CC BY
28
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Вагiна Н.С., Коваленко В.М., Онуфрieнко О.Г. Декада ф')зико-математичних наук у педагог'чному yHieepcumemi як комплексна форма освтньоН взаемодп та популяризацП математичних знань. Ф'зико-математична освта. 2019. Випуск 2(20). С. 17-22.
Vahina N., Kovalenko V., Onufriienko O. Decade Of Physics And Mathematics In The Pedagogical University As A Comprehensive Form Of Educational Interaction And Popularization Of Mathematical Knowledge. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 2(20). Р. 17-22.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-020-2-003 УДК 378, 091.398-048.67:[53+51]
Н.С. Вапна
Бердянський державний педагогiчний yнiверситет, Украша
nastvah@ukr.net ORCID: 0000-0001-8147-6622
В.М. Коваленко
Бердянський державний педагогiчний yнiверситет, Украша
vmkovalenko@ukr.net ORCID: 0000-0001-8258-2945
О.Г. Онуфрieнко
Бердянський державний педагогiчний yнiверситет, Украша
onufrienko15@outlook. com ORCID: 0000-0001-5508-1969
ДЕКАДА Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК У ПЕДАГОГ1ЧНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1 ЯК КОМПЛЕКСНА ФОРМА ОСВГГНЬОТ ВЗАвМОДП ТА ПОПУЛЯРИЗАЦП МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ
АНОТАЦ1Я
Проанал'вовано власний практичний doceid та показники результативностi орган'вац'й комплексу заходе i3 математики в рамках проведення в педагoгiчнoму унiверcитетi декади фiзикo-математичних наук з нацiленicтю на пoпуляризацiю наукових математичних знань, розширення освтньо)' взаемодп iз закладами загально)' середньо)' освти, урiзнoманiтнення форм прoфoрiентацiйнo')'роботи.
Формулювання проблеми. Зростання рoлi яшсно)' математично) освти у побудовi високотехнолог'много суспльства зумовлюе потреби пошуку ефективних засоб'ю розвитку нтересу дтей та молодi до математики як науки, до здобуття профеай, пов'язаних з математикою та викладанням математики, що актуал'зуе привернення уваги до модершзацП таких масових oрганiзацiйних форм як предметы: (науковi) декади шляхом упровадження iнновацйних складових, залучення виcoкoквалiфiкoваних фахiвцiв з галузей фiзикo-математичних, технiчних наук, з теорй та методики навчання математики.
Матер/'али i методи. Теoретичнi та емтричш методи: системний аналiз науково), пcихoлoгo-педагoгiчнo')', методично)' лiтератури; розробка та апрoбацiя комплексу захoдiв на базi Бердянського державного педагoгiчнoгo ушверситету за участю учнiв та вчителiв закладiв загально) середньо) освти мicта Бердянська та прилеглих райoнiв, включене педагoгiчне спостереження, усне та письмове опитування, пoрiвняльний кльксний аналiз отриманих даних.
Результати. Наведено теоретичне обфунтування дoцiльнocтi впровадження модели популяризацi) математики, яка засновуеться на трансляцп знань цiльoвiй аудитора безпосередшми ноаями наукового дocвiду з галузей фундаментально), прикладно) математики чи ))' icтoрi'í. Визначено структуру, напрями та змст багатовекторно) взаемодйв освтньому прocтoрi педагoгiчнoгo ушверситету, якi реалiзуютьcя через едину комплексну форму науково-предметноТдекади зi встановленими часовими та регламентуючими межами.
Висновки. До^льн/^ь oрганiзацi)' та проведення крупними рег'юнальними ocвiтньo-наукoвими центрами масових захoдiв у комплекснш формi предметно-наукових декад тдтверджуеться результатами практики проектування математичних складових декади фiзикo-математичних наук у педагoгiчнoму унiверcитетi та стабльними показниками активноТ учаcтi у н/'й представнишв закладiв загально)' середньо)' ocвiти, що cвiдчить про наявнicть попиту на пoдiбнi ocвiтнi послуги та дозволяе визначати перспективи подальшо)взаемодп на основа досягнутого.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: педагог'мний yнiверситет, форми освiтньо¡' взаемодп, декада ф'1зико-математичних наук, популяриза^я математики, профорieнтацiя.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
ВСТУП
Постановка проблеми. На початку ХХ1 столiття у свтэвому освтньому npocTopi 4Ítko простежуються тенденцп щодо визначення 3aco6ÍB пiдвищення престижу математично! освiти, яка визнаеться освтчнською спiльнотою дшовим чинником iнтелектуалiзацiï нацш та успiшного технiко-економiчного розвитку будь-яко! кра!'ни. Все це природним чином актуалiзуе проблему пошуку таких форм масового характеру, ям б дозволяли ефективно впливати на формування зацтавленого ставлення дтей i молодi до навчання математики на основi усвщомлення ÏÏ ролi у прогресi сусптьства та власнiй кар'ерi. У цьому контекст е важливим не ттьки тримати у полi зору найновш розробки та пропозицп, а й ретельышим чином аналiзувати придатнiсть традицмних, комплексних форм, до яких належать i науковi (предметнi) декади, що пройшли перевiрку часом та освтньою практикою, з урахуванням можливостей Ух модерызацп.
Аналiз актуальних дослiджень. При вивченн наукових дослiджень, актуальних у контекст розглядувано! проблеми, автори вважали за необхщне передусiм проаналiзувати визначення у наукових працях останнього часу напрямiв освтньо! взаемодп мiж закладами вищо!' (ЗВО) та загально! середньо! освiти (ЗЗСО). Стосовно цього питання окремими дослщниками, наприклад I. Лтчанською (I. Л'пчанська, 2014), наголошуеться на тому, що в процес ефективно! взаемодп мiж ЗВО i ЗССО виршуються нагальнi задачi, якi постають на обох освiтнiх рiвнях, зокрема - з розробки та впровадження Ыновацм, у чому провщну роль мають виконувати вишi. 1ншими дослщниками, зокрема Е. Буровою (Е. Бурова, 2014), серед зазначених напрямiв видтяються навчально-методичний, науково-методичний та профорiентацiйний зi встановленням взаемодп мiж такими суб'ектами освтнього процесу як учнi та студенти, що, на нашу думку, робить доцтьним дослщження питання щодо можливостей розширення тако! взаемодп, ÏÏ вертикалiзацiï по рiзних освiтнiх рiвнях i ланках.
Вельми iнформативними у план сучасних поглядiв щодо засобiв i способiв популяризацп математики як науки уявляються публiкацiï окремих зарубiжних дослiдникiв (P. Вowler, А. Howson, J. Kahane, Miguel de Guzmán, P. Legner, та iн.). Так, Peter Вowler (Peter Bowler, 2015), аналiзуючи моделi популяризацй науки XVII-XX столiть, висновуе, що нинi потрiбна модель активно!' взаемодп науково! сптьноти з громадськiстю. На пiдтримку ще! позицп можна навести аналiз результатв дослiдження, яке було проведене украшською соцiологiчною групою Рейтинг [4], зпдно з яким 86% з тисячi опитаних науковцiв наукових установ Киева, Харкова, Днтра, Одеси, Львова вважають, що науковцi повиннi займатися популяриза^ею науки (читати вiдкритi лекцп, виступати у засобах масово! iнформацiï тощо).
У Грунтовый колективнiй монографп (А. Howson, J. Kahane, 1990) висв™юються аспекти, що стосуються математики в рiзних культурах, математики в медмному простор^ популяризацй математики у студентському ствтоварист^ унiверситету, iгор i математики тощо. У пращ, автором яко! е P. Legner (P. Legner, 2013), наводиться структурна класифтащя й оцшки популяризацй математики, аналiзуються iснуючi проекти широкого дiапазону:
- математичн змагання - олiмпiади, конкурси тощо;
- майстер-класи; воркшопи («робочi майстерн» - навчальнi заходи, на яких учасники отримують знання самостйно в умовах активно!' групово! взаемодп;
- математичн лекцй, бесiди з ^орп математики,
- лiтнi школи тощо.
При цьому P. Legner особливу увагу придтяе науково-популярый лiтературi (книгам i перюдицО, цифровiй математицi (Digital Mathematic), веб-ресурсам, а також екскураям i виставкам, орiентованим на досягнення як просвтницьких, так i освiтнiх цiлей. Матерiали цього автора цiкавi не лише тим, що вони орiентованi на охоплення широких цтьових аудиторiй (учнiв, студентiв, вчителiв, викладачiв), а й тим, що в них наводиться статистичний аналiз результатв, який свiдчить про позитивний вплив масових заходiв на формування цЫысного ставлення учнiв/студентiв до математики, що, на нашу думку, вщповщае окремим характеристикам компетент-лсного пiдходу, якщо пщ складниками очiкуваних результатiв розумiти когнтивний, дiяльнiсний та цiннiсний.
Зазначене певною мiрою збiгаеться з точкою зору укра!'нсько! дослiдницi I. Сафоново! (I. Сафонова, 2013), яка розглядае популяризацй як один iз шляхiв формування математично!' компетентностi старшокласникiв.
Багатьма сучасними дослщниками наголошуеться на величезнiй ролi засобiв вiзуального сприйняття та творчого осмислення предметно! шформацп учнями та студентами. ЦЫы методичнi рекомендацп щодо вiзуалiзацi!' математичних об'ектiв у середовищах динамiчно!' математики, якi можуть бути використаш при проведеннi майстер клаав, тренiнгiв, створеннi вiртуальних лабораторiй тощо, мктять працi О. Семеыхшо!', М. Друшляк (О. Семешх'ша, М. Друшляк, 2016), В. Ракути, В. Бикова, М. Лещенка та ш. Шдходи до визначення орiентовно!' структури майстер класу з пщготовки вчителiв до застосування технолопй вiзуалiзацiï розкриваються Н. Житеньовою (Н. Житеньова, 2019).
В умовах кнуючо! жорстко! конкуренцп на ринку освiтнiх послуг у полi пильно! уваги працiвникiв закладiв вищо! освiти знаходяться питання профорiентацiï (М. Ky3ie, 2016; А. Коваленко, 2016; О. Пономаренко, 2014 та Ы.). Зазначеними авторами, поряд з такими шновацмними формами як профорiентацiйнi квести, сумкы проекти (О. Пономаренко, 2014), наголошуеться на ефективност екскурсш та зус^чей у вишах.
До всього наведеного варто додати, що оприлюднених результатв наукових дослщжень, присвячених оргаызацп i проведенню науково-предметних декад у закладах педагопчно! вищо! освiти, авторами ще! статтi не визначено, проте про поширеысть цiеï форми у системах загально! середньо!', професiйно-технiчноï та вищо! освти свiдчать численнi повщомлення в освiтянських ЗМ1.
Мета статп полягае в теоретичному обГрунтуваны доцтьност впровадження моделi популяризацй' математики, яка реалiзуеться в педагогiчному унiверситетi через едину комплексну форму декади фiзико-математичних наук, розкритт ÏÏ структури, змкту та напрямiв багатовекторно! освiтньо!' взаемодп зi статистичним аналiзом результативностi.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Теоретичнi методи системного аналiзу вторинних джерел науково! iнформацi!', синтез та узагальнення теоретичних положень, аналiз результативностi оприлюдненого педагогiчного досвiду подiбно!' тематики. Емпiричнi методи дослiдження: включене педагопчне спостереження, усне та письмове опитування суб'ектв освiтньоï дiяльностi,
порiвняльний кiлькiсний аналiз власного практичного досвщу з апробацп на базi Бердянського державного педагогiчного унiверситету комплексу заходiв за участю учнiв та вчителiв мкцевих та районних закладiв загально''' середньо''' освiти.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
На думку авторiв головним у проведеному дослiдженнi е розробка й впровадження моделi освiтньоí взаемодп та популяризацГ'' математичних знань у межах проведення декади фiзико-математичних наук у Бердянському державному педагопчному унiверситетi та визначення и ефективностi.
Данi статистичного аналiзу результативностi проведення комплексу заходiв та занять з математики тд час зазначено' декади е вельми оптимктичними. Звернемось до конкретики: 1679 учаснимв iз мiських та районних закладiв загально''' середньо''' освiти за три останых роки (учнi 9-11 клаав, вчителi); вiдносна стабiльнiсть ктькосп учасникiв по роках (576, 542, 561).
Результати опитування «на виходЬ», яке полягало у з'ясуваны, чи вважають учасники вiдвiданi заходи цтавими та корисними для себе, 96% опитаних вщповши «так». Цього року для оперативного зворотного зв'язку були розроблен так зван «аркушл вщвщувача» з вiльною формою висловлення колективно' чи персонально' думки. Приемно, що в них школярi та педагоги не ттьки пiдтримували заходи декади, а й вносили власы пропозицп.
Осктьки предметнi тижнi/декади для укра'нсько'' освiти е традицiйними, то органiзаторiв не могло не цiкавити питання стосовно основно' бази проведення заходiв. Вiдповiдi 84 опитаних учителiв (учаснимв декади та слухачiв курсiв пщвищення квалiфiкацií) розподiлились таким чином: 6% (5 оаб) зазначили, що основною базою мають бути ЗЗСО, 30% (25 оаб) - ЗЗСО та ЗВО, 64% (54 особи) - ЗВО (рис. 1).
6%
ЗЗСО I ЗЗСО та ЗВО ЗВО
Рис. 1. Дтграма розподту думок учителiв математики щодо основной' бази проведення заходiв предметно'! декади
Отже, 94% , тобто переважна бтьшлсть опитаних педагопв вважають, що основною базою проведення заходiв декади у будь-якому разi мае бути унiверситет, хоча 30% з них дуже хотти би, щоб заходи декади вiдбувались i на базi 'хнього освiтнього закладу (що пщкртлюеться позитивним досвiдом тако' освiтньоí спiвдружностi). До речi, 5 оаб, ям висловили точку зору, що основною базою проведення декади мають бути ЗЗСО, працюють у вщдалених школах, з яких дуже складно д^аватися до мкта, що актуалiзуе проблему налагодження дистанцiйних контактв.
За одностайною думкою респондентiв-педагогiв проектування змiсту декади мае здiйснюватися фахiвцями унiверситету з урахуванням пропозицiй закладiв загально''' середньо''' освiти та зi збереженням основних структурних складових. ^м того, на думку авторiв, принципово значущим для дослiдження було вивчення вщповщей вчителiв на таке запитання: «Визначте iерархiю чинникiв, якими Ви, як педагог, керуетеся при плануванн участ у декадi:
1) оргаызацшш можливостi та графiк шкiльного освiтнього процесу;
2) попереднiй досвiд учасп;
3) анонсування заходiв та консультацп з представниками унiверситету;
4) штереси та побажання учнiв».
Аналiз отриманих вщповщей засвiдчив, що переважна бтьшмсть опитаних схиляеться до думки, що треба керуватися зазначеними чинниками у тамй послщовностг 3), 2), 4), 1) при тому, що ва вони е важливими.
З огляду на можливi варiативнi пiдходи, вихщы теоретичнi положення та описання розроблено'' моделi популяризацГ'' математики пропонуються у матерiалах до обговорення.
ОБГОВОРЕННЯ
Доцтьысть проведення масових заходiв iз популяризацГ'' математичних знань у комплексна формi науково-предметно' декади обумовлюеться кнуючою проблемою потреби розвитку iнтересу дггей та молодi до математики як науки та пщтверджуеться позитивним вггчизняним та зарубiжним досвiдом. Теоретичною основою створення вщповщно''' освiтньоí моделi мае виступати парадигма активно' взаемодп, коли шформування рiзних за складом аудитора здiйснюеться науковцями, якi мають власы досягнення у рiзних галузях математики i можуть фахово розповiсти слухачам про юторю математичних вiдкрить, сучасну математику та и застосування. Прюритети педагогiчного унiверситету, як базового освiтнього закладу, полягають у наявностi необхщного матерiально-технiчного потенцiалу, фахiвцiв з фундаментально', прикладно' та обчислювально' математики, ^орп математики, теорп та методики и навчання, що забезпечуе умови роботи з рiзними цiльовими та змшаними групами (учнiв, студентiв, практикуючих учт^в) та дозволяе урiзноманiтнювати форми оргаызацп освiтньоí дiяльностi. Вибiр науково-предметно' декади в якост комплексно' форми встановлення взаемодп в освггньому просторi педагопчного унiверситету задовольняе умови системно'' реалiзацN' низки взаемопов'язаних цiлей та побудови гнучко'' функцiональноí моделi iз визначенням конкретних часових меж (десять робочих дыв або два робочих тижы), що, з огляду на масштабысть охоплення та можливосп використання передових технолопй, забезпечуе можливостi завчасного планування й координацп сумiсноí з шшими закладами освiти дiяльностi з використанням новт-лх досягнень.
Головним принципом створення моделi математично'' складово'' декади фiзико-математичних наук у педагогiчному унiверситетi мае виступати забезпечення и багатоцiльовоí спрямованост стосовно:
1) формування цтысного ставлення до ролi математики у сучасному свт та розвитку штересу учыв i студентiв до математично! дiяльностi;
2) розширення та поглиблення математичних знань, вдосконалення певних специфiчних умшь учасникiв заходiв (3i здiйснення математично! та/або - для студенев, вчителГв та викладачГв - органiзацiйно-методичноí дiяльностi);
3) сприяння свiдомому, мотивованому вибору учывською молоддю майбутньо! професп, для опанування яко! необхiдна Грунтовна математична пщготовка;
4) розширення освiтньоí взаемодп, ii вертикалiзацiя (студенти молодших курав - студенти старших курсiв, учн -студенти рiзних курсiв; учн - студенти - вчителi - викладачГ), поеднання очних та дистанцГйних форм;
5) пiдтримки майбутнiх педагопв-математи^в в !хньому професiйному зростаннi шляхом активного залучення студенев до тдготовки та участi у масових позааудиторних заходах;
6) урiзноманiтнення форм позакласних/позааудиторних заходiв та iнших занять, упровадження в освiтнiй процес iнновацiйних складових;
7) надання науково-методично! допомоги практикуючим учителям математики, налагодження зворотного зв'язку за напрямом пошуку оригiнальних щей, пдних втiлення.
З багатовекторностi цГлей передбачувано! освiтньоí дiяльностi логiчно випливае, що ii проектування мае здшснюватися на основi компетентнiсного, комплексного, системного та штегрованого пiдходiв.
Варiанти планування структури та змкту математично! складово! декади фiзико-математичних наук можуть бути рiзними. Модель, яка апробувалась у Бердянському державному педагопчному унiверситетi, мктить структурнi компоненти, описання характеристик яких наведено нижче.
ФМ-лектор'ш. Передбачае проведення циклу лекцГй з мультимедшною пщтримкою досвiдченими фахГвцями-математиками. Тематика лекцГй е доволi рiзноманiтною: «Сучасна математика: фрактали», «Елементи теорп вузлiв та !х застосування», «R-функцп», «Всесвiт трикутникГв» та Гн. Традицiйно до змкту лекторiю включаються матерiали з серп «Бердянський слГд в Гсторп математики», якГ пов'язанГ з видатними математиками минулого та сучасносп, чи! науковГ досягнення здобули свГтового визнання та чи!м мГсцем народження або творчого становлення було наше мГсто (Г. Вороний, А. Безикович, Б. Левитан, М. Красносельський, В. Рвачов, О. Литвин). Таю багато тюстроваы розповщГ з цтавими вГдео фрагментами справляють неабияке враження на слухачГв, оскГльки побачене та почуте уявно зближае !х зГ свГтом велико! науки. Орипнальы Где! реалГзуються пГд час лекцГй «МатематичнГ факти у форматГ GIF». Наприклад, розглядаеться процес «народження» цтавих кривих (сГмейств трохо!д, ппоциклощ, етцикло!д) як слГдГв базових точок, отриманих за певних умов руху та змш параметрГв вихГдних фГгур. АналГтичний супровГд при цьому здГйснюеться лектором на основГ евристично! бесщи зГ слухачами.
1сторична к'тозала, через яку реалГзуеться важлива ГнформацГйна та популяризаторська функцГя, передбачае демонстрацГю науково-популярних фГльмГв Гсторичного плану зГ вступним та заключним виступами викладачГв. Використовуваними в кГнозалГ джерелами, в основному, е мережевГ ресурси (фГльми, якГ знаходяться у вГльному доступГ, зокрема «Михайло Остроградський» - фГльм Державного фонду фундаментальних дослщжень, фГльми корпорацп ВВС: «АрхГмед - володар чисел», «Велика таемниця математики» та Гн.).
Математичн практикуми. Метою !х проведення е опанування учнями певних практичних прийомГв та засобГв математично! дГяльносп. Тематика практикумГв: «МатематичнГ лайфхаки» (корисш прийоми щентифшацп математичних об'ектГв в оточуючому середовищГ, швидкого рахунку, мнемотехнти, соцГально! Ыженерп тощо), «Математика з комп'ютером» (навчання творчого використання шструментарГю систем i програм комп'ютерно! математики).
Математичний експериментар'ум. Ця форма була започаткована в унГверситетГ чотири роки тому як виставка експонатГв, доступних для мантулювання, конструювання та перетворення (кубики, змГйки, пГрамГди РубГка; рГзномашты танграми; стрГчки МьобГуса; лабГринти; математичнГ шюзм; симетричнГ картини-перевертнГ; складенГ конструкцп багатогранникГв, якГ створюються шляхом простого переплетГння смужок цупкого паперу; пщручы засоби перевГрки окомГру та вимГрювання вГдстаней тощо), але згодом було прийняте рГшення щодо змГни и локацп (у школах).
1гротека ФМ е важливою складовою декади. I! проведення здГйснюеться в очнГй та дистанцГйнГй формах. В очнГй формГ учням та студентам пропонуеться одночасна командна участь у змаганн з фГзики та математики пГд назвою «1нтел-ринг», яке за оргаызацмними умовами та змГстом вГдрГзняеться вщ вГдомого аналогу телевГзшно! передачГ «Брейн-ринг», але так само зберГгае захоплюючий сюжет. КрГм того, студенти рГзних факультетГв унГверситету можуть брати участь у reality-квестах та дГлових Гграх математично! та мГжпредметно! тематики, а учням основно! та старшо! школи пропонуються два типи веб-квестГв, розрахованих для даних категорГй гравцГв. Як показуе практика, рГвень !хньо! Ггрово! активностГ завжди е достатньо високим.
Екскурсп. Проводяться з Ыформацшно-тзнавальною та профорГентацшною цГлями та передбачають вщвщування виставки «МатематичнГ раритети» в унГверситетському фондГ цГнно! та рщкГсно! книги (спецГально готуеться бГблГотекою у вщповщносл до плану проведення декади), а також особисте ознайомлення екскурсантГв з умовами, специфтою та перспективами професшно! пГдготовки в унГверситетГ (Гз зустрГчами та спГлкуванням з науково-педагогГчними працГвниками та студентами).
Ви¡знi профiльнi тури. Оргаызовуються на прохання закладГв загально! середньо! освГти та передбачають проведення заходГв, якГ у загальному планГ мають спецГальнГ позначки. ОсобливГстю цих турГв е можливГсть проведення лекцш та методичних семГнарГв для вчителГв.
Випуск газети «На сходах». Виконуе ГнформацГйну, популяризаторську, мотивацГйну функцп. Надае певного емоцГйного забарвлення початку декади. Складаеться з окремих, яскраво оформлених студентами аркушмв, прикрГплених на панелях вздовж переходГв вГд першого до другого та третього поверхГв корпусу, де розташованГ навчальнГ аудиторп. Рубрики: «Математика ХХ1 столГття», «ЦтавГ факти», «ФГзмат-жарти». Принцип пГдбору матерГалу: мГнГмум тексту -максимум шформацп.
План проведення комплексу заходГв i занять заздалегГдь оприлюднюеться на офщмному сайтГ унГверситету та доводиться до вщома потенцГйних учасникГв через прямГ контакти та електронне листування Гз закладами та органами
управлшня освiтою. Згодом розпочинаеться дуже коттка та вiдповiдальна робота 3i складання планiв на кожний день декади, загальна тривалкть яко''' складае два робочих тижнi. Координацiйна дiяльнiсть здiйснюeться профiльною кафедрою. Питання тдготовки та результативностi проведення декади фiзико-математичних наук регулярно обговорюються на засщаннях кафедри математики та методики навчання математики, фiзики та методики навчання фiзики та вчено''' ради факультету фiзико-математичноí, комп'ютерно' та технологiчноí освiти Бердянського державного педагогiчного унiверситету, що дозволяе об'ективно оцiнювати досягнуте та визначати подальшл перспективи.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Ефективнiсть оргаызацп та проведення педагогiчним унiверситетом масових заходiв популяризацп математики у комплексна формi предметно-науково''' декади пiдтверджуеться результатами практики проектування та реалiзацií математичних складових декади фiзико-математичних наук у Бердянському державному педагопчному унiверситетi та стабтьними показниками активно''' участi у ый представникiв закладiв загально''' середньо''' освiти, що свiдчить про наявысть попиту на подiбнi освiтнi контакти. Перспективи продовження роботи автори вбачають у розширенн пропозицiй, встановленнi освтьо''' взаемодп в lнтернет-просторi, що сприятиме залученню до кола учасникiв учыв i вчителiв вiддалених шкiл, як на сьогоднiшнiй день обмеженi в доступ до всiх складових декади.
Список використаних джерел
1. Лтчанська I. М. Взаемодiя вищого i загальноосвiтнього навчальних закладiв як умова удосконалення профеайно''' пiдготовки майбутнiх учт^в технологiй. HayKoei записки Нацюнального педагогiчного yHieepcumemy iM. М. П. Драгоманова. Сер. : Педагогiчнi та icmopu4Hi науки. Ки'в. 2014. Вип. 122. С. 93-99.
2. Бурова Е.В. Напрями та форми взаемодп вищих педагопчних навчальних закладiв i загальноосвiтнiх шкiл. Modern Directions of Theoretical and Applied Researches: International Scientific Conference. Одеса. 2014. URL: https://sworld.education/konfer34/407.pdf (дата звернення: 29.04.2019)
3. Bowler, Peter: The Popularisation of Science, in: European History Online (EGO), published by the Leibniz Institute of European History (IEG), Mainz 2015-10-22. URL: http://www.ieg-ego.eu/bowlerp-2015-en URN: urn:nbn:de:0159-2015101603 [YYYY-MM-DD].
4. Проблеми популяризацп науки в Укра'н (за даними соцюлопчно''' групи Рейтинг). 2017. URL: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/problemy_populyarizacii_nauki_v_ukraine_mysli_uchenyh.html (дата звернення: 30.04.2019)
5. Howson, A., & Kahane, J. (Eds.). The Popularization of Mathematics (ICMI Studies). Cambridge: Cambridge University Press. (1990). doi:10.1017/CBO9781139013512
6. Philipp Legner. Popularising Mathematics. August 2013. URL: https://mathigon.org/downloads/popularising-mathematics.pdf (дата звернення: 11.05.2019)
7. Сафонова I. Я. Формування математично'' компетентности у старшокласниюв. Актуальн проблеми державного yправлiння, педагог'ки та психологи. Херсон. 2013. Вип. 2. С. 397-402. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyptp_2013_2_87 (дата звернення: 10.05.2019).
8. Семеыхша О.В., Друшляк М.Г., Безуглий Д.С. 1нтерактивн аплети як засоби комп'ютерно' вiзуалiзацií математичних знань та особливосп 'х розробки у Geogebra. Комп'ютер у школ'1 та ciM'i. Ки'в. 2016. №1. С. 27-30.
9. Житеньова Н.В. Майстер-клас як ефективна форма тдготовки майбутнього вчителя до застосування технологш вiзуалiзацií у предметно-професшнш дiяльностi. Ф'зико-математична освта. 2019. Випуск 1(19). С. 55-61.
10. Кузiв М. З. Форми та методи профорiентацiйноí роботи в Укра'ш. Наyковi записки [Нiжинського державного yнiверситетy iM. Миколи Гоголя]. Психолого-педагогiчнi наyки. 2016. № 1. С. 140-146. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2016_1_27. (Дата звернення: 30.04.2019).
11. Коваленко А. В. Особливосп профорiентацiйноí роботи з майбутшми абонентами для вступу на шженерно-техычы спещальносл. Вестник Харьковского национального автомобильно-дорожного yниверситета. 2016. Вып. 73. С. 2427.: URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vhad_2016_73_8. (Дата звернення: 30.04.2019).
12. Пономаренко О.Г. 1нновацшы пщходи у проведен профорiентацiйноí роботи у середых навчальних закладах Укра'ни. 2014. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Pedagogica/article/viewFile/3356/3280 . (Дата звернення: 30.04.2019).
References
1. Lipchanska, I. M. (2014). Vzaiemodiia vyshchoho i zahalnoosvitnoho navchalnykh zakladiv yak umova udoskonalennia profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv tekhnolohii [Interaction of higher and secondary educational establishments as a condition of improvement of professional training of future technology teachers]. Naukovi zapysky Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. M. P. Drahomanova. Ser. : Pedahohichni ta istorychni nauky. Kyiv. 2014. Vyp. 122, 93-99 [in Ukrainian].
2. Burova, E.V. (2014). Napriamy ta formy vzaiemodii vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladiv i zahalnoosvitnikh shkil [Directions and forms of interaction between higher educational institutions and secondary schools]. Suchasni napryamky teoretychnykh i prykladnykh doslidzhen': Mizhnarodna naukova konferentsiya. Odesa. 2014. Retrieved from: https://sworld.education/konfer34/407 [in Ukrainian].
3. Bowler, Peter: The Popularisation of Science, in: European History Online (EGO), published by the Leibniz Institute of European History (IEG), Mainz 2015-10-22. URL: http://www.ieg-ego.eu/bowlerp-2015-en URN: urn:nbn:de:0159-2015101603 [YYYY-MM-DD].
4. Problemy populiaryzatsii nauky v Ukraini (za danymy sotsiolohichnoi hrupy Reitynh). 2017. Retrieved from: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/problemy_populyarizacii_nauki_v_ukraine_mysli_uchenyh.html [in Ukrainian].
5. Howson, A., & Kahane, J. (Eds.). The Popularization of Mathematics (ICMI Studies). Cambridge: Cambridge University Press. (1990). doi:10.1017/CBO9781139013512
6. Philipp Legner. Popularising Mathematics. August 2013. URL: https://mathigon.org/downloads/popularising-mathematics.pdf
7. Safonova, I. Ya. (2013). Formuvannia matematychnoi kompetentnosti u starshoklasnykiv [Formation of mathematical competence in senior pupils]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, pedahohiky ta psykholohii. Kherson. 2013. Vyp. 2. S. 397-402. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyptp_2013_2_87 [in Ukrainian].
8. Semenikhina, O.V., & Drushliak, M.H., & Bezuhlyi, D.S. (2016). Interaktyvni aplety yak zasoby kompiuternoi vizualizatsii matematychnykh znan ta osoblyvosti yikh rozrobky u Geogebra [Interactive applets as a means of computer visualization of mathematical knowledge and features of their development in Geogebra.]. Kompiuter u shkoli ta simi. Kyiv. 2016. №1, 2730 [in Ukrainian].
9. Zhytienova, N.V. (2019). Maister-klas yak efektyvna forma pidhotovky maibutnoho vchytelia do zastosuvannia tekhnolohii vizualizatsii u predmetno-profesiinii diialnosti [Master class as an effective form of future teacher training for the use of visualization technologies in subject-professional activities]. Fizyko-matematychna osvita. 2019. Vypusk 1(19), 55-61 [in Ukrainian].
10. Kuziv, M. Z. (2016). Formy ta metody proforiientatsiinoi roboty v Ukraini [Forms and methods of vocational guidance work in Ukraine]. Naukovi zapysky [Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia]. Psykholoho-pedahohichni nauky. 2016. № 1, 140-146. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2016_1_27 [ in Ukrainian].
11. Kovalenko, A. V. (2016). Osoblyvosti proforiientatsiinoi roboty z maibutnimy abituriientamy dlia vstupu na inzhenerno-tekhnichni spetsialnosti [Features of vocational guidance work with future entrants for entry to engineering specialties]. Vestnyk Kharkovskoho natsyonalnoho avtomobylno-dorozhnoho unyversyteta. 2016. Vyp. 73, 24-27. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vhad_2016_73_8 [in Ukrainian].
12. Ponomarenko, O.H. (2014). Innovatsiini pidkhody u provedeni proforiientatsiinoi roboty u serednikh navchalnykh zakladakh Ukrainy [Innovative approaches in carrying out vocational guidance work in secondary schools of Ukraine]. 2014. Retrieved from: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Pedagogica/article/viewFile/3356/3280 [in Ukrainian].
DECADE OF PHYSICS AND MATHEMATICS IN THE PEDAGOGICAL UNIVERSITY AS A COMPREHENSIVE FORM OF EDUCATIONAL INTERACTION
AND POPULARIZATION OF MATHEMATICAL KNOWLEDGE N.S. Vahina, V.M. Kovalenko, O.G. Onufriienko
Berdyansk State Pedagogical University, Ukraine
Abstract. The author analyzes own practical experience and indicators of the efficiency of organizing a complex of mathematics activities within the framework of holding a decade of physical and mathematical sciences in a pedagogical university with the aim of popularizing scientific mathematical knowledge, expanding educational interaction with institutions of general secondary education, and diversifying forms of vocational guidance work.
Formulating of the problem. The growth of the role of high-quality mathematical education in the construction of a high-tech society necessitates the search for effective means of developing the interest of children and young people in mathematics as a science, in obtaining professions related to mathematics and teaching mathematics. It actualizes attraction of attention to the modernization of such mass organizational forms as scientific decades through the introduction of innovative components, the attraction of highly skilled specialists in the fields of physics and mathematics, technical sciences, on the theory and teaching methods of mathematics.
Materials and methods. Theoretical and empirical methods: systematic analysis of scientific, psychological and pedagogical, methodical literature; development and testing of a complex of activities on the basis of the Berdyansk State Pedagogical University with the participation of students and teachers of general secondary education in the city of Berdyansk and adjoining districts, including pedagogical observation, oral and written surveys, a comparative quantitative analysis of the data obtained.
Results. A theoretical justification of the feasibility of introducing a model of popularization of mathematics, which is based on the translation of knowledge of the target audience by direct carriers of scientific experience from the branches of fundamental, applied mathematics or its history, was provided.
The structure, directions and content of multi-vector interaction in the educational space of the pedagogical university are realized through a single complex form of the scientific-subject decade with the established time and regulatory boundaries.
Conclusions. The reasonability of organizing and carrying out subject-scientific decades in a complex form by large regional educational and scientific centers is confirmed by the results of the practice of designing mathematical components of a decade of physical and mathematical sciences at a pedagogical university and stable indicators of active participation in it by representatives of general secondary education institutions to similar educational services and allows you to determine the prospects for further interaction action based on progress.
Key words: pedagogical university, forms of educational interaction, decade of physical and mathematical sciences, popularization of mathematics, professional orientation.
