CC BY
62Організація здоров’язберігаючого навчального процесу у вищій школі в сучасних умовах
Борейко Н.Ю.
Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт»
Анотації:
Розглянуто основи організації цілісного здоров'язберігаючого навчального процесу у вищій школі відповідно до сучасних умов модернізації освіти. Проведено аналіз більш 30 нормативних документів та літературних джерел. В дослідженні приймали участь 1896 студентів НТУ «ХПІ». Визначено зміст, принципи системи здоров'язберігаючого навчального процесу. Виявлено педагогічні умови здоров'язберігаючої системи для студентів технічних вузів. Доведено, що у цілях підвищення якості освіти необхідно проведення оптимізації навчальної, психологічної і фізичного навантаження студентів та викладачів, створення в вищих освітніх закладах умов для збереження і зміцнення їхнього здоров'я.
Ключові слова:
здоров'я, збереження, система, умови, діяльність, культура, технологія, студенти.
Борейко Н.Ю. Организация здоровьесберегающего учебного процесса в высшей школе в современных условиях.
Рассмотрены основы организации целостного здоровьесберегающего учебного процесса в соответствии с современными условиями модернизации образования. Проведен анализ более 30 нормативных документов и литературных источников. В исследовании принимали участие 1896 студентов НТУ «ХПИ». Определено содержание, принципы системы здоровьесберегающего учебного процесса, выявлены педагогические условия здоровьесберегающей системы для студентов технических вузов. Доказано, что в целях повышения качества образования необходимо проведение оптимизации учебной, психологической и физической нагрузки студентов и преподавателей, создание в высших образовательных закладах условий для сохранения и укрепления их здоровья.
здоровье, сохранение, система, условия, деятельность, культура, технология, студенты.
Boreyko N.U. The organization of health-saving educational process in university with modern conditions. In
the article the fundamentals of health-saving educational process in accordance with the current conditions of educational modernization. The analysis of more than 30 regulatory documents and literature. The study involved 1896 students of NTU “KPI”. With the help of theoretical analysis, the content, principles of health-saving educational process, identified the pedagogical conditions of health-saving system for students of technical universities. It is well-proven that for upgrading education the lead through of optimization of the educational, psychological and physical loading of students and teachers, creation in higher educational закладах of terms, is needed for a maintainance and strengthening of their health.
health, storage, system, condition, activity, culture, technology, students.
Вступ.
Нині, спрямовуючись на забезпечення європейської якості вищої освіти, більшість вищих навчальних закладів намагається відійти від традиційної системи навчання, відбувається перехід до навчального процесу інноваційного типу, новим педагогічним технологіям і новому змісту. Оновлення змісту освіти здійснюється в умовах децентралізації керування, широкої автономізації освітніх закладів, розвитку варіативності освіти, інтенсифікації змісту (лавина дисциплін та інформації, необхідна для засвоєння студенту, збільшується й ускладнюється з кожним роком). При цьому, вищі освітні заклади повинні створити основу для подальшої успішної професійної самореалізації і забезпечити максимально сприятливі умови для формування не лише професійних знань, умінь та навичок, а й цілісної гармонічної особистості фахівця з високим рівнем працездатності, а відповідно і здоров'я. Тому одним із критеріїв якості вищої освіти повинна бути його здоров'язберігаюча і здоров'язміцнювальна орієнтація. Декларування примата розуму в людині привело до втрати його цілісності, що негативно позначилося на практичній, особливо педагогічній діяльності. Педагоги вже тривалий час переважно займаються «наповненням глечика», тобто передачею знань. У сучасній вищій освіті усе більше і більше відчувається домінанта «інтелектуальної» освіти. Разом з тим, вже більше 100 років тому, філософ Г.Спенсер у своїй праці: «Виховання: розумове, моральне і фізичне» відзначав, що через розумову домінанту в освіті учні перебувають у стані хронічної перевтоми, що негативно позначається на фізичний та психічний розвиток, а також здоров'я в цілому. Таким чином, «новина» про перевантаження учнів та студентів давно вийшла
© Борейко Н.Ю., 2010
з дитячого віку і вирішувалась вченими багатьох галузей науки, але нині зберігає свою актуальність. Безсистемне та безконтрольне постійне збільшення обсягу розумового навантаження у навчанні приводить до психоемоційних та фізичних перевантажень, перетворюючи саму навчальну діяльність у вищому навчальному закладі у фактор ризику для здоров'я студентів. При цьому необхідно враховувати, що не всі інноваційні процеси і технології, можуть бути використані у вищий школі й однозначно визначені як безпечні для здоров'я студентів.
Таким чином, в умовах зростання обсягу й інтенсивності навчальної діяльності, підвищених вимог до знань, неможливо забезпечити гармонічний розвиток студентів без визначення здоров’язберігаючих вимог до усього навчального процесу, а також виокремлення факторів ризику дезадаптації до навчання і виявлення ефективних педагогічних технологій, що підвищують адаптивні можливості студентів до підвищених навантажень і стресів. І тому, сьогодні з відходом від однаковості й уніфікованості вищої освіти, зі створенням умов для варіативної і особистісно орієнтованої педагогіки принципово важливо забезпечити можливість реалізації лише таких освітніх програм, що задовольняють вимогам збереження і зміцнення фізичного, психічного, соціального компонентів здоров'я студентів.
Дослідження медиків та педагогів останніх двадцяти років (Е.Булич, О.Вільхова, В.Гузинін, О.Дубай, О.Дрозд та ін.) виявили стійку тенденцію до істотного зниження показників здоров'я студентів вищих навчальних закладів. Низький рівень здоров'я студентів викликає занепокоєння і, з метою його поліпшення необхідно застосовувати лише такі педагогічні технології, які мають якісний показник здоров’язбереження, спрямовані
на врахування індивідуальних можливостей організму та можуть забезпечити у процесі навчання прийомам психічної та фізичної саморегуляції.
Численні фізіолого-гігієнічні і психофізіологічні дослідження переконали педагогів і керівників системи освіти у тому, що необхідно невідкладно приймати спеціальні заходи для збереження і зміцнення здоров'я студентів. Разом з тим, до дійсного часу, найбільш розробленими залишаються питання формування здоров’я та формування здорового способу життя (О.Вакуленко, А.Голобородько, В.Горащука, О.Дубогай, С.Кириленко, С.Лапаєнко, В.Оржеховська, Л.Сущенко, О.Яременко та інші) і практично відсутні дослідження проблеми забезпечення цілісного здоров’язберігаючого навчального процесу вищої школи відповідно до сучасних умов модернізації освіти.
Таким чином, актуальність проблеми, визначається тим, що дотепер не розроблено цілісну систему здоров’язберігаючої діяльності в вищій школі відповідно до сучасних агресивних для здоров’я умов навчального процесу, відсутні теоретично обґрунтована модель її організації, планування і змісту, розробка яких має забезпечити покращення якості навчання студентів.
Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робот кафедри фізичного виховання НТУ «ХПІ».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - розробка основ організації цілісного здоров’язберігаючого навчального процесу студентів відповідно до сучасних умов модернізації освіти.
Методи та організація досліджень. У процесі досягнення визначеної мети дослідження використовувались наступні методи - теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів з психолого-педагогічної, валеологічної, гігієнічної літератури, нормативних документів, спостереження за практикою організації навчального процесу у вищій школі, анкетування, а також дослідження динаміки змін здоров’я студентів НТУ «ХПІ».
Результати дослідження.
Планування оптимальної системи здоров’язбері-гаючого навчального процесу у вищий технічній школі вимагає вирішення цілого комплексу завдань: пошуку сучасних, ефективних наукових підходів до моделювання педагогічної й оздоровчої діяльності; розробка результативної стратегії керування здоров’язберігаючою діяльністю у вищий школі; визначення педагогічних умов, що забезпечують максимальну здоров’язберігаючу ефективність навчального процесу.
Для розв’язання означених завдань необхідно визначити сутність здоров’язберігаючої діяльності (ЗЗД) у навчальному процесі. ЗЗД можна представити, як компонент педагогічної системи, який, незважаючи на свою відносну незалежність, є її невід'ємною частиною. Традиційно ЗЗД у вищому навчальному закладі містить лише фізичне виховання й окремі оздоровчі заходи, що обмежені економічними умовами, а також довільним вибором адміністрації. Проте ЗЗД необ-
хідно розглядати не лише як комплекс заходів щодо збереження та зміцнення здоров'я студентів та викладачів, в основі якої є лише фізкультурно-оздоровча робота, а як більш складне інтегроване, що включає наступні поняття:
• системи - компоненти ЗЗД, що знаходяться в складних взаємодоповнюючих і взаємодіючих відносинах;
• організації (керування) системи - механізми зв'язку та регуляції між компонентами системи ЗЗД;
• процесу (функціонування), що визначає здоров’язберігаючий, здоров’яформуючий і оздоровчий вектори розвитку системи освіти.
Розглядаючи ЗЗД, як систему - упорядковану сукупність взаємозалежних і взаємообумовлених компонентів, необхідно охарактеризувати кожний з них, визначити місце і значення кожного у загальній структурі:
• мета - забезпечити максимальну здоров’язберігаючу ефективність навчального процесу;
• педагогічні умови, обумовлені організацією і станом внутрішнього середовища закладу, що включає освітню, розвиваючу, оздоровлюючу частини;
• зміст - заходи та програми різних напрямків здоров’язбереження, здоров’яформування, оздоровлення;
• засоби - здоров’язберігаючі технології та прийоми в рамках різних напрямків роботи в системі ЗЗД;
• форми організації діяльності - групові, індивідуальні.
• результат - позитивна динаміка професійної підготовки студента, при стабільних показниках психічного, фізичного та соціального здоров'я, які відповідають до всіх параметрів норми.
Об'єкт впливу системи ЗЗД - гармонізація здоров’я студента до вимог навчального процесу, на яке спрямовані всі педагогічні, психологічні та профілактичні та лікувальні впливи, при цьому стан психічного, фізичного та соціального здоров'я є одним з головних критеріїв якості педагогічної системи і валідності заходів впливу.
Суб’єкт системи ЗЗД - це не лише адміністрація вищого навчального закладу та викладачі з валеології, безпеки життєдіяльності, фізичного виховання, медичний персонал, а усі без винятку викладачі вищого навчального закладу (вищої математики, фізики, статистика та ін.) і інший персонал, що забезпечує і обслуговує навчання (повари, будівельники, смітники та ін.), а також, і це є найважливішим, сам студент, від якого (його свідомого ціннісного ставлення до здорового способу життя та навичок реалізації ЗСЖ) у більшому ступені залежить ефективність здоров’язбереження.
Спираючись на поняття «здоров’я» (визначене ВОЗ), як фізичного, психічного і соціального благополуччя та на пріоритетні сьогодні гуманістичну парадигму освіти та особистісто орієнтованої підхід, метою організації ЗЗД у вищих навчальних закладах є забезпечення психофізичного та соціального здоров'я всіх суб'єктів освітнього процесу (студентів, педагогів) незалежно від їхніх індивідуальних особливостей та формування у кожного з них відповідальності за
своє здоров'я й умінь підтримувати його. Усвідомлення цієї мети усіма суб’єктами системи забезпечує визначену гарантію її досягнення. При цьому, система ЗЗД зможе досягти поставленої мети, лише якщо відповідає потенціалові системи освіти, за наступних умов:
• формування ієрархічної системи педагогічних цілей через орієнтацію на конкретні реально досяжні результати навчання, виходячи із лише дійсно (не декларативно) існуючого резервного потенціалу (педагогічного, матеріально-технічного, медичного, науково-методичного та ін.) конкретного навчального закладу;
• взаємозв'язку цілей здоров’язбереження і модернізації системи освіти.
Педагогічні умови ЗЗД з позицій організації педагогічного процесу визначаються середовищем, що може бути поділене на дві складові: зовнішню (природну, соціальну, економічну) та власне педагогічну (освітнього закладу). Можливості впливу педагогів на першу досить обмежена, у той же час зміна і створення власно педагогічного середовища є потенціалом здоров’язберігаючої системи.
Педагогічне середовище - це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, що утримуються в соціальному та просторово-предметному оточенні (В. Ясвин), яке має наступні параметри: 1) навколишнє оточення (архітектура, зовнішній і внутрішній дизайн); 2) людський фактор (персональний простір, статусно-рольовий та статутовіковий розподіл суб'єктів навчально-виховного процесу); 3) програма навчання (діяль-нісна структура, стиль викладання, форми навчання і т.п.). Виходячи, із структурно-змістовного визначення здоров’язберігаючого середовища, наданого Г.Ковальовим, його можна представити як трикомпонентну систему середовищ:
• предметне середовище - господарська інфраструктура, матеріальне забезпечення навчальної й оздоровчої діяльності, організація харчування, проживання та відпочинку студентів. Вона визначається якістю приміщень, технічним, медичним та спортивним оснащенням, організацією системи проживання, харчування та відпочинку під час канікул з урахуванням вимог санітарних правил і норм;
• комунікативне середовище - міжособистісні відносини між суб'єктами педагогічного процесу, індивідуальні і типологічні особливості викладачів та студентів, якість підготовки усіх фахівців, що здійснюють навчальний процес, взаємини викладачів і студентів, їхнього розуміння здорового способу життя;
• навчально-виховне та оздоровче середовище - форми і принципи навчально-виховної й оздоровчої діяльності.
Через те, що педагогічне середовище, майже ніколи не знаходиться в стані статичної рівноваги, а постійно динамічно змінюється (обумовлено економічними і матеріальними умовами, ротацією кадрів, пошуком нових методик і технологій) необхідна координація
керування системою здоров’язбереження. Це є актуальним саме в сучасних умовах модернізації освіти, коли вона знаходиться у фазі нестійкості, через велику кількість змін (кредитно-модульна система, збільшення самостійної роботи та відповідальності студентів, комп’ютеризація усього навчального процесу, збільшення розумового та психоемоційного навантаження на студента та викладача). Надлишкова кількість змін без наукового фізіолого-гігієнічного обґрунтування веде до надмірного виснаження енергетичних ресурсів системи, і вона стає не здоров’язберігаючою, а, навпаки, «руйнуючою» для здоров'я студента та викладачів.
До засобів ЗЗД відносяться різноманітні методики, прийоми, методи та технології, за допомогою яких здійснюється здоров’язберігаючий вплив. Здоров’язберігаючі технології - це технології, спрямовані на розв’язання завдань збереження, підтримки і збагачення здоров'я суб'єктів педагогічного процесу. Відповідно до мети можна виокремити наступні групи здоров’язберігаючих технологій: профілактичні, які спрямовані на підвищення резистентності та адаптаційних механізмів організму студентів; фізкультурно-оздоровчі - фізичний розвиток і зміцнення здоров'я; спортивно-дозвільні - залучення до спортивної діяльності, збільшення рухової активності; освітні -формування культури здоров’я, ціннісного ставлення до здорового способу життя, навичок зберігання здоров’я. Також до засобів ЗЗД необхідно віднести прийоми забезпечення емоційної комфортності та позитивного психологічного самопочуття студентів та викладачів в процесі навчального і позанавчального спілкування.
Керування ЗЗД повинно здійснюється не лише адміністрацією вищого навчального закладу, викладачами, медиками, а і усіма учасниками навчального процесу та самим студентом. Воно являє собою систему:
• планування ЗЗД, яке в сучасних умовах модернізації освіти, повинно бути гнучким, спиратися на безперервний процес пошуку нових шляхів та методів удосконалювання навчальної діяльності за рахунок уточнення набору завдань і узгодження їх один з одним, виявлення додаткових можливостей, умов і факторів, що визначають успішність досягнення поставленої мети здоров’язбереження;
• проектування та розробки засобів ЗЗД, що визначається через активну позицію суб’єктів ЗЗД, яка дозволяє здійснювати інноваційну діяльність з моделювання і проектування нових засобів, форм і технологій ЗЗД;
• створення педагогічних умов ЗЗД - формування предметного, комунікативного, навчально-виховного та оздоровчого середовища, а також забезпечення її всім необхідним для результативної діяльності - персоналом, приміщеннями, обладнанням, фінансами та ін.;
• рефлексію виконання управлінських рішень, яка реалізується через суб'єктивну оцінку кожним учасником освітнього процесу актуалізації власних задач у рішенні питань здоров’язбереження;
• мотивацію - стимулювання персоналу навчального закладу та студентів до пошуку нових методів, прийомів і технологій у роботі, активізація власної життєстверджуючої позиції у формуванні здорового способу життя як цінності;
• координацію діяльності всіх учасників педагогічного процес - досягнення узгодженості в роботі всіх ланок навчального закладу за допомогою налагодження раціональних зв'язків (комунікацій) між ними;
• контролю та діагностику ЗЗД, які виступає елементом зворотного зв'язку;
• оцінку ефективності діяльності установи, яка здійснюється за ступенем досягнення поставленої мети з урахуванням ступеня змін «об'єктів» і економічності зроблених при цьому «витрат»;
• корекцію виконання управлінських рішень здійснюється на підставі результатів проміжної діагностики.
Аналізу динаміки змін у стані здоров’я студентів НТУ «ХПІ» дозволив виокремити наступні фактори ризику порушень здоров’я під час процесу навчання:
• погіршення функціонування органів зору (поява короткозорості у 14% студентів);
• порушення опорно-рухового апарату (порушення постави у 12%);
• збільшення алергічних проявів у 18%;
• погіршення діяльності шлунково-кишкового тракту у 21%;
• порушення діяльності серцево-судинної системи у 14%;
• збільшення депресивного стану у 27%;
• поява захворювань нирок 16%.
Висновки.
Аналіз практичної організації навчального процесу у вищій школі виявив низький рівень організації здоров’язбереження. Реалізація здоров’язберігаючих технологій здійснюється лише на заняттях з фізичного виховання та валеології, в малих відсотках у самостійній діяльності студентів після занять та на канікулах. Виявлено низький рівень готовності усіх суб’єктів навчального процесу до забезпечення ЗЗД.
Необхідно зазначити, що при вступі до вищих навчальних закладів більш 40% студентів мають значні порушення у стані здоров’я (з кожним роком цей відсоток збільшується), серед яких 85% з хронічними захворюваннями, тому організація здоров’язберігаючого навчального процесу не може повністю розв’язати проблему забезпечення високої якості навчання без розробки нових підходів до побудови корекційного середовища для «групи ризику» - студентів з відхиленням здоров’я, тому у подальших дослідженнях зусилля науковців потрібно спрямувати на розробку такого середовища.
Здоров’язбереження у навчального процесу є складною системою. Лише через забезпечення усіх її компонентів можливо поліпшити стан здоров’я студентів. У цілях підвищення якості освіти поряд з іншими заходами необхідно проведення оптимізації навчальної, психологічної і фізичного навантаження студентів та викладачів, створення в вищих освітніх
закладах умов для збереження і зміцнення їхнього здоров'я, через наступні заходи:
• розвантаження змісту освіти;
• використання оптимізованих до здоров’я студентів методів навчання;
• підвищення адаптаційних можливостей організму студентів;
• збільшення кількості та якості занять фізичним вихованням, оздоровчих заходів;
• організації моніторингу стану здоров'я студентської молоді;
• пропаганда здорового способу життя;
• поліпшення організації харчування студентів;
• створення зон здоров’я на території вищого навчального закладу та в гуртожитках;
• організація дозвілля, канікулярного часу та літнього відпочинку.
Подальші дослідження передбачаєть-
ся провести в напрямку вивчення педагогічного здоров’язберігаючого середовища у вищому навчальному закладі.
Література:
1. Горащук В.П. Формирование культуры здоровья школьников (теория и практика) / В.П. Горащук - Луганск: Альма-матер, 2003. - 376с.
2. Омельченко С.О. Погляди науковців на проблему здоров’я та здорового способу життя / С.О. Омельченко // Освіта на Луганщині. - 2006. - 1(24). - С. 107-112.
3. Сивцова А.М. Организационно-педагогические условия реализации здоровьесберегающих педагогических технологий в работе с детьми старшего дошкольного - младшего школьного возраста: автореф. ... канд. пед. наук / Сивцова Антонина Михайловна - СПб.,2008. - 24с.
4. Спенсер Г. Воспитание: умственное, нравственное и физическое / пер. с анг. / Сост. и отв. ред. ГБ.Корнев. - М.: Узд-во УРАО, 2003 - 54с.
5. Ясвин ВЛ. Образовательная среда: от моделирования к проектированию. / ВЛ. Ясвин. - М., 1997. - 346 с.
Надійшла до редакції 16.11.2010р.
Борейко Наталья Юрьевна [email protected]
