CC BY
35
ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО
Шимко Артем Романович,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивльного, господарського та еколог'чного права, Полтавський юридичний шститут Нацонального юридичного унверситету iменiЯрослава Мудрого, Украна, м. Полтава e-mail: advokat.shymko@gmail.com ORCID 0000-0002-7153-4929
doi: 10.21564/2414-990x.140.123214
УДК 346.7:669(477)
ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧН1 ОПЕРАЦМ З МЕТАЛОБРУХТОМ: ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Досл1джено господарсько-правове забезпечення здшснення зовншньоеконом1чних операций з металобрухтом. Виявлено суттев1 недолгки господарського законодавства, що регламентуе експорт та тпорт металобрухту. Висвтлено проблему в1дсутност1 регулювання процесу цтоутворення на внутршньому ринку металобрухту. Досл1джено в1дпов1дшсть законодав-чих реформ у сфер1 експорту та мпорту металобрухту у в1дношент до м1жнародно-правових зобов'язань Украти. Запропоновано способы модернгзацИ та вдосконалення чинного законодавства у дослгджуванш сфер1.
Ключовi слова: операцп з металобрухтом; ринок металобрухту; експорт металобрухту; iMnopT металобрухту; щноутворення на ринку металобрухту.
Шимко А. Р., кандидат юридических наук, ассистент кафедры гражданского, хозяйственного и экологического права, Полтавский юридический институт Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Полтава.
e-mail: advokat.shymko@gmail.com ; ORCID 0000-0002-7153-4929
Внешнеэкономические операции с металлоломом: хозяйственно-правовой аспект
Статья посвящена исследованию хозяйственно-правового обеспечения совершения внешнеэкономических операций с металлоломом. Указывается на существенные недостатки хозяйственного законодательства, регламентирующего экспорт и импорт металлолома. Рассмотрена проблема отсутствия регулирования процесса ценообразования на внутреннем рынке металлолома. Исследовано соответствие законодательных реформ в сфере экспорта металлолома в отношении международно-правовых обязательств Украины. Предлагаются способы модернизации и усовершенствования действующего законодательства в исследуемой сфере.
Ключевые слова: операции с металлоломом; рынок металлолома; экспорт металлолома; импорт металлолома; ценообразование на рынке металлолома.
Постановка проблемы. У зв'язку з обраним курсом розвитку ринково! економши та необхщшстю впровадження нових технологш у металургшному виробництв^ роль металобрухту як базово! сировини з кожним днем зростае. Проте, як свщчить практика, сфера здшснення зовнiшньоекономiчних операцш з металобрухтом потребуе перегляду та реформування господарсько-правового забезпечення, оскшьки сучасне державне регулювання дослiджуваних вщносин зумовлюе виникнення негативних економiчних наслвдыв, зокрема, дефiциту металобрухту на внутршньому ринку та необхiдностi його iмпорту.
Аналiз остантх дослгджень i публжацш. Вивченню особливостей державного регулювання зовшшньо! торгiвлi металобрухтом присвячено пращ бага-тьох учених-економiстiв, зокрема, I. Ю. Гужва (I. 1и. ЫигЬуа) [1], В. Л. Мазур (V. Ь. Магиг). Однак комплексного дослщження питань, пов'язаних iз рефор-муванням законодавства у сферi здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй з металобрухтом, з огляду на досягнення науки господарського права та еконо-мiчно! теорп, не проводилося.
Мета статтi - з'ясувати наслвдки законодавчих реформ у цш сферi та проблемнi питання недосконалостi чинного господарського-правового забезпечення зовнiшньоекономiчних операцш з металобрухтом, сформулювати пропо-зицп щодо удосконалення законодавства.
Виклад основного матерiалу. До прийняття «металургшного» Закону вщ 12.07.2016 р. № 1455^111 [2] в Укра!нi дiяло квотування експорту металобрухту, котре доповнювалось вивiзним (експортним) митом. Окрiм того, кожний екс-портний контракт повинен погоджуватися у Мiнiстерствi економiчного розвитку та торгiвлi Укра!ни i рееструватися.
Указан обмежувальнi бар'ери зазнавали критики не тшьки вiтчизняних поставникiв металобрухту, а й мiжнародно! спiльноти через невщповвдшсть правового регулювання сучасним тенденцiям ринково! торпвль
У 2016 р. сталися радикальш змiни законодавства у сферi експорту металобрухту, оскiльки тодшш засоби обмеження експорту не забезпечували задо-волення попиту на внутршньому ринку, внаслiдок чого iснував стшкий дефiцит металобрухту. Вiтчизнянi металургiйнi шдприемства були вимушенi iмпор-тувати металобрухт за невипдними цiнами, коли в той же час фонд власного металобрухту дозволяв забезпечувати на 100 % металургшш шдприемства. Про-позищя металобрухту на внутршньому ринку Укра!ни завжди перевищувала його попит. Виникае дисонанс, яким чином на металургшних шдприемствах Укра!ни iснуе дефiцит металобрухту, якщо Мiнiстерство економiчного розвитку та торгiвлi повинно видавати квоти на експорт ввдповщно до його попиту на внутршньому ринку. Пояснюеться описана ситуащя недосконалiстю правового забезпечення, котре щеально створювало можливiсть «розпродажу квот» та «тшьового» експорту.
Сьогодш згщно 3i ст. 13 Закону Украши «Про 30BH^Hb0eK0H0Mi4Hy дiяль-шсть» [3] експортш операцп з металобрухтом здшснюються вiдповiдно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами Украши «Про мета-лобрухт» [4] та «Про вивiзне (експортне) мито на вщходи та брухт чорних мета-лiв» [5]. Таким чином, встановлено вичерпний перелж нормативно-правових актiв, що регулюють порядок експорту вторинних металiв. Натомiсть скасовано значну кiлькiсть пщзаконних нормативно-правових актiв, котрi забезпечували бюрократичний механiзм погодження та реестрацй контракпв з отриманням квоти на експорт. Безумовно, такий крок законодавця слщ розглядати як «обЬ лення» правового забезпечення експорту металобрухту.
Так, Законом Украши «Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо зменшення дефiцитy брухту чорних металiв на внутршньому ринку» вiд 12.07.2016 р. № 1455-VIII [2] виключено ч. 1 ст. 9 Закону «Про металобрухт», котра встановлювала, що контракти (договори, угоди) на експорт металобрухту пщлягають реестрацй' в порядку, визначеному Кабшетом Мiнiстрiв Украши. На виконання зазначено'Т норми працювали постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про затвердження Порядку реестрацй' зовнiшньоекономiчних контрактiв (дого-ворiв) на здiйснення експортних операцш з металобрухтом» вщ 15.02.2002 р. № 155, «Деяы питання здшснення експортних операцш з металобрухтом» вщ 03.05.2012 р. № 388, «Про заходи щодо упорядкування експортних операцш з металобрухтом» вщ 04.11.2002 р. № 1653, наказ Мшютерства промислово'Т полмки Украши «Про затвердження Порядку погодження зовнiшньоекономiч-них контракпв (договорiв) на здiйснення експортних операцiй з металобрухтом» вщ 29.03.2002 р. № 144, наказ Мшктерства економши Украши «Про порядок реестрацй' (облшу) зовнiшньоекономiчних контрактiв (договорiв) на здшснення експортних операцш з металобрухтом» вщ 15.12.2005 р. № 505.
Постановою Кабшету Мшю^в Украши вiд 28.12.2016 р. № 1035 [6] назван постанови визнано такими, що втратили чиншсть. Наказом Мшекономрозвитку Украши вщ 10.11.2017 р. № 1626 [7] визнано перелiченi накази такими, що втратили чиншсть. Заходи, спрямоваш на спрощення правових параметрiв експорту металобрухту, е реалiзацiею полiтики дерегуляцп та боротьби з тiньовою економшою.
У чому ж сyтнiсть нововведень, котрi з'явились у Законi «Про внесення змш до деяких закошв Укра'1'ни щодо зменшення дефщиту брухту чорних мета-лiв на внутршньому ринку»?
Умовно можна видiлити двi новацп. Перша - скасування обов'язково1 державно!" реестрацй' контрактiв на експорт металобрухту. Друга - ставки вивЬ зного (експортного) мита на металобрухт пщвищено з 10 до 30 евро за 1 тонну. Пщвищення ставки вводилося спочатку на два роки, попм зменшено на один. Пов'язано це з тим, що стрiмке пщвищення мит на експорт суперечить мiжна-родно-правовим зобов'язанням Укра'1'ни, i тому уряд обрав застосування цього прийому як тимчасовий захщ для захисту iнтересiв нащонально1 економши. Уряду простше обгрунтовувати необхiднiсть продовження цього заходу щороку,
бо iснуючi в Украш проблеми полiтико-економiчного характеру дають законт пiдстави для застосування обмежень експорту.
Указаний Закон спрощуе iнструменти для блокування експорту, котрими рашше усшшно користувалися чиновники. Однак цим Законом введено сутте-вий бар'ер - мито розмiром 30 евро за тонну металобрухту. Вивiзне мито такого розмiру при iснуючих свiтових цшах е серйозним фактором для обмеження експорту. Водночас основною проблемою внутршнього ринку металобрухту залишаеться неготовнiсть украшських споживачiв вторинно1 сировини шдтри-мувати цши на рiвнi, близькому до свггового.
Iнiцiатива щодо пiдвищення мита на експорт активно лобшвалася укра-шськими металургами, оскiльки експорт металобрухту ктотно пiдвищуе собiвартiсть виплавки сталi в Украïнi, а вiдповiдно, знижуе конкурентоспро-можнiсть украшсько1 сталi на св^овому ринку. Однак в 6С цю iнiцiативу сприйняли вкрай негативно заявивши, що вона порушуе «дух i букву» Угоди про асощащю.
Отже, сьогоднi единим обмежувальним бар'ером експорту металобрухту е вивiзне мито у розмiрi 30 евро за тонну, встановлене Законом Украши «Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо зменшення дефiциту брухту чорних металiв на внутрiшньому ринку» вщ 12.07.2016 р. № 1455-VIII.
Уважаю, що вiдмiна обов'язкового погодження та реестрацп експортних контрактiв, а також розподшу квот е усшшним кроком реформування з огляду на наступне.
По-перше, розподiл квот на експорт був фундаментом для корупцп, оскiльки мехашзм надання квот вiдбувався у ручному режим^ що позбавляло прозоро-ст пiд час прийняття рiшень. У результат складалась ситуацiя, за яко1 певне коло осiб Мiнiстерства промисловоси, а потiм Мiнекономрозвитку Украши отримували значну корупцшну вигоду, а наближеш до них експортери - максимально можливий обсяг експорту металобрухту. У зв'язку з обмеженнями на експорт вторинних металiв сталось так, що щна в УкраТш була значно нижчою за ринкову. Суб'ект господарювання, який одержував картку на експорт брухту, в результат отримував надприбутки, а металурги купували металобрухт за цшою значно нижче ринково'1.
Один з основних моменив у схемi обмеження експорту брухту чорних металiв полягав у тому, що Мшекономрозвитку здiйснювало розподiл експортних квот суб'ектам господарювання тшьки шсля затвердження прогнозованих балансiв потреби украшських металурпв у металобрухтi на поточний рж. Так повелося ще з часiв планово!" економiки колишнього СРСР. Указаний прогно-зований баланс потреб металобрухту використовувався одшею з шдстав для вiдмови пiдприемцям у видачi експортних квот.
З юридично1 точки зору скасована ст. 9 Закону Украши «Про металобрухт» передбачала, що контракти на експорт металобрухту шдлягають реестрацп, але не «погодженню i затвердженню», як тлумачили це службовщ профшь-них мшютерств. Вiдповiдно, всi постанови й розпорядження Кабмiну, накази
Мшекономрозвитку, що базувалися на необхщност погоджувати контракти, е сумшвними з точки зору законность
Так, зпдно зi ст. 11 Закону Украши «Про зовнiшньоекономiчнy дiяльнiсть» забороняеться одночасне застосування щодо одного й того ж товару податку на експорт i iмпорт та режиму лщензування i квотування експорту, за винятком випадюв установлення режиму лщензування i квотування як заходу у вщповщь на дискримшацшш дп iнших та в разi застосування санкцш при порyшеннi суб'ектом зовнiшньоекономiчноï дiяльностi встановлених правил цiеï дiяльностi.
Таким чином, тодiшня система правового забезпечення експорту металобрухту суперечила чинному законодавству i була позбавлена правово!" визначеность
По-друге, через корупцшш квоти на експорт металобрухту Украша втрачала чималi надходження до бюджету. Незаконну систему обмеження експорту металобрухту забезпечував значний масив шдзаконних акпв у формi розпоряджень i постанов Кабмшу та наказiв Мшекономрозвитку.
Такий мехашзм давав можливiсть вщмовляти у видачi квот реальним експор-терам брухту та видавати дозволи на вивезення за кордон сотень тисяч тонн сиро-вини посередницьким фiрмам. Здебiльшого таю фiрми не мали анi заготовленого металобрухту, аш договорiв iз портами на його вщвантаження, анi зафрахтованих суден. Вони просто перепродавали отримаш в мiнiстерствi дозволи (квоти) реаль-ним експортерам. Тариф доходив до 10 дол. за квоту на експорт 1 т металобрухту. Реалiзацiя задyмiв щодо обмеження експорту брухту чорних металiв автоматично супроводжувалася зменшенням надходжень валюти в державний бюджет.
Украшсьы металурги пiдтримyють систему обмеження експорту металобрухту, оскшьки у разi його блокування заготiвельники брухту змушеш про-давати брухт чорних металiв за надто низькими цiнами, заниженими порiвняно зi свiтовими майже на 100 дол./т. При цьому металурги, як правило, затримують оплату поставленого брухту [8].
По-трете, квотування експорту брухту чорних металiв та одночасне погодження i реестращя експортних контракпв суперечило не тшьки украшському законодавству, а й шдписаному Украшою Договору про приеднання до Свггово1 органiзацiï торгiвлi та Угодi про асощащю з бвропейським Союзом.
Проте Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ) дае пiдстави для гнуч-ких пiдходiв до обмеження торгiвлi у виняткових випадках [9].
Це пов'язано з тим, що мiжнародне торгове право СОТ дозволяе запрова-джувати таю заходи за визначених умов та зпдно iз встановленою процедурою. Нормами СОТ передбачено мехашзми запровадження заходiв з метою запо-бiгання критичному дефiцитy сировини та в умовах посилення негативного впливу непереборних обставин. Зокрема, положення статей Х1:2(а) ГАТТ передбачають можливкть заборони чи обмеження експорту, яы тимчасово застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного дефщиту харчових продукпв або шших товарiв, що мають вагоме значення для експор-туючо1 сторони.
Також зпдно зi статтею XX:(i) ГАТТ у разi надзвичайних обставин у мiж-народних вщносинах та з метою забезпечення захисту суттевих iнтересiв свое1 безпеки краши-члени СОТ можуть запроваджувати тимчасове обмеження експорту матерiалiв, щоб забезпечити достатньою кiлькiстю таких матерiалiв вiтчизняну переробну промисловють протягом перiодiв, коли внутршня цiна на такi матерiали утримуеться на рiвнi, нижчому за свггову цiну, в результатi впро-вадження урядом плану стабШзацп, за умови, що таю обмеження не повинш призводити до зростання експорту такою галуззю вггчизняно1 промисловостi чи до захисту тако1 галузi вiтчизняноï промисловост i не повиннi порушувати положення ще1 Угоди стосовно недискримiнацiï.
Очевидно, що проведення АТО й окупащя значно! територп Украши е над-звичайною обставиною i вимагае забезпечення захисту економiчних iнтересiв. Забезпечення втизняного металургiйного сектору металобрухтом набувае стратепчного значення в умовах необхiдностi безперервного постачання мета-лопродукцп за доступною цшою для потреб вшськово-промислового комплексу, важкого машинобудування й розвитку шфраструктури.
Державою обраний курс на зменшення дефiциту брухту чорних металiв на внутршньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонно! промисловостi та ввдбудови об'ектiв iнфраструктури.
Експортнi мита, як правило, е шструментом протекщошстсько! полiтики. Цiлком зрозумiло, що шдвищення експортних мит на металобрухт вщповщае iнтересам нацiональноï металургiйноï галузi. 1ншими словами, пiдвищення екс-портного мита можна вважати субсидуванням нащональних товаровиробниюв.
Отже, обмежувальнi заходи експорту металобрухту повною мiрою узгоджу-ються з положенням статт XXI:(b) ГАТТ «Винятки з мiркувань безпеки», яка передбачае право держави на здшснення будь-яких дш, якi вона вважае необ-хiдними для захисту суттевих iнтересiв свое! безпеки. Держава може самостшно визначати, що е такими штересами i яким чином ïx захищати.
Змши законодавства у цiй сферi зачепили не лише порядок експорту, а й iмпорту металобрухту. Так, 10.11.2016 р. набрав чинноси Закон Украши «Про внесення змш до Закону Украши «Про Митний тариф Украши» ввд 04.10.2016 р. № 1645-VIII щодо зменшення дефщиту брухту чорних металiв на внутршньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонно1 промисловоси та вiдбудови об'екив iнфраструктури» [10]. Законом внесено змши до роздшу XV «Недорогоцiннi метали та вироби з них» Митного тарифу Украши [11], яы стосуються товарно1 позицп 7204 «Вiдxоди та брухт чорних металiв; зливки чорних металiв для переплавлення (шиxтовi зливки)». Законом встановлено нульовi ставки ввiзного мита на вiдxоди та брухт чорних металiв замiсть ранiше дшчих 5 %.
Метою прийняття Закону е оперативна лжвщащя дефiциту брухту чорних металiв на внутрiшньому ринку для першочергового забезпечення потреб оборонно1 промисловосп та забезпечення умов ввдновлення об'ектiв iнфраструктури.
Однак навщо лiбералiзyвати iмпорт металобрухту з одночасним шдви-щенням мита на його експорт? Ключова проблема полягае у ращональносп розпорядження власними ресурсами. Як уже зазначалося, ресурсний потен-щал металобрухту набагато перевищуе потреби металургшно1 галyзi Украши. Виникае конфлжт штере^в основних гравцiв ринку - металургшних шд-приемств (споживачiв металобрухту) та постачальниыв металобрухту. Якщо метою господарсько1 дiяльностi останнiх е збирання, закушвля, заготiвля, переробка металобрухту та його подальша реалiзацiя за вигiдною цшою, то пiдприемницькi iнтереси представникiв металургшного комплексу йдуть yрозрiз.
Металyргiйнi шдприемства пропонують за металобрухт цши набагато нижчi вiд свiтових, приблизно на 100 дол. за тонну. Окрiм того, розрахунки за постав-лений металобрухт часто затримуються на тривалий час, робота металургшних шдприемств не завжди стабшьна, що впливае на процеси обороту металобрухту не найкращим чином. З цих причин загопвники металобрухту вимушеш шукати альтернативш шляхи збуту, а саме - експорт. Маючи надлишковi обсяги металобрухту, ми стикаемося з проблемою дефщиту на внутршньому ринку, що е парадоксальним. Металурги, опинившись у невипднш ситуацп, починають iмпортyвати металобрухт за цшами набагато вищими, нiж ri, що пропонуються вiтчизняним заготiвникам.
Одшею з причин дефiцитy металобрухту в УкраМ е узгоджена полiтика металурпв щодо утримання низьких закyпiвельних цш на металобрухт. Така полiтика безумовно викликае скорочення заготiвлi металобрухту суб'ектами господарювання. Отже, державнш цiновiй полпищ характерне протистояння заготiвникiв та металурпв, оскшьки питання цiни по-рiзномy впливають на дiяльнiсть сyб'ектiв господарювання.
Уряд сприяе переважно металургам, штучно регулюючи оборот брухту залежно вщ iнтересiв та рентабельностi 1хньо1 господарсько!" дiяльностi. Це вира-жаеться в ускладненш процедури експорту металобрухту, скороченш закyпiвель та триманнi низьких цш, що дае змогу металургам диктувати власш умови гри на ринку металобрухту.
Результати тако1 державно!" полiтики вигiднi лише металургам. Справа у тому, що в Украш дуже високий внесок фiзичних осiб у заготiвлю брухту. Якщо цши падають, останшм економiчно не рентабельно продовжувати господарську дiяльнiсть.
На нашу думку, це дисбаланс виникае внаслщок неyзгодженостi цiновоï полпики на ринку металобрухту. Основним завданням уряду для лшвщацп цього дисбалансу, як вбачаеться, е сприяння шдняттю цш на внутршньому ринку металобрухту до рiвня свiтового. Треба стимулювати постачальниыв збувати металобрухт насамперед впчизняним пiдприемствам, а у разi вщсут-ностi попиту - експортувати. Гра законодавця з митами на експорт та ввiзними ставками е тимчасовим машпулюванням, котре нездатне виршити глобальш проблеми ринку металобрухту.
Щодо питання шдвищення цши на металобрухт на внутршньому ринку, то Господарським кодексом Украши [12] та Законом Украши «Про цши та цшоутворення» [13] передбачено широкий комплекс шструменпв впливу. Так, вщповщно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону «Про цши i цшоутворення», державна цшова полггика е складовою державно!' економiчноï та сощально1 полггики i спрямо-вана на забезпечення орiентацiï цш внутрiшнього ринку товарiв на рiвень цiн свiтового ринку.
Забезпечити узгоджешсть цiн на металобрухт з рiвнем свiтовиx без застосу-вання адмiнiстративниx методiв фактично неможливо. Компромюним варiантом може бути лише фшансування державою металургiйного комплексу з метою шдвищення конкурентоспроможност ïx продукцп та подолання цiновоï неста-бшьност на ринку металобрухту. Якщо металурги пропонуватимуть цши на рiвнi св^ових, вiтчизняним постачальникам не буде сенсу експортувати металобрухт, а металургам iмпортувати його.
Вважаемо неправильним реформування порядку здшснення зовшшньоеко-номiчниx операцш з металобрухтом без урахування стану цш на внутрiшньому ринку. Дощльно забезпечити правове пiдrрунтя для лопстики споживання металобрухту вiдповiдно до наступного алгоритму:
1) первинна закушвля, загоивля, переробка та пошук контрагентiв для збуту металобрухту на внутршньому ринку;
2) укладення договорiв (контрактiв) поставки з металургшними шдпри-емствами, що забезпечить безперебшне постачання сировиною та дозволить уникнути простою на виробництвц
3) у разi утворення надлишкових обсяпв металобрухту у постачальникiв необхщно забезпечити законодавчо прозорий меxанiзм для його експорту. Проте одночасно слщ забезпечити рiвень внутрiшнix цiн на металобрухт, прирiвняний до мiжнародного ринку, щоб вггчизнят суб'екти господарювання не були защ-кавленi його експортувати при першш можливостi.
Висновки. Отже, без виважено1 законодавчо!" корекцп процесу цшоутворення на внутршньому ринку шдвищення мита на експорт та скасування ввiзного мита не виршуе проблеми дефщиту металобрухту. Питання цшоутворення на ринку металобрухту та регламентацп зовнiшньоекономiчниx операцiй необxiдно виршувати комплексно.
Таким чином, слiд зосередитись на процесi цiноутворення в рамках вну-трiшнього ринку металобрухту, а попм формувати правову оболонку для зов-нiшньоекономiчниx операцiй. Держава повинна створити умови для мотивацп вггчизняних суб'ектiв господарювання збувати металобрухт на внутршньому ринку, зробити цей процес цивШзованим та узгодженим з свгговими цiнами на сировину. У такий спосiб Украша зможе уникнути дефщиту вторинних металiв та необxiдностi його iмпорту.
Список лiтератури:
1. Гужва I. Ю. Мехатзми обмеження експорту брухту чорних метал1в у рамках СОТ. Нау-ковий вкник Ужгородського нацюнального университету. 2016. № 6. С. 67-70.
2. Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо зменшення дефщиту брухту чорних метал1в на внутршньому ринку: Закон Украши ввд 12.07.2016 р. № 1455-VIII. Дата оновлення:
04.08.2017. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1455-19 (дата звернення: 09.02.2018 р.).
3. Про зовшшньоеконом1чну д1яльшсть: Закон Украши ввд 16.04.1991 р. № 959-XII. Дата оновлення: 03.01.2017. URL: http://zakon2.rada.gov.Ua/laws/show/959-12/parao276#o276 (дата звернення: 09.02.2018 р.).
4. Про металобрухт: Закон Украши ввд 05.05.1999 р. № 619-XIV. Дата оновлення: 15.09.2016. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/619-14 (дата звернення: 09.02.2018 р.).
5. Про вив1зне (експортне) мито на ввдходи та брухт чорних метал1в: Закон Украши ввд 24.10.2002 р. № 216-IV. Дата оновлення: 04.08.2017. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/216-15 (дата звернення: 09.02.2018 р.).
6. Про внесення змш та визнання такими, що втратили чиншсть, деяких постанов Кабшету Мшстр1в Украши: Постанова Кабшету Мшстр1в Украши ввд 28.12.2016 р. № 1035. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1035-2016-n (дата звернення: 09.02.2018 р.).
7. Про визнання такими, що втратили чиншсть, деяких наказ1в: наказ Мшекономрозвитку Украши ввд 10.11.2017 р. № 16261035. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1439-17 (дата звернення: 09.02.2018 р.).
8. Мазур В. Через корупцшш квоти на експорт металобрухту Украша втрачае сотш мшьйошв долар1в. DT.UA. 2015. URL: https://dt.ua/ECONOMICS/cherez-korupciyni-kvoti-na-eksport-metalobruhtu-ukrayina-vtrachaye-sotni-milyoniv-dolariv-166303_.html (дата звернення: 10.01.2018 р.).
9. Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ 1947): Угода, Мiжнародний документ ввд 30.10.1947 р. Дата оновлення: 15.04.1994. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_264 (дата звернення: 09.02.2018 р.).
10. Про внесення змш до Закону Украши «Про Митний тариф Украши» щодо зменшення дефщиту брухту чорних металiв на внутршньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонно1 промисловост та ввдбудови об'еклв шфраструктури: Закон Украши ввд 04.10.2016 р. № 1645-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-19/paran5#n5 (дата звернення: 09.02.2018 р.).
11. Митний тариф Украши (Групи 01-72): Закон Украши; Тариф ввд 19.09.2013 р. № 584-VII. Дата оновлення: 01.01.2018. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/584а-18 (дата звернення: 09.02.2018 р.).
12. Господарський кодекс Украши: Закон Украши ввд 16.01.2003 р. № 436-IV. Дата оновлення:
16.01.2018. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 (дата звернення: 09.02.2018 р.).
13. Про цши та цшоутворення: Закон Украши вщ 21.06.2012 р. № 5007-VI. Дата оновлення: 30.01.2018. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5007-17 (дата звернення: 09.02.2018 р.).
References:
1. Guzhva, I.Yu. (2016). Mekhanizmy obmezhennia eksportu brukhtu chornykh metaliv u ramkakh SOT. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, 6, 67-70 [in Ukrainian].
2. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo zmenshennia defitsytu brukhtu chornykh metaliv na vnutrishnomu rynku: Zakon Ukrainy vid 12.07.2016 r. № 1455-VIII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1455-19 [in Ukrainian].
3. Pro zovnishnoekonomichnu diialnist: Zakon Ukrainy vid 16.04.1991 r. № 959-XII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12/parao276#o276 [in Ukrainian].
4. Pro metalobrukht: Zakon Ukrainy vid 05.05.1999 r. № 619-XIV. URL: http://zakon1.rada. gov.ua/laws/show/619-14 [in Ukrainian].
5. Pro vyvizne (eksportne) myto na vidkhody ta brukht chornykh metaliv: Zakon Ukrainy vid 24.10.2002 r. № 216-IV. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/216-15 [in Ukrainian].
6. Pro vnesennia zmin ta vyznannia takymy, shcho vtratyly chynnist, deiakykh postanov Kabinetu Ministriv Ukrainy: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 28.12.2016 r. № 1035. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1035-2016-p [in Ukrainian].
7. Pro vyznannia takymy, shcho vtratyly chynnist, deiakykh nakaziv: Nakaz Minekonomrozvytku Ukrainy vid 10.11.2017 r. № 16261035. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1439-17 [in Ukrainian].
8. Mazur, V. (2015). Cherez koruptsiini kvoty na eksport metalobrukhtu Ukraina vtrachaie sotni milioniv dolariv. DT.UA. URL: https://dt.ua/ECONOMICS/cherez-korupciyni-kvoti-na-eksport-metalobruhtu-ukrayina-vtrachaye-sotni-milyoniv-dolariv-166303_.html [in Ukrainian].
9. Heneralna uhoda z taryfiv i torhivli (HATT 1947): Uhoda, Mizhnarodnyi dokument vid 30.10.1947 r. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_264 [in Ukrainian].
10. Pro vnesennia zmin do Zakonu Ukrainy «Pro Mytnyi taryf Ukrainy» shchodo zmenshennia defitsytu brukhtu chornykh metaliv na vnutrishnomu rynku z metoiu pershocherhovoho zabezpechennia potreb oboronnoi promyslovosti ta vidbudovy ob'iektiv infrastruktury: Zakon Ukrainy vid 04.10.2016 r. № 1645-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-19/paran5#n5 [in Ukrainian].
11. Mytnyi taryf Ukrainy (Hrupy 01-72): Zakon Ukrainy; Taryf vid 19.09.2013 r. № 584-VII. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/584a-18 [in Ukrainian].
12. Hospodarskyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 16.01.2003 r. № 436-IV. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 [in Ukrainian].
13. Pro tsiny ta tsinoutvorennia: Zakon Ukrainy vid 21.06.2012 r. № 5007-VI. URL: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5007-17 [in Ukrainian].
Shymko A. R., PhD in Law, Teaching Assistant of Department of Civil, Economic and Ecological Law, Poltava Law Institute of Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Poltava.
e-mail: advokat.shymko@gmail.com ; ORCID 0000-0002-7153-4929
Foreign economic transactions with scrap metal: economic and legal aspects
The article is devoted to economic and legal analysis of foreign economic transactions with scrap metal. Specific features of economic legal ground work for foreign economic transactions with scrap-metal have been considered in the article. Strategic importance of transactions with the scrap metal has been defined. Legislation in force in this sphere has been analyzed. It is main defects and prospective improvements have been studied.
The article is devoted to research of licensing of collection, recycling and export of scrap metal. The main interests in private and public spheres of investigated industry has been defined. The expediency of systematizing the legislative work within the economic and legal support in operations with scrap metal have been proved. The author proposed the ways to achieve a compromise between public and private sectors in sphere of operations with scrap metal through the use of economic and legal instruments. The dysfunction of economic and legal mechanism for regulation the secondary metals market has been defined. The disparity between real social interests and economic and legal mechanism of licensing in this sphere has been proved. The necessity to reform the structure of subjects with organizational and economic powers has been substantiated. Specific features of economic law regulation of pricing on the scrap metal market have been considered in the article.
Conclusions and proposals have been based on economic and legal concept analysis and statistical
Keywords: scrap metal market; foreign economic transactions with scrap metal; export and import of scrap metal; scrap metal regulations; transactions with the scrap metal; processing of scrap metal; pricing on the scrap metal market.
Hadiuwna do pedKomzii 09.02.2018 p.
