CC BY
7
УДК 338.48-6:641/642(477.87) DOI https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.53
Г. П. ЩУКА
доктор педагопчних наук, професор, професор кафедри географй та туризму Закарпатський угорський шститут iMeHi Ференца Ракощ II ORCID: 0000-0003-4368-5081
М. З. ПАСКА
доктор ветеринарних наук, професор, завщувач кафедри готельно-ресторанного бiзнесу Львiвський державний ушверситет фiзичноl культури iменi1вана Боберського ORCID: 0000-0002-9208-1092
О. В. ПОБ1ГУН
кандидат географiчних наук, доцент, доцент кафедри туризму, рекреаци та регюнального розвитку Iвано-Франкiвський нацiональний техшчний унiверситет нафти i газу
ORCID: 0000-0001-5387-1510
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОСНОВНА УМОВА РОЗВИТКУ ГАСТРОНОМ1ЧНОГО ТУРИЗМУ НА ЗАКАРПАТТ1
Ця стаття присвячена використанню державно-приватного партнерства в KOHmeKcmi системного розвитку гастрономiчного туризму в Закарпаттi, як однШ з найбшьш перспективних та важливих галузей, яка е способом iдентифiкацii наци, сприяе збереженню культурное спадщини, досягненню цшей сталого розвитку, забезпечуе можливiсть економiчного зростання сшьськог мiсцевостi, вiдповiдального споживання та виробни-цтва, соцiальноi ^rnm^i та добробуту громади тощо. Водночас вiдсутнi до^дження, як аналгзують досвiд ДПП на регюнальному ринку гастрономiчного туризму. Мета до^дження: розглянути можливостi розвитку ДПП в оргашзаци гастрономiчного туризму Закарпаття на сучасному етапi. Методика. Застосовано систем-но-структурний та дiалектичний тдходи до розгляду поставлених проблем з використанням методiв анал1зу, синтезу, систематизаци, моделювання. Результати. Визначено суб'ектiв ринку гастрономiчного туризму; охарактеризовано рiвень взаемодИ стейкхолдерiв на ринку гастрономiчного туризму Закарпаття, встановлено, як перешкоди заважають Им вибудовувати ефективну спiвпрацю на даному етат. На основi аналiзу зарубiжного досвiду визначено кроки, як забезпечують ефективтсть орган1зацИ ДПП в управлiннi цим сектором. Надано рекомендацИ щодо оргашзаци партнерства на регiональному та мкцевому рiвняху подальшому. Наукова новизна. Вперше проанал1зовано рiвень взаемодИ суб'ектiв гастрономiчного туризму Закарпаття та охарактеризовано стан ДПП в цьому секторi туризму. Практична значимiсть. Реалiзацiя визначених кроюв щодо оргашзацИ ДПП в гастрономiчному туризмi на рiвнi територи (територiальних громад) дае можливiсть об'еднати стейк-холдерiв даного ринку, забезпечити збереження культурно'1' спадщини, досягнення цшей сталого розвитку, забезпечуе можливiсть економiчного зростання альсько'1' мiсцевостi тощо.
Ключовi слова: гастрономiчний туризм Закарпаття, ДПП, державно-приватне партнерство в гастроно-мiчному туризмi Закарпаття.
H. Р. SHCHUKA
Doctor of Pedagogical of Sciences, Professor, Professor at the Department of Geography and Tourism Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education
ORCID: 0000-0003-4368-5081
M. Z. PASKA
Doctor of Veterinary Sciences, Professor, Head of the Department of Hotel and Restaurant Business Lviv State University of Physical Culture named after Ivan Bobersky
ORCID: 0000-0002-9208-1092
O. W. POBIHUN
Ph.D. (Geographic Sciences), Associate Professor, Associate Professor at the Department of Tourism, Recreation
and Regional Development Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas ORCID: 0000-0001-5387-1510
PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP AS THE ESSENTIAL CONDITION FOR THE DEVELOPMENT OF GASTRONOMIC TOURISM IN TRANSCARPATTIA
This article is devoted to the use of public-private partnership in the context of the systemic development of gastronomic tourism in Transcarpathia, as one of the most promising and important industries, which is a way of identifying the nation, contributes to the preservation of cultural heritage and the achievement of sustainable development goals, provides the possibility of economic growth in rural areas, job creation, responsible consumption and production, social stability and well-being of the community, etc. At the same time, there are no studies that analyze the experience of PPPs in the regional market of gastronomic tourism. The purpose of the research: to consider the possibilities of the development of РРР in the organization of gastronomic tourism in Transcarpathia at the current stage. Method. System-structural and dialectical approaches to the consideration of the problems are applied using the methods of analysis, synthesis, systematization, and modeling. The results. The subjects of the gastronomic tourism market have been identified; the level of stakeholders interaction in the gastronomic tourism market of Transcarpathia is characterized, it was determined what obstacles prevent them from building effective cooperation at this stage. Based on the analysis of foreign experience, the steps that ensure the effectiveness of the organization of РРР in the management of this sector are determined. Recommendations on the organization of PPPs at the regional and local levels in the future have been provided. Scientific novelty. For the first time, the level of interaction between subjects of gastronomic tourism in Transcarpathia was analyzed and the state of РРР in this sector of tourism was characterized. Practical significance. The implementation of the specified steps regarding the organization of РРР in gastronomic tourism at the level of the territory (territorial communities) provides an opportunity to unite the stakeholders of this market, ensure the preservation of cultural heritage, achieve the goals of sustainable development, provides the possibility of economic growth in rural areas, etc.
Key words: gastronomic tourism of Transcarpathia, public-private partnership, public-private partnership in gastronomic tourism of Transcarpathia.
Постановка проблеми
Управлшня розвитком сфери туризму стае дедалi складншим: розширення напрямшв дiяльностi, тдвищення конкуренци на туристичному ринку, досввдчешсть та вимогливють споживачiв, автономш зовтшт тиски (еконо-MÍ4HÍ коливання, геополитика, стихшш лиха тощо) та iншi сили, що спонукають до змш, потребують узгодження дш багатьох защкавлених сторш на рiзних напрямках дiяльностi та рiвнях управлшня [6].
Ринок гастрономiчного туризму - складна система, яка функцюнуе на перетиш двох сфер: туризму та гастро-номп. Перетворення туристом споживання 1ж1 на основну мету подорож1 не лише розширюе коло суб'екпв данного виду туристичного ринку, але й змiнюе ключовi ролi та вщповщальних у цьому процесс Державно-приватне партнерство (далi - ДПП) називаеться науковцями [1] як одне з 5 основних факторiв, що забезпечують усшх ще! дiяльностi.
Закарпаття визнаеться репоном, який мае значний потенщал для розвитку гастрономiчного туризму та пев-ний досввд його оргашзацп [9; 18]. Проте, контекст, у якому вщбуваеться поступ даного виду туризму в области останш роки, змшився i продовжуе перебувати в процес хаотичних змш. Навить, враховуючи вщносну вщдале-шсть ввд активних бойових дш, щ змши для репону вже стали незворотними, необхвдш новi оргашзацшш моделi та тдходи до управлшня. Саме мехашзм ДПП щодо перерозподшу повноважень та врегулювання мгж сторонами питань ввдповщальноси, ризишв, фiнансового забезпечення тощо зараз е найбiльш придатним для розвитку туризму [13, c. 54].
Аналiз останшх досл1джень i публшацш
Партнерство визнано ООН одшею з Цiлей сталого розвитку [15]. Першi дослiдження, присвяченi ДПП у туризм^ були проведенi UNWTO ще у 2000 р., i з того часу стали постшними. Значний внесок у це питання зробили зарубiжнi науковщ: S. Hartman [1; 2], М. Kusworo [3], B. Wielenga, J. Heslinga [2], Х. Mei, М. Lerfald, Н. Brаtа, S. Chang та iн., аналiзуючи досввд ДПП в гастрономiчному туризмi в рiзних кра!нах та дестина^х. Серед вiтчизняних науковцiв цю проблему дослщжували С. Захарiн, Л. Данченко, Ю. Усенко, В. Стойка, С. Тищенко, Н. Леоненко [22], Л. 1вашова [21] та iн.
Науковi доробки в областi гастрономiчного туризму Закарпаття (Н. Кампов, О. Касинець, I. Годя, I. Паново! та ш.) датуються допандемiчним перiодом. На даному етапi бiльшiсть туризмологiв кра!ни працюе над питан-нями повоенного розвитку туристично! галузi, але жоден не розглядае гастрономiчний туризм як перспективний
сектор на вичизняному туристичному ринку. Отже, питання розвитку регюнальних туристичних ринк1в, загалом, i закарпатського, зокрема, у пiслявоeнному перiодi умов та чинник1в, зумовлених росшською вiйськовою агре-сieю, е вщносно новими i залишаються недостатньо дослщженими. Така ж ситуацiя простежуеться i з вивченням впливу адмшютративно1 реформи 2020 р. на оргашзацш ДПП в сферi туризму на репональному / локальному рiвнi.
Формулювання мети дослщження
Мета дослвдження: розглянути можливосп розвитку державно-приватного партнерства в оргашзаци гастро-номiчного туризму Закарпаття на сучасному етапi.
Викладення основного матер1алу досл1дження
UNWTO визначае гастрономiчний туризм як вид туристично! дiяльностi, який характеризуеться тим, що мандрiвник тд час подороже отримуе досвiд, пов'язаний з мюцевою гастрономiею. На додаток до автентичних, традицiйних та / або шновацшних кулiнарних вражень, вш також може включати iншi види дiяльностi: участь у фестивалях 1ж1, вiдвiдування мiсцевих виробникiв або курси кулшарп [4, с. 44].
При цьому основою гастрономiчноl пропозицп е не стшьки !жа (страви), скшьки територiя (терруар): И ланд-шафти, культура, продукти, традицп тощо. Саме вони визначають кулiнарну iдентичнiсть наирямшв, е основою та мають становити ДНК туристичних вражень, яш пропонуються вiдвiдувачам [5]. Наразi туристичнi дестинацп в усьому свiтi розробляють стратеги для тдвищення гастрономiчноl iдентичностi сво1х територiй.
Для Закарпаття це питання е надзвичайно актуальним i залишиться таким у перiод повоенно1 вщбудови кра-1ни: з одного боку, гастрономiчний туризм е способом вдентифшаци наци, сприяе збереженню культурно1 спад-щини, досягненню цiлей сталого розвитку, забезпечуе можливiсть економiчного зростання сшьсько1 мюцевосп. створення робочих мiсць, вщповвдального споживання та виробництва, сощально1 стшкосл та добробуту гро-мади тощо. Для репону, де 62,8% складае сiльське населения [10], це дуже важливий чинник. З iншого боку, це наявшсть в областi вщповвдного потенцiалу: автентична кухня, досв1д проведення еногастрономiчних фести-валiв, розвинена гастрономiчна iнфраструктура (заклади ресторанного господарства, дегустацшш зали), велика кiлькiсть виробникiв оргашчних продуктiв тощо [9]. Отже, гастрономiчний туризм - це сфера, де сшвпадають iнтереси, потреби та можливосп репону.
Розробка, просування та реалiзацiя гастрономiчного турпродукту суттево не вiдрiзняеться вiд технологil фор-мування будь-якого шшого туристичного продукту нi за послвдовшстю, нi за робочим процесом, але вiдрiзняеться з точки зору широкого та рiзноманiтного кола суб'екпв ринку, як1 повиннi брати участь у його розробщ.
В останш десятилiття гастрономiчний туризм вийшов за рамки столу, об'еднавши в пропозицш всi сектори харчового та туристичного ландюга мiсця призначення - виробнишв, переробнi пiдприемства, сектор туризму та гостинносп, сектор розподiлу, комерцiйний сектор i навiть сектор знань. В результап ланцюжок створення вар-тосп в гастрономiчному туризмi неоднор1дний i фрагментований (рис. 1), а вщповвдальшсть за управлiния його розвитком розпорошена мiж рiзними суб'ектами та ланками виконавчо1 влади, що вимагае великих зусиль для оргашзаци злагоджено1 роботи.
Туризм
Освт 1жа та гастрономiя
7
Технологii'
\
Культура
Наука
V
Добробут
Бiорiзноманiття та ландшафт
Здоров'я
Рис. 1. Ланцюг створення вартост1 в гастроном1чному туризмi
Джерело: складено автором за [5, с. 17]
Очевидно, що взаемозалежнють суб'еклв, дотичних до створення racip0H0Mi4H0ro турпродукту, мае як насль док формування piзноманiтних об'еднань, спрямованих на виршення спiльними зусиллями поточних питань. Комбшацп учасник1в у цих об'еднаннях можуть бути piзними: пiдпpиемцi, галузевi та громадськ1 оргашзацй, органи управлшня, пpиpодоохоpоннi асощаци, навчальнi заклади, науково-дослщш iнститути тощо. Але, як зазначае S. Hartman [1], 1хня колективна поведiнка визначае те, як цей напрямок буде розвиватися надалi, а гхш колективнi дп е ключовими i для pезультатiв розвитку дестинаци.
Тому визначення ДПП повинно спиратися на вивчення сутностi та взаемоди наступних економiчних катего-piй: потреби, штереси, учасники, ресурси, система вщносин та форми взаемоди. Держава (це можуть бути органи центрально!, репонально! та / чи тсцево! виконавчо! влади, залежно вiд масштабiв проекту) виступае в якостi iнституту узагальнення й pеалiзацil суспiльних потреб та штересш. При цьому державний сектор виступае в pолi замовника, а приватний - у pолi виконавця замовлення, залучаючи тpетiх осiб: науковщв, експеpтiв, кpедитоpiв, постачальник1в та ш.[7, с. 87-88].
Представлене в свгговш пpактицi ДПП у сфеpi туризму вщбуваеться в трьох основних напрямках [14]:
1) спiвpобiтництво в обласп pеалiзацil комплексних пpоектiв, пов'язаних з необхщшстю значних вкладень в шженерну iнфpастpуктуpу i комунiкацiй (схеми договоpiв концесiй, лiзингу або прямого державного фшансу-вання шфраструктурнох частини проекту);
2) сшвробггаицтво в галузi створення об'ектпв туристично! та розважально! шфраструктури (використання piзних iнстpументiв стимулювання приватного сектора: пшьги, податки, кредити так дал1);
3) спiвpобiтництво в сфеpi маркетингу та просування нацiонального туристичного продукту (створення Нацiональних туристських адмшстрацш).
При цьому комплексна державна тдтримка стосуеться не окремих пвдприемств малого та середнього бiзнесу, а !х спецiалiзованих груп i галузевих об'еднань, i передбачае обов'язкове використання зовшшньо! оцiнки про-грам [13, с. 56].
В Укра1ш ДПП в туpизмi обмежуеться статтями 7-12 Закону Украши «Про туризм», який не передбачае офь цшно! участi в управлшш даною сферою жодних установ, о^м оpганiв пол1тично1 влади [11]. При цьому наяв-нiсть репональних та мiсцевих оpганiзацiй з управлшня туризмом не е чимось обов'язковим. Проведений нами аналiз офщшних сайпв показав, що з шести, утворених в результат адмшютративно! реформи 2020 р., райошв Закарпаття, в жоднш з адмiнiстpацiй немае вiддiлу з туризму. Туристичну сферу Закарпаття регулюе Упpавлiння туризму та куpоpтiв обласно! адмшстрацп (далi - Управл1ння).
Ситуащя на мiсцях подiбна. На територп pегiону створено 64 теpитоpiальнi громади (далi - ТГ). З проаналь зованих 59 сайтiв ТГ (сайти 5 ТГ на момент проведення дослвдження були неактивнi), лише в 21 (35,6%) гpомадi сформовано вщдши / упpавлiння / комки, що откуеться розвитком туризму (див. рис. 2), при цьому 17 (81%) поеднують туризм з культурою, i лише 2 (9,5%) - з економжою.
Наявшсть вiддiлу туризму в CTpyKTypi адмшктрацн ТГ
I вщсутнш
I вщдт осв1ти, культури, молодо спорту та туризму
I вщдт осв1ти, охорони здоров'я, культури, молод1 та спорту, ф1зкультури, соц. захисту
I вщдт осв1ти, культури, туризму
I вщдт осв1ти, культури, туризму, охорони здоров'я, молод1 \ спорту
I вщдт туризму
I вщдт туризму та комуыкацп
I вщдт туризму та культури
I вщдт економ. розвитку, м1жнар. вщносин, швестицш та туризму
I вщдт туризму, ¡нвестицм та соц.-ек. розвитку, житл.-комун. госп-ва, внутр. та зовн. зв'яз^в
Рис. 2. Наявшсть вщдШв з питань розвитку туризму в CTpyKTypi адмшктрацш теpитоpiальних громад ЗакарпатськоТ областi
Джерело: складено автором за даними веб-caümiB ТГ
Значною мiрою така не одностайшсть у визначенш приналежиосп туризму (культура / економта) поясню-еться загальною ситуадiею, яка склалася в Украíнi з управлiнням галуззю, яка в рiзнi перiоди шдпорядковувалася мiнiстерствам культури, молодi та спорту; економiчного розвитку та торгiвлi; шфраструктури.
З iншого боку, як пояснюють цей факт голови громад, обмежений бюджет сшьських ТГ не дозволяе ство-рювати окремий вiддiл туризму, i розподiл повноважень здебiльшого визначаеться з огляду на компетентнiсть пращвника. Вiдсутнiсть окремо1 структури (чи посади) не означае, що громада не плануе розвивати туризм. Приватний сектор хоча i не залучаеться ними до управлшня, проте мае можливють брати участь у розробцi стратеги, програм та плаиiв розвитку громади.
Наразi в областi немае окремих регюнальних та / чи мюцевих оргашзацш, ради яких включали б представ-ник1в i державного, i приватного секторiв. Розподiл ввдповщальносп мiж Управлiниям, районними та мюцевими органами влади поки що нечггкий.
Про намiри громади розвивати туризм свщчить iснування на 1'хшх веб-сайтах вкладок «Туризм» та «Туристичш принади громади» (хоча i не с^зь наповнених). Так1 вкладки е на 12 сайтах громад. Як саме громади планують цей розвиток, дають уявлення 1'хш стратеги. На жаль, щ документи (затвердженi або у виглядi проекту) представлено лише на 11 сайтах та ще на 6 вказано, що документ знаходиться в сташ розробки; на шших (42 сайти) будь-яка шформац1я з цього приводу ввдсутня. В Стратеги одше! з громад не передбачено заходи з розвитку туризму.
В результат аналiзу представлених Стратегш встановлено:
1. ТГ Закарпаття отримують методичну допомогу в розробш Стратегiй: в рамках реалiзацií Програми U-LEAD (фiнаисуваиня £С), Проекту ^АГО «ГОВЕРЛА» (США), за пвдтримки Франкфуртського зоологiчного товари-ства в рамках М1жнародно1 Клiматичноí Iнiцiативи (Нiмеччина), Агентства мюцевого розвитку та iнформадiйних ресурав «Сврополк» (Украíна, м. Ужгород) та ш.
2. Обсяги Стратегiй рiзнi: вiд к1лькох десятков до шлькох сотень сторiнок, отже частина з них не супроводжу-еться конкретними заходами для 1'х досягнення i бiльше нагадуе полiтичну декларацiю.
3. Подальший розвиток туризму в громадах здебшьшого передбачае: маркетингову дiяльнiсть (7 ТГ з 10), розвиток туристично! шфраструктури (5 ТГ), розробку нових туристичних продукпв (5 ТГ), збереження юторико-культурно! спадщини (4ТГ), органiзадiю взаемодп стейкхолдерiв (3 ТГ).
4. Оч1куваш змiни на ринку гастрономiчного туризму регiону (за умови усшшно! реалiзацil запланованого): поява нових турпродуклв (плануеться новий фестиваль культури споживання фруктових горiлок «Закарпатська палинка»), збiльшення кiлькостi турiв, туристiв.
Основш форми та напрямки взаемодп оргашв влади з iншими суб'ектами туристичного ринку:
• консультативна шдтримка та оргашзацшний супровiд пiдприемцiв, як1 працюють в туристично-рекреацш-нiй сферi громади;
• сшвпраця з iншими громадами, туристичними операторами, готелями, ресторанами та шшими гравдями туристично1 галузi.
Проте, пвд час проведения iнтерв'ю iз задiкавленими сторонами (в рамках реалiзацií проекту «Дорога вина i смаку Закарпаття», 2020-2021 рр.) було виявлено, що у кожно1 зi сторш iснують перестороги на рахунок тако! спiвпрацi. Так, власники закладiв ресторанного господарства не впевнеш в привабливосп автентично1 кухнi для туриста, не вбачають необхiдностi фiнансово вкладатися в навчання кухарiв, тим паче, що не зовам зрозумшо, де, хто i як 1'х мае навчати.
Власники сшьських садиб переконанi, що можна обмежитися домашнею кухнею, головне, щоб господиня вмша готувати смачно. Працiвники культури, на яких покладаеться органiзацiя всiх заходiв у громад^ в тому числi гастрономiчних i по збереженню нематерiальноl культурно1 спадщини, вважають, що результатами 1хньо! праш користуеться лише бiзнес. I взагал^ бiльшiсть мешканцiв переконанi, що адмшютрашя ТГ в цьому некомпетентна, а вигоду, як завжди, отримае обмежене коло оаб. Особисто брати участь в управлшш громадою 1'м заважае цiлий ряд факторiв, серед яких: полiтичнi погляди, брак часу, грошей, зв'язшв та iн.
Треба вщзначити, що серед стейкхолдерiв гастрономiчного туризму вплив неурядових органiзадiй е вищим, шж офiцiйних органiв влади, бо вони завдяки грантам вносять змши в життя громади: допомагають в розробцi туристичних маршрутiв, реконструкци об'ектiв, проведеннi фестивалiв тощо.
Якщо виходити з перiодизадií розвитку ДПП, який запропонували нiдерландськi вченi [2], наразi об'еднання суб'ектiв на закарпатському ринку гастрономiчного туризму знаходиться в нульовш фазi i лише плануе перейти до першо! - маркетингу (спшьне вирiшення питань просування та брендингу [16]); в найбiльш проактивних громадах замислюються i на рахунок управлшня (розробка стратегИ, туристичного продукту та ш) - друга фаза. Але проблема полягае в тому, що гастрономiчний туризм розвиваеться усшшно лише на третш фазi взаемодií, коли стае невiд'емною частиною стратепчного та iнклюзивного просторового планування дестинадiй.
Перехiд в1д однiеl стадп до iншоl потребуе часу i залежить в1д наявностi проактивних оаб, яш е успiшними розв1дними ключами з точки зору зв'язування шлькох (полггачних) сфер, рiзних типiв учаснишв та lхнiх iнтересiв у державних та просторових масштабах [2].
Як сввдчать факти, в репош таких проактивних оаб недостатньо. Наприклад, ринок гастрономiчного туризму Закарпаття представлений значною к1льк1стю асощацш, сформованих з метою просування власно! продукцп та можливостi отримання гранпв, якi конкурують мiж собою.
Наприклад, на отримання географiчного зазначення для мюцевих вин подалися вiдразу двi асощацп: Асоцiацiя виноградарiв i виноробiв Закарпаття [12] та Асощаци виноградарiв, виноробiв та дистиляторiв Закарпаття [8].
Об'еднаш ж асощацп приватних, громадянських i державних суб'eктiв, як i приклади успiшного ДПП, наразi ввдсутш. Калька спроб об'еднати зусилля було зроблено в рамках грантових проекпв «Жртуальний музей гастро-номiчно! спадщини «Вггрина Закарпаття», «Дорога вина i смаку Закарпаття», «Гуцульськi сирнi пла!» та iн., проте, по завершенню проектiв, ствпраця припиняеться, а результати поступово втрачаються. Така ж ситуащя з бiльшiстю проектiв, як1 реалiзували за пвдтримки АРР Закарпаття.
Бшьшу стабiльнiсть демонструють проекти, iнiцiйованi Товариством угорсько! культури Закарпаття у сшвп-рацi iз Закарпатською угорською туристичною радою, - це органiзацiя етнографiчних фестивалiв, обов'язковою складовою яких е гастрономiя; розвиток сiльського туризму, проведения наукових дослщжень тощо. До реалiзацi! проектiв залучаються представники бiзнесу, пращвники сфери культури, наукова спiльнота з числа викладачiв ЗУ1 iм. Ф. Ракощ II та iн., фшансуються вони переважно з фондiв £С та «спрямованi на забезпечення культурних потреб угорцiв Закарпаття i захисту !х полiтичних iнтересiв» [17].
У виробнишв продуктiв iснують значнi проблеми зi збутом свое! продукци, у туриспв - з и придбанням (не говорячи вже про ввдвщування дегустацiй та майстер-класiв). Лише нещодавно почали вiдкриватися крамницi крафтових продукпв: «Крафтс» (м. Ужгород), «Фр^а» (м. Хуст), «Шпайз» (м. Мукачево), але в бтшосп iнших мiст так1 локаци вiдсутнi.
Посередником мiж виробником та туристом виступають туроператори внутршнього ринку, в основному з шших областей кра!ни (з мiсцевих гастромаршрути пропонують лише «ПроКарпати»). Туроператори, на думку виробнишв, переймаються лише власними прибутками i не завжди звертають увагу на як1сть та асортимент гастрономiчно! пропозицп. Тi, в свою чергу, скаржаться на вiдсутнiсть культури споживання у туристiв, тому й формують пропозицш вiдповiдно до попиту. На цьому коло замикаеться.
Зауважимо, що вiдсутнiсть державно! пвдтримки, компетентних кадрiв, регiональних правил щодо дестинацш, рекламних заходiв, координацi! мiж защкавленими сторонами, вказiвок для учасник1в розвитку туризму з боку мiсцевих оргашв влади та iн. [3] - це загальш проблеми, з якими стикаються на етапi розбудови ДПП майже всi дестинацi!. Тобто, проблеми Закарпаття не е чимось ушкальним, отже i вирiшения !х може лежати в пло-щинi вивчення та застосування чужого досввду. Оргашзащя результативних ДПП, як показав аналiз заруб1жного досвiду, проходить так1 етапи:
1. Визначити основнi цiлi та завдання реалiзацi! даного партнерства. Як правило, це завдання виконуеться державними органами або неофщшно доручаеться !м.
2. Розробити та структурувати нас^зний ланцюг вартостi гастрономiчного туризму; встановити перелж потенцiйних учасник1в, як1 прямо чи опосередковано пов'язаиi з туризмом та гастрономiею. Головним у даному випадку е спiльнi моральнi щнноеп, однакове розумiния мети та засобiв !! досягнення; прав, обов'язкiв та вщпо-вiдальностi; принципiв дiяльностi та критерпв оцiнюваиия отриманих результатiв. Обов'язково врахувати участь мiсцево! громади - вдивщуально та / або через мiсцевi асоцiацi!.
3. Забезпечити мехашзми, як1 сприяють узгодженню iнтересiв учаснишв, дозволяють брати участь у при-йняттi рiшень; визначати взаемний внесок сторш у спiльну справу; справедливо розподмти результати; встановити спшьну вiдповiдальнiсть за можливi насл1дки.
4. Обрати керiвний орган, який розробить програму розвитку гастрономiчного туризму в дестинаци чи реа-лiзацi! конкретного проекту (ввдновлення традицiйних рецептiв, розробка гастрономiчних маршрутiв та iн.) зi спiльним та узгодженим баченням уах учасник1в процесу.
Впровадження проекту покладаеться на лiдерiв галузi та шдтримуеться державними фондами, схемами пiд-приемницького iнвестувания, iнкубаторами стартапiв тощо. При виборi моделi спiвпрацi необх1дно враховувати такi фактори як досвiд сшвпращ, особливостi гастрономiчного турпродукту, к1льк1сть, профшь та компетентнiсть суб'ектiв ринку тощо.
ДПП може охоплювати компаиi! та оргашзацп будь-якого розмiру на будь-якому з етапiв ландюжка створення вартосп та варiюватись в1д дуже неформальних вщносин до структурованих вiдносин iз юридичними особами.
Висновки
Встановлено, що усшшний розвиток гастротуризму через принципи стшкосл вимагае значних ресурсiв та глибоких знань у багатьох економiчних сферах, тому спонукае суб'ектiв даного ринку до взаемодi!. 1нтереси учаснишв процесу (виробнишв продукпв, посереднишв, туристичних фiрм, закладiв культури, громадських оргаиiза-цiй, оргаиiв мiсцевого самоврядування та iн.) не завжди сумюш, що потребуе координацi! !хнiх дш, i вирiшуеться шляхом ДПП.
Гастрономiчний туризм - важливий сектор на регюнальному туристичному ринку Закарпаття. Водночас, щоб зробити репон дестинацieю гастрономiчного туризму, необхщно з'ясувати чiткi вектори його розвитку, здатш задовольнити широкий спектр штересш суб'eктiв даного ринку та мюцевих мешканцiв даного регiону. Очевидно, що дш негативних факторiв складно спрогнозувати та скорегувати. Проте, тут мае спрацювати ланцюгова пара-дигмальнiсть, яка полягае в наступному: 1) ефектившсть забезпечення розвитку регiонального туризму залежить ввд результативностi спiвпрацi всiх зашкавлених сторiн; 2) необхiдно вже зараз розробити програму взаемодй' та почати ii реалiзацiю.
Список використаиоТ лггератури
1. Hartman S. Towards adaptive tourism areas: using fitness landscapes for managing and futureproofing tourism area development. Journal of Tourism Futures. 2018. Vol. 4, № 2. P.152-162. DOI: 10.1108/JTF-03-2018-0009.
2. Hartman S., Wielenga B. Heslinga J. H. The future of tourism destination management: building productive coalitions of actor networks for complex destination development. Journal of Tourism Futures. 2020. Vol. 6, № 3. Р. 213-218. DOI: 10.1108/JTF-11-2019-0123
3. Kusworo М. Government Functions Acceleration in Tourist Village Development: a Case Study of Dermaji village. International Journal of Professional Business Review. 2023. Vol. 8(3). DOI: 10.26668/businessreview/2023.v8i3.1296
4. Organización Mundial del Turismo. Definiciones de turismo de la OMT. Madrid, 2019. DOI: 10.18111/9789284420858.
5. Organización Mundial del Turismo y Basque Culinary Center. Guía para el desarrollo del turismo gastronómico. OMT. Madrid, 2019. DOI: 10.18111/9789284420995.
6. Peters P. & oth. Research for the TRAN Committee - Overtourism: impacts and possible policy responses. European Parliament, Directorate-General for Internal Policy, Policy Department. Structural and Cohesion Policy, Transport and Tourism. 2018. DOI: 10.2861/919195
7. Брайловський I. А. Державно-приватне партнерство: методолопя, теорiя, мехашзми розвитку : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.01/ Харшв. нац. ун-т iм. В. Н. Каразша. Харшв, 2015. 462 с.
8. Вину - географiчне зазначення: закарпатських виноробiв готують до реестраци «Вин Срiбноi ЗемлЬ» TOPNEWS.uz.ua. 2.10.2023. URL: https://topnews.uz.ua/vynu-heohrafichne-zaznachennia-zakarpatskykh-vynorobiv-hotuiut-do-reiestratsii-vyn-sribnoi-zemli-video/
9. Годя I. М. Гастрономiчний туризм Закарпаття: сучасний стан i перспективи. Геoграфiя та туризм: наук. зб. 2018. Вип. 45. С. 36-41.
10. Демографiчний паспорт - Закарпатська область. 18.04.2021. URL: https://web.archive.org/web/2021041 8051215/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Dialog/statfile1_c_files/pasport.files/pasport/21_uk.htm#0201
11. Дорожня карта конкурентоспроможного розвитку сфери туризму в Укра!ш Щдсумкова доповщь. URL: https://nto.ua/assets/files/ntou-book-strategic-ebrd-tourismroadmap.pdf
12. Закарпатсьш вина готуються отримати захищене географiчне зазначення. Трибуна. 13.07.2019. URL: https:// trubyna.org.ua/novyny/zakarpatski-vyna-hotuiutsia-otrymaty-zakhyshchene-heohrafichne-zaznachennia/
13. 1вашова Л.М. Державно-приватне партнерство у сферi туризму як дiевий мехашзм забезпечення сталого розвитку економши кра1ни i репошв. Публiчне уnравлiння та митне адмiнiстрування. 2019. № 1 (18). С. 52-61.
14. Леоненко Н.А. Мехашзм державно-приватного партнерства в межах державно! полгтики розвитку туристично! сфери Укра!ни. Публiчне управлшня i адмiнiстрування в Укра'Ы. 2019. Вип. 14. С. 63-66.
15. Партнерство заради сталого розвитку. 17 цшей сталого розвитку. URL: https://globalcompact.org.ua/tsili-stijkogo-rozvytku/
16. Паска М. З., Головчук Ю. О., Гарасимчук Н. А. Гастрономiчний туризм як елемент маркетингових страте-гш розвитку репонально! економiки в умовах кризи. Мiжнарoдний науковий журнал «1нтернаука». Серiя: «Еко-нoмiчнi науки». 2022. № 6. DOI: 10.25313/2520-2294-2022-6-8086
17. Товариство угорсько! культури Закарпаття. Центр культурнихменшин Закарпаття. URL: http://surl.li/nktyp
18. Щука Г.П. До питання про розвиток гастрономiчного туризму на Закарпатл. Матерiали IX Всеукр. наук.-практ. конф-цн «1нновацшш технологи в готельно-ресторанному бiзнесi», 19-20 травня 2020 р. К.: НУХТ, 2020 р. С. 76-78. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/schuka4.htm
References
1. Hartman S. (2018). Towards adaptive tourism areas: using fitness landscapes for managing and futureproofing tourism area development. Journal ofTourism Futures, 4 (2), 152-162. DOI: 10.1108/JTF-03-2018-0009 (in English).
2. Hartman S., Wielenga B. Heslinga J. H. (2020). The future of tourism destination management: building productive coalitions of actor networks for complex destination development. Journal ofTourism Futures, 6 (3), 213-218. DOI: 10.1108/JTF-11-2019-0123 (in English).
3. Kusworo M. (2023). Government Functions Acceleration in Tourist Village Development: a Case Study of Dermaji village. International Journal of Professional Business Review, 8(3). DOI: 10.26668/businessreview/2023.v8i3.1296 (in English).
4. Organización Mundial del Turismo (2019). Definiciones de turismo de la OMT, OMT, Madrid, DOI: 10.18111/9789284420858. (in English).
5. Organización Mundial del Turismo y Basque Culinary Center (2019). Guía para el desarrollo del turismo gastronómico, OMT, Madrid, DOI: 10.18111/9789284420995. (in English).
6. Peters, P.M. et al. (2018). Research for the TRAN Committee - Overtourism: impacts and possible policy responses. European Parliament, Directorate-General for Internal Policy, Policy Department. Structural and Cohesion Policy, Transport and Tourism. DOI: 10.2861/919195 (in English).
7. Brailovskyi, I. A. (2015) Public-private partnership: methodology, theory, mechanisms of development: Dr. Econ. Sciences diss: V. N. Karazina KhNU (in Ukrainian).
8. Vynu - heohrafichne zaznachennia: zakarpatskykh vynorobiv hotuiut do reiestratsii «Vyn Sribnoi Zemli». [Wine -geographical indication: Transcarpathian winemakers are being prepared for the registration of «Wines of the Silver Land»]. TOPNEWS.uz.ua. 2.10.2023. URL: https://topnews.uz.ua/vynu-heohrafichne-zaznachennia-zakarpatskykh-vynorobiv-hotuiut-do-reiestratsii-vyn-sribnoi-zemli-video/ (in Ukrainian).
9. Hodia, I. M. (2018) Hastronomichnyi turyzm Zakarpattia: suchasnyi stan i perspektyvy. [Gastronomic tourism of Zakarpattia: current state and prospects]. Geography Heohrafiia ta turyzm: naukovyi zbirnyk, 45, 36-41 (in Ukrainian).
10. Demohrafichnyi pasport - Zakarpatska oblast [Demographic passport - Transcarpathian region]. 18.04.2021. URL: https://web.archive.org/web/20210418051215/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Dialog/statfile1_c_files/ pasport.files/pasport/21_uk.htm#0201 (in Ukrainian).
11. Dorozhnia karta konkurentospromozhnoho rozvytku sfery turyzmu v Ukraini. Pidsumkova dopovid. [Road map of competitive development of tourism in Ukraine. Final report]. URL: https://nto.ua/assets/files/ntou-book-strategic-ebrd-tourismroadmap.pdf (in Ukrainian).
12. Zakarpatski vyna hotuiutsia otrymaty zakhyshchene heohrafichne zaznachennia [Transcarpathian wines are preparing to receive a protected geographical indication]. Trybuna. 13.07.2019. URL: https://trubyna.org.ua/novyny/ zakarpatski-vyna-hotuiutsia-otrymaty-zakhyshchene-heohrafichne-zaznachennia/ (in Ukrainian).
13. Ivashova, L.M. (2019) Derzhavno-pryvatne partnerstvo u sferi turyzmu yak diievyi mekhanizm zabezpechennia staloho rozvytku ekonomiky krainy i rehioniv [Public-private partnership in the field of tourism as an effective mechanism for ensuring the sustainable development of the economy of the country and regions]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia, 1 (18), 52-61 (in Ukrainian).
14. Leonenko N. (2019) Mekhanizm derzhavno-pryvatnoho partnerstva v mezhakh derzhavnoi polityky rozvytku turystychnoi sfery Ukrainy [The mechanism of public-private partnership within the framework of the state policy of development of the tourism sphere of Ukraine]. Publichne upravlinnia i administruvannia v Ukraini, 14, 63-66. (in Ukrainian).
15. Partnerstvo zarady staloho rozvytku. 17 tsilei staloho rozvytku. [Partnership for sustainable development. 17 sustainable development goals]. URL: https://globalcompact.org.ua/tsili-stijkogo-rozvytku/ (in Ukrainian).
16. Paska, M., Holovchuk, Yu., Harasymchuk, N. (2022) Hastronomichnyi turyzm yak element marketynhovykh stratehii rozvytku rehionalnoi ekonomiky v umovakh kryzy [Gastronomic tourism as an element of marketing strategies for the development of the regional economy in crisis conditions]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka». Seriia: «Ekonomichni nauky», 6. DOI: 10.25313/2520-2294-2022-6-8086 (in Ukrainian).
17. Tovarystvo uhorskoi kultury Zakarpattia [Society of Hungarian Culture of Transcarpathia]. Tsentr kulturnykh menshyn Zakarpattia. URL: http://surl.li/nktyp (in Ukrainian).
18. Shchuka H. (2020) Do pytannia pro rozvytok hastronomichnoho turyzmu na Zakarpatti [Regarding the development of gastronomic tourism in Transcarpathia]. Innovatsiini tekhnolohii v hotelno-restorannomu biznesi: Materialy I Vseukr. nauk.-prakt. konf-tsii (pp. 76-78). K.: NUKhT. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/schuka4.htm (in Ukrainian).
