CC BY
14
Науковий вкник, 2001, вип. 11.1
Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Роздт I
УДК 630*423.4
Пров. н.с. Я.М. Шляхта, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
ДЕФОРМАЦ1Я КРОН ХВОЙНИХ ПАРКОУТВОРЮВАЧ1В В1Д СН1ГУ
ТА IIНАСЛ1ДКИ
Наведено результати багаторiчних обстежень деформацп крон хвойних паркових дерев вщ сшгу. Встановленi найбiльш схильнi до тако! деформацп таксони; це штродуценти молодого вiку з родини СиргеББасеае. Подано наслiдки налипання снiгу на крони хвойних паркоутворювачiв.
Crown deformation of coniferous with snow stick and its results
Results of lasting many years investigation of the crown deformation of coniferous with snow stick are point out. It was fixed the most disposed to such deformation taxons. They are of early age taxons from Cupressaceae family. Results of snow stick to the crowns of coniferous are
Деформащя - вщ лат. deformo - перекручую, спотворюю. Це природне та штучне вщхилення форми органа тша вщ нормально!. Явище деформацп крон внаслщок налипання на них сшгу спостер^аеться здебшьшого у хвойних та вiч-нозелених деревних штродуценпв.
Вщомо, що крона з хвоею чи листям е своерщною фабрикою, в якш про-ходять вс основнi процеси життя дерева чи куща - фотосинтез, дихання, транспь ращя тощо, якi забезпечують рют рослини, ii розвиток та насшневе розмноження. Недостатня аклiматизацiя й без зайвого навантаження на крону зменшуе такш ро-слинi в нових умовах життеву енерпю, ii адаптащю.
В штродукцп деревних рослин до тепер поширений типологiчний пiдхiд до виду в щлому, хоча, без сумшву, бiльш перспективним е штродукщя конкретних популяцiй, клонiв, форм та культиварiв, що вже доведено на прикладах сшьсько-господарських рослин, а також географiчних культур в люовому господарствi. А.М. Кормилiцин [1] стверджуе, що прогноз вщ екологп виду штродуцента до йо-го випробування можна скласти за даними входження цього виду на його батькь вщиш в певний флороценотип. Останнш вщображае, перш за все, пристосування до головних закономiрностей мiкроклiмату в даному регюш та дозволяе вщнести
Ya.M. Shlakhta - USUFWT
revealed.
Лкове та садово-паркове господарство
7
вид до певного еколопчного типу. Тшьки експеримент уточнюе екологiчний прогноз, особливо з точки зору дiапазону толерантносл iнтродуцента до екстремаль-них факторiв. До останнiх можна ввднести снiголоми, снiговали та деформацй крон, яю з часом збiльшуються.
Перюдичш обстеження Стрийського парку, що у Львов^ започаткованi нами з 1978 року, а також зелених насаджень багатьох районних центрiв захщно-го регюну Укра'ни дали можливiсть встановити стутнь стiйкостi 60 найбiльш поширених паркоутворювачiв до снiголамiв [2]. Наслвдки ди згаданих екстрема-льних факторiв враховувалися при пiдборi деревних таксошв з метою оптимiзацii мiських ландшафтiв [3].
З 1992 р. об'ектами бшьш детальних обстежень стали хвойнi деревш рос-лини ботанiчного саду УкрДЛТУ. При цьому фiксувалася деформацiя стовбурiв та скелетних гiлок, яка залишалася пiсля навали на них сшгу.
Залежно вiд величини деформацй' фшсувалися кути вiдхилення крон вiд ''х нормального вертикального положення. З метою статистично'' обробки отриманих матерiалiв була прийнята триступенева ''х градацiя, яка ввдображала ступiнь ''х вiдхилення:
• незначний - кут вщхилення крони до 15°.
• середнш - кут вщхилений на 15-30°.
• сильний - кут вiдхилення крони 31° i бшьше.
Окрiм того, з кожного ступеня були вдабрат по три модельш дерева, за якими на протязi останнiх 10 рокiв проводилися щоквартальш обстеження.
З хвойних деревних паркоутворювачiв найбiльше потерпають вiд снiгу ро-слини з лускоподiбною хвоею та горизонтально розташованими гiлками. Це пере-важно представники родини Cupressaceae, що зазначено нами рашше [2]. До них, в першу чергу належать ряд форм ту'' захвдно'' (Thuja occidentalis L.) та кипарисо-вика горохоплодого (Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc.). Оскiльки названий вид ту'' в зеленому будiвництвi е домшуючим, то деформацiя крон и основного виду та деяких И форм в зимово-весняний перюд - явище дуже поширене. Особливо неприемне враження складае и рiвновершинна форма ('Fastigiata'), що мае часто два i бшьше стовбури. Щд вагою важкого сшгу щ гнучкi малозбiжистi стовбури з колоноподiбними кронами iнколи вигинаються до само'' землi. Частiше вертика-льне положення такi крони прийняти вже не в змозь Дещо менше потерпае вiд снiгу i колоноподiбна форма ('Columna'). Переконливим прикладом цьому можуть служити алейнi насадження названих форм ту'' поряд з гуртожитком № 2 УкрДЛТУ, що мiж вулицями Ген. Чупринки та Повстанською у Львовь Внаслiдок того, що ця 22^чна алея вже понад 10 роив щорiчно потерпае ввд снiгу, а догляд за нею про-тягом цього часу був незначним (вибраш тiльки окремi стовбури, якi були зiгнутi майже до земл^, и можна вважати майже експериментальною.
З низьких форм ту'' найбшьше потерпае вiд сшгу верескоподiбна або юна-цька ('Ericoides'), що спричинено и густою кучерявою кроною та гнучким тонким стовбурцем. В кипарисовика горохоплодого подiбна форма ('Squarrosa') також за-тримуе багато сшгу на крош, однак пружш гiлки та збiжистий, порiвняно невисо-кий стовбур значно менше спричиняють деформацй' крони. Найменш стiйким до дй' сшгу виявився сам вид та його золотава форма ('Aurea'), лускоподiбна, майже горизонтально розмщена, хвоя та гнучкий малозбiжистий стовбур сприяють цьому.
8
Зб1рник науково-техшчних праць
Наукрвий вкник, 2001, вип. 11.1_
З ялiвцiв, якi e пpедстaвникaми цieï ж pодини, нaйбiльшоï дефоpмaцiï кpон вiд снiгy зaзнae ялiвець козaцький (Juniperus sabina L.). ^оте нaпiвслaнке положення його невисоких пpyжних стовбypцiв дae змогу цьому пiвденноeвpопейсь-кому екзоту обходитися юльга десятков pокiв без суттевих таслщюв нa його стaн. В стapшомy вiцi особини з похилими стовбypaми довжиною понaд 1,5-2 м потpе-бують спецiaльного догляду. Пошиpений в Кapпaтaх ялiвець звичaйний (J. communis L.) тaкож потеpпae ввд снiгy в бiльш стapшомy вщь Пpи цьому вyзькопipa-мiдaльнa його фоpмa ('Hibernica') схильнa до цього тайбшьше.
Дещо подiбнa ситyaцiя i в пpедстaвникa мiсцевоï флоpи з pодини тисових (Taxaceae) тисa япдного (Taxus baccata L.). З pядy його декоpaтивних фоpм тайбь льше зaтpимye снiг нa сво!'х гигах низькостлaнкa aбо pозпpостеpтa фоpмa ('Pros-trata'), довп мiцнi гiлки яко'1 неpiдко опиняються пiд снiгом. Ta тсля його тaяння тaкi гшки чaстiше знову нaбyвaють ноpмaльного положення.
У зеленому бyдiвництвi, як i в лшовому господapствi, пошиpенi двa теpмi-ни пошкодження деpев вiд снiгy - снiговaли тa снiголaми. В yмовaх Укpaïни вiд них нaйбiльше зaзнaють шкоди сосновi нaсaдження молодого вшу, особливо в бa-гaтих лiсоpослинних yмовaх, де щоpiчний ïx EpHpiCT в висоту пеpевищye 0,5 м. Це добpе вiдомо зi спецiaльноï лiтеpaтypи тa чисельних пyблiкaцiй. Одтак, талитан-ня снiгy нa ^они деpев-пapкоyтвоpювaчiв з pодини соснових (Pinaceae) чaсто пpизводить до дефоpмaцiï ïx кpон без знaчниx подaльшиx таслвдюв. Нaйбiльше вiд не'1 теpплять молодi сосни з довгою хвоею тa густою шиpокою кpоною (Pinus nigra Arn., P. pallasiana D.Don., P. ponderosa Dougl.).
Бaгaтоpiчнi дослiдження впливу нaлипaння снiгy нa стaн хвойних пapкоyт-воpювaчiв покaзaли, що коpоткочaснa дефоpмaцiя кpон пiд впливом сшгу ^arm-чно не зменшуе бюлопчного потенцiaлy pослини. Однaк довготpивaле скупчення сшгу та кpонax пiд дieю вiтpy яке зa зиму повтоpюeться кiлькa paзiв, пpизводить до згитання стовбypa, який вже не в змозi нaбyти попеpеднього веpтикaльного положення. Втаслщок цього зaтpимyeться piст i pозвиток сaмоï pослини. Рещэо-дуктивта ïï здaтнiсть зменшуеться нa 2-З бaли. Пpо це зaсвiдчye i згaдaнa вже екс-пеpиментaльнa aлея, pяд iншиx деpев i кyщiв ботaнiчного сaдy тa позa ним. ^и цьому вiдмiчaeться щоpiчне збшьшення кyтa нaxилy кpони деpевa до земль Для фоpм ту'1 зaxiдноï 'Fastigiata' тa 'Globosa' тaке збшьшення куга стaновить 1-4°. По-xrai деpевa ту'1 особливо видiляються в aлейниx тa pядовиx нaсaдженняx. В зимовий пеpiод нa ïx кpонax нaйбiльше нaкопичyeться снiговоï мaси, що iнколи ^и-зводить до снiговaлiв, piдко снiголaмiв.
Резyльтaти дослщжень величини ступеня дефоpмaцiï кpон ввд снiгy для чо-тиpьоx тайбшьш схильних до цього деpевниx тaксонiв тaкi:
1. Thuja occidentalis 'Fastigiata'
Незначний - 41 %. Середнш - З0 %. Сильний - 12 %.
2. Th. o. 'Globosa'
Незначний - З9 %. Середнш - 26 %. Сильний - 9 %.
3. Chamaecyparis pisifera 'Aurea'
Незначний - З5 %. Середнш - 21 %. Сильний - 7 %.
4. Juniperus communis 'Hibernica'
Незначний - 24 %. Середнш - 15 %. Сильний - 4 %.
^и цьому сaм стовбyp пеpевaжно не ви^ивлений. Рщше зyстpiчaeться дyгоподiбне вигитання стовбypiв нaзвaниx тaксонiв. Вiд цього теpплять молодi
Лiсoве та садoвo-nаркoве гoспoдарствo
9
швидкорослi деревця, дiаметр яких не перевищуе 10-12 см, а густа крона почина-еться на висотi 1 м i вище.
Необхiдно зауважити, що першопричиною таких деформацiй бувае i недо-статне ущiльнення Грунту при садшт крупномiрного садивного матерiалу та не строго вертикальне його розмiщення. Необхвдно також враховувати напрям пере-важаючих вiтрiв.
Одним з ефективних способiв зменшення маси налипання снiгу на дерева ту! е обрiзка частини и крони. Дослвдження, проведенi в дендропарку ботатчного саду УкрДЛТУ показали зменшення щорiчного приросту в висоту на 34 % ввд ко-нтрольних дерев. Останнi мали такий самий вш (34 р.), але не зазнали ввдчутних деформацiй крон до !х обрiзки. Бал плодоношення в них був вищим на один сту-пiнь.
Сильнi та середш деформаци крон негативно позначаться на подальшому ростi деревних рослин. Таю явища в !х житл Б.К. Термена (1980) вiдносять до критичних перiодiв. 1х виявлення в рiчному циклi хвойних iнтродукованих парко-утворювачiв мае першочергове значення для встановлення адаптацшних можли-востей та для прогнозування устшносп !х актматизаци.
Результати наших обстежень та дослвджень можуть бути корисними при створенш та реконструкци паркiв, скверiв та шших мiських насаджень. Це при-зведе не тiльки до тдвищення !х естетично! цiнностi та декоративносл, але й бю-лопчно! цшность
Лiтература
1. Кормилицын А.М. Флорогенетические и экологические принципы подбора древесных интродуцентов. - В кн.: Теории и методы интродукции растений в зеленое строительство. - К.: Наук. думка, - 1980. - С. 51.
2. Шляхта Я.М, Степанюк Н.Л. Стшкють дерев-паркоутворювач1в до сшголом1в - важ-ливий елемент !х функцюнального призначення/ Науковий вюник. - Льв1в: Престиж 1нформ. -1999, вип. 9.3. - С. 14-16.
3. Олшник 1.Я., Шляхта Я.М. Оптим1защя мюьких ландшаф™ Заходу Украши. - В зб.: Люове господарство, люова, паперова 1 деревообробна пром-сть. - Льв1в: Сви:, 1995. Вип. 24. - С. 25-28.
УДК 630*970.13 Доц. А.1. Гузш, к.с.-г.н. -Природний заnовiдник "Розточчя"
ОСОБЛИВОСТ1 ГН1ЗДОВОГО НАСЕЛЕННЯ ПТАХ1В ЧИСТИХ СОСНОВИХ БОР1В У Р1ЗНИХ РАЙОНАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Вперше розглядаеться структура населення птах1в р1зних вжових категорш чистих соснових л1с1в Захщного Полюся у гшздовий перюд.
Облши птахiв проводилися в чистих соснових лках заплави р. Бiебрж (Бь ебржанський Парк Народовий, Польща) та р. Прип'ять (Шацький природний на-цiональний парк) за методикою А.П. Кузякша [1] у 1992-1997 рр.
Статистична обробка зiбраного матерiалу виконана з допомогою пакету прикладних програм банку даних лаборатори Зоологiчного мониторингу 1нституту систематики i екологи тварин СВ РАН (м. Новосибiрськ).
10
Зб1рник науково-техн1чних праць
