CC BY
15
увага пpидiляeтьcя формуванню цiлeй маркетингово1' дiяльноcтi, як мають aбcолютно i повнicтю стати iнcтpyмeнтaми для доcягнeння загальних цшей оpгaнiзaцiï. Грамотно здiйcнeний cтpaтeгiчний анашз eфeктивноcтi викордо-тання маркетингового потенщалу як cклaдовоï потeнцiaлy пiдпpиeмcтвa e за-порукою ycпiшноcтi пiдпpиeмcтвa. Проходження запропонованих еташв cтpaтeгiчного aнaлiзy дасть змогу пiдпpиeмcтвy:
• визначити cвоï cильнi та cлaбкi cтоpони;
• поставити цiлi та cфоpмyвaти cтpaтeгiю;
• зменшити вплив негативних фaктоpiв;
• пов'язати виpiшeння cвоïx cтpaтeгiчниx проблем через мapкeтинговi жтру-
менти;
• забезпечити дотримання обрано1 cтpaтeгiï шляхом cинxpонiзaцiï маркетинго-
во1 дiяльноcтi iз загальними цiлями тдириеметва.
Лiтeрaтyрa
1. Гродовський О.В. Мapкeтинговi мехашзми peaлiзaцiï eкономiчноï стратеги промж-лового тдприемства / О.В. Гpодовcький // Вюник Хмельницького нaцiонaльного нiвepcитeтy. - 2GG8. - С. 17-25.
2. Ковтун ОХ Стратегия пiдпpиeмcтвa : навч. поабн. / O.I. Ковтун. - Львiв : Вид-во "Новий cвiт - 2GGG", 2GG7. - 324 c.
3. Мороз Л.А. Стратепчний aнaлiз маркетингового потeнцiaлy тдприемства / Л. А. Мороз, Т.В. Лебщь // Вюник Нaцiонaльного yнiвepcитeтy "Львiвcькa полiтexнiкa". - 2GG9. -С. 45-5G.
4. Т^ченко С.А. Стpaтeгiчний анашз маркетингово'1 дiяльноcтi пiдпpиeмcтв / С. А. Тка-ченко. [Електронний pecypc]. - Доступний з http://www.management.com.ua.
5. Федонш О.С. Потeнцiaл пiдпpиeмcтвa: формування та оцшка : навч. поciбн. / О.С. Федонш, I.M. Рeпiнa, O.I. Олeкcюк. - К. : Вид-во КНЕУ, 2GG4. - 31б c.
Станасюк Н.С., Марущак О.Я. А^лиз мaркeтингoвoгo потенци-aлa предприятия в контексте cтрaтeгичecкoгo пoдхoдa
Обоотованы важность и необходимость проведения cтpaтeгичecкого анализа маркетингового потенциала предприятия. Указаны оотовные этапы его проведения и проанализирована роль маркетингового потенциала в деятельности предприятия.
Ключевые слова: cтpaтeгичecкий анализ, маркетинговый потенциал, маркетинговая стратегия.
Stanasyuk N.S., Marushchak O. Ya. Marketing potential analysis of enterprise in context of strategic approach
The importance and need of strategic analysis of marketing potential enterprise is grounded. The main stages of its making are determined and the role of marketing potential in enterprise activity is analyzed.
Keywords: strategic analysis, marketing potential, marketing strategy.
УДК 330.8(4 77.83) Здобувач 1.Р. Шевчик - Львiвська КА
ДАГЛАС НОРТ ПРО ЗАЛУЧЕННЯ ШСТИТУЦШНОГО АНАЛ1ЗУ ДО 1СТОР11 ЕКОНОМ1КИ
Окреслено основш засади шституцшного аналiзу в ютори економши у трактуван-н лауреата Нобелiвськоi преми Дагласа Норта. Актуальною проблемою е неошститу-цiональне осмислення проблем ринково'1' трансформаци у постюаштарних державах загалом та в Украш^ зокрема. Власне доктрина нового шститущонал1зму дае змогу ч1т-ко окреслити стратепчш прiоритети реформування у крашах перехщно'!' економiки.
228
Збiрник ^у^во-тех^че^ прaць
Вступ. У сучаснш економiчнiй науцi зростае розумшня того, що залу-чення шституцшного аналiзу до економiчноl теори та ютори економiки е одним iз найважливiших векторiв удосконалення цих дисциплш. Механiзм ш-ституцiй тобто дотримання обмежень, сформований тiею чи шшою нацiею, впродовж 11 ютори особливо важливий. Це демонструе досвщ багатьох краш, що розвиваються: часто вони просто "переписують" конституци та закони розвинених краш, але щ закони не ддать так само ефективно, як у розвинених крашах, бо не створюються ефективнi мехашзми дотримання цих норм - вони ддать або виб1рково, або 1х взагал1 немае (хоча, причиною цього може бути не тшьки погане дотримання формальних правил, але й вщмштсть у неформаль-них нормах - шша культура, наприклад). У цьому сенс надзвичайно важли-вою е нацiональна самоiдентифiкацiя шститущонально1 матриц суспiльства, що е неможливою без вщродження нащонально1 господарсько! традици.
Таке вщродження неможливе без мобшзаци змодершзованих нащ-ональних iдеологiчних стереотипiв, побудованих на самобутнш модел1 мен-тальност (культура, досвщ, навчання), як впливають на ставлення, дов1ру до шституцш, а, отже, { на ефектившсть останнiх.
Дослiдження економiчноl укрштки дорадянсько1 доби, що проводи-лися протягом 90-х роюв XX та на початку XXI столггь С. Злупком, Л. Горю-ною, П. Леоненком, 1.-С. Коропецьким та iншими вченими, переконливо показали, що в^чизняна економiчна наука кiнця XIX - початку XX стол^ь активно оперувала елементами iнституцiонального пiдходу до вивчення багатьох економiчних явищ та категорiй.
Серед сучасних дослщниюв проблем взаемовпливу громадянського суспiльства та економжи особливе мiсце належить робот сучасного амери-канського соцiолога Роберта Д. Патнама "Творення демократи", де методоло-гiчнi засади неошститущонал1зму посщають чiльне мiсце. У монографи дос-лiдника з проблем урядування та ефективност роботи державних iнституцiй рiзного рiвня, на прикладi Ггалп на основi численних iсторичних та статис-тичних матерiалiв, доведено, що рiвень соцiально-економiчного розвитку суспiльства найбезпосереднiше i найтiснiше пов'язаний зi ступенем розвитку громадянських традицш, зi здатнiстю людей утворювати рiзноманiтнi гро-мадськi оргашзаци, гуртки, товариства i брати активну участь у 1хнш роботi. Вш, зокрема, стверджуе, що протягом XX ст. шанси досягти високого сощ-ально-економiчного розвитку менше залежали вщ початкових сощально-еко-номiчних умов, шж вiд сили громадянських традицiй. На пiдставi глибокого iнтердисциплiнарного аналiзу Роберт Д. Патнам доводить, що сучасна коре-лящя мiж громадянськiстю та економшою свiдчить про вплив громадянсь-костi на економiку, а не навпаки.
Одним iз чiльних репрезентант нового iнституцiалiзму е Дуглас С. Норт, що зумiв чiтко окреслити проблему необхщност та перспективностi залучення ще1 науково1 доктрини до ютори економiки.
Постановка завдання. Метою дослщження е аналiз основних переваг залучення шструментарда iнституцiоналiзму до ютори економжи у тракту-ваннi лауреата Нобелiвськоl преми Дагласа Норта.
Результати. Нова шституцюнальна економiчна теорiя (неошституць онаизм), започаткована Дугласом С. Нортом, грунтуеться на твердженнi, що економiка функцюнуе в певних iнституцiональних рамках, де культура та щеолопя значною мiрою визначають економiчний розвиток [1, 2]. Як наголо-шуе Д. Норт: "Iсторiя демонструе, що ще1, щеологи, мiфи, догми та упере-дження мають значення" [1, c. 7].
Важливим елементом нового iнституцiоналiзму е поняття трансак-цiйних витрат, тобто витрат на економiчну дiяльнiсть. За Д. Нортом, одним iз важливих факторiв, що визначають такi витрати, е щеолопчш переконання учасникiв про навколишнш свiт та чеснiсть встановлених у ньому правил гри. 1нституци, у трактуванш Д. Норта, це обмеження, створеш людьми, якi формують взаемодда мiж ними. Цi обмеження створюють для зниження не-визначеност через структуризацiю людсько1 поведiнки. Вони складаються з формальних (правила, закони, Конституци) i неформальних обмежень (норми поведшки, звича1 добровiльно обранi для себе правила поведшки) та мехашз-мiв забезпечення 1х дотримання (совють, помста, соцiальнi чи державнi сан-кци) [1, c. 7-9].
Вщповщаючи на запитання: "Яке значення мае явне залучення шституцшного аналiзу до написання (^ безперечно, читання) ютори економiки та ютори взагалi?", Д. Норт твердить, залучення шституцш до ютори дае змогу нам дати кращий И опис, шж ми могли б це зробити за шших умов. Докль ометрична iсторiя економiки фактично будувалася навколо шституцш i зумь ла дати картину неперервност розвитку та шституцшно1 змiни, тобто еволю-цiйний опис. Та оскшьки вона грунтувалася на шматках теори i статистики, то не тддавалася узагальненню та аналiзу, якi виходили б за рамки по сут конкретного випадку. Клюметричний внесок - це застосування систематич-них положень теори (неокласично1 теори) до ютори i використання доскона-лих кiлькiсних методiв до окреслення та перевiрки iсторичних моделей [1, с. 174-175].
Однак ми, на думку вченого, заплатили високу цшу за некритичне сприйняття неокласично1 теори. Хоча систематичне застосування теори цшо-утворення до ютори економiки було великим внеском неокласично1 теорil, сама ця теорiя мае справу з розмщенням ресурсiв у цей момент часу, тобто з надзвичайно вузькою темою для юториюв, для яких головне питання полягае в тому, щоб пояснити змши впродовж часу. Понад це, вважалося, що розмь щення ресурЫв вщбуваеться у свт, де немае для цього жодних перешкод, тобто у свт, в якому шституци не юнують або не мають значення. Щ двi умови виказують, що таке насправдi iсторiя економiки: спроба пояснити рiзнi моделi зростання, застою i занепаду суспшьств упродовж часу, а також досль дити, яким чином перешкоди, що виникають унаслiдок людсько1 взаемоди, породжують зовсiм розбiжнi результати.
Застосувавши неокласичну теорiю до iсторil, юторики економiки змогли з користю для науки зосередити свою увагу на варiантах вибору та обмеженнях. Це означае, що ми змогли зрозумгги, яю обмеження визначають i скорочують сукупнiсть варiантiв вибору для людей. Однак щ обмеження продиктованi не обмежешстю людсько1 органiзацil, а технолопею та доходом. Але навггь технологiя, принаймнi в рамках неокласично1 теорil, завжди була зовнiшнiм чинником i тому нiколи не стала складовою частиною теорil.
Про значення широкого шституцшного поля, сформованого на 0CH0Bi вщродження самобутшх засад нащонально! господарсько! культури, наголо-шують й iншi теоретики неоiнституцiоналiзму. Так, Джеймс Марч та Йоган Ольсен у свош книз1 "Перевщкриття iнституцiйм [3], до поняття шституцш вiдносять "усталений порядок, процедури, домовленостi, рол1, стратеги, орга-шзацшш форми i технологи, навколо яких будуеться полiтична дiяльнiсть,... переконання, парадигми, кодекси, культура i знання, якi оточують, шдтриму-ють, удосконалюють i заперечують цi ролi та усталений порядок" [4, с. 153].
Звщси - корiння явища "залежностi вiд шляху" за визначенням Норта. Воно полягае у тому, що напрям шститущональних змiн "змщуеться в угоду iнтересам уже наявних оргашзацш" [5, с. 17].
Доклюметричш iсторики економiки також ставили технологда на пе-реднiй план. Так, уявлення про Промислову револющю як про великий водо-дiл у людськш ютори грунтуеться на факт нерiвномiрного темпу технолопч-но! змши у вiсiмнадцятому столiттi. Таке уявлення робить з технологи твор-ця людського добробуту i постулюе, що дорога до утошчного суспiльства -це просто iсторiя збiльшення виробничо! потужностi. Норт у цьому контекст наголошуе також на хибностi доктрини Маркса: "Марксистська теорiя хибна, бо вимагае докоршно! змiни людсько! поведшки для досягнення результатiв, а ми не маемо свiдчень про таку змшу навiть пiсля сiмдесяти роюв юнуван-ня" [1, с. 176].
Говорячи про неокласичну теорiю, вчений стверджуе, що хоча вона безпосередньо не стосуеться питань самого економiчного зростання, проте з точки зору основних постулатв теори розумно припустити, що ця проблема надумана (хоча темпи зростання могли б змшюватися). Оскшьки обсяг ви-робництва визначаеться основним кашталом ^зичним i людським), а в не-окласичному свт його можна збiльшити шляхом швестування у галузi з найвищою нормою прибутку, то виробничi фактори не залишаться постшни-ми. Подолати проблему обмеженост ресурсiв можна шляхом швестування в новi технологи. Так само можна виршити проблему нестачi будь-яких шших факторiв i таким чином змшити !х за допомогою кашталовкладень у нове знання. Сучаснi неокласичш моделi зростання, побудованi на ще! збiльшення прибуткiв (Rom er, 1984), нагромадження фiзичного та людського капiталу (Lucas, 1986), ютотно залежать вiд юнування ч^ко! структури стимулiв як ру-шшно! сили. У своему дослщженш Баумол (Baumol, 1986) мимоволi доходить до цього висновку, коли виявляе збiжнiсть шляхiв економiчного розвит-ку шiстнадцяти розвинутих кра'н (кра'н з приблизно однаковою структурою стимулiв), а не серед кра'н з державно-плановою економжою або серед менш розвинутих кра'н з помiтно шшою структурою стимулiв. Намагання поясни-ти рiзний iсторичний досвiд економiк або сучасну вщмшшсть у функщону-ванш економiки в розвинених крашах, крашах з державним плануванням та менш розвинених крашах без залучення до моделi структури стимулiв, поро-джених шститущями, здаеться менi марною справою.
Традицшне пiдкреслювання iсторикiв промислово! революци як ключа до досягнення утошчного суспшьства так само хибне, бо значнш частинi свiту не вдалося реалiзувати потенцiйнi вигоди вщ технологи. Насправдi су-
часна технолопя може загострити багато проблем, що стосуються людських суперечностей. Вона таки зробила 1х ще не безпечшшими [1, с. 177].
Акцентування ролi технологи мало благодатний вплив на написання ютори економжи. Ряд повоенних дослщжень Саймона Кузнеца, Роберта Со-лоу, Едварда Денiсона, Мозеса Абрамовича i Джона Кендрика привiв до з'ясування джерел економiчного зростання за допомогою аналiзу змiни про-дуктивност виробництва. Хоча дослiдження упродовж сорока роюв усе ще не розкрили вЫх таемниць стосовно джерел змши продуктивностi виробництва, вони збшьшили нашi знання про основнi рушшш сили економiчного зростання, оскiльки зосередження уваги на зростанш продуктивностi - це, безумовно, правильний напрям з'ясування цих визначальних сил. Технолопя встановлюе межу досяжного економiчного зростання. Коротко кажучи, у свь т з нульовими трансакцшними витратами нагромадження знань i 1хне застосування ^зичний i людський капiтал) - ключ до потенцшного добробуту людей у суспшьствь Д. Норт наголошуе, що щеолопя вiдiграе значну роль в шституцшнш моделi i вона таки змшюе поведiнку людей. Але найразючiшi данi про роль щеологи в сощалютичних та утопiчних суспiльствах полягають у тому, що, навт будучи спочатку потужною силою у виршенш проблеми "1зди зайцем" i створенш революцiйних кадрiв, тобто у примушуванш людей поводитися по-iншому, вона мае тенденщю з плином часу хиргги, коли наш-товхуеться, як засвiдчують останнi поди у Схiднiй Сврош, на поведiнку як джерело максимiзацil особистого багатства" [1, с. 177].
Порiвнюючи старий капiталiзм та модерш форми економiчного устрою, Норт зауважуе: "Як неокласичну модель, так i модель, побудовану на експлуатаци, рухають гравцi, що намагаються максимiзувати свое багатство, а формуе структура шституцшних стимулiв. Вiдмiннiсть мiж ними полягае в тому, що ч^ка шституцшна структура в першому випадку породжуе ефек-тивнi конкурентнi ринки, а економжа, стимульована збiльшенням прибутку або накопиченням кашталу, зростае. У другому випадку зростання iмперi-алютично1 економiки або економiки серцевини вщбуваеться пiд впливом iн-ституцiйноl структури, що веде до експлуатаци залежних або перифершних економiк" [1, с. 178].
Важливим е висновок вченого про те, що якщо бщш краши бiднi тому, що е жертвами шституцшно1 структури, яка перешкоджае 1хньому еконо-мiчному зростанню, то ця шституцшна структура накинута ззовш, визначена внутршшми чинниками чи е поеднанням зовшшшх i внутршшх причин. Власне систематичне дослiдження шституцш дае вщповщь на цi запитання
[1, с. 177].
В останньому роздш фундаментально: пращ "1нституци, шститущ-ональнi змiни та функцiонування економжи" Норт показав, що "стимули - ос-новнi чинники функцiонування економжи. Вони присутнi у застосовуваних те-орiях i мають конкретну форму та вплив. Висуваючи стимули на переднш план, ми звертаемо увагу на 1хню ключову роль у функцюнуванш економiки" [1, с. 175-179]. Водночас вчений наголошуе на тому, що залучення шститу-цшного аналiзу до економiчноl науки та ютори економiки означае переспряму-вання наголосу, але не вщмову вiд уже розроблених шструменпв. Таке перес-
прямування передбачае змшу поняття рацюнальноеп i його наошдюв, вклю-чення iдeй та щеологш до iнcтитyцiйного aнaлiзy, конкретне вивчення тран-caкцiйниx витрат, потpiбниx для фyнкцiонyвaння полiтичниx та eкономiчниx pинкiв, i pозyмiння нacлiдкiв залежноеп iнcтитyцiйноï змiни вiд ïï шляху для юторично1" eволюцiï eкономiк. Водноча^ на думку доcлiдникa "зaлишaютьcя в c^i оcновнi знаряддя нeоклacичноï теори цiноyтвоpeння i доcконaлi кiлькicнi методи, розроблеш поколiнням пpибiчникiв клiомeтpики" [1, c. 175-17б].
Teоpeтичнi виcлiди ^рт iлюcтpye прикладами з icтоpiï економжи США та доводить, що шетитуцшний aнaлiз вводить у теоретичну cxeмy вирь шальну вaжливicть aнглiйcькоï шституцшно1' cпaдщини та iдeй для етворення колонiaльноï eкономiки й вiдноcно ефективних для riei' епохи pинкiв. Спад-щина, як конcтaтye вчений, була не лише eкономiчною, але також пол^ич-ною та iнтeлeктyaльною: "Мюью збори i caмовpядyвaння, колонiaльнi acaм-бле1' та iнтeлeктyaльнi тpaдицiï (вщ Гобca до Лока) cтaли ютотним елементом залучення подiй 17б3-1789 роюв до icтоpiï полiтичниx та eкономiчниx оргаш-зaцiй, якими рухало cyб,eктивнe cпpийняття питань, породжених шститу-цшною cтpyктypою ново1' незалежно1' держави" [1, c. 177].
Влаше iнcтитyцiйний шструментарш дае змогу зaмiнити aнaлiз ча^ тковоcтeй опиcом цiлicноï картини i таким чином допомогти глибшому розу-мшню виpiшaльного пepiодy в icTOpiï США. В eкономiцi США дев'ятнадця-того cтолiття cтвоpилоcя cпpиятливe ^редовище для eкономiчного зростан-ня. Питання про те, що створило отриятливе ^редовище, привернуло до ceбe увагу достщниюв, якi вивчали нacлiдки Конституций eволюцiï права, роль коpдонiв, позици коpiнниx aмepикaнцiв та iммiгpaнтiв, а також iншi ошбли-воcтi cycпiльcтвa, що впливали на cтимyли. По cyri caмe адаптивно ефектив-ш оcобливоcтi iнcтитyцiйноï модeлi (офiцiйнi та неофщшш обмеження, зак-лaдeнi в позици i цшност!) cтвоpили eкономiчнe i полiтичнe cepeдовищe, що стимулювало продуктивну дiяльнicть оpгaнiзaцiй та розвиток профеЫйно1' мaйcтepноcтi, а також накопичення знань.
^рт доводить, що в^ це cтaновить cyть iнcтитyцiйноï ошови: "Що caмe було icтотним для ще1* модeлi, що cпeцiaльно було створене для заохо-чення зростання пpодyктивноcтi та гнучко1' peaкцiï, а що було випадковим побiчним продуктом шших цшей - yce це становить важливу тему, дость дження яко1' допоможе глибше зpозyмiти природу eкономiчного зpоcтaння" [1, c. 175]. Говорячи про витрати, пов,язaнi з цим зростанням, доcлiдник за-уважуе, що "частина цих витрат - цша, cплaчeнa за адаптивну ефектившсть. Сиcтeмa викинула за борт багатьох невдах - фepмepiв, що розорилдоя на пог-paниччi, cyдноплaвнi компани, коли ми втратили вiдноcнy перевагу в морских перевезеннях, чоpноpобiв, що поcтpaждaли вiд бeзpобiття i зниження за-pобiтноï плaтнi вна^док напливу iммiгpaнтiв у 5G-x роках дев'ятнадцятого cтолiття. Однак чacтинa цих витрат була настщком iнcтитyцiй, що отричини-ли eкcплyaтaцiю iндивiдiв i груп - iндiaнцiв, paбiв i доодть чacто iммiгpaнтiв, pобiтникiв i фepмepiв - на коpиcть тих, хто мав мiцнiшi позицiï в обстоюван-нi cвоïx iнтepeciв" [1, c. 175-17б].
Полiтичнa cклaдовa шституцшно1' оcнови вiддзepкaлeнa в штелекту-альних тeчiяx та iдeологiï yчacникiв тогочacного пpоцecy в США. Якщо фер-
мер Mir тшьки спостер^ати цiнову дискримiнацiю з боку заизнищ або зернового елеватора, то платформа Популютсько! парти вiдображала загальнi ще-ологiчнi погляди, як-от усвщомлення тягаря золотого стандарту, панування монополш та згубних наслщюв дiяльностi банкiрiв. Власне неможливим ви-даеться осмислити напряму змiн у державному ладi та економiцi, породже-них згаданими рухами, якщо не зрозумiемо 1хнього змiсту: "Хоч би якими були справжнi "причини фермерських бщувань, що викликали невдоволення наприкшщ дев'ятнадцятого столiття, саме уявлення фермерiв мали значення i привели до змш у полiтичнiй та економiчнiй iнституцiйнiй основ^' [1, с. 176].
Внаслщок iснування шституцшно! основи, доводить вчений, на результати можуть вплинути також суб'ективш моделi учасниюв з iнших орга-тзацш. Те, чи Верховний суд зрозумiв наслiдки справи, пов'язано! з Чотир-надцятою поправкою до Конституци США, та iншi присуди, що поступово змшювали юридичну основу, залежало вщ того, чи iнформацiйний зворотний зв'язок з наслiдками iснуючих законiв був надшним i приводив до правиль-них моделей. Моделi (правильнi чи неправильш), якими учасники керувалися у сво1х дiях, поступово змiнювали судову систему.
Загальний внесок, який може зробити шституцшний аналiз в юторда економiки, полягае в тому, щоб перетворити 11 у справжнiй юторичний сюжет, тобто в те, що було втрачено з появою клiометрики. Бiльша частина ю-тори залежить вiд шляху вiдповiдно до природи обмежень, що прийшли з ми-нулого i поставили поточну сукупшсть варiантiв вибору в певш рамки, а тому зробили 11 зрозумiлою. Але велика 11 частина вiдбивае головнiшу роль за-лежностi шституцшно! змiни вiд 11 шляху як наслiдку здатностi шституцшно! основи приводити до збiльшення прибутюв. Пiдсилення шституцшно! основи пол^ичними та економiчними органiзацiями завдяки зовшшшм ефектам мережi стосункiв та шшим джерелам збiльшення прибуткiв залишило свш вiдбиток на ютори економiки США. Але оргашзаци також спричинювали поступову змшу, i ця сумiш визначально! стабiльностi та поступово! змiни може дати нам глибший опис ютори [1, с. 176-179].
Ще одшею переконливою iлюстрацiею iнституцiонального значення юторико-культурних фiльтрiв е спiльне Барi Вайнгастом дослiдження Норта (North and Weingast, 1989) де стверджуеться, що докоршш змши в англшсь-кiй державi внаслiдок Англшсько! революци 1688-89 рр. були виршальним чинником у розвитку англшсько! економiки. На початку Ымнадцятого столт тя неодноразовi фiнансовi кризи привели династда Стюартiв до необхщност вдатися до примусових позик, продажу прав на монополш та шших практич-них заходiв (включно з конфюкащею майна), що робили права власност менш надiйними. Як парламент, так i суди на основi загального права втягли-ся в неперервну боротьбу з англшською короною. Врештьрешт це призвело до громадянсько! вiйни, пiсля яко1 було зроблено кшька невдалих експери-ментiв з альтернативними полiтичними iнституцiями. Монархiю вщновили 1660 р., але наслiдком цього було повторення пол^ично! боротьби навколо фшансових прерогатив династи Стюартiв, що в кшцевому рахунку привело до скинення короля. Револющонери намагалися розв'язати проблему контролю над свавшьною конфiскацiйною владою монарха. Встановилося верховен-
ство парламенту i центральний (парламентський) контроль за фшансовими справами. Скоротилися королiвськi прерогативи, суди стали незалежними (принаймнi вщ монарха), а верх взяли суди на основi загального права. Го-ловним наслiдком цього було збшьшення надiйностi прав власностi.
Проте найшвидшим та найразючiшим наслiдком виявився швидкий розвиток ринкiв капiталу. Пiсля Англшсько1" революцiï уряд не тiльки став платоспроможним, але також отримав доступ до безпрецедентного рiвня за-паЫв капiталу. Лише за дев'ять роюв (вiд 1688 до 1697 р.) уряд збшьшив сво1' борги на порядок. Рiзка змiна у бажанш позичальникiв постачати кошти вщ-бивала 1'хне чiтке уявлення про те, що уряд поважатиме своï зобов'язання.
Заснування Англiйського банку 1694 р. для посередницько1' дiяльностi з державним боргом поклало також початок приватним операщям. У той час почало дiяти й багато iнших банюв. На початку вiсiмнадцятого столiття з'явився широкий вибiр облiгацiй та об^ових документiв, а вiдсоткова ставка за приватний кредит, здаеться, приблизно дорiвнювала вiдсотковiй ставцi за державний кредит.
Надiйнiсть прав власност i розвиток державного та приватного ринку капiталiв були шструментальними чинниками не тiльки подальшого швидко-го економiчного розвитку Англiï, але також ïï полiтичноï гегемонiï та пану-вання у свiтi. Англiя не могла б перемогти Франщю, якби не здiйснила фь нансово1' революцiï (Dickson, 1967); кошти, що стали доступними завдяки зростанню боргу вщ 1688 до 1697 р., були необхщною умовою успiху Англи у тодiшнiй вiйнi з Франщею, а також у наступнiй (вщ 1703 до 1714 р.), з яко1' вона вийшла переможницею як головна держава у свт.
Таким чином, шституцп визначають функцiонування економж, але що створюе ефективнi шституцп? На прикладi краш Схiдноï Свропи Норт показуе, що мiснування вщносно продуктивних iнституцiй де-небудь у свт та недорого1' iнформацiï про вщповщт особливостi 1'хнього функцiонування -потужний стимул до змши для економж з поганими показниками функщону-вання" [1, с. 176-178].
Iнституцiональний аналiз дае ключ до розумiння двох пов'язаних мiж собою рис шституцшно1' основи економiк: неофiцiйних обмежень i трансак-цiйних витрат, властивих полгтичному процесу. Неофiцiйнi обмеження бе-руть свш початок у передачi щнностей засобами культури, у розширеннi i застосуванш офiцiйних правил для розв'язання конкретних проблем обмiну, у виршенш проблем безпосередньо1' координацiï. Саме вони мають всеохоп-ний вплив на шституцшну структуру. Ефективнi традицiï старанно1' працi, честi i чесностi просто знижують трансакцшш витрати й уможливлюють складний продуктивний обмш. Такi традицп знаходять пiдтримку у вщповщ-них щеолопях. Власне це пiдтверджуе значимють т.зв. культурних фiльтрiв. Суб,ективнi уявлення учасниюв не тiльки виводяться з культури, але пос-тiйно змшюються пiд впливом досвiду, що проходить через фшьтр (визначе-ний культурою) понятшних побудов. Тому докорiннi змши вщносних цiн поступово змiнюють норми та щеологи тим швидше, чим нижчi шформа-цiйнi витрати.
Висновки. Як показуе досвiд перехiдних суспiльств та виразно де-монструе сучасний стан укра'нського соцiуму, iнституцiональнi (чи, точшше, квазiiнституцiональнi) змши, як е випдними для певно!' групи iнтересiв (т. зв. пострадянських олiгархiчних кланiв), не мають ефекту у масштабах вше!' економжи, усього суспiльства. Звiдси - коршня явища мзалежностi вiд шляху" за визначенням Норта. Воно полягае у тому, що напрям шституцюналь-них змш "змщуеться в угоду штересам уже наявних оргашзацш". Внаслщок цього явища деякi держави, "застрягають" у непродуктивнiй шститущ-ональнш системi i опиняються на марпнеш свiтового розвитку.
Отже, нова шституцюнальна економiчна теорiя, започаткована лауреатом Нобелевсько!' премп Дугласом Нортом, вщкривае новi можливостi для економiчних дослщжень. За допомогою li категорiй, таких як трансакцшш витрати, шституцп, оргашзаци, шститущональш рамки, iнституцiональнi змь ни, "залежшсть вiд шляху", "дилема шститущональних змiн" можна концептуально осмислити i описати тi економiчнi явища, що не знаходять свого по-яснення в традицшнш економiчнiй теори. Актуальною проблемою е неош-ститущональне осмислення проблем ринково!' трансформаци у посттоталь тарних державах загалом та в Укра'ш, зокрема. Власне доктрина нового iнституцiоналiзму дае змогу ч^ко окреслити стратегiчнi прiоритети реформу-вання у крашах перехщно!' економiки.
Лггература
1. Норт Дуглас. 1нституцп, шститущональш змши та функцiонування економiки / Дуглас Норт. - К. : Вид-во "Основи", 2000. - 198 с.
2. Douglass С. Nort. Structure and Change in Economic Histori / Douglass С. Nort. - New York: Norton & Company, 1981. - 284 s.
3. James G. March аnd Johan P. Olsen. Rediskowering Institutions The Organization Basis of Politics / James G. March аnd Johan P. Olsen. - New York: The Free Press, 1989. - 470 s.
4. Пол Лесл1 А. Arnniß державно! полынки / Пол Лесл А. - К., 1999. - 255 c.
5. Douglass North C. Transaction costs, institutions and Economic Perfomance / Douglass C. North. - International Center for Economic Growth, San Francisco, CA, ICEG Ocassional papers, 1992. - № 306. - 196 s.
Шевчык И.Р. Даглас Норт о привлечении институционного анализа к истории экономики
Очерчены основные принципы институционного анализа в истории экономики в трактовке лауреата Нобелевской премии Дагласа Норта. Актуальной проблемой является неоинституциональное осмысление проблем рыночной трансформации в посттоталитарных государствах в целом и в Украине, в частности. Собственно доктрина нового институционализма дает возможность четко очертить стратегические приоритеты реформирования в странах переходной экономики.
Schevchyk I.R. Daglas North about enlisting institutional analyses to history of economics
At the article outlines the general principles of institutional analyses in history economics at the treating of Nobel's prize winner Daglas North.
The issue of the day is a new-institutional comprehension of problems of market transformation in the post-totalitarian states on the whole and in Ukraine, in particular. Actually the doctrine of new institutional enables expressly to outline strategic priorities of reformation in the countries of transitional economy._
