CC BY
25Д. Г. Втенський один з орган1затор1е втчизняного грунтозавства 20-50-х роме ХХ столття
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний уыверситет iMeHi Григорiя Сковороди», м.Переяслав-Хмельницький e-mail: Kovalska1009@ mail.ru
Анотащя. В статт/' комплексно висв/'тлено наукову дяльнсть професора Д. Г. Вленського та його внесок у розвиток сльськогосподарсько¡' досл/'дно/ справи в УкраМ, зокрема у фунтознавство. Проанал1зовано основн напрями наукових досл/'джень вченого; охарактеризовано науково-орган1зац1йну дяльнсть Д. Г. Вленського.
Ключовi слова: Грунтознавство, геоботанка, природознавство,чорнозем.
Вступ
Процес нацюнально-культурного i державного вщродження УкраТни вимагае вщповщальноТ роботи в контекст дбайливого збирання i повернення сусптьству його духовних скарб1в, у свш час вщчужених у нього. Разом з тим без усвщомлення i осмислення досвщу минулого неможливий подальший розвиток сучасних природничих наук, природознавства в цтому. Адже, як вщомо, еволюц1йний процес зумовлений постшно д1ючими факторами , як1 не лише зв'язують минуле з сьогоденням, а й значною м1рою детерм1нують сучасн1сть з ютор1ею. В даному контекст! найважлив1шими умовами шзнання 1стини е об'ективна оцшка реальност1, нерозривний зв'язок 1стор1Т науки з сьогоденням, вияв прогностичного значення наукових щей. Адже ютор1я науки - важлива i нев1д'емна складова 1стор1Т сусп1льства, 1стор1Т народу. Вщновити ТТ в ус1й повнот1 та ютинносп -нев1дкпадне завдання украТнських вчених. Це не лише данина нашш минувшин1, а й запорука усп1шного розвитку сусп1льства, яке мае добре знати, шанувати й творчо опановувати досягнення своТх попередник1в.
Одним 1з видатних фунтознавц1в у св1товому вим1р1 був професор Дмитро Гермогенович Втенський (1892-1960). Вивчаючи спадщину цього вченого фунтознавця i геоботан1ка, ми водночас маемо змогу не ттьки об'ективно в1дтворити та доповнити наш1 знання стосовно фунтознавчоТ науковоТ думки ХХ стол1ття, а й глибше досл1дити окрем1 проблеми еволюц1Т природознавства, зокрема: функцюнування галузевоТ науки та осв1ти з 1920 по 1960 роки, становлення i розвиток в1тчизняного фунтознавства в УкраТн1.
Результати i обговорення
Народився Дмитро Гермогенович Втенський 1.07.1892 року в Шепет1вц1 ВолинськоТ губерн1Т Заславського пов1ту в с1м'Т с1льського священика. Нижню осв1ту одержав у Лимарськ1й 2-х класнш школ1, середню - в Житомирськш православн1й сем1нар1Т. В 1917 роц1 зак1нчив КиТвський пол1техн1чний 1нститут, навчався на стьськогосподарському факультет!. Студентом з 1912 по 1915 р1к служив у киТвському пов1товому земств!, а з 1915 по 1917 роц1 - практикантом Департаменту Землеробства на Краснокутськш стьськогосподарськш досл1дн1й станц1Т СаратовськоТ губерн1Т, в 1916 роц1 - викладачем Саратовських вищих стьськогосподарських курав.
П1сля зак1нчення 1нституту був залишений на кафедр1 часткового землеробства на два роки викладачем для подготовки до «професорського звання» та був вщправлений у в1дрядження в швденно-схщну Рос1ю для зак1нчення наукових праць, де через громадянську вшну i залишився.
З 1917 по 1921 роки був викладачем агроном1чного факультету Саратовського державного ушверситету по кафедр1 р1льництва. З 1918 року був асистентом вщдту прикладноТ ботан1ки СаратовськоТ краевоТ С1льськогосподарськоТ досл1дноТ станц1Т. У 1919 роц1 був кер1вником грунтово-ботан1чного в1дд1лу [1, с.6].
Розпочав свою наукову роботу як геоботашк i флорист-систематик, головним чином по вивченню рослинност1 ^рунт1в i флори Новоузенського пов1ту СамарськоТ губерн1Т. Зокрема Дмитро Гермогенович Втенський вивчав л1карськ1 рослини, рослиннють засолених лук1в i солонц1в як кормових уг1дь. В цей же перюд В1ленський опубл1кував книгу присвячену с1ну, способам його загот1вл1 i кормовим якостям. Ц1кавлячись заливними луками степовоТ частини Нижнього Поволжя, вчений прийшов до висновку, що Тх ^рунти i рослиннють представляють зональне явище, в житп останн1х вир1шальну роль в1д1грають два фактори - заплава i кл1мат. Також в1н займався рослинн1стю п1ск1в, питаннями про сукцес1й при заростанш п1ск1в. Вчення про сукцес1ю використав при побудов1 генетичноТ класиф1кац1Т фут1в на основ! анал1тичних ряд1в.
УДК 631.4.929 Ковальська К. В.
В 1920 роц Д.Г.Втенського призначають спе^алютом обласного управлiння при сiльськогосподарськiй дослщнш справi Нижнього Поволжя та керiвником геоботанiчних дослiджень з метою «становлення областей ЦарщенськоТ та АстраханськоТ губернп. З 1921 року викладае географiю та ботанiку в Саратовському державно уыверситет [2,с.6].
В архiвних документах знаходимо заяву про те, Д.Г.Втенський просить Учений ком^ет надати йому мюце в одному закладiв по спе^альносп - прикладной ботанiки i лукiвництва [3,с.3]. Заява датована 3.08.1921р., а в жовтн 1921 року вийшов наказ №32 СИНКУ про зарахування Д.Г.Втенського спе^алютом Ботанiчнi секци [4,с.1]. Але переТзд вченого на Украшу не вiдбувся. Дмитро Гермогенович переТхав у Тiфлiс асистентом на кафедру боташки Тiфлiського (Тбiлiського) пол^ехшчного iнституту.
В 1922 роцi Дмитра Гермогеновича обрано на викладача дослщноТ справи. А вже в лютому 1923 року - обрано доцентом по кафедр загального ртьництва [5,с.11].
Курс фунтознавства в шститут викладав один iз видатних фунтознав^в того часу професор С.А.Захаров. Науковi штерес Д.Г.Вiленського все бiльше вiдхиляються в бк фунтознавства. В 1922 роц виходить з друку його двi великi роботи «Засоленi фунти, походження, склад i способи покращення» та «Аналопчн ряди фунтоутворенш i Тх значення для побудови генетичноТ класифкаци фут1в».
В книзi про засолен фунти Д.Вiленський виклав розроблену ним теорш походження солонцiв, солончакiв та шших засолених фун™ на основi аналiзу iсторiТ розвитку рiчкових долин твденних областей Роси в четвертинному перюдк Звернувши увагу на приуроченють солончакiв до низьких рiчкових терас, а солончаш - до бтьш високих, Дмитро Гермогенович прийшов до висновку, що солонц сформувалися в результат розсолення солончакiв при вiдривi низьких терас вiд фунтових вод в процес еволюцп рiчкових долин. 1дею походження солонцiв iз солончаюв в результатi розсолення останнiх розвивав в т роки К.К.Гедройц. Але цей процес вш трактував з фiзико-хiмiчноТ точки зору, а Дмитро Гермогенович Вщенський - з природно-еволюцшно- географiчноТ.
В працi Д.Г.Вiленського подано глибокий аналiз тiсних зв'язкiв рiзних типiв засолених фут1в з властивою Тм рослиннiстю, особливостями гiдрогеоморфних умовах Тх розмщенню на рiчкових терасах. На основi загального фактичного матерiалу були сформованi пропозици про способи мелюрацп засолених фут1в [6].
Книга Д.Г.Втенського звернула на себе увагу науковоТ сптьноти рiзнобiчнiстю i широтою пщходу до вивчення однеТ iз складнiших проблем фунтознавства, що мае велике народногосподарське значення.
З грунтово-географiчноТ точки зору цiкавi висновки Д.Г.Втенського про те, що фунти i рослиннiсть заливних лукiв пiвдено-схiдноТ Роси представляють собою таке ж зональне явище, як грунти i рослиннють вододiлiв. Не менш цiкава й шша робота вченого про аналопчы ряди в фунтоутворенш. На думку Д.Г.Втенського, рiзноманiтнiсть грунтiв визначаеться з одшеТ сторони переважанням того чи шшого фактора фунтоутворення (клiмату, фунтоутворюючоТ породи, рослинностi та iнше), а з шшого боку ступенем розвитку фунту. На загальному шляху еволюци ва Грунти проходять аналогiчнi стади розвитку.
Виходячи з цих положень, вчений ва Грунти роздiлив на 11 вщд^в по переважаючiй участ фунтоутворювачiв: термогенний, фiгогенний, гiдрогенний, галогенний, термофтогенний, гермогiдрогенний, термогалогенний, фiтогiдрогенний, фтогалогенний, гiдрогалогенний i ерогенний.
В межах вщд^в видiленi ряди, якi вщповщають ступеню розвитку фун™ i по характеру рослинност розпадаються на 6 титв в межах кожного вщдту (вiдповiдно всього 66 типiв футчв) [7].
Запропонована класифiкацiя Д.Г.Вiленського приваблювала i стрункiстю побудови за координатним принципом, вщображенню в нiй еволюцшного пiдходу у вирiшеннi класифкацшноТ проблеми.
У 1924 роц в Харкiвському стьськогосподарському iнститутi була органiзована науково-дослiдна кафедра фунтознавства. До складу кафедри увшшли три секци: 1) динамiки та хiмiТ грунтiв; 2) географiТ та морфологи фут1в i 3) геоботашки. Очолити третю секцiю - секцш геоботанiки - було запрошено професора Д.Г.Втенського, який до цього часу працював доцентом кафедри боташки та загального землеробства Тбтюького пол^ехшчного шституту [8, с.34]. Першi пiвтора року дiяльностi кафедри фунтознавства пiшли на пщготовчу роботу, органiзацiю тiеТ елементарноТ обстановки, оскiльки до того часу в Харковi не було умов для розвитку фунтознавчоТ роботи, справу довелося починати з елементарного: столiв, тег, елементарних запаав приладдя, посуду тощо. Була проведена робота по складанню потрiбноТ бiблiотеки; на вщшукування серед молодi, що закiнчуе вищу школу, кандидат в аспiранта [9,с.320-321].В архiвних матерiалах мiститься доповiдна записка Д.1.Втенського «Про необхiднiсть органiзацiТ при науково-дослщнш кафедрi фунтознавства в Харковi геоботанiчноТ секци», в якiй зазначено важливють геоботанiки як науки, завдання i план роботи геоботанiчноТ секци науково-дослщноТ кафедри фунтознавства. В цш працi Д.Г.Вiленський вказуе, що основними завданнями геоботашчноТ секцiТ е вивчення взаемовщносин мiж рослинами дикими та культурними i Грунтом та з'ясування тих ознак рослин, що е показниками пристосування Тх до того чи шшого фунту. В зв'язку з цим в план роботи секци входить едафiчна еколопя рослин, а найголовшшим завданням секци е дати еколопчну класифкацш рослин за ознакою вщношення Тх до едафiчних умов оточення. Об'ект вивчення секци охоплював як окремi рослини так i весь рослинний покрив УкраТни.
Вивчення окремих рослин проводилося переважно стацюнарним методом, вивчення ycieï рослинност шляхом маршрутних та суцiльних геоботанiчних дослщжень. Для стацiонарних дослiджень секцieю закладено спе^альну дослiдну дiлянку з натуральним та штучно приготовленими фунтами. Серед останшх е рiзнi по мехашчному i хiмiчному складу (з добавкою шску та лесу в рiзних вiдношеннях, з добавкою кухарськоТ солi тощо.) та з рiзною реак^ею вiд рiзко лужноТ до нейтрально!'. На цш дiлянцi насамперед буде представлена колек^я тих рослин, еколопя яких буде вивчатися методом фiзiологiчним та екологiчним.
Сюди належать: степовi рослини, пiщанi рослини, солонцевi та солончаковi рослини.
Велику увагу буде звернено на вивчення еколопчних властивостей лугового ячменю, введення якого в культуру е одним з основних завдань секцп.
Другим завданням секцп е геоботашчш дослщження УкраТни, як направлен на вивчення iнтразональних рослинних формацш, зокрема солонцiв, пiскiв, луюв та крейди. Д.Г.Вiленський вказував, що для виконання зазначеного плану роботи секцп необхщно мати двох астрантв та для техычноТ допомоги препаратора-художника. ^м того в 1925 роц необхiдно дати командировку на Херсонщину, Полтавщину та Харшщину для збору насшня , ïï стартового матерiалу для анатомiчних дослiджень (ксерофiтiв, псамофтв i галофiтiв), а також до Леншградського ботанiчного саду для опрацювання гербарних матерiалiв та використання повшшоТ закордонное лiтератури [9, с.7-8].
Так, Д.Г.Втенський визначив основнi завдання геоботашчноТ секцiï при науково-дослiднiй кафедрi. Починаючи викладати ботанiку в Харкiвському стьськогосподарському шституп, Д.Г.Вiленський переконався, як важко проводити навчання украшською мовою, коли немае жодного пщручника, де б викладалося ^ею мовою основнi ботаычы вiдомостi в обсязi вищоТ школи. Тому для нього стало одразу зрозумто, що перше й нагальне завдання викладача, навпъ обов'язок його, дати студентам пщручник, який зможе поставити таке навчання на тверда певн пiдстави.
Через це Д.Г.Втенський вважав за свш обов'язок дати згоду на пропозицш Державного видавництва УкраТни скласти пщручник Ботаыки, пристосований для навчання, а разом з тим i важкють ^еТ роботи, бо пщручник треба було скласти в надзвичайно короткий термш i до того ще пристосувати його до завдань агрономiчноï школи. Ус роб^ники вищоТ стьськогосподарськоТ школи добре знають, як важко здiйснюеться завдання, яке останнього часу поставили викладачi зальних природничих дисциплш цiеï школи, - «агрономiзувати» своТ дисциплiни, скласти план i програму навчання Тх так, щоб студент з перших крош свое!' прац у вищш школi почував себе в агрономiчнiй атмосферi. Щодо ботанiки, то автор вважав, що запровадження в навчання цього курсу i насамперед у стьськогосподарськш школi цтком можливо, доцтьно, i навiть конче потрiбно, бо його справдi вимагае саме життя. Це е перший пiдручник боташки для вищих шкiл украшською мовою. Перше видання цього пщручника розшшлося за швтора року, i це свщчить, що вiн до певноТ мiри задовольнить потребу вищих шкт на пiдручник ботанiки. У 1930 пщручник було удосконалено i перевидано. Мало хто пам'ятае, що цей пщручник створив саме Д.Г.Втенський [10,с.1].
Вважаючи гострою потребою забезпечити поповнення наукових i педагопчних кадрiв, Дмитро Гермогенович бере участь у заснуванн на кафедрi вищого. семшару для пщготовки кандидатiв в аспiранти та викладачiв фунтознавства [8,с. 322-323].
За перюд iснування кафедри та геоботашчноТ секцiï ï'ï члени провели низку дослщжень: знахщки нових для УкраТни родiв, а також релiктових рослин, характерних як провщниш у виявленн пiсляльодовиковоï iсторiï; вивчення рослинностi Олешшських пiскiв, району Донбасу, Чорноморських стешв та тощо.
Д.Г.Вiленському було доручено оргашзувати експедицiю з метою дослщження фунтв i рослинностi нижньоТ частини долини рiчки Самари. Матерiали цього дослщження вш виклав у своТй роботi «Почвы долины р.Самары в районе работ Днепростроя». Основним завдання експедицп було з'ясувати, наскiльки цшною е вказана частина долини в стьськогосподарському вщношення i в тому числ^ чи придатнi ï'ï фунти для зрошення [11, с.31].
Вагомий внесок професор Д.Г.Втенський вню у розробку схеми класифкацп грунтiв.
Д.Г.Вiленський у складi кафедри брав участь в Союзних зЧздах фунтознав^в, зокрема в Першому Мiжнародному Конгресi Г"рунтознавства у Вашингтонi, на якому Вщенський разом з Маховим представив колекцш грунтiв, виготовлену за власною методикою. Матерiали про Мiжнародний Конгрес Г"рунтознав^в в Америцi Дмитро Гермогенович опублкував у «Вiснику природознавства», де зазначив, що не маючи змоги через брак мюця, дати хоча б загальне уявлення про' змют численних доповщей, що ^х було зроблено в комiсiях, i зауважив, що на всш робот Конгресу надзвичайно яскраво позначився вплив нових щей - щей рос^сь^ - «докучаев^шЬ, або, як ï'ï ще називають в Америк, «проф^ьно^» школи фунтознавства, що не так ще давно було майже зовам одiрвaною вщ чужоземноï науки. Таю назви як «чорнозем», «пiдзол», «солонець», нaвiть «солодь» вже стали мiжнaродними, так само як i термш «деграда^я», як i подiл фунту на поземи А, В, С тощо [ 12, с.72].
На основi особистих спостережень пщ час екскурсш i узагальнення лiтерaтури Д.Г.Втенський видав у 1928 роц вщому статтю «Основные черты распределения почв и растительности в Соединенных Штатах и Южной Канаде» [13].
У Першш Всеукрашськш нaрaдi фунтознав^в у 1928 роц професор Д.Г.Вiленський виступив з доповщдю «Черговi завдання в спрaвi дослiдження фунтв Украши», в якш запропонував з метою
наукового об'еднання Bcix po6iT з фунтознавства на Укра'|'ш й проведення ïx найбiльш доцiльним способом - створити Украшський 1нститут Грунтознавства, який би охоплював yci роботи з фунтознавства, об'еднував у них усi наявн науковi сили, що працюють у галузi фунтознавства, в тому чи^ сили украшських ВНЗ i в пщготовц нових кадрiв. На думку Наради, ттьки така органiзацiя робп" в галузi фунтознавства забезпечить правильне урахування державних штереав, приведе до найбтьш доцiльного використання фунтознавчих сил i спричинить заощадження державних кош^в [14,с.133].
У 1928 роцi на основi науково-дослiдноï кафедри сiльськогосподарськоï боташки та БоташчноТ секцiï сiльськогосподарського наукового Ком^ету Украши створено Украшський шститут прикладноТ ботанiки. Керiвником вiддiлу Мелюрацшних займищ став професор Д.Г.Вiленський [15, с.73].
Наприкiнцi 20-х рокiв Д.Г.Втенський пере'1жджае до Киева на посаду професора, а згодом -завщувача кафедри фунтознавства кивського гiдромелiоративного шституту [3, с.38].
У зв'язку з ршенням про проведення Другого мiжнародного конгресу фунтознав^в у Москвi та Ленiнградi в 1930 роцi Д.Г.Втенський стае генеральним секретарем оргком^ету конгресу i вщдае багато сил i часу в цей перюд з 1928 - 1930. Вчений формував програми та виступи доповiдачiв на конгреа. На цьому конгреа Дмитра Гермогеновича обирають секретарем Мiжнародноï комiсiï по класифiкацiï, географiï i картографп грунтiв.
В цей перiод Д.Г.Втенський активно приймае участь у робот Мiжнародноï асоцiацiï фунтознав^в: в 1929 роц вiн приймае участь в Мiжнароднiй конференцiï в Празi, в 1934 - в конференцп по фiзицi грунтiв у Францiï, в 1935 на третьому мiжнародному конгреа фунтознав^в в Оксфордi його обирають головою солонцевоТ комiсiï, пiзнiше - Президентом Мiжнародноï комiсiï по класифкаци', географiï i картографiï футчв [15,с.109].
В 1933 роцi Д.Г.Вiленський працюе заступником директора з науковоТ роботи, а шзшше -директором шституту та керiвником сектору Укра'шського Н/Д шституту агрогрунтознавства та xiмiзацiï стьського господарства. Д.Г.Вiленський виконував такi теми дослщження: 1. Виробнича генетична класифка^я футчв та рослинного покриття УРСР у пункт - критичний огляд юнуючоТ класифiкацiï. 2. Складання карти фунтв Украши, в масштабi I : 1000000. 3. Грунти та рослинне вкриття УРСР з агровиробничими характерами Тх у пункт класифкацп грунтв та солонцi i Тх класифкаця. Складання карти басейну рiчки Дшпра та тексту до неТ'. Як ми бачимо, це дуже великий пласт роботи, який був покладений на плечi вченого. Ттьки з його працелюбнютю та практичним досвщом можливо виконати таку роботу.
1нститут видав велику ктькють праць, зокрема Д.Г.Втенського «География засоленных почв СССР» iз 7 картами збiрника для Мiжнародноï конференцiï в Копенгагенi (анг. мовою), «Библиография засоленных почв СССР», «Почвы бассейна р. Днепр», «Грунти УРСР», збiрник лекцiй i багато шших. В 1933 роц Д.Г.В1ленський брав участь у виготовленш iнститутом чотирьох карт:
• Грунти УРСР 1 : 1000000.
• Грунти Дшпровського басейну 1 : 1000000.
• Грунти ДонецькоТ област 1 : 420000.
• Грунти i рослиннють 17 райошв 1 : 25000, а також видання «Трудiв» шституту [3,с.40].
Д.Г.Втенський вщповщально вiдносився до своТх обов'язкiв i плiдно працював на благо Украши.
В 1933 роц Д.Г.Вiленський отримуе запрошення Московського державного ушверситету iм. М.В.Ломоносова, переТхавши до Москви, вiн працюе професором кафедри фунтознавства, завщуе якою професор В.В.Геммерлинг, а в 1939 роц створюе свою кафедру географiï фунтв i керуе нею до кшця свого життя.
Сфера його дiяльностi розширюеться. Разом з питаннями генезису, класифкацп i географiï фунтв, його увагу все бтьше привертають проблеми фiзики фунтв, особливо структури i протиерозшна стiйкiсть, методiв Тх визначення. Також в цей перюд Д.Г.Втенський працював в редак^ях журналiв «Почвоведение» (член редколеш), аз 1937 року по 1939 - головним редактором, в редакцп журналу «Биологические науки». В журналi «Почвоведение» дуже багато надрукованого його праць.
У 1935р. в зв'язку з проблемами швентаризацп земельного фонду краши, xiмiзацiï i мехашзаци землеробства, вивчення агроxiмiчниx i агрофiзичниx властивостей фунтв, Академiею наук СРСР було проведено спе^альну сеаю, присвячену фунтознавству i агроxiмiï, на якш Д.Г.Вiленський виступив з узагальнюючою доповщдю на тему «Стан питання про структуру фунтв». На той час це питання було одним з найдискусшшшим i прихильники рiзниx поглядiв на агрономiчне значення фунтово!' структури навiть подiлялися на «структурниш», «антиструктурникiв».
Д.Г.Вiленський вважав структурнiсть фунтв одним з найважливiшиx факторiв родючостк Ще на початку 30-х рош, працюючи на Украïнi, та у наступш роки у Московському ушверситет Д.Г.Вiленський почав займатися питаннями вивчення закономiрностей структуроутворення в фунтоутворюючому процеа, розробкою методiв визначення водостiйкостi фунтовоТ структури, стiйкостi ïï проти ерозп.
У 1945 роцi вчений опублкував монографiю «Агрегация почв - ее теория и практическое приложение». В данш робот Д.Г.Вiленський зробив аналiз iсторiï експериментальних дослiджень агресiï фунтв, агрономiчне значення фунтовоТ структури; дав визначення поняттю «сптють» фунтв i важливють ïï врахування при мехашчнш обробцi фунтв; обфунтував новий технолопчний принцип обробiтку Грунту на основi врахування оптимальноï вологостi структуроутворення; запропонував
сконструйовану сптьно з шженером А.Д.Афанасьевим оригшальну машину для до посiвного розорення футчв, яка передбачала вiдрив, пщйом i розпушення шару Грунту за допомогою диску в умовах оптимально! вологост структуроутворення [17].
Велике значення мае монографiя Д.Г.Вiленського «История почвоведения в России», яка була опублкована в 1958 роцк Це перша книга по ютори фунтознавства, вона була завершенням ранiше видано! «Русская почвено-картографическая школа и ее влияние на развитие мировой картографии» (1945) i ряду брошур [18].
Висновки
Отже, Д.Г.Втенський був великим i рiзносторонньо розвиненим дослiдником i педагогом. Вш користувався великим авторитетом i глибокою повагою не тiльки як вчений, але як скромний, трудолюбивий i наполегливий у вирiшеннi тих чи iнших задач. До його пера належать бтьше 195 наукових праць. Одшею з найбiльших i вiдомих е книга «Почвоведение». В значнш мiрi оригiнальна не ттьки по формi, але й по змюту, по методологи.«Почвоведение» стало насттьною книгою фунтознав^в, агрономiв, мелiораторiв, геоботашш, вчителiв. Вона вийшла трьома виданнями в СрСР, двома - на китайськш мов^ одним - на шмецькш мовi. По нiй навчалися студенти ушверситетв i сiльськогосподарських шститутв нашоТ краТни та за кордоном. На той час це був один з найкращих пщручниш [19]. Пюля його смерт за редак^ею С.С.Соболева вийшла книга «География почв» як навчальний поабник для державних уыверситетв, педагогiчних, сiльськогосподарських та люотехычних вузiв СРСР [20].
Лтература
1. Особова справа Д.Г.Втенського. - ЦДАВОВУ. - Ф.27. - Оп.17. - Спр.736. - Арк.1-11.
2. Вергунов В. Невщомм стор1нки життя та творчоТ д1яльност1 професора Д. Г. Втенського / В. Вергунов // 1стор1я украТнськоТ науки на меж1 тисячол1ть. - Вип.23. - К., 2006. - С.32-40.
3. Виленский Д. Г. Почвы, их происхождение, состав и способы улучшения./ Д. Г. Виленский - М. : Новая Деревня, 1924. - 159 с.
4. Виленский Д. Г. Аналогичные ряды в почвоведении и их значение для построения генетической классификации почв./ Д. Г. Виленский - Тифлис,1924.-134 с.
5. Огляд роботи науково-дослщноТ кафедри фунтознавства (1924- 1927) // Вюник природознавства. - К., 1927. -№5-6. - С.320-323.
6. Матер1али кафедри ^рунтознавства. Матер1али про оргашзацю геоботашчноТ секци при науково-дослщнш кафедр1 ^рунтознавства Харгавського с/г шституту. - ЦДАВОВУ-Ф.166. - Оп.5 - од. зб. 742. - С.1- 27.
7. Втенський Д. Г. Боташка. Курс вищих стьськогосподарських шкт./ Д. Г. Втенский - К.:Державне видавництво УкраТни. - 1928. - 349с.
8. Виленский Д. Г. Почвы, долины р.Самары в районе Днепростроя / Д. Г. Виленский // Почвоведение. -М, 1927. - №4. - С.31-48.
9. Втенський Д. Г. Перший м1жнародний конгрес ^рунтознавц1в в Америц1 / Д. Г. Втенський // Вюник природознавства. - К., 1927. - №2. - С.72.
10. Виленский Д. Г. Основные черты распределения почв и растительности Соединенных Штатов и Южной Канады / Виленский Д. Г. // Почвоведение. - М., 1928. - №1. - С.14.
11. Протоколи ПершоТ ВсеукраТнськоТ наради ^рунтознавц1в. - ЦДАВОВУ Ф.166. - Оп.5. - од. зб. 9110. - 133 с.
12. Науков1 установи та оргашзацп УРСР. - Харюв : Видання Державно ПленовоТ Комюп УРСР,1930. - С.73.
13. Добровольский Г. В. Дмитрий Гермогенович Виленский (к 100-леттию со дня рождения) / Г. В. Добровольский // Почвоведение. - Москва, 1992. - №12. - С.109.
14. Виленский Д. Г. Агрегация почв ее теория и практическое приложение АН СРСР Совет по изучению производительных сил./ Д. Г. Виленский - М.: Изд. АНСРСР,1945. - 141 с.
15. Виленский Д. Г. История Почвоведения в России./ Д. Г. Виленский - М., 1958. - С.235.
16. Виленский Д. Г. Почвоведение / Д. Г. Виленский // Гос. учеб.-педагогич. Изд-во Москва просвещение РСФСР. - М., 1957. - 465 с.
17. Виленский Д. Г. География почв / Д. Г. Виленский // Под ред. проф. С.С.Соболева. - М., 1961. - 314 с.
Анотация. Е.В.Ковальская Д.Г.Виленский один из организаторов отечественного почвоведения 2050-х годов ХХ века. В статье комплексно освещено научную деятельность профессора Д.Г.Виленського и его вклад в развитие сельскохозяйственного опытного дела в Украине, в частности в почвоведении. Проанализировано основные направления научных исследований ученого; охарактеризованы научно-организационную деятельность Д.Г.Виленского.
Ключевые слова: почвоведение, геоботаника, естествознание, чернозем.
Abstract. K.V.Kovalska D.H.Vilenskyy one of the organizers domestic hruntozavstva 20-50-ies of XX century.
The article is comprehensive coverage scientific work of Professor D.H.Vilenskoho and its contribution to the development of agricultural research business in Ukraine, particularly in the soil. Proanalizavano main areas of research scientist, describes the scientific and organizational activity D.H. Vilenskoho. Keywords: soil geobotany, natural, black earth.
Поступила в редакцию 03.02.2014 г.
