CC BY
113Дефініції з професійної підготовки майбутніх фахівців з готельно-курортної справи
Анотації:
Розглянуто визначення дефініцій «підготовка», «професійна підготовка», «професія», «спеціальність», «кваліфікація», «готовність», «готовність до професійної діяльності», «професійна діяльність», «професійна спрямованість». Обґрунтовано авторську наукову позицію з цієї проблеми. Підготовленість до професійної діяльності майбутнього фахівця розглядається як результат процесу комплексної організації навчально-виховних впливів. Зазначається, що готовність до професійної діяльності майбутнього фахівця включає: професійно значимі якості особистості; стійкі мотиви до майбутньої діяльності; сукупність професійно-орієнтованих знань, умінь і навичок.
Ключові слова:
професія, професіограмма, професійна освіта, спеціальність, класифікація, готовність, підготовленість, гостинність.
Віндюк А.В.
Класичний приватний університет
Виндюк А.В. Дефиниции профессиональной подготовки будущих специалистов гостинично-курортной дела. Рассмотрены определения дефиниций «подготовка», «профессиональная подготовка», «профессия», «специальность», «квалификация», «готовность», «готовность к профессиональной деятельности», «профессиональная деятельность», «профессиональная направленность». Обосновано авторскую научную позицию по этой проблеме. Подготовленность к профессиональной деятельности будущего специалиста рассматривается как результат процесса комплексной организации учебновоспитательных воздействий. Отмечается, что готовность к профессиональной деятельности будущего специалиста включает: профессионально значимые качества личности; стойкие мотивы к будущей деятельности; совокупность профессиональноориентированных знаний, умений и навыков.
профессия, профессиограмма, профес-
сиональное образование, специальность, классификация, готовность, подготовленность, гостеприимство
Vinduk A.V. Definitions of professional preparation of future specialists in a hotel-resort. Determinations of such definitions as «preparation», «professional preparation», «profession», «speciality», «qualification», «readiness», «readiness to professional activity», «professional activity», «professional orientation» is considered in the article. Author scientific position is grounded on this issue. Preparedness to professional activity of future specialist is examined as a result of process of complex organization of educational influences. It is marked that readiness includes to professional activity of future specialist: professionally meaningful qualities of personality; proof reasons to future activity; aggregate professionally-oriented knowledge, abilities and skills.
profession, trade education, speciality, classification, readiness, preparedness, hospitality.
Вступ.
В понятійному апараті сучасної педагогіки широко представлені традиційні терміни, вважається за необхідне уточнити визначення, які характеризують професійну підготовку майбутніх фахівців з готельно-курортної справи.
Аналіз словників та енциклопедій свідчить, що поняття „професія” (лат. professio від profiteоr - повідомляю своєю справою) визначається по різному. У Енциклопедії професійної освіти поняття „професія” визначається, як вид трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань та практичних навичок, набутих у результаті фахової підготовки, досвіду роботи [18]; автори „Енциклопедичного соціологічного словника” поняття „професія” тлумачать, як будь-яка професійна група середнього класу, яка характеризується вимогами високого рівня технічних та інтелектуальних знань, а також досвідом, автономією в найманні й дисципліні, пов’язаною з державною службою [12]; у Російській педагогічній енциклопедії поняття „професія” тлумачиться як вид трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, які придбані в результаті цілеспрямованої підготовки, досвіду роботи [9].
Російська педагогічна енциклопедія визначає, що професія відбиває здатність людини до виконання конкретних функцій у системі суспільств, поділу праці і є однієї з основних якісних характеристик його як працівника. Професійна спеціалізація працівників відбиває типові, багаторазово відтворені комплекси трудових функцій, які формуються відповідно до основних ознак: однорідністю робіт з їх змісту, їх обсягом і можливістю відособленого виконання [9].
© Віндюк А.В. , 2010
На думку Л.П. Сущенко „професія є джерелом духовного і матеріального благополуччя людини та визначає її місце у соціальній структурі” [13, с.32]. Автор вважає, що „професія найчастіше пов’язана з освітою, колом інтересів, потребами, вона накладає відбиток на особу, її світогляд, поведінку” [13, с.32].
В Енциклопедії професійної освіти поняття „професійна підготовка” тлумачиться як сукупність спеціальних знань, вмінь і навичок, якостей, трудового досвіду й норм поведінки, що забезпечує можливість успішної роботи з певної професії [18, с.390]. Автори Енциклопедії професійної освіти вказують, що „залежно від рівня кваліфікації й складності фаху, який освоюється, професійна підготовка включає в себе вищу, середню спеціальну або нижчу (професійно-технічну) освіту” [18, с.390].
На нашу думку, професійна підготовка майбутнього фахівця з готельно-курортної справи це складна динамічна система, функціонування, якої залежить від кількості взаємопов’язаних факторів, які формуються та проявляються на підставі загальних закономірностей педагогічного процесу. Фахівець з гостинності повинен поєднувати у собі загальну ерудицію, професійно значущі навички, зовнішній вигляд, відповідні риси характеру.
Роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри туризму та готельного господарства Класичного приватного університету м. Запоріжжя.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті є розкриття визначення дефініцій „підготовка”, „професійна підготовка”, „професія”, „спеціальність”, „кваліфікація”, „готовність”, „готовність до професійної діяльності”, „професійна діяльність”, „професійна спрямованість”, „професійна
підготовка майбутніх фахівців з готельно-курортної справи”, обґрунтування авторської наукової позиції з цієї проблеми.
Результати дослідження.
Професійна освіта за визначенням Російської педагогічної енциклопедії це підготовка фахівців початкової, середньої і вищої кваліфікації для роботи у певній сфері діяльності, як і загальна освіта, професійна орієнтується на розвиток особистості, але специфічна мета включає адаптацію учнів до особливостей обраної сфери праці в інтересах реалізації здібностей і інтересів особистості. Професійна освіта відрізняється від загальної характером і спрямованістю засвоєних знань, умінь і навичок, формуванням і удосконалення тих особистісних установок і якостей, які узгоджуються з обраними професією і спеціальністю” [9].
Педагогічний енциклопедичний словник поняття „професійна освіта” визначає як „соціально і педагогічно організований процес трудової соціалізації особистості, що забезпечує орієнтацію і адаптацію у світі професій, оволодіння конкретною спеціальністю і рівнем кваліфікації, безперервний ріст компетентності, майстерності і розвиток здібностей у різних сферах людської діяльності” [8, с.223]. Таке визначення розкриває сутність поняття та доповнюється уточненням: „професійна освіта створює умови для професійного становлення, розвитку і самореалізації особистості і сприяє досягненню гуманістичних і демократичних цілей суспільства” [8, с.223]. У досліджені ми будемо використовувати поняття „професійна освіта” у тлумаченні яке подає Педагогічний енциклопедичний словник [8, с.223].
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми вважаємо, що у визначенні мети професійної освіти є розбіжності. Автори „Радянського енциклопедичного словника” [12] поняття „професійна освіта” тлумачать як оволодіння знаннями певного рівня і навичками діяльності з конкретної професії та спеціальності; автори „Енциклопедичного словника” [17], як формування в учнів “практичної вправності”, а також пояснення принципів, на яких засноване виробництво та їх характеристика; Г.Є.Гребенюк [4], як забезпечення набуття громадянами робітничої професії згідно з їх бажаннями, інтересами, здібностями, підвищення їх виробничої кваліфікації, перепідготовку.
В умовах ринкових відносин, вважає Н.Г. Нич-кало, головними завданнями професійної освіти набуває „підготовка кваліфікованих, конкурентоспроможних кадрів із високим рівнем професійних знань, умінь, навичок і мобільності, які відповідають вимогам науково-технічного прогресу і ринковим відносинам в економіці, виховання соціально активних членів суспільства, формування в них наукового світосприйняття, творчого мислення, кращих людських якостей, національної свідомості” [7 ,с.11].
Процес професійної освіти майбутніх фахівців готельно-курортної справи у теоретичній формі неможливо відтворити без розгляду педагогічних визначень „професіографія” та „професійні вимоги”.
В.В.Берега вважає, що „професіографія” - це „комплексний системний опис роду трудової діяль-
ності на підставі функціонального, психологічного та психофізіологічного аналізу її змісту, який дає змогу визначити професійно важливі якості особистості фахівця у вигляді вимог професії до людини” [1, с.101].
На думку Б.О.Федоришина, професіографія у системі професійної орієнтації виступає, як необхідна умова і засіб реалізації профорієнтаційних функцій. її предметом є аналітичний опис різних професій, а не психологічна сфера особистості[14]. Автор підкреслює, що разом з тим певне значення професіографія має для забезпечення реалізації функцій професійної орієнтації. Проблема удосконалення та підвищення результативності професіографічних досліджень дзеркально відбивається на проблемі удосконалення і підвищення результативності роботи за всіма структурними компонентами професійної орієнтації [14].
Розгортання масової роботи з профорієнтації, за В.В.Чебишевою, наполегливо потребує розширення роботи за цим напрямком, оскільки лише на основі систематичного вивчення професій можна будувати їх характеристики й класифікації [15, с.49].
В.А.Семиченко вважає, що поняття „професіогра-ма” охоплює різні сторони конкретної професійної діяльності: соціальні, соціально-економічні, історичні, технічні, технологічні, правові, гігієнічні, психологічні, психофізіологічні й соціально-психологічні [10, с.189]. Автор вказує, що „професіограма конкретизує найбільш важливий, обов’язковий склад професійної діяльності людини, визначає базові якості” [10, с.189].
Професіограма фахівця готельно-курортної справи повинні складатися з трьох основних комплексів: загальногромадянські риси; риси; що визначають специфіку професії; спеціальні знання, уміння й навички зі спеціальності.
„Великий тлумачний словник української мови” визначає поняття „спеціальність” як - „окрему галузь науки, техніки, мистецтва і т. ін.; сфера чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь” [2].
У Російській педагогічній енциклопедії поняття „спеціальність” (від лат. specialis - особливий, особливий, species - рід, вид) тлумачиться, як вид трудової діяльності, яка здійснюється на основі відповідної профільної теоретичної і практичної підготовки [12]. У порівнянні з базової професійною діяльністю має більш вузький характер і в її рамках іноді менш стійкий. Розподіл на спеціальності відбиває якісна розмаїтість конкретних трудових процесів і глибину поділу праці з урахуванням застосовуваних способів і особливостей устаткування, об’єктів, знарядь праці, кінцевої продукції [12].
У рамках кожної спеціальності види праці розподіляються за кваліфікаціями. Кваліфікація відбиває ступінь розвитку особистості в найважливішій сфері життєдіяльності - у праці і визначає його соціальний статус.
У Великому тлумачному словнику української мови поняття „кваліфікація” визначається, як „1. Дія за значенням кваліфікувати. 2. Ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці” [2,
с.422]. „Кваліфікація” за визначенням С.І. Ожегова і М.Ю. Шведова це „ступень гідності будь-якому рівню праці, рівень підготовленості” [2, с.271].
У Російській педагогічній енциклопедії поняття „кваліфікація” (від лат. qualis- який по якості і facio - роблю) тлумачиться, як рівень розвитку здібностей працівника, що дозволяє йому виконувати трудові функції визначеного ступеня складності в конкретному виді діяльності, яка визначається обсягом теоретичних знань і практичних навичок, якими володіє працівник, є його найважливішої соціально-економічною характеристикою [9].
Характер кваліфікації визначається співвідношенням між її елементами (знаннями і навичками). Характерною рисою сучасної кваліфікації є її динамізм. Придбана кваліфікація більше не може розглядатися як якийсь стабільний набір професійних знань і навичок, вони повинні динамічно обновлятися в міру розвитку нових технологій. Звідси випливає актуальність проблеми навчання в продовженні всієї професійної кар’єри.
Новий перелік спеціальностей пропонує визначати кваліфікацію як найменування рівня підготовки, котра реалізується відповідно до професійно-освітньої програми: бакалавр, спеціаліст, магістр.
У Російській педагогічній енциклопедії зазначається, що сучасна концепція кваліфікації вносить істотні зміни до сфери підготовки і перепідготовки кадрів. Ці сфери характеризуються: творчим підходом до процесу навчання, в основі якого не просте забезпечення учнів визначеною інформацією, а розвиток творчих здібностей, уміння пізнавати нове і застосовувати його на практиці; міждисциплінарним принципом розробки навчальних програм і періодичним їх відновленням; тісним зв’язком навчального процесу за участю в практичній роботі з освоєння і розробки нових технологій [9].
Кваліфікацію, рівень культури, професіоналізм працівників готельної індустрії ми розглядаємо через осмислення їх інтегративних властивостей на базі сучасних концепцій теорії гостинності.
Готовність до професійної діяльності майбутніх фахівців з готельно-курортної справи визначається сумою складових, які розкривають основні поняття: здатність людини ставити мету, особливий психічний стан настроєність особистості на певну поведінку, установку на активні дії, специфічну форму відносин до себе та клієнтів.
„Готовність до професійної діяльності” майбутніх фахівців з готельно-курортної справи - динамічний та різносторонній процес, який повинен відповідати вимогам не тільки професійної підготовки, але й вимогам особистого характеру. Обидва блока вимог формуються, як вимоги до індустрії гостинності на світовому або макрорегіональному ринку послуг гостинності та трансформуються у вимоги до кадрів, котрі забезпечують розвиток готельної індустрії в Україні.
У Російській педагогічній енциклопедії вказується, що готовність до професійної діяльності потребує постійного самовдосконалення. Професійне самовдос-
коналення „знаходиться в залежності від складних і швидко плинних умов, у яких приходиться працювати сучасному фахівцеві. За деякими оцінками, сучасні прикладні знання знецінюються наполовину протягом п’яти років, тобто фактично за час, менший терміну навчання у вузі. Одночасно динамічно міняються професії і спеціальності; практично в усі професії проникають нові об’єкти і методи праці” [9].
Процес формування професійної спрямованості є найважливішим етапом у професійному становленні майбутнього фахівця. В.В.Волкова розглядає цей процес як комплекс цілеспрямованих педагогічних впливів, що ґрунтується на знанні закономірностей розвитку особистості з урахуванням специфічних вимог професії, а також впливу факторів об’єктивного й суб’єктивного порядку, і скерований на формування особистості спеціаліста в процесі пізнавальної навчальної діяльності [3, с.15].
В.В.Волкова, проаналізувавши дослідження в галузі педагогіки й психології, вважає, що „процес формування професійної спрямованості „передбачає наявність двох етапів: перший етап формування професійної спрямованості становить собою нижчу стадію розвитку професійної спрямованості та закінчується вихованням інтересу до діяльності з оволодіння професією, проявляється у вигляді схильностей, якостей та переконань особистості. Другий етап формування професійної спрямованості завершується готовністю спеціаліста до самостійної професійної діяльності” [3, с.49].
На нашу думку професійна спрямованість майбутнього фахівця з готельно-курортної справи включає до себе сукупність мотиваційних, вольових, емоційних та інтелектуальних сторін особистості в їхньому співвідношенні із зовнішніми умовами готельної індустрії. Професійна спрямованість особистості визначає готовність людини до професійної діяльності.
Професійна діяльність майбутнього фахівця з готельно-курортної справи потребує не тільки теоретичних знань, практичних умінь та навичок, але певний набір особистісних якостей. Г.Б. Мунін спільно з авторами монографії „Управління сучасним готельним комплексом” узагальнює вимоги до професійної діяльності робітників готельної галузі. „Специфіка роботи в готелі полягає в тому, що її працівникам доводиться постійно зустрічатися з новими і незнайомими людьми, з величезною різноманітністю характерів гостей [6, с.234]. Автори монографії уточнює вимоги до майбутнього фахівця з готельно-курортної справи: „співробітник готельного комплексу повинен уміти відволікти себе від дрібних неприємностей, зберігати доброзичливість і привітність у спілкуванні з людьми. Він повинен володіти достатньою силою волі, щоб не виявити негативних настроїв по відношенню до гостя або відвідувача, навіть у тому випадку, якщо вони поводяться неправильно” [6, с.234].
Асоціація шкіл готельного бізнесу та громадського харчування в Європі (EURHODIP) [5] визначає поняття “професіоналізм діяльності” як якісну характеристику суб’єкта праці, котра відображає високу
професійну кваліфікацію й компетентність, розмаїтість ефективних професійних навичок і вмінь, у тому числі заснованих на творчих рішеннях, володіння сучасними алгоритмами й засобами вирішення професійних завдань, що дозволяє здійснювати діяльність із високою та стабільною продуктивністю.
Висновки.
1. Під готовністю до професійної діяльності майбутнього фахівця з готельно-курортної справи ми розуміємо інтегральне утворення, що включає професійно значимі якості особистості, стійкі мотиви до майбутньої діяльності в індустрії гостинності, сукупність професійно-орієнтованих знань, умінь і навичок, особистих якостей, а також досвід роботи в готелях, отриманий під час проходження практик.
2. Підготовленість до професійної діяльності майбутнього фахівця з готельно-курортної справи нами розглядається як результат процесу комплексної організації навчально-виховних впливів, спрямованих на формування у майбутнього фахівця позитивного ставлення до професійної діяльності в індустрії гостинності й оволодіння системою методологічних поглядів, переконань, теоретичних знань і концепцій, практичних умінь і навичок, сформованості особистих якостей необхідних для вироблення основ професійної майстерності.
У подальшій науково-дослідній роботі передбачається здійснити аналіз дефініцій, які характеризують професійну підготовку майбутніх фахівців з готельно-курортної справи, а саме: індустрія гостинності, готель, гостинність, курорт, технологія гостинності, клієнт, послуга, якість послуги.
Література:
1. Берега В.В. Професіографічне забезпечення ступеневої підготовки фахівців з менеджменту / В.В. Берега // Менеджер.
- 1998. - № 1. - С. 101-105.
2. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. - 1440 с.
3. Волкова В.В. Формування професійної спрямованості студентів
- менеджерів на початковому етапі навчання (на матеріалі англійської мови): Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. / Волкова В.В.
- К., 2000. - 205 с.
4. Гребенюк Г.Є. Загальна характеристика ступеневої системи професійної освіти України / ГЄ. Гребенюк // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А. Зязюна. - Київ: Віпол, 2000. - С. 204-228.
5. Европейский гостиничный маркетинг: Учеб. пособие: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 224 с.
6. Мунін ГБ. Управління сучасним готельним комплексом: Навч. посіб. / Г.Б. Мунін // За редакцією члена кор. НАН України, д.е.н., професора Дорогунцова С.І. - К.: Ліра-К, 2005. - 520 с
7. Ничкало Н.Г Неперервна професійна освіта: міжнародний аспект / Н.Г. Ничкало // Матеріали Міжнародної наукової конференції „Творча особистість у системі неперервної професійної освіти” / За ред. С.О. Сисоєвої і О.Г Романовського. - Харків: ХДПУ, 2000. - С. 54-80
8. Педагогический энциклопедический словарь // Научное изд-во «Большая Российская энциклопедия». - М.: 2003. - 527 с
9. Российская педагогическая энциклопедия: В 4 т. - М.: Большая российская энциклопедия, 1993. - Т.1. - 1200 с
10. Семиченко В.А. Психологія особистості. / В.А. Семиченко. - К.: Видавець Ешке О.М., 2001. - 427 с
11. Словарь по социальной педагогике: Учеб. пособие для студ. высш.учеб. заведений / Авт.-сост. Л.В. Мардахаев. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. - 368 с.
12. Советский энциклопедический словарь / Под ред. А.М. Прохорова, редкол.: А.А. Гусев и др. - 4-е изд. - М.: Сов. Энциклопедия, 1987. - 1600 с
13. Сущенко Л.П. Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту (теоретика-методологічний аспект) / Людмила Петрівна Сущенко. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2003. - 442 с.
14. Федоришин Б.О. Психолого-педагогічні основи професійної орієнтації: Дис. д-ра пед. наук: 13.00.04 / Б.О. Федоришин. - К., 1996. - 380 с.
15. Чебышева В.В. Психология трудового обучения / В.В. Чебышева. - М.: Высшая школа, 1983. - 175 с.
16. Энциклопедический словарь: В 85 т. / Под ред. К. Арсентьева. -СПб.: Тип. акц. общ. Брокгауз-Эфрон, 1906. - Т. 50. - 680 с.
17. Энциклопедический социологический словарь / Общая редакция академика РАН Осипова Г.В. // Российская Академия наук. Институт социально-политических исследований. - 1995. - 939 с.
18. Энциклопедия профессионального образования. В 3-х т. / под ред. С.Я. Батышева. - М., 1999.
Надійшла до редакції 23.10.2010р.
Виндюк Андрей Валериевич [email protected]
