ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ В ТУРБУЛЕНТНОМУ СУСПІЛЬСТВІ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

PUBLIC ADMINISTRATION

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛ1ННЯ ШФОРМАЦШНОЮ БЕЗПЕКОЮ В ТУРБУЛЕНТНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1

Панченко О. А.,

Заслужений л1кар Украгни, доктор медичних наук, професор, директор ДЗ «Науково-практичний медичнийреабштацтно-д^агностичний центрМОЗ Украгни», Президент Громадсъког оргамзацИ' «Всеукрагнсъка профестна псих1атрична л1га», м. Кшв, Украгна ORCID: https//orcid. org/0000-0001-9673-6685

DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31052020/7082

ABSTRACT

The article examines the main state management approaches to information security in terms of ascertaining the turbulent state of modern society.

State management of information security is considered based on security interpretation in terms of risk management. There are four paradigms of information security management specified: systemic, synergetic, phenomenological, and cognitive. It is emphasized that the above approaches to public administration, firstly, are not demarcated and universal, and secondly must consider the peculiarities of the management process that inevitably arise in a situation of growing turbulence in society, nature, and the technosphere. In conditions of turbulence, new approaches are proposed, one of which may be the concept of heterogeneity. In this case, the emphasis in information security management should be on the micro-level, ie on direct practices of interaction that consider local specifics and features.

Citation: narneHKO O. A. (2020) Derzhavne Upravlinnia Informatsiinoiu Bezpekoiu v Turbulentnomu Suspilstvi. World Science. 5(57), Vol.3. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31052020/7082

Copyright: © 2020 naH^eHKo O. A. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Актуальшсть теми дослщження. Cy4aœm eтaп cbítoboto pозвиткy 3a cy^micro eкономiчних, полгтичних, eкологiчних, кyльтypaльних, iнфоpмaцiйних тpaнcфоpмaцiй rn6yB ознaк eroxM тypбyлeнтноcтi, що хapaктepизyeтъcя низкою вaжливих оcобливоcтeй: плиннютъ, нecтiйкicть, нeвизнaчeнicтъ. Пpeдcтaвники cоцiaлъних i eкономiчних нayк почaли вживaти тepмiни «тypбyлeнтm 4acH», «тypбyлeнтний cbíto, «œ^amm тypбyлeнтнicтъ», «тypбyлeнтний œujyM» (нaпpиклaд, [1-5]).Сepeд нayковцiв icнye дyмкa, що caMe iнфоpмaтизaцiя cycпiлъcтвa пpизвeлa до пpиcкоpeння появи нових тeндeнцiй y cвiтовомy pозвиткy, aджe iнфоpмaцiя cyпpоводжye bcí cфepи cycпiлъних вiдноcин. Хapaктepизyючи «тypбyлeнтнi 4aœ», О.Н. Яницъкий видiляe опоcepeдковaно дeкiлъкa нeгaтивних cтоpiн пpоцecy iнфоpмaтизaцiï» [6] :

- пpоцec вимaгae бiлъшоï пpозоpоcтi iнфоpмaцiйних вiдноcин, a вд нeминyчe пpизводитъ до поpyшeння пpaв i cвобод;

- ^ихщ «поcт-пaпepовоï» кyлътypи icтотно змiнюe CTpy^ypy i фyнкцiï iнcтитyтiв yпpaвлiння, оcвiти i нayки;

- зaгоcтpюeтъcя боpотьбa мiж глобaлъними гpaвцями 3a pоль «пpогpaмicтiв» i «пepeмикaчiв» зacобiв мacовоï iнфоpмaцiï i комyнiкaцiï, мepeжeвих cиcтeм, 3a допомогою яких фоpмyeтъcя глобaльнa полiтикa.

ARTICLE INFO

Received: 18 March 2020 Accepted: 13 May 2020 Published: 31 May 2020

KEYWORDS

Security,

informationsecurity, turbulence, turbulentsociety, publicadministration.

В. Моско вважае, що ниш вщбуваеться перехщ вiд постiндустрiального i постiнтернетного суспшьства до суспiльства цифрового, побiчнi ефекти якого змшюють власне людськi комушкацп на людино-машиннi, якi в свою чергу радикально змшюють природу влади, насильства i справедливостi [7].

У. Вандербург пiдкреслюе, що диджшашзащя представляе не тiльки блага, але i ряд негативних побiчних ефекпв даного процесу [8]. На його думку, в сучасному суспшьств1 утвердився сощальний тип «гомо шформатикус». Крок за кроком св^ робиться безпечним для техшки i небезпечним для людей, ствтовариств i екосистем.

Отже хаотичш нелiнiйнi процеси в суспшьств^ в тому числi i шформацшного характеру, мають вирiшальний вплив на життя сучасно! людини. Особливе значення в турбулентному суспiльствi набувае управлшня безпекою.

У наших попереднiх роботах дослщжувалась турбулентнiсть iнформацiйного середовища i пов'язанi з цим явищем проблеми психолопчно! турбулентностi, особистiстних i суспшьних вiдносин, забезпечення шформацшно-психолопчно! безпеки, втому числi i за рахунок формування турбулентного мислення [9-11].

В той же час набувае актуальносп розгляд шформацшно! безпеки у ракурсi державного управлшня. Збо! у системi шформацшно! безпеки можуть привести до економiчних, сощально-полiтичних, i техногенних зрушень, аж до пiдриву надежного функцюнування держави.

Мета статтi - визначити головш державнi управлiнськi пiдходи до забезпечення шформацшно! безпеки з точки зору констатацн турбулентного стану сучасного суспшьства.

Виклад основного матерiалу.

Будь-яке дослщження починаеться з визначення понять, що розкривають його сутнiсть. В даному контекст вихiдним поняттям е безпека, яка е об'ектом управлшня. В теорп безпеки життедiяльностi добре вщома аксiома про потенцiйну небезпеку: «Вс дi! людини i вс компоненти середовища iснування, насамперед, техшчш засоби i технологi!, крiм позитивних властивостей i результатiв, мають здатнють генерувати травмуючi i шкiдливi фактори. При цьому, будь-яка нова позитивна дiя або результат неминуче супроводжуються виникненням нових негативних факторiв». [12]. В умовах турбулентного суспшьства цей принцип правомiрно використовувати для оцшки не тшьки технiчних, а й сощальних, економiчних, полiтичних систем. Невизначешсть середовища, в якiй протiкае життя людини, нестшюсть соцiадьних i природних процесiв змушуе розглядати це середовище як потенцiйне джерело рiзних небезпек, загроз, факторiв ризику i приймати запобiжнi заходи забезпечення безпеки. Оскшьки сучасна людина крiм природного i соцiального знаходиться ще i в шформацшному середовищi, логiчно в цьому контекст вести рiч i про шформацшну безпеку.

Сутнiсть управлiнських mдходiв розглядаеться нами на основi трактування безпеки в термiнах управлiння ризиками. На вiдмiну вiд загроз ризики шдкреслюють динамiчний характер виклиюв, що виникають в турбулентному суспiльствi. Найбшьш вiдповiдне трактування безпеки в такому ракурс дае Н. Луман, який ототожнюе безпеку зi збереженням i розумiе як вiдсутнiсть втрат, забезпечене iндивiдуальною кадькуляцiею ризикiв, успiшне конструювання ситуацi! [13]. Схоже трактування пропонуе А.1. Поздняков [14], де безпека визначаеться як захищенiсть цiнностей суб'екта (держави, суспшьства, особистосп) вiд небайдужого для цього суб'екта збитку. При цьому можна використовувати простий i зрозумiлий критерiй рiвня небезпеки - ймовiрний збиток або ризик в широкому його трактуванш.

Ризик - поняття, що мае багато значень, але в даному випадку зрозумшо, що рiч iде про можливi подi!, явища i процеси, наслщки яких можуть мати несприятливий вплив на рiзнi аспекти стану людського життя (в тому чи^ i на iнформацiйну безпеку).

Управлiння безпекою передбачае не тшьки розрахунок-вимiр ризиюв, але також зниження i управлшня ними. Рiвень того чи шшого ризику кiлькiсно характеризуе ефективнiсть прийнятих заходiв безпеки. Дiяльнiсть по !х плануванню та здiйсненню е безпосередньою функщею державного управлiння. Тому, на наш погляд, закономiрно трактувати рiвень захищеностi населення вiд впливу шформацшних ризикiв, рiвень забезпечення iнформацiйно! безпеки, як критерш оцiнки ефективностi управлшня.

В самому загальному виглядi шформацшна безпека - цестан гнформацШного середовища, який забезпечуе задоволення тформацтних потреб суб'ект1в тформацтних в1дносин, безпеку тформацп та захист суб'ект1в в1д негативного Шформацшного впливу. В

даному визначенш суб'ектами шформацшних вщносин можуть бути: держава, суспшьство, органiзацiя, людина.

У контекст нацiонадьно! безпеки, iнформацiйна безпека може розглядатися, з одного боку, як самостшний !! елемент, а з шшого - як штегрована складова будь-яко! iншо! безпеки: вшськово!, економiчно!, полiтично! i т.д. У такому ру^ бiльш повним визначенням шформацшно! безпеки можна вважати наступне: «шформацшна безпека - це стан захищеност життево важдивих iнтересiв особистост, суспiльства i держави, при якому зводиться до мшмуму завдання шкоди через неповноту, невчаснiсть та невiрогiднiсть iнформацi!, негативний iнформацiйний вплив, негативш наслiдки функцiонування iнформацiйних технологiй, а також через несанкцюноване поширення шформацп»[15]. Але i це визначення не розкривае всю сутшсть поняття, адже воно даеться в статичних категорiях. Найбiльш доречним нам видаеться динамiчний пiдхiд, який показуе дi! задля забезпечення надежного стану суб'екта. Релевантним у цьому плаш виглядае визначення А.Д. Урсул, Т. (Ф). Н. Цирдя[16], яке з нашими правками виглядае наступним чином: шформацшна безпека - «здатшсть держави, суспшьства, сощально! групи, особистостi, по-перше, забезпечити з певною ймовiрнiстю достатнi i захищеш соцiальний iнтелект i iнформацiйний ресурс, оптимальну соцiальну ентропiю i шформацшне середовище для пiдтримки життедiяльностi i життездатностi, стiйкого функцiонування i розвитку сощуму; по-друге, протистояти iнформацiйним небезпекам i загрозам, негативним iнформацiйним впливам на шдивщуальну i суспiльну свщомють i психiку людей, а також на комп'ютерш мережi та iншi технiчнi джерела iнформацi!; по-трете, виробляти особистюш та груповi навички та вмшня безпечно! поведiнки; по-четверте, шдтримувати постiйну готовнiсть до адекватних заходiв в iнформацiйному протиборствi, ким би воно не було нав'язане; по-п'яте, постшно i послiдовно за певною безпечною програмою «вмонтувати» штучний штелект в суспiльне середовище».

Що до сутност державного управлiння, то воно розглядаеться нами як один iз вцщв соцiадьного в широкому трактуванш, тобто е особливою функцiею, що виникае з потреб суспшьства як самодостатньо! системи та здшснюеться у вщповщних державних чи недержавних формах шляхом оргашзаторсько! дiяльностi спецiально створено! для цього групи оргашв. Головне, що система державного управлшня повинна бути близькою до потреб суспшьства, шдконтрольною йому, прозорою та ефективною.

Беручи до уваги дослщження Щекотина €.В.[3], та базуючись на власному анатз^ було видшено чотири парадигми управлiння iнформацiйною безпекою.

Перша опираеться на системний шдхщ i бере до уваги ряд базових постулапв: система е цшсним i яюсно своерiдним утворенням; вона знаходиться в сташ динамiчно! рiвноваги з середовищем i здатна самовiдтворюватися. Ризик у парадигмi системного пiдходу потрiбно розум^и як порушення рiвноваги системи, що виникае внаслщок неузгодженостi елементiв всередиш системи або впливу зовнiшнiх факторiв. В основi управлiння ризиком лежить максимально повний облш всiх можливих дестабiлiзацiйних факторiв, вразливостей, як всередиш, так i зовнi системи.

Управлшня ризиком повинно бути зосереджено на розробщ i впровадженнi заходiв, що сприяють пiдвищенню стiйкостi системи до внутршшх та зовнiшнiх чинникiв нестабшьност. Як правило, така сукупнiсть заходiв спрямована на посилення контролю над елементами системи, над каналами взаемоди iз зовнiшнiм середовищем. Системний шдхщ в управлшш ризиками полягае в посиленш заходiв контролю, секретностi, ч^ке розрiзнення потенцiйних загроз i ризиюв, кадькуляцiя можливих втрат i т.д. Такий шдхщ характерний для систем, де шформацшна безпека е складовою державно!, вшськово!, банювсько! i т.п. безпек.

Друга базуеться на синергетичному шдход^ що е розвитком системного тдходу. В даному пiдходi розглядаються нелшшш динамiчнi системи, еволюцiя яких визначаеться внутршшми процесами самоорганiзацi!. Синергетичний шдхщ в управлшш спрямований на створення умов для саморозвитку системи, можливостей еволюцюнувати в напрямку властивих системi характеристик i цiлей.

В синергетичнш парадигмi ризик розглядаеться як ймовiрнiсть реалiзацi! катастрофiчного сценарiю еволюци системи. Система у неврiвноваженому сташ знаходиться шд загрозою руйнування, i в цьому випадку управлiння ризиком вимагае бшьше не кадькуляцi! втрат, а здатност передбачати можливi сценари i робити попереджувадьнi дi! на раншх етапах.

BpaxoByBaTH noTpiÖHO He TinbKH CHCTeMHi hhhhhkh He6e3neKH i 3arpo3H, a M i'x Mo^nHBe B3aeMHe HaKnageHHa, pe30HaHC B3aeMHO mgCHnroronux HenimMHux KonHBaHb.

y gaHiM napagurni ynpaBniHHa pH3HKaMH Cnig po3^HMBaTH aK BnnuB Ha noBegiHKy CHCTeMH gna Toro, ^06 yHHKHyTH pyMmBHHx HaCnigKiB. Ba^nHBo nigKpeCnuTH 3B'a3oK pH3HKy i TeMnopanbHoCTi aBH^a. y nepiog HecTiMKOCTi CHCTeMH pH3HK pi3K0 3pocTae, HyTnHBiCTb go BHnagKOBHx ^aKTopiB 3arocTproeTbca. y 3B'a3Ky 3 цнм oCo6nuBoro 3HaneHHa Ha6yBae 3gaTHicTb ynpaBnrn^ nepeg6anaTH TpaeKTopii' pyxy CHCTeMH no Cna6KHM CuraanaM.

npuKnagoM 3aCToCyBaHHa CHHepreTHHHoro nigxogy b ynpaBniHHi e cцeнapнi nporao3H, HanpHKnag, ^ogo m^opMa^MHoro a^ioTa^y HaBKono npo6neMH KopoHaBipyCy.

Tpemn napagHrMa ynpaBniHHa - ^eHoMeHonorinHa. flna noaCHeHHa 11 CyTHoCTi HaBegeMo geKinbKa CynyTHix noHaTb. 3rigHo KnaCHHHoro BH3HaneHHa E. TyCCepna, $eH0MeH0X0si% -geCKpHnTHBHa HayKa npo CyTHoCTi TpaHC^Hgem-anbHo hhcthx nepe^HBaHb b Me^ax 6e3noCepegHboi imyi^ii. &eH0MeH0X0siHHUü nidxid - po3rnag npo6neM ynpaBniHHa 3 no3H^M ^HTTeBoro goCBigy i oCo6HCTiCHoro CeHCy ynaCHHKiB CninbHoi gianbHoCTi, thx iHTepCy6'eKTHBHHx 3HaneHb npegMeTiB, aKHMH nrogu KepyroTbCa npH npuMHaTTi pimeHb [17]. Inmepcyö'eKmuenicmb-3gaTHiCTb nrogHHH b npo^Ci кoмyнiкaцii BCTaHoBnroBaTH CniBBigHomeHHa Mm geKinbKoMa TonKaMH 3opy - CBoei i ny^oi, to6to BpaxoByBaTH, nopiBHWBaTH, npoTHCTaBnaTH, npHMHpaTH pi3Hi tohkh 3opy Ha o6'eKTH i nogii [18].

BuxogaHH 3 HaBegeHHx BH3HaneHb, Mo^Ha KoHCTaTyBaTH, ^o nepmoneproBHMH y ^eHoMeHonorinHoMy nigxogi e nHTaHHa цiннocтeM, 3HaneHb, nepeKoHaHb nrogeM, nigTpHMaHHa npHMHaToro nopagKy i T.g. ynpaBniHCbKuM BnnHB, ^o6 6yTH e^eKTHBHHM, HanpaBnaeTbCa Ha peneBaHTHi npegMeTH ^HrreBoro CepegoBH^a Ta npo6neMHi ^uneB cнтyaцii, BiH noBHHeH BpaxoByBaTH CHTyaTHBHuM xapaKTep B3aeMogii. yMoBoro e^eKTHBHoro ynpaBniHHa e po3yMiHHa Tiei peanbHoCTi, b aKiM ^HByTb pi3Hi nrogu i CninbHoTH, 3HaHHa MexaHi3MiB KoHCTpyroBaHHa iHTepCy6'eKTHBHoCTi peanbHoCTi, 3gaTHiCTb go BHaBneHHa HeaBHHx o3HaK, ^ohobhx oniKyBaHb, ^ohobhx 3HaHb, ^o ne^aTb b oCHoBi iHTepnpeTa^i giM i nogiM. y ^oMy KoHTeKCTi gopeHHo 3ragaTH BBegeHe HaMH noHaTTa mypöynenmne MUcnennH: MHCneHHa, 3aCHoBaHe Ha He^opManbHoMy, eBpHCTHHHoMy nigxogi go aHani3y cнтyaцii i npuMHaTTa pimeHb (goCBig, iHryiuja, BHHaxignHBiCTb i T.g.), ^o npHBogHTb go ^opMyBaHHa yMoB gna 3a6e3neneHHa rn^opMa^MHoi 6e3neKH.

y ^eHoMeHonorinmM napagHrMi pH3HK noB'a3aHuM 3 HenpaBHnbHHM po3yMiHHaM, Hey3rog^emCiro CMHCniB, aKHMH nrogu HaginaroTb nogii i gii, po36rnmCTb цiннicннx opieHTHpiB. flep^aBHe ynpaBniHHa ph3hkom Mae 6yTH CnpaMoBaHe Ha npoaCHeHHa 3HaneHb, BCTaHoBneHHa npo3opoCTi CMHCnoBHx CHCTeM, KopuryBaHHa цiннicннx yCTaHoBoK Cy6'eKTiB B3aeMogii. ToMy Benune3He 3HaneHHa Ha6yBae кoмyнiкaцia, y3rog^eHHa цiннicнo-cмнcnoвнx opiemupiB KepMaHHniB i KepoBaHHx.

OeHoMeHonorinHHM nigxig b ynpaBniHHi rn^opMa^MHoro 6e3neKoro Ba^nuBuM, Konu MoBa 3axogHTb npo oцiнкy thx hh rnmux nogiM i aBH^ aK pu3HKoBaHHx, CTyneHa ix He6e3neKH gna CyCninbCTBa, CnpuMHaTTi coцianbннx pu3HKiB i T.g.

Hemeepmuü nigxig - KoraiTHBHHM, ^o Ha6yB mupoKoro nomupeHHa b 3B'a3Ky 3 po3bhtkom KoH^myanbHHx MogeneM «CyCninbCTBa 3HaHHa», «rn^opMa^MHoro CyCninbCTBa», «noCTiHgyCTpianbHoro CyCninbCTBa», i T.n. y BCix цнx кoнцeпцiax nigKpeCnroeTbCa 3poCTaHHa poni 3HaHHa i HayKoMiCTKHx TexHonoriM gna пpoцecy внpo6ннцтвa i ynpaBniHHa.

po3rnagaTH pu3HK 3 no3H^i KorHiTHBHoro nigxogy, to Moro Mo^Ha iHTepnpeTyBaTH aK ^opMy 3HaHHa. ph3hk - цe 3HaHHa, iH^opMa^a npo Mo^nHBi He6e3neKH. ynpaBniHHa pu3HKaMH b paMKax gaHoi napagurMH noB'a3aHe 3 KBani^iKoBaHoro eKCnepTH3oro cнтyaцii, pu3HK-KoMymKa^ero (CBoenaCHe iH^opMyBaHHa CyCninbCTBa npo ph3hkh) i T.g. ^CKpaBHM npuKnagoM peani3a^i KorHiTHBHoro nigxogy b ynpaBniHHi 6e3neKoro - цe ^eHoMeH rn^opMa^MHux BiMH, aKHM Ha6yBae BCe 6inbmoro 3HaneHHa y 3B'a3Ky 3 po3bhtkom 3aCo6iB MaCoBoi кoмyнiкaцii.

noBepTaronuCb go BH3HaneHHa rn^opMa^MHoi 6e3neKH, gaHe A.fl,. ypCyn, T. (O). H. Цнpga, mo^mo CTBepg^yBaTH, ^o Ko^eH i3 Moro nyHKTiB b TiM hh iHmiM Mipi Mo»e 6yTH 3a6e3neneHHM HaBegeHHMH ynpaBniHCbKHMH nigxogaMH. B tom ^e HaC, Cnig 3a3HaHHTH, ^o HaBegeHi nigxogu go gep^aBHoro ynpaBniHHa, no-nepme, He e yHiBepCanbHHMH i o6oCo6neHHMH b aKoMyCb KoHKpeTHoMy BunagKy, to6to bohh MaroTb CHCTeMHHM xapaKTep, i ynpaBnrne^ noBHHeH yMiTH KoMnneKCHo 3aCToCoByBaTH nigxogu b 3ane^HoCTi Big Cmya^i; no-gpyre, noBHHHi BpaxoByBaTHCa oCo6nHBoCTi npo^Cy ynpaBniHHa, ^o HeMHHyne BHHHKaroTb b cнтyaцii 3poCTaronoi Typ6yneHTHoCTi b

суспшьств^ природi та техносфера Треба брати до уваги той факт, що при aHari3i пiдxодiв до упрaвлiння шформацшною безпекою зазвичай береться за основу базове припущення про можливу редукщю ризикiв до гомогенно! абстрактно! схеми ïx взаемоди. У той же час в умовах сощально! турбулентност особливо важливим виявляеться враховувати ïx гетерогеншсть. Так, у випадку системного шдходу за основу береться припущення тишзаци керованих елементiв, тобто гомогеншсть в цьому контекстi означае встановлення фактично! !х рiвностi (або, щонайменше, еквiвaлентностi). Абстрактний пiдxiд розширюе можливост контролю за поведiнкою, обчислення строгих алгоршмв поведiнки. Однак в ситуацп турбулентностi, коли керовaнi елементи стають «текучими об'ектами» тaкi системи стають занадто громiздкими i неефективними. Вони просто не встигають слiдом за потоками. Наприклад, Х. Молотч в робот з характерною назвою «Проти безпеки» показуе основш недолiки сформовано! «мштаристсько!» iдеологiï [19]. Побудовaнi за стандартизованими схемами, цi системи безпеки спрямоваш на унiфiкaцiю, посилення контролю i неухильне тдпорядкування цим абстрактним правилам. На численних прикладах Х. Молотч показуе, що таю «мштаристсью» системи виявляються нездатними зaпобiгти терактам i часто сaмi стають причиною численних неприемностей i нaвiть небезпеки для населення. З цього можна зробити висновок, що складш закрип системи, що базуються на посиленш контролю як головному iнструментi в забезпечент iнформaцiйноï безпеки методами ушфшаци i конструювaннi абстрактних типiв, закритост i суворому розмежувaннi, унiверсaльностi правил i схем i т.д., ефективш для стабшьних суспiльств, в яких стутнь дифузи, руxливостi i проникност кордонiв невелика.

В умовах же соцiaльноï турбулентностi потрiбнi новi шдходи, одним iз яких може стати концепт гетерогенность У цьому випадку акцент в управлшш шформацшною безпекою повинен бути зроблений на мiкрорiвнi, тобто на безпосередшх практиках взаемоди, яю враховують локальну специфiку i особливосп. Держава повинна зменшити монополда на упрaвлiння iнформaцiйною безпекою та делегувати бшьш широкi повноваження мюцевому сaмоупрaвлiнню, суспiльним та громадським шститутам, якi е бiльш динaмiчними в розрaxунку-вимiру ризикiв i упрaвлiннi ними.

Висновки. Державне управлшня шформацшною безпекою, що розглядаеться на основi трактування безпеки в термшах управлшня ризиками, на вiдмiну вщ загроз, враховуе динaмiчний характер викликiв, що виникають в турбулентному суспшьства

Упрaвлiння шформацшною безпекою базуеться на чотирьох парадигмах: системна, синергетична, феноменолопчна та когштивна. При цьому зазначеш пiдxоди до державного управлшня, по-перше, не е розмежованими та ушверсальними, по-друге повинш враховувати особливостi процесу упрaвлiння, що неминуче виникають в ситуацп зростaючоï турбулентностi в суспiльствi, природi та техносфера

В умовах турбулентностi пропонуються новi пiдxоди, одним iз яких може стати концепт гетерогенность У цьому випадку акцент в управлшш шформацшною безпекою повинен бути зроблений на мiкрорiвнi, тобто на безпосередшх практиках взаемоди, яю враховують локальну специфшу i особливосп.

Л1ТЕРАТУРА

1. Гринберг Р. С. Основне проблемы современного турбулентного мира. Гуманитарий Юга России. 2013. Том. 0. № 2. C. 22-28.

2. Резеньков Д.Н., Приходько С.С. Понятие «социальная турбулентность» в современном мире в концепции информационной безопасности России. Культура и общество: история и современность. Материалы II Всероссийской (с международным участием) научно- практической конференции. Под редакцией Колосовой О.Ю, Гударенко Р.Ф., Ряснянской Н.А, Красиковой Е.А. Ставрополь. Издательство ООО «Ветеран».2013. С. 128-130.

3. Щекотин Е.В. Социальное управление в турбулентном обществе: вопросы безопасности и риска. Социум и власть. 2016. № 1 (57). С. 87-92.

4. Щекотин Е.В. Проблема благополучия в турбулентном социуме: аспект безопасности. Вестник науки Сибири. 2017. №4 (27). С. 74-83

5. Чудинов С. И., Щекотин Е. В. Турбулентный социум и концепция безопасности : социально-философские аспекты: монография. Новосибирск: Изд-во НГТУ. 2018. 159 с.

6. Яницкий О.Н. «Турбулентные времена» как проблема общества риска. Общественные науки и современность. 2011. № 6. С. 155-164.

7. Vinsent Mosco. Becoming Digital: Toward a Post-Internet Society. London: Emerald Publishing Limited. 2017. 227p.

8. Vanderburg W.H. Our battle for the human spirit :scientifick nowing, technical doing, and daily living. Toronto: University of Toronto Press. 2016. 421p.

9. Панченко О.А. Психологические аспекты турбулентности информационной среды. Причорноморсьш психолопчш студи. 2017. Вип.1.С. 3-7.

10. Панченко О.А. Турбулентность в информационной безопасности личности. Клшчна шформатика i телемедицина. 2017. Т. 12. Вип. 13. С. 124-129.

11. Панченко О.А. Психологическая турбулентность в условиях информационной войны. 2018. URL: http://www.psyh.kiev.ua/Панченко_О.А._Психологическая_турбулентность_в_условиях_информацио нной_войны (дата обращения: 21.03.2020).

12. Безопасность жизнедеятельности: учеб. для вузов. Под общ. ред. С.В. Белова. М.: Высшая школа. 1999. 40 с.

13. Luhman N. Risk: a sociologi caltheory. N.Y.: AldinedeGruyter. 1993. 236 р.

14. Поздняков А. И.. Сравнительный анализ основных методологических подходов к построению теории национальной безопасности. Национальные интересы: приоритеты и безопасность. 2013. №21 (210). С. 46-53.

15. 1льницька Уляна. 1нформацшна безпека Украши: сучасш виклики, загрози та мехашзми протидп негативним шформацшно-психолопчним впливам. URL: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/jun/4352/ilnicka0.pdf.

16. Урсул А. Д., Цырдя Т. (Ф). Н. Информационная безопасность. Сущность, содержание и принципы ее обеспечения. URL: http://security.ase.md/publ/ru/pubru22.html (дата обращения 13.05.2020).

17. Социология управления: теоретико-прикладной толковый словарь. Отв. ред. А.В. Тихонов. М.: КРАСАНД. 2015. 480 с.

18. СКоДис. URL: http://scodis.ru/студентам/глоссарий/интерсубъективность/ ( дата обращения 13.05.2020).

19. Molotch H. Against Security: How WeGo Wrongat Airports, Subways, and Other Sitesof Ambiguous Danger. Princeton, Oxford: Princeton University Press. 2014. 288 p.