CC BY
82другие заболевания, не связанные с ногами. Потому что на подошве стопы (как и на ушной раковине) имеются БАТ - представители всех органов нашего тела, поэтому вы тем самым заодно делаете себе оздоровительный массаж стоп и всего организма.
Еще один механизм, включающийся при хождении босиком, связан с избавлением от лишних электрических зарядов, ведущих к хронической усталости, бессоннице, неврозам, часто имеющим место у беременных женщин.
Особенности ведения родов. При неосложненной форме, а также в отсутствие акушерских показаний к оперативному родоразрешению, роды ведутся через естественные родовые пути с обязательным эластическим бинтованием нижних конечностей в родах. Роды целесообразно вести без защиты промежности с ранней эпизиотомией.
При наличии у женщины «высокого» варикоза (варикозное расширение вен влагалища, вульвы, зоны шейки матки) рекомендовано родоразрешение путем операции кесарева сечения. При производстве операции необходимо строго соблюдать принцип минимальной травматизации кровеносных сосудов как при доступе в брюшную полость, так и при вскрытии матки.
В послеродовом периоде обязательно интенсивное наблюдение с ежедневным контролем коагу-лограммы.
Особенности ведения послеродового периода. У женщин с риском тромботических осложнений - через 6-8 часов после родов применяют антикоагулянты прямого действия. Ранняя активизация. Эластическая компрессия. Пероральный прием препаратов венотического действия и местное лечение. Контроль коагулограмм. С 3-5 дня - контрольная УЗГД сосудов нижних конечностей.
Заключение. Профилактика рецидивов, физическая реабилитация и рекомендации при выписке из акушерского стационара: планирование последующей беременности не ранее, чем по истечении 3-х лет после перенесенного тромбофлебита; после выписки из стационара обязательное диспансерное наблюдение флеболога; консервативное лечение венозной недостаточности и физическая реабилитация со своевременной хирургической коррекцией; нормализация диеты; ЛФК, вечерний 20-минутный легкий самомассаж, ходьба по лестнице; плавание в бассейне и морской воде, прохладный душ для ног; нормализация условий труда (прекращение длительных статических нагрузок); периодическое 20-минутное пребывание в горизонтальном положении с приподнятым ножным концом; ношение обуви на каблуке средней высоты (3-4 см); избегание тепловых процедур (бани, сауны, длительные инсоляции и др.); санаторно-курортное лечение как при ХВН, так и в период послеоперационной реабилитации (курорты с радоновыми, сероводородными, кремнистыми водами), лечение повторяют через 1-1,5 года.
Выводы.
1. Таким образом, варикозная болезнь вен у
женщин репродуктивного возраста способна значительно осложнять течение беременности, родов, послеродового периода.
2. Неуклонно прогрессируя, заболевание приводит к хронической венозной недостаточности I - IV ст., расстройствам гемодинамики и инвалидизации пациенток.
3. Определение риска заболевания и доклиническая диагностика с адекватной и своевременной коррекцией и физической реабилитацией являются мерами эффективной профилактики тяжелых расстройств в родах, связанных с наличием варикозного расширения вен.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем клинико-физиологического обоснования применения методов физической реабилитации при варикозном расширении вен у беременных.
Литература
1. Астахов В. М., Шемякова М. А. Варикозное расширение вен и беременность - актуальная проблема акушерства. -Донецк, 2002. - С. З1.
2. Василюк М. Д., Шевчук М. Г. Варикозная болезнь нижних конечностей у женщин. - К.: Здоров’я,1992. - 1S4 с.
3. Емельянов С. Д. Клиника, основные принципы лечения варикозной болезни нижних конечностей, тромбоэмболические осложнения у беременных и родильниц. // Методические рекомендации. - Волгоград, 19SS. - 22 с.
4. Кулаков В. И. Течение беременности, родов, послеродового периода и система свертывания крови у женщин с варикозным расширением вен нижних конечностей. - М. - 1967.
5. Смотров В. А., Симарова А. В., Томашевский Н. И., Нечаев С. В. Профессиональная подготовка студентов-реа-билитологов. // Педагогика, психологія та медико-біо-логічні проблеми фізичного виховання і спорту, 200б. -№ 10. - С. 222 -225.
6. Харарберюш В. А., Соболь А. А., Кондратенко П. Г, Васильев А. А., Конькова М. В. Варикозная болезнь нижних конечностей и ее осложнения. - Донецк,1999. - 112 с.
7. Stainer M., Hillemanns H. G. Venostasin retard in the management of venous problems during pregnancy. // Phlebology. - 1990. - № 5. - pg. 41- 44.
Поступила в редакцию 01.11.2007г.
Д ЕТЕРМІНАНТИ ПСИХОСОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ І ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ
Носков В.І., Кальянов А.В., Носкова О.В.
Донецький інститут управління
Анотація. У статті розглядаються детермінанти психосоматичного здоров’я студентів і викладачів вищої школи, фактори ризику, що впливають на його рівень, наводяться заходи з оптимізації здоров’я. Одними з валідних, інформативних та адекватних методик визначення рівня психосоматичного здоров’я студентів і науково-педагогічних працівників вищої школи є санологічна самооцінка здоров’я та методика оцінки наявності хронічних захворювань (патологічного індексу). Обґрунтована, розроблена та запроваджена інноваційна технологія освітньої діяльності в умовах оздоровчо-виховного комплексу. Це сприяє попередженню дії різноманітних факторів ризику розвитку психосоматичних порушень здоров’я учасників навчального процесу.
Ключові слова: психосоматичне здоров’я, студенти, викладачі, фактори ризику.
Аннотация. Носков В.И., Кальянов А.В., Носкова О.В. Де-
25З
терминанты психосоматического здоровья студентов и преподавателей высшей школы. В статье рассматриваются детерминанты психосоматического здоровья студентов и преподавателей высшей школы, факторы риска, влияющие на его уровень, приводятся меры по оптимизации здоровья. Одними из валидных, информативных и адекватных методик определения уровня психосоматического здоровья студентов и научно-педагогических работников высшей школы является санологическая самооценка здоровья и методика оценки наличия хронических заболеваний (патологического индекса). Обоснована, разработана и внедрена инновационная технология образовательной деятельности в условиях оздоровительно-воспитательного комплекса. Это оказывает содействие предупреждению действия разнообразных факторов риска развития психосоматических нарушений здоровья участников учебного процесса.
Ключевые слова: психосоматическое здоровье, студенты, преподаватели, факторы риска.
Annotation. Noskov V.I., Kal’yanov A.V., Noskova O.V. Determinanty of psychosomatic health of students and teachers of higher school. Psychosomatic health characteristics of the learning process participants, the risk factors that influence psychosomatic health and measures of its improving are under great consideration in this article on the basis of results which were obtained in the carried out researches. One of valid, informative and adequate techniques of definition of a level psychosomatic health of students and scientific and pedagogical workers of the higher school is medical the self-estimation of health and a technique of an estimation of presence of chronic diseases (a pathological index). The innovational technology of educational activity in conditions of an improving -educational complex is proved, developed and introduced. It assists the prevention of action of various risk factors of development psychosomatic infringements of health of participants of educational process.
Key words: psychosomatic health, students, teaching staff, risk factors.
Вступ.
Україна робить послідовні кроки у модернізації вищої освіти відповідно до основних положень національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті.
У вказаному напрямі на всіх рівнях вищої освіти іде процес переосмислення цінностей людських ресурсів, вимог до моральної, соціальної, управлінської, корпоративної, правової, професійної та функціональної компетентності майбутніх працівників, їх готовності до праці в сучасних умовах. З врахуванням цих вимог вища освіта передбачає фундаментальну, наукову, психофізичну, загальнокультурну й практичну підготовку фахівця як особистості. Тому орієнтація на формування і розвиток здорової та моральної особистості є підґрунтям оптимального функціонування всієї системи освіти, становлення національного інтелекту та рушійною силою сучасного суспільства в Україні.
За даними сучасних психологічних досліджень почуття підвищеної психічної тривожності відчувають 4-5% населення регіонів України, яке звертається за відповідною допомогою до психологів і психотерапевтів [1]. За статистикою Міністерства охорони здоров’я України приблизно 27% дошкільної та понад б0% учнівської молоді мають різні порушення психосоматичного здоров’я [2]. Тільки 10 % випускників закладів освіти завершують навчання в загальноосвітній школі без чітких відхилень у психосоматичному здоров’ ї.
Результати дослідження осіб віком 17-21 років показали, що 15% мають незадовільну нервово-психічну стійкість, 20% - не задоволені міжособистісними стосунками, 25% - потребують додаткового психологічного обстеження. Встановлено, що більш ніж 40% юнаків характеризуються слабким психічним і фізичним здоров’ям, близько 30% мають різні межові нервово-психічні розлади (МНПР) [1]. Відомо, що коли об’єктивні і суб’єктивні показники працездатності погіршуються на 10-15% - це є прямим підтвердженням перевтоми, зміна цих цифр понад 15% потребує комплексного негайного втручання для відновлення психічного і фізичного здоров’я особистості [1,3].
Адаптація студентів до специфічних умов навчання у вищій школі у більшості випадків відбувається стихійно. В цьому складному питанні дуже рідко застосовуються певні методи діагностики і заходи регуляції психологічного забезпечення і супроводу навчального процесу.
Швидка втома і висока нервово-психічна напруга у студентів часто пов’язана з принципово новими умовами навчання, проживання, темпу життя, організації праці і відпочинку, відсутністю індивідуального підходу, гіперінформацією на фоні збільшення вимогливості викладачів вищої школи, збільшенням загального навантаження і зниженням адекватних можливостей організму, що здійснює взаємний вплив по замкненому колу, поглиблюючи негативні впливи на психічне і фізичне здоров’я особистості. Труднощі процесу адаптації, якщо вони не долаються, стають і причиною неуспішності студентів у навчанні. За окремими спостереженнями студенти мають певні фактори ризику порушень психосоматичного здоров’ я та низьку успішність навчання (до 90% студентів) [1,4,5]. Сукупність описаних чинників має суттєвий вплив на весь комплекс показників психосоматичного здоров’я і ставить проблему його са-нологічного діагностування, прогнозу та корекції.
Робота виконана за планом НДР Донецького інституту управління.
Формулювання цілей роботи.
В цьому зв’язку метою досліджень була розробка заходів щодо оптимізації психосоматичного здоров’я студентів соціономічних спеціальностей та викладачів гуманітарного вищого навчального закладу.
Об ’єктом досліджень: є стан психосоматичного здоров’я учасників навчального процесу: студентів різних спеціальностей та науково-педагогічних працівників гуманітарного вищого навчального закладу.
Предметом досліджень є санологічні показники психосоматичного здоров’я та основні чинники розвитку його порушень у студентів та викладачів вищої школи.
Основна гіпотеза роботи полягала в припущенні залежності показників психосоматичного здоров’я студентів від характеру та специфіки вимог до рівня їх професійної підготовки за окремою соціоно-мічною спеціальністю.
При виконанні дослідження вирішувалися такі наукові завдання:
1. Здійснити розподіл та визначити залежність індексу самооцінки здоров’я і патологічного індексу від характеру навчальної діяльності (спеціальності) студентів - юристів, менеджерів і психологів та науково-педагогічних працівників гуманітарного вищого навчального закладу;
2. Визначити психологічні чинники розвитку порушень психосоматичного здоров’я за сьома видами захворювань (класів хвороби);
3. Розглянути можливість використання та визначити інформативність опитувальника щодо самооцінки здоров’я студентів та науково-педагогічних працівників гуманітарного вищого навчального закладу.
Методи досліджень: у роботі використовувалася методика санологічної самооцінки здоров’я (СОЗ), що містила 28 різноманітних питань, за якими надавалися відповіді «так» чи «ні », а на 29 питання -«добре», «задовільне», «погане» та «дуже погане здоров’я » [3]. Підсумковий показник уявляв кількісну оцінку СОЗ, що дорівнювала 0 при ідеальному та 29 -при дуже поганому здоров’ї. Індивідуальні показники СОЗ використовувалися для оцінки наявності хронічних захворювань (патологічного індексу) за наступними формулами:
Пі = 0,05*КВ + 0,093*С0З - 1,327 (1)
Пі = 0,011*КВ + 0,057*ШЗ - 0,103 (2)
де Пі - патологічний індекс;
КВ - календарний вік;
СОЗ - самооцінка здоров’я, відносні одиниці.
Перша формула використовувалася для осіб чоловічої, друга - жіночої статі.
У роботі за вказаними методиками були досліджені 58 студентів соціономічних спеціальностей (психологи, менеджери, юристи) та 31 науково-педагогічний працівник гуманітарного вищого навчального закладу.
Наукова новизна дослідження полягає у встановлені особливостей розподілу санологічних показників здоров’я студентів і викладачів гуманітарного вищого навчального закладу, які є основою для його аналізу, прогнозу та корекції.
Результати дослідження.
Відношення до власного здоров’я є одним з центральних, але поки що недостатньо розроблених проблемних питань психології здоров’я. Відношення до здоров’я уявляє собою систему індивідуальних, вибіркових зв’язків особистості з різними явищами дійсності, що сприяють або погрожують здоров’ ю людей, а також певну оцінку індивідом свого фізичного та психічного стану [6].
Існують різноманітні психодіагностичні методики, які дозволяють виявляти осіб з ознаками перед-патології у психічній сфері і одночасно проводити з ними психопрофілактичні, психокорекційні та психогігієнічні заходи, що основані на комплексній оцінці адаптивних та дезадаптаційних особистісних факторів та копінг-стратегій поведінки людини.
При жорстокому стилі поведінки характерними стають риси так званого «поведінського типу А» та збільшується ризик захворювань серцево -судинної системи [10].
Навчальна діяльність студентів взагалі відрізняється високим емоційним тиском, що закладений як до природи юнацького віку, так і до початкових етапів навчально - професійного розвитку особистості.
Приблизно для 10% молодих людей характерні «екстремально» високе суб ’ єктивне значення, низький рівень стійкості до фрустрації та стресу. Несприятливими наслідками поведінки та переживань особистості такого типу можуть бути різного роду психосоматичні розлади з високим ризиком коронарних захворювань [11].
Здійснене нами узагальнення даних сучасної літератури [1, 3, 4, 9, 10] стосовно можливого впливу психологічних чинників на порушення психосоматичного здоров’я особистості дозволило систематизувати відповідну інформацію відносно розвитку семи найбільш поширених класів хвороб (табл. 1)
Розглядаючи фактори ризику на прикладі одного з найбільш поширених класів хвороб - онкологічних захворювань, можна виділити декілька взаємопов’язаних блоків психологічних проблем:
- комплекс рис особистості (тип «С»), для якого характерна трудність у проявлені негативних емоцій, особливо образи та гніву, соціальної позитивності, турбота про потреби інших людей;
- реакції особистості на психотравмуючі ситуації (безнадійність, безпорадність, депресія, відчай), які порушують функцію імунного догляду;
- шкідливі звички: куріння, зловживання алкоголем, дизгармонічні сексуальні відношення;
- емоційні реакції: життєва криза, відсутність належного контролю над ситуацією;
- зниження ефективності психологічних захисних механізмів та копінг- поведінки;
- зміна соціальних зв’язків, зокрема, сімейних відносин.
Здійснена самооцінка здоров’я студентами соціономічних спеціальностей і науково-педагогічних працівників гуманітарного вищого навчального закладу дозволила встановити наступні особливості (табл. 2).
При однорідності показників віку студентів соціономічних спеціальностей вік науково-педагогічних працівників складав 35,38 роки. Отримані дані щодо самооцінки здоров’я, згідно з якими показник СОЗ у викладачів в порівнянні з психологами на 22,1 % менший (Р < 0,01), а з менеджерами - на 22,9 % менший (Р < 0,01), не зважаючи на відчутну різницю у віці. Це у певній мірі підтверджує і розподіл за станом здоров’я обстежених осіб. Проте отримані дані щодо патологічного індексу дають іншу картину. Тут аналізуємий показник ПІ у студентів приблизно на третину кращий, ніж у викладачів. Зокрема, у психологів він менший на 25,5 % (Р < 0,01), менеджерів - 26,4 %, юристів - на 38,2 % (Р < 0,01). Враховуючи, що календарний вік
Психологічні чинники розвитку порушень психосоматичного здоров ’я особистості
Психологічні чинники порушень здоров’я Можливі порушення психосоматичного здоров’я
Нездатність висловлювати власні емоції, хронічний дисстрес, дезадаптація, почуття безпомічності, самотності, безнадійності, схильність до уболівання та депресії, стереотипність мислення, упертість, образи на близьких, відмова від свого покликання, замкнутість, надмірна самокритичність, негативна життєва установка, внутрішня незадовільність, втрата близьких та рідних людей. Онкологічні захворювання
Низький рівень стійкості до стресів, соціально-психологічної адаптації до мікро та макроколективу, наявність дисстресу, дезадаптації, проявів конфліктної поведінки з гострим негативним емоційним переживанням, негативні прояви емоцій у нестабільних інтровертів (меланхоліків) та екстравертів (холериків), емоційна напруженість та нестійкість, тривожність, поганий настрій, почуття страху, депресія тощо Серцево-судинні захворювання
Порушення психодінаміки та вищої нервової діяльності, наявність функціональних нервово-психічних порушень у вигляді неврозів, зниження працездатності, перенапруження та виснаження нервової системи, погіршення уваги, підвищена втомленість, почуття страху, негативні прояви емоцій у осіб-інтравертів, підвищена емоційна нестійкість та почуття високої напруженості і тривожності, погані самопочуття та настрій, порушена соціально-психологічна адаптація до колективу, наявність частих конфліктів, підвищені вимоги до себе Виразкова хвороба шлунку та дванадцятоперстної кишки
Часті дисстреси, психічні травми (розлучення с близькими та рідними, хвороба та смерть близьких, тощо), суб’єктивні переживання, що пов’язані з конфліктними ситуаціями, почуття напруги, стресу та тривожності, власної неповноцінності, постійний погіршений настрій, низький рівень стійкості до стресів, соціально-психологічної адаптації, часті прояви негативних емоцій, несприятливі соціально-психологічні сімейні обставини, тощо Захворювання печінки та жовчного міхура
Невпевненість у собі, підвищена ранимість, тривожність, емоційна напруженість, підозра, замкнутість, власна неповноцінність, занижена самооцінка, недостатня комунікабельність, нерішучість, емоційна нестабільність, недовірливість, неконтрольовані прояви гніву тощо Захворювання шкіри
Часті дисстреси та психічні травми, суб’єктивні переживання, незадоволеність собою, низький рівень самопочуття, активності та настрою, занижена самооцінка та соціально -психологічна адаптація, нерішучість у життєвих ситуаціях, почуття власної неповноцінності. Захворювання підшлункової залюзи
Низький рівень стійкості до стресів, почуття страху, тривожності та напруги, високий рівень чутливості до критики, недостатня соціально - психологічна адаптація до мікроколективу працюючих, наявність частих конфліктів, відсутність у моделях поведінки особистості дієвих механізмів захисту від болі, критики та страхів Надлишкова вага
Т аблиця 2
Показники самооцінки здоров ’я студентами соціономічних спеціальностей та науково-педагогічними працівниками гуманітарного вищого навчального закладу, (X ± 5іх)
Найменування показників Психологи (п = 32) Юристи (п = 18) Менеджери (п = 8) Науково-педагогічні працівники (п = 31)
Вік, роки 20,88 ± 0,21 19,60±0,06 19,75±0,24 35,38±1,40
Самооцінка здоров’я, несприятливі відповіді 12,00 ± 0,51 10,44±0,84 12,13±0,74 9,35±0,47
Патологічний індекс 0,82 ± 0,03 0,68±0,05 0, 81±0,06 1,10±0,09
Розподіл за станом здоров’я, %
добре 34,4 50,0 50,0 71,0
задовільне 65,6 50,0 37,5 25,8
погане 12,5 3,2
акумулює негативні прояви у психосоматичних, психофізіологічних, функціональних, клінічних, імунологічних показниках, можна вважати цю різницю пов’язану з впливом вікового фактору. Між тим, отримані дані можна пояснити і неоднозначністю сприйняття людиною свого власного стану здоров’я і досить часто відношенням до нього. До речі при інших рівних умовах жінки оцінюють свій стан здоров’я більш упереджено, ніж чоловіки, про що свідчать порівняно високі значення індексу СОЗ у жінок [3].
Певну інформативність з точки зору діагностики конкретних станів здоров’я осіб різних категорій і вікових груп має розподіл величин індексів СОЗ за окремими градаціями (табл. 3).
Встановлено, що найбільш розповсюдженими градаціями індексу СОЗ серед студентів-юристів та студентів-менеджерів є значення 9-11 несприятливих відповідей (50,0 і 62,5 % ). У студентів - психологів цей розподіл має більш рівномірний характер з 31,2 % несприятливих відповідей щодо стану власного здоров’я за градацією СОЗ - 15 - 17 одиниць. У той же час майже 40 % відповідей науково-педагогічних працівників за індексом СОЗ припадає на діапазон його значень 6-8 одиниць, тобто на 2-3 градації менше ніж у студентів соціономічних спеціальностей гуманітарного ВНЗ.
Асиметричним за своїм характером стосовно студентів є розподіл іншого показника - патологічно-
го індексу науково-педагогічних працівників (табл. 4).
Майже п’ята частина досліджуваних НПР мала розподіл патологічного індексу за чотирма більш високими його значеннями, які на відміну від студентів були притаманні тільки викладачам, що можно пояснити накопиченням з віком різних видів хвороб (захворювань). Загальною ознакою для всіх учасників навчального процесу була найбільша величина розподілу за градацією 0,6 - 0,9 значень патологічного індексу серед студентів (43,8 - 62,5 %) та науково-педагогічних працівників (48,5 %). Тобто приблизно кожний другий учасник навчального процесу «наближався» до стану наявності однієї хвороби.
Розроблена та запроваджена у Донецькому інституті управління гуманістично орієнтована модель професійної освіти передбачає використання диференційованого підходу до студентів у фізкультур -но-оздоровчому блоці оздоровчо-виховного комплексу ВНЗ. Цей підхід передбачає розподіл студентів за трьома навчальними відділеннями (з можливістю, за достатніх підстав, переходу з одного до іншого). Це спеціальне медичне відділення, куди зараховуються особи з вираженими відхиленнями у стані психосоматичного здоров’я; основне навчальне відділення; відділення підвищення спортивної майстерності, до якого рекомендуються студенти першого курсу (без відхилень у стані здоров’я), що мають успіхи у спорті. Такий підхід створює сприятливі умови для оптимі-
Таблиця 3
та науково-педагогічних працівників гуманітарного індексом самооцінки здоров ’я, %
Розподіл студентів соціономічних спеціальностей вищого навчального закладу за
Студенти та науково-педагогічні працівники Значення індексу
3-5 6-8 9-11 12-14 15-17
Студенти-психологи (п = 32) 6,3 12,5 25,0 25,0 31,2
Студенти-юристи (п = 18) 11,1 11,1 50,0 16,7 11,1
Студенти-менеджери (п = 8) -- 12,5 62,5 12,5 12,5
Науково-педагогічні працівники (п = 31) 6,5 38,7 25,8 19,4 9,6
Т аблиця 4
Розподіл студентів соціономічних спеціальностей та науково-педагогічних працівників гуманітарного вищого навчального закладу за патологічним індексом, %
Студенти та науково-педагогічні працівники Значення патологічного індексу
0,2-0,5 0,6-0,9 1,0-1,3 1,4-1,7 1,8-2,1 2,2-2,5 2,6-2.8
Студенти-психологи (п = 32) 15,6 43,8 40,6 — — — —
Студенти-юристи (п = 18) 27,8 55,6 16,6 — — — —
Студенти-менеджери (п = 8) 62,5 37,5 — — — —
Науково-педагогічні працівники (п = 31) 6,4 48,5 22,6 9,7 3,2 3,2 6,4
зації психосоматичного здоров’я, інтелектуального й особистісного розвитку студентів, сприяє утвердженню цінностей самоактуалізації, формуванню мотивів особистісного зростання майбутніх фахівців. Застосування засобів в рамках фізкультурно-оздоровчого блоку оздоровчо-виховного комплексу активізує резерви успішної соціально-психологічної адаптації і підтримання нормальних психофізіологічних станів студентів і викладачів.
В умовах оздоровчо-виховного комплексу використовується комплекс психодіагностичних, психогігієнічних, психокорекційних та організаційних заходів, що підвищують ефективність попередження та зниження дії факторів ризику розвитку психосоматичних захворювань учасників навчального процесу в гуманітарному вищому навчальному закладі.
Висновки:
1. Одними з валідних, інформативних та адекватних методик визначення рівня психосоматичного здоров’я студентів і науково-педагогічних працівників вищої школи є санологічна самооцінка здоров’я та методика оцінки наявності хронічних захворювань (патологічного індексу). Показники самооцінки здоров’я студентів соціономічних спеціальностей гуманітарного ВНЗ у порівнянні з викладачами є на 22,1 - 22,9 % більш несприятливими, проте рівні патологічного індексу у студентів приблизно на третину кращі, ніж у науково-педагогічних працівників. Цю різницю можна пояснити впливом вікового фактору, що акумулює зміни та накопичення негативних проявів у психосоматичних, психофізіологічних, функціональних, клінічних, імунологічних показниках стану здоров’я людини. Майже п’ята частина досліджуваних науково - педагогічних працівників мала розподіл патологічного індексу за чотирма більш високими ніж у студентів градаціями.
2. З метою психогігієнічного забезпечення і супроводу гуманістично орієнтованої професійної підготовки студентів вищої школи в Донецькому інституті управління обґрунтована, розроблена та запроваджена інноваційна технологія освітньої діяльності в умовах оздоровчо-виховного комплексу ВНЗ, що сприяє попередженню дії різноманітних факторів ризику розвитку психосоматичних порушень здоров’ я учасників навчального процесу, створенню сприятливих умов для його оптимізації, утвердженню цінностей самоактуалізації, формуванню мотивів особистісного зростання майбутніх фахівців.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем психосоматичного здоров’я студентів і викладачів вищої школи.
Література
1. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я / Навчальний посібник: М.С. Корольчук, В.М. Крайнюк, А.Ф. Косенко, Т.І. Кочергіна. - К.: Фірма «ІНКОС», 2002. - 272 с.
2. Инновационные технологии в гуманитарном вузе / В.И. Носков, А.В. Кальянов, О.В. Мирошниченко и др.; Под ред.
В.И. Носкова. - Донецк: ООО «Лебедь», 2002. - 288 с.
3. Войтенко В.П. Здоровье здоровых. Введение в саноло-гию. - Киев: Здоровье, 1991. - 246 с.
4. Носков В.І. Основи психогігієнічного забезпечення гуманістично орієнтованої професійної підготовки студентів // Автореф. дис. ... доктора психологічних наук. -Київ, 2002. - 30 с.
5. Дьяконов И.Ф., Овчинников Б.В. Психотерапия психосоматических заболеваний // Ананьевские чтения. - 2005: Материалы научно-практической конференции «Ананьевские чтения - 2005» / Под редакцией Л.А. Цветковой, Л.М. Шипицыной. - СПб.: Издв-во С. - Петербургского университета, 2005. - С. 255
6. Березовская Р.А. Влияние состояния здоровья менеджеров на особенности их отношения к здоровью // Ананьевские чтения - 2004: Материалы научно-практической конференции «Ананьевские чтения - 2004» / Под редакцией Л.А. Цветковой, Л.М. Шипицыной. - СПб.: Изд-во С. - Петербургского университета, 2004. - С.157-159
7. Полтавцева Н.С. Эмоциональные особенности детей-си-рот как фактор риска психосоматических расстройств // Развитие специальной (коррекционной) психологии в изменяющейся России: Материалы научно-практической конференции «Ананьевские чтения - 2005» / Под редакцией Л.А. Цветковой, Л.М. Шипицыной. - СПб.: Изв-во
С.-Петербургского университета, 2005. - С.414-41б
S. Товбин Г.М., Артемьева В.А. Модель анализа связи психологических характеристик и риска возникновения ИБС // Ананьевские чтения - 2005» / Под редакцией Л.А. Цветковой, Л.М. Шипицыной. - СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 2005. - С.284-286
9. Васильков В.М., Василькова Л.В. Психофізіологічне здоров’я молоді як проблема її духовного, фізичного та професійного розвитку // Молодежь и государство: Материалы IV Международной научно-практической конференции, г. Артемовск, 13-15 октября 200б года. -Донецк: ООО «Новый мир», 200б. - С. 70-71
10.Wolanski N. Rozwoj biologiczny czlowieka. - Warzawa: PWN. 1975. - 4S6 s.
11.Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие. - Киев, 1994. - 16s с.
Надійшла до редакції 17.11.2007р.
ОЗДОРОВИТЕЛЬНАЯ ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ПРИ НАРУШЕНИИ ОСАНКИ У ДЕТЕЙ
Партас И. Г., Терещенко И.В.
Донецкий государственный институт здоровья, физического воспитания и спорта
Аннотация. В статье рассмотрены вопросы нарушения осанки у детей и предложены комплексы физических упражнений при нарушениях осанки. На осанку ребенка отрицательно влияют: недостаточная освещенность рабочего места в школе и дома, мягкая постель, ограничение двигательной активности ребенка и пребывания его на свежем воздухе. Для полноценного восстановления здоровья ребенка нужна качественно новая организация лечебно-реабилитационных мероприятий с широким использованием лечебно-охранительного режима, диетотерапии, фармакологии, ЛФК, массажа, физиотерапии, психотерапии.
Ключевые слова: осанка, нарушения осанки, физическая культура, комплекс физических упражнений.
Анотація. Партас І.Г., Терещенко І.В. Оздоровча фізична культура при порушенні постави у дітей. В статті були розглянуті питання порушення постави у дітей і були запропоновані комплекси фізичних вправ при порушеннях постави. На поставу дитини негативно впливають: недостатня освітленість робочого місця в школі й будинку, м’яка постіль, обмеження рухової активності дитини й перебування його на свіжому повітрі. Для повноцінного відновлення здоров’я дитини потрібна якісно нова організація лікувально-реабілітаційних заходів із широким використанням лікувально-охоронного режиму, дієтотерапії, фармакології, ЛФК, масажу, фізіотерапії, психотерапії.
Ключові слова: постава, порушення постави, фізична культура, комплекс фізичних вправ.
Annotation. Partas I., Tereshenco I. Health physical culture at violation of carriage for children. In the article the questions of violation of carriage are considered at children and the complexes
