CC BY
17
ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО
Шимко Артем Романович,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивльного, господарського та еколог'чного права, Полтавський юридичний нститут Нацонального юридичного ушверситету iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Полтава e-mail: shyma9005@gmail.com ORCID 0000-0002-7153-4929
doi: 10.21564/2414-990x.136.91158
УДК 346.7:669(477)
ДЕРЕГУЛЯЦ1Я РИНКУ МЕТАЛОБРУХТУ: ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Досл1джуеться господарсько-правове забезпечення дозвгльног системи господарськог дгяль-ност1 щодо здшснення операцш з металобрухтом. Виявлено суттев1 недолжи господарського законодавства, що регламентуе ринок металобрухту. Запропоновано способи модертзащ та вдо-сконалення чинного законодавства у дослгджуванш сфер1. Пропозищ Грунтуються на вивчент зарубгжного досвгду регулювання вказаних господарсько-правових вгдносин з урахуванням специ-фгчних властивостей втчизняного сектору обороту металобрухту.
Ключовi слова: операцп з металобрухтом; ринок металобрухту; дозвшьна система операцш з металобрухтом; правове регулювання ринку металобрухту; загопвля металобрухту.
Шимко А. Р., кандидат юридических наук, ассистент кафедры гражданского, хозяйственного и экологического права, Полтавский юридический институт Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Полтава.
e-mail: shyma9005@gmail.com ; ORCID 0000-0002-7153-4929
Дерегуляция рынка металлолома: хозяйственно-правовой аспект
Исследуется хозяйственно-правовое обеспечение разрешительной системы в сфере хозяйственной деятельности по совершению операций с металлоломом. Обнаружены существенные недостатки хозяйственного законодательства. Предложены способы модернизации и усовершенствования действующего законодательства в исследуемой сфере. Предложения основываются на изучении зарубежного опыта регулирования таких хозяйственно-правовых отношений с учётом специфических свойств отечественного сектора оборота металлолома.
Ключевые слова: операции с металлоломом; рынок металлолома; разрешительная система операций с металлоломом; правовое регулирование ринка металлолома; заготовка металлолома.
Постановка проблеми. Упродовж трьох роюв, що минули шсля скасування лщензування операцш з металобрухтом, вщсутне належне правове забезпечення дозвшьно! системи у цiй сферi. Дерегулящя ринку металобрухту не призвела до очжуваних позитивних результатiв, оскiльки економiко-правовi проблеми металургiйно! галузi в останш роки лише загострилися. Питання дозвшьно! системи залишаеться вiдкритим, оскiльки наразi немае механiзму цiлковито легального здшснення операцiй з металобрухтом.
Аналiз остантх дослгджень i публжацш. Позитивною тенденщею для науки господарського права е дослщження вченими господарського-правового забезпечення окремих сфер господарсько! дiяльностi. Лiцензування як елемент оргашзацшно-господарських вiдносин займае не останне мкце у дослiдженнi галузевого господарсько-правового забезпечення, зокрема правове регулювання обпу лiкарських засобiв та аспекти лщензування у цш сферi висвгглено у працях В. М. Пашкова [1], а кримшальш правопорушення у сферi господарсько! дiяль-ностi дослщжено у роботах Н. О. Гуторово! [2]. Проте оргашзацшно-господар-ськi вщносини на ринку металобрухту, на жаль, залишаються не дослiдженими.
Мета статтi. Метою публжацп е окреслення проблемних питань госпо-дарського-правового забезпечення дозвшьно! системи операцiй з металобрухтом та вироблення власних пропозицш щодо модершзацп господарського законо-давства у цш сферi.
Виклад основного матерiалу. Ринок металобрухту, будучи шдгалуззю металургiйно! промисловосп, мае стратегiчне значення для економжи Укра!ни як базова сировина для металургшного виробництва. Таким чином, дозвшьна система для провадження тако! господарсько! дiяльностi мае бути вщображен-ням публiчних та приватних iнтересiв учасниюв ринку металобрухту.
Запровадження полiтики дерегуляцп економiки Укра!ни прямо вплинуло на сферу обороту металобрухту. Проте чи можна вважати цей вплив ефективним, спробуемо визначити на основi дослщження законодавчих реформ у цiй сферi та фактичних господарсько-правових вiдносин, що вщдзеркалюють реальний стан якостi правового забезпечення.
Радикальною новащею господарського законодавства у сферi обiгу металобрухту стало прийняття Закону Укра!ни «Про лщензування видiв господарсько! дiяльностi» [5], внаслiдок чого дiяльнiсть, пов'язана iз заготiвлею, переробкою брухту чорних та кольорових металiв i його металургшною переробкою, була виключена з перелiку видiв дiяльностi, що шдлягають лiцензуванню. Вважаемо, що крок законодавця на шляху дерегуляцп ринку металобрухту е невдалим, оскшьки заметь спрощення господарсько-правових параметрiв для здшснення операцш з металобрухтом наразi можна констатувати факт повно! неврегульованостi дозвшьно! системи дослiджуваного сегменту економiки.
У цьому сенсi доцiльно розглянути наслщки практичного характеру впливу дерегуляцп! на об^ металобрухту та дiяльнiсть господарюючих суб'ектiв.
У сферi заготiвлi металобрухту в Укра!ш задiяно приблизно 20-30 тисяч осiб. Переважаюча бiльшiсть пращвниыв на брухтозаготiвельних пунктах пра-
цевлаштоваш неофщшно й отримують 3apo6iTHy плату «в конвертах». У щлому, за оцiнками yчасникiв металобрухтового ринку, не менш як 70 % первинно!" заготiвлi металобрухту в УкраТш здiйснюeться поза межами правового поля.
Гострою проблемою металургп Украши е стiйкий дефiцит металобрухту на внутршньому ринку. За пiдсyмками I кварталу 2015 р. об'еднання «Мета-лургпром» та корпорацiя «1нтерпайп» констатували дефщит металобрухту в об'емi 221 000 т, або 23 % вщ потреб галузь У квггш дефiцит вирiс на 66 000 т, у травш - ще на 57 000 т. Потреба металурпв у брyхтi чорних металiв Ï3 сiчня по травень 2016 р. склала 1,694 млн т. Фактично поставлено на металургшш шдприемства за цей перюд 1,349 млн т, або 79,7 % вщ загального попиту. За даними митнищ, у I кварталi було експортовано 266 000 т брухту. З сiчня по травень 2016 р. експорт досяг 509 000 т.
Дефщит брухту металургшш шдприемства вимушеш компенсувати за рахунок збшьшення в технолопчному процесi використання чавуну та гарячо-брикетованого залiза. Останне iмпортyеться в Украшу з Росп. Проте вказаш замiнники дорожчi нiж металобрухт на 35 % та здорожчують кшцевий продукт металyргiйного виробництва на 10 %.
Ще один наслщок дефщиту сировини - вимушене зупинення виробництва. Особливо чутливим до дефщиту е технолопя електросталеплавильного виробництва, впровадження яко1 в УкраШ визнано найважлившим стратегiчним завданням щодо реструктуризацп та оновлення металyргiйноï галyзi [4].
Вщсутшсть розгалужено1 мережi для заготiвлi металобрухту, низькi закуш-вельнi цши i необхiднiсть значних витрат на доставку i переробку металобрухту обмежують його збирання у мiсцях з невеликими об'емами брухтоутворення. Насамперед, це населен пункти та iншi мюця з низькою густотою населення, але, як правило, навггь у таких мюцях стабiльно утворюеться металобрухт. На таких мюцевостях фактично iснyють пункти прийому металобрухту, проте вони функщонують здебшьшого нелегально.
Ринковi системи використання вторинно1 сировини вимагають особливих оргашзацшних структур i схем yправлiння та координацп контрагентiв. Для промислово розвинених краш характернi: розгалужена мережа загоивниыв, що складаеться з малих фiрм, сiмейних пiдприемств, iндивiдyальних шдпри-емщв, якi обслуговують здавальникiв брухту на певнш територп i доставляють брухт на велик переробнi заводи або трейдерам. Своею чергою, переробники металобрухту працюють у Ясному контакт з металургшними пiдприемствами. Створюються единi асощацп, виробляючи спiльнy стратегiю розвитку використання вторинних ресyрсiв.
Як не дивно, шдхщ законодавця до легальних гравщв ринку металобрухту не зазнав змш у контекстi вiдмiни лщензування, оскшьки вiдповiдно до Закону «Про металобрухт» [6] ними е:
1) спецiалiзованi шдприемства (суб'екти господарювання всiх форм влас-ностi) - таю, що здшснюють операцп з металобрухтом, мають у власност або закршлене за пiдприемствами на правi господарського вщання вагове, брухтопе-
реробне та вантажошдйомне обладнання, забезпечують зпдно iз законодавством пожежну, вибухову, еколопчну i радiацiйну безпеку;
2) спецiалiзованi металургiйнi переробш пiдприeмства - пiдприeмства, якi вщповщають вимогам, що ставляться цим Законом до спецiалiзованого шдпри-емства, мають у власностi виробниче обладнання, яке забезпечуе технологiю металургiйноí переробки металобрухту, пов'язану зi змiною структури металу, його хiмiчного складу вiдповiдно до стандарта, та пройшли атестацiю в порядку, встановленому центральним органом виконавчоí влади, що забезпечуе форму-вання державно'1' промислово'1' полiтики;
3) приймальний пункт спецiалiзованого або спецiалiзованого металургш-ного переробного пiдприемства - виробничий шдроздш спецiалiзованого або спецiалiзованого металургшного переробного пiдприемства, на базi якого про-водяться операцп iз заготiвлi та переробки металобрухту. Кожний приймальний пункт повинен мати вагове, брухтопереробне, вантажошдйомне обладнання, а також вщповвдну дшянку з твердим покриттям, площа яко'1' визначаеться його виробничими потребами вщповвдно до Закону.
Виникае лопчне питання, в чому ж проявляеться полмка дерегуляцп в цiй сферi? Вiдмiна лiцензування без одночасного правового забезпечення дозвшь-но'1' системи лише посилило кризу у металургшнш галузi та диверсифiкувало економiко-правовi проблеми. На нашу думку, основним завданням дерегуляцп ринку металобрухту е його депшзащя та створення сприятливих умов для зайняття цим видом господарсько'1' дiяльностi представникам малого та серед-нього шдприемництва.
Розглянемо правовi параметри та умови для законного заснування бiзнесу зi здiйснення операцiй з металобрухтом.
Так, вщповщно до ст. 4 Закону «Про металобрухт» операцп з металобрухтом здшснюються лише спецiалiзованими або спецiалiзованими металургiйними переробними пiдприемствами, а також '1'х приймальними пунктами. Прикрим видаеться той факт, що реальних змш ринкова система обороту вторинних металiв не зазнала, оскшьки доступ до цього бiзнесу, як i ранiше, залишаеться закритим для малого шдприемництва.
Проблема в тому, що приймальний пункт для заготiвлi металобрухту не може юнувати як автономний господарюючий суб'ект. Такий тип законодавчого регулювання мае прямий причинний зв'язок iз наявним тшьовим ринком та розвиненим монополiзмом. Вважаемо, що для депшзацп ринку металобрухту дощльно впроваджувати приймальний пункт для заготiвлi металобрухту як автономну одиницю з правом закушвл^ заготiвлi i наступного продажу металобрухту.
Зпдно зi ст. 4 Закону «Про металобрухт» спецiалiзоване або спецiалiзоване металургiйне переробне пiдприемство мае право зпдно з законодавством ввд-кривати приймальш пункти, якi здiйснюють операцп з металобрухтом. Спещ-алiзоване або спецiалiзоване металургiйне переробне пiдприемство мае право вщкривати приймальнi пункти у будь-яких регюнах Укра'1'ни без обмежень.
Чинний тип правового регулювання е прямим чинником монополiзацп сектору об^у вторинних металiв, оскшьки дрiбнi заготiвники вимушенi працювати на спецiалiзоване металургiйне пiдприемство або функцюнувати незаконно. У першому випадку власники приймальних площадок обмежеш у виборi контра-гентiв з продажу заготовленого металобрухту, оскшьки зобов'язанi господарювати виключно на користь спецiалiзованого пiдприемства, котре «документально» забезпечуе формальну легальшсть приймального пункту. Однак особливих вщ-мшностей у технологiчних, органiзацiйних та яюсних показниках господарювання легального або нелегального приймального пункту фактично не юнуе.
Таким чином, легально зайнятися господарською дiяльнiстю з заготiвлi та переробки металобрухту можна переважно впливовим господарюючим суб'ек-там, котр^ як правило, е власниками вертикально штегрованих структур у металургшнш промисловостi.
Розглянемо змiни у державному регулюванш та державному контролi за здшсненням операцiй з металобрухтом.
Вщповвдно до ст. 12 Закону «Про металобрухт» державне регулювання операцш з металобрухтом реалiзуеться шляхом:
- складання мюцевими державними адмшютращями акта обстеження спе-цiалiзованих або спецiалiзованих металургшних переробних пiдприемств та !х приймальних пунк™ на вiдповiднiсть вимогам цього Закону i контролю за додер-жанням встановлених ними умов i правил здiйснення операцiй з металобрухтом;
- виходячи з потреби брухту чорних металiв, Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни мае право запроваджувати режим квотування або повну заборону його експорту. Дiя цього положення не поширюеться на експорт брухту та вiдходiв чорних металiв до кра!н, з якими Укра!на мае вiдповiднi взаемш мiжнароднi зобов'язання.
Можна зробити висновок, що единим дозвшьним документом, на пiдставi якого можна здiйснювати операцп з металобрухтом, е акт обстеження мюцевою державною адмшстращею на вщповщшсть вимогам Закону «Про металобрухт» i контролю за додержанням встановлених ними умов i правил здiйснення операцш з металобрухтом.
Щодо компетенцп мiсцевих державних адмiнiстрацiй, то зпдно зi ст. 13 Закону «Про металобрухт» мiсцевi державнi адмiнiстрацГí у здшсненш операцiй з металобрухтом:
- складають акт обстеження спецiалiзованих або спецiалiзованих металур-гiйних переробних шдприемств та !х приймальних пунктiв на вщповщшсть вимогам цього Закону на територiях вiдповiдних адмiнiстративних одиниць;
- здшснюють контроль за додержанням спецiалiзованими або спе-цiалiзованими металургiйними переробними пщприемствами та !х при-ймальними пунктами встановлених умов та правил здшснення операцш з металобрухтом;
- виявляють порушення вимог цього Закону спецiалiзованими або спеща-лiзованими металургiйними переробними пщприемствами та !х приймальними пунктами на територiях вiдповiдних адмiнiстративних одиниць.
До втшення законодавчих змш у сферi дозвшьно1 системи дiяли Лiцензiйнi умови провадження господарсько1 дiяльностi Ï3 заготiвлi, переробки, металур-гiйноï переробки металобрухту кольорових i чорних металiв [7]. На виконання Лщензшних умов функцiонував спецiальний суб'ект оргашзацшно-господар-ських повноважень - Комiсiя з питань лiцензування господарсько1 дiяльностi i3 заготiвлi, переробки, металургiйноï переробки металобрухту чорних i кольорових металiв, визначення рекомендованих обсяпв експорту брухту чорних i кольорових металiв, брухту легованих чорних металiв, розгляду заявок на видачу лщензш на експорт товарiв та розподiлу квот.
Скасувавши Лiцензiйнi умови, законодавець одночасно не запропонував яккну замiну правового забезпечення вимог до суб'екта господарювання та умов здiйснення операцiй з металобрухтом.
Якщо de jure вщмша лiцензування була метою полiтики дерегуляцп та «лжування» ринку вторинних металiв, то de facto - у практичних вщносинах господарювання виник повний безлад та неконтрольовашсть.
Наказом Мшктерства економiчного розвитку i торгiвлi Украши вiд 29.03.2016 р. № 524 затверджено Перелж обладнання та устаткування, яы необхiдно мати спецiалiзованому шдприемству та його приймальним пунктам або спецiалiзованому металургiйному переробному пiдприeмству при здшсненш операцiй з металобрухтом [8].
Указаний Перелж частково компенсуе скасування Лщензшних умов, оскшьки його можна охарактеризувати як змютовне звуження останшх. Скасо-ваними Лiцензiйними умовами [7], на нашу думку, бшьш повно та комплексно було встановлено вимоги та умови провадження операцш з металобрухтом.
У контекст мiри законодавчоТ деталiзацiï Лiцензiйнi умови явно перевер-шують чинний Перелiк обладнання та устаткування, яы необхiдно мати спещ-алiзованому пiдприемству та його приймальним пунктам. Зокрема, скасоваш Лiцензiйнi умови мали структуровашсть на вiдповiднi роздши, а саме:
- органiзацiйнi вимоги;
- особливi вимоги провадження господарсько1 дiяльностi iз заготiвлi, переробки, металургшно1 переробки металобрухту кольорових та чорних металiв;
- технологiчнi вимоги до спецiалiзованого пiдприемства, спецiалiзованого металургшного переробного шдприемства та ïx приймальних пункта.
Дiючим Перелiком встановлено лише види обладнання та устаткування, яке необхщно мати кожному приймальному пункту.
Таким чином, в сучасних умовах господарювання на ринку вторинних металiв склався наступний алгоритм легального провадження операцш з металобрухтом:
- Право на здшснення операцш з металобрухтом мають виключно спещ-алiзованi шдприемства, спецiалiзованi металургшш переробнi пiдприемства, а також ix приймальнi пункти.
- Правове регулювання здiйснюеться Законом Украши «Про металобрухт» [6], а технолопчш вимоги для господарюючих суб'ектiв встановлено Перелжом
обладнання та устаткування, яы необхщно мати спецiалiзованомy пiдприемствy та його приймальним пунктам або спецiалiзованомy металургшному перероб-ному пiдприемствy при здшсненш операцiй з металобрухтом [8].
- Дозвшьна система у цш сферi базуеться на основi складання мкце-вими державними адмiнiстрацiями акта обстеження спецiалiзованих або спецiалiзованих металургшних переробних пiдприемств та ïx приймальних пункив на вiдповiднiсть вимогам Закону «Про металобрухт» i контролю за додержанням встановлених ними умов i правил здшснення операцш з металобрухтом.
- Фактично акт обстеження суб'екта господарювання мюцевими державними адмшктращями i е документом дозвшьного характеру, що прийшов на замшу лщензп.
У контексп вщмши лщензування дощльно дослщити питання кримшально! вiдповiдальностi за порушення порядку здiйснення операцiй з металобрухтом.
У зв'язку зi змiнами дозвшьно1 системи законодавець декiлька разiв вносив поправки до ст. 213 Кримшального кодексу Украши [9], маючи на мет приве-дення норм, що регулюють вщповщальшсть у сферi операцш з металобрухтом, у вщповщшсть до змш у господарському законодавствь
Проте через недосконале господарсько-правове забезпечення оргашзацш-но-господарських вщносин у ст. 213 Кримшального кодексу Украши з'явилось положення, яке не вщповщае положенням чинного законодавства i не може бути реалiзоване. Його наявшсть у чинному Кодекс може призвести до проблем у правозастосуванш та зловживань з боку правоохоронних оргашв.
Так, Законом Украши «Про лщензування видiв господарсько1 дiяльностi» виключено з частини першо! ст. 213 Кримiнального кодексу слово «лщензп». До того ж, у ст. 213 Кримшального кодексу Украши Законом Украши «Про вне-сення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо спрощення умов ведення бiзнесy (дерегулящя)» [10] були внесен змiни, якi передбачають кримiнальнy вщповщальшсть, зокрема, за здiйснення операцiй з брухтом кольорових i чорних металiв посадовими особами суб'екпв господарсько1 дiяльностi, вiдомостi про яких не включено до перелшу сyб'ектiв господарювання, що здшснюють операцп' з металобрухтом.
Проте спещальним господарським законодавством у сферi обороту металобрухту (Закон Украши «Про лщензування видiв господарсько!" дiяльностi», Закон УкраТни «Про металобрухт») не передбачено кнування або необхщшсть створення перелiкy сyб'ектiв господарювання, що здшснюють операцп з металобрухтом. Також не передбачено суб'екпв оргашзацшно-господарських повно-важень, якi yповноваженi його створювати, вимог для суб'екив господарсько!" дiяльностi, необxiдниx для включення в перелш тощо.
Таким чином, склалась ситуащя, коли внаслiдок прогалин у господар-сько-правовому забезпеченнi, що регламентуе обк металобрухту, встановлено кримiнальнy вщповщальшсть за недодержання вимог, що не передбачеш чинним законодавством.
1ншою проблемою, яка не була розв'язана з вщмшою лщензування, е розши-рення тшьового сектору обпу вторинних металiв, яы постачають металобрухт на металургiйнi комбшати чи iншим великим заготiвникам.
На нашу думку, в нишшшх економiчниx умовах господарювання державi необxiдно створити так параметри для господарсько1 дiяльностi з заготiвлi металобрухту, щоб навпаки стимулювати шдприемщв займатися цим бiзнесом легально. Цього можливо досягти лише шляхом спрощення дозвiльноï системи та перегляду техшчних вимог для загопвниюв, оскiльки чиннi умови вiдстали вщ практичних потреб украшсько1 промисловостi.
Шдводячи пiдсумки, зазначимо, що здiйснення операцш з металобрухтом як стратепчно важлива господарська дiяльнiсть в нинiшнix умовах потребуе обов'язкового лщензування. Проте детальний аналiз актуально!" системи орга-шзацшно-господарських вiдносин у сферi обороту металобрухту свщчить про нездатнiсть господарського законодавства забезпечувати формування й розвиток ринку вторинних металiв на засадах та принципах сучасних краш з ринковою економжою, де опора бiзнесу - мжрошдприемництво. Тож вважаемо ращональ-ним запропонувати наступну модель диференщацп видiв господарюючих суб'ек-тiв у межах господарсько1 дiяльностi з заготiвлi та переробки металобрухту. На противагу нишшнш дозвшьнш системi, яка фактично унеможливлюе легальну дiяльнiсть виключно з заготiвлi металобрухту, доцiльно впровадити новий вид суб'екта господарювання з правом заготовляти металобрухт i на свш розсуд поставляти сировину шшим загопвникам, трейдерам чи металургшним ком-бiнатам [4].
Такий шдхщ, по-перше, е засобом деишзацп на ринку металобрухту, оскшьки значна кiлькiсть пiдприемцiв матимуть можливкть легально здшс-нювати операцп з металобрухтом i бути незалежними вщ монополюпв на ринку, по-друге, сприятиме залученню в оборот металобрухту нових господарюючих суб'ектiв, що зумовить бiльшi об'еми заготiвлi сировини, по-трете, мжрошдпри-емництво сприятиме створенню розгалужено1 мережi заготiвникiв металобрухту у мютах та населених пунктах, де утворення брухту незначне за об'емом, по-чет-верте, е засобом забезпечення потреб населення у продажi металобрухту.
Вигода ввд упровадження нового виду суб'екпв господарювання очевидна, оскшьки це додатковi надходження до бюджету та шдвищена вiрогiднiсть уник-нення дефщиту металобрухту, що повинно забезпечити стабшьне постачання сировини на металургiйнi комбшати Украши.
Висновки. Окреслеш проблеми дозвшьно1 системи та господарсько-право-вого забезпечення е досить суттевими i потребують уваги з боку держави, адже хибами законодавства обумовлена нестабшьшсть, зловживання монополiстами сво1м становищем на ринку, а також сформований з часiв отримання незалеж-ностi УкраТни значний тiньовий ринок вторинно1 сировини.
Для ефективного функщонування сектору здiйснення операцiй з металобрухтом держава повинна розробити господарсько-правовий мехашзм доз-вiльноï системи цього виду господарсько! дiяльностi з акцентом на необхщшсть
створення широко! мережi приймальних пунклв та конкурентоспроможного ринку об1гу металобрухту.
Лщензування потрiбно використовувати розумно, оскшьки за його допомо-гою цiлком можливо вдосконалити господарськi вщносини в оборотi вторинних металiв шляхом дет1шзацп здiйснення операцiй з металобрухтом, обмеження впливу монопольних утворень на ринок сировини i стимулювання розбудови конкурентоспроможного ринку металобрухту.
Список л^ератури:
1. Pashkov V. Certain aspects on medical devices software law regulation / V. Pashkov, A. Harkusha // Wiadomosci Lekarskie. - 2016. - № 6. - С. 765-767.
2. Pashkov V. Medical device software: defining key terms / V. Pashkov, N. Gutorova, A. Harkusha // Wiadomosci Lekarskie. - 2016. - № 6. - С. 813-817.
3. Кравченко В. Вломить и сплавить: 8 крупнейших игроков на рынке металлолома [Електронний ресурс] / Виталий Кравченко // Forbes Украина. - 2015. - Режим доступу : http://forbes.net.ua/business/1397249-vlomit-i-splavit-8-krupnejshih-igrokov-na-rynke-metalloloma#4.
4. Шимко А. Р Удосконалення законодавчого мехатзму лщензування дiяльностi у сферi обйу металобрухту / А. Р. Шимко // Юрист Украши : наук.-практ. журн. / редкол. : С. П. Погреб-няк, Ю. В. Баулш, Ю. П. Битяк та in. - Харюв : Право, 2014. - № 2 (27). - С. 92-101.
5. Про лщензування ввддв господарсько! дiяльностi: Закон Украши ввд 02.03.2015 р. № 222 -VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/222-viii.
6. Про металобрухт : Закон Украши ввд 05.05.1999 р. № 619 - XIV [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/619-14.
7. Про затвердження Лщензшних умов провадження господарсько! дiяльностi iз загопвл^ переробки, металургшно! переробки металобрухту кольорових i чорних металiв : наказ ММстер-ства економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни ввд 31.10.2011 р. № 183 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1321-11.
8. Про затвердження перелжу обладнання та устаткування, яю необхвдно мати спещаль зованому пвдприемству та його приймальним пунктам або спецiалiзованому металургшному переробному пвдприемству при здшсненш операцш з металобрухтом: наказ ММстерства еко-номiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни ввд 29.03.2016 р. № 524 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0585-16.
9. Кримшальний кодекс Укра!ни : Закон Укра!ни ввд 05.04.2001 р. № 2341 - III 524 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
10. Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо спрощення умов ведення бiзнесу (дерегулящя) : Закон Укра!ни ввд 12.02.2015 р. № 191 - VII [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/191-19.
References:
1. Pashkov, V.M., & Harkusha A.O. (2016). Certain aspects on medical devices software law regulation. Wiadomosci Lekarskie, 6, 765-767.
2. Pashkov V.M., & Gutorova N.O. (2016). Medical device software: defining key terms. Wiadomosci Lekarskie, 6, 813-817.
3. Kravchenko V. (2015). Vlomyt' y splavyt': 8 krupnejshykh yhrokov na rynke metalloloma. Forbes Ukrayna. forbes.net.ua. Retrieved from: http://forbes.net.ua/business/1397249-vlomit-i-splavit-8-krupnejshih-igrokov-na-rynke-metalloloma#4 [in Russian].
4. Shymko A. R. (2014). Udoskonalennia zakonodavchoho mekhanizmu litsenzuvannia diial'nosti u sferi obihu metalobrukhtu [Improvement of the licensing legislation in the sphere of circulation of the scrap metal]. Yuryst Ukrainy: nauk.-prakt. zhurn., 2, 92-101 [in Ukrainian].
5. Pro litsenzuvannia vydiv hospodars'koi diial'nosti: zakon Ukrainy vid 02.03.2015 № 222 - VII. zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/222-viii [in Ukrainian].
6. Pro metalobrukht : zakon Ukrainy vid 05.05.1999 № 619 - XIV. zakon1.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/619-14 [in Ukrainian].
7. Pro zatverdzhennia Litsenzijnykh umov provadzhennia hospodars'koi diial'nosti iz zahotivli, pererobky, metalurhijnoi pererobky metalobrukhtu kol'orovykh i chornykh metaliv : nakaz Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy vid 31.10.2011 № 183. zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1321-11 [in Ukrainian].
8. Pro zatverdzhennia pereliku obladnannia ta ustatkuvannia, iaki neobkhidno maty spetsializovanomu pidpryiemstvu ta joho pryjmal'nym punktam abo spetsializovanomu metalurhijnomu pererobnomu pidpryiemstvu pry zdijsnenni operatsij z metalobrukhtom : nakaz Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy vid 29.03.2016 № 524. zakon0.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0585-16 [in Ukrainian].
9. Kryminal'nyj kodeks Ukrainy : zakon Ukrainy vid 05.04.2001 № 2341 - III. zakon1.rada.gov. ua. Retrieved from: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 [in Ukrainian].
10. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy schodo sproschennia umov vedennia biznesu (derehuliatsiia): zakon Ukrainy vid 12.02.2015 № 191 - VIII. zakon5.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/191-19 [in Ukrainian].
Shymko A. R.., Candidate of Legal Sciences, Teaching Assistant of Department of Civil, Economic and Ecological Law, Poltava Law Institute of Yaroslav Mudryi National Law University Ukraine, Poltava.
e-mail: shyma9005@gmail.com ; ORCID 0000-0002-7153-4929
Deregulation of scrap metal market: economic and legal aspects
The article is devoted to economic and legal analysis of transactions with scrap metal. Strategic importance of transactions with the scrap metal has been defined. Legislation in force in this sphere has been analyzed. It is main defects and prospective improvements have been studied.
The article is devoted to research of licensing of collection, recycling and export of scrap metal. The main interests in private and public spheres of investigated industry has been defined. The expediency of systematizing the legislative work within the economic and legal support in operations with scrap metal have been proved. The author proposed the ways to achieve a compromise between public and private sectors in sphere of operations with scrap metal through the use of economic and legal instruments. The dysfunction of economic and legal mechanism for regulation the secondary metals market has been defined. The disparity between real social interests and economic and legal mechanism of licensing in this sphere has been proved. The necessity to reform the structure of subjects with organizational and economic powers has been substantiated.
Conclusions and proposals have been based on economic and legal concept analysis and statistical
Keywords: scrap metal market; licensing of transactions with the scrap metal; scrap metal regulations; transactions with the scrap metal; processing of scrap metal.
Hadiumna do pedKomzii 26.01.2017 p.
