробка державно! регуляторно! полгтики у сфер1 буд1вництва та архгтектури р1вш полягае у правильному формуванш регуляторних дш (управлшських ршень, що вводяться у дш в1дпов1дними нормативними документами державного планування або комплексним планувальним документом). При цьому ДРП БА враховуе, в якш сощально-економ1чнш ситуацп Г! будуть реал1зовувати: для сощально-економ1чних систем, що перебувають в умовах зростання; систем, що знаходяться в умовах перебудови (нестабшьносп, невизначеносп); систем, що мають розвинену шфраструктуру, яка зараз не використовуеться або перебувае у стагнацп.

Це особливо актуально при актив1заци процеав децентрал1заци та збшьшення шлькосп владних повноважень, що передаються з державного на репональний та м1сцевий р1вш.

Список використаноТ лiтератури

1. Тертичка В. Державна полижка: анал1з та здшснення в Укра!ш. К.: Видавництво Соломп Павличко «Основи». 2002. 750 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

2. Юлдашев О. Х. Проблеми вдосконалення державно! регуляторно! полгтики в УкраТш: монограф1я. К.: МАУ., 2005. 336 с.

3. Про засади державно! регуляторно! полтики у сферi господарсько! дiяльносri: Закон Укра!ни вiд 11.09.2003 № 1160-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160-15

4. Про внесения змш до деяких законодавчих актiв Укра!ни щодо удосконалення порядку надання адштстративних послуг у сферi будiвництва та створення £дино! державно! електронно! системи у сферi будiвництва: Закон Укра!ни вiд 17.10.2019 № 199-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/199-20

5. Про регулювання мiстобудiвно! дiяльностi: Закон Укра!ни вщ 17.02.2011 № 3038-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3038-17

6. Питання Державно! iнспекцi!' архтгектури та мiстобудувания: постанова КМУ вщ 15 вересня 2021 р. № 960. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/960-2021-%D0%BF#Text

7. Ковальчук В. Новi пiдходи до управлшня соцiально-економiчним розвитком регiонiв. Теорiя та практика державного управлшня i мкцевого самоврядування. № 1. 2015. URL: http://el-zbirn-du.at.ua/2015_1/8.pdf

8. Дурман М.О. Стратегiя регуляторно! полiтики як один з шструменпв реалiзацi! стратегi! розвитку адмiнiстративно-територiально! одиницi. Вiсник Нацiонального ушверситету цивiльного захисту Укра!ни: зб. наук. пр. Х. Вид-во НУЦЗУ, 2020. Вип. 1 (12). (Серiя «Державне управлшня»). С. 414-427. URL: http://vdu-nuczu.net/ua/arhivukr DOI: https://10.5281/zenodo.3842067

9. Про внесення змш до деяких законодавчих актив Укра!ни щодо децентралiзацi! повноважень у сферi архiтектурно-будiвельного контролю та удосконалення мiстобудiвного законодавства : Закон Укра!ни вiд 9 квiтия 2015 року за №320-VIII. URL: https://dabi.gov.ua/docs/zak09-04-2015-320.pdf

10. Кузшченко О. В., Околович М. £. Державний архiтектурно-будiвельний контроль як зааб регулювання органами мiсцевого самоврядування мiстобудiвно! дiяльностi. URL: http: //dspace. oduvs. edu.ua/bitstream/123456789/1212/1/ Кузшченко1_2018%2С_ПШД._ПРАВН._ЧАТОПИС^

11. Юрченко £. О. Удосконалення системи державного контролю в будiвництвi. Ефективнiсть державного управлшня. 2012. Вип. 32. С. 330-337. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2012_32_43

12. Деяш питання надання адмшстративних послуг органiв виконавчо! влади через центри надання адштстративних послуг : розпорядження Кабiнету Мшс^в Укра!ни вiд 16 травня 2014 р. N 523-р ^з змшами i доповненнями, внесеними розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 19 серпня 2015 року N 905-р). URL: https://dabi.gov.ua/docs/decentral003.pdf

13. Деяш питання дiяльностi оргашв державного архiтектурно-будiвельного контролю : постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни вщ 19 серпня 2015 р. N 671. URL: https://dabi.gov.ua/docs/post19-08-2015-671.pdf

14. Про затвердження Порядку здiйснення державного архiтектурно-будiвельного нагляду : постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 19 серпня 2015 р. N 698. URL: https://dabi.gov.ua/docs/post19-08-2015-698.pdf

15. Дурман М.О., Дрожжин Д.Ю. 1нструменти регуляторно! дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування // Науковий вюник: державне управлiния: журнал. К.: МАУП, Видавництво Унiверситету економiки та права «КРОК». 2020. №1 (3) 2020. С. 84-97. URL: https://nvdu.undicz.org.ua/index.php/nvdu/article/view/30 DOI https://doi.org/10.32689/2618-0065-2020-1(3)-84-96

References

1. Tertychka V. Public policy: analysis and implementation in Ukraine. K. Solomiya Pavlychko Publishing House "Fundamentals". 2002. 750 p.

2. Yuldashev OH Problems of improving the state regulatory policy in Ukraine: monograph. K. UIA., 2005. 336 p.

3. On the principles of state regulatory policy in the field of economic activity: Law of Ukraine of 11.09.2003 Vip. 1160-IV. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160-15 (Accessed 3 March 2022)

4. On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning the Improvement of the Procedure for Providing Administrative Services in the Sphere of Construction and Creation of the Unified State Electronic System in the Sphere of Construction: Law of Ukraine of October 17, 2019 Vip. 199-IX. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/199-20 (Accessed 3 March 2022)

5. On regulation of urban planning activities: Law of Ukraine of 17.02.2011 Vip. 3038-VI. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3038-17 (Accessed 3 March 2022)

6. Issues of the State Inspectorate for Architecture and Urban Planning: Resolution of the Cabinet of Ministers of September 15, 2021 Vip. 960. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2021-%D0%BF#Text (Accessed 3 March 2022)

7. Kovalchuk V. New approaches to managing socio-economic development of regions. Theory and practice of public administration and local self-government. Vip. 2015. Available at: http://el-zbirn-du.at.ua/2015_1/8.pdf (Accessed 3 March 2022)

8. Durman MO Regulatory policy strategy as one of the tools for implementing the strategy of development of the administrative-territorial unit. Bulletin of the National University of Civil Defense of Ukraine: Coll. Science. H. Publishing House, NUTSZU, 2020. Vip.. 1 (12). (Public Administration Series). Pp. 414-427. Available at: http://vdu-nuczu.net/en/arhivukr DOI: https: //10.5281/zenodo.3842067 (Accessed 3 March 2022)

9. On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning Decentralization of Powers in the Sphere of Architectural and Construction Control and Improvement of Urban Development Legislation: Law of Ukraine of April 9, 2015, Vip. 320-VIII. Available at: https://dabi.gov.ua/docs/zak09-04-2015-320.pdf (Accessed 5 March 2022)

10. Kuznichenko OV, Okolovich ME State architectural and construction control as a means of regulating local government urban planning activities. Available at: http://dspace.oduvs.edu.Ua/bitstream/123456789/1212/1/ Ky3HHneHKo1_2018% 2C_nHB^._nPABH._^ACOnHC.pdf (Accessed 5 March 2022)

11. Yurchenko EA Improving the system of state control in construction. Efficiency of public administration. 2012. Vip. 32. pp. 330-337. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2012_32_43 (Accessed 5 March 2022)

12. Some issues of providing administrative services of executive bodies through the centers of administrative services: the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of May 16, 2014 Vip. 523-r (with changes and additions made by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of August 19, 2015 Vip. 905-r). Available at: https://dabi.gov.ua/docs/decentral003.pdf (Accessed 5 March 2022)

13. Some issues of activity of the state architectural and construction control bodies: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of August 19, 2015 Vip. 671. Available at URL: https://dabi.gov.ua/docs/post19-08-2015-671.pdf (Accessed 5 March 2022)

14. On approval of the Procedure for state architectural and construction supervision: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of August 19, 2015 Vip. 698. Available at: https://dabi.gov.ua/docs/post19-08-2015-698.pdf (Accessed 5 March 2022)

15. Durman MO, Drozhzhin D.Yu. Instruments of regulatory activity of local governments // Scientific Bulletin: Public Administration: Journal. K. IAPM, Publishing House of the University of Economics and Law "KROK". 2020. Vip. (3) 2020. pp. 84-97. Available at: https://nvdu.undicz.org.ua/index.php/nvdu/article/view/30 DOI https://doi.org/10.32689/2618-0065-2020-1(3)-84-96 (Accessed 5 March 2022)

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.