CC BY
32
© Орлова Л. Д.
УДК 581.526.45:574.4(477.5)-047.37„188/192" Орлова Л. Д.
ОСНОВН1 НАПРЯМКИ ДОСЛ1ДЖЕН Ь ЛУЧНИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В Л1ВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ У К1НЦ1 XIX ТА ПОЧАТКУ XX СТОЛ1ТТЯ
Полтавський нацiональний педагогiчний ушверситет iMeHi В. Г. Короленка (м. Полтава)
Робота виконана у межах науково! теми кафедри ботанки, екологiI та методики навчання бюлоги Пол-тавського нацiонального педагогiчного уыверситету iменi В. Г. Короленка «Структурно-функцюнальы особливостi природних та штучних фiтоценозiв Лг вобережного Лiсостепу Украши».
Джерельна база з iсторiI становлення i розви-тку лукiвництва в Укра1ы засвiдчуe, що початок ви-вчення рослинного свiту, зокрема лучних рослин, репону почалося ще в середингюнц Х1Х столiття [3-4,10,17,28-29,36,38]. Але цшеспрямовано! ро-боти по дослщженню лучних фiтоценозiв на той час не проводилось у зв'язку з вщсутнютю коштiв i за-цкавленост державних служб. У основному це були пращ ботаычного плану, де наводилися i рослини, що зростають на лучних угiдцях. Вони пов'язан з академiчними експедицiями, органiзованими Росй ською Академieю наук [5]. Результати !х дослiджень послужили основою для багатьох наступних робiт та флористичних зведень.
Л. I. Федоришина [38] умовно видшяе три етапи розвитку лукiвництва на УкраIнi. Перший етап (друга половина XIX ст. - початок XX ст.) подтяеться на два перюди. Перший перюд починаеться з 60-х роюв XIX ст. i закiнчуеться 1886 р. Вш характеризуеться безсистемним дослiдженням кормових угщь шляхом спостережень i проведення експедицм. Дру-гий перiод включае дослiдження 1886-1916 рр., якi пов'язан з вивченням у природних умовах багато-рiчних i однорiчних трав'янистих рослин i з засто-суванням агротехнки Полтавською, Харкiвською та шшими дослiдними станцiями; з 1911 р. почала пра-цювати Дублiнська торфоболотна станщя, а з 1914 р. - Сарненська дослщна станцiя з освоення болк
Другий етап продовжувався з 1917 по 1945 р. Вш охоплюе роботи на Рудня-Радовельсьюй дослiднiй станцiI лукiвництва, Козаровицьюй науково-дослщ-нiй станцiI лукiвництва, Мало-Загорiвськiй дослiднiй станцiI i в розплщнику багаторiчних злакових трав. Також у цей перюд роботи з луювництва проводи-лися в украшських науково-дослщних iнститутах - землеробства, фунтознавства, гщротехнки i ме-лiорацiI, кормiв, тваринництва, в 1нститут ботанiки АкадемiI наук, а також у державних уыверситетах, стьськогосподарських вузах та iн.
Третм етап розпочинаеться з 1946 року i тривае до сьогодення. У цей час вщбуваеться подальший розвиток Ытки дослiдних установ i тривають плановi
комплекснi дослiдження з луювництва в ycix фунто-во-кгмматичних зонах Укра1ни пiд методичним ке-рiвництвом i при фiнансовому забезпеченн з боку Укра1нсько1 академiI аграрних наук, НАН Украши та ш. У сучасних умовах науково-дослiднi установи та вченглуювники розробляють високотехнологiчнi, ресурсо- i енергозберiгаючi технологiI створення й рацюнального використання в основному культур-них сiножатей i пасовищ.
Аналiз основних робiт iз вивчення лучних фггоце-нозiв Лiвобережного Лiсостепу Укра1ни в юторично-му аспектi дозволяе нам видiлити за спрямованiстю доотджень чотири основних етапи: перший - кшець XIX - початок ХХ ст. (до 30-х рр.); другий - 30-60-т рр. XX ст.; третм - 70-т рр. - початок 90-х рр. XX ст.; четвертий (сучасний) - з 1992 р. по наш час [29-30].
Перший етап доотдження заклав фундамент для подальшого вивчення флори лучних травосто1в i представляв собою розрiзненi наслщки роб^ бага-тьох вчених.
Початок доотджень по вивченню флори i багато фактичного матерiалу, зокрема для ЛiвобережноI ЛiсостеповоI частини Укра1ни, якi були отриман за результатами експедицiй з 1849 по 1895 рр., було представлено в пращ «Труды комиссии при Киевском университете Святого Владимира для описания губерний Киевского учебного округа». У цей час активно працюють вiдомi вчен ботанки В.Г. Бессер, В.В. Монтрезор, 6.Р. Траутфеттер, О.С. Рогович, 1.Ф. Шмальгаузен, в роботах яких наведен мюцез-находження багатьох рослин дослщжуваного нами репону та складен списки дикорослих видiв флори. Так, О.С. Рогович, який вивчав Кивську, Волинську, Подiльську, Чернiгiвську i Полтавську губерни, за-значив зростання 1912 видiв судинних рослин, в тому чи^ й лучних [7,24-25,34-36].
У перший роботi по опису Полтавсько! губерни М. Арендаренка [2] наводиться 22 родини, що е «дивовижними...» вщносно господарства, торпаж, медицини i поданий подiл рослин на групи: польо-вi, городнi, кормовi, торгов^ лiкарськi, господарськi, фруктовi, лiсовi, з описом деяких рослин кожно! групи.
Т. Августинович проаналiзував стан поширення лкарських рослин на територiI Полтавсько! губерни, зокрема Лубенського повггу. Вiн навiв список 120 видiв рослин [7].
«Флора ...» 1.Ф. Шмальгаузена [42] мiстила майже повнi на той час вщомост про поширення ба-гатьох дикорослих рослин, в тому чиогм й лучних для Ки1всько1, Волинсько!, Подольсько!, Полтавсько!, Черыпвсько! губернiй та деяких сумiжних територм. Вона опублiкована на основi аналiзу видового й рiз-номанiтного гербарного матерiалу.
У цей час виходить перша наукова праця з лу-ювництва в УкраIнi, яка була опублкована Л.О. Павловичем у 1886 р., у яюй наводяться вщомост про поширення, використання й по!дання дикорослих кормових трав, а також подано рекомендацп з агро-технiки вирощування введених в культуру трав [30].
Великою подieю стала експедищя, органiзована Лiсовим департаментом для проведення природ-но-iсторичного дослiдження Полтавсько! губерни, яку очолив В. В. Докучаев. Експедицiя займалася вивченням багатьох питань, зокрема дослщженням фун^в, рослинного покриву та ш. За !! наслiдками опублiкованi «Материалы ...» [23] в 16-ти томах з картою фун^в, як вiдображали комплекснiсть у ви-вченнi природних умов територи. Також були виданi окремi роботи члеыв експедици. 6. Оппоков опу-блiкував наслiдки сво!х дослiджень по рiчковим долинам Полтавсько! губерни та питанням зрошення в умовах твдня Роси [27]. Флорою Полтавсько! губерни займався О. М. Краснов [15-16]. ВЫ дослщив ряд повтв губерни (Полтавський, Хорольський, Лу-бенський, Кобеляцький), склав повний список рослин району до^дження i вказав мiсця зростання бiльш рщкюних видiв. О. М. Краснов зробив «ботанг ко-географiчний нарис Полтавсько! губерни», видг ливши такi «асоцiацi!»: чорноземний степ, широко-листянi лiси, заплавн луки, солончаки, бур'яниста рослиннiсть. Рослини вЫ подiлив на «формацi!»: степова, люова, суходiльно-лучна, пiскова, заплав-на i солончаково-бур'яниста. Згодом матерiали до-слiджень рослинного покриву Полтавщини були по-кладенi в основу пращ В. В. Докучаева «Наши степи прежде и теперь» [8].
В. В. Докучаев, узагальнюючи результати експедици, дав характеристику «полтавським солон-цям» i вказав на залежнють !х поширення вiд рельефу, вказуючи, що найбiльшi !х площi знаходяться в знижених приднiпровських повггах. Його думки на природу Люостепу, як на давнiй i природно обумов-лений ландшафт, пiзнiше показано в роботах 6. М. Лавренко [20], який пщсумував погляди на природу безлюся стетв i вважав за необхщне враховувати сукупнiсть вЫх факторiв середовища та !х взаемодт в конкретних природно-iсторичних умовах.
Доотдження Й. К. Пачоського [31-33] були при-свяченi вивченню рослинного покриву окремих ре-гiонiв Лiвобережжя Укра!ни, зокрема Полтавсько! губернi!, П. Соловйова - болотистих угщь [37].
У юнц XIX на початку XX ст. почалося вивчення флори i рослинност окремих регiонiв Лiвобереж-ного Приднтров'я та окремих типiв рослиннос-тi такими видатними ботанiками як В. I. Талiев, Г. I. Танфтьев, М. А. Арендаренко, О. М. Краснов та ш. [36]. ^вдень Полтавсько! губернi! дослiджував М. В. Цингер, який навiв !х наслiдки у сво!х флористичних роботах [40-41].
За час з 1910 по 1916 рр. земства i Департамент землеробства оргаызував обстеження рiчкових за-плав по багатьом губерыям Росi!, в тому числi i по областям Лiвобережного Лiсостепу, з виясненням !х господарсько! характеристики i заходiв щодо покра-щення. Був зроблений огляд дослщно-показових дг лянок по луювництву в Ки!вськiй, ЧернИвсьюй, Пол-тавськiй губернiях [21].
Пюля Жовтнево! революцi! iнтерес до луюв, в тому числi i лiвобережно! Укра!ни значно зрiс, а роботи по доотдженню !х набрали широкого розмаху.
Великий вплив на розвиток наукових до^джень i формування мережi науково-дослiдних установ в перше десятирiччя Радянсько! влади мав Стьсько-господарський Науковий Комiтет Укра!ни [38]. При комггет були створенi ряд секцм в тому числi бота-нiчна, лучного господарства та мелюрацмна. Вони проводили обробку матерiалiв флористичного обстеження лук, видавали науковi пращ, збирали ста-тистичнi матерiали щодо кормово! площi по репо-нам Укра!ни та iн.
Для роб^ по дослiдженню лук на Укра!ы великий вплив мали роботи В. Р. Втьямса, зокрема його вг дома праця «Природно-науковi основи луювництва, або лукознавства», яка вийшла в 1922 р. [6]. У нм вш розкрив закономiрностi розвитку лук як природ-но-iсторичного явища i цим пiдвiв наукову базу пщ лукознавство. За його шщативи було створено Дер-жавний лучний Ыститут (нинi Всеросiйський iнститут кормiв його iменi).
Всебiчне вивчення рослинного свггу Полтавщини наведено в роботах вщомого ботанiка С. О. Iллiчев-ського [11-13]. Для околиць м. Полтави наведений список рослин з розподтом !х по «формацiям». Формаци розмiщенi по «зонам»: правобережний суглинок — листян лiси, чагарниковi заросД сухо-дiльнi луки, вологi луки, болота, бур'яниста рослин-нiсть; заплавна долина рiчки — лiси i !х галявини, вiльшаники, луки, береговi заростi i прибережнi рослини, пюнери зростання; пiски друго! тераси лiвого берега — сухi, сирi та iншi лiси, вiдкритi сухi пiски, пониження з моховим покривом, болота, солончаки у пщыжжя тераси. Вчений склав загальний список флори Полтавсько! губерни з наведенням для кожного виду вщомих мюць знаходження. Виявлено, що через Полтавщину проходить межа поширення 328 видiв рослин. Вiдомi мiсця знаходження рослин Полтавщини, передан С. О. Iллiчевським в 1нститут ботанiки АН УРСР, включен в 12-титомну «Флору УРСР» [39].
У 1925 р. В. Альохш видае свою вщому працю «Наши поемные луга» [1], у яюй вЫ детально зу-пиняеться на характеристик лукiв як мезофiтних трав'янистих угрупованнях, описуе будову запла-ви, зупиняеться на рослинност лукiв та на !х змiнах в простор^ впливi умов зовнiшнього середовища. Вона сприяла бтьш активному вивченню лучних угщь у вЫх республiках СРСР, в тому чи^ i рiзних регiонiв Укра!ни. зокрема лiвобережно! !! частини.
Е. Р. Еленевский описав заплаву р. Сули вщ м. Лубни до с. Жовтин (Лубенського i Кременчуцьких окрупв) [9]. Лучну рослиннють р. Ворскли дослщи-ли В. Кушыренко та М. Нколаев [19]. У цiй роботi,
за результатами проведених дослщжень лучно! рос-линностi верхньо! i середньо! течií рiчки, зроблений попереднм висновок про те, що солонцюватють на заплавi зростае на твдень i чiтко проявляеться в наявност вiдповiдних угруповань. М. I. Котов зро-бив ботанiко-географiчний опис флори у Сумсьюй окрузi [14]. Флора i рослиннiсть пiщаних субстра-^в, частiше рiчкових долин, описана Я. Х. Лепченко, О. I. Соколовським [22]. Вщомост про суходтьы
луки того часу можна знайти в роботах Ф. КурЫного [18], М. Нколаева та Ф. КурЫного [26].
Таким чином, дослщження кiнця XIX та початку XX ст. по вивченню лучних угщь Лiвобережного Люосте-пу Укра!ни — це перюд роб^ описового характеру, накопичення флористичних даних по рiзних типах фiтоценозiв, в тому числi i лучних, та початку роб^ по класифкаци рослинного покриву.
Лiтература
1. Алехин В. Наши поемные луга / В. Алехин. - М.: Изд-во М. и С. Сабашниковых, 1935. - 128 с.
2. Арендаренко Н. Записки о Полтавской губернии, составленные в 1846 г: в 3 ч. / Н. Арендаренко. - Полтава, 1848. - Ч. 1. - 190 с.
3. Афанасьев Д.Я. Рослиннють УРСР. Природы луки / Д.Я. Афанасьев. - К.: Наук. думка, 1968. - 255 с.
4. Байрак О.М. lсторiя геоботашчних дослщжень на територп Лiвобережного Придшпров'я / О.М. Байрак // Матерiали науко-вих читань, присвячених 100^ччю вщкриття подвшного заплщнення у покритонасшних рослин професором ушверситету Святого Володимира С. Г. Навашиним. - К., 1998. - С. 64-67.
5. Барбарич А.1. Основы етапи вивчення флори Украши / А.1. Барбарич // Боташчний журнал АН УРСР. - 1954. - Т. 11, № 2. -С. 17-24.
6. Вильямс В.Р. Естественно-научные основы луговодства или луговедения (приложение основ почвоведения и культуры многолетних травянистых растений и естественной кормовой площади) / В.Р. Вильямс. - М.: Новая деревня, 1922. - 293 с.
7. Двiрна Т.С. lсторiя дослщження адвентивно! фракцп флори Роменсько-Полтавського геоботашчного округу / Т.С. Двiрна // Бюлопчш системи. - 2013. - Т. 5. - Вип. 1. - С. 58-65.
8. Докучаев В.В. Наши степи прежде и теперь / В.В. Докучаев. - М.: Сельхозгиз, 1953. - 152 с.
9. Еленевский Р.А. Пойма р. Сулы от г. Лубны до с. Жовтин (Лубенского и Кременчуцкого округов) / Р.А. Еленевский // Труды совещания геоботаников и луговодов. - Л., 1929. - № 2. - С. 75-89.
10. Ивашин Д.С. К истории изучения растительного мира Полтавщины / Д.С. Ивашин, Л.Д. Орлова // 100^ччя Полтавського краезнавчого музею: матерiали ювшейно! наук. конф. — Полтав. обл. упр. культури, Полтав. краезнавчий музей. - Полтава, 1991. - Ч. 3: Краезнавство Полтавщини. - С. 39-41.
11. Iллiчевський С.О. Гербарш Полтавського державного музею / С.О. Iллiчевський // Збiрник присвячений 35^ччю музею. -Полтава, 1928. - Т. 1. - С. 141-226.
12. Iллiчевський С.О. Рослиннють м. Полтави / С.О. Iллiчевський // Записки Полтавського сшьськогосподарського пол^ехнкуму. - Полтава, 1928. - Т. 11. - С. 101-127.
13. Iллiчевський С.О. Флора околиць м. Полтави. З повним списком дико! рослинност / С.О. Iллiчевський // Записки Полтавського сшьськогосподарського полггтехнкуму. - Полтава, 1927. - Т. 1, № 1. - С. 19-49.
14. Котов М. Ботанiко-географiчний нарис Тростянецького комбшату Сумсько! округи / М. Котов // Труди сшьськогосподарськоУ ботанки. - Х., 1927. - С. 69-77.
15. Краснов А.Н. Ботанико-географический очерк (Полтавской губернии) / А.Н. Краснов // Материалы к охране земель Полтавской губернии. - СПб., 1894. - Вып. XVI. - С. 369-573.
16. Краснов А.Н. Материалы для флоры Полтавской губернии / А.Н. Краснов // Труды общества Испытателей природы Харьковского университета. - X., 1891. - Т. XXIV. - С. 399-502.
17. Куземко А.А. Рослиннють рiчкових долин Украши: iсторiя, стан та перспективи дослщжень / А.А. Куземко // Матерiали наукових читань, присвячених 100^ччю вщкриття подвшного заплщнення у покритонасшних рослин професором ушверситету Святого Володимира С. Г. Навашиним. - К., 1998. - С. 125-131.
18. Куршний Ф. Про знаходження Equisetum maximum Lam. в Полтавськш окрузi / Ф. Куршний // Записки Полтавського шституту сощального виховання. - 1931. - № 5.
19. Кушшренко В. Куземенський лучний масив (Грунського району) / В. Кушшренко, М. Нколаев // Луки водозабору р. Во-рскли. - К., 1930. - С. 1-117.
20. Лавренко Е.М. Степи СССР / Е.М. Лавренко // Растительность СССР. - М.; Л., 1940. - Т. 2. - С. 1-266.
21. Ларш 1.В. Луювництво i пасовищне господарство / 1.В. Ларш, М.В. Куксш. - К.: Держсшьгоспвидав, 1960. - 483 с.
22. Лепченко Я.Х. До флори пююв Полтавщини / Я.Х. Лепченко, О.1. Соколовський // Украшський боташчний журнал. - 1924.
- № 2. - С. 19-25.
23. Материалы к оценке земель Полтавской губернии. Естественно-историческая часть. Отчет Полтавскому губернскому земству. Работа исполнена под непосредственным руководством проф. Санкт-Петербургского университета В.В. Докучаева. - СПб.; Полтав. губ. земство, 1889-1894. - Вып. 1-16.
24. Монтрезор В. Обозрение растений, входящих в состав флоры губернии Киевского учебного округа: Киевской, Волынской, Подольской, Черниговской и Полтавской / В. Монтрезор // Записки Киевского общества естествоиспытателей.
- К., 1886. - Т. 8, вып. 1. - С. 1-144; К., 1887. - Т. 8, вып. 2. - С. 185-288; К., 1888. - Т. 9, вып. 1-2. - С. 119-198; К., 1889. - Т. 10, вып. 3. - С. 457-546.
25. Монтрезор В. Список растений, собранных в Киевском учебном округе в последний 15-летний период времени, т. е. со времени издания «Обозрение семенных и высших спорових растений проф. Роговича, с 1869 до 1895 г. / В. Монтрезор // Записки Киевского общества естествоиспытателей. - К., 1898. - Т. 15, вып. 2. - С. 675-707.
26. Нколаев М. Рослиннють Ыножа^в на схилах правого берега р. Ворскла в околицях м. Полтави / М. Нколаев, Ф. Куршний // Записки Полтавського шституту сощального виховання. - Полтава, 1930. - Т. 5. - С. 195-206.
27. Оппоковъ Е. Ръчные долины Полтавской губернш. Очеркъ изследовашй въ Полтавской губерши. Экспедицш по орошешю на югъ Россш и западной Экспедицш по осушешю болотъ. Часть 2. Частное описаше ръчныхъ долинъ Полтавской
губерши, с указанiемъ главнъйшихъ необходимых въ нихъ мелiорацiй / Е. Оппоковъ. - СПб.: Т-во Художественной печати, 1905. - 475 с.
28. Орлова Л.Д. Бюеколопчш особливост лучних фiтоценозiв Лiвобережного Люостепу УкраУни (продуктивнiсть та рацiональне використання) / Л.Д. Орлова. - Полтава: ПНПУ iменi В.Г. Короленка, 2011. - 278 с.
29. Орлова Л.Д. lсторiя дослщження природних Ынокоав i пасовищ Полтавщини / Л.Д. Орлова // Матерiали наукових читань, присвячених 100^ччю вiдкриття подвiйного заплщнення у покритонасiнних рослин професором ушверситету Святого Володимира С.Г. Навашиним. - К., 1998. - С. 179-183.
30. Павлович Л.С. О кормовых травах дикорастущих и выращиваемых на Украине / Л.С. Павлович. - Х., 1876. - 46 с.
31. Пачоский Й.К. Материалы для изучения флоры долины р. Трубежа. Список растений, собранных в Переяславском уезде Полтавской губернии в 1912 году / Й.К. Пачоский // Ежегодник музея Полтавского Губернского Земства. - Полтава, 1912. - № 2. - С. 21-44.
32. Пачоский Й.К. Очерк флоры окрестностей г Переяславля Полтавской губернии / Й.К. Пачоский // Записки Киевского общества естествоиспытателей. - К., 1893. - Т. XII, вып. 1. - С. 63-141.
33. Пачоский Й.К. Результаты флористических исследований в северо-западной части Полтавской губернии / Й К. Пачоский // Записки Киевского общества естествоиспытателей (протоколы собраний). - К., 1892. - Вып. 2. - С. 50-54.
34. Рогович А.С. Обозрение сосудистых и полусосудистых растений, входящих в состав флоры губерний Киевской, Черниговской и Полтавской / А.С. Рогович // Естественная история губерний Киевского округа. Ботаника. - К., 1885. - Вып. 3. - С. 1-147.
35. Рогович А.С. Отчет проф. А.С. Роговича об произведенной экспедиции с ботанической целью по Черниговской, Киевской и Полтавской губерниях в 1849 (53) г. / А.С. Рогович // Труды комиссии при Киевском университете Св. Владимира для описания губерний Киевского учебного округа. - К., 1853. - С. 23-26.
36. Смоляр О.М. Фiторiзноманiтнiсть Лiвобережного Придшпров'я: дис. ... д-ра бюл. наук: 03.00.05 / Олена МиколаУвна Смо-ляр. - К., 2000. - 393 с.
37. Соловьев П. Краткий отчет об исследовании болот в Полтавской губернии / П. Соловьев // Журнал Полтавского общества сельского хозяйства. - 1894. - Вып. VII. - С. 1-13.
38. Федоришина Л.!. Iсторiя становлення та розвитку луювництва в УкраУш (друга половина XIX - XX столптя): автореф. на здобуття наук. ступеня канд. ютор. наук: спец. 07.00.07 «Iсторiя науки i технки» / Л.к Федоришина. - Переяслав-Хмель-ницький, 2007. - 24 с.
39. Флора УССР: в 12 т. - К. : Вид-во АН УРСР, 1936-1965. - Т. 1-12.
40. Цингер Н.В. Растительность южной части Полтавской губернии в мае / Н.В. Цингер // Записки Киевского общества естествоиспытателей (протоколы). - К., 1901. - Т. 17, № 1. - С. 35-36.
41. Цингеръ Н.В. Растительность южной части Полтавской губернии в мае / Н.В. Цингеръ // Записки Киевского общества естествоиспытателей. - 1897. - Т. 16, вып. 2. - С. 14-15.
42. Шмальгаузен И. Флора юго-западной России. Руководство для определения семенных и высших споровых растений / И. Шмальгаузен. - К., 1886. - 783 с.
УДК 581.526.45:574.4(477.5)-047.37„188/192"
ОСНОВН1 НАПРЯМКИ ДОСЛЩЖЕНЬ ЛУЧНИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В Л1ВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ У К1НЦ1 XIX ТА ПОЧАТКУ XX СТОЛ1ТТЯ
Орлова Л. Д.
Резюме. Аналiз основних праць по вивченню лучних фiтоценозiв ГЛвобережного Люостепу УкраУни в ю-торичному аспект дозволяе нам видтити деюлька основних напрямюв робгг, рiзних за спрямованютю дослг джень. Дослщження юнця XIX та початку XX столггтя засвщчують, що вони направлен в основному на бота-нчний опис певних територм, вщбуваеться накопичення флористичних даних по рiзним типам фiтоценозiв, в тому чиогм i лучних, та почалися роботи по класифкаци рослинного покриву.
Ключовi слова: iсторiя, дослщження, лучн фтоценози, Лiвобережний Люостеп УкраУни.
УДК 581.526.45:574.4(477.5)-047.37„188/192"
ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ ЛУГОВЫХ ФИТОЦЕНОЗОВ ЛЕВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ УКРАИНЫ В КОНЦЕ XIX И НАЧАЛЕ XX ВЕКА
Орлова Л. Д.
Резюме. Анализ работ по изучению луговых фитоценозов Левобережной Лесостепи Украины в историческом аспекте позволяет нам выделить несколько основных направлений работ, различных по направленности исследований. Исследования конца XIX и начала XX века свидетельствуют, что они направлены в основном на ботаническое описание определенных территорий, происходит накопление флористических данных по различным типам фитоценозов, в том числе и луговых, и начались работы по классификации растительного покрова.
Ключевые слова: история, исследования, луговые фитоценозы, Левобережная Лесостепь Украины.
UDC 581.526.45:574.4(477.5)-047.37„188/192"
BASIC APPOACHES OF MEADOW PHYTOCENOSES RESEARCHES OF UKRAINE LEFT BANK FOREST STEPPE IN THE LATE XIX AND EARLY XX CENTURY
Orlova L. D.
Abstract. The information source base on the history of formation and development of grassland farming in Ukraine states that the beginning of the vegetation world study, in particular meadow plants of the region began in the mid-to-late nineteenth century.
L. I. Fedoryshyna relatively distinguishes three stages of grassland science development in Ukraine. Analysis of basic researches concerning meadow plant communities of the left bank forest-steppe of Ukraine in the historical aspect enables to identify four main stages according to research approaches: the first - the end of XIX - beginning of XX century (up to 30s); the second - 30-60-ies of XX century; the third -70-ies - early 90-ies of XX century; the fourth (present day) - from 1992 till nowadays.
The beginning of flora studying researches and large amount of factual material, in particular pertaining the left-bank forest-steppe part of Ukraine was obtained thanks to the works V G. Besser, V V Montrnsor, Ye. R. Trautvetter, O. S. Rohovych, I. F. Schmalhausen, T. Avgustynovych, M. Arendarenko etc., where the location areas of many plants in the studied region were defined and the lists of wild flora species were compiled.
The expedition organized by the Forest Department to carry out a natural history study of Poltava province, headed by V V Dokuchaiev was of great importance. It included many well-known scientists, such as Ye. Oppokov, O. M. Krasnov, etc. Subsequently, the work «Our steppes before and now» (1925) written by V V Dokuchaiev was based on the research materials of Poltava region vegetation.
In the late XIX early XX centuries such prominent botanists as Ye. K. Pachoskyi, P. Soloviov, V I. Taliiev, G. I. Tanfiliev, M. A. Arendarenko, O. M. Krasnov, M. V Tsinger and others began to study the flora and vegetation of the certain left bank Dnieper regions and certain types of vegetation.
The comprehensive study of Poltava region fauna, in particular meadow, is given in the works of the famous botanist S. O. Illichivskyi and research results were included in twelve-volume «Flora of the USSR».
Currently, many scientists are studying separate meadowlands region with the relevant conclusions and recommendations for further research.
Thus, the studies of the late XIX and early XX century stated that they were aimed mainly at the botanical description of certain areas and accumulation of floristic data on different types of plant communities , including the meadow was being proceeded, and the work on the vegetation classification has began.
Keywords: history, research, meadow phytocenoses, left-bank forest-steppe of Ukraine.
Рецензент — проф. Гапон С. В.
Стаття надшшла 09.10.2016 року
