CC BY
103Професійно-прикладна фізична підготовка студентів у системі вищої професійної освіти
Маляр Е.І., Будний В.Є.
Тернопільський національний економічний університет
Анотації:
Розглядаються проблеми розробки та ефективного впровадження програм професійно-прикладної фізичної підготовки студентів у систему вищої професійної освіти. Наведено рекомендації щодо розробки програм професійно-прикладної фізичної підготовки майбутнього спеціаліста на підставі базової професійної «моделі фахівця» та професіограми спеціальності. Показано напрямки професійно-прикладної фізичної підготовки студентів різних спеціальностей. Вони враховують особливості майбутньої професійної діяльності.
Ключові слова:
професійно-прикладна фізична підготовка, модель фахівця, професіограма, студент.
Маляр Э.И., Будный В.Е. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов в системе высшего профессионального образования.
Рассматриваются проблемы разработки и эффективного внедрения программ профессионально-прикладной физической подготовки студентов в систему высшего профессионального образования. Приведены рекомендации по разработке программ профессионально-прикладной физической подготовки будущего специалиста на основе базовой профессиональной «модели специалиста» и профессиограммы специальности. Показаны направления профессиональноприкладной физической подготовки студентов разных специальностей. Они учитывают особенности будущей профессиональной деятельности.
профессионально-пркладная физическая
подготовка, модель специалиста, профес-сиограмма, студент.
Malyar E.I., Budnyy V.E. Professional-applied physical preparation of students in the system of higher vocational education. The problems of development and effective introduction of the programs of the professional applied physical preparation of students are examined. A program place is rotined in the system of higher professional education. Resulted recommendation on development of the programs of the professional applied physical preparation of future specialist. Program basis is base professional the «model of specialist» and profesiograma specialty. Directions of the professional applied physical preparation of students of different specialties are rotined. They take into account the features of future professional activity.
professional-applied physical preparation, model of specialist, profesiograma, student.
Вступ.
На початку ХХІ століття гостро постало питання інтенсифікації виробництва, покращення якості підготовки фахівців. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) у процес фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ).
Вирішити цю проблему не просто. Вона має декілька аспектів, які ще не стали предметом глибоких наукових досліджень і в літературі висвітлені недостатньо. Кафедри фізичного виховання питанню покращення рівня ППФП студентів ВНЗ приділяють недостатньо уваги, або не займаються зовсім, що негативно відбивається на фізичному стані майбутніх трудових ресурсів країни.
Виходячи з того, що ППФП повинна формувати прикладні знання, фізичні, психічні й спеціальні якості, уміння й навички, що сприяють досягненню об'єктивної готовності людини до успішної професійної діяльності, варто зазначити, що психофізична готовність студентів повинна бути забезпечена саме в процесі фізичного виховання. Цілеспрямоване використання засобів фізичної культури й спорту для підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності повинно здійснюватися у вузах будь-якого профілю [1, 7].
Реалізація ППФП у системі фізичного виховання студентів пов'язана з рядом проблем, основна з яких -суттєві відмінності в умовах та характері праці людей різних спеціальностей, а звідси - необхідність різного змісту цього розділу програми з фізичного виховання для студентів. Такий підхід дозволяє більш повно враховувати особливості умов та характеру праці майбутньої професійної діяльності [2, 3].
Аналіз науково-методичної літератури показує, що до проблем ППФП студентської молоді зверталась велика кількість науковців. А.Р. Лущак (2001 р.) теоретично та експериментально обґрунтував методику підвищення психофізичної підготовки курсантів © Маляр Е.І., Будний В.Є., 2009
ВНЗ Міністерства внутрішніх справ України. В наукових працях А.І. Драчука (2001 р.) визначені шляхи оптимізації процесу фізичного виховання майбутніх педагогів для покращення їх психофізичного стану.
І.Б. Верблюдов (2002 р.) конкретизивував ППФП та виявив основні вимоги студентів педагогічних вузів до ППФП. В роботах В.С. Гуменного (2002 р.) обґрунтовано ефективність впровадження раціональної та ефективної системи фізичної підготовки студентів політехнічних вузів з урахуванням професійної спрямованості підготовки, статевих особливостей, а також з урахуванням етапів навчання. І.П. Чабан (2002 р.) визначив шляхи формування у майбутніх педагогів-лінгвістів професійних умінь і навичок, поєднаних з фізичною та функціональною підготовленістю. Проблемам визначення ефективності використання засобів і методів загальної та спеціальної фізичної підготовки студентів з урахуванням майбутньої професійної діяльності у податковій міліції присвячена робота Ю.П. Сергієнка (2005 р.). Проте, у цих роботах недостатньо приділялось уваги розробці моделі фахівця та професіограми спеціальності.
Робота виконана за планом НДР Тернопільського національного економічного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - визначити основні методичні положення та рекомендації щодо розробки та ефективного впровадження програм професійно-прикладної фізичної підготовки у систему вищої професійної освіти.
Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та державних документів, аналіз матеріалів всесвітньої мережі Інтернет.
Результати дослідження.
Останнім часом значно активізувалася робота із впровадження ППФП у систему фізичного виховання студентів. Нагромаджений у цій області досвід дозволяє визначити основні методичні положення й рекомендації, що сприяють вирішенню питання про правильний підбор засобів і форм ППФП, необхідних для
проблеми фізичного виховання і спорту № 12 / 2009
реалізації цього найважливішого розділу фізичного виховання майбутніх фахівців різних сфер діяльності у вузах різноманітного профілю.
Визначилася методично спрямована система, що дозволяє вибірково використовувати ці засоби в процесі занять. Такими групами засобів можна вважати прикладні фізичні вправи і окремі елементи з різних видів спорту; цілісне застосування прикладних видів спорту; оздоровчі сили природи і гігієнічні фактори; допоміжні засоби, що забезпечують раціональний і якісний навчальний процес у розділі ППФП. Особливий прикладний характер можуть мати зовсім різні, але цілком конкретні професійно-прикладні знання, уміння, навички, фізичні й спеціальні якості, які формуються в процесі систематичних занять. Оздоровчі сили природи й гігієнічні фактори в комплексі виступають обов'язковими засобами ППФП студентів. До своєрідного допоміжного засобу ППФП, що забезпечує її ефективність, варто віднести рекомендації спеціальної методичної літератури по окремим питанням фізичної культури і спортивного тренування, а також різноманітні технічні засоби, що прискорюють процес і підвищують якість ППФП [2, 7].
Наукове обґрунтування ППФП для всього періоду навчання студентів полягає у необхідності системного підходу до використання всіх форм, засобів і методів, за допомогою яких рівень розвитку професійно важливих якостей (ПВЯ) студентів до моменту закінчення ВНЗ буде максимально наближений до необхідних параметрів. Велике значення в цьому повинна зіграти ППФП, що враховує умови, у яких протікає професійна діяльність конкретного фахівця [4].
ППФП у ВНЗ є одним з основних завдань фізичного виховання студентів: вона покликана озброювати їх теоретичними знаннями, виховувати фізичні та спеціальні якості, розвивати рухові навички, які забезпечують фізичну та психологічну готовність до майбутньої професійної діяльності. Таким чином, ППФП дозволяє реалізувати один із головних принципів навчання - принцип органічного зв’язку фізичного виховання з практикою професійної діяльності.
Необхідність подальшого впровадження ППФП у навчальні програми фізичного виховання студентів ВНЗ визначається головним чином тим, що час, затрачуваний на освоєння сучасних професій і досягнення професійної майстерності в них залежать від рівня функціональних можливостей організму; від ступеня розвитку рухових якостей індивіда; розмаїтості і досконалості набутих студентом рухових умінь і навичок; рівня його психофізичної підготовки [4, 7].
Актуальним є покращення рівня психофізичної підготовки майбутніх спеціалістів тому, що зберігається проблема ймовірних негативних впливів визначених видів професійної праці на фізичний стан працюючих.
У програмі фізичного виховання для студентів ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації (2003 р.) [6], наголошується, що одним з головних критеріїв ефективності фізичного виховання випускників є знання основ ППФП й уміння застосовувати їх на практиці. Включення у програму фізичного виховання студентів ВНЗ розділу ППФП само по собі не вирішує питання його реалізації. Без належної системної науково обґрунтованої розробки змісту даного розділу неможливе практичне впровадження програм ППФП у навчально-виховний процес.
Тому доцільним є реалізація цього розділу програми з першого року навчання, оскільки обізнаність студентів першого курсу з умовами, характером, особливостями майбутньої професійної діяльності, з професійно важливими якостями та психофізичними здібностями необхідними майбутньому висококваліфікованому спеціалісту є одним із критеріїв ефективності навчальної програми фізичного виховання для ВНЗ.
Усе вищесказане підводить до розуміння суті актуальних і перспективних задач реалізації ППФП студентів ВНЗ, які полягають в тому, щоб [2]:
1) поповнити й удосконалити індивідуальний фонд рухових умінь, навичок і фізкультурно-освітніх знань, що сприяють освоєнню обраної професійної діяльності;
2) інтенсифікувати розвиток професійно важливих якостей і рухових здібностей, забезпечити стійкість підвищеного на цій основі рівня дієздатності;
3) підвищити ступінь резистентності організму стосовно несприятливих умов, у яких протікає професійна діяльність; сприяти збільшенню його адаптаційних можливостей; збереженню і зміцненню здоров'я;
4) сприяти вихованню моральних, духовних, вольових й інших якостей, що характеризують цілеспрямованих, високоактивних членів суспільства, що створюють його матеріальні і духовні цінності.
Ці задачі в кожному окремому випадку потрібно конкретизувати відповідно до специфіки професії й особливостей контингенту, що займається. Закономірним є те, що ППФП студентів ВНЗ може бути досить ефективною лише у взаємозв’ язку з іншими складовими системи виховання. Першорядну роль у їх реалізації грає повноцінна загальна фізична підготовка. На базі створюваних нею передумов і будується спеціалізована ППФП [4].
Таким чином, ППФП майбутніх фахівців є педагогічним процесом забезпечення спеціалізованої фізичної підготовленості до вибраної професійної діяльності; виховання ПВЯ для даної професійної діяльності; підвищення функціональної стійкості організму.
У цей час у вузах країни визначилося кілька форм реалізації ППФП у системі фізичного виховання студентів, які можуть бути згруповані у такий спосіб [1]:
1) спеціально організовані навчальні заняття (обов'язкові й факультативні);
2) самостійні заняття з фізичного виховання з окремих спортивних спеціалізацій;
3) фізичні вправи у режимі навчального дня; масові оздоровчі, фізкультурно-спортивні заходи.
Кожна із цих форм має один або декілька шляхів реалізації ППФП, які можуть застосовуватися вибірково у вузах, на факультетах різного профілю. Крім академічних занять, широке впровадження мають навчальні заняття по ППФП під керівництвом викладачів у період навчальної практики. ППФП на самостійних заняттях студентів у позаурочний час також має кілька форм: заняття прикладними видами спорту під керівництвом викладачів - тренерів у спортивних секціях, в оздоровчо - спортивному таборі, на навчальній практиці, а також у вільний час [7].
Прикладна спрямованість фізичного виховання повинна визначатися професіограмою спеціальності. ППФП допомагає студентам самостійно оцінити свої професійні якості. Точність і адекватність самооцін-
ки значною мірою визначаються характером уявлень про майбутню професію. Під час навчання у вузі професійна готовність студента виховується у діяльності, що за змістом і умовами своєї реалізації наближена до діяльності майбутнього фахівця [5].
Професіограма являє собою стандартизований опис цілей, умов, особливостей конкретної професійної діяльності і вимог, які пред’являються до фахівця.
Під час професіографічного дослідження необхідно зібрати та проаналізувати відомості про місце роботи, знаряддя праці, предмет праці, основні робочі операції, галузь народного господарства, потребу в кадрах, перспективи росту, професійні знання, уміння і навички, фізіологічні та психофізичні якості, підготовку кадрів, ступінь важкості та напруженості, режим праці та відпочинку, змінність, обмеження по віку і статі, характеристику профшкідливостей та ін. Професіографічний аналіз цих відомостей дозволить створити уяву про структуру підрозділів даної спеціальності, основні функції працівників цих підрозділів та їхні професійно важливі якості (ПВЯ) [3].
Професіограма спеціальності повинна включати в себе соціально-економічні, виробничо-технічні, санітарно-гігієнічні, фізіологічні та психологічні характеристики професійної діяльності людини. Ядром опису є психограма - вимоги, які конкретна професійна діяльність пред’являє до психологічної сфери особистості. Визначення особливостей професійної діяльності фахівця дозволить визначити психофізичне навантаження і вимоги до окремих видів моторики фахівця в процесі його професійної діяльності. Опис особливостей професійної діяльності спеціаліста дає можливість встановити обсяг і зміст знань в області фізичної культури, виявити необхідні в роботі рухові вміння та навички [3].
У системі керування процесом фізичного виховання все більшого поширення отримує моделювання різних сторін підготовки. Модельні показники дозволяють точніше визначити спрямованість занять і тим самим підвищити ефективність навчально-виховного процесу. Якісні і кількісні показники, необхідні для моделювання, одержують шляхом обстеження, тестування, різних експериментів, експертних оцінок та ін. Саме поняття «модель» означає сукупність різних параметрів, що зумовлюють досягнення певного рівня підготовленості. Проблема «модель фахівця» є вихідною в ряді всіх проблем удосконалення системи підготовки спеціалістів. Аналіз спеціальної літератури дозволяє говорити про «модель фахівця» як про складне структурне утворення [3, 5].
В кінцевому результаті опис особливостей професійної діяльності спеціаліста дозволяє створити “модель фахівця”. Цілеспрямований розвиток і формування ПВЯ і властивостей особистості в освітньому процесі за допомогою спеціально підібраних методів, засобів та форм навчання і виховання - це одна з основних цілей професійної підготовки студентів.
При проектуванні «моделі фахівця» можна виділити три етапи. Початковим етапом буде ретельне вивчення професійної діяльності фахівця, зокрема, структури професії (особливості професійної діяльності у різних підрозділах), її характеру, функціональних обов'язків, впливу зовнішніх факторів, рівня соціальної престижності серед інших професій. У підсумку формується свого роду елементарна модель
професії. На другому етапі моделювання ця проекція дозволить виявити ті якості, які необхідні для функціонування фахівця на більш високому рівні. Це можуть бути вольові, моральні, фізичні, психічні властивості особистості, риси характеру та ін. (елементарна модель самого фахівця). Нарешті на заключному етапі необхідно розробити систему засобів і методів, що формують ці якості в інтересах майбутньої професії (система підготовки, елементарна її модель). При моделюванні можуть застосовуватися такі методи, як системний аналіз, узагальнення, спостереження, опитування, тести, опис, рейтинг, вимір [3].
На підставі базової професійної моделі фахівця розробляється програма ППФП майбутнього спеціаліста, яка включає засоби та методи навчання, методи оцінки фізичних, психологічних і психофізіологічних якостей особистості, параметри професійної надійності, фізичного здоров'я і прогноз професійного довголіття. Тому перед колективами кафедр фізичного виховання ВНЗ постає нагальна потреба у розробці професійно орієнтованих програм психофізичної підготовки студентів.
Висновки.
Аналіз спеціальної літератури та документів, що регламентують професійно-прикладну фізичну підготовку у системі вищої освіти дозволяє зробити такі висновки:
1. Науково технічний прогрес ставить перед спеціалістом все складніші завдання, тому зміст професійно-прикладної фізичної підготовки фахівця повинен бути адаптований до вимог майбутньої професії.
2. Навчальна програма фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів містить загальні рекомендації щодо професійно-прикладної фізичної підготовки студентів різних спеціальностей і не враховує особливостей їхньої майбутньої професійної діяльності.
3. Програма професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів повинна розроблятися на основі “моделі фахівця” та професіограми спеціальності.
Подальші кроки вирішення проблеми передбачають створення професійно орієнтованої програми психофізичної підготовки студентів економічних спеціальностей.
Список використаних джерел:
1. Дехтяр В.Д., Сущенко Л.П. Фізичне виховання вищих навчальних закладів / В.Д. Дехтяр, Л.П. Сущенко. - К.: Видавництво ПП «Екмо», 2005. - 220 с.
2. Ильинич В.И. ППФП студентов вузов. Научно-методические и организационные основы / В.И. Ильинич. - М.: Высшая школа, 1978. - 144 с.
3. Наскалов В. М. Научные основы составления программы ППФП студентов вузов. / В. М. Наскалов // Теория и практика физической культуры. - 1991. - № 6. - С.25-27.
4. Полиевский С.А. Физкультура и профессия / С.А. Полиевский.
- М.: Физкультура и спорт, 1988. - 160 с.
5. Професіограми і професіокарти основних професій. Книга 3. -К., 1996. - С. 50-67.
6. Фізичне виховання. Навчальна програма для вищих навчальних закладів України І - II, III - IV рівнів акредитації. - Київ, 2003.
7. Фізичне виховання у вищій школі і його роль у підготовці спеціалістів // Тези доповідей науково-практичної конференції.
- Запоріжжя: ЗНТУ, 2003. - С. 52-60.
Надійшла до редакції 09.11.2009р.
Маляр Едуард Ірейович Будний Володимир Євгенович malyar_d@yahoo.com
