CONDITION OF BONE TISSUE IN PREGNANT WOMEN WITH DISEASES OF THE CARDIOVASCULAR SYSTEM ON THE BACKGROUND OF ANTICOAGULANT PREVENTION Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

MEDICINE

CONDITION OF BONE TISSUE IN PREGNANT WOMEN WITH DISEASES OF THE CARDIOVASCULAR SYSTEM ON THE BACKGROUND OF ANTICOAGULANT PREVENTION

V. Medved, Professor. Head of department of internal pathology pregnants, State Institution "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named academic Elena M. Lukyanova of National Academy of Medical Sciences of Ukraine " Kyiv, Ukraine

T. Savka, Junior Researcher. Department of internal pathology pregnants, State Institution "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology named academic Elena M. Lukyanova of National Academy of Medical Sciences of Ukraine " Kyiv, Ukraine

DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/30012021/7379

ABSTRACT

The article presents data on the development of side effects from anticoagulant prophylaxis in pregnant women with diseases of the cardiovascular system. In particular, the anticoagulant effects on the skeletal system. Were studied the features of sonographic examination in this category of patients. The level of the main biomarkers of osteosynthesis and osteoresorption during pregnancy was studied. Were analyzed the influence of anticoagulants on the level of biomarkers of bone metabolism. Has been studied the relationship between densitometry data and calcitonin levels in pregnant women. The main aspects of the formation of osteopenic syndrome and osteoporosis in pregnant women with heart disease are considered. Has been studied the relationship between the clinical manifestations of osteopenic syndrome and the level of biomarkers of bone metabolism. Proposed the drug correction of the development of side effects due to anticoagulant thromboprophylaxis.

Citation: V. Medved, T. Savka. (2021) Condition of Bone Tissue in Pregnant Women with Diseases of the Cardiovascular System on the Background of Anticoagulant Prevention. Science Review. 1(36). doi: 10.3143 5/rsglobal_sr/30012021/7379

Copyright: © 2021 V. Medved, T. Savka. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Вступ. Ваптшсть сама по собi е фактором ризику розвитку остеопорозу, що пов'язано iз змшою метаболiзму кальщю тд час ваптносп, зниженням його реабсорбци в нирках та шдвищеними потребами кальщю, особливо в другу половину ваптносп та шд час лактацп [1].

Ешдемюлопчш дат про частоту розвитку остеопороза серед жшок, яю отримували тд час ваптносп антикоагулянти суттево вiдрiзняються в рiзних регюнах свггу, що пояснюеться рiзним соцiально-економiчним статусом та доступом до шструментальних методiв дiагностики остеопатичних змш Так частота розвитку виявлення остеопатичних змш серед жшок, яю отримували гепариновi антикоагулянти тд час ваптносп в кра!нах Ивтчно! Америки досягае майже 22%, при цьому рiвень компресшних переломiв хребта протягом перших 10 роюв тсля полопв не досягае 4%, тодi як в крашах Латинсько! Америки рiвень компресшних переломiв хребта, серед аналопчно! групи жшок досягае майже 9%, а показник дiагностики остеопатичних змш тд час ваптносп становить менше 5% [2].

ARTICLE INFO

Received 29 November 2020 Accepted 17 January 2021 Published 30 January 2021

KEYWORDS

pregnancy, heart disease, low-molecular-weight heparin, warfarin, side effect, densitometry, osteopenia.

Патогенез розвитку остеопорозу при тривалому використаннi гепаришв е недостатньо вивчений. Серед головних механiзмiв розвитку остеопорозу видiляють таю ефекти: пряма активащя остеокластiв, потенщювання активностi колагенози та вплив на метаболiзм вiтамiна D [3].

Остеопатичш змiни виникають, зазвичай, при тривалому використанш гепаринiв (понад 6 мюящв). Розвиток даного ускладнення мае прямий корелятивний зв'язок iз тривалiстю введення гепарину та його дозою Найчастше остеопатичнi змiни дiагностують при тривалому використанш понад 15 тис. ОД нефракцюнованого гепарину (НФГ) чи прийомi низько молекулярного гепарину (НМГ) в середшх профшактичних та терапевтичних дозах [1,4].

Мехашзм розвитку остеопатичних змш при використаннi в якостi антикоагулянта антагошспв вiтамiну К (варфарину) е широко вивченим, особливо тератогенний остеопатичний вплив. Встановлено, що тератогенний ефект варфарину виникае в першому тримес^ з рiзною частотою. На ймовiрнiсть розвитку впливае доза препарату: ризик пропорцшно збiльшуеться при використаннi понад 5 мг на добу; та термш застосування: найбiльший ризик розвитку вроджених вад розвитку в перiод з 6 по 12 тиждень гестацн [5]. Найбшьш описаним тератогенним синдромокомплексом варфаринотерапп е Chondrodisplasia punctate, в основi розвитку якого лежить анамальний остеогенез та аномальний розвиток хрящово! тканини [6]. Мехашзм розвитку дано! патологи полягае в пригшченш у-карбоксилювання остеокальцина - основного бiлка юстково1 тканини, який синтезуеться остеокластами. Високi рiвнi остеокальцина в ембрiона та екстраембрюнальнпх структурах свiдчить про напруженiсть юсткового метаболiзму, та саме цим обумовлений виражений негативний вплив варфарина на плщ [7].

При тривалому (понад 3 мюящ) прийомi варфарина в дозi 5 мг i бiльше на добу, аналогiчний метаболiчний ефект щодо юстково1 тканини виникае i у матерi. Це мае велике значення в клiнiчнiй практищ, адже використання варфарину в дозi 5 мг е частою практикою, оскшьки така доза е пограничною щодо тератогенного впливу та дозволена жшкам, як кормлять грудьми [5, 7].

Мета даного дослщження вивчити особливосп обмiнну юстково1 тканини у пащенток iз захворюваннями серцево-судинно1 системи (ЗССС) на rai антикоагулянтно1 профiлактики венозного тромбоемболiзму i на основi отриманих даних розробити диференцiйованi дiагностичнi та лшувально-профшактичш заходи, спрямованi на своечасне виявлення та корекщю ускладнень ваптносп, пологiв й пiсляпологового перiоду та побiчних ефектiв вiд проведено1 антикоагуляцп.

Матерiали та методи. Вiдповiдно до поставлених мети i завдань нами проведено обстеження 140 вагiтних iз ЗССС, якi отримували антикоагулянтну профшактику (АКП): 72 вагiтних жшки iз ЗССС (основна група) - застосовували запропоновану нами модифiковану АКП та комплексну терапiю з першо1 половини ваптностц до групи порiвняння увшшло 68 жiнок iз ЗССС, з помiрним та високим ступенями ризику розвитку венозного тромбоемболiзму (ВТЕ), яю були скерованi на дообстеження, лшування та пiдготовку до пологiв в ДУ «1ПАГ iм. акад. О.М. Лук'яново1 НАМН Украши» в термш 34-38 тижшв вагiтностi, i вщповщно отримували, до госпiталiзацil, лише стандартну АКП. Групу контролю склали 50 здорових вагiтних жшок з низьким ризиком розвитку ВТЕ.

Основна група жшок отримувала окрiм стандартно1 АКП запропоновану нами модифшовану терапiю, яка включала: дезагрегантний препарат - ацетилсалщилову кислоту в дозi 150мг 1 раз на добу перорально, шсля прийому mi, з 12 по 36 тиждень вагiтностi; комбiнований препарат, який регулюе обмiн кальцiю та фосфору в органiзмi - кальцш-03, який мiстить в однiй таблетщ кальцiю карбонат - 1250 мг, що е^валентно 500 мг кальщю, холекальциферол (вiтамiн D3) - 10 мкг (400 МО) у виглядi концентрату холекальциферолу 4 мг, по 1 жувальнш таблетцi пiд час вечер^ з 16 тижня вагiтностi до полопв; комбiнований препарат, який покращуе стан ендотелда, мае протизапальний та фiбринолiтичний ефекти -бетаргiн, який мютить в одному саше аргiнiн - 1000 мг та 1000 мг бета1ну, по 1 саше розчиненому в склянщ (100 мл) питно1 води юмнатно1 температури двiчi на добу шсля mi.

Група порiвняння жiнок з ЗССС отримувала виключно стандартну антикоагулянтну тератю.

Для оцшки структурно-функцiонального стану кiстковоl тканини використовували метод ультразвуково1 денситометрil за допомогою кшьюсного кiсткового ультрасонометра Sahara (HologicInc., model 04874, 2008) на п'ятковш кiстцi.

До переваг метода можна вщнести широку доступнiсть, низьку вартють, вiдсутнiсть юшзуючого випромiнювання для пацieнта. Останш ктшчш дослiдження вказують, що специфiчнiсть та шформатившсть ультразвуково1 денситометрiï не поступасться рентгенологiчним методам визначення МЩКТ, i може рекомендуватись, як скринiнговий метод для виявлення остеопешчних змiн тд час вагiтностi.

За допомогою сонографiчноï денситометрiï визначали наступнi показники: швидюсть поширення ультразвуку через кiстку (ШПУ, м/с), яка залежить вiд ïï щiльностi та еластичностi; широкосмугове ослаблення ультразвукового сигналу (ШОУ, дБ/МГц), яке вщображае не тiльки щiльнiсть юстково1' тканини, а й кiлькiсть, розмiри та просторову орieнтацiю трабекул; шдекс мiцностi кiстковоï тканини (1М, %), який вираховусться комп'ютером на пiдставi показникiв ШПУ та ШОУ й вщображае стан губчасто1' кiстковоï тканини пащента вiдносно категорiï дорослих людей вшом 20 рокiв; Т-показник, який вщображае, на яку частку середнього квадратичного вщхилення вiдрiзняеться iндекс мщносп кiстковоï тканини пацiента порiвняно з умовно здоровими дорослими людьми вшом 20 роюв; Z-показник, який вщображае, на яку частку середнього квадратичного вщхилення вiдрiзняеться iндекс мiцностi юстково1' тканини пацiента порiвняно з вшовою нормою. Остеопороз дiагностували за Т-критерiем при зниженнi щiльностi кiстковоï тканини бшьше, нiж на -2,5 стандартного вщхилення вiд показникiв умовно здорових 20-рiчних молодих дорослих людей, а остеопешю - при зниженнi щшьносп кiстковоï тканини на -1,1-2,4 стандартного вщхилення.

Дослiдження концентрацiï метаболiту вiтамiну D [25 (ОН) D], рiвнiв остеокальцину та С-кiнцевого телопептиду колагену I типа (P-cross-laps, b-CTx) проводилось iмуноферментним методом за допомогою анатзатора хемiлюмiнiсцентного Architect i2000 SR, виробник «Abbott Laboratories».

Статистичну обробку даних проводили за допомогою пакета програми Microsoft Excel, SPSS- 14.0 for Windows. Для виявлення статистично1' значущост вiдмiнностей використовували непараметричний U-критерiй Манна-Угтш для незалежних змiнних i критерш Стьюдента. Вiдмiнностi мiж аналiзованими показниками вважали достовiрними при рiвнi значимост р < 0,05.

Результати дослщжень.

Прийом антикоагулянтiв серед обстежених пацiенток сприяв формуванню бiльш вираженого процесу ремоделювання в кiстках, що призвело до достовiрного зниження ушх показникiв мiцностi кiсток за даними ультразвуково1' денситометрiï порiвняно з контрольною групою. При цьому середш значення T-критерiю вiдповiдали остеопенiï, а Z-критерiю - нормi (з тенденцiею до ïï нижньоï межi). Отриманi дат наведено в таблищ 1.

Таблиця 1. Результати дослiдження МЩКТ у обстежених пащенток

Показники денситометрп Основна група (n=72) Група порiвняння (n=68) Контрольна група (n=50)

ШПУ, м/с 1527,31±15,97 * 15436,24±15,68 * 1597,42±16,37

ШОУ, дБ/МГц 91,75±3,79 * 92,18±3,85 * 98,75±3,83

1М, % 84,89±4,95 * 83,56±4,37 * 100,9±4,86

Частота виявлення 28 (38,9) * 26 (38,2) * 2 (4,0)

остеопени, абс. (%)

Частота виявлення 5 (6,9) * 4 (5,9) * 0

остеопорозу, абс. (%)

Т-критерш - 0,84±0,05 * - 0,87±0,06 * -0,21±0,05

Z-критерш - 0,25±0,07 * - 0,24±0,08 * 0,34±0,05

* - достовiрна рiзниця з показниками контрольноï групи, р<0,05

Звертають на себе увагу, достовiрнi вiдмiнностi мiж показниками швидюсть поширення ультразвуку через юстку (ШПУ) та широкосмуговим ослабленням ультразвукового сигналу (ШОУ) серед пащенток iз ЗССС та здоровими жшками. Так рiвнi ШПУ достовiрно нижчi в основнш групi (1527,31±15,97) та груш порiвняння (15436,24±15,68) за аналопчний показник в контрольнiй групi (1597,42±16,37). Рiвень ШОУ серед вагiтних КГ в середньому на 7-10% вищий шж у жшок з ОГ та ГП. Описанi вище результати обстеження е непрямими ознаки, що свщчить про бiльш iнтенсивнi процеси резорбци в групах вагiтних, як отримують антикоагулянти.

На n^CTaBi наявносп статистично значущих вiдмiнностей в частот формування остеопенп та остеопорозу i середшх значень покaзникiв юстково! мiцностi у ваптних, якi отримують антикоагулянтну профшактику порiвняно з жiнкaми контрольно! групи, можна дшти висновку про доцшьнють використання скринiнгового дослiдження п'ятково! юстки методом ультразвуково! денситометрп для виявлення зниження МЩКТ.

При проведеннi ощнки впливу терапп на рiвень показниюв ультразвуково! денситометрп не було виявлено достовiрно! рiзницi мiж отриманими результати, про що свiдчaть дaнi, представлен в тaблицi 2.

Таблиця 2. Показники денситометрп' у обстежених пащенток пiсля проведено! терапп

Показники денситометрп Основна група (n=72) Група порiвняння (n=68)

ШПУ, м/с 1532,44±16,05 1538,47±15,94

ШОУ, дБ/МГц 92,05±3,84 92,08±3,81

1М, % 83,76±4,88 83,29±4,52

Частота виявлення остеопенп, 28 (38,9) 26 (38,2)

абс. (%)

Частота виявлення остеопорозу, абс. (%) 5 (6,9) 4 (5,9)

Т-критерiй - 0,82±0,04 - 0,85±0,05

Z-критерiй - 0,26±0,07 - 0,25±0,08

* - достовiрнa рiзниця з показниками контрольно! групи, р<0,05

Вiдсутнiсть достовiрноi' рiзницi мiж отриманими результатами свiдчить про низьку прогностичну цiннiсть сонографiчноi' денситометра при ощнщ ефективностi проведення медикаментозноi' корекцii' метаболiзму кiстковоi' тканини.

З метою дослщження вираженостi остеопенiчного синдрому у ваптних iз ЗССС, яю отримували АКП було дослiджено рiвень кальцитонiну.

При дослiдженнi рiвня кальцитоншу серед обстежених жiнок було встановлено достовiрно нижчi показники серед пащенток iз ЗССС, в порiвняннi iз жiнками з групи контролю. Так, дефщит кальцитонiну було встановлено у 6 (8,3%) ваптних основноi' групи та у 6 (8,8%) жшок групи порiвняння. Субоптимальний рiвень виявлено у 28 (38,9%) i 25 (36,8%) пащенток основно! групи та групи порiвняння вiдповiдно, та у 6 (12,0%) ваптних контрольно! групи. Отримаш результати наведено в таблищ 3.

Таблиця 3. Концентращя кaльцитонiну у обстежених пащенток 1 нг/мл), абс. (%)

Рiвень кaльцитонiну ОГ ГП КГ

Дефщит (< 20 нг/мл) 6 (8,3) * 6 (8,8) * 0

Субоптимальний рiвень (21-30 нг/мл) 28 (38,9) * 25 (36,8) * 6 (12,0)

Оптимальний рiвень (3150 нг/мл) 38 (52,3) * 37 (54,4) * 44 (88,0)

* - достовiрнa рiзниця з показниками контрольно! групи, р<0,05

Нами було виявлено прямий кореляцшний зв'язок мiж отриманими результатами по рiвню кaльцитонiну i показниками ультразвуково! денситометрп. Так дефiцит кaльцитонiну (< 20 нг/мл) було виявлено серед жшок у яких показники денситометрп свщчили про остеопороз. У пащенток з остеопешчними показниками МЩКТ рiвень кaльцитонiну був в субоптимальних межах.

Середнiй рiвень концентрацп кaльцiтонину в плaзмi кров^ у обстежених вaгiтних становив: в основний груш - 28,7 нг/мл, в груш порiвняння - 27,9 нг/мл та 39,4 нг/мл в груш конролю (рисунок 1).

50 ¿а 7 27 9 39,4 ■ КальцитоHiн (нг/мл)

Основна Група Група

група пор1вняння контролю

Рис. 1. Середшй ргвень кальцитошну в групах обстежених жток

При аналiзi кшшчного переб^у вагiтностей, було встановлено прямий кореляцiйний зв'язок мiж клiнiчними проявами остеопенiчного синдрому та рiвнем кальцитошну. В таблицi 4 наведено кшшчт симптоми остеопенiчного синдрому, яю було виявлено у обстежених пащенток.

Таблиця 4. Симптоми остеопешчного синдрому серед обстежених пащенток, абс. (%)

Симптом ОГ ГП КГ

Мiaлгiя 19 (27,1) * А 17 (25,0) А 3 (6,0)

Симфiзiопaтiя 9 (12,5) * 9 (13,2) -

Симфiзит 2 (2,8) 2 (2,9) а 1 (2,0)

Сакрошеопатя 1 (1,4) 1 (1,5)

Кокцигодинiя 1 (1,4) 1 (1,5) -

Люмaлгiя 1 (1,4) 1 (1,5) -

Люмбaлiшiaлгiя 1 (1,4) 1 (1,5) -

Поеднання декшькох симптомiв 6 (8,3) * 5 (7,4) -

Примiткa: * - достовiрнa рiзниця вiдносно покaзникiв групи порiвняння, р<0,05 А - достовiрнa рiзниця вiдносно покaзникiв контрольно! групи, р<0,05

Найбшьш частими клшчними проявами остеопешчного синдрому були мiалгiя та симфiзiопатiя. Частота розвитку мiалгi! була наступною: 19 (27,1%) - в основнш груш, 17 (25,0) - в груш порiвняння та 3 (6,0%) серед жшок групи контролю. Симфiзiопатiю було дiагностовано у 9 (12,5%) пащенток основно! групи та 9 (13,2%) -групи порiвняння. Варто зауважити, що серед пацiенток, у яких було виявлено зниження МЩКТ, яке свщчило про остеопороз, та у пащенток iз дефiцитом кальцитонiну було встановлено поеднання мiалгi! з iншими симптомами остеопатичного синдрому. Даний факт дае можливють зробити висновок, що наявшсть мiалгi! у вагiтних можна розглядати, як ранню ознаку розвитку остеопати.

При оцiнцi впливу проведено! корекци терапi! на рiвень кальцитонiну в плазмi кровi жiнок iз ЗССС, яю отримували АКП, ми спостернали достовiрне зростання рiвня даного показника, про що свщчать данi наведеш на рисунку 2. Необхiднiсть проведення корекцi! терапi! пiдтверджуеться ще i даними отриманими в групi порiвняння, якi iлюструють подальше зменшення рiвня кальцитонiну.

□ До лжуияння аПюля гпкукання

Основна Група пор!вняння

Рис. 2. Концентрацгя кальцитошну (нг/мл) до та тсля лгкування.

Отриманш даш вказують на позитивний ефект проведено! корекци терапи на показники метаболiзму в кiстковiй тканинi, зокрема середнш рiвень кальцитонiну у жiнок в основнш групi вирiс на 9,4% (з 28,7 нг/мл до 31,4 нг/мл).

Запропонована нами корекци терапи мала позитивний вплив на клшчний переб^ остеопенiчного синдрому серед жшок основно! групи. Так частота розвитку мiалгп знизилась на 36,8% (з 19 до 12 випадюв), а прояви симфiзюпатп купiйовано у 5 пащенток, що дало можливiсть знизити частоту даного симптому на 44,4% - з 9 до 4 випадюв (рис. 3).

□ До лжування

□ Пюля лжування

20 15 10 5 0

9

А:

-t

Малпя

Симф1зюпапя

Рис. 3. Частота розвитку симптом1в остеопемчного синдрому до та тсля

проведеног корекци тератг.

Ультразвуковi методи визначення якост юстково! тканини мають важливе значення для ктшчно! ощнки пацiентiв з остеопенiею, але, будучи статичними параметрами, не дають об'ективно! шформаци щодо активностi И метаболiзму. На вiдмiну вiд даних сонографп, бiохiмiчнi показники е динамiчними в ощнщ стану скелета, дозволяючи визначити баланс мiж утворенням юстково! тканини i процесами резорбци. Окрiм того, не зважаючи на високу достовiрнiсть, денситометрична оцiнка ефективностi терапи можлива лише через 9-12 мюящв вщ початку терапи, в той час як бiохiмiчнi маркери дозволяють провести дану ощнку через 2-3 мюящ. Враховуючи доведений вплив антикоагулянтiв на процеси метаболiзму в кiстковiй тканиш, а також встановленi, у багатьох дослщженнях, кореляцiйнi зв'язки бiомаркерiв з мшеральною щiльнiстю юстково! тканини, вщкриваються широкi перспективи щодо впровадження !х дослiдження в клiнiчну практику.

Одними з найбiльш чутливих показникiв обмшу юстково! тканини е остеокальцин (Ок) - маркер остеосинтезу, та С-кшцевий телопептид колагену I типа (Р-сго88-1ар8, Ь-СТх) - маркер активностi остеокласпв.

При аналiзi концентраци Ок в плазмi венозно! кровi у ваптних iз ЗССС, якi отримували АКП, зниження його рiвня виявлялося у 26 (36,1%) i 25 (36,7%) пащенток основно! групи та групи порiвняння вщповщно. У вагiтних контрольно! групи зниження рiвня Ок виявлено лише в 2 випадках (4 %), при цьому воно носило незначний характер. При дослщженш середнього рiвня Ок в групах виявлено, що вш статистично мав бiльшi величини у вагiтних, якi мали ЗССС, у порiвняннi з контрольною (р <0,05), однак, при цьому, дане зростання не досягало критичних значень, i в цiлому не було бшьшим позначки в 29,5 нг/мл. Середнш рiвень Ок у жшок основно! групи склав 28,3±0,61 нг/мл, в груш порiвняння - 28,5±0,56 нг/мл, що достовiрно були вищими за показники у ваптних жшок групи контролю (22,5±0,62 нг/мл). Така тенденщя пов'язана iз бшьш iнтенсивними процесами репаративного остеосинтезу серед пащенток, яю отримували АКП. Даш представлеш на рисунку 4.

22,5

Остеокальцин (нг/мл)

Основна Група Група група портняння контролю

Рис. 4. Концентрсщ1я остеокалъцину е групах досл1дження

У ваптних жшок iз ЗССС, якi отримували АКП, було виявлено достовiрно бшьш високий вмiст С-кiнцевого телопептиду колагену 1-го типу, в плазмi кров^ в порiвняннi з групою контролю, це тдвищення в цiлому носило виражений характер (рис. 5). Так в основнш групi вмiст Ь-СТх був пiдвищений в 31 (43,0 %) випадках, i становив в середньому -1,42±0,17 нг/мл. У груш порiвняння у вагiтних з ЗССС, яю отримували АКП, концентращя Ь-СТх була пiдвищена у 30 (44,1 %) пащенток, i становила в середньому по груш 1,57±0,18 нг/мл. Водночас у груш контролю даш показники склали 0,52±0,13 нг/мл, i пiдвищення вiдзначалося лише у 2 (4 %) ваптних (р<0,05).

Рис. 5. Концентращя Ь-СТх в групах досл1дження

Грунтуючись на отриманих даних можна припустити, що використання антикоагулянив пiд час ваптносп призводить до розвитку дисбалансу мiж процесами резорбци та остеосинтезу, що стае причиною зниження мiнералiзацil юстково! тканини у вагiтних.

Аналiз маркерiв метаболiзму юстково! тканини виявив тдвищення активност резорбтивних процесiв на фош iнтенсивного остеосинтезу. Данi змiни носили ктшчно значущий характер, i тддавалися корекци. Це узгоджуеться з даними шших дослiдникiв про пряму залежшсть ступеня остеопени вiд рiвнiв Ок i Ь-СТх.

Нами проведено оцшку маркерiв метаболiзму остеоцитiв Ок та Ь-СТх в плазмi венозно! кровi у вагiтних iз ЗССС обох дослщжуваних груп пiсля проведеного лшування. Середнiй вмiст Ь-СТх знизився в 1,6 разiв i склав 0,87 ± 0,12 нл/мл в основнш груш та лише в 0,9 разiв у груш порiвняння i склав 1,41 ± 0,14 нл/мл вщповщно. Данi представленi на рисунку 6.

Основна група Група пор1вняння

Рис. 6. Концентращя b-CTx (нг/мл) в групах досл1дження до та тсля л1кування

При проведенш оцшки впливу терапи на piBeHb Ок в raa3Mi KpoBi у жшок i3 ЗССС, якi отримували АКП, ми спостертали достовiрне зростання рiвня даного показника, про що свщчать данi, представленi на рисунку 7.

□

Jo .liKVBaHHa TIic.ia .^LKyBaHHa 34,8

40

30 -20 -10 -

0

28,3

28,5

A

28.1

w

OcHOBHa

rpyna nopiBHSHHa

Puc. 7. KoHneHmpcmia Ok (hs/mji) e epynax docmditceHHii do ma nicjw niKveannn

^k BugHO i3 npegcTaBneHux gaHux, cepegHiM piBeHb Ok y mhok 3 3CCC, aKi OTpuMyBanu AKn, nicna npoBegeHOi 3anp0n0H0BaH0i' HaMH KOMnneKcHOi Tepanii' Bupic Ha 23,1% nopiBHaHO 3 BHxigHHMH gaHHMH i cKnaB 34,8±0,43 Hr/Mn. BMicT оcтeокanbцннy b nna3Mi KpoBi äihok, ^o OTpuMyBanu Tpagu^MHe niKyBaHHa, He MaB Bupa^eHOi TCHgeHuji go 3pocraHHa, npoTe Moro piBeHb 3anumHBca ^aKTunHO 6e3 3MiH -28,1±0,42 Hr/Mn.

TaKHM hhhom, mh BuaBunu y Bariraux mhok i3 3CCC, aKi oipuMyBanu AKn, craTucTunHO gocTOBipHO HH^ni noKa3HHKH ocreocHHTe3y, Ha $OHi bh^hx noKa3HHKiB ocreope3op6^i (b-CTx), b nopiBHaHHi 3 rpynoro Komponro. 3HH^eHHa piBHa b-CTx b 1,6 pa3iB Ta 36inbmeHHa Ok b nna3Mi KpoBi Ha 23,1% CBignuTb npo no3HTHBHuM cTa6ini3yronuM BnnuB 3anp0n0H0BaH0i HaMH KOMnneKCHOi Tepanii' Ha MeTa6oninm пpоцecн b KicTKOBiM TKaHHHi.

OöroBopeHHH pe3y^BTaTiB. OTpuMaHHi pe3ynbTaTH o6cre^eHHa cBignuTb npo 6inbm iHTeHCHBHi пpоцecн pe3op6^i y BariTHux, aKi OTpuMyroTb amuKoarynamu.

Bu3HaneHHa MIIIKT MeTogoM ynbTpa3ByKOBOi geHCHTOMeTpii e e^eKTHBHHM CKpuHiHroBHM MeTogoM, nig nac BariTHOCTi, gna BuaBneHHa ocreonemnHHx 3MiH. OgHaK gaHuM MeTog Mae HH3bKy nporHOCTHHHy цiннicтb ^ogo o^hkh e^eKTHBHocri npoBegeHHa MeguKaMeHTO3HOi KopeKuji MeTa6oni3My KicTKOBOi TKaHHHH.

HaMH 6yno BuaBneHO npaMuM Kopena^MHuM 3B'a3OK m™ OTpuMaHHMH pe3ynbTaTaMH no piBHro кanbцнтонiнy i noKa3HHKaMH ynbTpa3ByKOBOi geHCHTOMeTpii Ta KnimnHHMH npoaBaMH ocTeoneHinHoro cuHgpoMy.

HaM6inbm nacTHM KnirnnHHM npoaBOM ocTeoneHinHoro CHHgpoMy cepeg o6cre^eHux mhok 6yna Mianria Ta CHM$i3ionaria. Mianria e paHHiM KnirnnHHM npoaBOM ocreonaTunHoro cuHgpoMy, a Moro KynyBaHHa HanpaMy Bigo6pa^ano e^eKTHBHicTb MegHKaMeHTO3HOi Kope^ii.

3HH^eHHa nacTOTH po3BHTKy Mianrii Ha 36,8% Ta CHM^i3ionaTii Ha 44,4% geMOHCTpye e^eKTHBHicTb 3anp0n0H0BaH0i HaMH KOMnneKcHOi' Tepanii'.

npu aHani3i piBHiB 6ioMapKepiB MeTa6oni3My KicTKOBOi' TKaHHHH BuaBuneHO cTaTucTunHO gocTOBipHO HH^ni noKa3HHKH ocTeocuHTe3y, Ha $OHi bh^hx noKa3HHKiB ocTeope3op6^i. 3HH^eHHa piBHa b-CTx b 1,6 pa3iB Ta 36inbmeHHa Ok b nna3Mi KpoBi Ha 23,1% cBignuTb npo no3HTHBHuM cTa6ini3yronuM BnnuB 3anp0n0H0BaH0i HaMH KOMnneKcHOi' Tepanii' Ha MeTa6oninHi npo^cu b KicTKOBiM TKaHHHi.

Bhchobkh.

1. npoBegeHHa TpuBanoi aHTHKoarynaHTHOi npo^inaKTHKH nig nac BariTHocri Mae HeraTHBHuM e^eKT Ha пpоцecн MeTa6oni3My b KicTKOBiM TKaHHHi.

2. fleHcuTOMeTpia e e^eKTHBHHM cKpuHiHroBHM MeTogoM BuaBneHHa ocTeoneHinHux 3MiH y BariTHux, ogHaK gaHuM MeTog He nigxoguTb gna Komponro 3a e^eKTHBmcrro npoBegeHHa Köpern.

3. 3HH^eHHa KnimnHux npoaBiB ocTeoneHinHoro cuHgpoMy Ta noKpa^eHHa noKa3HHKiB 6ioMapKepiB MeTa6oni3My KicTKOBOi' TKaHHHH cBignuTb npo no3HTHBHuM e^eKT 3anp0n0H0BaH0i HaMH Tepanii'.

4. BpaxoByronu BucoKy nacTOTy po3BHTKy ocTeoneHinHoro cuHgpoMy cepeg BariTHux i3 3axBoproBaHHaMH cep^BO-cyguHHOi cucTeMH, aKi TpuBano OTpuMyroTb aHTHKoarynaHTH, 3 MeToro po3po6KH npo^inaKTunHux 3axogiB, BHHHKae Heo6xigHicTb noganbmoro BHBneHHa gaHOi npo6neMH.

ABTOPH CTaTTi noBigoM^aroTb npo BigcyTmcTb потенцiнного KOH^^iKTy iHTepeciB.

^ITEPATyPA

1. Shriraam Mahadevan, V Kumaravel, R Bharath (2012) Calcium and bone disorders in pregnancy. Indian J Endocrinol Metab. 2012 May;16(3):358-63. doi: 10.4103/2230-8210.95665.

2. P. Galambosi et al. (2016) Prolonged low-molecular-weight heparin use during pregnancy and subsequent bone mineral density. Thromb Res. 2016 Jul;143:122-6. doi: 10.1016/j.thromres.2016.05.016. Epub 2016 May 19.

3. Hardcastle SA, Yahya F, Bhalla AK (2019) Pregnancy-associated osteoporosis: a UK case series and literature review. Osteoporos Int. 2019 May;30(5):939-948. doi: 10.1007/s00198-019-04842-w. Epub 2019 Jan 23.

4. E. Lefkou et al. (2010) Review: low-molecular-weight heparin-induced osteoporosis and osteoporotic fractures: a myth or an existing entity? J. Lupus 2010 Jan;19(1):3-12. doi: 10.1177/0961203309353171. Epub 2009 Nov 24.

5. Salvatore Santo Signorelli et al. (2019) Anticoagulants and Osteoporosis. Int J Mol Sci. 2019 Nov; 20(21): 5275. Published online 2019 Oct 24. doi: 10.3390/ijms20215275

6. Diana M Sobieraj et al. (2012) Comparative effectiveness of low-molecular-weight heparins versus other anticoagulants in major orthopedic surgery: a systematic review and meta-analysis. J. Pharmacotherapy. 2012 Sep;32(9):799-808. doi: 10.1002/j.1875-9114.2012.01106.x. Epub 2012 Jun 28.

7. A Kapoor et al. (2017) Comparative effectiveness of venous thromboembolism prophylaxis options for the patient undergoing total hip and knee replacement: a network meta-analysis. J Thromb Haemost. 2017 Feb;15(2):284-294. doi: 10.1111/jth.13566. Epub 2017 Jan 19.