CC BY
59
УДК 656.788
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ПОКАЗНИКА ЯКОСТІ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВІД ПАРАМЕТРІВ ПОТОКУ ЗАЯВОК
В.С. Наумов, доцент, к.т.н., Н.С. Вітер, магістрант, ХНАДУ
Анотація. На підставі результатів імітаційного експерименту визначено регресійну модель залежності показника якості транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) від параметрів потоку заявок на перевезення вантажів.
Ключові слова: транспортно-експедиційне обслуговування, параметри потоку заявок, якість обслуговування.
Вступ
Якість ТЕО визначається рівнем організації процесу, наявними виробничими потужностями та попитом на перевезення вантажів. В даній статті параметри попиту описуються через показники потоку заявок на перевезення вантажів. Для подальшого підвищення якості надання транспортно-експедиційних послуг в роботі визначається вид залежності показника якості ТЕО від основних параметрів потоку замовлень.
Аналіз публікацій
Ефективність роботи ТЕП можна оцінювати за допомогою комплексних показників якості. На підставі експертного опитування на попередньому етапі роботи авторами було визначено залежності для розрахунку комплексного показника якості ТЕО при перевезенні основних груп товарів - продуктових, промислових та будівельних.
Комплексний показник якості ТЕО при перевезенні продуктових товарів пропонується розраховувати за залежністю
КПр0д = 0,1613 • Кек + 0,1667 • (КСв + Кзб +
+КШв) + 0,1637 • Кд + 0,1603 • Кнрр,
де Кек - коефіцієнт економічності перевезень; Ксв - коефіцієнт своєчасності доставки; Кзб -коефіцієнт збереження вантажу; Кд - коефі-
цієнт доступності послуги; Кшв - коефіцієнт, що враховує швидкість перевезення; Кнрр -коефіцієнт, що враховує можливість надавання послуг з навантаження та розвантаження.
Комплексний показник якості перевезень промислових товарів визначається як
Кпром = 0,1984 • КСв + 0,1908 • К^ +
+0,1956 • Кзб + 0,1892 • Кгн + 0,1896 • Кшв,
де Кбез - коефіцієнт безпеки перевезення; Кгн - коефіцієнт гнучкості обслуговування клієнтури.
Комплексний показник якості перевезення будівельних вантажів розраховується таким чином
Кбуд = 0,1640 • Кшв + 0,1968 • Кзб +
+0,1972 • Кшф + 0,1960 • Кбез + 0,2 • К^
де Кінф - коефіцієнт, що враховує спроможність надання клієнтурі інформації про місцезнаходження вантажу у процесі доставки.
В роботі [1] проведені дослідження параметрів потоку заявок на перевезення вантажів. Кожну заявку можна характеризувати наступними показниками: об’єм вантажу Q, т; інтервал надходження заявки I, год.; відстань доставки Ьд, км; сумарний нульовий пробіг
Ь0, км. Характеристики разових зявок є випадковими величинами. За результатами проведених досліджень визначено закони розподілу параметрів потоку заявок (табл. 1).
Т аблидя 1 Характеристики параметрів потоку заявок на перевезення вантажів
При розрахунку планового часу виконання заявки використовуються середньостатисти-чні показники роботи
..план ____
вик
к
+ (нр + ^0 :
Випадкова величина Закон розпо- ділу Параметри закону розподілення
параметр розташу- вання параметр масштабу
Інтервал надходження заявки, год. експо- нен- ційний - Ь
Об’єм партії вантажу, т норма- льний
Відстань доставки вантажу, км рівно- мірний ад Ьд
Сумарний нульовий пробіг, км рівно- мірний а0 Ьс>
Мета та постановка задачі
Об’єктом дослідження є процес ТЕО. Предметом дослідження є якість ТЕО підприємств та організацій. Метою дослідження є оцінка впливу параметрів потоку заявок на якість ТЕО. Завдання даної роботи - встановити залежність між характеристиками потоку заявок та показником якості транспортно-експедиційного обслуговування.
Розробка математичної моделі
Залежність рівня якості ТЕО від структури виробничої бази ТЕП пропонується описати через ряд аналітичних залежностей.
Складовий комплексного показника якості Кшв - коефіцієнт, що враховує швидкість перевезення, визначається таким чином
план К вик
шв >факт
де І
в
факт
- плановий час на доставку вантажу; - фактичний час доставки вантажу.
де іїв - відстань вантажної їздки; в - коефіцієнт використання пробігу; Ут - технічна швидкість; і^- нормативний час на наван-таження-розвантаження; і0 - час на нульовий пробіг.
Оскільки заявки мають випадковий характер, припускаємо, що доставка вантажів здійснюється маятниковими маршрутами, і коефіцієнт використання пробігу приймаємо в = 0,5. Середню технічну швидкість приймаємо за нормативними значеннями, згідно із Прейскурантом 13-01-02.
Враховуючи параметри потоку заявок, отримуємо
а + 0,5 • Ь„
^плаи _____
вик
+-
Чі + (^о - 1) • (п
30
де V* - швидкість, розрахована по нормативних значеннях;. - час на навантаження-розвантаження першої тонни; ґш. - час на на-вантаження-розвантаження кожної наступної тонни вантажу.
Реальний час виконання заявки розраховується за наступною залежністю
..факт ____
^вик
-+-
ісв _0_
у:
• +
де Утсв - значення випадкової величини швидкості руху; /ісвв - значення випадкової
•• •• 70в
величини відстані вантажної їздки, 10 - значення випадкової величини відстані нульового пробігу.
Коефіцієнт своєчасності доставки розраховується за формулою
де 7ї - кількість заявок, виконаних з порушенням часових меж; 7заг- загальна кількість заявок.
Загальна кількість заявок визначається інтервалом надходження заявок І, пропускною спроможністю диспетчерського пункту П та розрахунковим періодом Тр.
Загальна кількість їздок визначається за умови
7 = ІТ(/Ь . Ь > Тр/П-
“г "і П, Ь <Тр/П.
де Тр - час роботи підприємства; П - пропускна спроможність пункту прийому заявок на перевезення.
Кількість заявок з порушенням часових меж визначається за умови
7ї(і) = •
7 +1 ґр > ґп
1 7ї(і-1) ^ 1 ґвик ^ ґві
у и.р ^ ..план
7ї(г-1)’ ґвик < ґвик .
де ґвик - реальний час виконання заявки на перевезення вантажу; ґ™™ - плановий час виконання перевезення.
Експериментальні дослідження
Для проведення імітаційного експерименту було використано насичений план Плакетта-Бермана, приведений в табл. 2. В таблиці знаком «+» визначено верхню границю, а знаком «-» - нижню границю діапазону зміни відповідного фактора. Границі діапазону зміни характеристик параметрів потоку заявок представлені в табл. 3.
Границі інтервалу надходження заявки прийнято на підставі середніх значень часу роботи транспортних підприємств та пропускної спроможності пунктів прийому заявок на перевезення. Відстані доставки та нульового пробігу прийнято для умов роботи в межах м. Харкова. Значення партії вантажу прийнято з урахуванням даних статистичних спостережень та виходячи із середніх значень
вантажності по рухомому складу транспортних підприємств м. Харкова.
Т аблиця 2 План експерименту Плакетта-Бермана 27-4
Серія дослідів Фактор
*1 (Ь) *2 (с) *3 (^) *4 ы *5 (Ьс>) *6 (ад) *7 (Ьд)
1 + - - + - + +
2 + + - - + - +
3 + + + - - + -
4 - + + + - - +
5 + - + + + - -
6 - + - + + + -
7 - - + - + + +
8
Т аблиця 3 Межі варіювання факторів
Фактор Нижня границя Верхня границя
Ь 0,5 8
с« 0 0,16
0,5 19,5
а<0 0 7,5
Ь0 0 7,5
ад 0,5 7,5
Ьд 0,5 7,5
В кожній серії проведено по 30 дослідів. Дослід представляє собою генерацію значень випадкових величин відстані доставки, відстані нульового пробігу, об’єму відправки та інтервалу надходження заявок за відомими характеристиками закону розподілу. На підставі згенерованих значень із використанням наведених аналітичних залежностей в кожному досліді визначається комплексний показник якості ТЕО.
Із використанням засобів пакета Statistica 6.0 визначено, що комплексний показник якості розподілений за нормальним законом (розрахункове значення критерію хі-квадрат Пір-сона становить 0,385, а відповідне табличне значення - 0,391).
Оскільки закон розподілу показника якості нормальний, то можна визначити достатню кількість дослідів за формулою
п =
_2 .2 С • ґр
де о - середнє квадратичне відхилення у вибірці значень; Ц - показник вірогідності для
2
в
заданої довірчої ймовірності одержуваного висновку; є - припустима помилка розрахунків.
Variable: Якість ТЕО,
Distribution: Normal Chi-Square test = 0,38535, df = 3 (adjusted) , p = 0,63475
Й
§
§
2
hQ
4
2
* б 43 с
^ 5 4
^ЧООООСЧ^ЧОООО
ІЛІЛІЛІЛІЛЧОЧОЧОЧО
Відповідно до розрахунків значення критерію Фішера за інформативною спроможністю становить ^и = 18,59, тоді як відповідне табличне значення ^табл = 3,2. Це свідчить про те, що отримана регресійна модель описує результати експерименту краще, ніж найпростіша модель (модель середнього арифметичного).
Розрахункове значення критерію адекватності = 1,508 за відповідного табличного ^табл = 3,2. Тому можна зробити висновок, що отримана регресійна модель адекватно описує експериментальні результати, тобто результати, що передбачені моделлю, будуть за точністю не гіршими за експериментальні
[3].
Значення коефіцієнта якості ТЕО
Висновки
7
Рис. 1. Розподіл коефіцієнта якості перевезень за результатами моделювання
Згідно розрахунків для рівня довірчої ймовірності в 95% одержано значення п' = 2, що значно менше проведеної кількості спостережень. Тому отримані результати можна вважати коректними.
При аналізі результатів, отриманих в ході проведення експерименту, розраховано G-критерій Кохрена. Розрахункове значення G-критерію склало 0,055, що менше відповідного табличного значення ^табл = 0,2). Даний результат свідчить про однорідність ряду дисперсій, тобто можна зробити висновок, що експеримент є відтворюваним [3].
В результаті регресійного аналізу, проведеного із використанням вбудованих інструментів MS Excel, отримано наступну залежність показника якості від параметрів потоку заявок на перевезення вантажів
K = 0,9570б4 - 0,002010 • a0 + 0,00295 • b0 --0,001998 • aд + 0,002387 • Ьд - 0,000915 -ц + +0,08б304 -а + 0,002014 • b.
Для даної моделі перевіряємо за F-критерієм Фішера гіпотези про інформативну спроможність та адекватність моделі.
Встановлена залежність між параметрами потоку заявок на перевезення вантажів та інтегральним показником якості ТЕО дозволяє визначати вплив окремих параметрів на якість. Розроблена модель може бути використана для вирішення завдань оптимізації виробничої бази транспортних і транспортно-експедиційних підприємств.
Література
1. Наумов В.С. Расчёт рациональной струк-
туры автопарка для выполнения разовых заявок // Вестн. Харьк. нац. автомоб.-дор. ун-та: Сб. науч. тр. - Харьков: ХНАДУ. - 2005. - Вып. 28. - С. 63 - 66.
2. Наумов В.С. Анализ влияния параметров
потока заявок на рациональную структуру автопарка // Автомоб. трансп.: Сб. науч. тр. - Харьков: ХНАДУ. - 2005. -Вып. 17. - С. 70 - 74.
3. Вознесенский В.А. Статистические мето-
ды планирования эксперимента в технико-экономических исследованиях. - М.: Финансы и статистика, 1981. - 263 с.
Рецензент: В.П. Волков, професор, д.т.н., ХНАДУ.
Стаття надійшла до редакції 7 липня 2008 р.
