Велико! Британп та Швшчно! 1рланди); високi ви-моги щодо якосп послуг (досввд держав - членiв £С); npo3opi критерп та npocTi способи !х оцшю-вання - (Сполучене Королiвство Велико! Британi! та Пiвнiчно! 1рландп, Фiнляндська Республiка та iншi держави).
Для покращення вiтчизняно! процедури на-дання земельних адмiнiстративних послуг потребуе запозичення досввд таких держав як: Литовська Ре-спублiка (у частиш використання технологi! ArcGIS Server для одержання адмiнiстративних послуг з приводу шформацп з кадастру та реестрiв не-рухомого майна про адреси об'ектiв i зони оцшки через пошук за адресою, географiчним розташуван-ням, або унiкальним вдентифшатором, а також ок-ремих послуг з оподаткування нерухомостi); Коро-л1вство Швецiя (у частинi впровадження системи дшоводства, яка об'еднуе всю шформацш про не-рухомiсть - текстовi реестри та iндекснi кадастровi карти - в штегрованш геоiнформацiйнiй систем^ за допомогою яко! бiльшiсть ктенпв мають можли-вiсть автоматично отримувати цiлий комплекс ад-мiнiстративних послуг одночасно з ютотною еконо-мiею часу та матерiальних ресурсiв).
Лггература
1. Бурдiн М.Ю. Регулювання земельних вщ-носин в Укра!нi (друга половина XVII - XX ст.): ю-торико-правовий та iнституцiйний вимiри : авто-реф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 / М.Ю. Бурдш ; наук. конс. О.М. Головко ; Нац. юрид. ун-т iм. Ярослава Мудрого. - Харшв, 2017. - 40 с.
2. Дрозд О.Ю. Безконтактш адшшстративш послуги Державно! служби Укра!ни з питань геоде-зi!, картографi! та кадастру: питання теорi! та практики : Монографiя / О.Ю. Дрозд, О.В. Левченко. -Ки!в : Науково-дослщний iнститут публiчного права, 2016. - 200 с.
3. Клименко I.B. Технологи електронного урядування : навч. посiбник / 1.В. Клименко, К.О. Линьов. - К. : ДУС, 2006. - 225 с.
4. Кулинич П.Ф. npaBOBi проблеми охорони i використання земель сшьськогосподарського приз-начення в УкраМ: автореф. дис. ... доктора юрид. наук : спец. 12.00.06 / Павло Федотович Кулинич. -Ки!в, 2012. - 39 с.
5. Курильщв Р.М. Розвиток системи земельного адмшютрування як основи ефективного уп-равлшня землекористуванням / Р.М. Курильщв // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни. - 2016. - Вип. 26.6. - С. 168-175.
6. Легеза £.О. Концепщя публiчних послуг: адмшютративно-правовий аспект : дис. на здобуття наук. ступеня д.юрид.н. : 12.00.07 / £.О. Легеза. -Запорiжжя, 2017. - 511 с.
7. Мороз Г.В. Регулювання ринку земель в УкраМ та Польщi / Г.В. Мороз // http ://www.polukr. net/uk/blog/2016/06/regulovanj a-rynku-zemel-v-ukraini-ta-polszczi/
8. Петрук О.В. Формування соцiальних прю-ритетiв у сферi реформування земельних вiдносин в УкраМ : дис. канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / О.В. Петрук ; Нац. акад. держ. упр. при Президен-товi Укра!ни. - К., 2017. - 280 с.
9. Публичные услуги и право : науч.-практ. пособие / под ред. Ю.А. Тихомирова. - М. : Норма, 2007. - 416 с.
10. Сенша А.О. Регуляторна полггика держави в сферi адмМстративних послуг : дис. ...канд. екон. наук / А.О. Сенша ; 08.00.03 - економша та упр. нац. гос-вом. - Харшв : н-д центр iндустрiал. пробл. розв. НАНУ, 2016. - 208 с.
11. Шарий Г.1. Державне регулювання земельних вщносин в УкраМ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.держ.упр. : 25.00.02 / Г.1. Шарий. - Запорiжжя, 2010. - 20 с.
12. Klages Helmut (Hrsg.) Aufbau eines Monitoringssystems «Effizienz und Effektivität»Berliner Bürgerämter. Abschlüssbericht Speyerer Forschungsinstitut für öffentliche Verwaltung. Speyer, 2015. - 582 s.
Chaykovska А.,
Postgraduate Student, Department ofproblems of civil, labor and entrepreneurial law of the Institute of state and law of. V. Koretsky of the National Academy of Sciences of Ukraine.
Чайковська А. В.,
астрант eidday проблем цившьного, трудового i тдприемницького права 1нституту держави i
права iM. В. М. Корецького НАН Украти.
CONCEPTUAL-TERMINOLOGICAL APPARATUS IN THE FIELD OF CORPORATE
CONFLICTS
ПОНЯТТеВО-ТЕРМШОЛОГГЧНИЙ АПАРАТ у СФЕР1 КОРПОРАТИВНИХ КОНФЛ1КТ1В
Abstract.
This article analyzes the terms used in corporate conflicts. The following categories are defined in the article: «interest», «corporate interest», «conflict situation», «conflict incident», «conflict of interest», «conflict of interests in economic partnership», «conflict of corporate interests», «corporate dispute», «corporate warfare», «civil conflict» and «corporate conflict». These categories were comparing with the notion of corporate conflict and hover differences.
Keywords: «corporate interest», «conflict situation», «conflict incident», «conflict of interest», «corporate dispute», «corporate warfare», «civil conflict», «corporate conflict».
Анотащя.
Стаття присвячена аналiзу термМв, як використовуються у сферi корпоративних конфлшпв. У статп визначеш наступи категорп: «штерес», «корпоративний штерес», «конфлштна ситуащя», «конфлштний
ssüLB Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #7(35), 2018 59 шцидент», «конфлшт штереав», «конфлжт iHTepeciB у господарському товариствЬ» «конфлшт корпора-тивних iнтересiв», «корпоративний cnip», «корпоративна вiйна», «цивiльно-правовий конфлшт» та «кор-поративний конфлiкт». Вказаш категорп були спiвставленнi з поняттям корпоративний конфлiкт та наве-денш ix вiдмiнностi.
Ключовi слова: «корпоративний ттерес», «конфлктна ситуацiя», «конфлктний iнцидент», «конф-лгкт iHmepecie», «корпоративний cnip», «корпоративна вшна», «цившьно-правовий конфлiкт», «корпоративний конфлкт».
Постановка проблеми. Належне правове регу-лювання корпоративних ввдносин та попередження корпоративних конфл1кпв неможливе без анал1зу та визначення категорш, як1 використовуються у дослвджуванш сфер1. До таких категорш можна вь днести наступш: «штерес», «корпоративний штерес», «конфлштна ситуашя», «конфлштний шцидент», «конфлшт штереав», «конфлшт штереав у господарському товариста», «конфл1кт корпоративних штереав», «корпоративний стр», «корпоративна вшна», «цившьно-правовий конфл1кт» та «корпоративний конфлшт». З метою повного досль дження корпоративних конфлжпв, важливим е ана-л1з вищезазначених категорш та зютавлення !х з ка-тегор1ею «корпоративний конфлжт», що буде усу-вати неузгоджешсть у використанш термшв та сприяти правовш визначеносп.
Метою статп е визначення категорш «ште-рес», «корпоративний штерес», «конфлштна ситуа-щя», «конфлштний шцидент», «конфлшт штереав», «конфл1кт штереав у господарському товари-ствЬ» «конфл1кт корпоративних штереав», «корпоративний стр», «корпоративна вшна», «ци-в1льно-правовий конфл1кт» та «корпоративний кон-флшт».
У правовш л1тератур1 юнуе ряд визначень корпоративного конфлжту. Так, П. С. Борцевич корпоративш конфлшти визначае як конфлшти, як1 виникають м1ж учасниками корпоративних в1дно-син, безпосередньо пов'язаш з корпоративними ш-тересами, та таю, що спричиняють негативш нас-л1дки, як для самого тдприемства, так 1 для його учаснишв або створюе реальну загрозу !х настання [1; 245].
Е. О. Юрш та М. В. Карвацький вважають ви-никнення корпоративного конфлшту наслщком по-рушення балансу штереав учаснишв товариства та визначають корпоративний конфлшт, як наявшсть ютотних розб1жностей, що виникають усередиш товариства мгж його учасниками, а також м1ж учасниками 1 самим товариством в особ1 його оргашв управлшня. Досл1дники вважають, що економ1чна основа будь-якого корпоративного конфлшту ви-пливае з природи власносп в товариста, метою яко! е привласнення частини матер1альних благ на частку корпоративних прав у вигляд1 див1денд1в, частки прибутку та зростання ринково! вартосп ча-стки [2; 208].
О. М. Вшник вважае, що корпоративш конфль кти е одним 1з р1зновид1в конфлту штереав [3; 407], та вважае, що корпоративним конфлжгом слад визнати такий конфлшт штереав, що виникае м1ж суб'ектами корпоративних ввдносин щодо корпоративних благ, спричиняючи для них (котрогось з
учаснишв вщносин) негативш наслвдки або ство-рюючи реальну загрозу !х настання, в тому числ1 порушення !х прав та законних штереав (насампе-ред, корпоративних), або створюючи загрозу такого порушення [3; 412].
Н. Я. Кунтш зазначае, що для анал1зу прояв1в протистояння в середовищ1 шдприемства застосо-вуються поняття корпоративного конфлту або конфлшту штереав. На И думку, конфлшт штереав (корпоративний конфлжг) - це суперечносп в пог-лядах учасник1в корпоративних вщносин щодо стратепчних та поточних питань функцюнування товариства, а також дисгармошя м1ж !хшми особи-стими штересами та адмшютративними, службо-вими повноваженнями. Часто виникають ситуацп, коли окрем1 учасники корпоративних ввдносин (чи !х група) використовують сво! владш функцп для досягнення особистих цшей 1 задоволення власних потреб та штереав за рахунок ресурав компани, що в свою чергу викликае незадоволення шших учасник1в 1 в пвдсумку веде до конфлшту [4;46].
1нш1 досл1дники розумшть корпоративш кон-флжга у !х вузькому значенш, а саме, як супереч-ност1 вщповвдного ступеня гостроти м1ж засновни-ками, учасниками корпораци, у тому числ1 потен-цшними, !! посадовими особами, органами управлшня та самою корпоращею щодо набуття 1 здшснення корпоративного контролю, викорис-тання пов'язаних з ним благ, майнових та шших мо-жливостей корпорацИ' (шформацп, д1лових зв'язк1в тощо) [5; 92].
В. В. Холод та Л. С. Резшкова визначають корпоративш конфлшти як ютотш розб1жност1 м1ж учасниками 1 самим товариством в особ1 його орга-н1в управлшня та посадових ос1б, а також м1ж учасниками щодо питань фшансово-господарсько! д1я-льност1, корпоративного управлшня товариством, викликаш р1зним розум1нням учасниками 1 посадо-вими особами окремих положень корпоративного законодавства Укра!ни [6].
О. Б. Денис корпоративш конфлшти розум1е як результати д1й учаснишв корпоративних ввдносин, що мае юридичш п1дстави виникнення та зазначае, що корпоративний конфлшт е соц1альним явищем, що виникае в економ1чних ввдносинах. Як соц1а-льне явище корпоративний конфлжг е результатом д1й, що виникають унаслщок загострення протир1ч суб'еклв сусп1льних в1дносин, як1 волод1ють р1з-ними 1нтересами та владою, у ситуащях, коли одно-часне задоволення штереав сторш е взаемовиклю-чним [7; 12].
Вивчаючи поняття «корпоративний конфл1кт» О. А. Лаговська та I. I. Шайдецька д1йшли висновку про можливють виокремлення трьох основних груп щодо розумшня вказаного терм1ну:
- це ютотш розб1жносп мiж учасниками то-вариства i самим товариством в особi його органiв управлшня та посадових осiб, а також мiж учасниками товариства;
- порушення норм чинного законодавства, статуту чи внутршшх документiв товариства, прав учаснишв чи групи учасник1в, позови до товариства, його оргашв управлшня чи по суп ршень, яш вони ухвалювали;
- боротьба суб'еклв корпоративних ввдно-син за матерiальнi та нематерiальнi ресурси товариства iз використанням усiх наявних у них шструме-нтiв та методiв впливу [8; 172].
Узагальнюючи основнi погляди вчених, на думку вчених О. А. Лаговсько! та I. Г. Шайдецько!, корпоративний конфлшт - це конфлiкт штереав мiж суб'ектами корпоративних вiдносин, що мають прямий вплив на бiзнес, та зацiкавленими особами, як1 мають опосередкований вплив на бiзнес, за ма-терiальнi та нематерiальнi ресурси шдприемства, що спричинено рiзними групами корпоративних ш-тересiв, як1 в результата призводять до змiни дiяль-ностi пiдприeмств [8; 173].
Ю. М. Жорнокуй вважае, що iснуючi пiдходи до розумiння корпоративного конфлшту як комплексу корпоративних правовщносин або триваючих розбiжностей, або спору не ввдповщають сучас-ному стану правозастосовно! дiяльностi й розвитку науково! думки i потребують пропозици та обгрун-тування його правово! природи[9; 47]. Вчений за-значае, що взаемодiя численних суб'ектiв корпоративних ввдносин, при здiйсненнi ними суб'ектив-них корпоративних прав та виконання обов'язк1в, та, в окремих випадках, порушення (створення за-грози порушення) вщповвдних прав та iнтересiв по-роджуе корпоративнi конфлiкти [9; 52].
Протирiччя, протилежностi, вiдмiнностi - це необхвдт, але недостатнi умови конфлшту. Проти-рiччя i протилежностi перетворюються на конфлшт лише тодi, коли починають дiяти суб'екти, як1 е !х носiями(порушувати або створювати загрозу порушення прав та/або штереав iнших учасник1в конкретного правового зв'язку) [9; 57].
Ю. М. Жорнокуем були проаналiзованi науковi шдходи з приводу категори «корпоративний конф-лшт», як1 зводяться до того, що корпоративний кон-флiкт - це:
1)комплекс корпоративних вiдносин, або три-ваючi розбiжностi, або стр;
2) суб'ектами таких вiдносин е учасники корпораций посадовi особи И оргашв управлшня, ор-гани, пiдпорядкованi 1м апаратом управлiння i тру-довий колектив товариства, члени колепальних ор-ганiв управлiння, а також юридична особа в цшому, органи державно! влади, контрольнi i наглядовi структури (правоохороннi, антимонопольнi та iншi органи, регулятори корпоративних вщносин), кре-дитори i дебiтори компанп, iншi !! значущi контра-генти;
3) так ввдносини супроводжуються конфлш-том штереав або порушенням прав акцiонерiв та/або iнтересiв товариства;
4) вщповщний конфлiкт iнтересiв призводить або може призвести до позовiв стосовно товариства, контролюючого учасника або менеджерiв по сутi рiшень, що приймаються ними, дострокового припинення повноважень оргашв управлшня, юто-тно! змiни у склащ учасник1в;
5) об'ектом корпоративного конфлшту е кор-поративний контроль, або благо, або сама корпора-цiя та !! iнтереси, а також права, надаш у зв'язку з участю в корпорацп, або системна оцшка якостi та ефективностi корпоративного управлшня або права спшьного володiння бiзнесом компанi! [9; 61-63].
Вчений наголошуе на акцентуваннi уваги при дослщженш корпоративних конфлiктiв на право-вих зв'язках сторш конфлiктно! ситуацi! та зазна-чае, що корпоративний конфлшт як правовщно-шення мае цившьно-правову природу та розглядае його як охоронне корпоративне правовщношення [9; 64]. Ю. М. Жорнокуй визначае корпоративний конфлшт, як врегульоване нормами корпоративного права охоронне цившьне правоввдношення, що виникае або припиняеться мiж суб'ектами корпоративних вiдносин в межах одного товариства, з приводу визнання та/або ввдновлення порушених !х суб'ективних корпоративних прав та/або захисту корпоративних iнтересiв [9; 80].
Проаналiзувавши основнi подходи вчених до визначення корпоративного конфлiкту, вбачаеться за дощльне зазначити наступне. Погоджуючись з тим, що конфлшти е предметом дослвдження доста-тньо велико! кiлькостi наук, у тому числ соцiологi!, психологи та шших, вбачаеться за доцшьне правове дослiдження конфлiктiв з урахуванням мiсця досль джуваних вiдносин у правовш системi.
Господарський кодекс у статп 167 визначае, що пвд корпоративними вiдносинами маються на увазi вiдносини, що виникають, змiнюються та при-пиняються щодо корпоративних прав, якими е права особи, частка яко! визначаеться у статутному капiталi (майнi) господарсько! оргашзацп, що включають правомочностi на участь ще! особи в управлiннi господарською оргашзащею, отримання певно! частки прибутку (дивiдендiв) дано! оргашза-цi! та активiв у разi лiквiдацi! останньо! вiдповiдно до закону, а також iншi правомочностi, передбаченi законом та статутними документами.
Виходячи з економiчно! природи корпоративних ввдносин, безумовним е виникнення корпоративних конфлiктiв у зв'язку з порушення штереав щодо тих чи шших корпоративних прав та/або штереав чи наявтстю загрози !х порушення.
Однак, на нашу думку, саме по собi порушення ти чи шших корпоративних прав та/або штереав чи загроза !х порушення не ведуть до виникнення корпоративного конфлшту. Натомють, пiдставою для виникнення корпоративного конфлжгу е активнi ди особи чи! права та/або штереси порушенi чи iснуе загроза !х порушення з метою захисту сво!х прав та/або штереав. Наприклад, неповiдомлення учасника товариства про проведення загальних зборiв е порушення прав учасника. Однак, несприйняття за-значених дш як порушення сво!х прав учасником та/або небажання здшснення захисту сво!х прав
та/або штересу унеможливлюе виникнення корпоративного конфлшту.
На шдстав1 вищенаведеного, вбачаеться за до-цшьне надати наступне визначення корпоративних конфлжпв - як виду корпоративних вщносин, що виникають у зв'язку з порушенням або створенням загрози порушення прав та/або штереав учасник1в корпоративних вщносин, за умови здшснення акти-вних дш, з боку учасника права та/або штереси якого порушенш або юнуе загроза !х порушення, з метою захисту сво!х прав та/або штереав.
Передумовою виникнення та основоположною категор1ею для корпоративного конфлшту е «конф-л1кт штереав».
За результатом дослвдження категорш «ште-рес» та «корпоративний штерес», можна прийти до наступних висновк1в:
1. Шд штересом розумшть увагу по в1дно-шенню до кого-небудь або чого-небудь значного, важливого, значимого або такого, що видаеться таким. 1нтерес розглядаеться як бажання особи всту-пити у ввдносини для власно! вигоди з метою отри-мання певних матер1альних або нематер1альних благ. Наявнють штересу е передумовою виникнення, динашки 1 припинення правоввдносин.
2. Корпоративш штереси можна визначити як прагнення учаснишв корпоративних вщносин до користування певними матер1альним та/або нема-тер1альним корпоративними та пов'язаними з ними благами.
3. Корпоративш штереси шдлягають класи-фшацп за такими критер1ями: 1) суб'екти, як мають корпоративний штерес; 2) етапи виникнення корпоративних вщносин; 3) правомочносп корпорати-вних прав тощо.
4. Отримання доходу е основним штересом учаснишв господарського товариства, який узго-джуеться з метою участ1 в ньому. Економ1чне зрос-тання господарського товариства мае бути спшь-ним штересом для уах учасник1в господарського товариства, завдяки реал1заци вказано! спшьно! мети стане можливим задоволення 1ндив1дуальних штереав кожного з учасник1в господарського товариства в отриманш доходу (див1денд1в).
5. Багатомаштнють штереав учасник1в корпоративних вщносин е причиною множинносп форм прояву конфлжлв штереав.
Наступною категор1ею, яка потребуе детального вивчення е «конфлжт штересш». Конфлшти штереав е перманентним явищем для виникнення корпоративного конфлшту та е його вихвдною точкою.
Серед науковщв немае едносп з приводу визначення конфлжту штереав, у тому числ1, у гос-подарському товариства Вважаемо за доцшьне за-уважити, що у науковш л1тератур1 вщсутня одно-значшстю також з приводу визначення передумови корпоративних конфл1кпв. Р1зш дослщники наво-дять так1 передумови корпоративних конфлжпв: порушення прав учаснишв, психолопчш вщносини м1ж учасниками, конфлштогенш факти та умови, наявнють штересу тощо.
На нашу думку, передумову корпоративних конфлшпв можна визначити, як вихвдну точку в процеа виникнення корпоративних конфлшпв, за умови наявносп яко! уможливлюеться !х настання та е першочерговою по ввдношенню до корпоративних конфлшпв. Таким чином, передумовою корпоративних конфлшпв дошльно вважати саме кон-фл1кт штереав.
Н. Я. Кунтий розглядае конфл1кт штереав як суперечносп в поглядах учасник1в корпоративних ввдносин щодо стратепчних та поточних питань функцюнування товариства, а також дисгармошя м1ж !хшми особистими штересами та адмшютрати-вними, службовими повноваженнями [4; 45].
Корпоративний конфлшт 1 конфлшт штереав сшвввдносять як правовщношення та шдстава його виникнення (юридичний факт) [9; 39]. Причиною множинносл форм прояву конфлшпв штереав е багатоманишсть штереав учаснишв корпоративних ввдносин та шструменпв !х реал1зацп [15; 150]. Необхвдним е розроблення ефективних мехашзм1в узгодження р1зноспрямованих штереав численних учасник1в корпоративних вщносин та шдпорядку-вання !х однш сшльнш мет1.
Конфлштом штереав визначають ситуацш, при як1й особа, виконуючи сво! посадов1 обов'язки, мае приватний штерес (особисту заштересова-шсть), який хоча 1 не обов'язково призводить до прийняття неправом1рного ршення або вчинення неправом1рного д1яння, але здатний до цього приз-вести.
Конфлшт штереав може, зокрема, виникати, якщо посадова особа чи Г! пов'язана особа е стороною договору з товариством, бере участь в укла-денш та виконаш договору як представник або по-середник, отримуе винагороду в1д товариства або ввд особи, яка е стороною договору тощо [9; 84].
Е. В. Шимбарева конфлштом штереав визна-чае випадки згткнення штереав учасник1в, яш лежать в основ1 корпоративних конфл1кпв [16]. Кр1м того, конфл1кт штереав визначають як об'ективно юнуюче явище в управлшш будь-яким господарсь-ким товариством, закладене у саму природу такого товариства [17; 149].
В1дпов1дно до Принцишв корпоративного уп-равлшня, затверджених ршенням Нацюнально! ко-мюи з цшних папер1в та фондового ринку в1д 22.07.2014 року № 955, конфлшт штереав - це роз-б1жшсть м1ж особистими штересами посадово! особи або !! пов'язаних оаб та !! посадовими (про-фес1йними) обов'язками д1яти у найкращих 1нтере-сах товариства. Конфл1кт 1нтерес1в може, зокрема, виникати, якщо посадова особа чи !! пов'язана особа е стороною договору з товариством, бере участь в укладанш та виконанш договору як представник або посередник, отримуе винагороду ввд товариства або ввд особи, яка е стороною договору тощо.
Для розкриття сутносп конфлжту штереав у господарському товариств1 важливим е визначення сп1вв1дношення м1ж конфл1ктом 1нтерес1в та корпо-ративним конфлжгом.
На вщмшу ввд корпоративного конфлшту тер-мш «конфлшт штереав» визначають як не ситуацш корпоративного конфлшту, а ситуацш, що мае високу вiрогiднiсть виникнення корпоративного конфлiкту [18; 171]. Конфлшт iнтересiв визнача-еться як ситуащя вибору управлiнського рiшення, коли суб'ект управлшня мае протирiччя м1ж благом компанй' i сво1м вузьким штересом [19; 36].
Ю. М. Жорнокуй вказуе, що корпоративний конфлшт i конфлiкт iнтересiв спiввiдносять як пра-воввдношення та пiдстава його виникнення (юриди-чний факт) [9; 39]. На нашу думку, неправильно ототожнювати конфлшт iнтересiв та корпоративний конфлшт. Оск1льки наявнiсть конфлшту ште-ресiв не призводить автоматично до корпоративного конфлшту, який супроводжуеться порушен-ням прав чи штереав учаснишв корпоративних вщносин. Конфлшт iнтересiв можливо визначити як початковий етап виникнення корпоративних конфлiктiв.
Таким чином, конфлшт iнтересiв можна визначити, як суперечшсть м1ж прагненнями (особистою заiнтересованiстю)рiзних груп та/або оаб, яка зда-тна вплинути на виникнення порушень прав оаб, зловживання сво1'ми правами та дестабiлiзацiю вщ-носин.
Крiм того, вбачаеться за доцшьне розмежу-вання категорiй - конфлшт iнтересiв у господарсь-кому товарисга та конфлiкт корпоративних штереав. Вважаемо, що конфлiкт iнтересiв у господарсь-кому товариствi е ширшою категорiею, нiж конфлiкт корпоративних штереав та включае кон-флiкт штереав оаб, що не мають частки у статутному капiталi товариства, наприклад, найманий менеджмент компанп.
Конфлiкт iнтересiв у господарському товарис-твi можна визначити к суперечшсть мiж прагненнями (особистою заштересовашстю^зних груп та/або окремих осiб, що не мають частки у статутному каптал товариства, однак здшснюють дiяль-нiсть у господарському товариствi на пiдставi цивь льно-правового чи трудового договору та шших оаб, яш володшть чи не володшть корпоратив-ними правами, однак пов'язаш з товариством цивi-льно-правовим чи трудовим договором, яка здатна вплинути на виникнення порушень корпоративних прав оаб, зловживання корпоративними правами та дестабшзацш вщносин у господарському товариства Натомiсть, конфлiкт корпоративних штереав - це суперечнiсть мiж прагненнями (особистою заштересовапстю) рiзних груп та/або окремих учаснишв корпоративних вщносин, яка здатна впли-нути на виникнення порушень корпоративних прав осiб, зловживання корпоративними правами та дестабшзацш вщносин у господарському товариства
За результатами дослвдження категорiй «конф-лiкт штереав», «конфлiкт iнтересiв у господарському товариствЬ> та «конфлшт корпоративних штереав» можна зробити наступш висновки:
1. Конфлiкт штереав можна визначити, як суперечшсть мiж прагненнями (особистою зате-ресованiстю)рiзних груп та/або оаб, яка здатна
вплинути на виникнення порушень прав оаб, зловживання сво1ми правами та дестабшзацш вщно-син.
2. Конфлшт штереав у господарському това-риствi - суперечшсть мiж прагненнями (особистою заштересовапстю^зних груп та/або окремих осiб, що не мають частки у статутному каптал товариства, однак здшснюють дiяльнiсть у господарському товариствi на пiдставi цивiльно-правового чи трудового договору та шших оаб, яш володшть чи не володшть корпоративними правами, однак пов'язаш з товариством цившно-правовим чи тру-довим договором, яка здатна вплинути на виник-нення порушень корпоративних прав оаб, зловживання корпоративними правами та дестабшзацш ввдносин у господарському товариства
3. Конфлшт корпоративних штереав - це суперечшсть мiж прагненнями (особистою заштере-сованютю^зних груп та/або окремих учаснишв корпоративних ввдносин, яка здатна вплинути на виникнення порушення корпоративних прав оаб, зловживання сво1ми корпоративними правами та дестабшзацш вщносин у господарському товариства
4. Корпоративнi штереси можуть пiдлягати класифiкацiï за наступними критерiями: 1) суб'екти, як1 мають корпоративний штерес; 2) етапи корпоративних вщносин; 3) правомочностi; 4) час виникнення; 5) суб'екти тощо.
У науковш лiтерагурi також використовуеться категорiя «конфлштна ситуапя». Так, дослвдники зазначають, що у зв'язку з рiзним правовим становищем учасник1в корпоративних ввдносин, мiж ними можуть виникати конфлштп ситуацiï, що iнодi переростають у корпоративнi конфлiкти. Вони зумовлюються рiзною спрямованiстю штере-сiв, бажанням збiльшити обсяг сво1х можливостей впливу на корпоративне управлшня та порушення суб'ективних корпоративних прав та/або штереав [9; 13].
У науковш лiтерагурi першою стадiею конфль кту вважають виникнення конфлштно1 ситуацiï. На цш стадiï зароджуеться протирiччя, яке може ще не усвщомлюватись учасниками.
Конфлштну ситуацiï визначають як об'ективну основу конфлшту, що фiксуе виникнення реально1' суперечностi в iнтересах i потребах сторш По сутi, це ще не сам конфлшт, оск1льки юнуюча об'ективна суперечнiсть може деякий час не усввдомлюватися учасниками взаемодiï. 1снування само1' лише неак-туалiзованоï конфлштно1' ситуацiï визнаеться у кон-флжгологп «латентною стадiею» - як час, коли оби-два опоненти ще не усвщомлюють iснування конф-лшту та вiдбуваеться переход ввд нормальних ввдносин до конфлiктних через виникнення супере-чностей з приводу певного об'екту, зростання недо-вiри та напруженосп, висування односпрямованих, або взаемних претензш, прагнення довести право-мiрнiсть сво1'х домагань i звинувачення супротивника у небажанш виршувати сшрш питання спра-ведливими методами, поява упередженосп та не-приязнi в емоцшнш сферi, руйнування нормально1' взаемодп та iн. Актуалiзацiю конфлiкту, переход
його у вщкрип фази (демонстративну, агресивну та батальну) спричиняе конфлжтний iнцидент, тобто -под1я, внаслщок яко! ввдбуваеться наголошення свое! позици опонентами та усвiдомлення ними на-явностi конфлiкту; ситуаця взаемодi!, що дозволяе учасникам усввдомити наявнiсть об'ективно! супе-речностi в iнтересах i цiлях, формальний мотив, по-штовх для початку безпосереднього зггкнення сто-рiн [20; 312].
Таким чином, конфлжту ситуацiю можна ви-значити як перед конфлiктну стадш, щд час яко! суперечностi мiж учасниками носять прихований та неусвiдомлений характер.
Крiм того, деяк1 дослiдники видмють таку ка-тегорiю, як «корпоративна вшна», коли сторони на-магаються завдати одна однiй якнайбiльше шкоди не шукаючи порозумiння та використовують уа за-соби для здобуття безумовно! перемоги, не виклю-чаючи насильства, омани, шантажу тощо [21, 29].
Таким чином, корпоративну вiйну можна ви-значити як найбiльш загострений етап корпоративного конфлжту, пiд час якого сторони використовують крайт агресивт та руйнiвнi засоби, з метою досягнення власних цiлей (наприклад, рейдерськ1 захоплення тощо).
Важливим е дослiдження та вщмежування ка-тегорп «корпоративний стр». Спiр е наслiдком конфлiкту, який виникае, розгортаеться i часто на-вiть не припиняеться з розв'язанням спору судом. Вiн тривае та породжуе iншi конфлiкти, що наша-ровуються, i торкаеться не лише тих оаб, як1 втяг-нуп у нього, а порушуе права майже всiх швесто-рiв, що вклали сво! кошти в корпоративну оргашза-цш, а також негативно ввдбиваеться на корпоративному середовищi та швестицшному кль матi в Укра!т в цiлому[9; 6-7].
У науковш лiтературi дослiдники нередко ото-тожнюють категорi! корпоративний конфлiкт та корпоративний сир. Конфлiкт може мати стр як одну iз конфлттних дiй сторiн, але при цьому вiн сам не е спором. Спр е бiльш високою та гострою стадiею суперечностей, коли його учасники виходять за рамки корпоративного компромюу i для вирiшення суперечностей та реалiзацi! сво!х намiрiв зверта-ються до юрисдикцшних органiв (суд, правоохо-роннi органи, державнi органи управлшня i т. iн.) [9; 96].
Ю. М. Жорнокуй вважае, що корпоративний конфлжт i корпоративний спр спiввiдносяться як видове та родове поняття. Корпоративний конфлiкт е родовим поняттям, а корпоративний спiр - видо-вим [9; 97]. Вчений зазначае, що корпоративний стр е завершальною стадiею корпоративного кон-флжту та пвдлягае вирiшенню виключно в суда, у той час як для завершення корпоративного конфль кту можуть бути використанi й iншi способи (наприклад, альтернативнi процедури його вирiшення) [9; 98]. Корпоративний же конфлжт не обов'язково передбачае виникнення судового процесу, оск1льки порушник може добров№но вчинити дЦ, яких ви-магае управомочена особа. Крiм того, вирiшення корпоративного спору далеко не завжди тягне за со-
бою завершення корпоративного конфлжту, осш-льки навiть ввдносно бездоганне з точки зору права виршення корпоративного спору вчиняеться без урахування позаправових складових конфлiктних правоввдносин i суб'ективних штересш сторiн, а значить, не усувае суперечностей, що лежать в ос-новi корпоративного конфлжту [9; 101-102].
Ю. В. Бмк зазначае, що поняття «корпоративний спiр» е складним, осшльки мае подвiйне сми-слове навантаження: прикметник «корпоративний» визначае суб'ектний склад стрних правовiдносин, предмет i об'ект суперечки; iменник «суперечка» вказуе на процесуальний характер поняття. Суб'ек-тами корпоративного спору можуть виступати: юридична особа, орган управлiння юридично! особи, шдприемницьш об'еднання юридичних осiб, учасник (засновник) [19; 35].
Дослщники зазначають, що бiльшостi досль джень поняття «корпоративний стр» i «корпоративний конфлжт» застосовуються як синонiми, що визначають однi i тi ж правоввдносини. Однак, «корпоративний конфлжт» е поняттям бiльш широким, що охоплюе все коло спорiв, що виникають за участю або з приводу корпоративних правоввдно-син, в той час «корпоративний стр» е поняттям б№ш вузьким, визначальним коло суперечок п1д-в1домчих господарському суду, що виникають за участю або з приводу корпоративних вщносин [22].
О. Р. Ковалишин корпоративний стр визначае як спр, що виникае з приводу матерiальних пра-вовщносин мiж юридично рiвними учасниками корпоративних вiдносин щодо набуття, здiйснення та припинення !х корпоративних прав та штереав [23].
Законодавець у статп 20 Господарського про-цесуального кодексу визначае, що господарським судам тдввдомч^ зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних вщносин, в тому чи^ у спорах мiж учасниками (засновниками, акционерами, членами) юридично! особи або мiж юридич-ною особою та и учасником (засновником, акцiоне-ром, членом), у тому числi учасником, який вибув, пов'язат зi створенням, дiяльнiстю, управлiнням або припиненням дiяльностi тако! юридично! особи, крiм трудових спорiв.
З урахуванням вищенаведеного, вбачаеться за дотльне в контекстi дослщження корпоративних конфлiкти розумiти корпоративний стр - як одну iз можливих стадiй вирiшення корпоративного кон-флжту за участю юрисдикцiйного органу.
Ю. М. Жорнокуй також наводить розмежу-вання категорiй «корпоративний конфлiкт» та «ци-вiльно-правовий конфлiкт». Вчений приходить до висновку, що юридичний та цив№но-правовий конфлiкти спiввiдносяться мiж собою як загальне i спецiальне. Враховуючи, що корпоративт правовi-дносини регулюються, переважно, нормами цивiль-ного законодавства, дослщник стверджуе, що цивi-льно-правовий конфлiкт за колом учасникiв е бшьш широким поняттям, нiж корпоративний конфлжт. Крiм того, робиться висновок про ствввдношення категорiй як родового та видового значень [9; 104].
Проанатзувавши поняттево-термшолопчний апарат у сферi корпоративних конфлжпв можна зробити наступнi висновки:
1. У сферi корпоративних конфлжпв викори-стовуються наступнi категорп «штерес», «корпоративний iнтерес», «конфлiктна ситуащя», «конфлж-тний iнцидент», «конфлiкт штереав», «конфлiкт iнтересiв у господарському товариствЬ», «конфлiкт корпоративних iнтересiв», «корпоративний стр», «корпоративна вшна», «цивiльно-правовий конф-лжт» та «корпоративний конфлiкт».
2. Корпоративний конфлжт - це вид корпоративних вщносин, що виникае у зв'язку з порушен-ням або створенням загрози порушення прав та/або штереав учаснишв корпоративних вiдносин, за умови здшснення активних дiй з боку учасника, права та/або iнтереси якого порушенш або iснуе за-гроза !х порушення, з метою захисту сво!х прав та/або штереав.
3. Пiд iнтересом розумiють увагу по вщно-шенню до кого-небудь або чого-небудь значного, важливого, значимого або такого, що видаеться таким. 1нтерес розглядаеться як бажання особи всту-пити у ввдносини для власно! вигоди з метою отри-мання певних матерiальних або нематерiальних благ. Наявшсть iнтересу е передумовою виник-нення, динамiки i припинення правоввдносин
4. Корпоративнi iнтереси можна визначити як прагнення учасник1в корпоративних вщносин до володiння, користування або розпорядження пев-ними матерiальним та/або нематерiальним корпо-ративними та пов'язаними з ними благами.
5. Конфлжт штереав можна визначити, як суперечнiсть мiж прагненнями (особистою заМе-ресованiстю) рiзних груп та/або осiб, яка здатна вплинути на виникнення порушень прав оаб, злов-живання сво!ми правами та дестабшзацш вiдно-син.
6. Конфлжт iнтересiв у господарському това-ристш - суперечнiсть мiж прагненнями (особистою заштересовашстю^зних груп та/або окремих оаб, що не мають частки у статутному капиат товарис-тва, однак здшснюють дiяльнiсть у господарському товарисга на пiдставi цивiльно-правового чи трудового договору та шших оаб, як володiють чи не володшть корпоративними правами, однак пов'язанi з товариством цившьно-правовим чи тру-довим договором, яка здатна вплинути на виник-нення порушень корпоративних прав осiб, зловжи-вання корпоративними правами та дестабшзацш вщносин у господарському товариствi.
7. Конфлжт корпоративних iнтересiв - це су-перечнiсть мгж прагненнями (особистою заштере-сованiстю)рiзних груп та/або окремих учаснишв корпоративних вщносин, яка здатна вплинути на виникнення порушення корпоративних прав оаб, зловживання сво!ми корпоративними правами та дестабшзацш вщносин у господарському товарис-твi.
8. Конфлжту ситуацiю (неактуалiзований конфлiкт) можна визначити як перед конфлштну стадш, тд час яко! суперечностi мiж учасниками носять прихований та неусвiдомлений характер.
9. Конфлштний iнцидент (актуалiзацiя конф-лiкту) - подiя, внаслвдок яко! вщбуваеться вису-вання свое! позицл опонентами та усвiдомлення ними наявносл конфлiкту.
10. Корпоративну вiйну можна визначити як найбшш загострений етап корпоративного конфль кту, п1д час якого сторони використовують крайт агресивт та руйтвт засоби, з метою досягнення власних цшей (наприклад, рейдерсьш захоплення тощо).
11. В контекстi дослвдження корпоративних конфлiкти доцiльно розумiти корпоративний стр -як одну iз можливих стадiй вирiшення корпоративного конфлжту за участю юрисдикцiйного органу.
Список використаних джерел:
1. Борцевич П. С. Корпоративнi конфлiкти: тдстави виникнення i запобiгання // Державо i право. - Вип. 60. -с. 244-248.
2. Юрш Е. О., Карвацький М. В. Оргатза-цiйне забезпечення запобiгання виникненню корпоративних конфлжпв в акцiонерних товариствах// Економiка та управлiння пiдприемствами. - 207 -213.
3. Вшник О. М. До проблеми корпоративних конфлжпв // Унiверситетськi науковi записки. - 1.
- с. 407 - 415.
4. Кунтий Н. Я. Аналiз довгострокових ште-реав учасник1в акцiонерних вiдносин як одше! з причин корпоративних конфлiктiв// Економжа та держава.- 2012.- №12.- с. 45-47.
5. Красна О. Корпоратвит конфлжти мiж учасниками корпорацiй//Вiсник Ки!вського нацiо-нального унiверситету iменi Тараса Шевченко. - 3.
- 2013. - с. 92-96.
6. Холод В. В., Резткова Л. С. Корпоративт конфлжти та шляхи !х подалання// Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/31 PRNT 2010/Economics /73501.doc.htm.
7. Денис О. Б. Суть та специфжа корпоративних конфлжпв //Науковий вiсник Херсонського державного ушверситету . - Вип. 17. - 2016. - с. 1214.
8. Лаговська О. А., Шайдецька I. I. Корпоративт конфлжти та шформацшна асиметрiя: причини i шляхи подолання// Економiчний аналiз. -2016. - 1. - с. 170-178.
9. Жорнокуй Ю. М. Корпоративт конфлжти в акцюнерних товариствах: цивiльно-правовий аспект. - Х.: Право, 2015. - 532 с.
10. Шимбарева Е. В. Корпоративные конфликты и контроль: гражданско-правовой аспект: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. - Ростов-на-Дону. - 2010. - с. 30.
11. Слшенчук Н. А. Щодо поняття корпоративного штересу. - Збiрник наукових праць «Вдоско-налення правового регулювання корпоративних вь дносин», - м. Ки!в. - 2013. - Режим доступу: http://if.arbitr. gov.ua/sud5010/inf/30/13/.
12. Богуш М. 1нтереси учасникiв корпоративних вiдносин // Вюник Ки!вського нацiонального
ушверситету 1меш Тараса Шевченка. - Юридичш науки. - 3. - 2013. - с. 103 - 106.
13. Головша Я. С. Конфшкт штереав стейкхолдер1в та роль наглядових рад у корпоративному управлшш в банках // Матер1али XI М1жна-родно! науково-практично! конференци [Теор1я 1 практика сучасно! економ1ки] (м. Черкаси, 6 - 8 жо-втня 2010). У 2. т. Том 2. - Черкаси, 2010. - С. 54 -56.
14. Вшник О. М. Корпоративш конфлшти та зловживання корпоративними правами в акцюнер-них товариствах: традицшш та шновацшш способи попередження й розв'язання // Режим доступу: http://ndipzir.org.ua/wp-content/uploads/2012/06/%D0%9E.-%D0%9C.-%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D 0%BA.pdf.
15. Черпак А. £. Класифшашя конфлжпв ште-реав в акцюнерних товариствах// Ефектившсть фу-нкцюнування та економ1чний розвиток тдприемс-тва. Стратепя економ1чного розвитку Укра!ни, вип. 22-23.- 2008.- а 149 -154.
16. Шимбарева Е. В. Корпоративные конфликты и контроль: гражданско-правовой аспект: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. - Ростов-на-Дону. - 2010. - с. 30.
17. Черпак А. £. Класифшащя конфлшпв ште-реав в акцюнерних товариствах// Ефективнiсть фу-нкцюнування та економiчний розвиток тдприемс-тва. Стратепя економiчного розвитку Украши, вип. 22-23.- 2008.- с. 149 -154.
18. 1оргачова М. I. Корпоративш конфлшти в Укрш'ш: основнi види та ïx значущiсть// Вiсник Львiвського нацiонального унiверситету. - 2011.-с. 170-180.
19. Бшяк Ю. В. Корпоративш конфлшти в су-часному акцiонерному товариствi: методика розш-знання// Агросвiт.- 2013.- № 16.- с. 35-43.
20. Смггюх А. В. „Внутршне" та „зовшшне" корпоративне рейдерство // http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/5 182/1/309-313.pdf. - с. 309- 313.
21. Смггюх А. В. Корпоративне рейдерство у свил корпоративноï' конфлштологп// http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/5 437/1/26-30.pdf. - с. 26-30.
22. Хрипун О. А. Соотношение понятий «корпоративный спор» и «корпоративный конфликт» // Режим доступу: http://www.rusnauka.com/28 PRNT 2011/Pravo/10 94796.doc.htm.
23. Ковалишин О.Р. Корпоративний сшр: ха-рактерт особливостi та класифшащя // О. Р. Ковалишин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/apvchzu 2009 21 17.pdf.
УДК 35.078.1
Чёрная В.Г.,
к.ю.н., доцент, доцент кафедри административного права и процесса
Национальная академия внутренних дел
Chorna V.G.,
Ph.D., Associate Professor,Associate Professor of the Department of Administrative Law and Process
National Academy of the Interior
ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ОТДЕЛЬНЫХ ВИДОВ АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВЫХ РЕЖИМОВ ОГРАНИЧИТЕЛЬНОГО НАПРАВЛЕНИЯ GENERAL CHARACTERISTICS OF CERTAIN TYPES OF ADMINISTRATIVE-LEGAL REGIMES OF RESTRICTIVE DIRECTION
В данной научной статье раскрыто понятие и особенности административно-правовых режимов ограничительного направления. Определено, что административно-правовой режим - это совокупность средств правового воздействия, основанные на принципах управления, используют уполномоченные субъекты публичной администрации с целью урегулирования общественных отношений. Выделены виды административно-правовых режимов ограничительного направления. Охарактеризованы административно -правовой режим чрезвычайной ситуации ограничительного направления. Раскрыты особенности административно-правовой режим военного положения ограничительного направления.
Ключевые слова: ограничения, правовые ограничения, административно-правовые ограничения, субъект, запрет.
In this scientific article the concepts and peculiarities of the administrative-legal regimes of restrictive direction are disclosed. It is determined that the administrative-legal regime is a set of legal means based on the principles of governance, which are used by authorized public administration actors in order to regulate social relations. The types of administrative-legal regimes of restrictive direction are singled out. The administrative-legal regime of the emergency situation of restrictive direction is characterized. The peculiarities of the administrative-legal regime of the military state of restrictive orientation are revealed.
Key words: restrictions, legal restrictions, administrative restrictions, subject, prohibition.
Постановка проблемы. Введение админи- направления продиктовано необходимостью урегу-стративно-правовых режимов ограничительного лирования общественных отношений, возникаю-