CC BY
11
Актуальн проблеми cy4acHo"ï медицини
раза.
Численность грибковых ассоциаций (ГА%) также возрастала соответственно типу посттравматической реакции в 4,1; 6,6 и 9,5 раз.
Рост числа микроорганизмов в мазках крови при тяжелой механической травме указывал на изменение проницаемости физиологических барьеров и угнетение иммунологической реактивности [9]. В крови, в результате этого, циркулировали условно патогенные грамнегативные (кишечные) палочки, грамотрицательные кокки (в.ер^епт^з), а также патогенные грамнегативные диплококки (ЫЛауевсепв). Об усилении размножения патогенных микроорганизмов свидетельствовал рост ассоциативных показателей «МА» и «ГА». Особенно сильно наблюдался рост ассоциаций при шоковом смертельном типе посттравматической реакции.
Таким образом, изменение количественных показателей микробной и грибковой обсеменен-ности крови, а также состава микроорганизмов у животных с тремя прогностически разными типами посттравматической реакции свидетельствует о том, что пейзаж микрофлоры и рост микробов и грибов, выделенных из крови, находятся в причинно-следственных связях с механизмами посттравматической реакции. Они наравне с другими лабораторными показателями могут быть использованы в качестве дополнительных критериев тяжести течения этой реакции.
Литература
1. Абаев Ю.К. Современные особенности хирургической инфекции // Вестник хирургии. - 2005. - № 3. - С. 107111.
2. Бердичевский Б.А., Цветцих В.Е., Лернер Г.Я. Значение аутогенного инфицирования в развитии послеоперационных осложнений // Хирургия. - 1993. - С. 63-66.
3. Возианов А.Ф., Бутенко A.K., Зак К.П. Цитокины. Биологические и противовоспалительные свойства. - КиТ'в: «Наукова думка», 1998. - 317 с.
4. Гаврилов В.А., Казимирко H.K., Шанько В.М. Бактериальный спектр при неосложненных переломах нижней челюсти в раннем посттравматическом периоде // Актуаль-hí проблеми сучасноТ' медицини: Вюник УкраТ'нськоТ' ме-дичноТ' стоматолопчноТ' академп. - 2006. - Т. 6. - Вип. 12. - С. 231-232.
5. Ельский В.Н., Климовицкий В.Г., Золотухин С.Е. и др. Избранные аспекты патогенеза и лечения травматической болезни. - Донецк: ООО «Лебедь», 2002. - 360 с.
6. Золотухш C.G. Травматична хвороба у шахтар1в глибо-ких вугтьних шахт Донбасу (особливост1 патогенезу та обфунтування ефективноТ' Tepaniï): Автореферат дис. докт. мед. наук. - Одеса, 2000. - 36 с.
7. Кузин М.И. Синдром системного ответа на воспаление // Хирургия. - 2000. - № 2. - С. 54-59.
8. Никитенко В.И., Захаров В.В., Бородин A.B. и др. Роль транслокации бактерий в патогенезе хирургической инфекции // Хирургия. - 2001. - № 2. - С. 63-65.
9. Скала Л.3., Сидоренко C.B., Нехорошева А.Г. и др. Практические аспекты современной клинической микробиологи. - Тверь: ООО «Изд-во Триада», 2004. - 312 с.
10. Тарасенко B.C., Никитенко В.И., Кубышкин В.А. Острый панкреатит и транслокация бактерий // Вестник хирургии им. И.М. Грекова. - 2000. - Т. 159, № 6. - С. 86-89.
11. Stulberg D.I., Penrod M.A., Blatny R.A. Common bacterial skin infections // Am. Fam. Physician. - 2002. - Vol. 66, No 1. - P. 119-124.
Реферат
СТРУКТУРА БАКТЕР1ЕМ11 Й СЕПСИСУУТВАРИН 13ТРЬОМАПРОГНОСТИЧНО Р13НИМИ ТИПАМИ ПЕРЕБ1ГУ ТЯЖК01 ПОСТТРАВМАТИЧНОТ РЕАКЦ11
О.Ю. Крюк, С.С. Золотухш, М.М. Шпаченко, A.B. Буфютова.
Ключов1 слова: тяжка мехаычна травма, посттравматична реакц1я, бактер1ем1я, cencic.
У po6oTi представлен! даы про структуру бактер1емп й сепсису у тварин ¡з трьома прогностично р1зними типами nepeöiry тяжкоТ посттравматичноТ реакцп. Показано, що змша кгпькюних показнигав м1кробноТ й грибковоТ флори KpoBi, а також складу MiKpoop-raHi3MiB у тварин ¡з трьома прогностично р1зними типами посттравматичноТ реакцп евщчить про те, що м1кробний picT i сам пейзаж м1крофлори перебувають у причинно-наслщкових зв'язках з мехашзмами посттравматичноТ реакцп. Вони HapiBHi з ¡ншими лабораторними показниками можуть бути використаш якдодатков1 критерп тяжкост1 nepeöiry ц1сТ реакцп.
УДК 616.61-003.4-074
Д0ППЛЕР0ГРАФ1ЧНИЙ М0Н1Т0РИНГ ХВ0РИХ НА П0Л1К1СТ03 НИР0К
Курячий Ю.В.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проведено вивчення ефективност1 улътразвуковог допплерографп у динам1чному спостережент за 110 хворими на полжктоз нирок. Контролъну групу склали 26 пащент1в з обтяженим генеа-лог1чним анамнезом. Середнт вЫ пащент1в - 34,6±1,5 ротв. Встановлена висока д1агностична чутливктъ (90,45%), д1агностична специф1чтстъ (86,95%), д1агностична ефективтстъ (88,88%), передбачувана цтшстъ позитивного резулътату (89,55%) та передбачувана цттстъ негативного резулътату (88,05%) улътразвуковог допплерографп у визначенн функщоналъного стану нирок. Допплер1всъка улътрасонограф1я виступала в рол1 парщалъног нирковог проби, яка дозволила дати роздшъну ощнку функщоналъного стану кожног нирки та обгрунтувати необх1дтстъ, характер та першочерговктъ оперативного втручання у хворих на полжктоз нирок.
Ключов1 слова: полгастоз нирок, ультразвукова допплерограф1я, консеравтивне лкування, мш1мально ¡нвазивне лкування, х1ру-рпчне лкування.
Полшстоз нирок е одыею з найбтьш тяжких на полкютоз нирок хворать понад 6 мтьйоыв двобнних аномалм розвитку оргаыв сечовццть- чоловк [7]. Маыфестацт захворювання припадас но!' системи, яка посщас одне з провщних мюць на в1к 30-40 роюв, тод1 як середня тривапють жит-як причина нирковоТ недостатност1 [1, 8]. У евт тя хворих не перевищуе 50 роюв [5]. Порушення
Том 7, Bunycê 1-2
39
BÍCHMK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
пасажу сеч1, л1мфо- та кровооб1гу в нирках утво-рюють сприятлив1 умови для розвитку тслонеф-риту, який спостер1гаеться у 90% хворих, усклад-нень у вигляд1 артер1ально!' ппертензи' та нирково!' недостатност1 [1]. Актуалы-лсть проблеми д1а-гностики полшстозу нирок полягае в тому, що у половини хворих патолопчний процес носить ла-тентний пере&г \ проявляеться лише на стади те-рмнальн!' нирково!' недостатност1 [9].
Завдяки широкому впровадженню у клУчну практику сучасних метода вЬуалЬаци та мУма-льно ¡нвазивних л1кувальних технологм з'явилась можпивють суттево покращити яюсть життя хворих на полшстоз нирок [1, 2, 9]. Разом з тим, ¡снуе проблема об'сктивЬаци показань до окремих метод^ л1кування та визначення першочерговост1 оперативного втручання при полшстоз1 нирок. У зв'язку з високою ¡нформативнютю, неЫвазивню-тю та безпечнютю ультразвукова допплерографт поста чинне мюце у д1агностиц1 захворювань нирок [3, 4, 6]. Проте, лише поодиною роботи при-свячиы вивченню можпивостей ультразвуково!' допплерографи в оц1нц1 структурно-функцюнального стану нирок у хворих на полмстоз нирок [7, 8].
Мета дослщження - вивчити ефективнють ульт-развуковоТ допплерографи в роздтьнм оц1нц1 структурно-функцюнального стану нирок у хворих на полшстоз нирок.
Матер1али та методи дослвдження
Пщ динамнним спостереженням в уролопчно-му вщдтены Полтавсько!' обласноТ клУчно!' лка-рн1 ¡м. М.В.Сшфосовського впродовж 2003-2006 рр. знаходилось 110 хворих на полшстоз нирок. Контрольну групу склали 26 пац1ст1в з обтяже-ним генеалопчним анамнезом (близьких родич1в хворих на полкютоз нирок), у яких на момент об-стеження не було виявлено структурно-функцюнальних змЫ у нирках. Чоловшв було 60, жнок - 76.
Виходячи з особливостей л1кувально!' тактики пац1ент1в розподтили на 4 групи. До групи 1 -увмшли 45 хворих з юстами нирок <3см, як1 не мали ускладнень у вигляд1 хроннного тслонеф-риту, артер1ально'| ппертензи та нирково!' недо-статност1 \ пщлягали динамнному спостережен-ню. До групи 2 увмшли 26 хворих на полшстоз нирок, ускладнений хроннним тслонефритом, артер1апьною ппертенз1ею та нирковою недостатке™, з юстами <3см, як1 пщлягали консервативному л1куванню. До групи 3 увмшли 33 хворих на полшстоз нирок, ускладнений хроннним п1сло-нефритом, артер1альною ппертенз1ею та нирковою недостатнютю, з юстами >3см яю пщлягали мУмально ¡нвазивному лкуванню. До групи 4 увмшли 6 хворих на полшстоз нирок, ¡з загост-ренням хроннного тслонефриту, нагноснням кют, поширенням запалення на паранефральну кттковину, ускладненями у вигляд1 артер1ально!' ппертензи та нирково!' недостатност1, як1 пщляга-ли х1рурпчному лкуванню.
Уам патентам проводилось клУко-
лабораторне обстеження. Ультразвукове дослн дження виконували за допомогою д1агностичних систем "Sonoline SL-1", "SONOASE Live 8000 Prime (Medison)" та "LOGIQ 400 CL Pro Series". Використовувались секторальний датчик з частотою 3,5 та 5 МГц, обладнаний адаптером для наведено!' пункци та KOHBeKCHi датчики 3¡ стандартною частотою 3,5 МГц. Орошкальна ультрасоно-графт дозволяла встановити д1агноз, оцЫити po3MÍpn kíct, вим1рити об'см нирок. На пщстав1 дослщження нирково! гемодинамки допплервсь-ка ультрасонографт дозволяла провести роздн льну оцнку функцюнального стану нирок. Зону ¡нтересу (ROI) визначали за допомогою енерге-тичного допплерографнного картування (ЕДК). Режим кольорового допплервського картування (КДК) дозволяв ктьюсно оцЫити ¡мпульсы характеристики кровотоку на p¡bh¡ м1ждольових, сегме-нтарних та ниркових артерм. Визначались об'см нирки (см3), po3M¡p kíct (см), диметр нирково!' ар-терм (см), niKOBa систолнна швидкють (Vps, м/с), шцева д1астолнна швидюсть (Ved, м/с), усеред-нена за часом швидюсть кровотоку (TAMx, м/с), пульсативний ¡ндекс Гослнга (PI), ¡ндекс резис-TeHTHOCTi Пурсилота (RI) ниркових артерм, сис-толо-д1астолнне спввщношення (S/D). 3 метою оцнки об'смного ниркового кровотоку визначався хвилинний об'см кровотоку у ниркових артертх (Q, мл/хв.) [6]. 1нтерпритац1ю результат^ ультра-звуково!' допплерографи проводили згщно зага-льновизнаних критерив норми [3, 4, 7]. На пщстав1 комплексного обстеження хворих виставлялись показания до окремих метода л1кування та ви-значалась першочерговють оперативного втручання.
В po6oT¡ використовувались методи математи-чно!' статистики: середне арифметичне (М), похи-бка середнього арифметичного (m), стандартне вщхилення (о), пор1вняння середн1х величин у трупах спостереження за допомогою гетероске-дастичного t-KpnTepira Стьюдента, непараметрич-ного двовиб1ркового критер1ю Колмогорова - Cm¡-рнова, у pa3¡ малих виб1рок непараметричних величин - по Уайту. Дагностичну значим1сть методу оцнювали BiflnoBiflHO до загально в1домих крите-piiB ¡нформативност1: д1агностично!' чутливост1, д1агностично!' специф1чност1, д1агностично1 ефек-thbhoctí, прогностично!' 4¡hhoct¡ позитивного результату та прогностично!' uíhhoctí негативного результату [10].
Результати та "ix обговорення
За результатами дослщжененя, середн1й bík nau¡cht¡b - 34,6±1,5 poKÍB. При цьому, середн1й bík 4onob¡k¡b (30,8±2,4 pokíb) достов1рно в1др1знявся в1д середнього вку ж1нок (37,5±1,9 pokíb) хворих на полшстоз нирок. Простежусться пряма залеж-HicTb м1ж зб1льшенням об'сму нирок та попршен-ням показниюв нирково!' гемодинам1ки. Об'см нирок у контрольнм rpyni знаходився у межах норми: права нирка - 114,6±18,9см3, л1ва нирка -107,2±13см3. У rpyni 1 вщмнаеться зб1льшення об'сму право!' нирки до 430,2±107,1 см3, л1во!' нир-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
ки - до 362,9±92,2 см3. У грут 2 об'ем право!' нир-ки складав 604,8±136,8 см3, л1воТ нирки -671,9±174,2 см3. У грут 3 об'ем право!' нирки складав 917,1 ±151,6 см3, л1воТ нирки -910,1±155,9 см3. У грут 4 об'ем право!' нирки складав 920,8±107,8 см3, л1воТ нирки -1227,3±253,7 см3.
Пор1вняльний аналЬ допплерографнних показ-ниюв ниркових артерм у трупах спостереження вказус на те, що по м1р1 збтьшення розмрв юст та об'сму нирок вщбуваеться попршення ¡мпуль-сних показниюв та зниження хвилинного об'сму кровотоку (табл. 1).
Таблиця 1
Допплерограф1чн1 показники ниркових артерЮ у групах
спостереження
3 приеднанням ¡нфекцмного запального про-
цесу та розвитку ускладнень у вигляд1 артер1а-льноТ г1пертензИ \ нирковоТ недостатност1 вщбу-васться прогресивне попршення бтьшост1 ¡мпу-льсних показниюв та зниження хвилинного об'сму кровотоку. При цьому, найбтьш виражеы змши вщмнаються на р1вы хвилинного об'сму кровотоку в ниркових артер1ях, який характери-зус об'смний (ефективний) нирковий кровоток. Характерно, що бтьш глибою порушення нирковоТ гемодинамки у хворих на полшстоз нирок вщбуваються з боку л1воТ нирки.
При виршены питання вщносно показань до окремих метода лкування та першочерговост1 оперативного втручання виходили як з клУчного переб1гу захворювання, так \ з об'ективноТ характеристики функцюнального стану кожноТ з нирок на п1дстав1 ультразвуковоТ допплерографи. Перевага выдавалась мУмально ¡нвазивному оперативному втручанню з боку бтьш ураженоТ патолопчним процесом нирки. Показаниями до х1рурпчного лкування були розвиток гострого гнмного тслонефриту, нагносння юст, поширення запалення на паранефральну кттковину, порушення уродинамки, важкий сеп-тичний стан хворого, неефективнють мш1мально ¡нвазивноТ тактики.
При динамнному спостережены за хворими, що лкувалися консервативно, спостер1гаеться достов1рне (р<0.01) збтьшення об'сму нирок: права нирка - з 604,8±136,8 см3 до 844,1±166,8 см3; л1ва нирка - з 671,9±174,2 см3 до 944,0±216,9 см3. При цьому, не вщмнаеться по-кращення ¡мпульсних показниюв та хвилинного об'сму кровотоку в ниркових артер1ях в процеа лкування (табл. 2).
Таблиця 2
Допплерограф1чн1 показники ниркових артерЮ у хворих на полк'ютоз нирок до та пюля консервативного лкування
Показ-ник До лкування, М±т Пюля лкування, М±т
Права нирка ГЛва нирка Права нирка Л1ва нирка
й н.а., см 0,59±0,03 0,56±0,04 0,59±0,03 0,56±0,04
ТАМх , м/с 0,46±0,06 0,42±0,06 0,45±0,04 0,41 ±0,05
Урв, м/с 0,79±0,09 0,72±0,09 0,74±0,07 0,69±0,08
Ува, м/с 0,27±0,05 0,23±0,05 0,25±0,03 0,22±0,03
Р1 1,17±0,14 1,17±0,15 1,10±0,14 1,13±0,14
0,67±0,03 0,68±0,04 0,66±0,04 0,67±0,04
в/й 3,06±0,28 3,18±0,34 3,00±0,33 3,13±0,30
0, мл/х в 376,9±62, 92 313,7±53, 95 369,2±60, 3 312,1±66,5 7
* - достов/рна (<0.05) в/дм/ннють показник/в
При динамнному спостережены за хворими, яким проводилось мУмально ¡нвазивне лкування, спостер1галось достовфне (р<0.05) зме-ншення об'сму нирок: права нирка - з 917,1±151,6 см до 659,3±125,3 см3; л1ва нирка -з 910,1±155,9 см3 до 730,8±156,8 см3. При цьо-
Трупа Показник Права нирка, М±т Л1ва нирка, М±т Р
й н.а., см 0,64±0,01 0,62±0,01 <0,01
ТАМх, м/с 0,53±0,01 0,52±0,01
пз Урв, м/с 0,91±0,02 0,91±0,01
J3 с; Ува, м/с 0,36±0,01 0,36±0,01
о ^ Р! 1,04±0,03 1,04±0,03
I о 0,60±0,01 0,60±0,01
в/й 2,51±0,09 2,51±0,10
0, мл/хв 503,5±19,68 467,5±18,3 7 <0,01
й н.а., см 0,59±0,01 0,57±0,01 <0,01
ТАМх, м/с 0,45±0,02 0,45±0,02
Урв, м/с 0,81±0,03 0,81±0,03
Ува, м/с 0,28±0,02 0,27±0,02
с > Р! 1,19±0,04 1,20±0,05
0,66±0,02 0,67±0,02 <0,05
в/й 3,03±0,14 3,08±0,15 <0,05
0, мл/хв 374,2±24,02 350,1±24,5 2 <0,01
й н.а., см 0,60±0,01 0,57±0,02 <0,01
ТАМх, м/с 0,43±0,02 0,41±0,03 <0,05
Урв, м/с 0,77±0,03 0,73±0,04 <0,01
Ува, м/с 0,24±0,02 0,22±0,02 <0,01
с > Р! 1,28±0,09 1,28±0,08
^ 0,69±0,02 0,70±0,02
в/й 3,31±0,16 3,35±0,15
0, мл/хв 359,0±27,39 315,2±27,6 4 <0,01
й н.а., см 0,61±0,01 0,57±0,02 <0,01
ТАМх, м/с 0,41±0,02 0,39±0,02 <0,05
Урв, м/с 0,74±0,03 0,72±0,03
т пз с > Ува, м/с 0,23±0,01 0,22±0,01 <0,01
Р! 1,28±0,05 1,30±0,04
^ 0,69±0,01 0,70±0,01
в/й 3,32±0,10 3,35±0,07
0, мл/хв 358,5±20,80 305,6±22,4 7 <0,01
й н.а., см 0,60±0,02 0,57±0,02 <0,01
ТАМх, м/с 0,41±0,03 0,40±0,03
Урв, м/с 0,70±0,05 0,69±0,06
м- Ува, м/с 0,21±0,02 0,21±0,02
с > Р! 1,19±0,09 1,20±0,07
^ 0,69±0,01 0,69±0,01
в/й 3,26±0,10 3,22±0,14
0, мл/хв 349,4±31,24 308,0±32,6 0 <0,05
Том 7, Випуск 1-2
41
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
му, вщмналось достовфне (p<0.05) покращення бтьшост ¡мпульсних показниюв та хвилинного об'ему кровотоку в ниркових артер1ях (табл. 3).
Таблиця 3
Допплерограф1чн1 показники ниркових apmepiO у хворих на полк'ютоз нирок до та пюля м1н1маль-
но iнвазивного лкування
Показник До лкування, M±m П1сля л1кування, M±m
Права нирка Л1ва нирка Права нирка Л1ва нирка
D н.а., CM 0,60±0,0 2 0,55±0,03 0,61±0,01 0,55±0,01
TAMx, м/с 0,35±0.0 3 0,35±0.06 0,47±0,02 * 0,44±0,03*
Vps, м/с 0,65±0.0 4 0,66±0.09 0,79±0,03 * 0,77±0,05*
Ved, м/с 0,20±0.0 1 0,19±0.02 0,26±0,02 * 0,25±0,02*
PI 1,29±0,0 8 1,35±0.06 1,14±0,05 1,18±0,04*
IR 0,69±0,0 2 0,71 ±0.01 0,67±0,02 0,68±0,01*
S/D 3,24±0,2 0 3,46±0.15 3,08±0,17 3,13±0,13*
Q, мл/хв 295,0±42. 6 254,1±40.1 397,4±25,4 * 316,8±17,2*
* - docmoeipHa (<0.05) eidMiHHicmb показник1в
Таблиця 4
Д1агностична ¡нформативн'ють ультразвуковоТдопплеро-графп в оц/нц! функционального стану нирок у хворих на
полк'ютоз нирок
Д1агностична чутлив1сть (ДЧ) 90,45%
Д1агностична специф1чнють (ДС) 86,95%
Д1агностична ефективн1сть (ДЕ) 88,88%
Передбачувана ц1нн1сть позитивного результату ПЦ+ 89,55%
Передбачувана ц1нн1сть негативного результа-туПЦ- 88,05%
9.
10.
Пор1вняння допплерографнних показниюв хворих на полкютоз нирок без наявност та з на-явыстю хроннноТ нирокоТ недостатност виявило високу д1агностичну ¡нформативысть ультразву-ково1 допплерографи в оц1нц1 функцюнального стану нирок (табл. 4).
Вивчення кореляцмних зв'язюв м1ж розм1рами нирок за даними ультрасонографи у арошкаль-ному режим! та допплерографчними показника-ми дозволило встановити середньоТ сили зворо-тню кореляцмну залежнють м1ж об'емом нирок та хвилинним об'емом кровотоку в ниркових ар-тер1ях у трупах спостереження (в1д г = -0,31 до г = -0,54). Вивчення кореляцмних зв'язюв м1ж ла-
Реферат
ДОППЛЕРОГРАФИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ БОЛЬНЫХ ПОЛИКИСТОЗОМ ПОЧЕК Курячий Ю.В.
Ключевые слова: поликистоз почек, ультразвуковая допплерография, консервативное лечение, минимально инвазивное лечение, хирургическое лечение.
Проведено изучение ультразвуковой допплерографии в динамическом наблюдении за 110 больными поликистозом почек. Контрольную группу составили 26 пациентов с отягощенным генеалогическим анамнезом. Средний возраст пациентов - 34,6±1,5 лет. Установлены высокая диагностическая чувствительность (90,45%), диагностическая специфичность (86,95%), диагностическая эффективность (88,88%), положительная прогностическая ценность (89,55%) и отрицательная прогностическая ценность (88,05%) ультразвуковой допплерографии в определении функционального состояния почек. Допплеровская ультрасоно-графия выступала в роли парциальной почечной пробы, которая позволяла раздельно оценить функциональное состояние каждой из почек и доказать необходимость, характер и первоочередность оперативного вмешательства у больных поликистозом
бораторними та допплерографнними показни-ками дозволило встановити середньоТ сили та сильну зворотню кореляцмну залежысть м1ж pi-внем креатив ну сироватки KpoBi та хвилинним об'емом кровотоку в ниркових артер1ях у трупах спостереження (вщ r = -0,32 до r = -0,72). Вивчення кореляцмних зв'язюв м1ж р1внем apTepi-ального тиску та станом нирковоТ гемодинамки за даними ультразвуковоТ допплерографи дозволило встановити середньоТ сили зворотню кореляцмну залежнють м1ж показниками apTepi-ального тиску та хвилинним об'емом кровотоку в ниркових артер1ях у трупах спостереження (вщ r = -0,38 до r = -0,42).
Шдсумок
Допплер1вська ультрасонографт може висту-пати в poni парцальноТ нирковоТ проби, яка до-зволяс дати роздтьну оцшку функцюнального стану кожно1 нирки окремо та обгрунтувати не-обхщнють, характер та першочерговють оперативного втручання у хворих на полшстоз нирок.
Л1тература
1. Возианов А.Ф., Люлько А.В. Атлас - руководство по урологи.- Днепропетровск: Днепр-VAL, 2001.- Т.1. С.297-299.
2. Даренков А.Ф., Игнашин H.C., Науменко А.А. Ультразвуковая диапевтика урологических заболеваний.- Ставрополь: Книжное издательство, 1991.- 221с.
3. Квятковский Е.А., Квятковская T.A. Ультрасонография и допплерография в диагностике заболеваний почек.-Днепропетровск: Новая идеология, 2005.- 318 с.
4. Кл1н1чна допплер1вська ультрасонограф1я / Аплан П., Да-66iHC П., Позняк М., МакД1кен В. / Пер. з англ.- Льв1в: Медицина CBiTy, 2001.- 293 с.
5. Лопаткин H.A. Руководство по урологии.- М.: Медицина, 1998.- Т.2.- С.62-69.
6. Лелюк В.Г., Лелюк С.Э. Ультразвуковая ангиология. 2-е изд., доп. и перер.- M.: Реальное время, 2003.- С.203-253.
7. Brkljacic B., Sabljar-Matovinovic M., Putarek K. et al. Renal vascular resistance in autosomal dominant polycystic kidney disease. Evaluation with color Doppler ultrasound // Acta Radiol.- 1997.-V.38, №5.- P.840-846.
8. Kondo A., Akakura K., Ito H. Assessment of renal function with color Doppler ultrasound in autosomal dominant polycystic kidney disease // Int. J. Urol.- 2001.- V.8, №3.- P.95-98.
Nicolau C., Torra R, Bianchi L. et al. Abdominal sonographic study of autosomal dominant polycystic kidney disease // J. Clin. Ultrasound.- 2000.- V.28, №6.- P.277-282. Trop I., Stolbeg H., Nahmias C. Estimates of diagnostic accuracy efficacy: How wel can this test perform the classification task? // Can. Assoc. Radiol. J.- 2003.- V.54, №2, P.80-82.
